Библия - Обещанное Восстановление

Бытие

Глава 30

1 Когда Рахиль увидела, что она не рождает детей Иакову, поревновала Рахиль сестре своей, и сказала Иакову: дай мне детей; а если не так, то я умру.

2 Иаков осердился на Рахиль, и сказал: неужели я вместо Бога, Который не дал тебе плода чрева?

3 Но она сказала: вот служанка моя Валла; войди к ней; пусть она родит у меня на коленах, тогда и я буду иметь детей от нее.

4 И так она дала ему Валлу, служанку свою, в жену; и вошел к ней Иаков.

5 Валла зачала, и родила Иакову сына.

6 При сем Рахиль сказала: Бог явил мне суд, и услышал глас мой, и дал мне сына; и посему нарекла ему имя: Дан.

7 Зачала и опять Валла, служанка Рахилина, и родила Иакову другого сына.

8 Тут Рахиль сказала: борьбою Божественною боролась я с сестрою моею, и превозмогла; посему нарекла ему имя: Неффалим.

9 Лия, видя, что перестала рождать, взяв служанку свою Зелфу, дала ее Иакову в жену.

10 И Зелфа, служанка Лиина, родила Иакову сына.

11 При сем Лия сказала: пришло счастие; и нарекла ему имя: Гад.

12 Зелфа, служанка Лиина, родила и другого сына Иакову.

13 Тогда Лия сказала: это блаженство для меня! ибо блаженною будут называть меня женщины. И нарекла ему имя: Асир.

14 Однажды, во время жатвы пшеницы, Рувим вышел в поле, и нашел мандрагоры, и принес их Лии, матери своей. Тогда Рахиль сказала Лии: дай мне мандрагоров сына твоего.

15 Но Лия сказала ей: неужели мало тебе, что ты завладела мужем моим, ты домогаешься и мандрагоров сына моего? Рахиль отвечала: хорошо, пусть он спит с тобою эту ночь, за мандрагоры сына твоего.

16 Итак вечером, когда Иаков пришел с поля, Лия вышла ему навстречу, и сказала: войди ко мне; ибо я купила тебя за мандрагоры сына моего. Посему он и спал с нею в ту ночь.

17 И услышал Бог Лию, и она зачала, и родила Иакову пятого сына.

18 И сказала Лия: Бог дал мне возмездие мое, тогда, как я уже служанку мою отдала мужу моему. И нарекла имя ему: Иссахар.

19 И еще зачала Лия, и родила Иакову шестого сына.

20 Тогда сказала Лия: Бог дал мне прекрасный дар; теперь будет жить со мною муж мой; ибо я родила ему шесть сынов. И нарекла ему имя: Завулон.

21 Потом родила дочь и нарекла ей имя: Дина.

22 И помянул Бог Рахиль, и услышал ее Бог, и отверз утробу ее.

23 Она зачала и родила сына, и сказала: избавил меня Бог от нарекания.

24 И нарекла ему имя: Иосиф, сказав: Иегова даст мне и другого сына.

25 После того, как Рахиль родила Иосифа, Иаков сказал Лавану: отпусти меня, я пойду в свое место и в свою землю;

26 Отдай жен моих и детей моих, за которых я работал тебе, и я пойду, ибо ты знаешь работу мою, сколько я работал тебе.

27 Но Лаван сказал ему: о! если бы я обрел благодать пред очами твоими! Я примечаю, что за тебя Иегова благословил меня.

28 И сказал: назначь сам себе награду от меня, и я дам тебе.

29 На сие Иаков сказал ему: ты знаешь, сколько я работал тебе, и сколько сделалось у тебя скота при мне.

30 Мало было у тебя до меня, а стало много; Иегова благословил тебя по приходе моем; когда же я буду работать и для своего дома?

31 Лаван сказал: что дать тебе? Иаков ответствовал: не давай мне ничего; если только сделаешь мне, что я скажу, то я опять буду пасти и стеречь овец твоих.

32 Я пройду сегодня по всему стаду овец твоих и отделю из них всякий скот с крапинами и с пятнами, всякую скотину черную из овец, также с пятнами и с крапинами из коз. После сего такой скот пусть будет наградою мне.

33 Таким образом, справедливость моя сама собою будет говорить за меня в следующее время пред лицем твоим, когда придешь посмотреть награду мою. Все, что у меня из коз не будет с крапинами, и из овец не будет черное, пусть считается за краденое.

34 На сие Лаван сказал: хорошо, пусть будет по твоему слову.

35 И отделил в тот день козлов пестрых, и с крапинами, и всех коз с крапинами и с пятнами, всех, на которых было несколько белого, и всех черных овец, и отдал на руки сыновьям своим;

36 И назначил расстояние между собою и между Иаковом на три дня пути. Иаков же пас остальной мелкий скот Лаванов.

37 Тогда Иаков взял свежих прутьев стираксовых, миндальных и яворовых, и вырезал на них белые полосы, сняв кору до белизны, которая на тех прутьях;

38 И положил прутья, которые он испестрил, перед скотом в водопойных корытах, куда скот приходил пить, и где, приходя пить, зачинал.

39 И зачинал скот у прутьев, и рождался скот пестрый, и с крапинами, и с пятнами.

40 Таких агнцев Иаков отделял, и ставил скот лицем к пестрому и всему черному скоту Лаванову; но свои стада держал особо, и не ставил их вместе со скотом Лавана.

41 Каждый раз, когда зачинал скот крепкий, Иаков полагал прутья в корытах, пред глазами скота, чтобы он зачинал у прутьев.

42 А когда скот был слаб, тогда он не клал. И доставался слабый скот Лавану, а крепкий Иакову.

43 И сделался он весьма, весьма богат, так что у него было множество мелкого скота, и рабыни, и рабы, и верблюды, и ослы.

Буття

Розділ 30

1 І побачила Рахіль, що вона не вродила Якову. І заздрила Рахіль сестрі своїй, і сказала до Якова: „Дай мені синів! А коли ні, то я вмираю!“

2 І запалився гнів Яковів на Рахіль, і він сказав: „Чи я замість Бога, що затримав від тебе плід утроби?“

3 І сказала вона: „Ось неві́льниця моя Білга. Прийди до неї, і нехай вона вродить на коліна мої, і я також буду мати від неї дітей“.

4 І вона дала йому Білгу, невільницю свою, за жінку. І ввійшов до неї Яків.

5 І завагітніла Білга, і вродила Якову сина.

6 І сказала Рахіль: „Розсудив Бог мене, а також вислухав голос мій, і дав мені сина.“ Тому́ назвала ймення йому: Дан.

7 І завагітніла вона ще, і вродила Білга, невільниця Рахілина, другого сина Якову.

8 І сказала Рахіль: „Великою боротьбою боролась я з сестрою своєю, — і перемогла. І назвала ймення йому: Нефтали́м.

9 І побачила Лія, що вона перестала родити, і взяла Зілпу, свою невільницю, і дала́ її Якову за жінку.

10 І вродила Зілпа, неві́льниця Леїна, Якову сина.

11 І сказала Лія: „Прийшло щастя“, і назвала ймення йому Ґад.

12 І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, другого сина Якову.

13 І промовила Лія: „То на блаже́нство моє, бо будуть уважати мене за жінку блаженну“. І назвала ймення йому: Аси́р.

14 І пішов Рувим за тих днів, коли жато пшеницю, і знайшов на полі мандрагорові яблучка, і приніс їх до Лії, матері своєї. І сказала Рахіль до Лії: „Дай мені з мандрагорових яблучок сина твого!“

15 А та відказала їй: „Чи мало тобі, що забрала мого чоловіка? І забереш також мандрагорові яблучка сина мого?“ І сказала Рахіль: „Тому то він ляже з тобою цієї ночі за мандрагорові яблучка сина твого!“

16 І прийшов Яків з поля ввечері, а Лія вийшла назустріч і сказала: „Уві́йдеш до мене, бо справді найняла я тебе за мандрагорові яблучка сина мого“. І лежав він із нею ночі тієї.

17 І вислухав Бог Лію, і завагітніла вона, і вродила Якову п'ятого сина.

18 І промовила Лія: „Дав Бог заплату мені, що дала я невільницю свою своєму чоловікові“. І назвала ймення йому: Іссаха́р.

19 І завагітніла Лія ще, і вродила Якову шостого сина.

20 І промовила Лія: „Обдарував мене Бог добрим подарунком, — цим разом замешкає в мене мій чоловік, бо я породила йому шестеро синів“. І назвала ймення йому: Завуло́н.

21 А потому вродила дочку, і назвала ймення їй: Діна.

22 І згадав Бог про Рахіль, і вислухав її Бог, і відчинив їй утробу.

23 І завагітніла вона, і сина вродила, і сказала: „Бог забрав мою ганьбу!“

24 І назвала ймення йому: Йо́сип, кажучи: „Додасть Господь мені іншого сина!“

25 І сталося, коли Рахіль породила Йо́сипа, то сказав Яків до Лавана: „Відпусти мене, і нехай я піду́ до свого місця й до Кра́ю свого.

26 Дай же жінок моїх і дітей моїх, що служив тобі за них, і нехай я піду́, бо ти знаєш службу мою, яку я служив був тобі“.

27 І промовив до нього Лаван: „Коли я знайшов милість в очах твоїх, побудь з нами, бо я зрозумів, що поблагословив мене Господь через тебе“.

28 І далі казав: „Признач собі заплату від мене, — і я дам“.

29 А той відказав: „Ти знаєш, як я служив тобі, і якою стала худоба твоя зо мною.

30 Бо те мале, що було в тебе до мене, розмножилося на велике, і Господь поблагословив тебе, відко́ли нога моя в тебе. А тепер, коли ж я буду працювати для власного дому?“

31 І сказав Лаван: „Що́ ж я тобі дам?“ А Яків промовив: „Не давай мені нічого. Коли зробиш мені оцю річ, то вернуся, буду пасти отару твою, буду пильнувати.

32 Я сьогодні перейду́ через усю отару твою, щоб вилучити звідти кожну овечку крапчасту й перепола́су, і кожну овечку чорну — з-поміж овець, і переполасе й крапчасте з-поміж кіз, — і це буде заплата мені.

33 І справедливість моя посвідчить за мене в завтрішнім дні, коли при́йдеш гля́нути на заплату мою від тебе. Усе, що воно не крапчасте й не переполасе з-поміж кіз і не чорне з-поміж овець, — крадене воно в мене“.

34 А Лаван відказав: „Так, — нехай буде за словом твоїм!“

35 І того дня вилучив він козлів пасастих і покрапованих, і всі кози крапчасті й переполасі, усе, що біле було́ в ньому, і все чорне серед овець, і дав до рук своїх синів.

36 І визначив дорогу триденну поміж собою й поміж Яковом. А Яків пас позосталу Лаванову отару.

37 І взяв собі Яків сирого кия тополевого, і мігдалового, і каштанового, і налупив з них білих лушпин, відкриваючи білість, що на киях була.

38 І поставив кийки, що їх облупив, перед отарою при жолобах при коритах води, куди отара приходить пити. І вони злучувалися, як прихо́дили пити.

39 І злучувалася отара при киях, і котилася овечками та козами пасастими, крапчастими й переполасими.

40 І відділя́в Яків тих овечок, і ставив отару обличчям до пасастого й до всього чорного серед отари Лавана. І клав свої стада окремо, і не клав їх до отари Лаванової.

41 І бувало, що кожного разу, коли злучувалася отара міцна, то Яків клав при жолобах киї перед очі отари, щоб вона злучувалася при тих киях.

42 А як отара слаба була, то не клав. І ставалось, що слабе припадало Лаванові, а міцніше — Якову.

43 І дуже-дуже зможнів той чоловік. І було в нього багато отар, і невільниці, і раби, і верблюди, і осли.

Бытие Глава 30	Буття Розділ 30
1 Когда Рахиль увидела, что она не рождает детей Иакову, поревновала Рахиль сестре своей, и сказала Иакову: дай мне детей; а если не так, то я умру.	1 І побачила Рахіль, що вона не вродила Якову. І заздрила Рахіль сестрі своїй, і сказала до Якова: „Дай мені синів! А коли ні, то я вмираю!“
2 Иаков осердился на Рахиль, и сказал: неужели я вместо Бога, Который не дал тебе плода чрева?	2 І запалився гнів Яковів на Рахіль, і він сказав: „Чи я замість Бога, що затримав від тебе плід утроби?“
3 Но она сказала: вот служанка моя Валла; войди к ней; пусть она родит у меня на коленах, тогда и я буду иметь детей от нее.	3 І сказала вона: „Ось неві́льниця моя Білга. Прийди до неї, і нехай вона вродить на коліна мої, і я також буду мати від неї дітей“.
4 И так она дала ему Валлу, служанку свою, в жену; и вошел к ней Иаков.	4 І вона дала йому Білгу, невільницю свою, за жінку. І ввійшов до неї Яків.
5 Валла зачала, и родила Иакову сына.	5 І завагітніла Білга, і вродила Якову сина.
6 При сем Рахиль сказала: Бог явил мне суд, и услышал глас мой, и дал мне сына; и посему нарекла ему имя: Дан.	6 І сказала Рахіль: „Розсудив Бог мене, а також вислухав голос мій, і дав мені сина.“ Тому́ назвала ймення йому: Дан.
7 Зачала и опять Валла, служанка Рахилина, и родила Иакову другого сына.	7 І завагітніла вона ще, і вродила Білга, невільниця Рахілина, другого сина Якову.
8 Тут Рахиль сказала: борьбою Божественною боролась я с сестрою моею, и превозмогла; посему нарекла ему имя: Неффалим.	8 І сказала Рахіль: „Великою боротьбою боролась я з сестрою своєю, — і перемогла. І назвала ймення йому: Нефтали́м.
9 Лия, видя, что перестала рождать, взяв служанку свою Зелфу, дала ее Иакову в жену.	9 І побачила Лія, що вона перестала родити, і взяла Зілпу, свою невільницю, і дала́ її Якову за жінку.
10 И Зелфа, служанка Лиина, родила Иакову сына.	10 І вродила Зілпа, неві́льниця Леїна, Якову сина.
11 При сем Лия сказала: пришло счастие; и нарекла ему имя: Гад.	11 І сказала Лія: „Прийшло щастя“, і назвала ймення йому Ґад.
12 Зелфа, служанка Лиина, родила и другого сына Иакову.	12 І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, другого сина Якову.
13 Тогда Лия сказала: это блаженство для меня! ибо блаженною будут называть меня женщины. И нарекла ему имя: Асир.	13 І промовила Лія: „То на блаже́нство моє, бо будуть уважати мене за жінку блаженну“. І назвала ймення йому: Аси́р.
14 Однажды, во время жатвы пшеницы, Рувим вышел в поле, и нашел мандрагоры, и принес их Лии, матери своей. Тогда Рахиль сказала Лии: дай мне мандрагоров сына твоего.	14 І пішов Рувим за тих днів, коли жато пшеницю, і знайшов на полі мандрагорові яблучка, і приніс їх до Лії, матері своєї. І сказала Рахіль до Лії: „Дай мені з мандрагорових яблучок сина твого!“
15 Но Лия сказала ей: неужели мало тебе, что ты завладела мужем моим, ты домогаешься и мандрагоров сына моего? Рахиль отвечала: хорошо, пусть он спит с тобою эту ночь, за мандрагоры сына твоего.	15 А та відказала їй: „Чи мало тобі, що забрала мого чоловіка? І забереш також мандрагорові яблучка сина мого?“ І сказала Рахіль: „Тому то він ляже з тобою цієї ночі за мандрагорові яблучка сина твого!“
16 Итак вечером, когда Иаков пришел с поля, Лия вышла ему навстречу, и сказала: войди ко мне; ибо я купила тебя за мандрагоры сына моего. Посему он и спал с нею в ту ночь.	16 І прийшов Яків з поля ввечері, а Лія вийшла назустріч і сказала: „Уві́йдеш до мене, бо справді найняла я тебе за мандрагорові яблучка сина мого“. І лежав він із нею ночі тієї.
17 И услышал Бог Лию, и она зачала, и родила Иакову пятого сына.	17 І вислухав Бог Лію, і завагітніла вона, і вродила Якову п'ятого сина.
18 И сказала Лия: Бог дал мне возмездие мое, тогда, как я уже служанку мою отдала мужу моему. И нарекла имя ему: Иссахар.	18 І промовила Лія: „Дав Бог заплату мені, що дала я невільницю свою своєму чоловікові“. І назвала ймення йому: Іссаха́р.
19 И еще зачала Лия, и родила Иакову шестого сына.	19 І завагітніла Лія ще, і вродила Якову шостого сина.
20 Тогда сказала Лия: Бог дал мне прекрасный дар; теперь будет жить со мною муж мой; ибо я родила ему шесть сынов. И нарекла ему имя: Завулон.	20 І промовила Лія: „Обдарував мене Бог добрим подарунком, — цим разом замешкає в мене мій чоловік, бо я породила йому шестеро синів“. І назвала ймення йому: Завуло́н.
21 Потом родила дочь и нарекла ей имя: Дина.	21 А потому вродила дочку, і назвала ймення їй: Діна.
22 И помянул Бог Рахиль, и услышал ее Бог, и отверз утробу ее.	22 І згадав Бог про Рахіль, і вислухав її Бог, і відчинив їй утробу.
23 Она зачала и родила сына, и сказала: избавил меня Бог от нарекания.	23 І завагітніла вона, і сина вродила, і сказала: „Бог забрав мою ганьбу!“
24 И нарекла ему имя: Иосиф, сказав: Иегова даст мне и другого сына.	24 І назвала ймення йому: Йо́сип, кажучи: „Додасть Господь мені іншого сина!“
25 После того, как Рахиль родила Иосифа, Иаков сказал Лавану: отпусти меня, я пойду в свое место и в свою землю;	25 І сталося, коли Рахіль породила Йо́сипа, то сказав Яків до Лавана: „Відпусти мене, і нехай я піду́ до свого місця й до Кра́ю свого.
26 Отдай жен моих и детей моих, за которых я работал тебе, и я пойду, ибо ты знаешь работу мою, сколько я работал тебе.	26 Дай же жінок моїх і дітей моїх, що служив тобі за них, і нехай я піду́, бо ти знаєш службу мою, яку я служив був тобі“.
27 Но Лаван сказал ему: о! если бы я обрел благодать пред очами твоими! Я примечаю, что за тебя Иегова благословил меня.	27 І промовив до нього Лаван: „Коли я знайшов милість в очах твоїх, побудь з нами, бо я зрозумів, що поблагословив мене Господь через тебе“.
28 И сказал: назначь сам себе награду от меня, и я дам тебе.	28 І далі казав: „Признач собі заплату від мене, — і я дам“.
29 На сие Иаков сказал ему: ты знаешь, сколько я работал тебе, и сколько сделалось у тебя скота при мне.	29 А той відказав: „Ти знаєш, як я служив тобі, і якою стала худоба твоя зо мною.
30 Мало было у тебя до меня, а стало много; Иегова благословил тебя по приходе моем; когда же я буду работать и для своего дома?	30 Бо те мале, що було в тебе до мене, розмножилося на велике, і Господь поблагословив тебе, відко́ли нога моя в тебе. А тепер, коли ж я буду працювати для власного дому?“
31 Лаван сказал: что дать тебе? Иаков ответствовал: не давай мне ничего; если только сделаешь мне, что я скажу, то я опять буду пасти и стеречь овец твоих.	31 І сказав Лаван: „Що́ ж я тобі дам?“ А Яків промовив: „Не давай мені нічого. Коли зробиш мені оцю річ, то вернуся, буду пасти отару твою, буду пильнувати.
32 Я пройду сегодня по всему стаду овец твоих и отделю из них всякий скот с крапинами и с пятнами, всякую скотину черную из овец, также с пятнами и с крапинами из коз. После сего такой скот пусть будет наградою мне.	32 Я сьогодні перейду́ через усю отару твою, щоб вилучити звідти кожну овечку крапчасту й перепола́су, і кожну овечку чорну — з-поміж овець, і переполасе й крапчасте з-поміж кіз, — і це буде заплата мені.
33 Таким образом, справедливость моя сама собою будет говорить за меня в следующее время пред лицем твоим, когда придешь посмотреть награду мою. Все, что у меня из коз не будет с крапинами, и из овец не будет черное, пусть считается за краденое.	33 І справедливість моя посвідчить за мене в завтрішнім дні, коли при́йдеш гля́нути на заплату мою від тебе. Усе, що воно не крапчасте й не переполасе з-поміж кіз і не чорне з-поміж овець, — крадене воно в мене“.
34 На сие Лаван сказал: хорошо, пусть будет по твоему слову.	34 А Лаван відказав: „Так, — нехай буде за словом твоїм!“
35 И отделил в тот день козлов пестрых, и с крапинами, и всех коз с крапинами и с пятнами, всех, на которых было несколько белого, и всех черных овец, и отдал на руки сыновьям своим;	35 І того дня вилучив він козлів пасастих і покрапованих, і всі кози крапчасті й переполасі, усе, що біле було́ в ньому, і все чорне серед овець, і дав до рук своїх синів.
36 И назначил расстояние между собою и между Иаковом на три дня пути. Иаков же пас остальной мелкий скот Лаванов.	36 І визначив дорогу триденну поміж собою й поміж Яковом. А Яків пас позосталу Лаванову отару.
37 Тогда Иаков взял свежих прутьев стираксовых, миндальных и яворовых, и вырезал на них белые полосы, сняв кору до белизны, которая на тех прутьях;	37 І взяв собі Яків сирого кия тополевого, і мігдалового, і каштанового, і налупив з них білих лушпин, відкриваючи білість, що на киях була.
38 И положил прутья, которые он испестрил, перед скотом в водопойных корытах, куда скот приходил пить, и где, приходя пить, зачинал.	38 І поставив кийки, що їх облупив, перед отарою при жолобах при коритах води, куди отара приходить пити. І вони злучувалися, як прихо́дили пити.
39 И зачинал скот у прутьев, и рождался скот пестрый, и с крапинами, и с пятнами.	39 І злучувалася отара при киях, і котилася овечками та козами пасастими, крапчастими й переполасими.
40 Таких агнцев Иаков отделял, и ставил скот лицем к пестрому и всему черному скоту Лаванову; но свои стада держал особо, и не ставил их вместе со скотом Лавана.	40 І відділя́в Яків тих овечок, і ставив отару обличчям до пасастого й до всього чорного серед отари Лавана. І клав свої стада окремо, і не клав їх до отари Лаванової.
41 Каждый раз, когда зачинал скот крепкий, Иаков полагал прутья в корытах, пред глазами скота, чтобы он зачинал у прутьев.	41 І бувало, що кожного разу, коли злучувалася отара міцна, то Яків клав при жолобах киї перед очі отари, щоб вона злучувалася при тих киях.
42 А когда скот был слаб, тогда он не клал. И доставался слабый скот Лавану, а крепкий Иакову.	42 А як отара слаба була, то не клав. І ставалось, що слабе припадало Лаванові, а міцніше — Якову.
43 И сделался он весьма, весьма богат, так что у него было множество мелкого скота, и рабыни, и рабы, и верблюды, и ослы.	43 І дуже-дуже зможнів той чоловік. І було в нього багато отар, і невільниці, і раби, і верблюди, і осли.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Бытие

Глава 30

Буття

Розділ 30

Бытие

Глава 30

Буття

Розділ 30

Ветхий завет

Новый завет

Бытие

Глава 30

Буття

Розділ 30

Бытие

Глава 30

Буття

Розділ 30

Ветхий
завет

Новый
завет