Книга Притчей

Глава 19

1 Лучше быть бедным и честным, чем быть глупцом, который лжёт людям и обманывает их.

2 Мало радоваться чему-либо, надо ещё знать, что ты делаешь. Не берись за дело поспешно, потому что сделаешь его плохо.

3 Глупость человека уничтожит его жизнь, но он во всём случившемся обвинит Господа.

4 Богатство приносит множество друзей, но бедного все покинут.

5 Говорящий напраслину на другого будет наказан, лгущий никогда жизнь свою не спасёт.

6 Многие хотят дружить с щедрым, ведь каждый хочет быть другом того, кто делает подарки.

7 Против бедного даже его семья, и друзья от него отвернутся. Он может просить их о помощи, но они не услышат его.

8 Человек должен позаботиться о себе и набраться мудрости. Награда ждёт того, кто будет усердно учиться, чтобы стать мудрым.

9 Лжесвидетель будет наказан, продолжающий лгать уничтожен будет.

10 Глупый не должен быть богатым, как раб не может управлять хозяином.

11 Опыт делает человека терпеливым. Терпелив тот, кто стойко выносит оскорбления.

12 Царский гнев подобен рычанию льва, но его благосклонность словно нежный дождь, падающий на зелёную траву.

13 Глупый сын принесёт своему отцу много несчастий. Сварливая жена раздражает словно капающая вода.

14 Дома и деньги достаются от родителей, но хорошая жена — подарок от Господа.

15 Лень погружает в сон, а нерадивость приводит к голоду.

16 Кто подчиняется закону, тот спасает себя. Кто закон не чтит, тот погибнет.

17 Давать бедным — все равно что давать в долг Господу. Он воздаст тебе, если ты был добр к бедным.

18 Учи своего сына и наставляй его, пока есть надежда. Если отказываешься делать это, то станешь причиной его гибели.

19 Кто легко впадает в гнев, должен платить за своё поведение. И если он не подвергнется наказанию, то гнев его станет ещё сильнее.

20 Слушайся совета и учись, тогда станешь мудрым.

21 Человек может многое задумать, но только воля Господа свершается.

22 Каждый хочет настоящих и надёжных друзей. Так что лучше быть бедным, чем лжецом.

23 Кто чтит Господа, тот живёт справедливо, и ему не надо опасаться несчастий.

24 Ленивый не сделает даже самого необходимого, чтобы накормить себя. Он слишком ленив, чтобы донести пищу до рта.

25 Наказав высокомерного и злого, ты даже глупого заставишь извлечь из этого урок. Однако для мудрого, чтобы исправиться, нужен лишь простой совет.

26 Кто крадёт у отца своего и мать свою изгоняет, того преследуют позор и несчастья.

27 Сын мой, если ты отказываешься учиться, то по-прежнему будешь совершать глупейшие ошибки.

28 При нечестном свидетеле суд не будет справедливым. Сказанное злобными приносит больше зла.

29 Кто ценит себя больше других, будет наказан. Глупый получит наказание, уготованное для него.

Приповiстi

Розділ 19

1 Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.

2 Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.

3 Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.

4 Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.

5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.

6 Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.

7 Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!

8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.

9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

10 Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.

11 Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.

12 Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.

13 Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.

14 Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.

15 Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.

16 Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.

17 Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.

18 Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.

19 Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.

20 Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.

21 У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.

22 Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.

23 Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.

24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.

25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.

26 Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —

27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!

28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.

29 На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.

Книга Притчей

Глава 19

Приповiстi

Розділ 19

1 Лучше быть бедным и честным, чем быть глупцом, который лжёт людям и обманывает их.

1 Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.

2 Мало радоваться чему-либо, надо ещё знать, что ты делаешь. Не берись за дело поспешно, потому что сделаешь его плохо.

2 Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.

3 Глупость человека уничтожит его жизнь, но он во всём случившемся обвинит Господа.

3 Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.

4 Богатство приносит множество друзей, но бедного все покинут.

4 Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.

5 Говорящий напраслину на другого будет наказан, лгущий никогда жизнь свою не спасёт.

5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.

6 Многие хотят дружить с щедрым, ведь каждый хочет быть другом того, кто делает подарки.

6 Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.

7 Против бедного даже его семья, и друзья от него отвернутся. Он может просить их о помощи, но они не услышат его.

7 Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!

8 Человек должен позаботиться о себе и набраться мудрости. Награда ждёт того, кто будет усердно учиться, чтобы стать мудрым.

8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.

9 Лжесвидетель будет наказан, продолжающий лгать уничтожен будет.

9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

10 Глупый не должен быть богатым, как раб не может управлять хозяином.

10 Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.

11 Опыт делает человека терпеливым. Терпелив тот, кто стойко выносит оскорбления.

11 Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.

12 Царский гнев подобен рычанию льва, но его благосклонность словно нежный дождь, падающий на зелёную траву.

12 Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.

13 Глупый сын принесёт своему отцу много несчастий. Сварливая жена раздражает словно капающая вода.

13 Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.

14 Дома и деньги достаются от родителей, но хорошая жена — подарок от Господа.

14 Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.

15 Лень погружает в сон, а нерадивость приводит к голоду.

15 Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.

16 Кто подчиняется закону, тот спасает себя. Кто закон не чтит, тот погибнет.

16 Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.

17 Давать бедным — все равно что давать в долг Господу. Он воздаст тебе, если ты был добр к бедным.

17 Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.

18 Учи своего сына и наставляй его, пока есть надежда. Если отказываешься делать это, то станешь причиной его гибели.

18 Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.

19 Кто легко впадает в гнев, должен платить за своё поведение. И если он не подвергнется наказанию, то гнев его станет ещё сильнее.

19 Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.

20 Слушайся совета и учись, тогда станешь мудрым.

20 Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.

21 Человек может многое задумать, но только воля Господа свершается.

21 У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.

22 Каждый хочет настоящих и надёжных друзей. Так что лучше быть бедным, чем лжецом.

22 Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.

23 Кто чтит Господа, тот живёт справедливо, и ему не надо опасаться несчастий.

23 Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.

24 Ленивый не сделает даже самого необходимого, чтобы накормить себя. Он слишком ленив, чтобы донести пищу до рта.

24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.

25 Наказав высокомерного и злого, ты даже глупого заставишь извлечь из этого урок. Однако для мудрого, чтобы исправиться, нужен лишь простой совет.

25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.

26 Кто крадёт у отца своего и мать свою изгоняет, того преследуют позор и несчастья.

26 Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —

27 Сын мой, если ты отказываешься учиться, то по-прежнему будешь совершать глупейшие ошибки.

27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!

28 При нечестном свидетеле суд не будет справедливым. Сказанное злобными приносит больше зла.

28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.

29 Кто ценит себя больше других, будет наказан. Глупый получит наказание, уготованное для него.

29 На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.

1.0x