CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Суд. 11
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Книга Судей Израилевых

Глава 11

1 Иеффай3316 Галаадитянин1569 был человек1368 храбрый.2428 Он был сын1121 блудницы;8022181 от Галаада1568 родился3205 Иеффай.3316

2 И жена802 Галаадова1568 родила3205 ему сыновей.1121 Когда возмужали1431 сыновья1121 жены,802 изгнали1644 они Иеффая,3316 сказав559 ему: ты не наследник5157 в доме1004 отца1 нашего, потому что ты сын1121 другой312 женщины.802

3 И убежал1272 Иеффай3316 от братьев251 своих и жил3427 в земле776 Тов;2897 и собрались3950 к Иеффаю3316 праздные7386 люди582 и выходили3318 с ним.

4 Чрез несколько времени3117 Аммонитяне11215983 пошли3898 войною3898 на Израиля.3478

5 Во время3898 войны3898 Аммонитян11215983 с Израильтянами3478 пришли3212 старейшины2205 Галаадские1568 взять3947 Иеффая3316 из земли776 Тов2897

6 и сказали559 Иеффаю:3316 приди,3212 будь у нас вождем,7101 и сразимся3898 с Аммонитянами.11215983

7 Иеффай3316 сказал559 старейшинам2205 Галаадским:1568 не вы ли возненавидели8130 меня и выгнали1644 из дома1004 отца1 моего? зачем же пришли935 ко мне ныне, когда вы в беде?6887

8 Старейшины2205 Галаадские1568 сказали559 Иеффаю:3316 для того мы теперь пришли7725 к тебе, чтобы ты пошел1980 с нами и сразился3898 с Аммонитянами11215983 и был у нас начальником7218 всех жителей3427 Галаадских.1568

9 И сказал559 Иеффай3316 старейшинам2205 Галаадским:1568 если вы возвратите7725 меня, чтобы сразиться3898 с Аммонитянами,11215983 и Господь3068 предаст5414 мне их, то останусь ли я у вас начальником?7218

10 Старейшины2205 Галаадские1568 сказали559 Иеффаю:3316 Господь3068 да будет свидетелем8085 между нами, что мы сделаем6213 по слову1697 твоему!

11 И пошел3212 Иеффай3316 со старейшинами2205 Галаадскими,1568 и народ5971 поставил7760 его над собою начальником7218 и вождем,7101 и Иеффай3316 произнес1696 все слова1697 свои пред3942 лицем3942 Господа3068 в Массифе.4709

12 И послал7971 Иеффай3316 послов4397 к царю4428 Аммонитскому11215983 сказать:559 что тебе до меня, что ты пришел935 ко мне воевать3898 на земле776 моей?

13 Царь4428 Аммонитский11215983 сказал559 послам4397 Иеффая:3316 Израиль,3478 когда шел3947 из Египта,4714 взял5927 землю776 мою от Арнона769 до Иавока2999 и Иордана;3383 итак возврати7725 мне ее с миром.7965

14 Иеффай3316 в другой3254 раз3254 послал7971 послов4397 к царю4428 Аммонитскому,11215983

15 сказать559 ему: так говорит559 Иеффай:3316 Израиль3478 не взял3947 земли776 Моавитской4124 и земли776 Аммонитской;11215983

16 ибо когда шли5927 из Египта,4714 Израиль3478 пошел3212 в пустыню4057 к Чермному5488 морю3220 и пришел935 в Кадес;6946

17 оттуда послал7971 Израиль3478 послов4397 к царю4428 Едомскому123 сказать:559 «позволь мне пройти5674 землею776 твоею»; но царь4428 Едомский123 не послушал;8085 и к царю4428 Моавитскому4124 он посылал,7971 но и тот не согласился;14 посему Израиль3478 оставался3427 в Кадесе.6946

18 И пошел3212 пустынею,4057 и миновал5437 землю776 Едомскую123 и землю776 Моавитскую,4124 и, придя935 к восточному81214217 пределу4217 земли776 Моавитской,4124 расположился2583 станом2583 за5676 Арноном;769 но не входил935 в пределы1366 Моавитские,4124 ибо Арнон769 есть предел1366 Моава.4124

19 И послал7971 Израиль3478 послов4397 к Сигону,5511 царю4428 Аморрейскому,567 царю4428 Есевонскому,2809 и сказал559 ему Израиль:3478 позволь нам пройти5674 землею776 твоею в5704 свое место.4725

20 Но Сигон5511 не согласился539 пропустить5674 Израиля3478 чрез5674 пределы1366 свои, и собрал622 Сигон5511 весь народ5971 свой, и расположился2583 станом2583 в Иааце,3096 и сразился3898 с Израилем.3478

21 И предал5414 Господь3068 Бог430 Израилев3478 Сигона5511 и весь народ5971 его в руки3027 Израилю,3478 и он побил5221 их; и получил3423 Израиль3478 в наследие3423 всю землю776 Аморрея,567 жившего3427 в земле776 той;

22 и получили3423 они в наследие3423 все пределы1366 Аморрея567 от Арнона769 до Иавока2999 и от пустыни4057 до Иордана.3383

23 Итак Господь3068 Бог430 Израилев3478 изгнал3423 Аморрея567 от лица6440 народа5971 Своего Израиля,3478 а ты хочешь взять3423 его наследие?3423

24 Не владеешь3423 ли ты тем, что дал3423 тебе Хамос,3645 бог430 твой? И мы владеем3423 всем тем, что дал3423 нам в наследие Господь3068 Бог430 наш.

25 Разве ты лучше2896 Валака,1111 сына1121 Сепфорова,6834 царя4428 Моавитского?4124 Ссорился7378 ли он с Израилем,3478 или воевал3898 ли с ними?

26 Израиль3478 уже живет3427 триста79693967 лет8141 в Есевоне2809 и в зависящих1323 от него городах, в Ароере6177 и зависящих1323 от него городах, и во всех городах,5892 которые близ3027 Арнона;769 для чего вы в то время6256 не отнимали5337 их?

27 А я не виновен2398 пред тобою, и ты делаешь6213853 мне зло,7451 выступив3898 против меня войною.3898 Господь3068 Судия8199 да будет8199 ныне3117 судьею8199 между сынами1121 Израиля3478 и между Аммонитянами!11215983

28 Но царь4428 Аммонитский11215983 не послушал8085 слов1697 Иеффая,3316 с которыми он посылал7971 к нему.

29 И был на Иеффае3316 Дух7307 Господень,3068 и прошел5674 он Галаад1568 и Манассию,4519 и прошел5674 Массифу4708 Галаадскую,1568 и из Массифы4708 Галаадской1568 пошел5674 к Аммонитянам.11215983

30 И дал5087 Иеффай3316 обет5088 Господу3068 и сказал:559 если Ты предашь5414 Аммонитян11215983 в руки3027 мои,

31 то по возвращении7725 моем с миром7965 от Аммонитян,11215983 что выйдет3318 из ворот1817 дома1004 моего навстречу7125 мне, будет Господу,3068 и вознесу5927 сие на всесожжение.5930

32 И пришел5674 Иеффай3316 к Аммонитянам11215983 — сразиться3898 с ними, и предал5414 их Господь3068 в руки3027 его;

33 и поразил5221 их поражением4347 весьма3966 великим,1419 от Ароера6177 до935 Минифа4511 двадцать6242 городов,5892 и до Авель58-Керамима,375464 и смирились3665 Аммонитяне11215983 пред сынами1121 Израилевыми.3478

34 И пришел935 Иеффай3316 в Массифу4709 в дом1004 свой, и вот, дочь1323 его выходит3318 навстречу7125 ему с тимпанами8596 и ликами:4246 она была у него только одна,3173 и не было у него еще ни сына,1121 ни176 дочери.1323

35 Когда он увидел7200 ее, разодрал7167 одежду899 свою и сказал:559 ах,162 дочь1323 моя! ты сразила3766 меня; и ты в числе5916 нарушителей5916 покоя5916 моего! я отверз6475 о тебе уста6310 мои пред Господом3068 и не могу3201 отречься.7725

36 Она сказала559 ему: отец1 мой! ты отверз6475 уста6310 твои пред Господом3068 — и делай6213 со мною то, что834 произнесли3318 уста6310 твои, когда310 Господь3068 совершил6213 чрез тебя отмщение5360 врагам341 твоим Аммонитянам.11215983

37 И сказала559 отцу1 своему: сделай6213 мне только вот что:1697 отпусти7503 меня на два8147 месяца;2320 я пойду,3212 взойду3381 на горы2022 и оплачу1058 девство1331 мое с подругами74647474 моими.

38 Он сказал:559 пойди.3212 И отпустил7971 ее на два8147 месяца.2320 Она пошла3212 с подругами7464 своими и оплакивала1058 девство1331 свое в горах.2022

39 По прошествии7093 двух8147 месяцев2320 она возвратилась7725 к отцу1 своему, и он совершил6213 над нею обет5088 свой, который дал,5087 и она не познала3045 мужа.376 И вошло в обычай2706 у Израиля,3478

40 что ежегодно31173117 дочери1323 Израилевы3478 ходили3212 оплакивать8567 дочь1323 Иеффая3316 Галаадитянина,1569 четыре702 дня3117 в году.8141

Книга Суддiв

Розділ 11

1 А ґілеадянин Їфта́х був хоробрий воя́к. А він був син блудли́вої жінки, і з нею Ґілеа́д породив Їфта́ха.

2 І породила Ґілеадова жінка йому синів. І повиро́стали сини тієї жінки, та й вигнали Їфтаха, і сказали йому: „Не будеш володіти в домі нашого батька, бо ти син іншої жінки!“

3 І втік Їфта́х перед своїми братами, і осівся в кра́ї Тов. І зібралися до Їфтаха гуля́щі люди, та й виходили з ним.

4 І сталося по часі, і воювали Аммонові сини з Ізраїлем.

5 І сталося, як воювали Аммонові сини з Ізраїлем, то пішли ґілеадські старші́, щоб забрати Їфтаха з кра́ю Тов.

6 І сказали вони до Їфтаха: „Іди ж, і будеш нам провідником, і будемо воювати з Аммоновими сина́ми“.

7 І сказав Їфтах до ґілеадських старши́х: „Чи ж не ви знена́видили мене, і вигнали мене з дому мого батька? І чого ви прийшли до мене тепер, коли ви в біді?“

8 І сказали ґілеадські старші́ до Їфтаха: „Зате ми тепер вернулися до тебе! І ти піди з нами, і бу́демо воювати з Аммоновими синами, і станеш нам головою для всіх ме́шканців ґілеадських“.

9 І сказав Їфтах до ґілеадських старших: „Якщо ви мене вернете воювати з Аммоновими синами, і Господь дасть їх, щоб були побиті передо мною, то чи я стану вам головою?“.

10 І сказали ґілеадські старші до Їфтаха: „Нехай Господь буде свідком поміж нами, що так, як слово твоє, так зро́бимо“.

11 І пішов Їфтах з ґілеадськими старшими, і народ настанови́в його собі за го́лову та провідника́, а Їфтах промовляв усі свої слова́ перед Господнім лицем у Міцпі.

12 І послав Їфтах послів до царів Аммонових синів, говорячи: „Що тобі до мене, що ти прийшов до мене воювати з моїм кра́єм?“

13 І сказав цар Аммонових синів до Їфтаховнх послів: „Бо Ізраїль забрав мій край, коли він вихо́див з Єгипту, від Арнону й аж до Яббоку та аж до Йорда́ну. А тепер верни ж їх у мирі“.

14 А Їфтах ще послав послів до царя Аммонових синів,

15 і сказав йому: „Так сказав Їфта́х: Не взяв Ізра́їль кра́ю Моавого та краю Аммонових синів,

16 бо коли йшли вони з Єгипту, то Ізраїль ішов по пустині аж до Червоного моря, і прийшов до Каде́шу.

17 І послав Ізраїль послів до едо́мського царя, говорячи: Нехай я перейду́ твоїм кра́єм, — та не послухав едомський цар. І послав він також до царя моа́вського, — та й той не хотів. І осівся Ізраїль у Каде́шу.

18 І пішов він пустинею, і обійшов край едо́мський та край моа́вський, і прийшов зо сходу сонця до моавського кра́ю, та й таборува́ли по тім боці Арно́ну, а в моавські границі не входили, бо Арнон — границя Моава.

19 І послав Ізра́їль послів до Сихо́на, царя аморе́йського, царя хешбо́нського, і сказав йому Ізраїль: „Нехай ми пере́йдемо твоїм краєм аж до місця свого“.

20 І не вірив Сихо́н Ізраїлеві, щоб він ми́рно перейшов його границями. І зібрав Сихон увесь народ свій, та й таборува́ли в Йохці, і воювали з Ізраїлем.

21 І дав Господь, Бог Ізраїля, Сихона та ввесь народ його в Ізраїлеву руку, — вони побили їх. І посів Ізраїль увесь край аморе́янина, ме́шканця того кра́ю.

22 І вони посіли всю аморе́йську країну від Арно́ну й аж до Яббо́ку, і від пустині та аж до Йорда́ну.

23 А тепер Госпо́дь, Бог Ізраїлів, вигнав Аморе́янина перед народом Своїм, Ізраїлем, а ти посядеш його?

24 Отож, що дасть тобі на насліддя Кемош, бог твій, те ти посядеш, а все, де вигнав Господь, Бог наш, перед нами, те ми посядемо.

25 А тепер чи справді ти ліпший від Бала́ка, Ціппорового сина, царя моа́вського? Чи сваритися — сварився він з Ізраїлем? Чи воювати — воював із ними?

26 Коли Ізраїль сидів у Хешбоні та в підлеглих містах його, і в Ар'орі та в підлеглих містах його, і по всіх містах, що над Арноном, три сотні літ, то чому́ не відібрали ви їх за той час?

27 А тобі я не згрішив, а ти робиш зо мною зло, щоб воювати зо мною. Нехай розсудить Господь, що судить сьогодні між Ізраїлевими синами та між синами Аммоновими“.

28 Та цар Аммонових синів не послухався слів Їфтаха, що до нього посилав.

29 І Дух Господній перебував на Їфта́хові, і він перейшов Ґілеа́д та Манасі́ю, і перейшов ґілеа́дську Міцпе́, а з ґілеадської Міцпе перейшов до Аммонових синів.

30 І обіцяв Їфтах обі́тницю Господе́ві й сказав: „Якщо справді даси Ти Аммонових синів у мою ру́ку,

31 то станеться, — виходя́чий, що ви́йде з дверей мого дому навпроти мене, коли я верта́тимусь з ми́ром від Аммонових синів, то буде він для Господа, і я принесу́ його в цілопа́лення“.

32 І прийшов Їфтах до Аммонових синів воювати з ними, а Господь дав їх у його руку.

33 І він побив їх дуже великою пора́зкою від Ароеру й аж туди, де йти до Мінніту, двадцять міст, і аж до Авел-Кераміму. І впокори́лися Аммонові сини перед синами Ізраїлевими.

34 І прийшов Їфтах до Міцпи́ до свого дому, аж ось виходить навпроти нього дочка́ його з бу́бнами та з та́нцями! А вона була в нього тільки одна, — не було в нього, окрім неї, ані сина, ані дочки́.

35 І сталося, як він побачив її, то розде́р одежу свою та й сказав: „Ах, до́чко моя! Ти справді повалила мене, і ти стала однією з тих, що нещасли́влять мене. Бо я дав Господе́ві обі́та, і не мо́жу відмовитися від нього“.

36 А вона відказала йому: „Ба́тьку мій, ти дав обі́тницю Господе́ві, — зроби мені, як вийшло з твоїх уст, коли Господь зробив тобі пі́мсту на твоїх ворогів, на Аммонових синів“.

37 І сказала вона до свого батька: „Нехай буде мені зро́блена оця річ: відпусти мене на два місяці, і нехай я піду́ й зійду́ на го́ру, і нехай опла́чу дівува́ння своє я та при́ятельки мої“.

38 А він сказав: „Іди!“ І послав її на два місяці. І пішла вона та її при́ятельки, і оплакувала дівува́ння своє.

39 І сталося в кінці двох місяців, і верну́лася вона до ба́тька свого, а він учинив над нею свою обі́тницю, яку обіцяв був, і вона не пізнала мужа. І сталося це звичаєм в Ізраїлі:

40 рік-річно ходять Ізраїлеві до́чки плакати за дочко́ю ґілеадянина Їфтаха, чотири дні в році.

Книга Судей Израилевых

Глава 11

Книга Суддiв

Розділ 11

1 Иеффай3316 Галаадитянин1569 был человек1368 храбрый.2428 Он был сын1121 блудницы;8022181 от Галаада1568 родился3205 Иеффай.3316

1 А ґілеадянин Їфта́х був хоробрий воя́к. А він був син блудли́вої жінки, і з нею Ґілеа́д породив Їфта́ха.

2 И жена802 Галаадова1568 родила3205 ему сыновей.1121 Когда возмужали1431 сыновья1121 жены,802 изгнали1644 они Иеффая,3316 сказав559 ему: ты не наследник5157 в доме1004 отца1 нашего, потому что ты сын1121 другой312 женщины.802

2 І породила Ґілеадова жінка йому синів. І повиро́стали сини тієї жінки, та й вигнали Їфтаха, і сказали йому: „Не будеш володіти в домі нашого батька, бо ти син іншої жінки!“

3 И убежал1272 Иеффай3316 от братьев251 своих и жил3427 в земле776 Тов;2897 и собрались3950 к Иеффаю3316 праздные7386 люди582 и выходили3318 с ним.

3 І втік Їфта́х перед своїми братами, і осівся в кра́ї Тов. І зібралися до Їфтаха гуля́щі люди, та й виходили з ним.

4 Чрез несколько времени3117 Аммонитяне11215983 пошли3898 войною3898 на Израиля.3478

4 І сталося по часі, і воювали Аммонові сини з Ізраїлем.

5 Во время3898 войны3898 Аммонитян11215983 с Израильтянами3478 пришли3212 старейшины2205 Галаадские1568 взять3947 Иеффая3316 из земли776 Тов2897

5 І сталося, як воювали Аммонові сини з Ізраїлем, то пішли ґілеадські старші́, щоб забрати Їфтаха з кра́ю Тов.

6 и сказали559 Иеффаю:3316 приди,3212 будь у нас вождем,7101 и сразимся3898 с Аммонитянами.11215983

6 І сказали вони до Їфтаха: „Іди ж, і будеш нам провідником, і будемо воювати з Аммоновими сина́ми“.

7 Иеффай3316 сказал559 старейшинам2205 Галаадским:1568 не вы ли возненавидели8130 меня и выгнали1644 из дома1004 отца1 моего? зачем же пришли935 ко мне ныне, когда вы в беде?6887

7 І сказав Їфтах до ґілеадських старши́х: „Чи ж не ви знена́видили мене, і вигнали мене з дому мого батька? І чого ви прийшли до мене тепер, коли ви в біді?“

8 Старейшины2205 Галаадские1568 сказали559 Иеффаю:3316 для того мы теперь пришли7725 к тебе, чтобы ты пошел1980 с нами и сразился3898 с Аммонитянами11215983 и был у нас начальником7218 всех жителей3427 Галаадских.1568

8 І сказали ґілеадські старші́ до Їфтаха: „Зате ми тепер вернулися до тебе! І ти піди з нами, і бу́демо воювати з Аммоновими синами, і станеш нам головою для всіх ме́шканців ґілеадських“.

9 И сказал559 Иеффай3316 старейшинам2205 Галаадским:1568 если вы возвратите7725 меня, чтобы сразиться3898 с Аммонитянами,11215983 и Господь3068 предаст5414 мне их, то останусь ли я у вас начальником?7218

9 І сказав Їфтах до ґілеадських старших: „Якщо ви мене вернете воювати з Аммоновими синами, і Господь дасть їх, щоб були побиті передо мною, то чи я стану вам головою?“.

10 Старейшины2205 Галаадские1568 сказали559 Иеффаю:3316 Господь3068 да будет свидетелем8085 между нами, что мы сделаем6213 по слову1697 твоему!

10 І сказали ґілеадські старші до Їфтаха: „Нехай Господь буде свідком поміж нами, що так, як слово твоє, так зро́бимо“.

11 И пошел3212 Иеффай3316 со старейшинами2205 Галаадскими,1568 и народ5971 поставил7760 его над собою начальником7218 и вождем,7101 и Иеффай3316 произнес1696 все слова1697 свои пред3942 лицем3942 Господа3068 в Массифе.4709

11 І пішов Їфтах з ґілеадськими старшими, і народ настанови́в його собі за го́лову та провідника́, а Їфтах промовляв усі свої слова́ перед Господнім лицем у Міцпі.

12 И послал7971 Иеффай3316 послов4397 к царю4428 Аммонитскому11215983 сказать:559 что тебе до меня, что ты пришел935 ко мне воевать3898 на земле776 моей?

12 І послав Їфтах послів до царів Аммонових синів, говорячи: „Що тобі до мене, що ти прийшов до мене воювати з моїм кра́єм?“

13 Царь4428 Аммонитский11215983 сказал559 послам4397 Иеффая:3316 Израиль,3478 когда шел3947 из Египта,4714 взял5927 землю776 мою от Арнона769 до Иавока2999 и Иордана;3383 итак возврати7725 мне ее с миром.7965

13 І сказав цар Аммонових синів до Їфтаховнх послів: „Бо Ізраїль забрав мій край, коли він вихо́див з Єгипту, від Арнону й аж до Яббоку та аж до Йорда́ну. А тепер верни ж їх у мирі“.

14 Иеффай3316 в другой3254 раз3254 послал7971 послов4397 к царю4428 Аммонитскому,11215983

14 А Їфтах ще послав послів до царя Аммонових синів,

15 сказать559 ему: так говорит559 Иеффай:3316 Израиль3478 не взял3947 земли776 Моавитской4124 и земли776 Аммонитской;11215983

15 і сказав йому: „Так сказав Їфта́х: Не взяв Ізра́їль кра́ю Моавого та краю Аммонових синів,

16 ибо когда шли5927 из Египта,4714 Израиль3478 пошел3212 в пустыню4057 к Чермному5488 морю3220 и пришел935 в Кадес;6946

16 бо коли йшли вони з Єгипту, то Ізраїль ішов по пустині аж до Червоного моря, і прийшов до Каде́шу.

17 оттуда послал7971 Израиль3478 послов4397 к царю4428 Едомскому123 сказать:559 «позволь мне пройти5674 землею776 твоею»; но царь4428 Едомский123 не послушал;8085 и к царю4428 Моавитскому4124 он посылал,7971 но и тот не согласился;14 посему Израиль3478 оставался3427 в Кадесе.6946

17 І послав Ізраїль послів до едо́мського царя, говорячи: Нехай я перейду́ твоїм кра́єм, — та не послухав едомський цар. І послав він також до царя моа́вського, — та й той не хотів. І осівся Ізраїль у Каде́шу.

18 И пошел3212 пустынею,4057 и миновал5437 землю776 Едомскую123 и землю776 Моавитскую,4124 и, придя935 к восточному81214217 пределу4217 земли776 Моавитской,4124 расположился2583 станом2583 за5676 Арноном;769 но не входил935 в пределы1366 Моавитские,4124 ибо Арнон769 есть предел1366 Моава.4124

18 І пішов він пустинею, і обійшов край едо́мський та край моа́вський, і прийшов зо сходу сонця до моавського кра́ю, та й таборува́ли по тім боці Арно́ну, а в моавські границі не входили, бо Арнон — границя Моава.

19 И послал7971 Израиль3478 послов4397 к Сигону,5511 царю4428 Аморрейскому,567 царю4428 Есевонскому,2809 и сказал559 ему Израиль:3478 позволь нам пройти5674 землею776 твоею в5704 свое место.4725

19 І послав Ізра́їль послів до Сихо́на, царя аморе́йського, царя хешбо́нського, і сказав йому Ізраїль: „Нехай ми пере́йдемо твоїм краєм аж до місця свого“.

20 Но Сигон5511 не согласился539 пропустить5674 Израиля3478 чрез5674 пределы1366 свои, и собрал622 Сигон5511 весь народ5971 свой, и расположился2583 станом2583 в Иааце,3096 и сразился3898 с Израилем.3478

20 І не вірив Сихо́н Ізраїлеві, щоб він ми́рно перейшов його границями. І зібрав Сихон увесь народ свій, та й таборува́ли в Йохці, і воювали з Ізраїлем.

21 И предал5414 Господь3068 Бог430 Израилев3478 Сигона5511 и весь народ5971 его в руки3027 Израилю,3478 и он побил5221 их; и получил3423 Израиль3478 в наследие3423 всю землю776 Аморрея,567 жившего3427 в земле776 той;

21 І дав Господь, Бог Ізраїля, Сихона та ввесь народ його в Ізраїлеву руку, — вони побили їх. І посів Ізраїль увесь край аморе́янина, ме́шканця того кра́ю.

22 и получили3423 они в наследие3423 все пределы1366 Аморрея567 от Арнона769 до Иавока2999 и от пустыни4057 до Иордана.3383

22 І вони посіли всю аморе́йську країну від Арно́ну й аж до Яббо́ку, і від пустині та аж до Йорда́ну.

23 Итак Господь3068 Бог430 Израилев3478 изгнал3423 Аморрея567 от лица6440 народа5971 Своего Израиля,3478 а ты хочешь взять3423 его наследие?3423

23 А тепер Госпо́дь, Бог Ізраїлів, вигнав Аморе́янина перед народом Своїм, Ізраїлем, а ти посядеш його?

24 Не владеешь3423 ли ты тем, что дал3423 тебе Хамос,3645 бог430 твой? И мы владеем3423 всем тем, что дал3423 нам в наследие Господь3068 Бог430 наш.

24 Отож, що дасть тобі на насліддя Кемош, бог твій, те ти посядеш, а все, де вигнав Господь, Бог наш, перед нами, те ми посядемо.

25 Разве ты лучше2896 Валака,1111 сына1121 Сепфорова,6834 царя4428 Моавитского?4124 Ссорился7378 ли он с Израилем,3478 или воевал3898 ли с ними?

25 А тепер чи справді ти ліпший від Бала́ка, Ціппорового сина, царя моа́вського? Чи сваритися — сварився він з Ізраїлем? Чи воювати — воював із ними?

26 Израиль3478 уже живет3427 триста79693967 лет8141 в Есевоне2809 и в зависящих1323 от него городах, в Ароере6177 и зависящих1323 от него городах, и во всех городах,5892 которые близ3027 Арнона;769 для чего вы в то время6256 не отнимали5337 их?

26 Коли Ізраїль сидів у Хешбоні та в підлеглих містах його, і в Ар'орі та в підлеглих містах його, і по всіх містах, що над Арноном, три сотні літ, то чому́ не відібрали ви їх за той час?

27 А я не виновен2398 пред тобою, и ты делаешь6213853 мне зло,7451 выступив3898 против меня войною.3898 Господь3068 Судия8199 да будет8199 ныне3117 судьею8199 между сынами1121 Израиля3478 и между Аммонитянами!11215983

27 А тобі я не згрішив, а ти робиш зо мною зло, щоб воювати зо мною. Нехай розсудить Господь, що судить сьогодні між Ізраїлевими синами та між синами Аммоновими“.

28 Но царь4428 Аммонитский11215983 не послушал8085 слов1697 Иеффая,3316 с которыми он посылал7971 к нему.

28 Та цар Аммонових синів не послухався слів Їфтаха, що до нього посилав.

29 И был на Иеффае3316 Дух7307 Господень,3068 и прошел5674 он Галаад1568 и Манассию,4519 и прошел5674 Массифу4708 Галаадскую,1568 и из Массифы4708 Галаадской1568 пошел5674 к Аммонитянам.11215983

29 І Дух Господній перебував на Їфта́хові, і він перейшов Ґілеа́д та Манасі́ю, і перейшов ґілеа́дську Міцпе́, а з ґілеадської Міцпе перейшов до Аммонових синів.

30 И дал5087 Иеффай3316 обет5088 Господу3068 и сказал:559 если Ты предашь5414 Аммонитян11215983 в руки3027 мои,

30 І обіцяв Їфтах обі́тницю Господе́ві й сказав: „Якщо справді даси Ти Аммонових синів у мою ру́ку,

31 то по возвращении7725 моем с миром7965 от Аммонитян,11215983 что выйдет3318 из ворот1817 дома1004 моего навстречу7125 мне, будет Господу,3068 и вознесу5927 сие на всесожжение.5930

31 то станеться, — виходя́чий, що ви́йде з дверей мого дому навпроти мене, коли я верта́тимусь з ми́ром від Аммонових синів, то буде він для Господа, і я принесу́ його в цілопа́лення“.

32 И пришел5674 Иеффай3316 к Аммонитянам11215983 — сразиться3898 с ними, и предал5414 их Господь3068 в руки3027 его;

32 І прийшов Їфтах до Аммонових синів воювати з ними, а Господь дав їх у його руку.

33 и поразил5221 их поражением4347 весьма3966 великим,1419 от Ароера6177 до935 Минифа4511 двадцать6242 городов,5892 и до Авель58-Керамима,375464 и смирились3665 Аммонитяне11215983 пред сынами1121 Израилевыми.3478

33 І він побив їх дуже великою пора́зкою від Ароеру й аж туди, де йти до Мінніту, двадцять міст, і аж до Авел-Кераміму. І впокори́лися Аммонові сини перед синами Ізраїлевими.

34 И пришел935 Иеффай3316 в Массифу4709 в дом1004 свой, и вот, дочь1323 его выходит3318 навстречу7125 ему с тимпанами8596 и ликами:4246 она была у него только одна,3173 и не было у него еще ни сына,1121 ни176 дочери.1323

34 І прийшов Їфтах до Міцпи́ до свого дому, аж ось виходить навпроти нього дочка́ його з бу́бнами та з та́нцями! А вона була в нього тільки одна, — не було в нього, окрім неї, ані сина, ані дочки́.

35 Когда он увидел7200 ее, разодрал7167 одежду899 свою и сказал:559 ах,162 дочь1323 моя! ты сразила3766 меня; и ты в числе5916 нарушителей5916 покоя5916 моего! я отверз6475 о тебе уста6310 мои пред Господом3068 и не могу3201 отречься.7725

35 І сталося, як він побачив її, то розде́р одежу свою та й сказав: „Ах, до́чко моя! Ти справді повалила мене, і ти стала однією з тих, що нещасли́влять мене. Бо я дав Господе́ві обі́та, і не мо́жу відмовитися від нього“.

36 Она сказала559 ему: отец1 мой! ты отверз6475 уста6310 твои пред Господом3068 — и делай6213 со мною то, что834 произнесли3318 уста6310 твои, когда310 Господь3068 совершил6213 чрез тебя отмщение5360 врагам341 твоим Аммонитянам.11215983

36 А вона відказала йому: „Ба́тьку мій, ти дав обі́тницю Господе́ві, — зроби мені, як вийшло з твоїх уст, коли Господь зробив тобі пі́мсту на твоїх ворогів, на Аммонових синів“.

37 И сказала559 отцу1 своему: сделай6213 мне только вот что:1697 отпусти7503 меня на два8147 месяца;2320 я пойду,3212 взойду3381 на горы2022 и оплачу1058 девство1331 мое с подругами74647474 моими.

37 І сказала вона до свого батька: „Нехай буде мені зро́блена оця річ: відпусти мене на два місяці, і нехай я піду́ й зійду́ на го́ру, і нехай опла́чу дівува́ння своє я та при́ятельки мої“.

38 Он сказал:559 пойди.3212 И отпустил7971 ее на два8147 месяца.2320 Она пошла3212 с подругами7464 своими и оплакивала1058 девство1331 свое в горах.2022

38 А він сказав: „Іди!“ І послав її на два місяці. І пішла вона та її при́ятельки, і оплакувала дівува́ння своє.

39 По прошествии7093 двух8147 месяцев2320 она возвратилась7725 к отцу1 своему, и он совершил6213 над нею обет5088 свой, который дал,5087 и она не познала3045 мужа.376 И вошло в обычай2706 у Израиля,3478

39 І сталося в кінці двох місяців, і верну́лася вона до ба́тька свого, а він учинив над нею свою обі́тницю, яку обіцяв був, і вона не пізнала мужа. І сталося це звичаєм в Ізраїлі:

40 что ежегодно31173117 дочери1323 Израилевы3478 ходили3212 оплакивать8567 дочь1323 Иеффая3316 Галаадитянина,1569 четыре702 дня3117 в году.8141

40 рік-річно ходять Ізраїлеві до́чки плакати за дочко́ю ґілеадянина Їфтаха, чотири дні в році.

1.0x