Библия - Обещанное Восстановление

До євреїв

Розділ 11

1 А віра — то підста́ва споді́ваного, доказ неба́ченого.

2 Бо нею засвідчені ста́рші були́.

3 Вірою ми розуміємо, що віки́ Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме.

4 Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Ка́їн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог сві́дчив про да́ри його; нею, і вмерши, він ще промовляє.

5 Вірою Ено́х був перене́сений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що „Богові він догоди́в“.

6 Догоди́ти ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.

7 Вірою Ной, як дістав об'я́влення про те, чого́ ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти́; нею світ засудив він, і став спадкоє́мцем праведности, що з віри вона.

8 Вірою Авраа́м, покликаний на місце, яке мав прийняти в спа́дщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде.

9 Вірою він перебува́в на Землі Обі́цяній, як на чужій, і проживав у наме́тах з Іса́ком та Яковом, співспадкоє́мцями тієї ж обі́тниці,

10 бо чекав він міста, що має підва́лини, що Бог його будівни́чий та творе́ць.

11 Вірою й Са́ра сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обі́тницю дав.

12 Тому́ й від одно́го, та ще змертвілого, народилось так багато, як зо́рі небесні й пісок незчисле́нний край моря.

13 Усі вони повмирали за вірою, не оде́ржавши обі́тниць, але зда́лека бачили їх, і повітали, і ві́рували в них, та визнавали, що „вони на землі чужани́ці й прихо́дьки“.

14 Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають ба́тьківщини.

15 І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з неї, то мали б час повернутись.

16 Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому́ й Бог не соро́миться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготува́в їм місто.

17 Вірою Авраа́м, випробо́вуваний, привів на жертву Ісака, і, мавши обі́тницю, приніс одноро́дженого,

18 що йому було сказано: „В Ісакові буде насіння тобі“.

19 Бо він розумі́в, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на проо́браз.

20 Вірою в майбу́тнє поблагословив Іса́к Якова та Іса́ва.

21 Вірою Яків, умираючи, поблагословив кожного сина Йо́сипового, і „схилився на верх свого́ жезла.“

22 Вірою Йо́сип, умираючи, згадав про ви́хід синів Ізра́їлевих та про кості свої запові́в.

23 Вірою Мойсе́й, як родився, перехо́вувався батьками своїми три місяці, бо вони бачили, що гарне дитя, і не злякались нака́зу царе́вого.

24 Вірою Мойсе́й, коли виріс, відрікся зватися сином дочки́ фарао́нової.

25 Він хотів краще страждати з наро́дом Божим, аніж мати доча́сну гріховну потіху.

26 Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж ска́рби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду.

27 Вірою він покинув Єгипет, не злякавшися гніву царе́вого, бо він був непохитний, як той, хто Невиди́мого бачить.

28 Вірою справив він Пасху й покро́плення крови, щоб їх не торкнувся той, хто погубив первороджених.

29 Вірою вони перейшли Червоне море, немов суходо́лом, на що спокусившись єги́птяни, потопились.

30 Вірою впали єрихо́нські му́ри по семиденнім обхо́дженні їх.

31 Вірою блудни́ця Раха́в не згинула з невірними, коли з миром прийняла́ виві́дувачів.

32 І що ще скажу́? Бо не стане ча́су мені, щоб оповіда́ти про Гедео́на, Вара́ка, Самсо́на, Ефта́я, Дави́да й Самуі́ла та про пророків,

33 що вірою ца́рства побива́ли, правду чинили, оде́ржували обі́тниці, пащі левам загороджували,

34 силу огне́нну гасили, утікали від ві́стря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були́ на війні, оберта́ли в розтіч полки́ чужоземців;

35 жінки діставали поме́рлих своїх із воскресі́ння; а інші бували скатовані, не прийнявши визво́лення, щоб отримати краще воскресі́ння;

36 а інші дізнали наруги та рани, а також кайда́ни й в'язниці.

37 Камінням побиті бува́ли, допитувані, перепи́лювані, умирали, зару́бані мече́м, тинялися в овечих та ко́зячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі.

38 Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та го́рах, і по печерах та прова́ллях зе́мних.

39 І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обі́тниці не прийняли́,

40 бо Бог передбачив щось краще про нас, — щоб вони не без нас досконалість оде́ржали.

Послание к евреям

Глава 11

1 Вера же есть твердое убеждение в том, на что мы надеемся, подтверждение того, чего мы не видим.

2 Ибо чрез неё получили доброе свидетельство древние.

3 Верою мы постигаем, что миры устроены словом Божиим, так что из невидимого возникло видимое.

4 Верою Авель принёс Богу жертву лучшую, чем Каин; ею получил свидетельство, что он праведен: о дарах его свидетельствовал Бог; и ею по смерти он продолжает говорить.

5 Верою Енох был переселён так, что не видел смерти, и не находили его, потому что переселил его Бог. Ибо до переселения своего он получил свидетельство, что угодил Богу.

6 А без веры невозможно угодить: ибо приходящий к Богу должен уверовать, что Он есть и ищущим Его Он воздает.

7 Верою Ной, получив откровение о том, что еще не было видимо, благоговея, построил ковчег для спасения дома своего; ею осудил он мир и стал наследником праведности по вере.

8 Верою Авраам повиновался призванию выйти в страну, которую он имел получить в наследие, и вышел, не зная, куда он идет.

9 Верою он поселился пришельцем в земле обетованной, как чужой, живя в шатрах, с Исааком и Иаковом, сонаследниками того же обещания.

10 Ибо он ожидал града, имеющего твердые основания, и которого художник и строитель Бог.

11 Верою и сама Сарра получила силу к принятию семени и не по времени возраста, потому что она почла верным Обещавшего.

12 Потому и от одного, и притом омертвелого, родилось так много, как много звёзд на небе и как бесчислен песок на берегу морском.

13 В вере умерли они все, не достигши исполнения обещаний, но издали их видели и приветствовали и исповедали, что они чужие и пришельцы на земле.

14 Ибо те, которые так говорят, показывают, что они ищут отечества.

15 И, если бы они вспоминали о том отечестве, из которого вышли, они имели бы время вернуться.

16 Но на самом деле они стремятся к лучшему, то есть к небесному. Потому Бог не стыдится их, чтобы называть Себя их Богом: ибо Он приготовил им град.

17 Верою Авраам, будучи искушаем, принёс в жертву Исаака, и получивший обещания приносил единородного;

18 ему было сказано: в Исааке наречётся тебе семя.

19 Он рассудил, что силен Бог и из мёртвых воскрешать, потому он и получил его обратно в предзнаменование.

20 Верою, и для будущего, благословил Исаак Иакова и Исава.

21 Верою Иаков, умирая, благословил каждого из сыновей Иосифа и поклонился Богу, опираясь на верх своего посоха.

22 Верою Иосиф, при кончине, упомянул об исходе сынов Израилевых и заповедал о костях своих.

23 Верою Моисей, по рождении, три месяца скрываем был родителями своими, потому что увидели они, что младенец прекрасен, и не устрашились повеления царя.

24 Верою Моисей, став взрослым, отказался называться сыном дочери фараона,

25 предпочтя страдать с народом Божиим, чем иметь временное наслаждение грехом,

26 поношение Христово почтя большим богатством, чем сокровища Египта; ибо он взирал на воздаяние.

27 Верою оставил он Египет, не убоявшись ярости царя: ибо он, словно видя Невидимого, был твёрд.

28 Верою совершил он Пасху и кропление кровью, чтобы истребитель первенцев не коснулся их.

29 Верою перешли они Чермное море, как по суше, на что покусившись, Египтяне были поглощены.

30 Верою пали стены Иерихона по семидневном обхождении.

31 Верою Раав блудница не погибла с непокорными, приняв разведчиков с миром.

32 И что еще скажу? Ибо не достанет мне времени, если я буду повествовать о Гедеоне, Вараке, Самсоне, Иеффае и Давиде и Самуиле и о пророках,

33 которые чрез веру покорили царства, творили правду, достигли обещаний, заградили уста львов,

34 угасили силу огня, избежали острия меча, приведены были в силу от немощи, стали крепкими на войне, отразили полки чужих.

35 Были женщины, получившие мертвых своих воскресшими. Другие же были замучены, отказавшись от освобождения, чтобы достигнуть лучшего воскресения.

36 Иные же испытали поругания и побои, а также узы и заключение,

37 были побиты камнями, подвергнуты пытке, перепилены, умерли от меча, провели жизнь в скитаниях в овечьих шкурах, в козьих кожах, терпя недостатки, тесноту, страдания:

38 те, которых мир не был достоин, блуждали по пустыням, по горам, по пещерам и отверстиям земли.

39 И все они, получив доброе свидетельство чрез веру, не вошли в обладание того, что было обещано,

40 потому что Бог предвидел о нас нечто лучшее, чтобы они не без нас достигли совершенства.

До євреїв Розділ 11	Послание к евреям Глава 11
1 А віра — то підста́ва споді́ваного, доказ неба́ченого.	1 Вера же есть твердое убеждение в том, на что мы надеемся, подтверждение того, чего мы не видим.
2 Бо нею засвідчені ста́рші були́.	2 Ибо чрез неё получили доброе свидетельство древние.
3 Вірою ми розуміємо, що віки́ Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме.	3 Верою мы постигаем, что миры устроены словом Божиим, так что из невидимого возникло видимое.
4 Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Ка́їн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог сві́дчив про да́ри його; нею, і вмерши, він ще промовляє.	4 Верою Авель принёс Богу жертву лучшую, чем Каин; ею получил свидетельство, что он праведен: о дарах его свидетельствовал Бог; и ею по смерти он продолжает говорить.
5 Вірою Ено́х був перене́сений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що „Богові він догоди́в“.	5 Верою Енох был переселён так, что не видел смерти, и не находили его, потому что переселил его Бог. Ибо до переселения своего он получил свидетельство, что угодил Богу.
6 Догоди́ти ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.	6 А без веры невозможно угодить: ибо приходящий к Богу должен уверовать, что Он есть и ищущим Его Он воздает.
7 Вірою Ной, як дістав об'я́влення про те, чого́ ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти́; нею світ засудив він, і став спадкоє́мцем праведности, що з віри вона.	7 Верою Ной, получив откровение о том, что еще не было видимо, благоговея, построил ковчег для спасения дома своего; ею осудил он мир и стал наследником праведности по вере.
8 Вірою Авраа́м, покликаний на місце, яке мав прийняти в спа́дщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде.	8 Верою Авраам повиновался призванию выйти в страну, которую он имел получить в наследие, и вышел, не зная, куда он идет.
9 Вірою він перебува́в на Землі Обі́цяній, як на чужій, і проживав у наме́тах з Іса́ком та Яковом, співспадкоє́мцями тієї ж обі́тниці,	9 Верою он поселился пришельцем в земле обетованной, как чужой, живя в шатрах, с Исааком и Иаковом, сонаследниками того же обещания.
10 бо чекав він міста, що має підва́лини, що Бог його будівни́чий та творе́ць.	10 Ибо он ожидал града, имеющего твердые основания, и которого художник и строитель Бог.
11 Вірою й Са́ра сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обі́тницю дав.	11 Верою и сама Сарра получила силу к принятию семени и не по времени возраста, потому что она почла верным Обещавшего.
12 Тому́ й від одно́го, та ще змертвілого, народилось так багато, як зо́рі небесні й пісок незчисле́нний край моря.	12 Потому и от одного, и притом омертвелого, родилось так много, как много звёзд на небе и как бесчислен песок на берегу морском.
13 Усі вони повмирали за вірою, не оде́ржавши обі́тниць, але зда́лека бачили їх, і повітали, і ві́рували в них, та визнавали, що „вони на землі чужани́ці й прихо́дьки“.	13 В вере умерли они все, не достигши исполнения обещаний, но издали их видели и приветствовали и исповедали, что они чужие и пришельцы на земле.
14 Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають ба́тьківщини.	14 Ибо те, которые так говорят, показывают, что они ищут отечества.
15 І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з неї, то мали б час повернутись.	15 И, если бы они вспоминали о том отечестве, из которого вышли, они имели бы время вернуться.
16 Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому́ й Бог не соро́миться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготува́в їм місто.	16 Но на самом деле они стремятся к лучшему, то есть к небесному. Потому Бог не стыдится их, чтобы называть Себя их Богом: ибо Он приготовил им град.
17 Вірою Авраа́м, випробо́вуваний, привів на жертву Ісака, і, мавши обі́тницю, приніс одноро́дженого,	17 Верою Авраам, будучи искушаем, принёс в жертву Исаака, и получивший обещания приносил единородного;
18 що йому було сказано: „В Ісакові буде насіння тобі“.	18 ему было сказано: в Исааке наречётся тебе семя.
19 Бо він розумі́в, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на проо́браз.	19 Он рассудил, что силен Бог и из мёртвых воскрешать, потому он и получил его обратно в предзнаменование.
20 Вірою в майбу́тнє поблагословив Іса́к Якова та Іса́ва.	20 Верою, и для будущего, благословил Исаак Иакова и Исава.
21 Вірою Яків, умираючи, поблагословив кожного сина Йо́сипового, і „схилився на верх свого́ жезла.“	21 Верою Иаков, умирая, благословил каждого из сыновей Иосифа и поклонился Богу, опираясь на верх своего посоха.
22 Вірою Йо́сип, умираючи, згадав про ви́хід синів Ізра́їлевих та про кості свої запові́в.	22 Верою Иосиф, при кончине, упомянул об исходе сынов Израилевых и заповедал о костях своих.
23 Вірою Мойсе́й, як родився, перехо́вувався батьками своїми три місяці, бо вони бачили, що гарне дитя, і не злякались нака́зу царе́вого.	23 Верою Моисей, по рождении, три месяца скрываем был родителями своими, потому что увидели они, что младенец прекрасен, и не устрашились повеления царя.
24 Вірою Мойсе́й, коли виріс, відрікся зватися сином дочки́ фарао́нової.	24 Верою Моисей, став взрослым, отказался называться сыном дочери фараона,
25 Він хотів краще страждати з наро́дом Божим, аніж мати доча́сну гріховну потіху.	25 предпочтя страдать с народом Божиим, чем иметь временное наслаждение грехом,
26 Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж ска́рби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду.	26 поношение Христово почтя большим богатством, чем сокровища Египта; ибо он взирал на воздаяние.
27 Вірою він покинув Єгипет, не злякавшися гніву царе́вого, бо він був непохитний, як той, хто Невиди́мого бачить.	27 Верою оставил он Египет, не убоявшись ярости царя: ибо он, словно видя Невидимого, был твёрд.
28 Вірою справив він Пасху й покро́плення крови, щоб їх не торкнувся той, хто погубив первороджених.	28 Верою совершил он Пасху и кропление кровью, чтобы истребитель первенцев не коснулся их.
29 Вірою вони перейшли Червоне море, немов суходо́лом, на що спокусившись єги́птяни, потопились.	29 Верою перешли они Чермное море, как по суше, на что покусившись, Египтяне были поглощены.
30 Вірою впали єрихо́нські му́ри по семиденнім обхо́дженні їх.	30 Верою пали стены Иерихона по семидневном обхождении.
31 Вірою блудни́ця Раха́в не згинула з невірними, коли з миром прийняла́ виві́дувачів.	31 Верою Раав блудница не погибла с непокорными, приняв разведчиков с миром.
32 І що ще скажу́? Бо не стане ча́су мені, щоб оповіда́ти про Гедео́на, Вара́ка, Самсо́на, Ефта́я, Дави́да й Самуі́ла та про пророків,	32 И что еще скажу? Ибо не достанет мне времени, если я буду повествовать о Гедеоне, Вараке, Самсоне, Иеффае и Давиде и Самуиле и о пророках,
33 що вірою ца́рства побива́ли, правду чинили, оде́ржували обі́тниці, пащі левам загороджували,	33 которые чрез веру покорили царства, творили правду, достигли обещаний, заградили уста львов,
34 силу огне́нну гасили, утікали від ві́стря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були́ на війні, оберта́ли в розтіч полки́ чужоземців;	34 угасили силу огня, избежали острия меча, приведены были в силу от немощи, стали крепкими на войне, отразили полки чужих.
35 жінки діставали поме́рлих своїх із воскресі́ння; а інші бували скатовані, не прийнявши визво́лення, щоб отримати краще воскресі́ння;	35 Были женщины, получившие мертвых своих воскресшими. Другие же были замучены, отказавшись от освобождения, чтобы достигнуть лучшего воскресения.
36 а інші дізнали наруги та рани, а також кайда́ни й в'язниці.	36 Иные же испытали поругания и побои, а также узы и заключение,
37 Камінням побиті бува́ли, допитувані, перепи́лювані, умирали, зару́бані мече́м, тинялися в овечих та ко́зячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі.	37 были побиты камнями, подвергнуты пытке, перепилены, умерли от меча, провели жизнь в скитаниях в овечьих шкурах, в козьих кожах, терпя недостатки, тесноту, страдания:
38 Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та го́рах, і по печерах та прова́ллях зе́мних.	38 те, которых мир не был достоин, блуждали по пустыням, по горам, по пещерам и отверстиям земли.
39 І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обі́тниці не прийняли́,	39 И все они, получив доброе свидетельство чрез веру, не вошли в обладание того, что было обещано,
40 бо Бог передбачив щось краще про нас, — щоб вони не без нас досконалість оде́ржали.	40 потому что Бог предвидел о нас нечто лучшее, чтобы они не без нас достигли совершенства.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

До євреїв

Розділ 11

Послание к евреям

Глава 11

До євреїв

Розділ 11

Послание к евреям

Глава 11

Старий завіт

Новий завіт

До євреїв

Розділ 11

Послание к евреям

Глава 11

До євреїв

Розділ 11

Послание к евреям

Глава 11

Старий
завіт

Новий
завіт