Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Матвiя

Розділ 18

1 Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: „Хто найбільший у Царстві Небеснім?“

2 Він же дитину покликав, і поставив її серед них,

3 та й сказав: „Поправді кажу́ вам: коли не наве́рнетесь, і не станете, як ті діти, — не вві́йдете в Царство Небесне!

4 Отже, хто впоко́риться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім.

5 І хто при́йме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене.

6 Хто ж споку́сить одне з цих мали́х, що вірують в Мене, то краще б тако́му було, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепи́ти, — і його потопи́ти в морські́й глибині́.

7 Від споку́с горе світові, — бо мусять спокуси прийти; надто горе люди́ні, що від неї прихо́дить споку́са!

8 Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокуша́є тебе, — відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний.

9 І коли твоє око тебе́ спокушає — його ви́бери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огне́нної.

10 Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із мали́х цих; кажу́ бо Я вам, що їхні Анголи́ повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі.

11 Син бо Лю́дський прийшов, щоб спасти́ загинуле.

12 Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблу́дить, то чи він не покине дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х у гора́х, і не пі́де шукати заблу́длої?

13 І коли пощасти́ть відшукати її, поправді кажу́ вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х незаблудлих.

14 Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих мали́х.

15 А коли прогріши́ться твій брат проти тебе, іди й йому ви́кажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, — ти придбав свого брата.

16 А коли не послухає він, то візьми з собою ще одно́го чи двох, щоб „справа всіляка стверди́лась уста́ми двох чи трьох свідків.“

17 А коли не послухає їх, — скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, — хай бу́де тобі, як пога́нин і ми́тник!

18 Поправді кажу вам: Що́ тільки зв'яжете на землі, зв'я́зане буде на небі, і що тільки розв'я́жете на землі, розв'язане буде на небі.

19 Ще поправді кажу́ вам, що коли б двоє з вас на землі погоди́лись про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, — станеться їм від Мого Отця, що на небі!

20 Бо де двоє чи троє в Ім'я́ Моє зі́брані, — там Я серед них“.

21 Петро приступив тоді та запитався Його: „Господи, — скільки разів брат мій може згріши́ти проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз?“

22 Ісус промовляє до нього: „Не кажу тобі — до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи!

23 Тим то Царство Небесне подібне одно́му царе́ві, що захотів обраху́нок зробити з своїми рабами.

24 Коли ж він почав обрахо́вувати, то йому привели́ одно́го, що винен був десять тисяч тала́нтів.

25 А що він не мав із чо́го віддати, наказав пан продати його, і його дружи́ну та діти, і все, що́ він мав, — і заплатити.

26 Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: „Потерпи мені, — я віддам тобі все!“

27 І змилосе́рдився пан над рабом тим, — і звільнив його, і простив йому борг.

28 А як вийшов той раб, то спіткав він одно́го з своїх співтова́ришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопи́вши його, він душив та казав: „Віддай, що ти винен!“

29 А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: „Потерпи мені, — і я віддам тобі!“

30 Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язни́ці його, — аж поки він боргу не ве́рне.

31 Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своє́му панові все, що було́.

32 Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: „Рабе лукавий, — я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене.

33 Чи й тобі не нале́жало зми́луватись над своїм співтова́ришем, як і я над тобою був зми́лувався?“

34 І прогнівався пан його, — і ката́м його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу.

35 Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не про́стить своєму братові з серця свого їхніх про́гріхів“.

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая

Глава 18

1 Тогда же ученики подошли к Исе и спросили: – Кто важнее всех в Царстве Всевышнего?

2 Иса подозвал маленького ребёнка и поставил его посреди них.

3 – Говорю вам истину, – сказал Иса, – если кто не изменится и не станет таким, как маленькое дитя, то он никогда не войдёт в Царство Всевышнего.

4 Поэтому, кто смирит себя и станет таким, как это дитя, тот и самый великий в Царстве Всевышнего.

5 Кто ради Меня принимает такого ребёнка, тот принимает и Меня.

6 Но если же кто введёт в грех одного из этих малых, верующих в Меня, то для него было бы лучше, если бы ему повесили на шею мельничный жёрнов и утопили в море.

7 – Горе миру от всего, что ведёт людей ко греху! И хотя в этом мире неизбежны соблазны, но горе тому человеку, кто вводит других людей в грех!

8 Если же твоя рука или нога влечёт тебя ко греху, отсеки её и выбрось вон. Лучше тебе остаться с одной рукой или с одной ногой, но войти в рай, чем с двумя руками и двумя ногами быть брошенным в вечный огонь.

9 Если твой глаз влечёт тебя ко греху, вырви его и отбрось. Лучше тебе с одним глазом войти в рай, чем с двумя глазами быть брошенным в огонь ада.

10 Смотрите, не презирайте никого из этих малых. Говорю вам, что их ангелы на небе всегда видят лицо Моего Небесного Отца.

12 – Как вы думаете? Если у человека есть сто овец, и одна из них заблудится, то разве он не оставит девяносто девять пастись на холмах и не пойдёт искать пропавшую?

13 И если он найдёт её, то, говорю вам истину: он будет рад этой одной больше, чем девяноста девяти, которые не терялись.

14 Так и ваш Небесный Отец не хочет, чтобы потерялся хоть один из этих меньших.

15 – Если твой брат согрешил против тебя, то пойди и с глазу на глаз скажи ему, в чём он не прав. Если он послушает тебя, то ты приобрёл своего брата.

16 Если же он не будет тебя слушать, то возьми с собой ещё одного или двух человек, чтобы «каждое слово было подтверждено показаниями двух или трёх свидетелей». .

17 Если он и их не захочет слушать, то скажи об этом в общине верующих в Меня, и если он не послушается и общины, то тогда пусть он будет для тебя как язычник или как сборщик налогов.

18 Говорю вам истину: что вы осудите на земле, то будет осуждено и Всевышним, Который на небесах, и что вы оправдаете на земле, то будет оправдано и Всевышним, Который на небесах.

19 Ещё раз говорю вам, что если двое из вас здесь, на земле, примут решение относительно какого-нибудь дела, о котором они вопрошают Всевышнего, то Мой Отец, Который на небесах, даст им на него добро. .

20 Потому что там, где двое или трое собраны вместе ради Меня, там и Я нахожусь вместе с ними.

21 Тогда Петир подошёл к Исе и спросил: – Повелитель, сколько раз я должен прощать своего брата, если тот согрешит против меня? Семь раз?

22 Иса ответил: – Не семь, а семьдесят раз по семь.

23 Царство Всевышнего можно сравнить с царём, который решил рассчитаться со своими слугами.

24 Когда царь начал расчёт, то первым к нему привели того, кто был должен ему огромную сумму. .

25 Так как у должника не было чем расплатиться, то царь повелел продать для уплаты долга самого должника, его жену, детей и всё их имущество.

26 Слуга пал и, поклонившись царю, стал просить: «Дай мне ещё немного времени, и я всё выплачу».

27 Царь пожалел слугу, простил ему весь долг и отпустил его.

28 Тот вышел и, встретив такого же слугу, который должен был ему всего сто серебряных монет, . схватил его и начал душить. «Верни сейчас же всё, что ты мне должен», – требовал он.

29 Должник пал ему в ноги и стал умолять: «Дай мне ещё немного времени, и я всё выплачу».

30 Но тот не захотел ждать и бросил его в темницу, пока не будет выплачен весь его долг.

31 Другие слуги видели, что произошло, и это их возмутило. Они пошли и рассказали всё царю.

32 Тогда царь позвал слугу. «Ах ты, негодный слуга, – сказал он, – я по твоей просьбе простил тебе все долги,

33 так неужели и ты не мог простить своего товарища, как я простил тебя?»

34 Разгневавшись, царь отдал его в руки истязателей до тех пор, пока тот не выплатит весь свой долг.

35 Так и Мой Небесный Отец поступит с вами, если вы не будете искренне прощать ваших братьев, – заключил Иса.

Вiд Матвiя Розділ 18	Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая Глава 18
1 Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: „Хто найбільший у Царстві Небеснім?“	1 Тогда же ученики подошли к Исе и спросили: – Кто важнее всех в Царстве Всевышнего?
2 Він же дитину покликав, і поставив її серед них,	2 Иса подозвал маленького ребёнка и поставил его посреди них.
3 та й сказав: „Поправді кажу́ вам: коли не наве́рнетесь, і не станете, як ті діти, — не вві́йдете в Царство Небесне!	3 – Говорю вам истину, – сказал Иса, – если кто не изменится и не станет таким, как маленькое дитя, то он никогда не войдёт в Царство Всевышнего.
4 Отже, хто впоко́риться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім.	4 Поэтому, кто смирит себя и станет таким, как это дитя, тот и самый великий в Царстве Всевышнего.
5 І хто при́йме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене.	5 Кто ради Меня принимает такого ребёнка, тот принимает и Меня.
6 Хто ж споку́сить одне з цих мали́х, що вірують в Мене, то краще б тако́му було, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепи́ти, — і його потопи́ти в морські́й глибині́.	6 Но если же кто введёт в грех одного из этих малых, верующих в Меня, то для него было бы лучше, если бы ему повесили на шею мельничный жёрнов и утопили в море.
7 Від споку́с горе світові, — бо мусять спокуси прийти; надто горе люди́ні, що від неї прихо́дить споку́са!	7 – Горе миру от всего, что ведёт людей ко греху! И хотя в этом мире неизбежны соблазны, но горе тому человеку, кто вводит других людей в грех!
8 Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокуша́є тебе, — відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний.	8 Если же твоя рука или нога влечёт тебя ко греху, отсеки её и выбрось вон. Лучше тебе остаться с одной рукой или с одной ногой, но войти в рай, чем с двумя руками и двумя ногами быть брошенным в вечный огонь.
9 І коли твоє око тебе́ спокушає — його ви́бери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огне́нної.	9 Если твой глаз влечёт тебя ко греху, вырви его и отбрось. Лучше тебе с одним глазом войти в рай, чем с двумя глазами быть брошенным в огонь ада.
10 Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із мали́х цих; кажу́ бо Я вам, що їхні Анголи́ повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі.	10 Смотрите, не презирайте никого из этих малых. Говорю вам, что их ангелы на небе всегда видят лицо Моего Небесного Отца.
11 Син бо Лю́дський прийшов, щоб спасти́ загинуле.	11
12 Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблу́дить, то чи він не покине дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х у гора́х, і не пі́де шукати заблу́длої?	12 – Как вы думаете? Если у человека есть сто овец, и одна из них заблудится, то разве он не оставит девяносто девять пастись на холмах и не пойдёт искать пропавшую?
13 І коли пощасти́ть відшукати її, поправді кажу́ вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х незаблудлих.	13 И если он найдёт её, то, говорю вам истину: он будет рад этой одной больше, чем девяноста девяти, которые не терялись.
14 Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих мали́х.	14 Так и ваш Небесный Отец не хочет, чтобы потерялся хоть один из этих меньших.
15 А коли прогріши́ться твій брат проти тебе, іди й йому ви́кажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, — ти придбав свого брата.	15 – Если твой брат согрешил против тебя, то пойди и с глазу на глаз скажи ему, в чём он не прав. Если он послушает тебя, то ты приобрёл своего брата.
16 А коли не послухає він, то візьми з собою ще одно́го чи двох, щоб „справа всіляка стверди́лась уста́ми двох чи трьох свідків.“	16 Если же он не будет тебя слушать, то возьми с собой ещё одного или двух человек, чтобы «каждое слово было подтверждено показаниями двух или трёх свидетелей». .
17 А коли не послухає їх, — скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, — хай бу́де тобі, як пога́нин і ми́тник!	17 Если он и их не захочет слушать, то скажи об этом в общине верующих в Меня, и если он не послушается и общины, то тогда пусть он будет для тебя как язычник или как сборщик налогов.
18 Поправді кажу вам: Що́ тільки зв'яжете на землі, зв'я́зане буде на небі, і що тільки розв'я́жете на землі, розв'язане буде на небі.	18 Говорю вам истину: что вы осудите на земле, то будет осуждено и Всевышним, Который на небесах, и что вы оправдаете на земле, то будет оправдано и Всевышним, Который на небесах.
19 Ще поправді кажу́ вам, що коли б двоє з вас на землі погоди́лись про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, — станеться їм від Мого Отця, що на небі!	19 Ещё раз говорю вам, что если двое из вас здесь, на земле, примут решение относительно какого-нибудь дела, о котором они вопрошают Всевышнего, то Мой Отец, Который на небесах, даст им на него добро. .
20 Бо де двоє чи троє в Ім'я́ Моє зі́брані, — там Я серед них“.	20 Потому что там, где двое или трое собраны вместе ради Меня, там и Я нахожусь вместе с ними.
21 Петро приступив тоді та запитався Його: „Господи, — скільки разів брат мій може згріши́ти проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз?“	21 Тогда Петир подошёл к Исе и спросил: – Повелитель, сколько раз я должен прощать своего брата, если тот согрешит против меня? Семь раз?
22 Ісус промовляє до нього: „Не кажу тобі — до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи!	22 Иса ответил: – Не семь, а семьдесят раз по семь.
23 Тим то Царство Небесне подібне одно́му царе́ві, що захотів обраху́нок зробити з своїми рабами.	23 Царство Всевышнего можно сравнить с царём, который решил рассчитаться со своими слугами.
24 Коли ж він почав обрахо́вувати, то йому привели́ одно́го, що винен був десять тисяч тала́нтів.	24 Когда царь начал расчёт, то первым к нему привели того, кто был должен ему огромную сумму. .
25 А що він не мав із чо́го віддати, наказав пан продати його, і його дружи́ну та діти, і все, що́ він мав, — і заплатити.	25 Так как у должника не было чем расплатиться, то царь повелел продать для уплаты долга самого должника, его жену, детей и всё их имущество.
26 Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: „Потерпи мені, — я віддам тобі все!“	26 Слуга пал и, поклонившись царю, стал просить: «Дай мне ещё немного времени, и я всё выплачу».
27 І змилосе́рдився пан над рабом тим, — і звільнив його, і простив йому борг.	27 Царь пожалел слугу, простил ему весь долг и отпустил его.
28 А як вийшов той раб, то спіткав він одно́го з своїх співтова́ришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопи́вши його, він душив та казав: „Віддай, що ти винен!“	28 Тот вышел и, встретив такого же слугу, который должен был ему всего сто серебряных монет, . схватил его и начал душить. «Верни сейчас же всё, что ты мне должен», – требовал он.
29 А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: „Потерпи мені, — і я віддам тобі!“	29 Должник пал ему в ноги и стал умолять: «Дай мне ещё немного времени, и я всё выплачу».
30 Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язни́ці його, — аж поки він боргу не ве́рне.	30 Но тот не захотел ждать и бросил его в темницу, пока не будет выплачен весь его долг.
31 Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своє́му панові все, що було́.	31 Другие слуги видели, что произошло, и это их возмутило. Они пошли и рассказали всё царю.
32 Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: „Рабе лукавий, — я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене.	32 Тогда царь позвал слугу. «Ах ты, негодный слуга, – сказал он, – я по твоей просьбе простил тебе все долги,
33 Чи й тобі не нале́жало зми́луватись над своїм співтова́ришем, як і я над тобою був зми́лувався?“	33 так неужели и ты не мог простить своего товарища, как я простил тебя?»
34 І прогнівався пан його, — і ката́м його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу.	34 Разгневавшись, царь отдал его в руки истязателей до тех пор, пока тот не выплатит весь свой долг.
35 Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не про́стить своєму братові з серця свого їхніх про́гріхів“.	35 Так и Мой Небесный Отец поступит с вами, если вы не будете искренне прощать ваших братьев, – заключил Иса.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Матвiя

Розділ 18

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая

Глава 18

Вiд Матвiя

Розділ 18

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая

Глава 18

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Матвiя

Розділ 18

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая

Глава 18

Вiд Матвiя

Розділ 18

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая

Глава 18

Старий
завіт

Новий
завіт