Библия - Обещанное Восстановление

Евангелие от Иоанна

Глава 17

1 Закончив говорить, Иисус поднял глаза к небу и сказал: — Отец, настало время. Прославь Твоего Сына, чтобы Сын мог прославить Тебя.

2 Ты дал Ему власть над всеми, чтобы Он мог давать вечную жизнь всем тем, кого Ты дал Ему.

3 Ведь вечная жизнь состоит в познании Тебя, единственного истинного Бога, и Иисуса Христа, Которого Ты послал.

4 Я прославил Тебя на земле, совершив работу, которую Ты Мне поручил.

5 И сейчас, Отец, прославь Меня у Тебя Самого той славой, которую Я имел у Тебя еще до начала существования мира.

6 — Я открыл Твое имя тем, кого Ты взял из мира и дал Мне. Они были Твоими, и Ты дал их Мне, и они соблюдали слово Твое.

7 Теперь они поняли, что все, что Ты дал Мне, исходит от Тебя,

8 потому что слова, которые Ты дал Мне, Я передал им. Они приняли их и действительно поняли, что Я от Тебя пришел, и поверили, что Ты послал Меня.

9 Я молюсь о них. Молюсь не обо всем мире, но о тех, кого Ты дал Мне, потому что они принадлежат Тебе,

10 так как все, что Я имею, принадлежит Тебе, и все Твое принадлежит Мне. В них Я был прославлен.

11 Я уже больше не в мире, но они в мире, а Я иду к Тебе. Святой Отец, сохрани их во имя Твое — имя, которое Ты дал Мне, — чтобы они были одно, как и Мы с Тобой одно.

12 Пока Я был с ними, Я Сам хранил их во имя Твое, которое Ты дал Мне. Я охранял их, и никто из них не погиб, кроме осужденного на погибель, чтобы исполнилось Писание.

13 Сейчас Я возвращаюсь к Тебе, но пока Я еще в мире, Я говорю это, чтобы они познали Мою радость сполна.

14 Я дал им слово Твое, и мир ненавидит их, потому что они не от мира, как и Я не от этого мира.

15 Я молюсь не о том, чтобы Ты взял их из мира, но чтобы Ты сохранил их от зла.

16 Ведь они не принадлежат миру, как и Я не принадлежу ему.

17 Освяти их Твоей истиной: Твое слово есть истина.

18 Как Ты послал Меня в мир, так и Я посылаю их в мир.

19 Я Тебе посвящаю Себя ради них, чтобы и они истиной были освящены.

20 — Я молюсь не только о них, но и о тех, кто поверит в Меня по их слову,

21 чтобы все они были одно. Как Ты, Отец, во Мне и Я в Тебе, пусть и они будут в Нас, чтобы мир поверил, что Ты послал Меня.

22 Я наделил их славой, которую Ты дал Мне, чтобы они были одно, как и Мы с Тобой одно:

23 Я в них, а Ты — во Мне. Пусть же они будут в совершенном единстве, чтобы мир узнал, что Ты послал Меня и что Ты полюбил их, как и Меня.

24 Отец, Я хочу, чтобы те, кого Ты дал Мне, были со Мной там, где Я буду. Хочу, чтобы они увидели Мою славу, которую Ты дал Мне, потому что Ты полюбил Меня еще до создания мира.

25 Праведный Отец, хотя мир и не знает Тебя, но Я знаю Тебя, и Мои последователи знают, что Ты послал Меня.

26 Я открыл им Твое имя и еще открою, чтобы та любовь, которой Ты полюбил Меня, была и в них, и чтобы Я был в них.

Вiд Iвана

Розділ 17

1 По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив: „Прийшла, Отче, година, — прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе,

2 бо Ти дав Йому вла́ду над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому.

3 Життя ж вічне — це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його.

4 Я прославив Тебе на землі, — доверши́в Я те ді́ло, що Ти дав Мені ви́конати.

5 І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав.

6 Я Ім'я́ Твоє виявив лю́дям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли́ Твоє слово.

7 Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе похо́дить,

8 бо слова́, що дав Ти Мені, Я їм передав, — і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене.

9 Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, — Твої бо вони!

10 Усе бо Моє — то Твоє, а Твоє — то Моє, і просла́вивсь Я в них.

11 І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, — заховай в Ім'я́ Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були!

12 Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Йме́ння Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призна́ченого на загибіль, щоб збуло́ся Писа́ння.

13 Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю́ Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою доскона́лу.

14 Я їм дав Твоє слово, але світ їх знена́видів, бо вони не від світу, як і Я не від світу.

15 Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого.

16 Не від світу вони, як і Я не від світу.

17 Освяти Ти їх правдою! Твоє слово — то правда.

18 Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх.

19 А за них Я посвячую в жертву Само́го Себе, щоб освячені правдою стали й вони.

20 Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього сло́ва ввірують у Мене,

21 щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я — у Тобі, щоб одно́ були в Нас і вони, — щоб увірував світ, що Мене Ти послав.

22 А ту славу, що дав Ти Мені, Я їм передав, щоб єдине були, як єдине і Ми.

23 Я — у них, а Ти — у Мені, щоб були́ досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив.

24 Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були́, де знахо́джуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені, — бо Ти полюбив Мене перше закла́дин світу.

25 Отче Праведний! Хоча́ не пізнав Тебе світ, та пізнав Тебе Я. І пізнали вони, що послав Мене Ти.

26 Я ж Ім'я Твоє́ їм об'явив й об'явля́тиму, щоб любов, що Ти нею Мене полюбив, була́ в них, а Я в них!“

Евангелие от Иоанна Глава 17	Вiд Iвана Розділ 17
1 Закончив говорить, Иисус поднял глаза к небу и сказал: — Отец, настало время. Прославь Твоего Сына, чтобы Сын мог прославить Тебя.	1 По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив: „Прийшла, Отче, година, — прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе,
2 Ты дал Ему власть над всеми, чтобы Он мог давать вечную жизнь всем тем, кого Ты дал Ему.	2 бо Ти дав Йому вла́ду над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому.
3 Ведь вечная жизнь состоит в познании Тебя, единственного истинного Бога, и Иисуса Христа, Которого Ты послал.	3 Життя ж вічне — це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його.
4 Я прославил Тебя на земле, совершив работу, которую Ты Мне поручил.	4 Я прославив Тебе на землі, — доверши́в Я те ді́ло, що Ти дав Мені ви́конати.
5 И сейчас, Отец, прославь Меня у Тебя Самого той славой, которую Я имел у Тебя еще до начала существования мира.	5 І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав.
6 — Я открыл Твое имя тем, кого Ты взял из мира и дал Мне. Они были Твоими, и Ты дал их Мне, и они соблюдали слово Твое.	6 Я Ім'я́ Твоє виявив лю́дям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли́ Твоє слово.
7 Теперь они поняли, что все, что Ты дал Мне, исходит от Тебя,	7 Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе похо́дить,
8 потому что слова, которые Ты дал Мне, Я передал им. Они приняли их и действительно поняли, что Я от Тебя пришел, и поверили, что Ты послал Меня.	8 бо слова́, що дав Ти Мені, Я їм передав, — і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене.
9 Я молюсь о них. Молюсь не обо всем мире, но о тех, кого Ты дал Мне, потому что они принадлежат Тебе,	9 Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, — Твої бо вони!
10 так как все, что Я имею, принадлежит Тебе, и все Твое принадлежит Мне. В них Я был прославлен.	10 Усе бо Моє — то Твоє, а Твоє — то Моє, і просла́вивсь Я в них.
11 Я уже больше не в мире, но они в мире, а Я иду к Тебе. Святой Отец, сохрани их во имя Твое — имя, которое Ты дал Мне, — чтобы они были одно, как и Мы с Тобой одно.	11 І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, — заховай в Ім'я́ Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були!
12 Пока Я был с ними, Я Сам хранил их во имя Твое, которое Ты дал Мне. Я охранял их, и никто из них не погиб, кроме осужденного на погибель, чтобы исполнилось Писание.	12 Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Йме́ння Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призна́ченого на загибіль, щоб збуло́ся Писа́ння.
13 Сейчас Я возвращаюсь к Тебе, но пока Я еще в мире, Я говорю это, чтобы они познали Мою радость сполна.	13 Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю́ Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою доскона́лу.
14 Я дал им слово Твое, и мир ненавидит их, потому что они не от мира, как и Я не от этого мира.	14 Я їм дав Твоє слово, але світ їх знена́видів, бо вони не від світу, як і Я не від світу.
15 Я молюсь не о том, чтобы Ты взял их из мира, но чтобы Ты сохранил их от зла.	15 Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого.
16 Ведь они не принадлежат миру, как и Я не принадлежу ему.	16 Не від світу вони, як і Я не від світу.
17 Освяти их Твоей истиной: Твое слово есть истина.	17 Освяти Ти їх правдою! Твоє слово — то правда.
18 Как Ты послал Меня в мир, так и Я посылаю их в мир.	18 Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх.
19 Я Тебе посвящаю Себя ради них, чтобы и они истиной были освящены.	19 А за них Я посвячую в жертву Само́го Себе, щоб освячені правдою стали й вони.
20 — Я молюсь не только о них, но и о тех, кто поверит в Меня по их слову,	20 Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього сло́ва ввірують у Мене,
21 чтобы все они были одно. Как Ты, Отец, во Мне и Я в Тебе, пусть и они будут в Нас, чтобы мир поверил, что Ты послал Меня.	21 щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я — у Тобі, щоб одно́ були в Нас і вони, — щоб увірував світ, що Мене Ти послав.
22 Я наделил их славой, которую Ты дал Мне, чтобы они были одно, как и Мы с Тобой одно:	22 А ту славу, що дав Ти Мені, Я їм передав, щоб єдине були, як єдине і Ми.
23 Я в них, а Ты — во Мне. Пусть же они будут в совершенном единстве, чтобы мир узнал, что Ты послал Меня и что Ты полюбил их, как и Меня.	23 Я — у них, а Ти — у Мені, щоб були́ досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив.
24 Отец, Я хочу, чтобы те, кого Ты дал Мне, были со Мной там, где Я буду. Хочу, чтобы они увидели Мою славу, которую Ты дал Мне, потому что Ты полюбил Меня еще до создания мира.	24 Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були́, де знахо́джуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені, — бо Ти полюбив Мене перше закла́дин світу.
25 Праведный Отец, хотя мир и не знает Тебя, но Я знаю Тебя, и Мои последователи знают, что Ты послал Меня.	25 Отче Праведний! Хоча́ не пізнав Тебе світ, та пізнав Тебе Я. І пізнали вони, що послав Мене Ти.
26 Я открыл им Твое имя и еще открою, чтобы та любовь, которой Ты полюбил Меня, была и в них, и чтобы Я был в них.	26 Я ж Ім'я Твоє́ їм об'явив й об'явля́тиму, щоб любов, що Ти нею Мене полюбив, була́ в них, а Я в них!“

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Евангелие от Иоанна

Глава 17

Вiд Iвана

Розділ 17

Евангелие от Иоанна

Глава 17

Вiд Iвана

Розділ 17

Ветхий завет

Новый завет

Евангелие от Иоанна

Глава 17

Вiд Iвана

Розділ 17

Евангелие от Иоанна

Глава 17

Вiд Iвана

Розділ 17

Ветхий
завет

Новый
завет