Послание римлянамГлава 7 |
1 |
2 Замужняя женщина, например, связана законом о браке со своим мужем, пока он жив. Если же муж умрет, она освобождается от этого закона. |
3 И поэтому, если она выходит замуж за другого, когда ее муж еще жив, она тем самым нарушает супружескую верность, но если ее муж умер, то она свободна от закона и не может быть обвинена в супружеской измене, выйдя замуж за другого. |
4 |
5 Когда мы жили сообразно своей грешной природе, то Закон пробуждал в нас греховные желания, действовавшие в членах нашего тела, и плодом их была смерть. |
6 Сейчас же, когда мы умерли для того, что когда-то нас связывало, мы были освобождены от Закона, чтобы служить Богу по-новому, с помощью Святого Духа, а не как раньше — по букве Закона. |
7 |
8 Грех, найдя предлог в этом повелении, породил во мне всевозможные желания, но без Закона грех мертв. |
9 Я когда-то жил, не зная Закона, но когда я узнал повеление, то грех во мне ожил, |
10 а я умер. Оказалось, что повеление, которое должно было принести жизнь, принесло смерть, |
11 потому что грех, используя само повеление, обманул меня и привел к духовной смерти. |
12 Но Закон святой, и повеление святое, справедливое и хорошее. |
13 |
14 |
15 Я и сам не понимаю, что делаю. То, что я хочу, я не делаю, а вместо этого делаю то, что ненавижу. |
16 И если я делаю то, чего не хочу, то я тем самым соглашаюсь, что сам Закон хорош. |
17 Ведь это уже делаю не я сам, а грех, который живет во мне. |
18 Я знаю, что во мне, в плоти моей, нет ничего хорошего, потому что я хочу делать добро, но не могу. |
19 И то, что я делаю, — это не то добро, которое я хотел бы делать. Я продолжаю делать зло, которого не хочу делать. |
20 Итак, если я делаю то, чего не хочу, то это уже не я делаю, а живущий во мне грех. |
21 |
22 Внутренне я радуюсь Божьему Закону, |
23 но в моем теле действует другой закон. Этот закон ведет войну против закона моего разума и делает меня пленником закона греха, который действует в членах моего тела. |
24 Несчастный я человек! Кто бы избавил меня от этого тела смерти? |
25 Но благодарение Богу, Который сделал это через Иисуса Христа, нашего Господа! |
До римлянРозділ 7 |
1 |
2 Бо замі́жня жінка, поки живе чоловік, прив'язана до нього Законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка. |
3 Тому то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелю́бницею, якщо стане дружи́ною іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від Зако́ну, і не буде перелю́бницею, якщо стане за дружи́ну іншому чоловікові. |
4 Так, мої браття, і ви вмерли для Зако́ну через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскре́слому з мертвих, щоб прино́сити плід Богові. |
5 Бо коли ми жили за ті́лом, то при́страсті гріховні, що похо́дять від Закону, ді́яли в наших членах, щоб прино́сити плід смерти. |
6 А тепер ми звільни́лись від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обно́вленням духа, а не старістю букви. |
7 |
8 Але гріх, узявши при́від від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий. |
9 А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив, |
10 а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть, |
11 бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертви́в. |
12 Тому́ то Зако́н святий, і заповідь свята, і праведна, і добра. |
13 Тож чи добре стало мені смертю? Зо́всім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став мі́цно грі́шний через за́повідь. |
14 |
15 Бо що́ я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що́ хочу, але що́ нена́виджу, те я роблю́. |
16 А коли роблю́ те, чого я не хо́чу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий, |
17 а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені. |
18 Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажа́ння лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знахо́джу. |
19 Бо не роблю́ я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню. |
20 Коли ж я роблю́ те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені. |
21 Тож знахо́джу зако́на, коли хочу робити добро, — що зло лежить у мені. |
22 Бо маю задово́лення в Законі Божому за вну́трішнім чолові́ком, |
23 та бачу інший зако́н у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і поло́нить мене законом гріховним, що знахо́диться в членах моїх. |
24 Нещасна я люди́на! Хто мене ви́зволить від тіла цієї смерти? |
25 Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому́ то я сам служу́ розумом Законові Божому, але тілом — закону гріховному. |
Послание римлянамГлава 7 |
До римлянРозділ 7 |
1 |
1 |
2 Замужняя женщина, например, связана законом о браке со своим мужем, пока он жив. Если же муж умрет, она освобождается от этого закона. |
2 Бо замі́жня жінка, поки живе чоловік, прив'язана до нього Законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка. |
3 И поэтому, если она выходит замуж за другого, когда ее муж еще жив, она тем самым нарушает супружескую верность, но если ее муж умер, то она свободна от закона и не может быть обвинена в супружеской измене, выйдя замуж за другого. |
3 Тому то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелю́бницею, якщо стане дружи́ною іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від Зако́ну, і не буде перелю́бницею, якщо стане за дружи́ну іншому чоловікові. |
4 |
4 Так, мої браття, і ви вмерли для Зако́ну через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскре́слому з мертвих, щоб прино́сити плід Богові. |
5 Когда мы жили сообразно своей грешной природе, то Закон пробуждал в нас греховные желания, действовавшие в членах нашего тела, и плодом их была смерть. |
5 Бо коли ми жили за ті́лом, то при́страсті гріховні, що похо́дять від Закону, ді́яли в наших членах, щоб прино́сити плід смерти. |
6 Сейчас же, когда мы умерли для того, что когда-то нас связывало, мы были освобождены от Закона, чтобы служить Богу по-новому, с помощью Святого Духа, а не как раньше — по букве Закона. |
6 А тепер ми звільни́лись від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обно́вленням духа, а не старістю букви. |
7 |
7 |
8 Грех, найдя предлог в этом повелении, породил во мне всевозможные желания, но без Закона грех мертв. |
8 Але гріх, узявши при́від від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий. |
9 Я когда-то жил, не зная Закона, но когда я узнал повеление, то грех во мне ожил, |
9 А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив, |
10 а я умер. Оказалось, что повеление, которое должно было принести жизнь, принесло смерть, |
10 а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть, |
11 потому что грех, используя само повеление, обманул меня и привел к духовной смерти. |
11 бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертви́в. |
12 Но Закон святой, и повеление святое, справедливое и хорошее. |
12 Тому́ то Зако́н святий, і заповідь свята, і праведна, і добра. |
13 |
13 Тож чи добре стало мені смертю? Зо́всім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став мі́цно грі́шний через за́повідь. |
14 |
14 |
15 Я и сам не понимаю, что делаю. То, что я хочу, я не делаю, а вместо этого делаю то, что ненавижу. |
15 Бо що́ я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що́ хочу, але що́ нена́виджу, те я роблю́. |
16 И если я делаю то, чего не хочу, то я тем самым соглашаюсь, что сам Закон хорош. |
16 А коли роблю́ те, чого я не хо́чу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий, |
17 Ведь это уже делаю не я сам, а грех, который живет во мне. |
17 а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені. |
18 Я знаю, что во мне, в плоти моей, нет ничего хорошего, потому что я хочу делать добро, но не могу. |
18 Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажа́ння лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знахо́джу. |
19 И то, что я делаю, — это не то добро, которое я хотел бы делать. Я продолжаю делать зло, которого не хочу делать. |
19 Бо не роблю́ я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню. |
20 Итак, если я делаю то, чего не хочу, то это уже не я делаю, а живущий во мне грех. |
20 Коли ж я роблю́ те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені. |
21 |
21 Тож знахо́джу зако́на, коли хочу робити добро, — що зло лежить у мені. |
22 Внутренне я радуюсь Божьему Закону, |
22 Бо маю задово́лення в Законі Божому за вну́трішнім чолові́ком, |
23 но в моем теле действует другой закон. Этот закон ведет войну против закона моего разума и делает меня пленником закона греха, который действует в членах моего тела. |
23 та бачу інший зако́н у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і поло́нить мене законом гріховним, що знахо́диться в членах моїх. |
24 Несчастный я человек! Кто бы избавил меня от этого тела смерти? |
24 Нещасна я люди́на! Хто мене ви́зволить від тіла цієї смерти? |
25 Но благодарение Богу, Который сделал это через Иисуса Христа, нашего Господа! |
25 Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому́ то я сам служу́ розумом Законові Божому, але тілом — закону гріховному. |