CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Иер. 17
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Книга пророка Иеремии

Глава 17

1 — Грех Иудеи начертан железным резцом, вырезан алмазным острием на их окаменевших сердцах и на рогах их жертвенников.

2 Даже их дети помнят эти жертвенники и столбы Ашеры у тенистых деревьев, на высоких холмах

3 и на горах страны. Твои богатства и все твои сокровища Я отдам на разграбление, вместе с твоими святилищами на возвышенностях за грехи, наводнившие всю страну.

4 По своей же вине ты теряешь удел, который Я тебе дал. Я отдам тебя в рабство твоим врагам, в страну, которая тебе незнакома; потому что вы разожгли огонь Моего гнева — он будет пылать вовеки.

5 Так говорит Господь: — Проклят полагающийся на смертного, делающий своей опорой плоть и отвращающий свое сердце от Господа.

6 Он будет как куст в пустыне; не увидит, как явится благо. Будет жить в обожженной зноем пустыне, в соленой земле, где никто не живет.

7 Благословен полагающийся на Господа, чье упование — Господь.

8 Он будет как дерево, посаженное у воды, что корни свои простирает к реке. Не боится оно, что настанет зной; листья его пребудут зелеными. Не тревожится в год засушливый и плодоносить не перестанет.

9 Сердце лукавее всего и неисцелимо — кто в силах понять его?

10 — Я, Господь, проникаю в сердце и испытываю разум, чтобы каждому воздать по поступкам, по плодам его рук.

11 Как куропатка сидит на яйцах, которых она не несла, так и тот, кто копит богатство нечестно: в середине его жизненного пути оно уйдет от него, и в конце он окажется глупцом.

12 — Славный престол, вознесенный извечно, — вот место Святыни нашей.

13 Господь, надежда Израиля, всякий, кто оставит Тебя, будет опозорен; кто от Тебя отвернется, уподобится именам, написанным на прахе, потому что оставил Господа, источник живой воды.

14 Исцели меня, Господи, и я буду исцелен; спаси меня, и я буду спасен, потому что я славлю Тебя.

15 Все твердят мне: «Где слово Господне? Пусть исполнится!»

16 Не бежал я от того, чтобы быть пастухом у Тебя; Ты знаешь, рокового дня я не желал. То, что сходило с моих уст, Тебе открыто.

17 Не будь ужасом для меня; Ты — убежище мое в день бедствия.

18 Пусть покроются позором мои гонители, но меня от позора сохрани; пусть их терзает страх, а меня защити от страха. Пошли им день бедствия, сокруши их тяжким ударом.

19 Так сказал мне Господь: — Пойди и встань у Народных ворот, через которые входят и выходят цари Иудеи, а потом иди и встань у других ворот Иерусалима.

20 Скажи им: «Слушайте слово Господне, цари Иудеи, и весь народ Иудеи, и все жители Иерусалима, кто ходит через эти ворота.

21 Так говорит Господь: Если любите жизнь, смотрите, не носите ношу в субботу и не проносите их через ворота Иерусалима.

22 Не выносите ношу из своих домов и не делайте никакой работы в субботу — храните субботу священной, как Я повелел вашим предкам,

23 которые, однако, не слушали, и не внимали, и были упрямы. Они не слушали и не принимали наставления.

24 Но если вы будете слушаться Меня, — возвещает Господь, — и не станете проносить ношу через ворота этого города в субботу, а станете хранить субботу священной, не делая в этот день никакой работы,

25 то через ворота этого города будут входить цари, которые сидят на престоле Давида, и их приближенные. Будут проезжать в колесницах и на конях цари и их приближенные, народ Иудеи и жители Иерусалима, и город этот вечно будет населен жителями.

26 Из городов Иудеи, из окрестностей Иерусалима, из земель Вениамина, с западных предгорий, с нагорий и из Негева будут приходить люди со всесожжениями и жертвами, хлебными приношениями, ладаном и благодарственными дарами для дома Господня.

27 Но если вы не послушаетесь Меня, не будете соблюдать святость субботы и будете проносить ношу, входя через ворота Иерусалима в субботу, то Я зажгу в воротах Иерусалима неугасимое пламя, которое уничтожит его дворцы».

Єремiя

Розділ 17

1 Гріх Юдин напи́саний ри́льцем залізним, діяма́нтовим ві́стрям він ви́ритий на табли́ці їхнього серця, і на ро́гах жерто́вників їхніх.

2 Як про синів своїх, так пам'ятають про жерто́вники свої та своїх Аше́р при зеленому де́реві, на високих підгі́рках,

3 про го́ру на полі. Багатство твоє й твої ска́рби на здо́бич віддам, пагірки жерто́вні твої — за гріх по всіляких границях твоїх.

4 І опустиш ти руку свою спа́дку свого, що Я дав був тобі. І вчиню́, що ти бу́деш служити своїм ворогам у тім кра́ї, якого не знаєш, бо огонь запали́ли ви в гніві Моїм, й аж навіки пала́тиме він!

5 Так говорить Господь: Прокля́тий той муж, що надію кладе́ на люди́ну, і робить раме́ном своїм слабу плоть, а від Господа серце його відступає!

6 І він бу́де, як голий той кущ у степу́, і не побачить, щоб добре прийшло́, і він пробува́тиме в кра́ї сухому в пустині, у кра́ї солоному та незаме́шканому.

7 Благослове́нний той муж, що поклада́ється на Господа, що Господь — то надія його!

8 І він бу́де, як дерево те, над водою поса́джене, що над пото́ком пускає корі́ння своє, і не боїться, як при́йде спеко́та, — і його листя зелене, і в році посу́хи не буде жури́тись, і не перестане прино́сити пло́ду!

9 Людське серце найлукавіше над все та невиго́йне, хто пізнає його?

10 Я Господь, що досліджує серце, що випробо́вує ни́рки, щоб кожному дати згідно з пу́ттю його, за пло́дом учи́нків його́.

11 Куропа́тва виси́джує я́йця, яких не прине́сла, — це той, хто багатство набув, та неправдою: він покине його в половині днів своїх, і стане безу́мним при своєму кінці́.

12 Трон слави, висо́кий від віку, — це місце нашої святині!

13 Надіє Ізраїлева, Господи, — посоро́млені будуть усі, хто Тебе залиша́є! Ті, що Мене покида́ють, на піску́ будуть списані, бо вони поки́нули Господа, джерело живої води.

14 Уздоров мене, Господи, і буду вздоро́влений я, спаси Ти мене, і я буду спасе́ний, — бо Ти слава моя!

15 Ось вони мені кажуть: „Де слово Господнє? Нехай воно при́йде!“

16 А я не відтягавсь бути па́стирем в Тебе, не жада́в злого дня, Ти це знаєш, — що вихо́дило з уст моїх, те перед лицем Твоїм явне було́.

17 Не будь Ти для мене страхі́ттям, — на день зла Ти моє пристано́вище!

18 Бодай посоро́мились ті, хто мене переслі́дує, а я щоб не був посоро́млений, нехай побенте́жені бу́дуть вони, а я хай не буду збенте́жений, день злого на них наведи́ та зламай їх подві́йним злама́нням!

19 Так промовив до мене Господь: Іди, і станеш у брамі синів наро́ду, що юдські царі входять нею та нею виходять, та по всіх брамах Єрусалиму.

20 І скажеш до них: Послухайте слова Господнього, царі юдські й уся Юдеє, та всі ме́шканці Єрусалиму, що входите брамами тими.

21 Так говорить Господь: Стережіться за ду́ші свої, і не носіть тягару́ за субо́тнього дня, і не носіть його бра́мами Єрусалиму.

22 І не носіть тягару́ з домів ваших субо́тнього дня, і жо́дної праці робити не бу́дете, і день субо́тній освя́тите, як Я вашим батька́м наказав був!

23 Та вони не послухали, й вуха свого не схили́ли, і вчинили себе тугоши́їми, щоб не слухатися та не брати навча́ння.

24 I буде, якщо Мене справді ви бу́дете слу́хатись, — каже Господь, — щоб тягару́ не носити в брами міста цього́ за субо́тнього дня, і щоб освяти́ти день суботній, і щоб жодної праці в цей день не робити, —

25 то ходи́тимуть бра́мами міста цього царі та князі́, що будуть сидіти на троні Давидовім, що їздити будуть колесни́цями й кі́ньми, вони й їхні прави́телі, юдеї та ме́шканці Єрусалиму, і це місто стоятиме вічно!

26 І будуть прихо́дити з Ю́диних міст та з око́лиць Єрусалиму, і з кра́ю Веніяминового, і з рівни́ни, і з гір, і з пі́вдня, і цілопа́лення й жертви прино́сити бу́дуть, та жертву хлі́бну, і ла́дан, і будуть прино́сити жертву подяки до дому Господнього.

27 А якщо ви Мене не послу́хаєтесь, щоб святити день субо́тній і щоб тягару́ не носити, і щоб бра́мами Єрусалиму субо́тнього дня не ходити, то огонь підпалю́ в їхніх брамах, і він поїсть єрусалимські пала́ти, — і не пога́сне!

Книга пророка Иеремии

Глава 17

Єремiя

Розділ 17

1 — Грех Иудеи начертан железным резцом, вырезан алмазным острием на их окаменевших сердцах и на рогах их жертвенников.

1 Гріх Юдин напи́саний ри́льцем залізним, діяма́нтовим ві́стрям він ви́ритий на табли́ці їхнього серця, і на ро́гах жерто́вників їхніх.

2 Даже их дети помнят эти жертвенники и столбы Ашеры у тенистых деревьев, на высоких холмах

2 Як про синів своїх, так пам'ятають про жерто́вники свої та своїх Аше́р при зеленому де́реві, на високих підгі́рках,

3 и на горах страны. Твои богатства и все твои сокровища Я отдам на разграбление, вместе с твоими святилищами на возвышенностях за грехи, наводнившие всю страну.

3 про го́ру на полі. Багатство твоє й твої ска́рби на здо́бич віддам, пагірки жерто́вні твої — за гріх по всіляких границях твоїх.

4 По своей же вине ты теряешь удел, который Я тебе дал. Я отдам тебя в рабство твоим врагам, в страну, которая тебе незнакома; потому что вы разожгли огонь Моего гнева — он будет пылать вовеки.

4 І опустиш ти руку свою спа́дку свого, що Я дав був тобі. І вчиню́, що ти бу́деш служити своїм ворогам у тім кра́ї, якого не знаєш, бо огонь запали́ли ви в гніві Моїм, й аж навіки пала́тиме він!

5 Так говорит Господь: — Проклят полагающийся на смертного, делающий своей опорой плоть и отвращающий свое сердце от Господа.

5 Так говорить Господь: Прокля́тий той муж, що надію кладе́ на люди́ну, і робить раме́ном своїм слабу плоть, а від Господа серце його відступає!

6 Он будет как куст в пустыне; не увидит, как явится благо. Будет жить в обожженной зноем пустыне, в соленой земле, где никто не живет.

6 І він бу́де, як голий той кущ у степу́, і не побачить, щоб добре прийшло́, і він пробува́тиме в кра́ї сухому в пустині, у кра́ї солоному та незаме́шканому.

7 Благословен полагающийся на Господа, чье упование — Господь.

7 Благослове́нний той муж, що поклада́ється на Господа, що Господь — то надія його!

8 Он будет как дерево, посаженное у воды, что корни свои простирает к реке. Не боится оно, что настанет зной; листья его пребудут зелеными. Не тревожится в год засушливый и плодоносить не перестанет.

8 І він бу́де, як дерево те, над водою поса́джене, що над пото́ком пускає корі́ння своє, і не боїться, як при́йде спеко́та, — і його листя зелене, і в році посу́хи не буде жури́тись, і не перестане прино́сити пло́ду!

9 Сердце лукавее всего и неисцелимо — кто в силах понять его?

9 Людське серце найлукавіше над все та невиго́йне, хто пізнає його?

10 — Я, Господь, проникаю в сердце и испытываю разум, чтобы каждому воздать по поступкам, по плодам его рук.

10 Я Господь, що досліджує серце, що випробо́вує ни́рки, щоб кожному дати згідно з пу́ттю його, за пло́дом учи́нків його́.

11 Как куропатка сидит на яйцах, которых она не несла, так и тот, кто копит богатство нечестно: в середине его жизненного пути оно уйдет от него, и в конце он окажется глупцом.

11 Куропа́тва виси́джує я́йця, яких не прине́сла, — це той, хто багатство набув, та неправдою: він покине його в половині днів своїх, і стане безу́мним при своєму кінці́.

12 — Славный престол, вознесенный извечно, — вот место Святыни нашей.

12 Трон слави, висо́кий від віку, — це місце нашої святині!

13 Господь, надежда Израиля, всякий, кто оставит Тебя, будет опозорен; кто от Тебя отвернется, уподобится именам, написанным на прахе, потому что оставил Господа, источник живой воды.

13 Надіє Ізраїлева, Господи, — посоро́млені будуть усі, хто Тебе залиша́є! Ті, що Мене покида́ють, на піску́ будуть списані, бо вони поки́нули Господа, джерело живої води.

14 Исцели меня, Господи, и я буду исцелен; спаси меня, и я буду спасен, потому что я славлю Тебя.

14 Уздоров мене, Господи, і буду вздоро́влений я, спаси Ти мене, і я буду спасе́ний, — бо Ти слава моя!

15 Все твердят мне: «Где слово Господне? Пусть исполнится!»

15 Ось вони мені кажуть: „Де слово Господнє? Нехай воно при́йде!“

16 Не бежал я от того, чтобы быть пастухом у Тебя; Ты знаешь, рокового дня я не желал. То, что сходило с моих уст, Тебе открыто.

16 А я не відтягавсь бути па́стирем в Тебе, не жада́в злого дня, Ти це знаєш, — що вихо́дило з уст моїх, те перед лицем Твоїм явне було́.

17 Не будь ужасом для меня; Ты — убежище мое в день бедствия.

17 Не будь Ти для мене страхі́ттям, — на день зла Ти моє пристано́вище!

18 Пусть покроются позором мои гонители, но меня от позора сохрани; пусть их терзает страх, а меня защити от страха. Пошли им день бедствия, сокруши их тяжким ударом.

18 Бодай посоро́мились ті, хто мене переслі́дує, а я щоб не був посоро́млений, нехай побенте́жені бу́дуть вони, а я хай не буду збенте́жений, день злого на них наведи́ та зламай їх подві́йним злама́нням!

19 Так сказал мне Господь: — Пойди и встань у Народных ворот, через которые входят и выходят цари Иудеи, а потом иди и встань у других ворот Иерусалима.

19 Так промовив до мене Господь: Іди, і станеш у брамі синів наро́ду, що юдські царі входять нею та нею виходять, та по всіх брамах Єрусалиму.

20 Скажи им: «Слушайте слово Господне, цари Иудеи, и весь народ Иудеи, и все жители Иерусалима, кто ходит через эти ворота.

20 І скажеш до них: Послухайте слова Господнього, царі юдські й уся Юдеє, та всі ме́шканці Єрусалиму, що входите брамами тими.

21 Так говорит Господь: Если любите жизнь, смотрите, не носите ношу в субботу и не проносите их через ворота Иерусалима.

21 Так говорить Господь: Стережіться за ду́ші свої, і не носіть тягару́ за субо́тнього дня, і не носіть його бра́мами Єрусалиму.

22 Не выносите ношу из своих домов и не делайте никакой работы в субботу — храните субботу священной, как Я повелел вашим предкам,

22 І не носіть тягару́ з домів ваших субо́тнього дня, і жо́дної праці робити не бу́дете, і день субо́тній освя́тите, як Я вашим батька́м наказав був!

23 которые, однако, не слушали, и не внимали, и были упрямы. Они не слушали и не принимали наставления.

23 Та вони не послухали, й вуха свого не схили́ли, і вчинили себе тугоши́їми, щоб не слухатися та не брати навча́ння.

24 Но если вы будете слушаться Меня, — возвещает Господь, — и не станете проносить ношу через ворота этого города в субботу, а станете хранить субботу священной, не делая в этот день никакой работы,

24 I буде, якщо Мене справді ви бу́дете слу́хатись, — каже Господь, — щоб тягару́ не носити в брами міста цього́ за субо́тнього дня, і щоб освяти́ти день суботній, і щоб жодної праці в цей день не робити, —

25 то через ворота этого города будут входить цари, которые сидят на престоле Давида, и их приближенные. Будут проезжать в колесницах и на конях цари и их приближенные, народ Иудеи и жители Иерусалима, и город этот вечно будет населен жителями.

25 то ходи́тимуть бра́мами міста цього царі та князі́, що будуть сидіти на троні Давидовім, що їздити будуть колесни́цями й кі́ньми, вони й їхні прави́телі, юдеї та ме́шканці Єрусалиму, і це місто стоятиме вічно!

26 Из городов Иудеи, из окрестностей Иерусалима, из земель Вениамина, с западных предгорий, с нагорий и из Негева будут приходить люди со всесожжениями и жертвами, хлебными приношениями, ладаном и благодарственными дарами для дома Господня.

26 І будуть прихо́дити з Ю́диних міст та з око́лиць Єрусалиму, і з кра́ю Веніяминового, і з рівни́ни, і з гір, і з пі́вдня, і цілопа́лення й жертви прино́сити бу́дуть, та жертву хлі́бну, і ла́дан, і будуть прино́сити жертву подяки до дому Господнього.

27 Но если вы не послушаетесь Меня, не будете соблюдать святость субботы и будете проносить ношу, входя через ворота Иерусалима в субботу, то Я зажгу в воротах Иерусалима неугасимое пламя, которое уничтожит его дворцы».

27 А якщо ви Мене не послу́хаєтесь, щоб святити день субо́тній і щоб тягару́ не носити, і щоб бра́мами Єрусалиму субо́тнього дня не ходити, то огонь підпалю́ в їхніх брамах, і він поїсть єрусалимські пала́ти, — і не пога́сне!

1.0x