Библия - Обещанное Восстановление

Книга пророка Исаии

Глава 10

1 Горе издающим несправедливые законы и пишущим жестокие постановления,

2 чтобы лишать бедняков их прав и отнимать правосудие у слабых из Моего народа; делающим вдов своей добычей и обирающим сирот!

3 Что вы будете делать в день кары, когда придет издалека беда? К кому побежите за помощью? Где оставите свои богатства?

4 Остается только с пленниками согнуть колени или пасть среди убитых. Но и тогда Его гнев не отвратится, и рука Его еще будет занесена.

5 — Горе Ассирии, жезлу Моего негодования; в ее руке бич гнева Моего!

6 Я посылаю ее против безбожного народа, Я отправляю ее против народа, на который гневаюсь, чтобы захватить добычу и взять поживу, растоптать их, как уличную грязь.

7 Но не так думает царь Ассирии, не об этом мыслит; на уме у него — губить, истребить множество народов.

8 «Не все ли цари — мои вельможи? — говорит он. —

9 Не пришлось ли пасть Халне, как и Каркемишу, Хамату, как и Арпаду, Самарии, как и Дамаску?

10 Так же, как рука моя захватила царства идолов, царства, чьи истуканы превосходили иерусалимских и самарийских.

11 Я так же разделаюсь с Иерусалимом и его истуканами, как разделался с Самарией и ее идолами!»

12 Когда Владыка завершит Свое дело против горы Сион и Иерусалима, Он скажет: — Покараю хвастливую надменность царя Ассирии и его высокомерную гордыню.

13 Ведь тот говорит: «Силой моей руки я совершил это и мудростью моей, потому что я умен. Я стер границы народов и расхитил их запасы; как силач, я низверг их правителей.

14 Как разоряют гнездо, рука моя овладела богатствами народов; как собирают покинутые яйца, я собрал все страны. И никто не взмахнул крылом, рта не раскрыл и не пискнул».

15 Разве топор поднимается над тем, кто им рубит, или пила кичится перед тем, кто ею пилит? Как будто палка может поднять того, кто ее поднимает, или дубинка взмахнуть тем, кто не из дерева!

16 Поэтому Владыка, Господь Сил, нашлет на крепких воинов Ассирии чахлость, и под великолепием ее вспыхнет пламя, как пылающий огонь.

17 Свет Израилев станет огнем, Святой его — пламенем, которое в один день сожжет и пожрет терновник ее и колючки.

18 Славу его лесов и плодородных полей полностью уничтожит, и станет она, как угасающий больной;

19 а деревьев от лесов останется так мало, что и дитя сможет их пересчитать.

20 В тот день остаток Израиля — уцелевшие из дома Иакова — не станут уже полагаться на того, кто разил их, но истинно положатся на Господа, на Святого Израилева.

21 Остаток вернется, остаток Иакова вернется к могучему Богу.

22 Хотя твой народ, Израиль, числом как песок морской, вернется только остаток. Уничтожение предначертано, преисполнено праведностью.

23 Владыка, Господь Сил, совершит, как и предначертано, истребление по всей стране.

24 Поэтому так говорит Владыка, Господь Сил: — Мой народ, живущий на Сионе, не бойся ассирийцев, которые бьют тебя палкой и поднимают на тебя дубинку, как это делал Египет.

25 Очень скоро Мое негодование на тебя пройдет и Мой гнев обратится им на погибель.

26 Господь Сил поднимет на них бич, как когда-то Он поразил Мадиан у скалы Орив, и поднимет Свой посох над водами, как некогда в Египте.

27 В тот день их бремя будет снято с твоих плеч и их ярмо с твоей шеи, и ярмо сломается от твоей растущей силы.

28 Они пришли в Айят ; прошли Мигрон, сложили припасы в Михмасе.

29 Прошли перевал, ночуют в Геве. Рама трепещет, бежит Саулова Гива.

30 Вой, дочь Галлима! Внимай, Лайша! Отвечай, Анатот!

31 Мадмена разбежалась; жители Гевима скрываются.

32 Сегодня же они остановятся в Нове, погрозят кулаком горе дочери Сиона, холму Иерусалима.

33 Вот, Владыка, Господь Сил, со страшною силой очистит деревья от сучьев. Величественные деревья будут срублены, и высокие деревья рухнут на землю.

34 Чащи лесные Он вырубит топором, и падет Ливан перед Могучим.

Iсая

Розділ 10

1 Горе законода́вцям несправедли́вим, та писаря́м, які пишуть на лихо,

2 щоб від правосу́ддя усу́нути бідних, і щоб відняти права́ від убогих наро́ду Мого, щоб стали вдови́ці здоби́чею їм, і пограбува́ти сирі́т.

3 А що́ ви чини́тимете в день наві́щення, і на́глої згу́би, що при́йде здале́ка, — до ко́го втече́те за по́міччю, і де́ позоста́вите славу свою?

4 Нічого́ не ли́шиться — тільки зігну́тися між полоне́ними, і попа́дати між позаби́ваними. При цьо́му всьому не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!

5 Біда асирі́йцеві, же́злові гніву Мого, а кий у руках його — це пересе́рдя Моє!

6 На люд нечести́вий пошлю́ Я його́, про наро́д Мого гніву йому накажу́, щоб набрати здоби́чі й вчинити грабу́нок, і щоб потопта́ти його́, як боло́то на ву́лицях.

7 Та не так він собі розуміє, а серце його не так ми́слить, бо в серці його — щоб немало наро́дів пони́щити та погуби́ти!

8 Бо говорить: Хіба мої провідники́ ра́зом усі не царі?

9 Чи ж Кално не такий, як Кархеміш? Чи ж Хама́т не такий, як Арпа́д? Хіба ж не така Самарі́я, як Дамаск?

10 Тому́ що рука моя ца́рства божкі́в досягла́, а в них більші бовва́ни, як в Єрусалимі та в Самарі́ї,

11 то хіба не зроблю́ я так само для Єрусалиму й бовва́нів його, як зробив я був для Самарі́ї й божкі́в її?

12 І станеться, як докона́є ввесь чин Свій Госпо́дь на Сіонській горі та в Єрусалимі, то скаже: Навіщу́ я плоди́ гордови́тости серця царя асирійського та пишно́ту чванли́вих оче́й його!

13 Бо він каже: Вчинив я це міццю своєї руки й своїм розумом, я бо розумний, — і відміня́ю границі наро́дів, а їхній маєток грабу́ю, й як сильний, скида́ю пану́ючих!

14 І досягла́, мов кубло́ те, багатства наро́дів рука моя, й як збирають поки́нені я́йця, я всю зе́млю зібрав, — і ніхто не порушив крило́м, і дзюбка́ не відкрив, і не зацвірі́нькав.

15 Чи бу́де сокира пиша́тися понад свого́ рубача́? Чи понад свого́ пилува́льника буде горди́тися пилка? Ніби жезло пови́щує тих, хто його́ підіймає, ніби підно́сить кий того, хто не є дерево!

16 Зате Госпо́дь, Бог Савао́т пошле сухорля́вість на ситих його, і під його славою — по́лум'я буде пала́ти, немов би пожар!

17 І Світло Ізраїля стане огнем, а Святий його — по́лум'ям, і запа́лить воно, й пожере́ його те́рня й будя́ччя його в один день!

18 І славу лісу його й його са́ду ви́губить Він від душі й аж до тіла, і бу́де, що зни́діє він, мов той хворий, —

19 і буде оста́нок дере́в його лісу такий нечисле́нний, що й хло́пець їх спише!

20 І станеться в день той, оста́нок Ізраїля і врято́вані дому Якова не бу́дуть вже більш опира́тись на то́го, хто б'є їх, — й обіпру́ться у правді на Господа, Святого Ізраїлевого.

21 Останок наве́рнеться, останок Якова, до Сильного Бога.

22 Бо коли б був наро́д твій, Ізра́їль, як мо́рський пісок, тільки останок із нього наве́рнеться! Заги́бель призна́чена є, щоб ви́повнилась справедливість,

23 бо ви́конає Господь, Бог Савао́т постано́влену згу́бу посеред всієї землі.

24 Тому так промовляє Госпо́дь, Бог Савао́т: Мій наро́де, мешка́нче Сіону, не бійсь асирі́йця! Він па́лицею тебе вдарить, і кия свого піді́йме на те́бе, як колись на дорозі єгипетській.

25 Бо мало ще, трохи побу́де, — та й скі́нчиться лють, і зве́рнеться гнів Мій на зни́щення їх!

26 І збу́дить на нього бича́ Госпо́дь Савао́т, як ура́зив був Він Мадія́ма при скелі Оре́в, і кий Його буде на морі, і його Він простя́гне, як колись на Єгипет!

27 І станеться в день той, з твого рамена тяга́р його зді́йметься, а з-над шиї твоєї ярмо́ його, і через ситість ярмо́ буде зни́щене!

28 Він при́йде навпроти Айя́ту, пере́йде в Мігро́н, свої речі складе до Міхма́шу.

29 Пере́йдуть прова́лля, Гева — ночлі́г нам, затремтіла Рама, утекла Саулова Гів'а.

30 Заголоси́ ти, о до́чко Галліму, послухай, Лаїше, о бідний Анатоте!

31 Мадме́на розбіглась, мешка́нці Гевіму втікають.

32 Ще сьогодні зоста́неться він у Нові; своєю рукою грози́ть горі дочки́ Сіону, па́гірку Єрусалиму.

33 Ось Господь, Бог Саваот відтина́є галу́зки застраша́льною силою, — і найвищі поста́вою будуть пости́нані, а високі бу́дуть пони́жені.

34 І буде обтя́та навко́ло залізом гуща́вина лісу, і Ліва́н упаде́ від Могу́тнього!

Книга пророка Исаии Глава 10	Iсая Розділ 10
1 Горе издающим несправедливые законы и пишущим жестокие постановления,	1 Горе законода́вцям несправедли́вим, та писаря́м, які пишуть на лихо,
2 чтобы лишать бедняков их прав и отнимать правосудие у слабых из Моего народа; делающим вдов своей добычей и обирающим сирот!	2 щоб від правосу́ддя усу́нути бідних, і щоб відняти права́ від убогих наро́ду Мого, щоб стали вдови́ці здоби́чею їм, і пограбува́ти сирі́т.
3 Что вы будете делать в день кары, когда придет издалека беда? К кому побежите за помощью? Где оставите свои богатства?	3 А що́ ви чини́тимете в день наві́щення, і на́глої згу́би, що при́йде здале́ка, — до ко́го втече́те за по́міччю, і де́ позоста́вите славу свою?
4 Остается только с пленниками согнуть колени или пасть среди убитых. Но и тогда Его гнев не отвратится, и рука Его еще будет занесена.	4 Нічого́ не ли́шиться — тільки зігну́тися між полоне́ними, і попа́дати між позаби́ваними. При цьо́му всьому не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!
5 — Горе Ассирии, жезлу Моего негодования; в ее руке бич гнева Моего!	5 Біда асирі́йцеві, же́злові гніву Мого, а кий у руках його — це пересе́рдя Моє!
6 Я посылаю ее против безбожного народа, Я отправляю ее против народа, на который гневаюсь, чтобы захватить добычу и взять поживу, растоптать их, как уличную грязь.	6 На люд нечести́вий пошлю́ Я його́, про наро́д Мого гніву йому накажу́, щоб набрати здоби́чі й вчинити грабу́нок, і щоб потопта́ти його́, як боло́то на ву́лицях.
7 Но не так думает царь Ассирии, не об этом мыслит; на уме у него — губить, истребить множество народов.	7 Та не так він собі розуміє, а серце його не так ми́слить, бо в серці його — щоб немало наро́дів пони́щити та погуби́ти!
8 «Не все ли цари — мои вельможи? — говорит он. —	8 Бо говорить: Хіба мої провідники́ ра́зом усі не царі?
9 Не пришлось ли пасть Халне, как и Каркемишу, Хамату, как и Арпаду, Самарии, как и Дамаску?	9 Чи ж Кално не такий, як Кархеміш? Чи ж Хама́т не такий, як Арпа́д? Хіба ж не така Самарі́я, як Дамаск?
10 Так же, как рука моя захватила царства идолов, царства, чьи истуканы превосходили иерусалимских и самарийских.	10 Тому́ що рука моя ца́рства божкі́в досягла́, а в них більші бовва́ни, як в Єрусалимі та в Самарі́ї,
11 Я так же разделаюсь с Иерусалимом и его истуканами, как разделался с Самарией и ее идолами!»	11 то хіба не зроблю́ я так само для Єрусалиму й бовва́нів його, як зробив я був для Самарі́ї й божкі́в її?
12 Когда Владыка завершит Свое дело против горы Сион и Иерусалима, Он скажет: — Покараю хвастливую надменность царя Ассирии и его высокомерную гордыню.	12 І станеться, як докона́є ввесь чин Свій Госпо́дь на Сіонській горі та в Єрусалимі, то скаже: Навіщу́ я плоди́ гордови́тости серця царя асирійського та пишно́ту чванли́вих оче́й його!
13 Ведь тот говорит: «Силой моей руки я совершил это и мудростью моей, потому что я умен. Я стер границы народов и расхитил их запасы; как силач, я низверг их правителей.	13 Бо він каже: Вчинив я це міццю своєї руки й своїм розумом, я бо розумний, — і відміня́ю границі наро́дів, а їхній маєток грабу́ю, й як сильний, скида́ю пану́ючих!
14 Как разоряют гнездо, рука моя овладела богатствами народов; как собирают покинутые яйца, я собрал все страны. И никто не взмахнул крылом, рта не раскрыл и не пискнул».	14 І досягла́, мов кубло́ те, багатства наро́дів рука моя, й як збирають поки́нені я́йця, я всю зе́млю зібрав, — і ніхто не порушив крило́м, і дзюбка́ не відкрив, і не зацвірі́нькав.
15 Разве топор поднимается над тем, кто им рубит, или пила кичится перед тем, кто ею пилит? Как будто палка может поднять того, кто ее поднимает, или дубинка взмахнуть тем, кто не из дерева!	15 Чи бу́де сокира пиша́тися понад свого́ рубача́? Чи понад свого́ пилува́льника буде горди́тися пилка? Ніби жезло пови́щує тих, хто його́ підіймає, ніби підно́сить кий того, хто не є дерево!
16 Поэтому Владыка, Господь Сил, нашлет на крепких воинов Ассирии чахлость, и под великолепием ее вспыхнет пламя, как пылающий огонь.	16 Зате Госпо́дь, Бог Савао́т пошле сухорля́вість на ситих його, і під його славою — по́лум'я буде пала́ти, немов би пожар!
17 Свет Израилев станет огнем, Святой его — пламенем, которое в один день сожжет и пожрет терновник ее и колючки.	17 І Світло Ізраїля стане огнем, а Святий його — по́лум'ям, і запа́лить воно, й пожере́ його те́рня й будя́ччя його в один день!
18 Славу его лесов и плодородных полей полностью уничтожит, и станет она, как угасающий больной;	18 І славу лісу його й його са́ду ви́губить Він від душі й аж до тіла, і бу́де, що зни́діє він, мов той хворий, —
19 а деревьев от лесов останется так мало, что и дитя сможет их пересчитать.	19 і буде оста́нок дере́в його лісу такий нечисле́нний, що й хло́пець їх спише!
20 В тот день остаток Израиля — уцелевшие из дома Иакова — не станут уже полагаться на того, кто разил их, но истинно положатся на Господа, на Святого Израилева.	20 І станеться в день той, оста́нок Ізраїля і врято́вані дому Якова не бу́дуть вже більш опира́тись на то́го, хто б'є їх, — й обіпру́ться у правді на Господа, Святого Ізраїлевого.
21 Остаток вернется, остаток Иакова вернется к могучему Богу.	21 Останок наве́рнеться, останок Якова, до Сильного Бога.
22 Хотя твой народ, Израиль, числом как песок морской, вернется только остаток. Уничтожение предначертано, преисполнено праведностью.	22 Бо коли б був наро́д твій, Ізра́їль, як мо́рський пісок, тільки останок із нього наве́рнеться! Заги́бель призна́чена є, щоб ви́повнилась справедливість,
23 Владыка, Господь Сил, совершит, как и предначертано, истребление по всей стране.	23 бо ви́конає Господь, Бог Савао́т постано́влену згу́бу посеред всієї землі.
24 Поэтому так говорит Владыка, Господь Сил: — Мой народ, живущий на Сионе, не бойся ассирийцев, которые бьют тебя палкой и поднимают на тебя дубинку, как это делал Египет.	24 Тому так промовляє Госпо́дь, Бог Савао́т: Мій наро́де, мешка́нче Сіону, не бійсь асирі́йця! Він па́лицею тебе вдарить, і кия свого піді́йме на те́бе, як колись на дорозі єгипетській.
25 Очень скоро Мое негодование на тебя пройдет и Мой гнев обратится им на погибель.	25 Бо мало ще, трохи побу́де, — та й скі́нчиться лють, і зве́рнеться гнів Мій на зни́щення їх!
26 Господь Сил поднимет на них бич, как когда-то Он поразил Мадиан у скалы Орив, и поднимет Свой посох над водами, как некогда в Египте.	26 І збу́дить на нього бича́ Госпо́дь Савао́т, як ура́зив був Він Мадія́ма при скелі Оре́в, і кий Його буде на морі, і його Він простя́гне, як колись на Єгипет!
27 В тот день их бремя будет снято с твоих плеч и их ярмо с твоей шеи, и ярмо сломается от твоей растущей силы.	27 І станеться в день той, з твого рамена тяга́р його зді́йметься, а з-над шиї твоєї ярмо́ його, і через ситість ярмо́ буде зни́щене!
28 Они пришли в Айят ; прошли Мигрон, сложили припасы в Михмасе.	28 Він при́йде навпроти Айя́ту, пере́йде в Мігро́н, свої речі складе до Міхма́шу.
29 Прошли перевал, ночуют в Геве. Рама трепещет, бежит Саулова Гива.	29 Пере́йдуть прова́лля, Гева — ночлі́г нам, затремтіла Рама, утекла Саулова Гів'а.
30 Вой, дочь Галлима! Внимай, Лайша! Отвечай, Анатот!	30 Заголоси́ ти, о до́чко Галліму, послухай, Лаїше, о бідний Анатоте!
31 Мадмена разбежалась; жители Гевима скрываются.	31 Мадме́на розбіглась, мешка́нці Гевіму втікають.
32 Сегодня же они остановятся в Нове, погрозят кулаком горе дочери Сиона, холму Иерусалима.	32 Ще сьогодні зоста́неться він у Нові; своєю рукою грози́ть горі дочки́ Сіону, па́гірку Єрусалиму.
33 Вот, Владыка, Господь Сил, со страшною силой очистит деревья от сучьев. Величественные деревья будут срублены, и высокие деревья рухнут на землю.	33 Ось Господь, Бог Саваот відтина́є галу́зки застраша́льною силою, — і найвищі поста́вою будуть пости́нані, а високі бу́дуть пони́жені.
34 Чащи лесные Он вырубит топором, и падет Ливан перед Могучим.	34 І буде обтя́та навко́ло залізом гуща́вина лісу, і Ліва́н упаде́ від Могу́тнього!

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Книга пророка Исаии

Глава 10

Iсая

Розділ 10

Книга пророка Исаии

Глава 10

Iсая

Розділ 10

Ветхий завет

Новый завет

Книга пророка Исаии

Глава 10

Iсая

Розділ 10

Книга пророка Исаии

Глава 10

Iсая

Розділ 10

Ветхий
завет

Новый
завет