Библия - Обещанное Восстановление

Бытие

Глава 21

1 Господь, как Он и сказал, был милостив к Сарре и выполнил Свое обещание:

2 Сарра забеременела и родила Аврааму сына, когда тот уже состарился, в то самое время, как обещал ему Бог.

3 Авраам дал новорожденному сыну, которого родила ему Сарра, имя Исаак.

4 Когда его сыну Исааку исполнилось восемь дней, Авраам обрезал его, как велел ему Бог.

5 Аврааму было сто лет, когда у него родился сын Исаак.

6 Сарра сказала: — Бог заставил меня смеяться; каждый, кто услышит об этом, рассмеется вместе со мной.

7 И добавила: — Кто бы сказал Аврааму, что Сарра будет кормить грудью? Но я родила ему сына в его старости.

8 Ребенок вырос и был отнят от груди. В тот день, когда Исаак был отнят от груди, Авраам устроил большой пир.

9 Сарра увидела, что сын, которого египтянка Агарь родила Аврааму, насмехается над Исааком,

10 и сказала Аврааму: — Прогони эту рабыню и ее сына, потому что сын этой рабыни не разделит наследства с моим сыном Исааком.

11 Авраам был сильно огорчен, потому что это был его сын.

12 Но Бог сказал ему: — Не огорчайся из-за мальчика и рабыни. Послушайся Сарры и сделай все, как она говорит, потому что через Исаака ты будешь иметь семя, которое Я тебе обещал.

13 Но Я произведу народ и от сына рабыни, потому что и он — твой потомок.

14 На другой день рано утром Авраам взял еды и бурдюк с водой и дал Агари: положил их ей на плечи и отослал ее прочь вместе с ребенком. Она отправилась в путь и блуждала в пустыне Вирсавии.

15 Когда вода в бурдюке кончилась, она оставила мальчика под кустом

16 и, отойдя, села неподалеку, на расстоянии выстрела из лука, потому что думала: «Не стану смотреть, как мальчик умирает». И сидя там неподалеку, она разрыдалась.

17 Бог услышал плач мальчика, и Ангел Бога обратился к Агари с небес и сказал ей: — Что с тобой, Агарь? Не бойся, Бог услышал, как плачет мальчик там, где он лежит.

18 Вставай, подними мальчика и возьми его за руку, потому что Я произведу от него великий народ.

19 Тут Бог открыл ей глаза, и она увидела колодец с водой. Она пошла, наполнила бурдюк водой и напоила мальчика.

20 Бог был с мальчиком. Измаил вырос, поселился в пустыне и стал стрелком из лука.

21 Он жил в пустыне Паран, и мать взяла для него жену из Египта.

22 В то время Авимелех и Фихол, начальник его войска, сказали Аврааму: — Бог с тобой во всем, что ты делаешь.

23 Поклянись же мне здесь перед Богом, что ты не поступишь вероломно ни со мной, ни с моими детьми, ни с моим потомством. Окажи мне и стране, в которой ты живешь как пришелец, ту же милость, какую я оказал тебе.

24 Авраам сказал: — Клянусь.

25 Потом Авраам упрекнул Авимелеха за колодец с водой, который захватили слуги Авимелеха.

26 Но Авимелех сказал: — Я не знаю, кто это сделал. Ты не говорил мне, и до сего дня я не слышал об этом.

27 Авраам привел мелкий и крупный скот и дал Авимелеху, и они заключили союз.

28 Авраам отделил из стада семь молодых овец,

29 и Авимелех спросил Авраама: — Что означают эти семь молодых овец, которых ты отделил особо?

30 Он ответил: — Прими от меня семь этих молодых овец как свидетельство того, что я выкопал этот колодец, и он мой.

31 Вот почему то место было названо Вирсавия : ведь они оба дали там клятву.

32 Заключив союз в Вирсавии, Авимелех и Фихол, начальник его войска, вернулись в землю филистимлян.

33 Авраам посадил в Вирсавии тамариск и призвал там имя Господа, Бога Вечного.

34 Авраам жил на земле филистимлян долгое время.

Буття

Розділ 21

1 А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.

2 І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.

3 І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.

4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.

5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.

6 І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.

7 І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.

8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.

9 І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.

10 I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.

11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.

12 І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.

13 І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.

14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.

15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.

16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“ І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.

17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.

18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.

19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.

20 І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.

21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.

22 І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!

23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.

24 І сказав Авраам: „Я присягаю!“

25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.

26 І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.

27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.

28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.

29 І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“

30 А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.

31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.

32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.

33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.

34 І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.

Бытие Глава 21	Буття Розділ 21
1 Господь, как Он и сказал, был милостив к Сарре и выполнил Свое обещание:	1 А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.
2 Сарра забеременела и родила Аврааму сына, когда тот уже состарился, в то самое время, как обещал ему Бог.	2 І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.
3 Авраам дал новорожденному сыну, которого родила ему Сарра, имя Исаак.	3 І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.
4 Когда его сыну Исааку исполнилось восемь дней, Авраам обрезал его, как велел ему Бог.	4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.
5 Аврааму было сто лет, когда у него родился сын Исаак.	5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.
6 Сарра сказала: — Бог заставил меня смеяться; каждый, кто услышит об этом, рассмеется вместе со мной.	6 І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.
7 И добавила: — Кто бы сказал Аврааму, что Сарра будет кормить грудью? Но я родила ему сына в его старости.	7 І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.
8 Ребенок вырос и был отнят от груди. В тот день, когда Исаак был отнят от груди, Авраам устроил большой пир.	8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.
9 Сарра увидела, что сын, которого египтянка Агарь родила Аврааму, насмехается над Исааком,	9 І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.
10 и сказала Аврааму: — Прогони эту рабыню и ее сына, потому что сын этой рабыни не разделит наследства с моим сыном Исааком.	10 I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.
11 Авраам был сильно огорчен, потому что это был его сын.	11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.
12 Но Бог сказал ему: — Не огорчайся из-за мальчика и рабыни. Послушайся Сарры и сделай все, как она говорит, потому что через Исаака ты будешь иметь семя, которое Я тебе обещал.	12 І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.
13 Но Я произведу народ и от сына рабыни, потому что и он — твой потомок.	13 І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.
14 На другой день рано утром Авраам взял еды и бурдюк с водой и дал Агари: положил их ей на плечи и отослал ее прочь вместе с ребенком. Она отправилась в путь и блуждала в пустыне Вирсавии.	14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.
15 Когда вода в бурдюке кончилась, она оставила мальчика под кустом	15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.
16 и, отойдя, села неподалеку, на расстоянии выстрела из лука, потому что думала: «Не стану смотреть, как мальчик умирает». И сидя там неподалеку, она разрыдалась.	16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“ І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.
17 Бог услышал плач мальчика, и Ангел Бога обратился к Агари с небес и сказал ей: — Что с тобой, Агарь? Не бойся, Бог услышал, как плачет мальчик там, где он лежит.	17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.
18 Вставай, подними мальчика и возьми его за руку, потому что Я произведу от него великий народ.	18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.
19 Тут Бог открыл ей глаза, и она увидела колодец с водой. Она пошла, наполнила бурдюк водой и напоила мальчика.	19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.
20 Бог был с мальчиком. Измаил вырос, поселился в пустыне и стал стрелком из лука.	20 І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.
21 Он жил в пустыне Паран, и мать взяла для него жену из Египта.	21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.
22 В то время Авимелех и Фихол, начальник его войска, сказали Аврааму: — Бог с тобой во всем, что ты делаешь.	22 І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!
23 Поклянись же мне здесь перед Богом, что ты не поступишь вероломно ни со мной, ни с моими детьми, ни с моим потомством. Окажи мне и стране, в которой ты живешь как пришелец, ту же милость, какую я оказал тебе.	23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.
24 Авраам сказал: — Клянусь.	24 І сказав Авраам: „Я присягаю!“
25 Потом Авраам упрекнул Авимелеха за колодец с водой, который захватили слуги Авимелеха.	25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.
26 Но Авимелех сказал: — Я не знаю, кто это сделал. Ты не говорил мне, и до сего дня я не слышал об этом.	26 І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.
27 Авраам привел мелкий и крупный скот и дал Авимелеху, и они заключили союз.	27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.
28 Авраам отделил из стада семь молодых овец,	28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.
29 и Авимелех спросил Авраама: — Что означают эти семь молодых овец, которых ты отделил особо?	29 І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“
30 Он ответил: — Прими от меня семь этих молодых овец как свидетельство того, что я выкопал этот колодец, и он мой.	30 А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.
31 Вот почему то место было названо Вирсавия : ведь они оба дали там клятву.	31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.
32 Заключив союз в Вирсавии, Авимелех и Фихол, начальник его войска, вернулись в землю филистимлян.	32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.
33 Авраам посадил в Вирсавии тамариск и призвал там имя Господа, Бога Вечного.	33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.
34 Авраам жил на земле филистимлян долгое время.	34 І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Бытие

Глава 21

Буття

Розділ 21

Бытие

Глава 21

Буття

Розділ 21

Ветхий завет

Новый завет

Бытие

Глава 21

Буття

Розділ 21

Бытие

Глава 21

Буття

Розділ 21

Ветхий
завет

Новый
завет