Вiд IванаРозділ 21 |
|
1 |
|
2 Укупі були Си́мон Петро, і Хома́, званий Близню́к, і Натанаїл, із Кани́ Галілейської, і оби́два сини Зеведе́єві, і двоє інших із учнів Його. |
|
3 Говорить їм Си́мон Петро: „Піду риби влови́ти“. Вони кажуть до нього: „І ми піде́мо з тобою“. І пішли вони, і всіли до чо́вна. Та ночі тієї нічого вони не влови́ли. |
|
4 А як ра́нок настав, то Ісус став над берегом, але учні не знали, що то́ був Ісус. |
|
5 Ісус тоді каже до них: „Чи не маєте, діти, якоїсь поживи?“ — „Ні“, вони відказали. |
|
6 А Він їм сказав: „Закиньте не́вода право́руч від чо́вна, то й зна́йдете!“ Вони кинули, — і вже не могли його витягнути із-за бе́злічі риби. |
|
7 Тоді учень, якого любив був Ісус, говорить Петрові: „Це ж Госпо́дь!“ А Си́мон Петро, як зачув, що Господь то, накинув на себе оде́жину, — бо він був наги́й, — та й кинувся в море. |
|
8 Інші ж учні, що були недалеко від берега — якихось ліктів з двісті — припливли чо́вником, тягнучи не́вода з рибою. |
|
9 А коли вони вийшли на землю, то бачать розло́жений жар, а на нім рибу й хліб. |
|
10 Ісус каже до них: „Принесіть тієї риби, що оце ви влови́ли!“ |
|
11 Пішов Си́мон Петро та й на землю ви́тягнув не́вода, повного риби великої, — сто п'ятдесят три. І хоч стільки було її, — не продерся проте не́від. |
|
12 Ісус каже до учнів: „Ідіть, сні́дайте!“ А з учнів ніхто не нава́жився спитати Його: „Хто Ти такий?“ Бо знали вони, що Госпо́дь то. |
|
13 Тож підходить Ісус, бере хліб і дає їм, так само ж і рибу. |
|
14 Це вже втретє з'явився Ісус Своїм учням, як із мертвих воскре́с. |
|
15 |
|
16 І говорить йому Він удруге: „Си́моне, сину Йо́нин, — чи ти любиш Мене?“ Той каже Йому: „Так, Господи, — ві́даєш Ти, що кохаю Тебе!“ Промовляє йому: „Паси ві́вці Мої!“ |
|
17 Утретє Він каже йому́: „Си́моне, сину Йо́нин, — чи кохаєш Мене?“ Засмутився Петро, що спитав його втретє: „Чи кохаєш Мене?“ І він каже Йому: „Ти все ві́даєш, Господи, — ві́даєш Ти, що кохаю Тебе!“ Промовляє до нього Ісус: „Паси вівці Мої! |
|
18 Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Коли був ти молодший, то ти сам підпері́зувався, і ходив, куди́ ти бажав. А коли постарі́єш, — свої руки простя́гнеш, і інший тебе підпере́же, і поведе́, куди не захочеш“. |
|
19 А оце Він сказав, щоб зазначити, якою то смертю той Бога просла́вить. Сказавши таке, Він говорить йому: „Іди за Мною!“ |
|
20 |
|
21 Петро, як побачив того, говорить Ісусові: „Господи, — цей же що?“ |
|
22 Промовляє до нього Ісус: „Якщо Я схотів, щоб він позоста́вся, аж поки прийду́, — що до то́го тобі? Ти йди за Мною!“ |
|
23 І це слово розне́слось було́ між брата́ми, що той учень не вмре. Проте́ Ісус не сказав йому, що не вмре, а: „Якщо Я схотів, щоб він позоста́вся, аж поки прийду́, — що до то́го тобі?“ |
|
24 Це той учень, що сві́дчить про це, що й оце написав. І знаємо ми, що правдиве свідо́цтво його! |
|
25 |
Евангелие от ИоаннаГлава 21 |
|
1 |
|
2 Были вместе Симон Петр и Фома, называемый Близнец, и Нафанаил из Каны Галилейской, и сыновья Зеведеевы, и из учеников Его двое других. |
|
3 Говорит им Симон Петр: иду ловить рыбу. Говорят ему: идем и мы с тобой. Вышли и сели в лодку, и в ту ночь не поймали ничего. |
|
4 И когда утро уже наступало, стал Иисус на берегу, но не знали ученики, что это Иисус. |
|
5 Говорит им Иисус: друзья, есть ли у вас что-нибудь к хлебу? Они ответили Ему: нет. |
|
6 Он же сказал им: закиньте сеть по правую сторону лодки, и найдете. Они закинули и уже не могли ее вытащить от множества рыбы. |
|
7 Говорит тогда ученик тот, которого любил Иисус, Петру: это Господь. Симон же Петр, услышав, что это Господь, опоясался одеждой (ибо он был наг) и бросился в море. |
|
8 Другие же ученики приплыли в лодке (были они недалеко от земли: около двухсот локтей), таща сеть с рыбой. |
|
9 Когда же они сошли на землю, видят разложенные горящие уголья и рыбу, на них лежащую, и хлеб. |
|
10 Говорит им Иисус: принесите из тех рыб, что вы поймали сейчас. |
|
11 Вошел Симон Петр в лодку и вытащил на землю сеть, полную больших рыб, числом сто пятьдесят три; и хотя их было столько, не разорвалась сеть. |
|
12 Говорит им Иисус: идите, ешьте. Никто из учеников не смел спросить Его: Ты Кто? — зная, что это Господь. |
|
13 Приходит Иисус и берет хлеб и дает им, и рыбу также. |
|
14 Это уже в третий раз явился Иисус ученикам, восстав из мертвых. |
|
15 |
|
16 Говорит ему снова, во второй раз: Симон, сын Иоанна, любишь ли ты Меня? Говорит Ему: да, Господи, Ты знаешь, что я люблю Тебя. Говорит ему: будь пастырем овец Моих. |
|
17 Говорит ему в третий раз: Симон, сын Иоанна, любишь ли ты Меня? Опечалился Петр, что Он сказал ему в третий раз: любишь ли ты Меня? и сказал Ему: Господи, всё Ты знаешь, Ты знаешь, что я люблю Тебя. Говорит ему Иисус: паси овец Моих. |
|
18 Истинно, истинно говорю тебе: когда ты был молод, то опоясывал себя сам и шел, куда хотел; когда же состаришься, протянешь руки твои, и другой опояшет тебя и поведет, куда не хочешь. |
|
19 А это Он сказал, давая понять, какою смертью он прославит Бога. И сказав это, говорит ему: следуй за Мною. |
|
20 |
|
21 Итак, увидев его, Петр говорит Иисусу: Господи, а он что? |
|
22 Говорит ему Иисус: если Я хочу, чтобы он пребывал, доколе Я не приду, что тебе? Ты за Мною следуй. |
|
23 Итак разнеслось это слово между братьями, что ученик тот не умрет. Но не сказал ему Иисус, что он не умрет, но: если Я хочу, чтобы он пребывал, доколе Я не приду, что тебе? |
|
24 |
|
25 |
Вiд IванаРозділ 21 |
Евангелие от ИоаннаГлава 21 |
|
1 |
1 |
|
2 Укупі були Си́мон Петро, і Хома́, званий Близню́к, і Натанаїл, із Кани́ Галілейської, і оби́два сини Зеведе́єві, і двоє інших із учнів Його. |
2 Были вместе Симон Петр и Фома, называемый Близнец, и Нафанаил из Каны Галилейской, и сыновья Зеведеевы, и из учеников Его двое других. |
|
3 Говорить їм Си́мон Петро: „Піду риби влови́ти“. Вони кажуть до нього: „І ми піде́мо з тобою“. І пішли вони, і всіли до чо́вна. Та ночі тієї нічого вони не влови́ли. |
3 Говорит им Симон Петр: иду ловить рыбу. Говорят ему: идем и мы с тобой. Вышли и сели в лодку, и в ту ночь не поймали ничего. |
|
4 А як ра́нок настав, то Ісус став над берегом, але учні не знали, що то́ був Ісус. |
4 И когда утро уже наступало, стал Иисус на берегу, но не знали ученики, что это Иисус. |
|
5 Ісус тоді каже до них: „Чи не маєте, діти, якоїсь поживи?“ — „Ні“, вони відказали. |
5 Говорит им Иисус: друзья, есть ли у вас что-нибудь к хлебу? Они ответили Ему: нет. |
|
6 А Він їм сказав: „Закиньте не́вода право́руч від чо́вна, то й зна́йдете!“ Вони кинули, — і вже не могли його витягнути із-за бе́злічі риби. |
6 Он же сказал им: закиньте сеть по правую сторону лодки, и найдете. Они закинули и уже не могли ее вытащить от множества рыбы. |
|
7 Тоді учень, якого любив був Ісус, говорить Петрові: „Це ж Госпо́дь!“ А Си́мон Петро, як зачув, що Господь то, накинув на себе оде́жину, — бо він був наги́й, — та й кинувся в море. |
7 Говорит тогда ученик тот, которого любил Иисус, Петру: это Господь. Симон же Петр, услышав, что это Господь, опоясался одеждой (ибо он был наг) и бросился в море. |
|
8 Інші ж учні, що були недалеко від берега — якихось ліктів з двісті — припливли чо́вником, тягнучи не́вода з рибою. |
8 Другие же ученики приплыли в лодке (были они недалеко от земли: около двухсот локтей), таща сеть с рыбой. |
|
9 А коли вони вийшли на землю, то бачать розло́жений жар, а на нім рибу й хліб. |
9 Когда же они сошли на землю, видят разложенные горящие уголья и рыбу, на них лежащую, и хлеб. |
|
10 Ісус каже до них: „Принесіть тієї риби, що оце ви влови́ли!“ |
10 Говорит им Иисус: принесите из тех рыб, что вы поймали сейчас. |
|
11 Пішов Си́мон Петро та й на землю ви́тягнув не́вода, повного риби великої, — сто п'ятдесят три. І хоч стільки було її, — не продерся проте не́від. |
11 Вошел Симон Петр в лодку и вытащил на землю сеть, полную больших рыб, числом сто пятьдесят три; и хотя их было столько, не разорвалась сеть. |
|
12 Ісус каже до учнів: „Ідіть, сні́дайте!“ А з учнів ніхто не нава́жився спитати Його: „Хто Ти такий?“ Бо знали вони, що Госпо́дь то. |
12 Говорит им Иисус: идите, ешьте. Никто из учеников не смел спросить Его: Ты Кто? — зная, что это Господь. |
|
13 Тож підходить Ісус, бере хліб і дає їм, так само ж і рибу. |
13 Приходит Иисус и берет хлеб и дает им, и рыбу также. |
|
14 Це вже втретє з'явився Ісус Своїм учням, як із мертвих воскре́с. |
14 Это уже в третий раз явился Иисус ученикам, восстав из мертвых. |
|
15 |
15 |
|
16 І говорить йому Він удруге: „Си́моне, сину Йо́нин, — чи ти любиш Мене?“ Той каже Йому: „Так, Господи, — ві́даєш Ти, що кохаю Тебе!“ Промовляє йому: „Паси ві́вці Мої!“ |
16 Говорит ему снова, во второй раз: Симон, сын Иоанна, любишь ли ты Меня? Говорит Ему: да, Господи, Ты знаешь, что я люблю Тебя. Говорит ему: будь пастырем овец Моих. |
|
17 Утретє Він каже йому́: „Си́моне, сину Йо́нин, — чи кохаєш Мене?“ Засмутився Петро, що спитав його втретє: „Чи кохаєш Мене?“ І він каже Йому: „Ти все ві́даєш, Господи, — ві́даєш Ти, що кохаю Тебе!“ Промовляє до нього Ісус: „Паси вівці Мої! |
17 Говорит ему в третий раз: Симон, сын Иоанна, любишь ли ты Меня? Опечалился Петр, что Он сказал ему в третий раз: любишь ли ты Меня? и сказал Ему: Господи, всё Ты знаешь, Ты знаешь, что я люблю Тебя. Говорит ему Иисус: паси овец Моих. |
|
18 Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Коли був ти молодший, то ти сам підпері́зувався, і ходив, куди́ ти бажав. А коли постарі́єш, — свої руки простя́гнеш, і інший тебе підпере́же, і поведе́, куди не захочеш“. |
18 Истинно, истинно говорю тебе: когда ты был молод, то опоясывал себя сам и шел, куда хотел; когда же состаришься, протянешь руки твои, и другой опояшет тебя и поведет, куда не хочешь. |
|
19 А оце Він сказав, щоб зазначити, якою то смертю той Бога просла́вить. Сказавши таке, Він говорить йому: „Іди за Мною!“ |
19 А это Он сказал, давая понять, какою смертью он прославит Бога. И сказав это, говорит ему: следуй за Мною. |
|
20 |
20 |
|
21 Петро, як побачив того, говорить Ісусові: „Господи, — цей же що?“ |
21 Итак, увидев его, Петр говорит Иисусу: Господи, а он что? |
|
22 Промовляє до нього Ісус: „Якщо Я схотів, щоб він позоста́вся, аж поки прийду́, — що до то́го тобі? Ти йди за Мною!“ |
22 Говорит ему Иисус: если Я хочу, чтобы он пребывал, доколе Я не приду, что тебе? Ты за Мною следуй. |
|
23 І це слово розне́слось було́ між брата́ми, що той учень не вмре. Проте́ Ісус не сказав йому, що не вмре, а: „Якщо Я схотів, щоб він позоста́вся, аж поки прийду́, — що до то́го тобі?“ |
23 Итак разнеслось это слово между братьями, что ученик тот не умрет. Но не сказал ему Иисус, что он не умрет, но: если Я хочу, чтобы он пребывал, доколе Я не приду, что тебе? |
|
24 Це той учень, що сві́дчить про це, що й оце написав. І знаємо ми, що правдиве свідо́цтво його! |
24 |
|
25 |
25 |