CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Матв. 18
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Вiд Матвiя

Розділ 18

1 Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: „Хто найбільший у Царстві Небеснім?“

2 Він же дитину покликав, і поставив її серед них,

3 та й сказав: „Поправді кажу́ вам: коли не наве́рнетесь, і не станете, як ті діти, — не вві́йдете в Царство Небесне!

4 Отже, хто впоко́риться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім.

5 І хто при́йме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене.

6 Хто ж споку́сить одне з цих мали́х, що вірують в Мене, то краще б тако́му було, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепи́ти, — і його потопи́ти в морські́й глибині́.

7 Від споку́с горе світові, — бо мусять спокуси прийти; надто горе люди́ні, що від неї прихо́дить споку́са!

8 Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокуша́є тебе, — відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний.

9 І коли твоє око тебе́ спокушає — його ви́бери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огне́нної.

10 Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із мали́х цих; кажу́ бо Я вам, що їхні Анголи́ повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі.

11 Син бо Лю́дський прийшов, щоб спасти́ загинуле.

12 Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблу́дить, то чи він не покине дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х у гора́х, і не пі́де шукати заблу́длої?

13 І коли пощасти́ть відшукати її, поправді кажу́ вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х незаблудлих.

14 Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих мали́х.

15 А коли прогріши́ться твій брат проти тебе, іди й йому ви́кажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, — ти придбав свого брата.

16 А коли не послухає він, то візьми з собою ще одно́го чи двох, щоб „справа всіляка стверди́лась уста́ми двох чи трьох свідків.“

17 А коли не послухає їх, — скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, — хай бу́де тобі, як пога́нин і ми́тник!

18 Поправді кажу вам: Що́ тільки зв'яжете на землі, зв'я́зане буде на небі, і що тільки розв'я́жете на землі, розв'язане буде на небі.

19 Ще поправді кажу́ вам, що коли б двоє з вас на землі погоди́лись про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, — станеться їм від Мого Отця, що на небі!

20 Бо де двоє чи троє в Ім'я́ Моє зі́брані, — там Я серед них“.

21 Петро приступив тоді та запитався Його: „Господи, — скільки разів брат мій може згріши́ти проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз?“

22 Ісус промовляє до нього: „Не кажу тобі — до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи!

23 Тим то Царство Небесне подібне одно́му царе́ві, що захотів обраху́нок зробити з своїми рабами.

24 Коли ж він почав обрахо́вувати, то йому привели́ одно́го, що винен був десять тисяч тала́нтів.

25 А що він не мав із чо́го віддати, наказав пан продати його, і його дружи́ну та діти, і все, що́ він мав, — і заплатити.

26 Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: „Потерпи мені, — я віддам тобі все!“

27 І змилосе́рдився пан над рабом тим, — і звільнив його, і простив йому борг.

28 А як вийшов той раб, то спіткав він одно́го з своїх співтова́ришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопи́вши його, він душив та казав: „Віддай, що ти винен!“

29 А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: „Потерпи мені, — і я віддам тобі!“

30 Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язни́ці його, — аж поки він боргу не ве́рне.

31 Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своє́му панові все, що було́.

32 Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: „Рабе лукавий, — я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене.

33 Чи й тобі не нале́жало зми́луватись над своїм співтова́ришем, як і я над тобою був зми́лувався?“

34 І прогнівався пан його, — і ката́м його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу.

35 Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не про́стить своєму братові з серця свого їхніх про́гріхів“.

Matthew

Chapter 18

1 AT that very hour the disciples came up to Jesus and said, Who is greatest in the kingdom of heaven?

2 So Jesus called a little boy, and made him to stand up in the midst of them,

3 And he said, Truly I say to you, Unless you change and become like little boys, you shall not enter into the kingdom of heaven.

4 Whoever therefore will humble himself like this little boy, shall be great in the kingdom of heaven.

5 And he who will welcome one like this little boy, in my name, welcomes me.

6 And whoever misleads one of these little ones who believe in me, it would be better for him that an ass' millstone were hanged on his neck and he were sunk in the depths of the sea.

7 Woe to the world because of offences! Offences are bound to come; but woe to the man by whose hand the offences come!

8 If your hand or your foot offends you, cut it off and throw it away from you; for it is much better for you to go through life lamed or maimed, rather than having two hands or two feet, and fall into the everlasting fire.

9 And if your eye offends you, remove it and throw it away from you; it is better for you to go through life with one eye, rather than having two eyes and fall into the gehenna of fire.

10 See to it that you do not despise one of these little ones; for I say to you, their angels always see the face of my Father in heaven.

11 For the Son of man has come to save what was lost.

12 What do you think? If a man should have a hundred sheep, and one of them is lost, would he not leave the ninety and nine on the mountain, and go in search of the one which is lost?

13 And if he should find it, truly I say to you, he rejoices over it more than over the ninety and nine which were not lost.

14 Even so, your Father in heaven does not want one of these little ones to be lost.

15 Now then, if your brother is at fault with you, go and rebuke him alone; if he listens to you, then you have won your brother.

16 But if he will not listen to you, take one or two with you, because at the mouth of two or three witnesses every word is sustained.

17 And if he will not listen to them, tell the congregation; and if he will not listen to the congregation, then regard him as a publican and a heathen.

18 Truly I say to you, Whatever you bind on earth will be bound in heaven, and whatever you release on earth will be released in heaven.

19 Again I say to you, that if two of you are worthy on earth, anything that they would ask, it will be done for them by my Father in heaven.

20 For wherever two or three are gathered in my name, I am there among them.

21 Then Peter came up and said to him, My Lord, if my brother is at fault with me, how many times should I forgive him? up to seven times?

22 Jesus said to him, I do not say to you up to seven times, but up to seventy times seven.

23 Therefore the kingdom of heaven is likened to a king who wanted to take an accounting from his servants.

24 And when he began to take the accounting, they brought to him one who owed ten thousand talents.

25 And as he could not pay, his lord commanded him to be sold, together with his wife and children, and all that he had, so that he could pay.

26 The servant then fell down, worshipped him, and said, My lord, have patience with me, and I will pay you everything.

27 Then the master of that servant had pity, so he released him, and cancelled his debt.

28 But that servant went out, and found one of his fellow-servants, who owed him one hundred cents; and he seized him, and tried to choke him, saying to him, Give me what you owe me.

29 So his fellow-servant fell down at his feet, and begged him and said, Have patience with me, and I will pay you.

30 But he was not willing; and he went and had him put into prison, until he should pay him what he owed him.

31 When their fellow-servants saw what had happened, they were very sorry, and they came and en_lbp_informed their master of everything that had happened.

32 Then his master called him and said to him, O wicked servant, I cancelled all your debt because you begged me.

33 Was it not right for you to have mercy on your fellow-servant, just as I had mercy on you?

34 So his master was angry, and delivered him to the scourgers, until he should pay everything he owed him.

35 So will my Father in heaven do to you, if you do not forgive each man his brother's fault from your heart.

Вiд Матвiя

Розділ 18

Matthew

Chapter 18

1 Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: „Хто найбільший у Царстві Небеснім?“

1 AT that very hour the disciples came up to Jesus and said, Who is greatest in the kingdom of heaven?

2 Він же дитину покликав, і поставив її серед них,

2 So Jesus called a little boy, and made him to stand up in the midst of them,

3 та й сказав: „Поправді кажу́ вам: коли не наве́рнетесь, і не станете, як ті діти, — не вві́йдете в Царство Небесне!

3 And he said, Truly I say to you, Unless you change and become like little boys, you shall not enter into the kingdom of heaven.

4 Отже, хто впоко́риться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім.

4 Whoever therefore will humble himself like this little boy, shall be great in the kingdom of heaven.

5 І хто при́йме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене.

5 And he who will welcome one like this little boy, in my name, welcomes me.

6 Хто ж споку́сить одне з цих мали́х, що вірують в Мене, то краще б тако́му було, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепи́ти, — і його потопи́ти в морські́й глибині́.

6 And whoever misleads one of these little ones who believe in me, it would be better for him that an ass' millstone were hanged on his neck and he were sunk in the depths of the sea.

7 Від споку́с горе світові, — бо мусять спокуси прийти; надто горе люди́ні, що від неї прихо́дить споку́са!

7 Woe to the world because of offences! Offences are bound to come; but woe to the man by whose hand the offences come!

8 Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокуша́є тебе, — відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний.

8 If your hand or your foot offends you, cut it off and throw it away from you; for it is much better for you to go through life lamed or maimed, rather than having two hands or two feet, and fall into the everlasting fire.

9 І коли твоє око тебе́ спокушає — його ви́бери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огне́нної.

9 And if your eye offends you, remove it and throw it away from you; it is better for you to go through life with one eye, rather than having two eyes and fall into the gehenna of fire.

10 Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із мали́х цих; кажу́ бо Я вам, що їхні Анголи́ повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі.

10 See to it that you do not despise one of these little ones; for I say to you, their angels always see the face of my Father in heaven.

11 Син бо Лю́дський прийшов, щоб спасти́ загинуле.

11 For the Son of man has come to save what was lost.

12 Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблу́дить, то чи він не покине дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х у гора́х, і не пі́де шукати заблу́длої?

12 What do you think? If a man should have a hundred sheep, and one of them is lost, would he not leave the ninety and nine on the mountain, and go in search of the one which is lost?

13 І коли пощасти́ть відшукати її, поправді кажу́ вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х незаблудлих.

13 And if he should find it, truly I say to you, he rejoices over it more than over the ninety and nine which were not lost.

14 Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих мали́х.

14 Even so, your Father in heaven does not want one of these little ones to be lost.

15 А коли прогріши́ться твій брат проти тебе, іди й йому ви́кажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, — ти придбав свого брата.

15 Now then, if your brother is at fault with you, go and rebuke him alone; if he listens to you, then you have won your brother.

16 А коли не послухає він, то візьми з собою ще одно́го чи двох, щоб „справа всіляка стверди́лась уста́ми двох чи трьох свідків.“

16 But if he will not listen to you, take one or two with you, because at the mouth of two or three witnesses every word is sustained.

17 А коли не послухає їх, — скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, — хай бу́де тобі, як пога́нин і ми́тник!

17 And if he will not listen to them, tell the congregation; and if he will not listen to the congregation, then regard him as a publican and a heathen.

18 Поправді кажу вам: Що́ тільки зв'яжете на землі, зв'я́зане буде на небі, і що тільки розв'я́жете на землі, розв'язане буде на небі.

18 Truly I say to you, Whatever you bind on earth will be bound in heaven, and whatever you release on earth will be released in heaven.

19 Ще поправді кажу́ вам, що коли б двоє з вас на землі погоди́лись про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, — станеться їм від Мого Отця, що на небі!

19 Again I say to you, that if two of you are worthy on earth, anything that they would ask, it will be done for them by my Father in heaven.

20 Бо де двоє чи троє в Ім'я́ Моє зі́брані, — там Я серед них“.

20 For wherever two or three are gathered in my name, I am there among them.

21 Петро приступив тоді та запитався Його: „Господи, — скільки разів брат мій може згріши́ти проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз?“

21 Then Peter came up and said to him, My Lord, if my brother is at fault with me, how many times should I forgive him? up to seven times?

22 Ісус промовляє до нього: „Не кажу тобі — до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи!

22 Jesus said to him, I do not say to you up to seven times, but up to seventy times seven.

23 Тим то Царство Небесне подібне одно́му царе́ві, що захотів обраху́нок зробити з своїми рабами.

23 Therefore the kingdom of heaven is likened to a king who wanted to take an accounting from his servants.

24 Коли ж він почав обрахо́вувати, то йому привели́ одно́го, що винен був десять тисяч тала́нтів.

24 And when he began to take the accounting, they brought to him one who owed ten thousand talents.

25 А що він не мав із чо́го віддати, наказав пан продати його, і його дружи́ну та діти, і все, що́ він мав, — і заплатити.

25 And as he could not pay, his lord commanded him to be sold, together with his wife and children, and all that he had, so that he could pay.

26 Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: „Потерпи мені, — я віддам тобі все!“

26 The servant then fell down, worshipped him, and said, My lord, have patience with me, and I will pay you everything.

27 І змилосе́рдився пан над рабом тим, — і звільнив його, і простив йому борг.

27 Then the master of that servant had pity, so he released him, and cancelled his debt.

28 А як вийшов той раб, то спіткав він одно́го з своїх співтова́ришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопи́вши його, він душив та казав: „Віддай, що ти винен!“

28 But that servant went out, and found one of his fellow-servants, who owed him one hundred cents; and he seized him, and tried to choke him, saying to him, Give me what you owe me.

29 А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: „Потерпи мені, — і я віддам тобі!“

29 So his fellow-servant fell down at his feet, and begged him and said, Have patience with me, and I will pay you.

30 Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язни́ці його, — аж поки він боргу не ве́рне.

30 But he was not willing; and he went and had him put into prison, until he should pay him what he owed him.

31 Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своє́му панові все, що було́.

31 When their fellow-servants saw what had happened, they were very sorry, and they came and en_lbp_informed their master of everything that had happened.

32 Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: „Рабе лукавий, — я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене.

32 Then his master called him and said to him, O wicked servant, I cancelled all your debt because you begged me.

33 Чи й тобі не нале́жало зми́луватись над своїм співтова́ришем, як і я над тобою був зми́лувався?“

33 Was it not right for you to have mercy on your fellow-servant, just as I had mercy on you?

34 І прогнівався пан його, — і ката́м його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу.

34 So his master was angry, and delivered him to the scourgers, until he should pay everything he owed him.

35 Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не про́стить своєму братові з серця свого їхніх про́гріхів“.

35 So will my Father in heaven do to you, if you do not forgive each man his brother's fault from your heart.

1.0x