Вихід

Розділ 14

1 І говорив Господь до Мойсея, кажучи:

2 „Скажи Ізраїлевим синам, і нехай вони повернуть, і нехай ота́боряться перед Пі-Гахіротом, між Міґдолом і між морем, перед Баал-Цефоном. Навпроти нього ота́боритесь над морем.

3 І скаже фараон про Ізраїлевих синів: заблудились вони в землі цій, за́мкнено пустиню для них.

4 І вчиню запеклим фараонове серце, і він буде гнатися за вами, а Я прославлюся через фараона та через військо його. І пізнають єги́птяни, що Я — Господь!“ І вони вчинили так.

5 І повідомлено царя єгипетського, що втік той наро́д. І змінилося серце фараона та рабів його до того народу, і сказали вони: Що́ це ми зробили, що відпустили Ізраїля від роботи нам?“

6 І запріг він свою колесни́цю, і забрав наро́д свій з собою.

7 І взяв він шість сотень добі́рних колесни́ць, і всі колесни́ці Єгипту, і трійкових над усіма́ ними.

8 І Господь учинив запеклим серце фараона, єгипетського царя, — і він погнався за Ізраїлевими синами. Але Ізраїлеві сини виходили сильною рукою!

9 І гналися єги́птяни за ними, уся кіннота, колесни́ці фараонові, і комо́нники його та військо його, — і догнали їх, як вони ота́борилися були над морем, під Пі-Гахіротом, перед Баал-Цефоном.

10 А фараон наближа́вся. І звели Ізраїлеві сини свої очі, аж ось єги́птяни жену́ться за ними! І дуже злякались вони... І кликали Ізраїлеві сини до Господа,

11 а Мойсеєві дорікали: „Чи через те, що не було гробів в Єгипті, ти забрав нас умирати в пустині? Що́ це вчинив ти нам, щоб вивести нас із Єгипту?

12 Чи це не те саме ми говорили до тебе в Єгипті, кажучи: Позостав нас, і нехай ми робимо Єгиптові! Бо ліпше нам ра́бство Єгиптові, аніж помирати нам у пустині!“

13 І сказав Мойсей до народу: „Не бійтеся! Стійте, і побачите спасі́ння Господа, що вчинить вам сьогодні. Бо єги́птян, яких бачите сьогодні, більше не побачите їх уже повіки!

14 Господь буде воювати за вас, а ви мовчіть!“

15 І промовив Господь до Мойсея: „Що́ ти до Мене кли́чеш? Говори до синів Ізраїлевих, нехай руша́ють!

16 А ти підійми свою палицю, і простягни руку свою на море, і розітни його, — і нехай уві́йдуть Ізраїлеві сини в сере́дину моря, на суходіл.

17 А Я, — ось Я вчиню запеклим серце єги́птянам, і вони вві́йдуть за ними. І буду Я просла́влений через фараона, і через усе його військо, і через колесниці, його, і через комо́нників його.

18 I пізнають єги́птяни, що Я — Господь, коли буду Я прославлений через фараона, і через колесниці його, і через комо́нників його!“

19 І рушив Ангол Божий, що йшов перед Ізраїльським табо́ром, і пішов за ними; і рушив стовп хмари перед ними, і став за ними,

20 і ввійшов він у сере́дину між та́бір Єгипту й між та́бір Ізраїлів. І була та хмара й темрява для Єгипту, а ніч розсвітлив він для Ізраїля. І не зближався один до о́дного цілу ніч.

21 І простяг Мойсей руку свою на море, — і Господь гнав море сильним схі́днім вітром ці́лу ніч, і зробив море суходолом, — і розступилася вода.

22 І ввійшли Ізраїлеві сини в сере́дину моря, як на суходіл, а море було для них муром із прави́ці їхньої та з ліви́ці їхньої.

23 А єги́птяни гналися, і ввійшли за ними всі фараонові коні й колесни́ці його, та його комо́нники до сере́дини моря.

24 І сталося за ранньої сторожі, і поглянув Господь на єгипетський та́бір у стовпі огня й хмари, та й привів у замі́шання єгипетський та́бір.

25 І поскида́в колеса з колесни́ць його, і вчинив, що йому було́ тяжко ходити. І єги́птяни сказали: „Утікаймо від ізраїльтя́н, бо Господь воює за них з Єгиптом!“

26 І промовив Госпо́дь до Мойсея: „Простягни свою руку на море, і нехай ве́рнеться вода на єги́птян, на їхні колесни́ці й на комо́нників їхніх“.

27 І простяг Мойсей руку свою на море, — і море вернулося, коли настав ранок, до сили своєї, а єги́птяни втікали навпроти нього. І кинув Господь єги́птян у сере́дину моря!

28 І вернулась вода, і позакривала колесни́ці та комо́нників усьому фараоновому військові, що ввійшло за ними в море. Ані жоден із них не зостався!

29 А Ізраїлеві сини йшли суходо́лом у сере́дині моря, а море було для них муром із правиці їхньої та з лівиці їхньої.

30 І визволив Господь того дня Ізраїля з єгипетської руки. І бачив Ізра́їль мертвих єги́птян на березі моря.

31 І побачив Ізра́їль сильну руку, яку ви́явив Господь у Єгипті, — і став боятися той народ Господа! І ввірував він у Господа, та в Мойсея, раба Його.

Исход

Глава 14

1 Вечный сказал Мусе:

2 – Скажи исраильтянам, чтобы они повернули назад и остановились у Пи-Хирота, между Мигдолом и морем. Пусть они расположатся у моря, прямо перед Баал-Цефоном.

3 Фараон подумает: «Исраильтяне блуждают по этой земле в растерянности, окружённые пустыней».

4 Я сделаю сердце фараона упрямым, и он погонится за ними. И тогда, победив фараона с его войском, Я прославлюсь. Тогда египтяне узнают, что Я – Вечный. Исраильтяне так и сделали.

5 Когда царю Египта сказали, что народ Исраила убежал, фараон и его приближённые настроились против исраильтян и сказали: – Что мы сделали? Мы отпустили исраильтян и лишились работников!

6 Фараон запряг колесницу и взял с собой войско.

7 Он взял шестьсот отборных колесниц и все остальные колесницы Египта с их начальниками.

8 Вечный наполнил сердце фараона, царя Египта, упрямством, и он погнался за исраильтянами, которые смело покидали Египет.

9 Войско египтян со всеми лошадьми фараона, колесницами и всадниками погналось за исраильтянами и настигло их, когда они расположились лагерем у моря, рядом с Пи-Хиротом, напротив Баал-Цефона.

10 Когда фараон приблизился, исраильтяне оглянулись и увидели, что египтяне преследуют их. Они очень испугались и стали взывать к Вечному.

11 Они сказали Мусе: – Разве в Египте не было могил, что ты повёл нас умирать в пустыню? Что ты сделал с нами, выведя нас из Египта?

12 Разве мы не говорили тебе в Египте: «Оставь нас в покое. Дай нам служить египтянам?» Лучше бы нам оставаться рабами у египтян, чем умирать в пустыне!

13 Муса ответил народу: – Не бойтесь. Стойте твёрдо, и вы увидите, как Вечный спасёт вас сегодня. Египтян, которых вы видите сейчас, вы не увидите больше никогда.

14 Будьте спокойны, Вечный будет сражаться за вас.

15 Вечный сказал Мусе: – Зачем ты взываешь ко Мне? Вели исраильтянам идти вперёд.

16 Подними посох, простри руку над морем, и оно разделится. Тогда исраильтяне смогут пройти через море, как по суше.

17 А Я сделаю египтян упрямыми, и они пойдут за вами. Я прославлюсь, победив фараона и его войско, с его колесницами и всадниками.

18 Египтяне узнают, что Я – Вечный, когда Я прославлюсь, победив фараона с его колесницами и всадниками.

19 Ангел Всевышнего, Который шёл перед исраильским войском, пошёл позади него. Облачный столб тоже передвинулся со своего места и оказался позади них,

20 между войсками Египта и Исраила. Всю ночь облако давало тьму одной стороне и свет другой, и всю ночь свет и тьма не могли сойтись.

21 Муса простёр руку над морем, а Вечный всю ночь отгонял море сильным восточным ветром и превратил его в сушу. Воды разделились,

22 и исраильтяне прошли через море, как по суше: одна стена воды стояла у них справа, а другая – слева.

23 Египтяне погнались за ними. Лошади, колесницы с всадниками фараона ринулись в море за исраильтянами.

24 Перед самым рассветом Вечный посмотрел из огненного и облачного столба на египетское войско и поверг его в смятение.

25 Он застопорил колёса их колесниц, и им стало трудно ехать. Египтяне сказали: – Бежим отсюда! Вечный сражается на стороне исраильтян против Египта.

26 Тогда Вечный сказал Мусе: – Протяни руку над морем, чтобы воды хлынули назад, на египтян, на их колесницы и всадников.

27 Муса простёр руку над морем, и с рассветом воды сомкнулись. Египтяне бежали навстречу морю, и Вечный смёл их в воду.

28 Вода хлынула назад и накрыла колесницы и всадников – всё войско фараона, которое ринулось за исраильтянами в море. Не спасся никто.

29 Но исраильтяне перешли через море, как по суше: одна стена воды стояла у них справа, а другая – слева.

30 В тот день Вечный спас исраильтян от египтян, и исраильтяне увидели их мёртвыми на берегу.

31 Когда исраильтяне увидели великую силу Вечного, которой Он сразил египтян, то страх перед Вечным охватил их. Они поверили Вечному и Мусе, рабу Его.

Вихід

Розділ 14

Исход

Глава 14

1 І говорив Господь до Мойсея, кажучи:

1 Вечный сказал Мусе:

2 „Скажи Ізраїлевим синам, і нехай вони повернуть, і нехай ота́боряться перед Пі-Гахіротом, між Міґдолом і між морем, перед Баал-Цефоном. Навпроти нього ота́боритесь над морем.

2 – Скажи исраильтянам, чтобы они повернули назад и остановились у Пи-Хирота, между Мигдолом и морем. Пусть они расположатся у моря, прямо перед Баал-Цефоном.

3 І скаже фараон про Ізраїлевих синів: заблудились вони в землі цій, за́мкнено пустиню для них.

3 Фараон подумает: «Исраильтяне блуждают по этой земле в растерянности, окружённые пустыней».

4 І вчиню запеклим фараонове серце, і він буде гнатися за вами, а Я прославлюся через фараона та через військо його. І пізнають єги́птяни, що Я — Господь!“ І вони вчинили так.

4 Я сделаю сердце фараона упрямым, и он погонится за ними. И тогда, победив фараона с его войском, Я прославлюсь. Тогда египтяне узнают, что Я – Вечный. Исраильтяне так и сделали.

5 І повідомлено царя єгипетського, що втік той наро́д. І змінилося серце фараона та рабів його до того народу, і сказали вони: Що́ це ми зробили, що відпустили Ізраїля від роботи нам?“

5 Когда царю Египта сказали, что народ Исраила убежал, фараон и его приближённые настроились против исраильтян и сказали: – Что мы сделали? Мы отпустили исраильтян и лишились работников!

6 І запріг він свою колесни́цю, і забрав наро́д свій з собою.

6 Фараон запряг колесницу и взял с собой войско.

7 І взяв він шість сотень добі́рних колесни́ць, і всі колесни́ці Єгипту, і трійкових над усіма́ ними.

7 Он взял шестьсот отборных колесниц и все остальные колесницы Египта с их начальниками.

8 І Господь учинив запеклим серце фараона, єгипетського царя, — і він погнався за Ізраїлевими синами. Але Ізраїлеві сини виходили сильною рукою!

8 Вечный наполнил сердце фараона, царя Египта, упрямством, и он погнался за исраильтянами, которые смело покидали Египет.

9 І гналися єги́птяни за ними, уся кіннота, колесни́ці фараонові, і комо́нники його та військо його, — і догнали їх, як вони ота́борилися були над морем, під Пі-Гахіротом, перед Баал-Цефоном.

9 Войско египтян со всеми лошадьми фараона, колесницами и всадниками погналось за исраильтянами и настигло их, когда они расположились лагерем у моря, рядом с Пи-Хиротом, напротив Баал-Цефона.

10 А фараон наближа́вся. І звели Ізраїлеві сини свої очі, аж ось єги́птяни жену́ться за ними! І дуже злякались вони... І кликали Ізраїлеві сини до Господа,

10 Когда фараон приблизился, исраильтяне оглянулись и увидели, что египтяне преследуют их. Они очень испугались и стали взывать к Вечному.

11 а Мойсеєві дорікали: „Чи через те, що не було гробів в Єгипті, ти забрав нас умирати в пустині? Що́ це вчинив ти нам, щоб вивести нас із Єгипту?

11 Они сказали Мусе: – Разве в Египте не было могил, что ты повёл нас умирать в пустыню? Что ты сделал с нами, выведя нас из Египта?

12 Чи це не те саме ми говорили до тебе в Єгипті, кажучи: Позостав нас, і нехай ми робимо Єгиптові! Бо ліпше нам ра́бство Єгиптові, аніж помирати нам у пустині!“

12 Разве мы не говорили тебе в Египте: «Оставь нас в покое. Дай нам служить египтянам?» Лучше бы нам оставаться рабами у египтян, чем умирать в пустыне!

13 І сказав Мойсей до народу: „Не бійтеся! Стійте, і побачите спасі́ння Господа, що вчинить вам сьогодні. Бо єги́птян, яких бачите сьогодні, більше не побачите їх уже повіки!

13 Муса ответил народу: – Не бойтесь. Стойте твёрдо, и вы увидите, как Вечный спасёт вас сегодня. Египтян, которых вы видите сейчас, вы не увидите больше никогда.

14 Господь буде воювати за вас, а ви мовчіть!“

14 Будьте спокойны, Вечный будет сражаться за вас.

15 І промовив Господь до Мойсея: „Що́ ти до Мене кли́чеш? Говори до синів Ізраїлевих, нехай руша́ють!

15 Вечный сказал Мусе: – Зачем ты взываешь ко Мне? Вели исраильтянам идти вперёд.

16 А ти підійми свою палицю, і простягни руку свою на море, і розітни його, — і нехай уві́йдуть Ізраїлеві сини в сере́дину моря, на суходіл.

16 Подними посох, простри руку над морем, и оно разделится. Тогда исраильтяне смогут пройти через море, как по суше.

17 А Я, — ось Я вчиню запеклим серце єги́птянам, і вони вві́йдуть за ними. І буду Я просла́влений через фараона, і через усе його військо, і через колесниці, його, і через комо́нників його.

17 А Я сделаю египтян упрямыми, и они пойдут за вами. Я прославлюсь, победив фараона и его войско, с его колесницами и всадниками.

18 I пізнають єги́птяни, що Я — Господь, коли буду Я прославлений через фараона, і через колесниці його, і через комо́нників його!“

18 Египтяне узнают, что Я – Вечный, когда Я прославлюсь, победив фараона с его колесницами и всадниками.

19 І рушив Ангол Божий, що йшов перед Ізраїльським табо́ром, і пішов за ними; і рушив стовп хмари перед ними, і став за ними,

19 Ангел Всевышнего, Который шёл перед исраильским войском, пошёл позади него. Облачный столб тоже передвинулся со своего места и оказался позади них,

20 і ввійшов він у сере́дину між та́бір Єгипту й між та́бір Ізраїлів. І була та хмара й темрява для Єгипту, а ніч розсвітлив він для Ізраїля. І не зближався один до о́дного цілу ніч.

20 между войсками Египта и Исраила. Всю ночь облако давало тьму одной стороне и свет другой, и всю ночь свет и тьма не могли сойтись.

21 І простяг Мойсей руку свою на море, — і Господь гнав море сильним схі́днім вітром ці́лу ніч, і зробив море суходолом, — і розступилася вода.

21 Муса простёр руку над морем, а Вечный всю ночь отгонял море сильным восточным ветром и превратил его в сушу. Воды разделились,

22 І ввійшли Ізраїлеві сини в сере́дину моря, як на суходіл, а море було для них муром із прави́ці їхньої та з ліви́ці їхньої.

22 и исраильтяне прошли через море, как по суше: одна стена воды стояла у них справа, а другая – слева.

23 А єги́птяни гналися, і ввійшли за ними всі фараонові коні й колесни́ці його, та його комо́нники до сере́дини моря.

23 Египтяне погнались за ними. Лошади, колесницы с всадниками фараона ринулись в море за исраильтянами.

24 І сталося за ранньої сторожі, і поглянув Господь на єгипетський та́бір у стовпі огня й хмари, та й привів у замі́шання єгипетський та́бір.

24 Перед самым рассветом Вечный посмотрел из огненного и облачного столба на египетское войско и поверг его в смятение.

25 І поскида́в колеса з колесни́ць його, і вчинив, що йому було́ тяжко ходити. І єги́птяни сказали: „Утікаймо від ізраїльтя́н, бо Господь воює за них з Єгиптом!“

25 Он застопорил колёса их колесниц, и им стало трудно ехать. Египтяне сказали: – Бежим отсюда! Вечный сражается на стороне исраильтян против Египта.

26 І промовив Госпо́дь до Мойсея: „Простягни свою руку на море, і нехай ве́рнеться вода на єги́птян, на їхні колесни́ці й на комо́нників їхніх“.

26 Тогда Вечный сказал Мусе: – Протяни руку над морем, чтобы воды хлынули назад, на египтян, на их колесницы и всадников.

27 І простяг Мойсей руку свою на море, — і море вернулося, коли настав ранок, до сили своєї, а єги́птяни втікали навпроти нього. І кинув Господь єги́птян у сере́дину моря!

27 Муса простёр руку над морем, и с рассветом воды сомкнулись. Египтяне бежали навстречу морю, и Вечный смёл их в воду.

28 І вернулась вода, і позакривала колесни́ці та комо́нників усьому фараоновому військові, що ввійшло за ними в море. Ані жоден із них не зостався!

28 Вода хлынула назад и накрыла колесницы и всадников – всё войско фараона, которое ринулось за исраильтянами в море. Не спасся никто.

29 А Ізраїлеві сини йшли суходо́лом у сере́дині моря, а море було для них муром із правиці їхньої та з лівиці їхньої.

29 Но исраильтяне перешли через море, как по суше: одна стена воды стояла у них справа, а другая – слева.

30 І визволив Господь того дня Ізраїля з єгипетської руки. І бачив Ізра́їль мертвих єги́птян на березі моря.

30 В тот день Вечный спас исраильтян от египтян, и исраильтяне увидели их мёртвыми на берегу.

31 І побачив Ізра́їль сильну руку, яку ви́явив Господь у Єгипті, — і став боятися той народ Господа! І ввірував він у Господа, та в Мойсея, раба Його.

31 Когда исраильтяне увидели великую силу Вечного, которой Он сразил египтян, то страх перед Вечным охватил их. Они поверили Вечному и Мусе, рабу Его.

1.0x