Евангелие от ИоаннаГлава 16 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 |
|
17 Тут |
|
18 Итак |
|
19 |
|
20 |
|
21 |
|
22 |
|
23 |
|
24 |
|
25 |
|
26 |
|
27 |
|
28 |
|
29 |
|
30 Теперь |
|
31 |
|
32 |
|
33 |
Вiд IванаРозділ 16 |
|
1 |
|
2 Вас виженуть із синагог. Прийде навіть година, коли кожен, хто вам смерть заподі́є, то ду́матиме, ніби службу приносить він Богові! |
|
3 А це́ вам учинять, бо вони не пізнали Отця, ні Мене. |
|
4 Але Я це сказав вам, щоб згадали про те, про що́ говорив був Я вам, як настане година. Цього вам не казав Я споча́тку, бо з вами Я був. |
|
5 |
|
6 Та від того, що це Я сказав вам, серце ваше напо́внилось смутком. |
|
7 Та Я правду кажу́ вам: Краще для вас, щоб пішов Я, бо як Я не піду́, Утіши́тель не при́йде до вас. А коли Я піду́, то пошлю вам Його. |
|
8 А як при́йде, Він світові виявить про гріх, і про праведність і про суд: |
|
9 тож про гріх, — що не вірують у Мене; |
|
10 а про праведність, — що Я до Отця Свого йду, і Мене не побачите вже; |
|
11 а про суд, — що засу́джений князь цього світу. |
|
12 Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести. |
|
13 А коли при́йде Він, Той Дух правди, Він вас попрова́дить до ці́лої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, — казатиме, і що має настати, — звістить вам. |
|
14 Він прославить Мене, бо Він ві́зьме з Мого та й вам сповісти́ть. |
|
15 Усе, що має Отець, то Моє; через те Я й сказав, що Він ві́зьме з Мого та й вам сповісти́ть. |
|
16 |
|
17 А деякі з учнів Його говорили один до одно́го: „Що таке, що сказав Він до нас: „Незабаром, — і Мене вже не бу́дете бачити, і знов незаба́ром — і Мене ви побачите“, та: „Я йду до Отця“? |
|
18 Гомоніли також: „Що таке, що говорить: „Незаба́ром“? Про що каже, не знаємо“. |
|
19 Ісус же пізнав, що хочуть поспитати Його, і сказав їм: „Чи про це між собою міркуєте ви, що сказав Я: „Незаба́ром, — і вже Мене бачити не будете ви, і знов незаба́ром — і Мене ви побачите“? |
|
20 Поправді, поправді кажу́ вам, що ви бу́дете плакати та голосити, а світ буде радіти. Сумувати ви бу́дете, але сум ваш обе́рнеться в радість! |
|
21 Жу́риться жінка, що ро́дить, — бо настала година її. Як дитинку ж поро́дить вона, то вже не пам'ятає терпіння з-за ра́дощів, що людина зроди́лась на світ. |
|
22 Так сумуєте й ви ось тепер, та побачу вас зно́ву, — і серце ваше радітиме, і ніхто радости вашої вам не віді́йме! |
|
23 |
|
24 Не просили ви досі нічо́го в Ім'я́ Моє. Просіть — і отримаєте, щоб повна була ваша радість. |
|
25 Оце все Я в при́тчах до вас говорив. Настає́ година, коли при́тчами Я вже не бу́ду до вас промовляти, але явно звіщу́ про Отця вам. |
|
26 Того дня ви проси́тимете в Моє Ймення, і Я вам не кажу́, що вблагаю Отця Я за вас, — |
|
27 бо Отець любить Сам вас за те, що ви полюбили Мене та й увірували, що Я вийшов від Бога. |
|
28 Від Отця вийшов Я, і на світ Я прийшов. І знов покидаю Я світ та й іду до Отця“. |
|
29 Його учні відказують: „Ось тепер Ти говориш відкрито, і жодної притчі не кажеш. |
|
30 Тепер ві́даємо ми, що Ти знаєш усе, і потреби не маєш, щоб Тебе хто питав. Тому віруємо, що Ти вийшов від Бога!“ |
|
31 Ісус їм відповів: „Тепер віруєте? |
|
32 Ото настає́ година, і вже настала, що ви розпоро́шитесь кожен у власне своє, а Мене ви Само́го покинете. Та не Сам Я, бо зо Мною Отець! |
|
33 Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені. Стражда́ння зазна́єте в світі, — але бу́дьте відважні: Я світ переміг!“ |
Евангелие от ИоаннаГлава 16 |
Вiд IванаРозділ 16 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 Вас виженуть із синагог. Прийде навіть година, коли кожен, хто вам смерть заподі́є, то ду́матиме, ніби службу приносить він Богові! |
|
3 |
3 А це́ вам учинять, бо вони не пізнали Отця, ні Мене. |
|
4 |
4 Але Я це сказав вам, щоб згадали про те, про що́ говорив був Я вам, як настане година. Цього вам не казав Я споча́тку, бо з вами Я був. |
|
5 |
5 |
|
6 |
6 Та від того, що це Я сказав вам, серце ваше напо́внилось смутком. |
|
7 |
7 Та Я правду кажу́ вам: Краще для вас, щоб пішов Я, бо як Я не піду́, Утіши́тель не при́йде до вас. А коли Я піду́, то пошлю вам Його. |
|
8 |
8 А як при́йде, Він світові виявить про гріх, і про праведність і про суд: |
|
9 |
9 тож про гріх, — що не вірують у Мене; |
|
10 |
10 а про праведність, — що Я до Отця Свого йду, і Мене не побачите вже; |
|
11 |
11 а про суд, — що засу́джений князь цього світу. |
|
12 |
12 Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести. |
|
13 |
13 А коли при́йде Він, Той Дух правди, Він вас попрова́дить до ці́лої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, — казатиме, і що має настати, — звістить вам. |
|
14 |
14 Він прославить Мене, бо Він ві́зьме з Мого та й вам сповісти́ть. |
|
15 |
15 Усе, що має Отець, то Моє; через те Я й сказав, що Він ві́зьме з Мого та й вам сповісти́ть. |
|
16 |
16 |
|
17 Тут |
17 А деякі з учнів Його говорили один до одно́го: „Що таке, що сказав Він до нас: „Незабаром, — і Мене вже не бу́дете бачити, і знов незаба́ром — і Мене ви побачите“, та: „Я йду до Отця“? |
|
18 Итак |
18 Гомоніли також: „Що таке, що говорить: „Незаба́ром“? Про що каже, не знаємо“. |
|
19 |
19 Ісус же пізнав, що хочуть поспитати Його, і сказав їм: „Чи про це між собою міркуєте ви, що сказав Я: „Незаба́ром, — і вже Мене бачити не будете ви, і знов незаба́ром — і Мене ви побачите“? |
|
20 |
20 Поправді, поправді кажу́ вам, що ви бу́дете плакати та голосити, а світ буде радіти. Сумувати ви бу́дете, але сум ваш обе́рнеться в радість! |
|
21 |
21 Жу́риться жінка, що ро́дить, — бо настала година її. Як дитинку ж поро́дить вона, то вже не пам'ятає терпіння з-за ра́дощів, що людина зроди́лась на світ. |
|
22 |
22 Так сумуєте й ви ось тепер, та побачу вас зно́ву, — і серце ваше радітиме, і ніхто радости вашої вам не віді́йме! |
|
23 |
23 |
|
24 |
24 Не просили ви досі нічо́го в Ім'я́ Моє. Просіть — і отримаєте, щоб повна була ваша радість. |
|
25 |
25 Оце все Я в при́тчах до вас говорив. Настає́ година, коли при́тчами Я вже не бу́ду до вас промовляти, але явно звіщу́ про Отця вам. |
|
26 |
26 Того дня ви проси́тимете в Моє Ймення, і Я вам не кажу́, що вблагаю Отця Я за вас, — |
|
27 |
27 бо Отець любить Сам вас за те, що ви полюбили Мене та й увірували, що Я вийшов від Бога. |
|
28 |
28 Від Отця вийшов Я, і на світ Я прийшов. І знов покидаю Я світ та й іду до Отця“. |
|
29 |
29 Його учні відказують: „Ось тепер Ти говориш відкрито, і жодної притчі не кажеш. |
|
30 Теперь |
30 Тепер ві́даємо ми, що Ти знаєш усе, і потреби не маєш, щоб Тебе хто питав. Тому віруємо, що Ти вийшов від Бога!“ |
|
31 |
31 Ісус їм відповів: „Тепер віруєте? |
|
32 |
32 Ото настає́ година, і вже настала, що ви розпоро́шитесь кожен у власне своє, а Мене ви Само́го покинете. Та не Сам Я, бо зо Мною Отець! |
|
33 |
33 Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені. Стражда́ння зазна́єте в світі, — але бу́дьте відважні: Я світ переміг!“ |