Бытие

Глава 2

1 Так совершены3615 небо8064 и земля776 и все воинство6635 их.

2 И совершил3615 Бог430 к седьмому7637 дню3117 дела4399 Свои, которые Он делал,6213 и почил7673 в день3117 седьмый7637 от всех дел4399 Своих, которые делал.6213

3 И благословил1288 Бог430 седьмой7637 день,3117 и освятил6942 его, ибо3588 в оный почил7673 от всех дел4399 Своих, которые Бог430 творил1254 и созидал.6213

4 Вот428 происхождение8435 неба8064 и земли,776 при сотворении1254 их, в то время,3117 когда Господь3068 Бог430 создал6213 землю776 и небо,8064

5 и всякий полевой7704 кустарник,7880 которого еще2962 не было на земле,776 и всякую полевую7704 траву,6212 которая еще2962 не росла,6779 ибо3588 Господь3068 Бог430 не3808 посылал4305 дождя4305 на землю,776 и не369 было человека120 для возделывания5647 земли,127

6 но пар108 поднимался5927 с4480 земли776 и орошал8248 все лице6440 земли.127

7 И создал3335 Господь3068 Бог430 человека120 из праха6083 земного,4480127 и вдунул5301 в лице639 его дыхание5397 жизни,2416 и стал человек120 душею5315 живою.2416

8 И насадил5193 Господь3068 Бог430 рай1588 в Едеме5731 на востоке,6924 и поместил7760 там8033 человека,120 которого834 создал.3335

9 И произрастил6779 Господь3068 Бог430 из4480 земли127 всякое дерево,6086 приятное2530 на вид4758 и хорошее2896 для пищи,3978 и дерево6086 жизни2416 посреди8432 рая,1588 и дерево6086 познания1847 добра2896 и зла.7451

10 Из Едема5731 выходила3318 река5104 для орошения8248 рая;1588 и потом разделялась6504 на четыре702 реки.7218

11 Имя8034 одной259 Фисон:6376 она1931 обтекает5437 всю землю776 Хавила,2341 ту, где834 золото;2091

12 и золото2091 той1931 земли776 хорошее;2896 там бдолах916 и камень68 оникс.7718

13 Имя8034 второй8145 реки5104 Гихон:1521 она обтекает5437 всю землю776 Куш.3568

14 Имя8034 третьей7992 реки5104 Хиддекель:2313 она протекает1980 пред6926 Ассириею.804 Четвертая7243 река5104 Евфрат.6578

15 И взял3947 Господь3068 Бог430 человека,120 и поселил3240 его в саду1588 Едемском,5731 чтобы возделывать5647 его и хранить8104 его.

16 И заповедал6680 Господь3068 Бог430 человеку,120 говоря:559 от всякого дерева6086 в саду1588 ты будешь398 есть,398

17 а от дерева6086 познания1847 добра2896 и зла7451 не ешь398 от него, ибо в день,3117 в который ты вкусишь398 от него, смертью4191 умрешь.4191

18 И сказал559 Господь3068 Бог:430 не хорошо2896 быть1961 человеку120 одному; сотворим6213 ему помощника,5828 соответственного ему.

19 Господь3068 Бог430 образовал3335 из земли127 всех животных2416 полевых7704 и всех птиц5775 небесных,8064 и привел935 к человеку,120 чтобы видеть,7200 как он назовет7121 их, и чтобы, как наречет7121 человек120 всякую душу5315 живую,2416 так1931 и было имя8034 ей.

20 И нарек7121 человек120 имена8034 всем скотам929 и птицам5775 небесным8064 и всем зверям2416 полевым;7704 но для человека120 не нашлось4672 помощника,5828 подобного ему.

21 И навел5307 Господь3068 Бог430 на человека120 крепкий сон;8639 и, когда он уснул,3462 взял3947 одно259 из ребр6763 его, и закрыл5462 то место плотию.1320

22 И создал1129 Господь3068 Бог430 из ребра,6763 взятого3947 у человека,120 жену,802 и привел935 ее к человеку.120

23 И сказал559 человек:120 вот,6471 это2063 кость6106 от костей6106 моих и плоть1320 от плоти1320 моей; она2063 будет называться7121 женою,802 ибо взята3947 от мужа.376

24 Потому3651 оставит5800 человек376 отца1 своего и мать517 свою и прилепится1692 к жене802 своей; и будут одна259 плоть.1320

25 И были оба8147 наги,6174 Адам120 и жена802 его, и не стыдились.954

Буття

Розділ 2

1 І були скі́нчені небо й земля, і все во́їнство їхнє.

2 І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.

3 І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив.

4 Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог створив небо і землю.

5 І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Госпо́дь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю.

6 І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю.

7 І створив Господь Бог люди́ну з пороху зе́много. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, — і стала люди́на живою душею.

8 І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив.

9 І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево пізна́ння добра і зла.

10 І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма́ початками.

11 Імення одному Пішон, — оточує він усю землю Хавіла, де є золото.

12 А золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс.

13 Ім'я́ ж другої річки Ґіхон, — вона оточує ввесь край Етіопії.

14 А ім'я річки третьої — Тигр, — вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта — вона Ефрат.

15 І взяв Господь Бог людину, і в еденському ра́ї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.

16 І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: „Із кожного дерева в раю́ ти можеш їсти.

17 Але з дерева знання́ добра й зла — не їж від нього, бо в день їди́ твоєї від нього ти напевно помреш!“

18 І сказав Господь Бог: „Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього“.

19 І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину́, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі — воно ймення йому.

20 І назвав Ада́м імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була.

21 І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, — і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце.

22 І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама.

23 І промовив Адам: „Оце́ тепе́р вона — кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона жінкою буде зватися, бо взята вона з чоловіка.

24 Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, — і стануть вони одним тілом“.

25 І були вони на́гі обоє, Адам та жінка його, і вони не соро́мились.

Бытие

Глава 2

Буття

Розділ 2

1 Так совершены3615 небо8064 и земля776 и все воинство6635 их.

1 І були скі́нчені небо й земля, і все во́їнство їхнє.

2 И совершил3615 Бог430 к седьмому7637 дню3117 дела4399 Свои, которые Он делал,6213 и почил7673 в день3117 седьмый7637 от всех дел4399 Своих, которые делал.6213

2 І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.

3 И благословил1288 Бог430 седьмой7637 день,3117 и освятил6942 его, ибо3588 в оный почил7673 от всех дел4399 Своих, которые Бог430 творил1254 и созидал.6213

3 І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив.

4 Вот428 происхождение8435 неба8064 и земли,776 при сотворении1254 их, в то время,3117 когда Господь3068 Бог430 создал6213 землю776 и небо,8064

4 Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог створив небо і землю.

5 и всякий полевой7704 кустарник,7880 которого еще2962 не было на земле,776 и всякую полевую7704 траву,6212 которая еще2962 не росла,6779 ибо3588 Господь3068 Бог430 не3808 посылал4305 дождя4305 на землю,776 и не369 было человека120 для возделывания5647 земли,127

5 І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Госпо́дь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю.

6 но пар108 поднимался5927 с4480 земли776 и орошал8248 все лице6440 земли.127

6 І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю.

7 И создал3335 Господь3068 Бог430 человека120 из праха6083 земного,4480127 и вдунул5301 в лице639 его дыхание5397 жизни,2416 и стал человек120 душею5315 живою.2416

7 І створив Господь Бог люди́ну з пороху зе́много. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, — і стала люди́на живою душею.

8 И насадил5193 Господь3068 Бог430 рай1588 в Едеме5731 на востоке,6924 и поместил7760 там8033 человека,120 которого834 создал.3335

8 І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив.

9 И произрастил6779 Господь3068 Бог430 из4480 земли127 всякое дерево,6086 приятное2530 на вид4758 и хорошее2896 для пищи,3978 и дерево6086 жизни2416 посреди8432 рая,1588 и дерево6086 познания1847 добра2896 и зла.7451

9 І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево пізна́ння добра і зла.

10 Из Едема5731 выходила3318 река5104 для орошения8248 рая;1588 и потом разделялась6504 на четыре702 реки.7218

10 І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма́ початками.

11 Имя8034 одной259 Фисон:6376 она1931 обтекает5437 всю землю776 Хавила,2341 ту, где834 золото;2091

11 Імення одному Пішон, — оточує він усю землю Хавіла, де є золото.

12 и золото2091 той1931 земли776 хорошее;2896 там бдолах916 и камень68 оникс.7718

12 А золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс.

13 Имя8034 второй8145 реки5104 Гихон:1521 она обтекает5437 всю землю776 Куш.3568

13 Ім'я́ ж другої річки Ґіхон, — вона оточує ввесь край Етіопії.

14 Имя8034 третьей7992 реки5104 Хиддекель:2313 она протекает1980 пред6926 Ассириею.804 Четвертая7243 река5104 Евфрат.6578

14 А ім'я річки третьої — Тигр, — вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта — вона Ефрат.

15 И взял3947 Господь3068 Бог430 человека,120 и поселил3240 его в саду1588 Едемском,5731 чтобы возделывать5647 его и хранить8104 его.

15 І взяв Господь Бог людину, і в еденському ра́ї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.

16 И заповедал6680 Господь3068 Бог430 человеку,120 говоря:559 от всякого дерева6086 в саду1588 ты будешь398 есть,398

16 І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: „Із кожного дерева в раю́ ти можеш їсти.

17 а от дерева6086 познания1847 добра2896 и зла7451 не ешь398 от него, ибо в день,3117 в который ты вкусишь398 от него, смертью4191 умрешь.4191

17 Але з дерева знання́ добра й зла — не їж від нього, бо в день їди́ твоєї від нього ти напевно помреш!“

18 И сказал559 Господь3068 Бог:430 не хорошо2896 быть1961 человеку120 одному; сотворим6213 ему помощника,5828 соответственного ему.

18 І сказав Господь Бог: „Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього“.

19 Господь3068 Бог430 образовал3335 из земли127 всех животных2416 полевых7704 и всех птиц5775 небесных,8064 и привел935 к человеку,120 чтобы видеть,7200 как он назовет7121 их, и чтобы, как наречет7121 человек120 всякую душу5315 живую,2416 так1931 и было имя8034 ей.

19 І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину́, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі — воно ймення йому.

20 И нарек7121 человек120 имена8034 всем скотам929 и птицам5775 небесным8064 и всем зверям2416 полевым;7704 но для человека120 не нашлось4672 помощника,5828 подобного ему.

20 І назвав Ада́м імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була.

21 И навел5307 Господь3068 Бог430 на человека120 крепкий сон;8639 и, когда он уснул,3462 взял3947 одно259 из ребр6763 его, и закрыл5462 то место плотию.1320

21 І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, — і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце.

22 И создал1129 Господь3068 Бог430 из ребра,6763 взятого3947 у человека,120 жену,802 и привел935 ее к человеку.120

22 І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама.

23 И сказал559 человек:120 вот,6471 это2063 кость6106 от костей6106 моих и плоть1320 от плоти1320 моей; она2063 будет называться7121 женою,802 ибо взята3947 от мужа.376

23 І промовив Адам: „Оце́ тепе́р вона — кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона жінкою буде зватися, бо взята вона з чоловіка.

24 Потому3651 оставит5800 человек376 отца1 своего и мать517 свою и прилепится1692 к жене802 своей; и будут одна259 плоть.1320

24 Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, — і стануть вони одним тілом“.

25 И были оба8147 наги,6174 Адам120 и жена802 его, и не стыдились.954

25 І були вони на́гі обоє, Адам та жінка його, і вони не соро́мились.

1.0x