CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Ав. 2
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Авакум

Розділ 2

1 Нехай я стою́ на сторо́жі своїй, і нехай на обло́зі я стану, і хай вигляда́ю, щоб бачити, що він буде казати мені, і що́ відповість на жало́бу мою.

2 А Госпо́дь відповів та й сказав: Напиши це виді́ння і поясни́ на табли́цях, щоб чита́ч його ле́гко читав.

3 Бо ще на умо́влений час це виді́ння, і приспішає кінець, і не обма́не. Якщо б протягну́лось, чекай ти його, бо воно конче при́йде, не спі́зниться.

4 Ось надута, не про́ста душа його в ньому, а праведний житиме вірою своєю.

5 І що ж, — як зрадли́ве вино, так го́рда люди́на споко́ю не знає: він роззя́влює па́щу свою, як шео́л, і не наси́чується, як та смерть, і всіх людей він до се́бе збирає, і всі наро́ди до себе згрома́джує.

6 Чи ж усі вони не складуть припові́стки на нього та зага́дки насмі́шливої йому не прока́жуть: „Горе тому́, хто для себе розмно́жує те, що не його́! Аж до́ки це бу́де? Горе тому́, хто чинить тяжко́ю заставу на се́бе!“

7 Хіба на́гло не встануть оті, хто тебе́ буде гри́зти, і збу́дяться ті, хто тебе́ попиха́є, і за здо́бич ти станеш для них?

8 За те, що ти грабува́в був багато наро́дів, вся ре́шта наро́дів тебе пограбу́є за ту людську кров, і за наси́льство над краєм, над містом та над усіма́, хто ме́шкає в ньому.

9 Горе тому́, хто неправедний зиск побирає для дому свого́, щоб покласти гніздо́ своє на висоті́, і тим із рук злого врято́ваним бути!

10 Нара́див ти сором для дому свого́, щоб кінець учинити числе́нним наро́дам, і ти прогріши́вся за душу свою́.

11 Бо камінь з стіни буде кли́кати, і йому́ відповість сволок із де́рева.

12 Горе тому́, хто кров'ю місто будує, хто беззако́нням встановлює го́род!

13 Чи ж оце не від Господа Саваота, що народи тру́дяться для огню́, і му́чаться люди на ма́рність?

14 Бо пізна́нням Господньої слави напо́внена буде земля, як море вода покрива́є.

15 Горе тому, хто́ свого бли́жнього напо́ює з ке́ліху гніву свого́, і по́їть, щоб ба́чити со́ром його́!

16 ти наси́тишся га́ньбою більше, як славою. Пий також ти, та показуй свій сором! На тебе обе́рнеться ке́ліх прави́ці Господньої, га́ньба ж на славу твою!

17 Бо наси́лля твоє над Ліва́ном на тебе спаде́, а грабу́нок худоби зламає тебе за кров лю́дську, та за насилля над кра́єм, над містом та над усіма́, хто ме́шкає в ньому.

18 Яки́й дасть пожи́ток бовва́н, що його ви́різьбив творець його́, і ві́длив, і вчитель неправди, що творець його мав охоту чинити богів цих німих?

19 Горе тому́, хто дереву каже: „Збуди́сь“, мовчазли́вому каменю: „Зру́шся!“ Чи він буде навчати? Ось він срі́блом та золотом ви́кладений, але жо́дного духу в ньому нема!

20 А Господь у Своїм храмі святім, — мовчи перед обличчям Його, уся зе́мле!“

Книга пророка Аввакума

Глава 2

1 На страже я встану, на крепостной вал взберусь, ожидать буду, что скажет Он мне, как на вопрошание мое ответит.

2 И ответил ГОСПОДЬ мне: «Запиши то, что видишь, на табличках крупно начертай, чтобы вестник бегущий мог прочитать.

3 Видение это — для своего часа, и говорит о конце оно, не обманет. Если и есть промедление, жди — сбудется пророчество, не опоздает!

4 Посмотри на человека надменного, нет у него в душе правды, а праведный своей верою жить будет.

5 Да и богатство обманчиво, человеку заносчивому не устоять пред ним: он пасть свою широко разевает, подобно Шеолу, ненасытен, словно смерть; подминает под себя все народы, порабощает все племена.

6 Не будут ли все над человеком таким насмехаться? Притчей во языцех станет он. Скажут о нем: „Беда найдет на того, кто норовит ухватить чужое“. Сколько еще ты будешь обогащаться перезаложенным добром?

7 Не поднимутся ли все заимодавцы разом нежданно-негаданно, не проснутся ли те, кто тебя дрожать заставит? Станешь ты их добычей!

8 Как ты грабил множество народов, так и уцелевшие из них тебя ограбят — за пролитую кровь, за земли разоренные, за города, за тех, кто жил в них.

9 Беда найдет и на того, кто нечестно прибыль добывает на погибель дому своему и вьет гнездо свое на высоте, чтоб не настигла его там гибель!

10 Ведь ты сам навлек позор на дом свой, когда истреблял множество народов; за это поплатишься ты жизнью своею.

11 Камни в стенах возопиют, и будут вторить им бревна строений.

12 Беда ждет того, кто строит город на крови и утверждает крепость на нечестии.

13 ГОСПОДЬ Воинств так положил! Народы тщетно трудятся — всё сгорит. Впустую изнуряют себя племена!

14 А земля познанием славы ГОСПОДНЕЙ исполнится, как воды наполняют море.

15 Беда ждет и того, кто поит соседей вином из чаши ненависти своей, тому, кто спаивает их, чтобы поиздеваться над их наготой.

16 Сам ты позором, а не славой будешь покрыт, так пей и ходи, шатаясь. Тогда-то чаша гнева ГОСПОДНЕГО тебя не минует, бесчестье затмит твою былую славу.

17 Тебя самого повергнет в ужас то, что даже зверей ты истреблял, и насилие, что на Ливане ты творил, захлестнет тебя — за пролитую кровь, за земли разоренные, за города, за тех, кто жил в них.

18 Прок какой в изваянии, которое создал ремесленник? Или в литом истукане, что учит лжи? А ведь их создающий в них верит, хотя и делает лишь идолов безгласных.

19 Беда настигнет того, кто к идолу деревянному взывает: „Пробудись!“ — или к бесчувственному камню: „Встань!“ Может ли камень научить чему? Да, золотом и серебром обложены они, но ведь бездыханны».

20 А ГОСПОДЬ — во святом чертоге Своем, и вся земля пред Ним да молчит!

Авакум

Розділ 2

Книга пророка Аввакума

Глава 2

1 Нехай я стою́ на сторо́жі своїй, і нехай на обло́зі я стану, і хай вигляда́ю, щоб бачити, що він буде казати мені, і що́ відповість на жало́бу мою.

1 На страже я встану, на крепостной вал взберусь, ожидать буду, что скажет Он мне, как на вопрошание мое ответит.

2 А Госпо́дь відповів та й сказав: Напиши це виді́ння і поясни́ на табли́цях, щоб чита́ч його ле́гко читав.

2 И ответил ГОСПОДЬ мне: «Запиши то, что видишь, на табличках крупно начертай, чтобы вестник бегущий мог прочитать.

3 Бо ще на умо́влений час це виді́ння, і приспішає кінець, і не обма́не. Якщо б протягну́лось, чекай ти його, бо воно конче при́йде, не спі́зниться.

3 Видение это — для своего часа, и говорит о конце оно, не обманет. Если и есть промедление, жди — сбудется пророчество, не опоздает!

4 Ось надута, не про́ста душа його в ньому, а праведний житиме вірою своєю.

4 Посмотри на человека надменного, нет у него в душе правды, а праведный своей верою жить будет.

5 І що ж, — як зрадли́ве вино, так го́рда люди́на споко́ю не знає: він роззя́влює па́щу свою, як шео́л, і не наси́чується, як та смерть, і всіх людей він до се́бе збирає, і всі наро́ди до себе згрома́джує.

5 Да и богатство обманчиво, человеку заносчивому не устоять пред ним: он пасть свою широко разевает, подобно Шеолу, ненасытен, словно смерть; подминает под себя все народы, порабощает все племена.

6 Чи ж усі вони не складуть припові́стки на нього та зага́дки насмі́шливої йому не прока́жуть: „Горе тому́, хто для себе розмно́жує те, що не його́! Аж до́ки це бу́де? Горе тому́, хто чинить тяжко́ю заставу на се́бе!“

6 Не будут ли все над человеком таким насмехаться? Притчей во языцех станет он. Скажут о нем: „Беда найдет на того, кто норовит ухватить чужое“. Сколько еще ты будешь обогащаться перезаложенным добром?

7 Хіба на́гло не встануть оті, хто тебе́ буде гри́зти, і збу́дяться ті, хто тебе́ попиха́є, і за здо́бич ти станеш для них?

7 Не поднимутся ли все заимодавцы разом нежданно-негаданно, не проснутся ли те, кто тебя дрожать заставит? Станешь ты их добычей!

8 За те, що ти грабува́в був багато наро́дів, вся ре́шта наро́дів тебе пограбу́є за ту людську кров, і за наси́льство над краєм, над містом та над усіма́, хто ме́шкає в ньому.

8 Как ты грабил множество народов, так и уцелевшие из них тебя ограбят — за пролитую кровь, за земли разоренные, за города, за тех, кто жил в них.

9 Горе тому́, хто неправедний зиск побирає для дому свого́, щоб покласти гніздо́ своє на висоті́, і тим із рук злого врято́ваним бути!

9 Беда найдет и на того, кто нечестно прибыль добывает на погибель дому своему и вьет гнездо свое на высоте, чтоб не настигла его там гибель!

10 Нара́див ти сором для дому свого́, щоб кінець учинити числе́нним наро́дам, і ти прогріши́вся за душу свою́.

10 Ведь ты сам навлек позор на дом свой, когда истреблял множество народов; за это поплатишься ты жизнью своею.

11 Бо камінь з стіни буде кли́кати, і йому́ відповість сволок із де́рева.

11 Камни в стенах возопиют, и будут вторить им бревна строений.

12 Горе тому́, хто кров'ю місто будує, хто беззако́нням встановлює го́род!

12 Беда ждет того, кто строит город на крови и утверждает крепость на нечестии.

13 Чи ж оце не від Господа Саваота, що народи тру́дяться для огню́, і му́чаться люди на ма́рність?

13 ГОСПОДЬ Воинств так положил! Народы тщетно трудятся — всё сгорит. Впустую изнуряют себя племена!

14 Бо пізна́нням Господньої слави напо́внена буде земля, як море вода покрива́є.

14 А земля познанием славы ГОСПОДНЕЙ исполнится, как воды наполняют море.

15 Горе тому, хто́ свого бли́жнього напо́ює з ке́ліху гніву свого́, і по́їть, щоб ба́чити со́ром його́!

15 Беда ждет и того, кто поит соседей вином из чаши ненависти своей, тому, кто спаивает их, чтобы поиздеваться над их наготой.

16 ти наси́тишся га́ньбою більше, як славою. Пий також ти, та показуй свій сором! На тебе обе́рнеться ке́ліх прави́ці Господньої, га́ньба ж на славу твою!

16 Сам ты позором, а не славой будешь покрыт, так пей и ходи, шатаясь. Тогда-то чаша гнева ГОСПОДНЕГО тебя не минует, бесчестье затмит твою былую славу.

17 Бо наси́лля твоє над Ліва́ном на тебе спаде́, а грабу́нок худоби зламає тебе за кров лю́дську, та за насилля над кра́єм, над містом та над усіма́, хто ме́шкає в ньому.

17 Тебя самого повергнет в ужас то, что даже зверей ты истреблял, и насилие, что на Ливане ты творил, захлестнет тебя — за пролитую кровь, за земли разоренные, за города, за тех, кто жил в них.

18 Яки́й дасть пожи́ток бовва́н, що його ви́різьбив творець його́, і ві́длив, і вчитель неправди, що творець його мав охоту чинити богів цих німих?

18 Прок какой в изваянии, которое создал ремесленник? Или в литом истукане, что учит лжи? А ведь их создающий в них верит, хотя и делает лишь идолов безгласных.

19 Горе тому́, хто дереву каже: „Збуди́сь“, мовчазли́вому каменю: „Зру́шся!“ Чи він буде навчати? Ось він срі́блом та золотом ви́кладений, але жо́дного духу в ньому нема!

19 Беда настигнет того, кто к идолу деревянному взывает: „Пробудись!“ — или к бесчувственному камню: „Встань!“ Может ли камень научить чему? Да, золотом и серебром обложены они, но ведь бездыханны».

20 А Господь у Своїм храмі святім, — мовчи перед обличчям Його, уся зе́мле!“

20 А ГОСПОДЬ — во святом чертоге Своем, и вся земля пред Ним да молчит!

1.0x