Библия - Обещанное Восстановление

Бытие

Глава 27

1 Когда Исаак состарился и глаза его так ослабли, что он ничего больше не видел, он позвал Исава, своего старшего сына, и сказал ему: — Сын мой! — Я здесь, — ответил Исав.

2 Исаак сказал: — Я уже стар, и не знаю дня смерти.

3 Возьми же свое оружие — колчан и лук — и выйди в поле добыть мне дичи.

4 Приготовь мою любимую еду и принеси мне поесть, чтобы я благословил тебя перед смертью.

5 Ревекка слышала, как Исаак говорил со своим сыном Исавом, и когда Исав ушел в поле, чтобы настрелять и принести дичи,

6 Ревекка сказала своему сыну Иакову: — Я слышала, как твой отец сказал твоему брату Исаву:

7 «Принеси дичи и приготовь мне вкусной еды, чтобы я благословил тебя перед Господом, прежде чем умру».

8 Слушай же меня внимательно, сын мой, и делай, как я тебе скажу.

9 Пойди к стаду и принеси мне двух лучших козлят, чтобы мне приготовить вкусную еду для твоего отца, такую, как он любит.

10 Потом отнеси ее отцу, он поест и благословит тебя перед смертью.

11 Иаков сказал Ревекке, своей матери: — Но мой брат Исав весь волосат, а у меня кожа гладкая.

12 Что, если отец ощупает меня? Я окажусь перед ним обманщиком и скорее навлеку на себя проклятие, а не благословение.

13 Мать сказала ему: — Проклятие пусть будет на мне, сын мой, а ты делай, как я говорю: пойди и принеси козлят.

14 Он пошел, взял козлят и принес их матери, и она приготовила вкусную еду, такую, как любил его отец.

15 Потом Ревекка взяла лучшую одежду своего старшего сына Исава, какая была у нее в доме, и надела на младшего, Иакова,

16 а его руки и гладкую часть шеи покрыла шкурами козлят.

17 Затем она дала своему сыну Иакову вкусную еду и хлеб, которые приготовила.

18 Он пришел к отцу и сказал: — Отец мой. — Вот я, — ответил тот. — Ты который из моих сыновей?

19 Иаков сказал отцу: — Я — Исав, твой первенец. Я сделал, как ты сказал. Прошу, приподнимись, сядь и поешь моей дичи, чтобы ты мог благословить меня.

20 Исаак спросил сына: — Как же ты нашел ее так быстро, сын мой? — Господь, твой Бог, даровал мне успех, — ответил он.

21 Исаак сказал Иакову: — Подойди ближе, чтобы мне ощупать тебя, сын мой, действительно ли ты мой сын Исав или нет.

22 Иаков подошел ближе к своему отцу Исааку, который ощупал его и сказал: — Голос — как голос Иакова, но руки — как руки Исава.

23 Он не узнал его, потому что руки у него были волосатые, как у Исава, и он благословил его.

24 — Действительно ли ты сын мой Исав? — спросил Исаак, и он ответил: — Да, это я.

25 Исаак сказал: — Сын мой, поднеси мне твою дичь поближе, и я поем, а потом благословлю тебя. Иаков дал ему еду, и он поел, принес вина, и он выпил.

26 Потом его отец Исаак сказал ему: — Подойди, сын мой, и поцелуй меня.

27 Он подошел и поцеловал его. Исаак почувствовал запах его одежды и благословил его, сказав: — Ах, запах моего сына, как запах поля, которое благословил Господь.

28 Пусть даст тебе Бог от небесной росы и от плодородия земли в изобилии зерна и молодого вина.

29 Да служат тебе племена, и да поклонятся тебе народы. Будь господином над твоими братьями, и да склонятся перед тобой сыновья твоей матери. Да будет проклят проклинающий тебя, а благословляющий да будет благословен.

30 Как только Исаак закончил благословение и едва лишь Иаков вышел от отца, как пришел с охоты его брат Исав.

31 Он тоже приготовил вкусной еды и принес отцу. Он сказал ему: — Отец, приподнимись, сядь и поешь моей дичи, а потом благослови меня.

32 Его отец Исаак спросил: — Кто ты? — Я твой сын, — ответил он, — твой первенец, Исав.

33 Исаак весь задрожал и сказал: — Кто же был тот другой, который добыл дичи и принес мне? Я ел ее как раз перед твоим приходом и благословил его. Он теперь и будет благословен!

34 Услышав слова отца, Исав громко и горько закричал, и сказал отцу: — Благослови и меня, и меня тоже, отец!

35 Но тот ответил: — Твой брат пришел с хитростью и отнял у тебя благословение.

36 Исав сказал: — Не по праву ли он назван Иаковом? Дважды он обошел меня: взял мое первородство, а теперь и мое благословение! И спросил: — Не осталось ли у тебя благословения и для меня?

37 Исаак ответил Исаву: — Я сделал его господином над тобой, и всю его родню отдал ему в слуги, и одарил его хлебом и молодым вином. Что же я могу теперь сделать для тебя, мой сын?

38 Исав сказал отцу: — У тебя что же, только одно благословение, отец? Благослови и меня, отец мой! И громко заплакал.

39 Его отец Исаак ответил ему: — Будет обитание твое вдали от плодородия земли, вдали от росы небесной свыше.

40 Ты будешь жить мечом и будешь служить своему брату. Но когда ты восстанешь, ты сбросишь его ярмо со своей шеи.

41 Исав затаил злобу на Иакова из-за благословения, которое дал ему отец, и сказал себе: «Дни плача по отцу близки — тогда я убью моего брата Иакова».

42 Ревекке передали, что сказал ее старший сын Исав, и она послала за младшим сыном, Иаковом, и сказала ему: — Твой брат Исав утешает себя мыслью убить тебя.

43 Мой сын, сделай, как я скажу: немедленно беги в Харран к моему брату Лавану.

44 Поживи у него какое-то время, пока не утихнет ярость твоего брата;

45 когда же гнев твоего брата утихнет, и он забудет то, что ты ему сделал, тогда я пошлю сказать тебе, что пора возвращаться. Зачем мне терять вас обоих в один день?

46 Потом Ревекка сказала Исааку: — Я жизни не рада из-за этих дочерей хеттейских. Если и Иаков возьмет себе в жены местную женщину, такую вот хеттеянку, как эти, то зачем мне и жить?

Буття

Розділ 27

1 І сталося, що зостарівсь Ісак, і зате́мнились очі йому, і він не бачив. І покликав він старшого сина свого Ісава, і промовив до нього: „Мій сину!“ А той відказав йому: „Ось я!“

2 І промовив до нього Ісак: „Оце я зостарівся, не знаю дня смерти своєї...

3 А тепер візьми знаряддя своє, — сагайдака свого й лука свого, та й вийди на поле, і злови мені здо́бич мисливську.

4 І зготуй мені наїдок смачний, як я люблю́, і принеси мені, і нехай я з'їм, щоб поблагословила тебе душа моя, поки помру“.

5 А Ревека чула, як говорив Ісак до Ісава, сина свого. І пішов Ісав на поле, щоб зловити й принести здобич мисливську.

6 А Ревека сказала Якову, синові своєму, говорячи: „Ось я чула, як твій ба́тько казав до Ісава, брата твого, говорячи:

7 „Принеси но здобич мисливську мені, і зроби мені наїдок смачний, — нехай з'їм, і поблагословлю тебе перед лицем Господнім перед смертю своєю“.

8 А тепер, сину мій, послухай мого голосу, те, що я розкажу́ тобі.

9 Іди до отари, і візьми мені звідти двоє добрих козлят, а я їх приготую, як наїдок смачний для батька твого, як він любить.

10 І принесеш батькові своєму, і бу́де він їсти, щоб поблагословити тебе перед смертю своєю“.

11 І промовив Яків до Ревеки, матері своєї: „Таж брат мій Ісав — чоловік волохатий, а я — чоловік гладенький!

12 Може обмацає мене батько мій, і я стану в очах його як обманець, і спроваджу на себе прокля́ття, а не благослове́ння“.

13 І сказала йому його мати: „На мені прокляття твоє, сину мій! Тільки послухай слів моїх, та йди принеси мені“.

14 І пішов він, і взяв, і приніс своїй матері. І зробила мати його наїдок смачни́й, як любив його ба́тько.

15 I взяла Ревека гарні вбрання́ свого старшого сина Ісава, що були в домі з нею, і вбрала молодшого сина свого Якова.

16 А шкури козлят наділа на руки йому, і на гладеньку шию його.

17 І дала смачний наїдок та хліб, що вона спорядила, у руку Якова, сина свого.

18 І прибув він до ба́тька свого та й сказав: „Батьку мій!“ А той відказав: „Ось я. Хто ти, мій сину?“

19 А Яків промовив до батька свого: „Я Ісав перворідний. Я зробив, як сказав ти мені. Уставай, сядь і попоїж із здо́бичі мисливської, щоб душа́ твоя поблагословила мене“.

20 І сказав Ісак до сина свого: „Як це ти так швидко знайшов, сину мій?“ А той відказав: „Бо мені допоміг Господь, Бог твій“.

21 І промовив Ісак до Якова: „Підійди но, і нехай я обмацаю тебе, сину мій, чи ти — це син мій Ісав, чи ні“.

22 І підійшов Яків до Ісака, батька свого. А той обмацав його та й сказав: „Голос — голос Яковів, а руки — руки Ісавові“.

23 І не впізнав він його, бо були́ його руки — як руки Ісава, брата його, волохаті, і поблагословив він його.

24 І сказав він: „То ти син мій Ісав?“ А той відказав: „Я“.

25 І промовив Ісак: „Подай же мені, і нехай з'їм з мисливської здо́бичі сина мого, щоб поблагословила тебе душа моя“. І подав він йому, і він їв, і приніс йому вина, і він пив.

26 І промовив до нього Ісак, його батько: „Підійди ж, і поцілуй мене, сину мій!“

27 І він підійшов, і поцілував його. А той понюхав запах вбрання його, і поблагословив його, та й сказав: „Дивись, запах сина мого — немов запах поля, що його Господь благословив!

28 І хай Бог тобі дасть з роси Неба, і з ситости землі, і збіжжя багато й вина молодого!

29 Нехай тобі служать наро́ди, і народи нехай тобі кланяються! Будь паном для бра́ттів своїх, і нехай тобі кланяються сини матері твоєї. Хто тебе проклинає — прокля́тий, а хто поблагосло́вить тебе — благослове́нний!“

30 І сталося, як закінчив був Ісак благословляти Якова, і сталося, тільки но вийшов був Яків від обличчя Ісака, батька свого, аж Ісав, його брат, прийшов з полюва́ння свого.

31 І також він приготовив наїдок смачний, і батьку своєму приніс. І сказав він до батька свого: „Нехай встане мій батько, і хай їсть із здобичі мисливської сина свого, щоб душа твоя благословила мене!“

32 І озвався до нього Ісак, його батько: „Хто ти?“ А той відказав: „Я син твій, — твій перворідний Ісав“.

33 І Ісак затремтів тремтінням аж надто великим, та й сказав: „Хто ж тоді той, що мисливську здобич зловив, і до мене приніс, а я попоїв від усього, поки прийшов ти, і я поблагословив його? І він буде благослове́нний!“

34 Як Ісав почув слова́ батька свого, то закричав криком сильним та вельми гірким. І сказав він до батька свого: „Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“

35 А той відказав: „Обманом прийшов був твій брат, та й забрав благослове́ння твоє!“

36 І промовив Ісав: „Тому звалось ім'я́ його: Яків, і він обманив два рази мене: забрав перворідство моє, а це тепер забрав благослове́ння моє“. І сказав він: „Чи ти не заховав для мене благослове́ння?“

37 А Ісак відповів і промовив до Ісава: „Тож я вчинив його паном для тебе, та дав йому всіх братів його за рабів. І я забезпечив його хлібом і молодим вином. А що ж тоді тобі я зроблю́, сину мій?“

38 І сказав Ісав до батька свого: „Чи в тебе одне те благослове́ння, батьку мій? Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“ І підніс Ісав голос свій, та й заплакав...

39 І відповів Ісак, батько його, та й промовив до нього: „Ото буде сади́ба твоя без ситости землі, і без роси небесної згори.

40 І зо свого меча будеш жити, і будеш служити ти брату своєму. Та однако коли постараєшся, то зламаєш ярмо його з шиї своєї...“

41 І знена́видів Ісав Якова через благослове́ння, що поблагословив його батько його. І сказав Ісав у серці своєму: „Нехай наближаться дні жало́би по батьку моєму, — і я вб'ю Якова, брата свого“.

42 І розказано Ревеці слова Ісава, її старшого сина. І послала, і покликала Якова, молодшого сина свого, та й сказала до нього: „Ось Ісав, брат твій, тішиться тим, що уб'є тебе.

43 А тепер, сину мій, послухай мого голосу, — і встань, і втечи собі до Лавана, брата мого, до Харану.

44 І посидиш у нього кілька ча́су, аж поки відвернеться лютість твого брата,

45 аж поки відвернеться гнів твого брата від тебе, і він забуде, що́ ти зробив був йому. Тоді я пошлю й заберу́ тебе звідти. Чого маю я стратити вас обох одного дня?“

46 І сказала Ревека Ісакові: „Життя мені обридло через дочок Хетових. Коли Яків візьме жінку з дочок Хетових, як ці, з дочок цього Краю, то нащо й жити мені?“

Бытие Глава 27	Буття Розділ 27
1 Когда Исаак состарился и глаза его так ослабли, что он ничего больше не видел, он позвал Исава, своего старшего сына, и сказал ему: — Сын мой! — Я здесь, — ответил Исав.	1 І сталося, що зостарівсь Ісак, і зате́мнились очі йому, і він не бачив. І покликав він старшого сина свого Ісава, і промовив до нього: „Мій сину!“ А той відказав йому: „Ось я!“
2 Исаак сказал: — Я уже стар, и не знаю дня смерти.	2 І промовив до нього Ісак: „Оце я зостарівся, не знаю дня смерти своєї...
3 Возьми же свое оружие — колчан и лук — и выйди в поле добыть мне дичи.	3 А тепер візьми знаряддя своє, — сагайдака свого й лука свого, та й вийди на поле, і злови мені здо́бич мисливську.
4 Приготовь мою любимую еду и принеси мне поесть, чтобы я благословил тебя перед смертью.	4 І зготуй мені наїдок смачний, як я люблю́, і принеси мені, і нехай я з'їм, щоб поблагословила тебе душа моя, поки помру“.
5 Ревекка слышала, как Исаак говорил со своим сыном Исавом, и когда Исав ушел в поле, чтобы настрелять и принести дичи,	5 А Ревека чула, як говорив Ісак до Ісава, сина свого. І пішов Ісав на поле, щоб зловити й принести здобич мисливську.
6 Ревекка сказала своему сыну Иакову: — Я слышала, как твой отец сказал твоему брату Исаву:	6 А Ревека сказала Якову, синові своєму, говорячи: „Ось я чула, як твій ба́тько казав до Ісава, брата твого, говорячи:
7 «Принеси дичи и приготовь мне вкусной еды, чтобы я благословил тебя перед Господом, прежде чем умру».	7 „Принеси но здобич мисливську мені, і зроби мені наїдок смачний, — нехай з'їм, і поблагословлю тебе перед лицем Господнім перед смертю своєю“.
8 Слушай же меня внимательно, сын мой, и делай, как я тебе скажу.	8 А тепер, сину мій, послухай мого голосу, те, що я розкажу́ тобі.
9 Пойди к стаду и принеси мне двух лучших козлят, чтобы мне приготовить вкусную еду для твоего отца, такую, как он любит.	9 Іди до отари, і візьми мені звідти двоє добрих козлят, а я їх приготую, як наїдок смачний для батька твого, як він любить.
10 Потом отнеси ее отцу, он поест и благословит тебя перед смертью.	10 І принесеш батькові своєму, і бу́де він їсти, щоб поблагословити тебе перед смертю своєю“.
11 Иаков сказал Ревекке, своей матери: — Но мой брат Исав весь волосат, а у меня кожа гладкая.	11 І промовив Яків до Ревеки, матері своєї: „Таж брат мій Ісав — чоловік волохатий, а я — чоловік гладенький!
12 Что, если отец ощупает меня? Я окажусь перед ним обманщиком и скорее навлеку на себя проклятие, а не благословение.	12 Може обмацає мене батько мій, і я стану в очах його як обманець, і спроваджу на себе прокля́ття, а не благослове́ння“.
13 Мать сказала ему: — Проклятие пусть будет на мне, сын мой, а ты делай, как я говорю: пойди и принеси козлят.	13 І сказала йому його мати: „На мені прокляття твоє, сину мій! Тільки послухай слів моїх, та йди принеси мені“.
14 Он пошел, взял козлят и принес их матери, и она приготовила вкусную еду, такую, как любил его отец.	14 І пішов він, і взяв, і приніс своїй матері. І зробила мати його наїдок смачни́й, як любив його ба́тько.
15 Потом Ревекка взяла лучшую одежду своего старшего сына Исава, какая была у нее в доме, и надела на младшего, Иакова,	15 I взяла Ревека гарні вбрання́ свого старшого сина Ісава, що були в домі з нею, і вбрала молодшого сина свого Якова.
16 а его руки и гладкую часть шеи покрыла шкурами козлят.	16 А шкури козлят наділа на руки йому, і на гладеньку шию його.
17 Затем она дала своему сыну Иакову вкусную еду и хлеб, которые приготовила.	17 І дала смачний наїдок та хліб, що вона спорядила, у руку Якова, сина свого.
18 Он пришел к отцу и сказал: — Отец мой. — Вот я, — ответил тот. — Ты который из моих сыновей?	18 І прибув він до ба́тька свого та й сказав: „Батьку мій!“ А той відказав: „Ось я. Хто ти, мій сину?“
19 Иаков сказал отцу: — Я — Исав, твой первенец. Я сделал, как ты сказал. Прошу, приподнимись, сядь и поешь моей дичи, чтобы ты мог благословить меня.	19 А Яків промовив до батька свого: „Я Ісав перворідний. Я зробив, як сказав ти мені. Уставай, сядь і попоїж із здо́бичі мисливської, щоб душа́ твоя поблагословила мене“.
20 Исаак спросил сына: — Как же ты нашел ее так быстро, сын мой? — Господь, твой Бог, даровал мне успех, — ответил он.	20 І сказав Ісак до сина свого: „Як це ти так швидко знайшов, сину мій?“ А той відказав: „Бо мені допоміг Господь, Бог твій“.
21 Исаак сказал Иакову: — Подойди ближе, чтобы мне ощупать тебя, сын мой, действительно ли ты мой сын Исав или нет.	21 І промовив Ісак до Якова: „Підійди но, і нехай я обмацаю тебе, сину мій, чи ти — це син мій Ісав, чи ні“.
22 Иаков подошел ближе к своему отцу Исааку, который ощупал его и сказал: — Голос — как голос Иакова, но руки — как руки Исава.	22 І підійшов Яків до Ісака, батька свого. А той обмацав його та й сказав: „Голос — голос Яковів, а руки — руки Ісавові“.
23 Он не узнал его, потому что руки у него были волосатые, как у Исава, и он благословил его.	23 І не впізнав він його, бо були́ його руки — як руки Ісава, брата його, волохаті, і поблагословив він його.
24 — Действительно ли ты сын мой Исав? — спросил Исаак, и он ответил: — Да, это я.	24 І сказав він: „То ти син мій Ісав?“ А той відказав: „Я“.
25 Исаак сказал: — Сын мой, поднеси мне твою дичь поближе, и я поем, а потом благословлю тебя. Иаков дал ему еду, и он поел, принес вина, и он выпил.	25 І промовив Ісак: „Подай же мені, і нехай з'їм з мисливської здо́бичі сина мого, щоб поблагословила тебе душа моя“. І подав він йому, і він їв, і приніс йому вина, і він пив.
26 Потом его отец Исаак сказал ему: — Подойди, сын мой, и поцелуй меня.	26 І промовив до нього Ісак, його батько: „Підійди ж, і поцілуй мене, сину мій!“
27 Он подошел и поцеловал его. Исаак почувствовал запах его одежды и благословил его, сказав: — Ах, запах моего сына, как запах поля, которое благословил Господь.	27 І він підійшов, і поцілував його. А той понюхав запах вбрання його, і поблагословив його, та й сказав: „Дивись, запах сина мого — немов запах поля, що його Господь благословив!
28 Пусть даст тебе Бог от небесной росы и от плодородия земли в изобилии зерна и молодого вина.	28 І хай Бог тобі дасть з роси Неба, і з ситости землі, і збіжжя багато й вина молодого!
29 Да служат тебе племена, и да поклонятся тебе народы. Будь господином над твоими братьями, и да склонятся перед тобой сыновья твоей матери. Да будет проклят проклинающий тебя, а благословляющий да будет благословен.	29 Нехай тобі служать наро́ди, і народи нехай тобі кланяються! Будь паном для бра́ттів своїх, і нехай тобі кланяються сини матері твоєї. Хто тебе проклинає — прокля́тий, а хто поблагосло́вить тебе — благослове́нний!“
30 Как только Исаак закончил благословение и едва лишь Иаков вышел от отца, как пришел с охоты его брат Исав.	30 І сталося, як закінчив був Ісак благословляти Якова, і сталося, тільки но вийшов був Яків від обличчя Ісака, батька свого, аж Ісав, його брат, прийшов з полюва́ння свого.
31 Он тоже приготовил вкусной еды и принес отцу. Он сказал ему: — Отец, приподнимись, сядь и поешь моей дичи, а потом благослови меня.	31 І також він приготовив наїдок смачний, і батьку своєму приніс. І сказав він до батька свого: „Нехай встане мій батько, і хай їсть із здобичі мисливської сина свого, щоб душа твоя благословила мене!“
32 Его отец Исаак спросил: — Кто ты? — Я твой сын, — ответил он, — твой первенец, Исав.	32 І озвався до нього Ісак, його батько: „Хто ти?“ А той відказав: „Я син твій, — твій перворідний Ісав“.
33 Исаак весь задрожал и сказал: — Кто же был тот другой, который добыл дичи и принес мне? Я ел ее как раз перед твоим приходом и благословил его. Он теперь и будет благословен!	33 І Ісак затремтів тремтінням аж надто великим, та й сказав: „Хто ж тоді той, що мисливську здобич зловив, і до мене приніс, а я попоїв від усього, поки прийшов ти, і я поблагословив його? І він буде благослове́нний!“
34 Услышав слова отца, Исав громко и горько закричал, и сказал отцу: — Благослови и меня, и меня тоже, отец!	34 Як Ісав почув слова́ батька свого, то закричав криком сильним та вельми гірким. І сказав він до батька свого: „Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“
35 Но тот ответил: — Твой брат пришел с хитростью и отнял у тебя благословение.	35 А той відказав: „Обманом прийшов був твій брат, та й забрав благослове́ння твоє!“
36 Исав сказал: — Не по праву ли он назван Иаковом? Дважды он обошел меня: взял мое первородство, а теперь и мое благословение! И спросил: — Не осталось ли у тебя благословения и для меня?	36 І промовив Ісав: „Тому звалось ім'я́ його: Яків, і він обманив два рази мене: забрав перворідство моє, а це тепер забрав благослове́ння моє“. І сказав він: „Чи ти не заховав для мене благослове́ння?“
37 Исаак ответил Исаву: — Я сделал его господином над тобой, и всю его родню отдал ему в слуги, и одарил его хлебом и молодым вином. Что же я могу теперь сделать для тебя, мой сын?	37 А Ісак відповів і промовив до Ісава: „Тож я вчинив його паном для тебе, та дав йому всіх братів його за рабів. І я забезпечив його хлібом і молодим вином. А що ж тоді тобі я зроблю́, сину мій?“
38 Исав сказал отцу: — У тебя что же, только одно благословение, отец? Благослови и меня, отец мой! И громко заплакал.	38 І сказав Ісав до батька свого: „Чи в тебе одне те благослове́ння, батьку мій? Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“ І підніс Ісав голос свій, та й заплакав...
39 Его отец Исаак ответил ему: — Будет обитание твое вдали от плодородия земли, вдали от росы небесной свыше.	39 І відповів Ісак, батько його, та й промовив до нього: „Ото буде сади́ба твоя без ситости землі, і без роси небесної згори.
40 Ты будешь жить мечом и будешь служить своему брату. Но когда ты восстанешь, ты сбросишь его ярмо со своей шеи.	40 І зо свого меча будеш жити, і будеш служити ти брату своєму. Та однако коли постараєшся, то зламаєш ярмо його з шиї своєї...“
41 Исав затаил злобу на Иакова из-за благословения, которое дал ему отец, и сказал себе: «Дни плача по отцу близки — тогда я убью моего брата Иакова».	41 І знена́видів Ісав Якова через благослове́ння, що поблагословив його батько його. І сказав Ісав у серці своєму: „Нехай наближаться дні жало́би по батьку моєму, — і я вб'ю Якова, брата свого“.
42 Ревекке передали, что сказал ее старший сын Исав, и она послала за младшим сыном, Иаковом, и сказала ему: — Твой брат Исав утешает себя мыслью убить тебя.	42 І розказано Ревеці слова Ісава, її старшого сина. І послала, і покликала Якова, молодшого сина свого, та й сказала до нього: „Ось Ісав, брат твій, тішиться тим, що уб'є тебе.
43 Мой сын, сделай, как я скажу: немедленно беги в Харран к моему брату Лавану.	43 А тепер, сину мій, послухай мого голосу, — і встань, і втечи собі до Лавана, брата мого, до Харану.
44 Поживи у него какое-то время, пока не утихнет ярость твоего брата;	44 І посидиш у нього кілька ча́су, аж поки відвернеться лютість твого брата,
45 когда же гнев твоего брата утихнет, и он забудет то, что ты ему сделал, тогда я пошлю сказать тебе, что пора возвращаться. Зачем мне терять вас обоих в один день?	45 аж поки відвернеться гнів твого брата від тебе, і він забуде, що́ ти зробив був йому. Тоді я пошлю й заберу́ тебе звідти. Чого маю я стратити вас обох одного дня?“
46 Потом Ревекка сказала Исааку: — Я жизни не рада из-за этих дочерей хеттейских. Если и Иаков возьмет себе в жены местную женщину, такую вот хеттеянку, как эти, то зачем мне и жить?	46 І сказала Ревека Ісакові: „Життя мені обридло через дочок Хетових. Коли Яків візьме жінку з дочок Хетових, як ці, з дочок цього Краю, то нащо й жити мені?“

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Бытие

Глава 27

Буття

Розділ 27

Бытие

Глава 27

Буття

Розділ 27

Ветхий завет

Новый завет

Бытие

Глава 27

Буття

Розділ 27

Бытие

Глава 27

Буття

Розділ 27

Ветхий
завет

Новый
завет