Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Iвана

Розділ 10

1 Поправді, поправді кажу́ вам: Хто не входить двери́ма в коша́ру, але перела́зить деі́нде, — той зло́дій і розбійник.

2 А хто входить двери́ма, — той вівцям пастух.

3 Ворота́р відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йме́нню, і випрова́джує їх.

4 А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідо́м за ним ідуть, бо знають голос його́.

5 За чужим же не пі́дуть вони, а будуть утікати від нього, — бо не знають вони чужого голосу“.

6 Оцю при́тчу повів їм Ісус, але не зрозуміли вони́, про що їм говорив.

7 І зно́ву промовив Ісус: „Поправді, поправді кажу́ вам, що Я — двері ві́вцям.

8 Усі, скільки їх перше Мене прихо́дило, — то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх.

9 Я — двері: коли через Мене хто вві́йде, спасеться, і той вві́йде та ви́йде, і пасо́висько зна́йде.

10 Зло́дій тільки на те закрада́ється, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подоста́тком щоб мали.

11 Я — Пастир Добрий! Пастир добрий кладе́ життя власне за вівці.

12 А наймит, і той, хто не вівча́р, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближа́ється, то ки́дає вівці й тікає, а вовк їх хапає й поло́шить.

13 А на́ймит утікає тому́, що він наймит, і не дбає про вівці.

14 Я — Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.

15 Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу́.

16 Також маю Я інших овець, які не з цієї коша́ри, — Я повинен і їх припрова́дити. І Мій голос почують вони, — і бу́де ота́ра одна й Один Па́стир!

17 Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізно́ву прийняти його.

18 Ніхто в Мене його не бере́, але Я Сам від Себе кладу́ його. Маю вла́ду віддати його, і маю вла́ду прийняти його зно́ву, — Я цю заповідь взяв від Свого Отця“.

19 З-за цих слів між юдеями зно́ву незгода зняла́ся.

20 І багато-хто з них говорили: „Він де́мона має, і несамови́тий. Чого слухаєте ви Його?“

21 Інші казали: „Ці слова́ не того, хто демона має. Хіба де́мон може очі сліпим відкривати?“

22 Було тоді свято Відно́влення в Єрусалимі. Стояла зима.

23 А Ісус у храмі ходив, у Соломоновім ґа́нку.

24 Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: „Доки будеш тримати в непе́вності нас? Якщо́ Ти Христос, — то відкрито скажи нам!“

25 Відповів їм Ісус: „Я вам був сказав, — та не вірите ви. Ті діла, що чиню́ їх у Йме́ння Свого Отця, — вони свідчать про Мене.

26 Та не вірите ви, — не з Моїх бо овець ви.

27 Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідко́м вони йдуть.

28 І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не ви́хопить із Моєї руки.

29 Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, — і ви́хопити ніхто їх не може Отцеві з руки́.

30 Я й Отець — Ми одне!“

31 Знов каміння схопи́ли юдеї, щоб укаменува́ти Його.

32 Відповів їм Ісус: „Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, — за котри́й же з тих учинків хочете Мене каменувати?“

33 Юдеї Йому відказали: „Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, — бо Ти, бувши люди́ною, за Бога Себе видаєш“.

34 Відповів їм Ісус: „Хіба не написано в вашім Зако́ні: „Я сказав: ви боги"?

35 Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було́, — а Писа́ння не може порушене бути,

36 то Тому́, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: „Зневажаєш Ти Бога“, через те, що сказав Я: „Я — Син Божий“?

37 Коли Я не чиню́ діл Свого Отця, то не вірте Мені.

38 А коли Я чиню́, то хоч ви Мені віри й не йме́те, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я — ув Отці!“

39 Тоді зно́ву шукали вони, щоб схопи́ти Його, але вийшов із рук їхніх Він.

40 І Він знову на то́й бік Йорда́ну пішов, на те місце, де Іван найперше христив, та й там перебува́в.

41 І багато до Нього прихо́дили та говорили, що хоч жа́дного чуда Іван не вчинив, але все, що про Нього Іван говорив, правдиве було́.

42 І багато-хто ввірували в Нього там.

Евангелие от Иоанна

Глава 10

1 Иисус сказал: «Истинно вам говорю: кто не зайдёт в овечий загон через ворота, а заберётся туда любым другим путём, тот вор и грабитель.

2 Кто же заходит через ворота, тот пастух стада.

3 Сторож открывает ему ворота, и овцы послушны его голосу. Он называет своих овец по именам и выводит их из загона.

4 Выведя овец, он шагает впереди, а они следуют за ним, так как знают его голос.

5 Но они никогда не пойдут вслед за тем, кого не знают, скорее, убегут от него, так как его голос им не знаком».

6 Иисус рассказал людям эту притчу, но они не поняли её значения.

7 И тогда Иисус снова сказал: «Истинно вам говорю, что Я и есть те ворота для овец.

8 Все те, кто приходили до Меня, — воры и грабители, и овцы не слушались их.

9 Я — эти ворота, и каждый, кто войдёт через Меня, будет спасён. Он войдёт и выйдет, и найдёт всё, что ему нужно.

10 Вор приходит только для того, чтобы красть, убивать и уничтожать. Я же пришёл, чтобы дать жизнь и дать её с избытком.

11 Я — добрый пастух. Добрый пастух отдаёт свою жизнь ради спасения овец.

12 А наёмный работник — не пастух, и овцы не принадлежат ему, и потому, завидев мчащегося к ним волка, он бросает их и убегает прочь. Волк нападает на овец, и они разбегаются в разные стороны.

13 Наёмный работник убегает прочь, потому что его наняли и ему всё равно, что будет с овцами.

14 Я — добрый пастух. Я знаю Своих овец, и Мои овцы знают Меня

15 так же, как Отец знает Меня и Я знаю Отца. Я отдаю Свою жизнь за Моих овец.

16 У Меня есть и другие овцы, которые не принадлежат к этому стаду. Я должен привести их в стадо, и они тоже будут слушаться Моего голоса, и станут единым стадом с одним пастухом.

17 Потому Отец и любит Меня, что Я отдаю жизнь, чтобы вновь получить её.

18 Никто не отнимает её у Меня, но Я сам отдаю её по Своей воле. Я имею власть отдать Свою жизнь и имею власть вновь получить её. Вот что повелел Мне Мой Отец».

19 Из-за этих слов опять началась распря между иудеями.

20 Многие из них говорили: «Он одержим бесом и не в Своём уме. Что вы Его слушаете?»

21 Другие говорили: «Такие слова не могут исходить от одержимого. И уж, конечно, бес не может даровать зрение слепым».

22 Тем временем в Иерусалиме наступил праздник Обновления. Была зима.

23 Иисус ходил по двору храма у Соломонова портика.

24 Вокруг Него собрались иудейские предводители и стали Его расспрашивать: «Как долго ещё нам недоумевать, Кто Ты Такой? Если Ты Христос, то скажи нам прямо».

25 Иисус ответил им: «Я уже сказал вам, а вы не хотите верить. Дела, которые Я совершаю во имя Моего Отца, сами говорят за Меня.

26 Вы, однако, не верите, потому что вы не принадлежите к числу Моих овец.

27 Мои овцы прислушиваются к Моему голосу. Я знаю их, и они следуют за Мной.

28 Я даю им вечную жизнь, и они никогда не умрут, и никто не похитит их из Моей руки.

29 То, что дал Мне Мой Отец, — важнее всего остального, и никто не может похитить ничего из руки Моего Отца.

30 Я и Отец — едины».

31 Собравшиеся иудеи снова стали подбирать камни, чтобы побить Его.

32 Иисус же спросил их: «Я совершил для вас много добрых дел волей Отца. За какое же из них вы собираетесь побить Меня камнями?»

33 Иудеи ответили Ему: «Не за доброе дело мы собираемся побить Тебя, а за то, что Ты, простой смертный, оскорбляешь Всевышнего, выдавая Себя за Бога».

34 Иисус сказал: «Разве не написано в вашем законе: „Я сказал, что вы боги” ?

35 Если о тех, кто узнали слово Божье, сказано, что они боги, а Писания нельзя оспаривать,

36 то как вы можете говорить Тому, Кого Отец избрал и послал в мир: „Ты оскорбляешь Всевышнего”, только потому, что Я сказал: „Я — Сын Божий”?

37 Если Я не делаю того, что делает Мой Отец, то не верьте Мне.

38 Если же Я делаю, то, даже если вы не верите Мне, поверьте Моим делам, и тогда вы будете знать и поймёте, что Отец — во Мне, а Я — в Отце».

39 Тогда они ещё раз попытались схватить Его, но Он ускользнул из их рук.

40 Иисус снова отправился на другой берег Иордана, туда, где раньше Иоанн крестил народ, и оставался там некоторое время.

41 Многие приходили к Нему и говорили: «Иоанн не явил никакого знамения, но всё, что он сказал об Этом Человеке — правда!»

42 И многие из бывших там поверили в Иисуса.

Вiд Iвана Розділ 10	Евангелие от Иоанна Глава 10
1 Поправді, поправді кажу́ вам: Хто не входить двери́ма в коша́ру, але перела́зить деі́нде, — той зло́дій і розбійник.	1 Иисус сказал: «Истинно вам говорю: кто не зайдёт в овечий загон через ворота, а заберётся туда любым другим путём, тот вор и грабитель.
2 А хто входить двери́ма, — той вівцям пастух.	2 Кто же заходит через ворота, тот пастух стада.
3 Ворота́р відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йме́нню, і випрова́джує їх.	3 Сторож открывает ему ворота, и овцы послушны его голосу. Он называет своих овец по именам и выводит их из загона.
4 А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідо́м за ним ідуть, бо знають голос його́.	4 Выведя овец, он шагает впереди, а они следуют за ним, так как знают его голос.
5 За чужим же не пі́дуть вони, а будуть утікати від нього, — бо не знають вони чужого голосу“.	5 Но они никогда не пойдут вслед за тем, кого не знают, скорее, убегут от него, так как его голос им не знаком».
6 Оцю при́тчу повів їм Ісус, але не зрозуміли вони́, про що їм говорив.	6 Иисус рассказал людям эту притчу, но они не поняли её значения.
7 І зно́ву промовив Ісус: „Поправді, поправді кажу́ вам, що Я — двері ві́вцям.	7 И тогда Иисус снова сказал: «Истинно вам говорю, что Я и есть те ворота для овец.
8 Усі, скільки їх перше Мене прихо́дило, — то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх.	8 Все те, кто приходили до Меня, — воры и грабители, и овцы не слушались их.
9 Я — двері: коли через Мене хто вві́йде, спасеться, і той вві́йде та ви́йде, і пасо́висько зна́йде.	9 Я — эти ворота, и каждый, кто войдёт через Меня, будет спасён. Он войдёт и выйдет, и найдёт всё, что ему нужно.
10 Зло́дій тільки на те закрада́ється, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подоста́тком щоб мали.	10 Вор приходит только для того, чтобы красть, убивать и уничтожать. Я же пришёл, чтобы дать жизнь и дать её с избытком.
11 Я — Пастир Добрий! Пастир добрий кладе́ життя власне за вівці.	11 Я — добрый пастух. Добрый пастух отдаёт свою жизнь ради спасения овец.
12 А наймит, і той, хто не вівча́р, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближа́ється, то ки́дає вівці й тікає, а вовк їх хапає й поло́шить.	12 А наёмный работник — не пастух, и овцы не принадлежат ему, и потому, завидев мчащегося к ним волка, он бросает их и убегает прочь. Волк нападает на овец, и они разбегаются в разные стороны.
13 А на́ймит утікає тому́, що він наймит, і не дбає про вівці.	13 Наёмный работник убегает прочь, потому что его наняли и ему всё равно, что будет с овцами.
14 Я — Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.	14 Я — добрый пастух. Я знаю Своих овец, и Мои овцы знают Меня
15 Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу́.	15 так же, как Отец знает Меня и Я знаю Отца. Я отдаю Свою жизнь за Моих овец.
16 Також маю Я інших овець, які не з цієї коша́ри, — Я повинен і їх припрова́дити. І Мій голос почують вони, — і бу́де ота́ра одна й Один Па́стир!	16 У Меня есть и другие овцы, которые не принадлежат к этому стаду. Я должен привести их в стадо, и они тоже будут слушаться Моего голоса, и станут единым стадом с одним пастухом.
17 Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізно́ву прийняти його.	17 Потому Отец и любит Меня, что Я отдаю жизнь, чтобы вновь получить её.
18 Ніхто в Мене його не бере́, але Я Сам від Себе кладу́ його. Маю вла́ду віддати його, і маю вла́ду прийняти його зно́ву, — Я цю заповідь взяв від Свого Отця“.	18 Никто не отнимает её у Меня, но Я сам отдаю её по Своей воле. Я имею власть отдать Свою жизнь и имею власть вновь получить её. Вот что повелел Мне Мой Отец».
19 З-за цих слів між юдеями зно́ву незгода зняла́ся.	19 Из-за этих слов опять началась распря между иудеями.
20 І багато-хто з них говорили: „Він де́мона має, і несамови́тий. Чого слухаєте ви Його?“	20 Многие из них говорили: «Он одержим бесом и не в Своём уме. Что вы Его слушаете?»
21 Інші казали: „Ці слова́ не того, хто демона має. Хіба де́мон може очі сліпим відкривати?“	21 Другие говорили: «Такие слова не могут исходить от одержимого. И уж, конечно, бес не может даровать зрение слепым».
22 Було тоді свято Відно́влення в Єрусалимі. Стояла зима.	22 Тем временем в Иерусалиме наступил праздник Обновления. Была зима.
23 А Ісус у храмі ходив, у Соломоновім ґа́нку.	23 Иисус ходил по двору храма у Соломонова портика.
24 Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: „Доки будеш тримати в непе́вності нас? Якщо́ Ти Христос, — то відкрито скажи нам!“	24 Вокруг Него собрались иудейские предводители и стали Его расспрашивать: «Как долго ещё нам недоумевать, Кто Ты Такой? Если Ты Христос, то скажи нам прямо».
25 Відповів їм Ісус: „Я вам був сказав, — та не вірите ви. Ті діла, що чиню́ їх у Йме́ння Свого Отця, — вони свідчать про Мене.	25 Иисус ответил им: «Я уже сказал вам, а вы не хотите верить. Дела, которые Я совершаю во имя Моего Отца, сами говорят за Меня.
26 Та не вірите ви, — не з Моїх бо овець ви.	26 Вы, однако, не верите, потому что вы не принадлежите к числу Моих овец.
27 Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідко́м вони йдуть.	27 Мои овцы прислушиваются к Моему голосу. Я знаю их, и они следуют за Мной.
28 І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не ви́хопить із Моєї руки.	28 Я даю им вечную жизнь, и они никогда не умрут, и никто не похитит их из Моей руки.
29 Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, — і ви́хопити ніхто їх не може Отцеві з руки́.	29 То, что дал Мне Мой Отец, — важнее всего остального, и никто не может похитить ничего из руки Моего Отца.
30 Я й Отець — Ми одне!“	30 Я и Отец — едины».
31 Знов каміння схопи́ли юдеї, щоб укаменува́ти Його.	31 Собравшиеся иудеи снова стали подбирать камни, чтобы побить Его.
32 Відповів їм Ісус: „Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, — за котри́й же з тих учинків хочете Мене каменувати?“	32 Иисус же спросил их: «Я совершил для вас много добрых дел волей Отца. За какое же из них вы собираетесь побить Меня камнями?»
33 Юдеї Йому відказали: „Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, — бо Ти, бувши люди́ною, за Бога Себе видаєш“.	33 Иудеи ответили Ему: «Не за доброе дело мы собираемся побить Тебя, а за то, что Ты, простой смертный, оскорбляешь Всевышнего, выдавая Себя за Бога».
34 Відповів їм Ісус: „Хіба не написано в вашім Зако́ні: „Я сказав: ви боги"?	34 Иисус сказал: «Разве не написано в вашем законе: „Я сказал, что вы боги” ?
35 Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було́, — а Писа́ння не може порушене бути,	35 Если о тех, кто узнали слово Божье, сказано, что они боги, а Писания нельзя оспаривать,
36 то Тому́, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: „Зневажаєш Ти Бога“, через те, що сказав Я: „Я — Син Божий“?	36 то как вы можете говорить Тому, Кого Отец избрал и послал в мир: „Ты оскорбляешь Всевышнего”, только потому, что Я сказал: „Я — Сын Божий”?
37 Коли Я не чиню́ діл Свого Отця, то не вірте Мені.	37 Если Я не делаю того, что делает Мой Отец, то не верьте Мне.
38 А коли Я чиню́, то хоч ви Мені віри й не йме́те, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я — ув Отці!“	38 Если же Я делаю, то, даже если вы не верите Мне, поверьте Моим делам, и тогда вы будете знать и поймёте, что Отец — во Мне, а Я — в Отце».
39 Тоді зно́ву шукали вони, щоб схопи́ти Його, але вийшов із рук їхніх Він.	39 Тогда они ещё раз попытались схватить Его, но Он ускользнул из их рук.
40 І Він знову на то́й бік Йорда́ну пішов, на те місце, де Іван найперше христив, та й там перебува́в.	40 Иисус снова отправился на другой берег Иордана, туда, где раньше Иоанн крестил народ, и оставался там некоторое время.
41 І багато до Нього прихо́дили та говорили, що хоч жа́дного чуда Іван не вчинив, але все, що про Нього Іван говорив, правдиве було́.	41 Многие приходили к Нему и говорили: «Иоанн не явил никакого знамения, но всё, что он сказал об Этом Человеке — правда!»
42 І багато-хто ввірували в Нього там.	42 И многие из бывших там поверили в Иисуса.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Iвана

Розділ 10

Евангелие от Иоанна

Глава 10

Вiд Iвана

Розділ 10

Евангелие от Иоанна

Глава 10

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Iвана

Розділ 10

Евангелие от Иоанна

Глава 10

Вiд Iвана

Розділ 10

Евангелие от Иоанна

Глава 10

Старий
завіт

Новий
завіт