Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Iвана

Розділ 4

1 Як Господь же довідався, що почули фарисеї, що Ісус учнів більше збирає та христить, як Іван,

2 хоч Ісус не христив Сам, а учні Його,

3 Він покинув Юде́ю та зно́ву пішов у Галіле́ю.

4 І потрібно було́ Самарі́ю Йому перехо́дити.

5 Отож, прибуває Він до самарі́йського міста, що зветься Сіха́р, недалеко від поля, яке Яків був дав своєму синові Йо́сипові.

6 Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою змо́рений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої.

7 Надхо́дить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: „Дай напитись Мені!“

8 Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити пожи́ви.

9 Тоді каже Йому самаря́нка: „Як же Ти, юде́янин бувши, та просиш напитись від мене, самаря́нки?“ Бо юдеї не сходяться із самарянами.

10 Ісус відповів і промовив до неї: „Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: „Дай напитись Мені“, — ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води“.

11 Каже жінка до Нього: „І черпака́ в Тебе, Пане, нема, а криниця глибока, — звідки ж маєш Ти воду живу?

12 Чи Ти більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він сам із неї пив, і сини його, і худоба його?“

13 Ісус відповів і сказав їй: „Кожен, хто воду цю п'є, буде пра́гнути зно́ву.

14 А хто питиме воду, що Я йому дам, пра́гнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне“.

15 Каже жінка до Нього: „Дай мені, Пане, цієї води, щоб я пити не хотіла, і сюди не прихо́дила брати“.

16 Говорить до неї Ісус: „Іди, поклич чоловіка свого та й вертайся сюди“.

17 Жінка відповіла та й сказала: „Чоловіка не маю“. Відказав їй Ісус: „Ти добре сказала: Чоловіка не маю.

18 Бо п'ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, — не муж він тобі. Це ти правду сказала“.

19 Каже жінка до Нього: „Бачу, Пане, що Пророк Ти.

20 Отці наші вклоня́лися Богу на цій ось горі, а ви тве́рдите, що в Єрусалимі те місце, де потрібно вклонятись“.

21 Ісус промовляє до неї: „Повір, жінко, Мені, що надхо́дить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклоня́тись Отцеві не бу́дете ви.

22 Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння — від юдеїв.

23 Але наступає година, і тепер вона є, коли богомі́льці правдиві вклонятися бу́дуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомі́льців.

24 Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклоня́тись“.

25 Відказує жінка Йому: „Я знаю, що при́йде Месі́я, що зветься Христо́с, — як Він прийде, то все розпові́сть нам“.

26 Промовляє до неї Ісус: „Це Я, що розмовляю з тобою“.

27 І тоді надійшли Його учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жоден із них не спитав: „Чого хочеш?“ або: „Про що з нею гово́риш?“

28 Покинула жінка тоді водоно́са свого, і побігла до міста, та й людям гово́рить:

29 „Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що́ я вчинила. Чи Він не Христос?“

30 І вони повихо́дили з міста, і до Нього прийшли.

31 Тим ча́сом же учні просили Його та й казали: „Учителю, їж!“

32 А Він їм відказав: „Я маю пожи́ву на ї́дження, якої не знаєте ви“.

33 Питали тоді один о́дного учні: „Хіба хто приніс Йому їсти?“

34 Ісус каже до них: „Пожива Моя — чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його доверши́ти.

35 Чи не кажете ви: „Ще чотири от місяці, — і наста́нуть жнива́?“ А Я вам кажу́: Підійміть свої очі, та гляньте на ни́ви, — як для жнив уже пополові́ли вони!

36 А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне — ра́зом раділи.

37 Бо про це погові́рка правдива: „Хто інший сіє, а хто інший жне“.

38 Я вас жати послав, де ви не працюва́ли: працюва́ли інші, ви ж до їхньої праці ввійшли“.

39 З того ж міста багато-хто із самаря́н в Нього ввірували через слово жінки, що сві́дчила: „Він сказав мені все, що я вчинила була́!“

40 А коли самаря́ни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні.

41 Значно ж більш вони ввірували через слово Його.

42 А до жінки казали вони: „Не за слово твоє ми вже віруємо, — самі бо ми чули й пізна́ли, що справді Спаси́тель Він світу!“

43 Як минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею.

44 Сам бо сві́дчив Ісус, що не має пошани пророк у вітчи́зні своїй.

45 А коли Він прийшов в Галілею, Його прийняли́ галіле́яни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалимі на святі, бо ходили на свято й вони.

46 Тоді зно́ву прийшов Ісус у Кану́ Галілейську, де перемінив був Він воду на вино. І був там один царедво́рець, що син його хво́рів у Капернау́мі.

47 Він, почувши, що Ісус із Юдеї прибув в Галілею, до Нього прийшов і благав Його, щоб пішов і сина йому вздоровив, бо мав той умерти.

48 Ісус же промовив до нього: „Як знаме́н тих та чуд не побачите, — не ввіруєте!“

49 Царедво́рець говорить до Нього: „Піди, Господи, поки не вмерла дитина моя!“

50 Промовляє до нього Ісус: „Іди, — син твій живе!“ І повірив той слову, що до нього промовив Ісус, — і пішов.

51 А коли ще в дорозі він був, то раби́ його перестріли його й сповістили, говорячи: „Син твій живе“.

52 А він їх запитав про годину, о котрі́й стало легше йому. Вони ж відказали до нього: „Учора о сьомій годині гаря́чка поки́нула його“.

53 Зрозумів тоді ба́тько, що була́ то година, о котрі́й до нього промовив Ісус: „Син твій живе“. І ввірував сам і ввесь його дім.

54 Це знов друге знаме́но Ісус учинив, як вернувся до Галілеї з Юдеї.

Евангелие от Иоанна

Глава 4

1 Фарисеи узнали, что Иисус приобретает и крестит больше учеников, чем Иоанн.

2 На самом же деле Иисус не крестил людей, это делали Его ученики. Иисусу стало известно, что о Нём говорили,

3 и поэтому Он покинул Иудею и отправился обратно в Галилею.

4 Однако Ему нужно было пройти через Самарию.

5 В Самарии Иисус остановился в городе, называемый Сихарь, неподалёку от земли, которую Иаков подарил своему сыну Иосифу.

6 В той местности находился колодец Иакова, и Иисус, устав с дороги, сел у того колодца. Было около полудня.

7 Одна самаритянка пришла к колодцу набрать воды, и Иисус попросил её: «Дай Мне попить».

8 Его ученики в это время отправились в город купить еду.

9 Самаритянка спросила: «Как это Ты, иудей, просишь у меня, самаритянки, воды?» Иудеи не общались с самаритянами.

10 Иисус ответил: «Если бы ты знала, что Бог даёт людям и Кто это просит тебя: „Дай Мне попить”, то ты сама просила бы у Меня, и Я дал бы тебе живой воды».

11 Женщина сказала Ему: «Господин, ведь у Тебя даже ведра нет, а колодец глубок. Где же Ты возьмёшь эту живую воду?

12 Неужели Ты превосходишь нашего праотца Иакова, который дал нам этот колодец и сам пил из него со своими детьми и скотом!»

13 Иисус ответил ей на это: «Всякого, кто попьёт этой воды, вскоре снова будет мучить жажда,

14 тот же, кто попьёт воды, которую дам ему Я, больше никогда не испытает жажды. А вода, которую дам ему Я, превратится внутри него в источник, из которого бьёт вечная жизнь».

15 Женщина попросила: «Господин, дай мне этой воды, чтобы я никогда больше не испытывала жажды и чтобы мне не пришлось больше приходить сюда за водой».

16 Он сказал ей: «Пойди, позови своего мужа и возвращайся».

17 Женщина ответила: «У меня нет мужа». Иисус продолжил: «Ты правильно сказала, что у тебя нет мужа.

18 У тебя было их пятеро, а тот, с кем сейчас живёшь, тебе не муж. Ты правду сказала».

19 Женщина молвила: «Господин, я вижу, что Ты пророк.

20 Наши отцы приходили для поклонения на эту гору, но вы, иудеи, утверждаете, что люди должны идти для поклонения в Иерусалим».

21 Иисус ответил: «Женщина, поверь Мне, приближается время, когда вы будете поклоняться Отцу не на этой горе и не в Иерусалиме.

22 Вы, самаритяне, поклоняетесь тому, кого не понимаете. Мы же, иудеи, понимаем, Кому поклоняемся, так как спасение приходит от иудеев.

23 Но приближается время, и оно уже настало, когда истинно поклоняющиеся Отцу станут поклоняться Ему в духе и в истине. Именно таких поклонников ищет себе Отец.

24 Бог есть Дух, и потому те, кто Ему поклоняются, должны поклоняться Ему в Духе и истине».

25 Женщина сказала: «Я знаю, что приближается Мессия, что означает Христос. Когда Он явится, то расскажет нам обо всём».

26 «Это — Я, — ответил ей Иисус. — Я, говорящий с тобой, — Мессия».

27 В это время возвратились Его ученики и очень удивились, что Он разговаривает с женщиной. Но никто не сказал: «Чего Ты хочешь?» — или: «Почему Ты разговариваешь с ней?»

28 Женщина оставила свой кувшин с водой и возвратилась обратно в город. Она сказала людям:

29 «Пойдёмте со мной, и вы увидите Человека, Который рассказал мне обо всём, что я делала в жизни! Может быть, Он Христос?»

30 Они вышли из города и направились к Нему.

31 Тем временем ученики Иисуса упрашивали Его: «Учитель, поешь чего-нибудь!»

32 Но Он сказал им: «У Меня есть пища, о которой вы не знаете!»

33 Тогда Его ученики стали спрашивать друг у друга: «Может быть, кто-то принёс Ему еду?»

34 Иисус же ответил на это: «Моя пища в том, чтобы исполнять волю Пославшего Меня и закончить порученную Мне работу.

35 Засевая поле, вы часто говорите: „Ещё четыре месяца, а там и жатва”. А Я вам говорю: „Откройте свои глаза и посмотрите на поля, которые уже созрели для жатвы.

36 Тот, кто жнёт, уже получает плату и собирает урожай для вечной жизни, чтобы и сеятель, и жнец оба могли радоваться”.

37 Правдива пословица: „Один сеет, другой жнёт”.

38 Я послал вас, чтобы вы жали то, над чем не трудились сами. Другие трудились, а вы собрали плоды их трудов».

39 Многие самаритяне из того города поверили в Иисуса, потому что эта женщина сказала им о Нём: «Он рассказал мне обо всём, что я когда-либо делала».

40 Самаритяне пошли к Иисусу и попросили Его остаться с ними, и Он оставался с ними два дня.

41 И многие уверовали, услышав Его учения.

42 Они сказали той женщине: «Сначала мы поверили благодаря твоим словам. Теперь же мы верим, потому что сами услышали и знаем, что Этот Человек в самом деле Спаситель мира».

43 Два дня спустя Иисус покинул Самарию и отправился в Галилею.

44 Ещё ранее Иисус Сам сказал, что пророка не чтут в Его отечестве.

45 И когда Он пришёл в Галилею, галилеяне радушно приняли Его. Эти люди видели всё то, что Иисус совершил в Иерусалиме во время праздника Пасхи, потому что они также были на том празднестве.

46 Иисус снова пришёл в город Кана в Галилее, где Он превратил воду в вино. В это время в городе Капернаум жил один из царских чиновников, у которого был болен сын.

47 Этот чиновник, услышав, что Иисус пришёл из Иудеи в Галилею и, придя к Нему, стал умолять, чтобы Тот отправился в Капернаум и исцелил его сына, который был при смерти.

48 Иисус сказал ему: «Пока не увидите знамений и чудес, вы не поверите в Меня!»

49 Царский чиновник просил Иисуса: «Господин, приди, пока мой ребёнок не умер!»

50 Иисус ответил: «Иди домой. Твой сын будет жить». Человек поверил словам Иисуса и пошёл домой.

51 По дороге он встретил своих слуг, которые сказали ему, что его сын чувствует себя хорошо.

52 Чиновник спросил их, когда ребёнку стало лучше, и они ответили: «Жар спал у него вчера около часа пополудни».

53 И тогда отец мальчика понял, что это случилось в тот самый час, когда Иисус сказал ему: «Твой сын будет жить». И он поверил в Иисуса, а вместе с ним и все его домашние.

54 Это было второе знамение, которое Иисус сотворил после того, как Он вернулся из Иудеи в Галилею.

Вiд Iвана Розділ 4	Евангелие от Иоанна Глава 4
1 Як Господь же довідався, що почули фарисеї, що Ісус учнів більше збирає та христить, як Іван,	1 Фарисеи узнали, что Иисус приобретает и крестит больше учеников, чем Иоанн.
2 хоч Ісус не христив Сам, а учні Його,	2 На самом же деле Иисус не крестил людей, это делали Его ученики. Иисусу стало известно, что о Нём говорили,
3 Він покинув Юде́ю та зно́ву пішов у Галіле́ю.	3 и поэтому Он покинул Иудею и отправился обратно в Галилею.
4 І потрібно було́ Самарі́ю Йому перехо́дити.	4 Однако Ему нужно было пройти через Самарию.
5 Отож, прибуває Він до самарі́йського міста, що зветься Сіха́р, недалеко від поля, яке Яків був дав своєму синові Йо́сипові.	5 В Самарии Иисус остановился в городе, называемый Сихарь, неподалёку от земли, которую Иаков подарил своему сыну Иосифу.
6 Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою змо́рений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої.	6 В той местности находился колодец Иакова, и Иисус, устав с дороги, сел у того колодца. Было около полудня.
7 Надхо́дить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: „Дай напитись Мені!“	7 Одна самаритянка пришла к колодцу набрать воды, и Иисус попросил её: «Дай Мне попить».
8 Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити пожи́ви.	8 Его ученики в это время отправились в город купить еду.
9 Тоді каже Йому самаря́нка: „Як же Ти, юде́янин бувши, та просиш напитись від мене, самаря́нки?“ Бо юдеї не сходяться із самарянами.	9 Самаритянка спросила: «Как это Ты, иудей, просишь у меня, самаритянки, воды?» Иудеи не общались с самаритянами.
10 Ісус відповів і промовив до неї: „Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: „Дай напитись Мені“, — ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води“.	10 Иисус ответил: «Если бы ты знала, что Бог даёт людям и Кто это просит тебя: „Дай Мне попить”, то ты сама просила бы у Меня, и Я дал бы тебе живой воды».
11 Каже жінка до Нього: „І черпака́ в Тебе, Пане, нема, а криниця глибока, — звідки ж маєш Ти воду живу?	11 Женщина сказала Ему: «Господин, ведь у Тебя даже ведра нет, а колодец глубок. Где же Ты возьмёшь эту живую воду?
12 Чи Ти більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він сам із неї пив, і сини його, і худоба його?“	12 Неужели Ты превосходишь нашего праотца Иакова, который дал нам этот колодец и сам пил из него со своими детьми и скотом!»
13 Ісус відповів і сказав їй: „Кожен, хто воду цю п'є, буде пра́гнути зно́ву.	13 Иисус ответил ей на это: «Всякого, кто попьёт этой воды, вскоре снова будет мучить жажда,
14 А хто питиме воду, що Я йому дам, пра́гнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне“.	14 тот же, кто попьёт воды, которую дам ему Я, больше никогда не испытает жажды. А вода, которую дам ему Я, превратится внутри него в источник, из которого бьёт вечная жизнь».
15 Каже жінка до Нього: „Дай мені, Пане, цієї води, щоб я пити не хотіла, і сюди не прихо́дила брати“.	15 Женщина попросила: «Господин, дай мне этой воды, чтобы я никогда больше не испытывала жажды и чтобы мне не пришлось больше приходить сюда за водой».
16 Говорить до неї Ісус: „Іди, поклич чоловіка свого та й вертайся сюди“.	16 Он сказал ей: «Пойди, позови своего мужа и возвращайся».
17 Жінка відповіла та й сказала: „Чоловіка не маю“. Відказав їй Ісус: „Ти добре сказала: Чоловіка не маю.	17 Женщина ответила: «У меня нет мужа». Иисус продолжил: «Ты правильно сказала, что у тебя нет мужа.
18 Бо п'ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, — не муж він тобі. Це ти правду сказала“.	18 У тебя было их пятеро, а тот, с кем сейчас живёшь, тебе не муж. Ты правду сказала».
19 Каже жінка до Нього: „Бачу, Пане, що Пророк Ти.	19 Женщина молвила: «Господин, я вижу, что Ты пророк.
20 Отці наші вклоня́лися Богу на цій ось горі, а ви тве́рдите, що в Єрусалимі те місце, де потрібно вклонятись“.	20 Наши отцы приходили для поклонения на эту гору, но вы, иудеи, утверждаете, что люди должны идти для поклонения в Иерусалим».
21 Ісус промовляє до неї: „Повір, жінко, Мені, що надхо́дить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклоня́тись Отцеві не бу́дете ви.	21 Иисус ответил: «Женщина, поверь Мне, приближается время, когда вы будете поклоняться Отцу не на этой горе и не в Иерусалиме.
22 Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння — від юдеїв.	22 Вы, самаритяне, поклоняетесь тому, кого не понимаете. Мы же, иудеи, понимаем, Кому поклоняемся, так как спасение приходит от иудеев.
23 Але наступає година, і тепер вона є, коли богомі́льці правдиві вклонятися бу́дуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомі́льців.	23 Но приближается время, и оно уже настало, когда истинно поклоняющиеся Отцу станут поклоняться Ему в духе и в истине. Именно таких поклонников ищет себе Отец.
24 Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклоня́тись“.	24 Бог есть Дух, и потому те, кто Ему поклоняются, должны поклоняться Ему в Духе и истине».
25 Відказує жінка Йому: „Я знаю, що при́йде Месі́я, що зветься Христо́с, — як Він прийде, то все розпові́сть нам“.	25 Женщина сказала: «Я знаю, что приближается Мессия, что означает Христос. Когда Он явится, то расскажет нам обо всём».
26 Промовляє до неї Ісус: „Це Я, що розмовляю з тобою“.	26 «Это — Я, — ответил ей Иисус. — Я, говорящий с тобой, — Мессия».
27 І тоді надійшли Його учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жоден із них не спитав: „Чого хочеш?“ або: „Про що з нею гово́риш?“	27 В это время возвратились Его ученики и очень удивились, что Он разговаривает с женщиной. Но никто не сказал: «Чего Ты хочешь?» — или: «Почему Ты разговариваешь с ней?»
28 Покинула жінка тоді водоно́са свого, і побігла до міста, та й людям гово́рить:	28 Женщина оставила свой кувшин с водой и возвратилась обратно в город. Она сказала людям:
29 „Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що́ я вчинила. Чи Він не Христос?“	29 «Пойдёмте со мной, и вы увидите Человека, Который рассказал мне обо всём, что я делала в жизни! Может быть, Он Христос?»
30 І вони повихо́дили з міста, і до Нього прийшли.	30 Они вышли из города и направились к Нему.
31 Тим ча́сом же учні просили Його та й казали: „Учителю, їж!“	31 Тем временем ученики Иисуса упрашивали Его: «Учитель, поешь чего-нибудь!»
32 А Він їм відказав: „Я маю пожи́ву на ї́дження, якої не знаєте ви“.	32 Но Он сказал им: «У Меня есть пища, о которой вы не знаете!»
33 Питали тоді один о́дного учні: „Хіба хто приніс Йому їсти?“	33 Тогда Его ученики стали спрашивать друг у друга: «Может быть, кто-то принёс Ему еду?»
34 Ісус каже до них: „Пожива Моя — чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його доверши́ти.	34 Иисус же ответил на это: «Моя пища в том, чтобы исполнять волю Пославшего Меня и закончить порученную Мне работу.
35 Чи не кажете ви: „Ще чотири от місяці, — і наста́нуть жнива́?“ А Я вам кажу́: Підійміть свої очі, та гляньте на ни́ви, — як для жнив уже пополові́ли вони!	35 Засевая поле, вы часто говорите: „Ещё четыре месяца, а там и жатва”. А Я вам говорю: „Откройте свои глаза и посмотрите на поля, которые уже созрели для жатвы.
36 А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне — ра́зом раділи.	36 Тот, кто жнёт, уже получает плату и собирает урожай для вечной жизни, чтобы и сеятель, и жнец оба могли радоваться”.
37 Бо про це погові́рка правдива: „Хто інший сіє, а хто інший жне“.	37 Правдива пословица: „Один сеет, другой жнёт”.
38 Я вас жати послав, де ви не працюва́ли: працюва́ли інші, ви ж до їхньої праці ввійшли“.	38 Я послал вас, чтобы вы жали то, над чем не трудились сами. Другие трудились, а вы собрали плоды их трудов».
39 З того ж міста багато-хто із самаря́н в Нього ввірували через слово жінки, що сві́дчила: „Він сказав мені все, що я вчинила була́!“	39 Многие самаритяне из того города поверили в Иисуса, потому что эта женщина сказала им о Нём: «Он рассказал мне обо всём, что я когда-либо делала».
40 А коли самаря́ни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні.	40 Самаритяне пошли к Иисусу и попросили Его остаться с ними, и Он оставался с ними два дня.
41 Значно ж більш вони ввірували через слово Його.	41 И многие уверовали, услышав Его учения.
42 А до жінки казали вони: „Не за слово твоє ми вже віруємо, — самі бо ми чули й пізна́ли, що справді Спаси́тель Він світу!“	42 Они сказали той женщине: «Сначала мы поверили благодаря твоим словам. Теперь же мы верим, потому что сами услышали и знаем, что Этот Человек в самом деле Спаситель мира».
43 Як минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею.	43 Два дня спустя Иисус покинул Самарию и отправился в Галилею.
44 Сам бо сві́дчив Ісус, що не має пошани пророк у вітчи́зні своїй.	44 Ещё ранее Иисус Сам сказал, что пророка не чтут в Его отечестве.
45 А коли Він прийшов в Галілею, Його прийняли́ галіле́яни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалимі на святі, бо ходили на свято й вони.	45 И когда Он пришёл в Галилею, галилеяне радушно приняли Его. Эти люди видели всё то, что Иисус совершил в Иерусалиме во время праздника Пасхи, потому что они также были на том празднестве.
46 Тоді зно́ву прийшов Ісус у Кану́ Галілейську, де перемінив був Він воду на вино. І був там один царедво́рець, що син його хво́рів у Капернау́мі.	46 Иисус снова пришёл в город Кана в Галилее, где Он превратил воду в вино. В это время в городе Капернаум жил один из царских чиновников, у которого был болен сын.
47 Він, почувши, що Ісус із Юдеї прибув в Галілею, до Нього прийшов і благав Його, щоб пішов і сина йому вздоровив, бо мав той умерти.	47 Этот чиновник, услышав, что Иисус пришёл из Иудеи в Галилею и, придя к Нему, стал умолять, чтобы Тот отправился в Капернаум и исцелил его сына, который был при смерти.
48 Ісус же промовив до нього: „Як знаме́н тих та чуд не побачите, — не ввіруєте!“	48 Иисус сказал ему: «Пока не увидите знамений и чудес, вы не поверите в Меня!»
49 Царедво́рець говорить до Нього: „Піди, Господи, поки не вмерла дитина моя!“	49 Царский чиновник просил Иисуса: «Господин, приди, пока мой ребёнок не умер!»
50 Промовляє до нього Ісус: „Іди, — син твій живе!“ І повірив той слову, що до нього промовив Ісус, — і пішов.	50 Иисус ответил: «Иди домой. Твой сын будет жить». Человек поверил словам Иисуса и пошёл домой.
51 А коли ще в дорозі він був, то раби́ його перестріли його й сповістили, говорячи: „Син твій живе“.	51 По дороге он встретил своих слуг, которые сказали ему, что его сын чувствует себя хорошо.
52 А він їх запитав про годину, о котрі́й стало легше йому. Вони ж відказали до нього: „Учора о сьомій годині гаря́чка поки́нула його“.	52 Чиновник спросил их, когда ребёнку стало лучше, и они ответили: «Жар спал у него вчера около часа пополудни».
53 Зрозумів тоді ба́тько, що була́ то година, о котрі́й до нього промовив Ісус: „Син твій живе“. І ввірував сам і ввесь його дім.	53 И тогда отец мальчика понял, что это случилось в тот самый час, когда Иисус сказал ему: «Твой сын будет жить». И он поверил в Иисуса, а вместе с ним и все его домашние.
54 Це знов друге знаме́но Ісус учинив, як вернувся до Галілеї з Юдеї.	54 Это было второе знамение, которое Иисус сотворил после того, как Он вернулся из Иудеи в Галилею.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Iвана

Розділ 4

Евангелие от Иоанна

Глава 4

Вiд Iвана

Розділ 4

Евангелие от Иоанна

Глава 4

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Iвана

Розділ 4

Евангелие от Иоанна

Глава 4

Вiд Iвана

Розділ 4

Евангелие от Иоанна

Глава 4

Старий
завіт

Новий
завіт