Евангелие от ИоаннаГлава 2 |
|
1 |
|
2 Иисус и Его ученики тоже получили приглашение. |
|
3 Когда вино кончилось, мать Иисуса сказала Ему: |
|
4 Тогда Иисус ответил ей: |
|
5 Мать Иисуса повелела слугам: |
|
6 |
|
7 Иисус приказал слугам: |
|
8 |
|
9 Распорядитель попробовал воду, превратившуюся в вино, но он не знал, откуда взялось вино, слуги же знали. Распорядитель подозвал жениха |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 В храме Он увидел людей, продававших крупный скот, овец и голубей; Он также увидел и менял за их столами. |
|
15 Тогда Иисус свил из верёвки кнут и выгнал всех овец и весь скот из храма, а затем опрокинул столы менял и рассыпал их монеты. |
|
16 Тем же, кто торговал голубями, Иисус сказал: |
|
17 Когда всё это случилось, ученики Иисуса вспомнили, что сказано в Писаниях: |
|
18 Иудейские предводители попросили Иисуса: |
|
19 Иисус ответил: |
|
20 Тогда предводители возразили: |
|
21 Иисус же, говоря о храме, имел в виду Своё тело. |
|
22 После того как Иисус воскрес, Его ученики вспомнили, что Иисус говорил это, и поверили Писаниям и тому, что Иисус сказал. |
|
23 |
|
24 Но Иисус не доверял им, так как знал помыслы людские. |
|
25 Ему не нужны были ничьи рассказы о человеческой природе, потому что Он знал, что у кого на сердце. |
Вiд IванаРозділ 2 |
|
1 |
|
2 На весілля запрошений був теж Ісус та учні Його. |
|
3 Як забракло ж вина, то мати Ісусова каже до Нього: „Не мають вина!“ |
|
4 Ісус же відказує їй: „Що тобі, жо́но, до Мене? Не прийшла ще година Моя!“ |
|
5 А мати Його до слуг каже: „Зробіть усе те, що́ Він вам скаже!“ |
|
6 Було тут шість камінних посу́дин на воду, що стояли для очи́щення юдейського, що відер по дві чи по три вміщали. |
|
7 Ісус каже до слуг: „Напо́вніть водою посу́дини“. І їх поналива́ли вще́рть. |
|
8 І Він каже до них: „Тепер зачерпні́ть, і занесіть до весільного ста́рости“. І занесли. |
|
9 Як весільний же ста́роста скуштува́в воду, що сталась вином, а він не знав, звідки воно, — знали ж слу́ги, що води наливали, — то староста кличе тоді молодо́го |
|
10 та й каже йому: „Кожна люди́на подає перше добре вино, а як понапива́ються, тоді гірше; а ти добре вино аж на досі зберіг“. |
|
11 Такий поча́ток чудам зробив Ісус у Кані́ Галілейській, — і виявив славу Свою. І ввірували в Нього учні Його. |
|
12 |
|
13 А зближалася Пасха юдейська, і до Єрусалиму подався Ісус. |
|
14 І знайшов Він, що продавали у храмі волів, і овець, і голубів, та сиділи міня́льники. |
|
15 І, зробивши бича́ з мотузкі́в, Він вигнав із храму всіх, — вівці й воли, а міня́льникам гроші розси́пав, і попереверта́в їм столи́. |
|
16 І сказав продавця́м голубів: „Заберіть оце звідси, і не робіть із дому Отця Мого дому торго́вого! |
|
17 Тоді учні Його згадали, що написано: „Ревність до дому Твого з'їдає Мене!“ |
|
18 І обізва́лись юдеї й сказали Йому: „Яке нам знаме́но покажеш, що Ти можеш робити таке?“ |
|
19 Ісус відповів і промовив до них: „Зруйнуйте цей храм, — і за три дні Я поставлю його!“ |
|
20 Відказали ж юдеї: „Сорок шість літ будувався цей храм, а Ти за три́ дні поставиш його?“ |
|
21 А Він говорив про храм тіла Свого. |
|
22 Коли ж Він із мертвих воскрес, то учні Його згадали, що Він говорив це, і ввірували в Писа́ння та в слово, що сказав був Ісус. |
|
23 А як в Єрусалимі Він був у свято Пасхи, то багато-хто ввірували в Його Йме́ння, побачивши чуда Його, що чинив. |
|
24 Але Сам Ісус їм не звіря́вся, бо Сам знав усіх, |
|
25 і потреби не мав, щоб хто сві́дчив Йому про люди́ну, — бо знав Сам, що в люди́ні було. |
Евангелие от ИоаннаГлава 2 |
Вiд IванаРозділ 2 |
|
1 |
1 |
|
2 Иисус и Его ученики тоже получили приглашение. |
2 На весілля запрошений був теж Ісус та учні Його. |
|
3 Когда вино кончилось, мать Иисуса сказала Ему: |
3 Як забракло ж вина, то мати Ісусова каже до Нього: „Не мають вина!“ |
|
4 Тогда Иисус ответил ей: |
4 Ісус же відказує їй: „Що тобі, жо́но, до Мене? Не прийшла ще година Моя!“ |
|
5 Мать Иисуса повелела слугам: |
5 А мати Його до слуг каже: „Зробіть усе те, що́ Він вам скаже!“ |
|
6 |
6 Було тут шість камінних посу́дин на воду, що стояли для очи́щення юдейського, що відер по дві чи по три вміщали. |
|
7 Иисус приказал слугам: |
7 Ісус каже до слуг: „Напо́вніть водою посу́дини“. І їх поналива́ли вще́рть. |
|
8 |
8 І Він каже до них: „Тепер зачерпні́ть, і занесіть до весільного ста́рости“. І занесли. |
|
9 Распорядитель попробовал воду, превратившуюся в вино, но он не знал, откуда взялось вино, слуги же знали. Распорядитель подозвал жениха |
9 Як весільний же ста́роста скуштува́в воду, що сталась вином, а він не знав, звідки воно, — знали ж слу́ги, що води наливали, — то староста кличе тоді молодо́го |
|
10 |
10 та й каже йому: „Кожна люди́на подає перше добре вино, а як понапива́ються, тоді гірше; а ти добре вино аж на досі зберіг“. |
|
11 |
11 Такий поча́ток чудам зробив Ісус у Кані́ Галілейській, — і виявив славу Свою. І ввірували в Нього учні Його. |
|
12 |
12 |
|
13 |
13 А зближалася Пасха юдейська, і до Єрусалиму подався Ісус. |
|
14 В храме Он увидел людей, продававших крупный скот, овец и голубей; Он также увидел и менял за их столами. |
14 І знайшов Він, що продавали у храмі волів, і овець, і голубів, та сиділи міня́льники. |
|
15 Тогда Иисус свил из верёвки кнут и выгнал всех овец и весь скот из храма, а затем опрокинул столы менял и рассыпал их монеты. |
15 І, зробивши бича́ з мотузкі́в, Він вигнав із храму всіх, — вівці й воли, а міня́льникам гроші розси́пав, і попереверта́в їм столи́. |
|
16 Тем же, кто торговал голубями, Иисус сказал: |
16 І сказав продавця́м голубів: „Заберіть оце звідси, і не робіть із дому Отця Мого дому торго́вого! |
|
17 Когда всё это случилось, ученики Иисуса вспомнили, что сказано в Писаниях: |
17 Тоді учні Його згадали, що написано: „Ревність до дому Твого з'їдає Мене!“ |
|
18 Иудейские предводители попросили Иисуса: |
18 І обізва́лись юдеї й сказали Йому: „Яке нам знаме́но покажеш, що Ти можеш робити таке?“ |
|
19 Иисус ответил: |
19 Ісус відповів і промовив до них: „Зруйнуйте цей храм, — і за три дні Я поставлю його!“ |
|
20 Тогда предводители возразили: |
20 Відказали ж юдеї: „Сорок шість літ будувався цей храм, а Ти за три́ дні поставиш його?“ |
|
21 Иисус же, говоря о храме, имел в виду Своё тело. |
21 А Він говорив про храм тіла Свого. |
|
22 После того как Иисус воскрес, Его ученики вспомнили, что Иисус говорил это, и поверили Писаниям и тому, что Иисус сказал. |
22 Коли ж Він із мертвих воскрес, то учні Його згадали, що Він говорив це, і ввірували в Писа́ння та в слово, що сказав був Ісус. |
|
23 |
23 А як в Єрусалимі Він був у свято Пасхи, то багато-хто ввірували в Його Йме́ння, побачивши чуда Його, що чинив. |
|
24 Но Иисус не доверял им, так как знал помыслы людские. |
24 Але Сам Ісус їм не звіря́вся, бо Сам знав усіх, |
|
25 Ему не нужны были ничьи рассказы о человеческой природе, потому что Он знал, что у кого на сердце. |
25 і потреби не мав, щоб хто сві́дчив Йому про люди́ну, — бо знав Сам, що в люди́ні було. |