Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Луки

Розділ 13

1 Того ча́су прийшли були дехто, та й розповіли́ Йому про галіле́ян, що їхню кров Пила́т змішав був із їхніми жертвами.

2 Ісус же сказав їм у відповідь: „Чи ви ду́маєте, що оці галіле́яни, що так постраждали, грішніші були від усіх галіле́ян?

3 Ні, кажу́ вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!

4 Або ті вісімнадцять, що ба́шта на них завалилась була́ в Сілоа́мі й побила їх, — чи ду́маєте, що ті винні були більш за всіх, що в Єрусалимі живуть?

5 Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!“

6 І Він розповів оцю притчу: „Один чоловік у своїм винограднику мав поса́джене фіґове дерево. І прийшов він шукати на ньому плоду, але не знайшов.

7 І сказав винаре́ві: „Оце́ третій рік, відко́ли прихо́джу шукати плоду на цім фіґовім дереві, але не знахо́джу; зрубай його, — нащо й землю марну́є воно?“

8 А той йому в відповідь каже: „Позостав його, пане, і на цей рік, аж поки його обкопа́ю довко́ла, і обкладу його гноєм, —

9 чи року наступного пло́ду не вродить воно. Коли ж ні, то зрубаєш його“.

10 І навчав Він в одній з синагог у суботу.

11 І ось там була́ одна жінка, що вісімнадцять ро́ків мала духа не́мочі, і була скорчена, і не могла ніяк ви́простатись.

12 А Ісус, як побачив її, то покликав до Себе. І сказав їй: „Жінко, — звільнена ти від неду́ги своєї“.

13 І Він руки на неї поклав, — і вона зараз ви́просталась, — і стала сла́вити Бога!

14 Озвався ж старши́й синагоги, обу́рений, що Ісус уздоро́вив у суботу, і сказав до наро́ду: „Є шість день, коли працювати належить, — приходьте тоді та вздоро́влюйтеся, а не дня суботнього“.

15 А Госпо́дь відповів і промовив до нього: „Лицеміре, — хіба́ ж не відв'язує кожен із вас у суботу свого́ вола чи осла від я́сел, і не веде напоїти?

16 Чи ж цю дочку́ Авраамову, яку сатана був зв'язав вісімнадцять ось ро́ків, не належить звільни́ти її суботнього дня від цих пут?“

17 А як Він говорив це, — засоро́милися всі Його супротивники. І тішився ввесь наро́д всіма славними вчинками, які Він чинив!

18 Він же промовив: „До чо́го подібне Царство Боже, і до чо́го його прирівняю?

19 Подібне воно до гірчи́чного зе́рна, що взяв чоловік і посіяв його в своїм са́ді. І воно виросло, і деревом стало, і „ку́блилось птаство небесне на ві́ттях його“.

20 І зно́ву сказав Він: „Із чим порівняю Я Боже Царство?

21 Подібне до ро́зчини, що її бере жінка, і кладе на три мірки муки, аж поки все вки́сне“.

22 І прохо́див містами та се́лами Він і навчав, до Єрусалиму просту́ючи.

23 І озвався до Нього один: „Господи, — хіба буде мало спасе́них?“ А Він відказав їм:

24 „Силку́йтеся ввійти тісни́ми ворі́тьми, бо кажу́ вам, — багато-хто будуть намага́тися ввійти, — та не зможуть!

25 Як устане Госпо́дар та двері замкне́, ви зачне́те висто́ювати ізнадво́ру, та стукати в двері й казати: „Господи, — відчини нам!“ А Він вам у відповідь скаже: „Не знаю Я вас, звідки ви!“

26 Тоді станете ви говорити: „Ми їли й пили перед Тобою і на вулицях наших навчав Ти“.

27 А Він вам відкаже: „Говорю́ вам, — не знаю Я, звідки ви. „Відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду!“

28 Буде плач там і скре́гіт зубів, як побачите ви Авраама, та Ісака та Якова, та пророків усіх в Царстві Божім, себе ж — вигнаних геть.

29 І при́йдуть інші від сходу й захо́ду, і пі́вночі й пі́вдня, і при столі́ в Царстві Божім засядуть!

30 І ось, є останні, що стануть за перших, і є перші, що стануть останніми!“

31 Тієї години підійшли дехто з фарисеїв, і сказали Йому: „Вийди собі, і піди звідси, — хоче бо І́род убити Тебе“.

32 А Він відказав їм: „Ідіть і скажіть тому ли́сові: Ось де́монів Я виганяю, і чиню вздоро́влення, — сьогодні та взавтра, а третього дня закінчу́.

33 Однак, Мені треба ходити сьогодні та взавтра, і ча́су найближчого, бо згинути не може пророк поза Єрусалимом.

34 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та камену́єш посла́них до тебе! Скільки раз Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курча́ток своїх, — та ви не захотіли!

35 Ось „ваш дім зостається порожній для вас!“ Говорю́ бо Я вам: Ви мене не побачите, аж поки не наста́не, що скажете: „Благослове́нний, Хто йде в Господнє Ім'я́!“

Евангелие от Луки

Глава 13

1 В это время там находились люди, которые рассказали Иисусу о галилеянах, умерщвлённых Пилатом во время поклонения Богу. Пилат смешал их кровь с кровью животных, которых они приносили в жертву Богу.

2 Иисус ответил: «Вы думаете, что это случилось с ними только потому, что они были грешнее всех остальных галилеян?

3 Нет, они не были грешнее! Но если вы не покаетесь, то и вы все тоже погибнете.

4 Или те восемнадцать человек, на которых обрушилась Силоамская башня и убила их. Неужели вы думаете, что они грешили больше, чем все другие жители Иерусалима?

5 Нет, не больше! Но говорю вам, что если не покаетесь, то и вы все тоже погибнете».

6 И рассказал Иисус притчу: «У одного человека была смоковница, которую он посадил в своём винограднике. Он пошёл искать на ней плоды, но, не найдя,

7 сказал виноградарю: „Смотри, вот уже третий год прихожу и ищу на этом дереве плоды, но не нахожу. Сруби его; оно только место занимает”.

8 Но садовник ответил: „Хозяин, оставь его ещё на год. Я окопаю его и удобрю.

9 Если оно принесёт плоды на следующий год, хорошо, если же нет, срубишь его”».

10 Иисус учил в субботу в одной из синагог.

11 Там была женщина, которую злой дух сделал калекой, так что она восемнадцать лет не могла разогнуться.

12 Увидев женщину, Иисус подозвал её к Себе и сказал: «Женщина, ты свободна от своего недуга».

13 Он возложил на неё руки, и она тотчас выпрямилась, и начала славить Бога.

14 Тогда глава синагоги, негодуя, что Иисус исцелил в субботу, сказал народу: «Шесть дней в неделе отведены для работы, так приходите и исцеляйтесь в эти дни. Не приходите в субботу!»

15 Но Господь ответил ему: «Лицемеры! Разве в субботу каждый из вас не отвязывает своего вола или осла от стойла и ведёт его на водопой?

16 Разве эта женщина, дочь Авраама, которую сатана держал связанной восемнадцать лет, не должна быть освобождена от этих пут в субботу?»

17 Когда Иисус сказал это, все люди, выступавшие против Него, испытали стыд за свои поступки, а вся толпа возрадовалась славным делам Иисуса.

18 Иисус продолжил: «Чему подобно Царство Божье и с чем Я сравню его?

19 Оно подобно горчичному семени, которое человек посадил в своём саду. Оно вырастает, становится деревом, и птицы небесные вьют гнёзда в его ветвях».

20 И ещё сказал Иисус: «С чем сравню Царство Божье?

21 Оно подобно закваске, которую женщина смешала с тремя мерами муки, чтобы тесто подошло».

22 По дороге в Иерусалим, проходя через города и селения, Иисус учил народ.

23 И кто-то спросил Его: «Господи, разве только немногие будут спасены?» Иисус ответил:

24 «Постарайтесь войти сквозь узкую дверь, ведущую в Царство Божье, потому что многие, говорю вам, захотят войти, но не смогут.

25 Если человек запрёт дверь своего дома, то вы, стоя снаружи, будете стучать в дверь, но он не откроет. Вы скажете: „Господин, открой нам!” Он же ответит: „Я не знаю вас. Откуда вы пришли?”

26 Тогда вы станете говорить: „Мы ели и пили с тобой. Ты учил на улицах нашего города”.

27 Он же скажет вам: „Я не знаю вас. Откуда вы пришли? Уйдите от меня, вы, творящие неправедные дела!”

28 Тогда вы увидите Авраама, Исаака, Иакова и всех пророков в Царстве Божьем, но останетесь снаружи и начнёте кричать и скрежетать зубами от боли.

29 Люди будут приходить с востока и запада, севера и юга и станут занимать места за столом в Царстве Божьем.

30 Есть и такие люди, которые сейчас последние, но они станут первыми, а есть и такие, которые сейчас первые, но станут последними».

31 В тот час несколько фарисеев подошли к Иисусу и сказали Ему: «Уходи отсюда, потому что Ирод хочет Тебя убить».

32 На это Иисус ответил: «Идите и передайте этой лисе: „Я изгоняю бесов и исцеляю сегодня и завтра, на третий же день закончу”.

33 Но Я должен быть в пути сегодня, завтра и послезавтра, так как не может пророк умереть вне Иерусалима.

34 Иерусалим, Иерусалим! Ты — город, убивающий пророков и побивающий камнями посланных к тебе Богом! Сколько раз хотел Я собрать твоих детей словно наседка птенцов своих под крыло, но ты не хотел этого.

35 Смотри же! Дом ваш будет покинут и, говорю вам, что вы не увидите Меня, пока не наступит час и вы не скажете: „Благословен Идущий во имя Господа!” »

Вiд Луки Розділ 13	Евангелие от Луки Глава 13
1 Того ча́су прийшли були дехто, та й розповіли́ Йому про галіле́ян, що їхню кров Пила́т змішав був із їхніми жертвами.	1 В это время там находились люди, которые рассказали Иисусу о галилеянах, умерщвлённых Пилатом во время поклонения Богу. Пилат смешал их кровь с кровью животных, которых они приносили в жертву Богу.
2 Ісус же сказав їм у відповідь: „Чи ви ду́маєте, що оці галіле́яни, що так постраждали, грішніші були від усіх галіле́ян?	2 Иисус ответил: «Вы думаете, что это случилось с ними только потому, что они были грешнее всех остальных галилеян?
3 Ні, кажу́ вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!	3 Нет, они не были грешнее! Но если вы не покаетесь, то и вы все тоже погибнете.
4 Або ті вісімнадцять, що ба́шта на них завалилась була́ в Сілоа́мі й побила їх, — чи ду́маєте, що ті винні були більш за всіх, що в Єрусалимі живуть?	4 Или те восемнадцать человек, на которых обрушилась Силоамская башня и убила их. Неужели вы думаете, что они грешили больше, чем все другие жители Иерусалима?
5 Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!“	5 Нет, не больше! Но говорю вам, что если не покаетесь, то и вы все тоже погибнете».
6 І Він розповів оцю притчу: „Один чоловік у своїм винограднику мав поса́джене фіґове дерево. І прийшов він шукати на ньому плоду, але не знайшов.	6 И рассказал Иисус притчу: «У одного человека была смоковница, которую он посадил в своём винограднике. Он пошёл искать на ней плоды, но, не найдя,
7 І сказав винаре́ві: „Оце́ третій рік, відко́ли прихо́джу шукати плоду на цім фіґовім дереві, але не знахо́джу; зрубай його, — нащо й землю марну́є воно?“	7 сказал виноградарю: „Смотри, вот уже третий год прихожу и ищу на этом дереве плоды, но не нахожу. Сруби его; оно только место занимает”.
8 А той йому в відповідь каже: „Позостав його, пане, і на цей рік, аж поки його обкопа́ю довко́ла, і обкладу його гноєм, —	8 Но садовник ответил: „Хозяин, оставь его ещё на год. Я окопаю его и удобрю.
9 чи року наступного пло́ду не вродить воно. Коли ж ні, то зрубаєш його“.	9 Если оно принесёт плоды на следующий год, хорошо, если же нет, срубишь его”».
10 І навчав Він в одній з синагог у суботу.	10 Иисус учил в субботу в одной из синагог.
11 І ось там була́ одна жінка, що вісімнадцять ро́ків мала духа не́мочі, і була скорчена, і не могла ніяк ви́простатись.	11 Там была женщина, которую злой дух сделал калекой, так что она восемнадцать лет не могла разогнуться.
12 А Ісус, як побачив її, то покликав до Себе. І сказав їй: „Жінко, — звільнена ти від неду́ги своєї“.	12 Увидев женщину, Иисус подозвал её к Себе и сказал: «Женщина, ты свободна от своего недуга».
13 І Він руки на неї поклав, — і вона зараз ви́просталась, — і стала сла́вити Бога!	13 Он возложил на неё руки, и она тотчас выпрямилась, и начала славить Бога.
14 Озвався ж старши́й синагоги, обу́рений, що Ісус уздоро́вив у суботу, і сказав до наро́ду: „Є шість день, коли працювати належить, — приходьте тоді та вздоро́влюйтеся, а не дня суботнього“.	14 Тогда глава синагоги, негодуя, что Иисус исцелил в субботу, сказал народу: «Шесть дней в неделе отведены для работы, так приходите и исцеляйтесь в эти дни. Не приходите в субботу!»
15 А Госпо́дь відповів і промовив до нього: „Лицеміре, — хіба́ ж не відв'язує кожен із вас у суботу свого́ вола чи осла від я́сел, і не веде напоїти?	15 Но Господь ответил ему: «Лицемеры! Разве в субботу каждый из вас не отвязывает своего вола или осла от стойла и ведёт его на водопой?
16 Чи ж цю дочку́ Авраамову, яку сатана був зв'язав вісімнадцять ось ро́ків, не належить звільни́ти її суботнього дня від цих пут?“	16 Разве эта женщина, дочь Авраама, которую сатана держал связанной восемнадцать лет, не должна быть освобождена от этих пут в субботу?»
17 А як Він говорив це, — засоро́милися всі Його супротивники. І тішився ввесь наро́д всіма славними вчинками, які Він чинив!	17 Когда Иисус сказал это, все люди, выступавшие против Него, испытали стыд за свои поступки, а вся толпа возрадовалась славным делам Иисуса.
18 Він же промовив: „До чо́го подібне Царство Боже, і до чо́го його прирівняю?	18 Иисус продолжил: «Чему подобно Царство Божье и с чем Я сравню его?
19 Подібне воно до гірчи́чного зе́рна, що взяв чоловік і посіяв його в своїм са́ді. І воно виросло, і деревом стало, і „ку́блилось птаство небесне на ві́ттях його“.	19 Оно подобно горчичному семени, которое человек посадил в своём саду. Оно вырастает, становится деревом, и птицы небесные вьют гнёзда в его ветвях».
20 І зно́ву сказав Він: „Із чим порівняю Я Боже Царство?	20 И ещё сказал Иисус: «С чем сравню Царство Божье?
21 Подібне до ро́зчини, що її бере жінка, і кладе на три мірки муки, аж поки все вки́сне“.	21 Оно подобно закваске, которую женщина смешала с тремя мерами муки, чтобы тесто подошло».
22 І прохо́див містами та се́лами Він і навчав, до Єрусалиму просту́ючи.	22 По дороге в Иерусалим, проходя через города и селения, Иисус учил народ.
23 І озвався до Нього один: „Господи, — хіба буде мало спасе́них?“ А Він відказав їм:	23 И кто-то спросил Его: «Господи, разве только немногие будут спасены?» Иисус ответил:
24 „Силку́йтеся ввійти тісни́ми ворі́тьми, бо кажу́ вам, — багато-хто будуть намага́тися ввійти, — та не зможуть!	24 «Постарайтесь войти сквозь узкую дверь, ведущую в Царство Божье, потому что многие, говорю вам, захотят войти, но не смогут.
25 Як устане Госпо́дар та двері замкне́, ви зачне́те висто́ювати ізнадво́ру, та стукати в двері й казати: „Господи, — відчини нам!“ А Він вам у відповідь скаже: „Не знаю Я вас, звідки ви!“	25 Если человек запрёт дверь своего дома, то вы, стоя снаружи, будете стучать в дверь, но он не откроет. Вы скажете: „Господин, открой нам!” Он же ответит: „Я не знаю вас. Откуда вы пришли?”
26 Тоді станете ви говорити: „Ми їли й пили перед Тобою і на вулицях наших навчав Ти“.	26 Тогда вы станете говорить: „Мы ели и пили с тобой. Ты учил на улицах нашего города”.
27 А Він вам відкаже: „Говорю́ вам, — не знаю Я, звідки ви. „Відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду!“	27 Он же скажет вам: „Я не знаю вас. Откуда вы пришли? Уйдите от меня, вы, творящие неправедные дела!”
28 Буде плач там і скре́гіт зубів, як побачите ви Авраама, та Ісака та Якова, та пророків усіх в Царстві Божім, себе ж — вигнаних геть.	28 Тогда вы увидите Авраама, Исаака, Иакова и всех пророков в Царстве Божьем, но останетесь снаружи и начнёте кричать и скрежетать зубами от боли.
29 І при́йдуть інші від сходу й захо́ду, і пі́вночі й пі́вдня, і при столі́ в Царстві Божім засядуть!	29 Люди будут приходить с востока и запада, севера и юга и станут занимать места за столом в Царстве Божьем.
30 І ось, є останні, що стануть за перших, і є перші, що стануть останніми!“	30 Есть и такие люди, которые сейчас последние, но они станут первыми, а есть и такие, которые сейчас первые, но станут последними».
31 Тієї години підійшли дехто з фарисеїв, і сказали Йому: „Вийди собі, і піди звідси, — хоче бо І́род убити Тебе“.	31 В тот час несколько фарисеев подошли к Иисусу и сказали Ему: «Уходи отсюда, потому что Ирод хочет Тебя убить».
32 А Він відказав їм: „Ідіть і скажіть тому ли́сові: Ось де́монів Я виганяю, і чиню вздоро́влення, — сьогодні та взавтра, а третього дня закінчу́.	32 На это Иисус ответил: «Идите и передайте этой лисе: „Я изгоняю бесов и исцеляю сегодня и завтра, на третий же день закончу”.
33 Однак, Мені треба ходити сьогодні та взавтра, і ча́су найближчого, бо згинути не може пророк поза Єрусалимом.	33 Но Я должен быть в пути сегодня, завтра и послезавтра, так как не может пророк умереть вне Иерусалима.
34 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та камену́єш посла́них до тебе! Скільки раз Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курча́ток своїх, — та ви не захотіли!	34 Иерусалим, Иерусалим! Ты — город, убивающий пророков и побивающий камнями посланных к тебе Богом! Сколько раз хотел Я собрать твоих детей словно наседка птенцов своих под крыло, но ты не хотел этого.
35 Ось „ваш дім зостається порожній для вас!“ Говорю́ бо Я вам: Ви мене не побачите, аж поки не наста́не, що скажете: „Благослове́нний, Хто йде в Господнє Ім'я́!“	35 Смотри же! Дом ваш будет покинут и, говорю вам, что вы не увидите Меня, пока не наступит час и вы не скажете: „Благословен Идущий во имя Господа!” »

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Луки

Розділ 13

Евангелие от Луки

Глава 13

Вiд Луки

Розділ 13

Евангелие от Луки

Глава 13

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Луки

Розділ 13

Евангелие от Луки

Глава 13

Вiд Луки

Розділ 13

Евангелие от Луки

Глава 13

Старий
завіт

Новий
завіт