Книга Иисуса НавинаГлава 11 |
|
1 |
|
2 И к царям, которые жили к северу на горе и на долине с южной стороны Хиннарофа, и на низких местах, и в Нафоф-Доре к западу, |
|
3 К Хананеям, которые жили к востоку и к морю, к Аморреям и Хеттеям, к Ферезеям и к Иевусеям, жившим на горе, и к Евеям, жившим подле Ермона в земле Массифе. |
|
4 И выступили они и все ополчение их с ними, многочисленный народ, который множеством равнялся песку на берегу морском; и коней и колесниц было весьма много. |
|
5 И собрались все цари сии, и пришли и расположились станом вместе при водах Меромских, дабы сразиться с Израилем. |
|
6 |
|
7 Иисус и с ним весь народ, способный к войне, внезапно вышли на них к водам Меромским, и напали на них [на горе]. |
|
8 И предал их Господь в руки Израильтян, и поразили они их, и преследовали их до Сидона великого, и до Мисрефоф-Маима и до долины Мицфы к востоку, и перебили их, так что никого из них не осталось, кто бы уцелел [и избежал]. |
|
9 И поступил Иисус с ними так, как сказал ему Господь: коням их перерезал жилы, и колесницы их сожег огнем. |
|
10 |
|
11 И побили все дышущее, что было в нем, мечем, [все] предав заклятию; не осталось ни одной души; а Гацор сожег он огнем. |
|
12 |
|
13 Впрочем, всех городов, лежавших на возвышенности, не жгли Израильтяне, кроме одного Гацора, который сжег Иисус. |
|
14 А всю добычу городов сих и [весь] скот разграбили сыны Израилевы себе; людей же всех перебили мечем, так что истребили всех их; не оставили [из них] ни одной души. |
|
15 Как повелел Господь Моисею, рабу Своему, так Моисей заповедал Иисусу, а Иисус так и сделал; не отступил ни от одного слова во всем, что повелел Господь Моисею. |
|
16 Таким образом Иисус взял всю нагорную сию землю, всю землю полуденную, всю землю Гошен и низкие места, и равнину и гору Израилеву, и низкие места [при горе], |
|
17 От горы Халак, простирающейся к Сеиру, до Ваал-Гада в долине Ливанской, подле горы Ермона, и всех царей их взял, поразил их и убил. |
|
18 Долгое время вел Иисус войну со всеми сими царями. |
|
19 Не было [ни одного] города, который бы заключил мир с сынами Израилевыми, кроме Евеев, жителей Гаваона; все взяли они войною. |
|
20 Ибо от Господа было то, что они ожесточили сердце свое и войною встречали Израиля, для того, чтобы преданы они были заклятию, и чтобы не было им помилования; но чтобы истреблены были, так как повелел Господь Моисею. |
|
21 |
|
22 Не остался [ни один] из Енакимов в земле сынов Израилевых; остались только в Газе, в Гефе и в Азоте. |
|
23 Таким образом взял Иисус всю землю, как говорил Господь Моисею, и отдал ее Иисус в удел Израильтянам, по разделению колен их. И успокоилась земля от войны. |
Iсус НавинРозділ 11 |
|
1 |
|
2 і до царів, що з пі́вночі на горі та в степу́ на пі́вдень Кінроту, і в Шефелі, і на верхах Дори з за́ходу, — |
|
3 ханаане́янин зо сходу та з за́ходу, а аморе́янин, і хітте́янин, і періззе́янин, і євусе́янин, а хівве́янин під Гермоном, у краї Міцпи́. |
|
4 І вийшли вони та всі їхні табо́ри з ними, народ, числе́нний кі́лькістю, як пісок, що на березі моря, і ко́ней та колесни́ць — дуже багато. |
|
5 І змо́вилися всі ці царі, і прийшли й таборува́ли ра́зом при озері Мером, щоб воювати з Ізраїлем. |
|
6 І сказав Господь до Ісуса: „Не бійся їх, бо взавтра коло цього ча́су Я покладу їх усіх тру́пами перед Ізраїлем; їхнім ко́ням попідрі́зуєш жили ніг, а їхні колесниці попалиш в огні“. |
|
7 І вийшов на них знена́цька Ісус та всі вояки́ з ним при озері Мером, та й напали на них. |
|
8 І дав їх Господь в Ізраїлеву руку, і вони повбивали їх, і гнали їх аж до Великого Сидону, і аж до Місрефот-Маїму, і аж до долини Міцпи на схід, і повибива́ли їх, так що не зоставили їм жодного врято́ваного. |
|
9 І зробив їм Ісус, як сказав йому Господь: їхнім ко́ням попідрізував жили, а їхні колесни́ці попалив ув огні. |
|
10 І вернувся Ісус того ча́су, і здобув Хацор, а його царя вбив мечем, бо Хацор перед тим був головою всіх тих царств. |
|
11 І вони повбивали ві́стрям меча кожну особу, що в ньому, зробили їх закляттям, — не позосталася жодна душа, а Хацора спалив огнем. |
|
12 А всі царські́ міста́ та всіх їхніх царів Ісус здобув, та й повбивав їх ві́стрям меча, зробив їх закляттям, як наказав був Мойсей, раб Господній. |
|
13 Тільки всі міста́, що стоять на згі́р'ях своїх, не спалив їх Ізраїль, крім Хацору, — одно́го його́ спалив Ісус. |
|
14 А всю здо́бич тих міст та худобу Ізраїлеві сини забрали собі; тільки кожну люди́ну побили ві́стрям меча, аж поки вони не вигубили їх, — не позоставили жодної душі. |
|
15 Як Господь наказав був Мойсеєві, Своє́му рабові, так Мойсей наказав Ісусові, і так зробив Ісус, — не занеха́в ані сло́ва зо всього, що Господь наказав був Мойсеєві. |
|
16 І взяв Ісус ввесь той край: го́ри Юди і ввесь Неґев, і ввесь ґошенський край, і Шефелу, і Араву, і гори Ізра́їлеві, і їхню надмо́рську низину́, |
|
17 від гори Халак, що тягнеться до Сеїру, і аж до Баал-Ґаду в лива́нській долині під горою Гермо́н. А всіх їхніх царів він забрав, і би́в їх, і повбивав їх. |
|
18 Довгий час провадив Ісус війну зо всіма́ тими царями. |
|
19 Не було міста, що склало б мир з Ізраїлевими синами, окрім хівве́янина, ґів'онських ме́шканців, — усе взяли́ війною. |
|
20 Бо від Господа було́, щоб зробити запеклим їхнє серце на війну проти Ізраїля, щоб учинити їх закляттям, щоб не було для них милости, але щоб вигубити їх, як Господь наказав був Мойсеєві. |
|
21 І прийшов Ісус того ча́су, і вигубив ве́летнів із гори, з Хеврону, з Девіру, з Анаву, і з усіх Юдських гір, і з усіх Ізраїлевих гір, — ра́зом з їхніми містами Ісус зробив їх закляттям. |
|
22 Не позоставив ве́летня в кра́ї Ізраїлевих синів, — вони позостали тільки в Аззі, в Ґаті та в Ашдоді. |
|
23 І взяв Ісус увесь край, усе так, як говорив був Господь до Мойсея. І Ісус дав його Ізра́їлеві на спа́док, за їхнім поділом на їхні племе́на. А край заспоко́ївся від війни. |
Книга Иисуса НавинаГлава 11 |
Iсус НавинРозділ 11 |
|
1 |
1 |
|
2 И к царям, которые жили к северу на горе и на долине с южной стороны Хиннарофа, и на низких местах, и в Нафоф-Доре к западу, |
2 і до царів, що з пі́вночі на горі та в степу́ на пі́вдень Кінроту, і в Шефелі, і на верхах Дори з за́ходу, — |
|
3 К Хананеям, которые жили к востоку и к морю, к Аморреям и Хеттеям, к Ферезеям и к Иевусеям, жившим на горе, и к Евеям, жившим подле Ермона в земле Массифе. |
3 ханаане́янин зо сходу та з за́ходу, а аморе́янин, і хітте́янин, і періззе́янин, і євусе́янин, а хівве́янин під Гермоном, у краї Міцпи́. |
|
4 И выступили они и все ополчение их с ними, многочисленный народ, который множеством равнялся песку на берегу морском; и коней и колесниц было весьма много. |
4 І вийшли вони та всі їхні табо́ри з ними, народ, числе́нний кі́лькістю, як пісок, що на березі моря, і ко́ней та колесни́ць — дуже багато. |
|
5 И собрались все цари сии, и пришли и расположились станом вместе при водах Меромских, дабы сразиться с Израилем. |
5 І змо́вилися всі ці царі, і прийшли й таборува́ли ра́зом при озері Мером, щоб воювати з Ізраїлем. |
|
6 |
6 І сказав Господь до Ісуса: „Не бійся їх, бо взавтра коло цього ча́су Я покладу їх усіх тру́пами перед Ізраїлем; їхнім ко́ням попідрі́зуєш жили ніг, а їхні колесниці попалиш в огні“. |
|
7 Иисус и с ним весь народ, способный к войне, внезапно вышли на них к водам Меромским, и напали на них [на горе]. |
7 І вийшов на них знена́цька Ісус та всі вояки́ з ним при озері Мером, та й напали на них. |
|
8 И предал их Господь в руки Израильтян, и поразили они их, и преследовали их до Сидона великого, и до Мисрефоф-Маима и до долины Мицфы к востоку, и перебили их, так что никого из них не осталось, кто бы уцелел [и избежал]. |
8 І дав їх Господь в Ізраїлеву руку, і вони повбивали їх, і гнали їх аж до Великого Сидону, і аж до Місрефот-Маїму, і аж до долини Міцпи на схід, і повибива́ли їх, так що не зоставили їм жодного врято́ваного. |
|
9 И поступил Иисус с ними так, как сказал ему Господь: коням их перерезал жилы, и колесницы их сожег огнем. |
9 І зробив їм Ісус, як сказав йому Господь: їхнім ко́ням попідрізував жили, а їхні колесни́ці попалив ув огні. |
|
10 |
10 І вернувся Ісус того ча́су, і здобув Хацор, а його царя вбив мечем, бо Хацор перед тим був головою всіх тих царств. |
|
11 И побили все дышущее, что было в нем, мечем, [все] предав заклятию; не осталось ни одной души; а Гацор сожег он огнем. |
11 І вони повбивали ві́стрям меча кожну особу, що в ньому, зробили їх закляттям, — не позосталася жодна душа, а Хацора спалив огнем. |
|
12 |
12 А всі царські́ міста́ та всіх їхніх царів Ісус здобув, та й повбивав їх ві́стрям меча, зробив їх закляттям, як наказав був Мойсей, раб Господній. |
|
13 Впрочем, всех городов, лежавших на возвышенности, не жгли Израильтяне, кроме одного Гацора, который сжег Иисус. |
13 Тільки всі міста́, що стоять на згі́р'ях своїх, не спалив їх Ізраїль, крім Хацору, — одно́го його́ спалив Ісус. |
|
14 А всю добычу городов сих и [весь] скот разграбили сыны Израилевы себе; людей же всех перебили мечем, так что истребили всех их; не оставили [из них] ни одной души. |
14 А всю здо́бич тих міст та худобу Ізраїлеві сини забрали собі; тільки кожну люди́ну побили ві́стрям меча, аж поки вони не вигубили їх, — не позоставили жодної душі. |
|
15 Как повелел Господь Моисею, рабу Своему, так Моисей заповедал Иисусу, а Иисус так и сделал; не отступил ни от одного слова во всем, что повелел Господь Моисею. |
15 Як Господь наказав був Мойсеєві, Своє́му рабові, так Мойсей наказав Ісусові, і так зробив Ісус, — не занеха́в ані сло́ва зо всього, що Господь наказав був Мойсеєві. |
|
16 Таким образом Иисус взял всю нагорную сию землю, всю землю полуденную, всю землю Гошен и низкие места, и равнину и гору Израилеву, и низкие места [при горе], |
16 І взяв Ісус ввесь той край: го́ри Юди і ввесь Неґев, і ввесь ґошенський край, і Шефелу, і Араву, і гори Ізра́їлеві, і їхню надмо́рську низину́, |
|
17 От горы Халак, простирающейся к Сеиру, до Ваал-Гада в долине Ливанской, подле горы Ермона, и всех царей их взял, поразил их и убил. |
17 від гори Халак, що тягнеться до Сеїру, і аж до Баал-Ґаду в лива́нській долині під горою Гермо́н. А всіх їхніх царів він забрав, і би́в їх, і повбивав їх. |
|
18 Долгое время вел Иисус войну со всеми сими царями. |
18 Довгий час провадив Ісус війну зо всіма́ тими царями. |
|
19 Не было [ни одного] города, который бы заключил мир с сынами Израилевыми, кроме Евеев, жителей Гаваона; все взяли они войною. |
19 Не було міста, що склало б мир з Ізраїлевими синами, окрім хівве́янина, ґів'онських ме́шканців, — усе взяли́ війною. |
|
20 Ибо от Господа было то, что они ожесточили сердце свое и войною встречали Израиля, для того, чтобы преданы они были заклятию, и чтобы не было им помилования; но чтобы истреблены были, так как повелел Господь Моисею. |
20 Бо від Господа було́, щоб зробити запеклим їхнє серце на війну проти Ізраїля, щоб учинити їх закляттям, щоб не було для них милости, але щоб вигубити їх, як Господь наказав був Мойсеєві. |
|
21 |
21 І прийшов Ісус того ча́су, і вигубив ве́летнів із гори, з Хеврону, з Девіру, з Анаву, і з усіх Юдських гір, і з усіх Ізраїлевих гір, — ра́зом з їхніми містами Ісус зробив їх закляттям. |
|
22 Не остался [ни один] из Енакимов в земле сынов Израилевых; остались только в Газе, в Гефе и в Азоте. |
22 Не позоставив ве́летня в кра́ї Ізраїлевих синів, — вони позостали тільки в Аззі, в Ґаті та в Ашдоді. |
|
23 Таким образом взял Иисус всю землю, как говорил Господь Моисею, и отдал ее Иисус в удел Израильтянам, по разделению колен их. И успокоилась земля от войны. |
23 І взяв Ісус увесь край, усе так, як говорив був Господь до Мойсея. І Ісус дав його Ізра́їлеві на спа́док, за їхнім поділом на їхні племе́на. А край заспоко́ївся від війни. |