Книга пророка ИезекииляГлава 47 |
1 |
2 Он вывел меня через северные ворота и провел меня снаружи к внешним воротам, что смотрят на восток, а вода текла с южной стороны. |
3 |
4 Отмерив еще тысячу локтей, он перевел меня через воду, которая была мне по колено. Отмерив еще тысячу, он перевел меня через воду, которая была мне по пояс. |
5 Он отмерил еще тысячу, но теперь это была река, которую я не мог перейти, потому что вода поднялась так высоко, что нужно было плыть; вброд эту реку не перейти. |
6 |
7 Придя туда, я увидел великое множество деревьев на обоих берегах. |
8 |
9 Там, где течет река, будет кишеть всякая живность. Там будет много рыбы, потому что воды реки делают соленую воду пресной: где течет река, там будет жизнь. |
10 На побережье появятся рыбаки. От Эн-Геди до Эн-Эглаима будут места для закидывания сетей. Там будет обитать великое множество всевозможных видов рыб, как и в Великом море. |
11 Но болота и лужи не станут пресными. Они останутся источниками соли. |
12 На обоих берегах реки будут расти плодовые деревья разных видов. Листья на них не будут вянуть, а плоды — падать. Каждый месяц они будут плодоносить, ведь к ним течет вода из святилища. Их плоды будут пригодны в пищу, а листья будут целебными. |
13 |
14 Разделите ее между родами поровну. Так как Я поклялся, подняв руку, отдать ее вашим предкам, эта земля будет вашей. |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 Определите наделы себе и чужеземцам, которые поселились у вас и имеют детей. Смотрите на них как на уроженцев земли Израиля: пусть им выделят в наследие наделы среди родов Израиля наравне с вами. |
23 В каком бы роду чужеземец ни поселился, там и дайте ему наследие, — возвещает Владыка Господь. |
ЄзекiїльРозділ 47 |
1 |
2 І він ви́провадив мене в напрямі брами на пі́вніч, і провів мене навко́ло зо́внішньою дорогою до зо́внішньої брами, дорогою, зве́рненою на схід; і ось вода випри́скувала з правого бо́ку. |
3 І вийшов цей чоловік на схід, а шнур був у його руці, і він відмі́ряв тисячу ліктів, і перепрова́див мене водою, водою по кістки. |
4 І відмі́ряв ще тисячу, і перепрова́див мене водою, водою по коліна; і відміряв ще тисячу, і перепрова́див мене водою по сте́гна. |
5 І відміряв він ще тисячу, і був поті́к, якого я не міг перейти́, бо стала великою та вода на пли́вання, поті́к, що був неперехідни́й. |
6 І сказав він мені: „Чи ти бачив це, сину лю́дський?“ І повів мене, і вернув мене на берег цього пото́ку. |
7 А коли я вернувся, то ось на бе́резі пото́ку дуже багато дере́в з цього й з того бо́ку. |
8 І сказав він до мене: „Ця вода виходить до схі́дньої округи, і схо́дить на степ, і схо́дить до моря, до води соло́ної, — і вздоро́виться вода. |
9 І станеться, всяка жива душа, що роїться скрізь, куди прихо́дить той поті́к, буде жити, і буде дуже багато риби, бо ввійшла́ туди та вода, і буде вздоро́влена, і буде жити все, куди про́йде той поті́к. |
10 І станеться, стануть при ньому рибаки від Ен-Ґеді й аж до Ен-Еґлаїму; вода буде місцем розтя́гнення не́воду, їхня риба буде за родом своїм, як риба Великого моря, дуже числе́нна. |
11 Його ж ба́гна та калю́жі його не будуть уздоро́влені, — на сіль вони да́ні. |
12 А над пото́ком виросте на його бе́резі з цього й з того боку всяке де́рево їстивне́; не опаде́ його листя, і не переста́не плід його, — кожного місяця буде давати первопло́ди, бо вода його — вона зо святині вихо́дить, і буде плід його на ї́жу, а його листя на лік. |
13 |
14 І пося́дете її як один, так і другий, бо, прирікаючи, підняв Я був руку Свою дати її вашим батька́м, і припаде́ цей край вам у спа́дщину. |
15 А оце границя кра́ю: на півні́чному кінці́ від Великого моря напряме́ць до Хетлону, як іти до Цедаду, |
16 Хамат, Берота, Сівраїм, що між границею Дамаску та між границею Хамату, середу́щий Хацар, що при границі Хавра́ну. |
17 І бу́де границя від моря: Хацар-Енон, границя Дамаску на пі́вніч, і границя Хамату. Це півні́чний кіне́ць. |
18 А схі́дній кінець, з-між Хавра́ну та з-між Дамаску, і з-між Ґілеаду та з-між Ізраїлевого кра́ю — Йорда́н; від границі аж до схі́днього моря відмі́ряєте. Це схі́дній кінець. |
19 А півде́нний кінець, на пі́вдень: від Тамару аж до води Мерівот-Кадешу, пото́ку, до Великого моря. Це півде́нний кінець, на пі́вдень. |
20 А за́хідній кінець — Велике море, від границі аж навпроти того, де йти на Хамат. Це за́хідній кінець. |
21 І поділите цю зе́млю собі, Ізра́їлевим племе́нам. |
22 І станеться, поділите її жеребко́м на спа́док собі та чужи́нцям, що ме́шкають серед вас, що породи́ли синів серед вас, і стануть вам, як тубі́льці між синами Ізраїлевими; з вами вони кинуть жеребка́ про спа́док серед Ізраїлевих племе́н. |
23 І станеться, у тому пле́мені, де ме́шкатиме з ним той чужи́нець, там дасте́ його спа́док, говорить Господь Бог. |
Книга пророка ИезекииляГлава 47 |
ЄзекiїльРозділ 47 |
1 |
1 |
2 Он вывел меня через северные ворота и провел меня снаружи к внешним воротам, что смотрят на восток, а вода текла с южной стороны. |
2 І він ви́провадив мене в напрямі брами на пі́вніч, і провів мене навко́ло зо́внішньою дорогою до зо́внішньої брами, дорогою, зве́рненою на схід; і ось вода випри́скувала з правого бо́ку. |
3 |
3 І вийшов цей чоловік на схід, а шнур був у його руці, і він відмі́ряв тисячу ліктів, і перепрова́див мене водою, водою по кістки. |
4 Отмерив еще тысячу локтей, он перевел меня через воду, которая была мне по колено. Отмерив еще тысячу, он перевел меня через воду, которая была мне по пояс. |
4 І відмі́ряв ще тисячу, і перепрова́див мене водою, водою по коліна; і відміряв ще тисячу, і перепрова́див мене водою по сте́гна. |
5 Он отмерил еще тысячу, но теперь это была река, которую я не мог перейти, потому что вода поднялась так высоко, что нужно было плыть; вброд эту реку не перейти. |
5 І відміряв він ще тисячу, і був поті́к, якого я не міг перейти́, бо стала великою та вода на пли́вання, поті́к, що був неперехідни́й. |
6 |
6 І сказав він мені: „Чи ти бачив це, сину лю́дський?“ І повів мене, і вернув мене на берег цього пото́ку. |
7 Придя туда, я увидел великое множество деревьев на обоих берегах. |
7 А коли я вернувся, то ось на бе́резі пото́ку дуже багато дере́в з цього й з того бо́ку. |
8 |
8 І сказав він до мене: „Ця вода виходить до схі́дньої округи, і схо́дить на степ, і схо́дить до моря, до води соло́ної, — і вздоро́виться вода. |
9 Там, где течет река, будет кишеть всякая живность. Там будет много рыбы, потому что воды реки делают соленую воду пресной: где течет река, там будет жизнь. |
9 І станеться, всяка жива душа, що роїться скрізь, куди прихо́дить той поті́к, буде жити, і буде дуже багато риби, бо ввійшла́ туди та вода, і буде вздоро́влена, і буде жити все, куди про́йде той поті́к. |
10 На побережье появятся рыбаки. От Эн-Геди до Эн-Эглаима будут места для закидывания сетей. Там будет обитать великое множество всевозможных видов рыб, как и в Великом море. |
10 І станеться, стануть при ньому рибаки від Ен-Ґеді й аж до Ен-Еґлаїму; вода буде місцем розтя́гнення не́воду, їхня риба буде за родом своїм, як риба Великого моря, дуже числе́нна. |
11 Но болота и лужи не станут пресными. Они останутся источниками соли. |
11 Його ж ба́гна та калю́жі його не будуть уздоро́влені, — на сіль вони да́ні. |
12 На обоих берегах реки будут расти плодовые деревья разных видов. Листья на них не будут вянуть, а плоды — падать. Каждый месяц они будут плодоносить, ведь к ним течет вода из святилища. Их плоды будут пригодны в пищу, а листья будут целебными. |
12 А над пото́ком виросте на його бе́резі з цього й з того боку всяке де́рево їстивне́; не опаде́ його листя, і не переста́не плід його, — кожного місяця буде давати первопло́ди, бо вода його — вона зо святині вихо́дить, і буде плід його на ї́жу, а його листя на лік. |
13 |
13 |
14 Разделите ее между родами поровну. Так как Я поклялся, подняв руку, отдать ее вашим предкам, эта земля будет вашей. |
14 І пося́дете її як один, так і другий, бо, прирікаючи, підняв Я був руку Свою дати її вашим батька́м, і припаде́ цей край вам у спа́дщину. |
15 |
15 А оце границя кра́ю: на півні́чному кінці́ від Великого моря напряме́ць до Хетлону, як іти до Цедаду, |
16 |
16 Хамат, Берота, Сівраїм, що між границею Дамаску та між границею Хамату, середу́щий Хацар, що при границі Хавра́ну. |
17 |
17 І бу́де границя від моря: Хацар-Енон, границя Дамаску на пі́вніч, і границя Хамату. Це півні́чний кіне́ць. |
18 |
18 А схі́дній кінець, з-між Хавра́ну та з-між Дамаску, і з-між Ґілеаду та з-між Ізраїлевого кра́ю — Йорда́н; від границі аж до схі́днього моря відмі́ряєте. Це схі́дній кінець. |
19 |
19 А півде́нний кінець, на пі́вдень: від Тамару аж до води Мерівот-Кадешу, пото́ку, до Великого моря. Це півде́нний кінець, на пі́вдень. |
20 |
20 А за́хідній кінець — Велике море, від границі аж навпроти того, де йти на Хамат. Це за́хідній кінець. |
21 |
21 І поділите цю зе́млю собі, Ізра́їлевим племе́нам. |
22 Определите наделы себе и чужеземцам, которые поселились у вас и имеют детей. Смотрите на них как на уроженцев земли Израиля: пусть им выделят в наследие наделы среди родов Израиля наравне с вами. |
22 І станеться, поділите її жеребко́м на спа́док собі та чужи́нцям, що ме́шкають серед вас, що породи́ли синів серед вас, і стануть вам, як тубі́льці між синами Ізраїлевими; з вами вони кинуть жеребка́ про спа́док серед Ізраїлевих племе́н. |
23 В каком бы роду чужеземец ни поселился, там и дайте ему наследие, — возвещает Владыка Господь. |
23 І станеться, у тому пле́мені, де ме́шкатиме з ним той чужи́нець, там дасте́ його спа́док, говорить Господь Бог. |