CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Иез. 12
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Книга пророка Иезекииля

Глава 12

1 Было ко мне слово Господа:

2 — Сын человеческий, ты живешь среди мятежников. У них есть глаза, чтобы видеть, но они не видят, есть уши, чтобы слышать, но они не слышат, потому что они мятежный народ.

3 Поэтому, сын человеческий, собери пожитки для переселения и днем, у них на глазах, тронься в путь. Пойди оттуда, где ты сейчас, в другое место. Может быть, они поймут, хотя они и мятежный дом.

4 Днем, у них на глазах, вынеси пожитки, собранные для переселения, а вечером, у них на глазах, выйди, словно те, кто уходит в плен.

5 Проломи у них на глазах отверстие в стене и вынеси через него пожитки.

6 Возьми их на плечи у них на глазах и вынеси в потемках. Закрой себе лицо, чтобы не видеть этой земли, потому что Я сделал тебя знамением дому Израиля.

7 Я сделал, как мне было велено. Днем я вынес вещи, собранные для переселения, вечером я руками проломил отверстие в стене и у всех на глазах вынес в потемках вещи, держа их на плечах.

8 Утром было ко мне слово Господа:

9 — Сын человеческий, неужели мятежный дом Израиля не спрашивал тебя: «Что ты делаешь?»

10 Скажи им: «Так говорит Владыка Господь: Это пророчество для правителя в Иерусалиме и для всего дома Израиля, который там».

11 Скажи им: «Я для вас знамение: как я сделал, так и будет сделано с вами; вы отправитесь в изгнание, в плен.

12 Правитель, который среди них, возьмет пожитки на плечи в потемках и тронется в путь; в стене проломят отверстие, чтобы он мог через него выйти. Он закроет лицо, чтобы не видеть этой земли.

13 Я раскину ему Свою сеть, и он попадется в Мою западню; Я отведу его в Вавилон, в страну халдеев, но он ее не увидит. Там он умрет.

14 Я развею по всем ветрам всех, кто вокруг него — его помощников и воинов — и буду преследовать их с обнаженным мечом.

15 Они узнают, что Я — Господь, когда Я рассею их между народами и развею их по странам.

16 Но некоторых из них Я уберегу от меча, голода и мора, чтобы среди народов, к которым они пойдут, они рассказали о своих омерзительных обычаях. Тогда они узнают, что Я — Господь».

17 Было ко мне слово Господа:

18 — Сын человеческий, трепещи, когда ешь и содрогайся от страха, когда пьешь.

19 Говори народу страны: «Так говорит Владыка Господь о жителях Иерусалима и о земле Израиля: Они будут есть в тревоге и пить в ужасе, потому что их земля будет лишена всего, что в ней есть, из-за жестокости ее жителей.

20 Населенные города будут опустошены и страна разорена. Тогда вы узнаете, что Я — Господь».

21 Было ко мне слово Господа:

22 — Сын человеческий, что за поговорка у вас в земле Израиля: «Дни пройдут, и всякое пророческое видение развеется?»

23 Скажи им: «Так говорит Владыка Господь: Я покончу с этой поговоркой, и ее больше не будут произносить в Израиле». Скажи им: «Приближаются дни, когда всякое пророческое видение исполнится.

24 Ведь у народа Израиля не будет больше ложных видений и обманчивых откровений.

25 Я, Господь, буду говорить, и слово, которое Я скажу, не замедлит исполниться. В ваши дни, мятежный дом, Я скажу слово и исполню», — возвещает Владыка Господь.

26 Было ко мне слово Господа:

27 — Сын человеческий, дом Израиля говорит: «Его видение исполнится через много лет; он пророчествует о далеком будущем».

28 Поэтому скажи им: Так говорит Владыка Господь: «Ни одно из Моих слов больше не будет отсрочено; все, что Я говорю, исполнится», — возвещает Владыка Господь.

Єзекiїль

Розділ 12

1 І було мені слово Господнє таке:

2 „Сину лю́дський, ти живеш серед дому ворохо́бного, — вони мають очі, щоб бачити, та не бачать, мають ву́ха, щоб слухати, та не чують, бо вони дім ворохо́бний.

3 А ти, сину лю́дський, пороби́ собі речі для мандрі́вки, і йди на вигна́ння вдень на їхніх оча́х, і пі́деш на вигна́ння з свого місця до іншого місця на їхніх оча́х, може побачать вони, що вони дім ворохо́бности.

4 І повино́сиш свої речі, як речі для мандрівки, удень на їхніх оча́х, а ти ви́йдеш увечорі на їхніх оча́х, як виходять вигна́нці.

5 На їхніх оча́х пробий собі дірку в стіні, і повино́сиш нею.

6 На їхніх оча́х на раме́ні повино́сиш, винесеш поте́мки, закриєш обличчя своє, і не побачиш землі, бо Я поставив тебе зна́ком для Ізраїлевого дому“.

7 І зробив я так, як наказано мені: речі свої я повино́сив удень, а ввечорі пробив собі рукою дірку в стіні, по́темки повиносив, — на рамені носив на їхніх оча́х.

8 А ра́нком було мені слово Господнє таке:

9 „Сину лю́дський, чи ж не сказав до тебе дім Ізраїлів, дім ворохо́бности: Що ти робиш?

10 Скажи до них: Так сказав Господь Бог: Це пророцтво про начальника Єрусалиму та ввесь Ізраїлів дім, що в ньому вони.

11 Скажи: Я ваш знак. Як зробив Я, так буде зро́блено їм, — пі́дуть на вигна́ння в поло́н!

12 А той начальник, що серед них, на рамені буде не́сти по́темки й ви́йде; у стіні проб'ють дірку, щоб вивести його; обличчя своє він закриє, щоб не бачити землі очи́ма.

13 І розтягну́ на нього сітку Свою, і він буде схо́плений в па́стку Мою, і відведу́ його до Вавилону, до халдейського кра́ю, та його він не побачить, і там помре.

14 А все, що навко́ло нього, його помічники та всі ві́йська його, розпоро́шу на всі вітри́, і витягну за ними меча.

15 I пізнають вони, що Я — Госпо́дь, коли розві́ю їх поміж наро́дами та розпоро́шу їх по країнах!

16 А нечисле́нних з них людей збережу́ від меча, від голоду та від зарази, щоб вони оповіда́ли про свої гидо́ти серед народів, куди поприхо́дять. І вони пізнають, що Я — Госпо́дь!“

17 І було мені слово Господнє таке:

18 „Сину лю́дський, їж свій хліб у дрижа́нні, а воду свою пий у тремті́нні та в журбі́.

19 І скажеш до народу цього Кра́ю: Так говорить Господь Бог на ме́шканців Єрусалиму, на Ізраїлеву землю: Вони хліб свій в журбі будуть їсти, а воду свою будуть пити в остовпі́нні, бо спустоші́в їхній край від своєї по́вні за наси́лля всіх, що ме́шкають у ньому.

20 І поруйнуються насе́лені міста́, а край стане спусто́шенням, і пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь!

21 І було мені слово Господнє таке:

22 „Сину лю́дський, що це в вас за припові́стка така в Ізраїлевій землі: „Продо́вжаться дні, — і зникне всіляке виді́ння“?

23 Тому́ скажи їм: Так говорить Госпо́дь Бог: Припиню́ Я цю припові́стку, і більше не будуть її припові́сткувати в Ізраїлі, але говори їм: „Набли́зилися оті дні й слово всякого виді́ння“.

24 Бо не буде вже жодного марно́го видіння та підле́сливого чарува́ння в Ізраїлевім домі.

25 Бо Я, Господь, буду говорити, а яке слово говоритиму, то буде воно зді́йснене, не відтя́гнеться вже, бо за ваших днів, доме ворохо́бности, буду говорити слово, і його виконаю, говорить Господь Бог“.

26 І було мені слово Господнє таке:

27 „Сину лю́дський, ось говорить Ізраїлів дім: Те виді́ння, яке він бачить, воно про далекі дні, і про далекі часи́ він пророкує.

28 Тому їм скажи: Так говорить Господь Бог: Не відтя́гнуться вже всі слова́ Мої, — яке слово говоритиму, те буде ви́конане, говорить Господь Бог!“

Книга пророка Иезекииля

Глава 12

Єзекiїль

Розділ 12

1 Было ко мне слово Господа:

1 І було мені слово Господнє таке:

2 — Сын человеческий, ты живешь среди мятежников. У них есть глаза, чтобы видеть, но они не видят, есть уши, чтобы слышать, но они не слышат, потому что они мятежный народ.

2 „Сину лю́дський, ти живеш серед дому ворохо́бного, — вони мають очі, щоб бачити, та не бачать, мають ву́ха, щоб слухати, та не чують, бо вони дім ворохо́бний.

3 Поэтому, сын человеческий, собери пожитки для переселения и днем, у них на глазах, тронься в путь. Пойди оттуда, где ты сейчас, в другое место. Может быть, они поймут, хотя они и мятежный дом.

3 А ти, сину лю́дський, пороби́ собі речі для мандрі́вки, і йди на вигна́ння вдень на їхніх оча́х, і пі́деш на вигна́ння з свого місця до іншого місця на їхніх оча́х, може побачать вони, що вони дім ворохо́бности.

4 Днем, у них на глазах, вынеси пожитки, собранные для переселения, а вечером, у них на глазах, выйди, словно те, кто уходит в плен.

4 І повино́сиш свої речі, як речі для мандрівки, удень на їхніх оча́х, а ти ви́йдеш увечорі на їхніх оча́х, як виходять вигна́нці.

5 Проломи у них на глазах отверстие в стене и вынеси через него пожитки.

5 На їхніх оча́х пробий собі дірку в стіні, і повино́сиш нею.

6 Возьми их на плечи у них на глазах и вынеси в потемках. Закрой себе лицо, чтобы не видеть этой земли, потому что Я сделал тебя знамением дому Израиля.

6 На їхніх оча́х на раме́ні повино́сиш, винесеш поте́мки, закриєш обличчя своє, і не побачиш землі, бо Я поставив тебе зна́ком для Ізраїлевого дому“.

7 Я сделал, как мне было велено. Днем я вынес вещи, собранные для переселения, вечером я руками проломил отверстие в стене и у всех на глазах вынес в потемках вещи, держа их на плечах.

7 І зробив я так, як наказано мені: речі свої я повино́сив удень, а ввечорі пробив собі рукою дірку в стіні, по́темки повиносив, — на рамені носив на їхніх оча́х.

8 Утром было ко мне слово Господа:

8 А ра́нком було мені слово Господнє таке:

9 — Сын человеческий, неужели мятежный дом Израиля не спрашивал тебя: «Что ты делаешь?»

9 „Сину лю́дський, чи ж не сказав до тебе дім Ізраїлів, дім ворохо́бности: Що ти робиш?

10 Скажи им: «Так говорит Владыка Господь: Это пророчество для правителя в Иерусалиме и для всего дома Израиля, который там».

10 Скажи до них: Так сказав Господь Бог: Це пророцтво про начальника Єрусалиму та ввесь Ізраїлів дім, що в ньому вони.

11 Скажи им: «Я для вас знамение: как я сделал, так и будет сделано с вами; вы отправитесь в изгнание, в плен.

11 Скажи: Я ваш знак. Як зробив Я, так буде зро́блено їм, — пі́дуть на вигна́ння в поло́н!

12 Правитель, который среди них, возьмет пожитки на плечи в потемках и тронется в путь; в стене проломят отверстие, чтобы он мог через него выйти. Он закроет лицо, чтобы не видеть этой земли.

12 А той начальник, що серед них, на рамені буде не́сти по́темки й ви́йде; у стіні проб'ють дірку, щоб вивести його; обличчя своє він закриє, щоб не бачити землі очи́ма.

13 Я раскину ему Свою сеть, и он попадется в Мою западню; Я отведу его в Вавилон, в страну халдеев, но он ее не увидит. Там он умрет.

13 І розтягну́ на нього сітку Свою, і він буде схо́плений в па́стку Мою, і відведу́ його до Вавилону, до халдейського кра́ю, та його він не побачить, і там помре.

14 Я развею по всем ветрам всех, кто вокруг него — его помощников и воинов — и буду преследовать их с обнаженным мечом.

14 А все, що навко́ло нього, його помічники та всі ві́йська його, розпоро́шу на всі вітри́, і витягну за ними меча.

15 Они узнают, что Я — Господь, когда Я рассею их между народами и развею их по странам.

15 I пізнають вони, що Я — Госпо́дь, коли розві́ю їх поміж наро́дами та розпоро́шу їх по країнах!

16 Но некоторых из них Я уберегу от меча, голода и мора, чтобы среди народов, к которым они пойдут, они рассказали о своих омерзительных обычаях. Тогда они узнают, что Я — Господь».

16 А нечисле́нних з них людей збережу́ від меча, від голоду та від зарази, щоб вони оповіда́ли про свої гидо́ти серед народів, куди поприхо́дять. І вони пізнають, що Я — Госпо́дь!“

17 Было ко мне слово Господа:

17 І було мені слово Господнє таке:

18 — Сын человеческий, трепещи, когда ешь и содрогайся от страха, когда пьешь.

18 „Сину лю́дський, їж свій хліб у дрижа́нні, а воду свою пий у тремті́нні та в журбі́.

19 Говори народу страны: «Так говорит Владыка Господь о жителях Иерусалима и о земле Израиля: Они будут есть в тревоге и пить в ужасе, потому что их земля будет лишена всего, что в ней есть, из-за жестокости ее жителей.

19 І скажеш до народу цього Кра́ю: Так говорить Господь Бог на ме́шканців Єрусалиму, на Ізраїлеву землю: Вони хліб свій в журбі будуть їсти, а воду свою будуть пити в остовпі́нні, бо спустоші́в їхній край від своєї по́вні за наси́лля всіх, що ме́шкають у ньому.

20 Населенные города будут опустошены и страна разорена. Тогда вы узнаете, что Я — Господь».

20 І поруйнуються насе́лені міста́, а край стане спусто́шенням, і пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь!

21 Было ко мне слово Господа:

21 І було мені слово Господнє таке:

22 — Сын человеческий, что за поговорка у вас в земле Израиля: «Дни пройдут, и всякое пророческое видение развеется?»

22 „Сину лю́дський, що це в вас за припові́стка така в Ізраїлевій землі: „Продо́вжаться дні, — і зникне всіляке виді́ння“?

23 Скажи им: «Так говорит Владыка Господь: Я покончу с этой поговоркой, и ее больше не будут произносить в Израиле». Скажи им: «Приближаются дни, когда всякое пророческое видение исполнится.

23 Тому́ скажи їм: Так говорить Госпо́дь Бог: Припиню́ Я цю припові́стку, і більше не будуть її припові́сткувати в Ізраїлі, але говори їм: „Набли́зилися оті дні й слово всякого виді́ння“.

24 Ведь у народа Израиля не будет больше ложных видений и обманчивых откровений.

24 Бо не буде вже жодного марно́го видіння та підле́сливого чарува́ння в Ізраїлевім домі.

25 Я, Господь, буду говорить, и слово, которое Я скажу, не замедлит исполниться. В ваши дни, мятежный дом, Я скажу слово и исполню», — возвещает Владыка Господь.

25 Бо Я, Господь, буду говорити, а яке слово говоритиму, то буде воно зді́йснене, не відтя́гнеться вже, бо за ваших днів, доме ворохо́бности, буду говорити слово, і його виконаю, говорить Господь Бог“.

26 Было ко мне слово Господа:

26 І було мені слово Господнє таке:

27 — Сын человеческий, дом Израиля говорит: «Его видение исполнится через много лет; он пророчествует о далеком будущем».

27 „Сину лю́дський, ось говорить Ізраїлів дім: Те виді́ння, яке він бачить, воно про далекі дні, і про далекі часи́ він пророкує.

28 Поэтому скажи им: Так говорит Владыка Господь: «Ни одно из Моих слов больше не будет отсрочено; все, что Я говорю, исполнится», — возвещает Владыка Господь.

28 Тому їм скажи: Так говорить Господь Бог: Не відтя́гнуться вже всі слова́ Мої, — яке слово говоритиму, те буде ви́конане, говорить Господь Бог!“

1.0x