Пiсня над пiснямиРозділ 2 |
|
1 |
|
2 Як ліле́я між те́реном, так подру́га моя поміж ді́вами!“ |
|
3 „Як та яблуня між лісови́ми дере́вами, так мій коханий поміж юнака́ми, — його ті́ні жадала й сиділа я в ній, і його плід для мого піднебі́ння солодкий! |
|
4 Він впровадив мене до виня́рні, а пра́пор його надо мною — любов! |
|
5 Підкріпіте мене виногра́довим пе́чивом, освіжі́ть мене яблуками, — бо я хвора з любови! |
|
6 Ліва рука його — під головою моєю, прави́ця ж його — пригорта́є мене!.. |
|
7 Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газе́лями чи польови́ми оленями, — щоб ви не споло́хали, й щоб не збудили любови, аж доки йому́ до вподо́би!“ |
|
8 „Голос мого коханого! Ось він іде, ось він скаче гора́ми, по пагі́рках вистри́бує. |
|
9 Мій коханий подібний до са́рни чи до молодого оленя. Он стоїть він у нас за стіною, зазирає у ві́кна, заглядає у ґра́ти. |
|
10 Мій коханий озвався й промовив до мене: „Уставай же, подру́го моя, моя кра́сна, й до мене ходи́! |
|
11 Бо оце промину́ла пора дощова́, дощ ущу́х, перейшов собі він. |
|
12 Показались квітки́ на землі, пора солове́йка настала, і голос го́рлиці в нашому кра́ї луна́є! |
|
13 Фіґа ви́пустила свої ранні плоди́, і розцвілі виногра́дини па́хощі ви́дали. Уставай же, подру́го моя, моя красна, й до ме́не ходи́!“ |
|
14 „Голубко моя у розщі́линах ске́льних, у бе́скіднім схо́вку, — дай побачити мені твоє ли́чко, дай почути мені голосо́к твій, бо голос твій милий, а личко твоє уродли́ве!“ |
|
15 „Ловіть нам лисиці, лисиня́та маленькі, що ушко́джують нам виногра́дники, виноградники ж наші — у цві́ті! |
|
16 Мій коханий — він мій, я ж його́, він пасе між ліле́ями! |
|
17 Поки день прохоло́ду наві́є, а ті́ні втечу́ть, — вернись, мій коханий, стань подібний до са́рни чи до молодого оленя в паху́чих гора́х!“ |
Song of SolomonChapter 2 |
|
1 I AM like the rose of Sharon and the lily of the valley. |
|
2 Like the lilies among thorns, so is my beloved among the daughters. |
|
3 Like an apple tree among the trees of the forest, so is my beloved among the young men. I sat down under his shadow with great delight, and his fruit was sweet to my taste. |
|
4 He brought me to the banqueting house, and assigned as my portion love. |
|
5 Sustain me with delicacies, surround me with apples; for I am sick for love. |
|
6 His left hand is under my head, and his right hand embraces me. |
|
7 I adjure you, O daughters of Jerusalem, by the gazelles, or by young roes of the field, that you stir not up, nor awake my love until it please. |
|
8 The voice of my beloved! behold, he comes leaping upon the mountains, skipping upon the hills. |
|
9 My beloved is like a gazelle or a young roe; behold, he stands behind our wall, he looks through the windows, bending himself over the lattice. |
|
10 My beloved spoke and said to me, Rise up, my love, my beautiful one, and come away. |
|
11 For, lo, the winter is past, the rain is over and gone; |
|
12 The flowers appear on the earth; the time of pruning has come, and the voice of the turtle dove is heard in our land; |
|
13 The fig tree puts forth its green figs, and the vines with tender shoots give fragrance. Arise, my beloved, my beautiful one, and come away. |
|
14 O my dove, who nests in the clefts of the rock and in the secret places of the hedge, let me see your countenance, let me hear your voice; for sweet is your voice, and your countenance is comely. |
|
15 Let us catch the foxes, the little foxes that spoil the vineyards, for our vines have tender shoots. |
|
16 My beloved is mine, and I am his; he feeds among the lilies. |
|
17 Until the day cools and the shadows flee away, turn my beloved and be like a gazelle or a young hart upon the fragrant mountains. |
Пiсня над пiснямиРозділ 2 |
Song of SolomonChapter 2 |
|
1 |
1 I AM like the rose of Sharon and the lily of the valley. |
|
2 Як ліле́я між те́реном, так подру́га моя поміж ді́вами!“ |
2 Like the lilies among thorns, so is my beloved among the daughters. |
|
3 „Як та яблуня між лісови́ми дере́вами, так мій коханий поміж юнака́ми, — його ті́ні жадала й сиділа я в ній, і його плід для мого піднебі́ння солодкий! |
3 Like an apple tree among the trees of the forest, so is my beloved among the young men. I sat down under his shadow with great delight, and his fruit was sweet to my taste. |
|
4 Він впровадив мене до виня́рні, а пра́пор його надо мною — любов! |
4 He brought me to the banqueting house, and assigned as my portion love. |
|
5 Підкріпіте мене виногра́довим пе́чивом, освіжі́ть мене яблуками, — бо я хвора з любови! |
5 Sustain me with delicacies, surround me with apples; for I am sick for love. |
|
6 Ліва рука його — під головою моєю, прави́ця ж його — пригорта́є мене!.. |
6 His left hand is under my head, and his right hand embraces me. |
|
7 Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газе́лями чи польови́ми оленями, — щоб ви не споло́хали, й щоб не збудили любови, аж доки йому́ до вподо́би!“ |
7 I adjure you, O daughters of Jerusalem, by the gazelles, or by young roes of the field, that you stir not up, nor awake my love until it please. |
|
8 „Голос мого коханого! Ось він іде, ось він скаче гора́ми, по пагі́рках вистри́бує. |
8 The voice of my beloved! behold, he comes leaping upon the mountains, skipping upon the hills. |
|
9 Мій коханий подібний до са́рни чи до молодого оленя. Он стоїть він у нас за стіною, зазирає у ві́кна, заглядає у ґра́ти. |
9 My beloved is like a gazelle or a young roe; behold, he stands behind our wall, he looks through the windows, bending himself over the lattice. |
|
10 Мій коханий озвався й промовив до мене: „Уставай же, подру́го моя, моя кра́сна, й до мене ходи́! |
10 My beloved spoke and said to me, Rise up, my love, my beautiful one, and come away. |
|
11 Бо оце промину́ла пора дощова́, дощ ущу́х, перейшов собі він. |
11 For, lo, the winter is past, the rain is over and gone; |
|
12 Показались квітки́ на землі, пора солове́йка настала, і голос го́рлиці в нашому кра́ї луна́є! |
12 The flowers appear on the earth; the time of pruning has come, and the voice of the turtle dove is heard in our land; |
|
13 Фіґа ви́пустила свої ранні плоди́, і розцвілі виногра́дини па́хощі ви́дали. Уставай же, подру́го моя, моя красна, й до ме́не ходи́!“ |
13 The fig tree puts forth its green figs, and the vines with tender shoots give fragrance. Arise, my beloved, my beautiful one, and come away. |
|
14 „Голубко моя у розщі́линах ске́льних, у бе́скіднім схо́вку, — дай побачити мені твоє ли́чко, дай почути мені голосо́к твій, бо голос твій милий, а личко твоє уродли́ве!“ |
14 O my dove, who nests in the clefts of the rock and in the secret places of the hedge, let me see your countenance, let me hear your voice; for sweet is your voice, and your countenance is comely. |
|
15 „Ловіть нам лисиці, лисиня́та маленькі, що ушко́джують нам виногра́дники, виноградники ж наші — у цві́ті! |
15 Let us catch the foxes, the little foxes that spoil the vineyards, for our vines have tender shoots. |
|
16 Мій коханий — він мій, я ж його́, він пасе між ліле́ями! |
16 My beloved is mine, and I am his; he feeds among the lilies. |
|
17 Поки день прохоло́ду наві́є, а ті́ні втечу́ть, — вернись, мій коханий, стань подібний до са́рни чи до молодого оленя в паху́чих гора́х!“ |
17 Until the day cools and the shadows flee away, turn my beloved and be like a gazelle or a young hart upon the fragrant mountains. |