ЛевитГлава 17 |
|
1 |
|
2 – Говори с Харуном, с его сыновьями и со всеми исраильтянами и скажи им: |
|
3 всякий исраильтянин, который приносит в жертву вола, . ягнёнка или козлёнка в лагере или вне его, |
|
4 вместо того чтобы привести его ко входу в шатёр встречи и принести его в жертву перед священным шатром, повинен в кровопролитии. Он пролил кровь и будет исторгнут из своего народа. |
|
5 Это установление велит, чтобы исраильтяне приносили Вечному те жертвы, которые они ныне совершают в открытом поле. Они должны приносить их к Вечному, к священнослужителю у входа в шатёр встречи, и приносить Вечному в жертву примирения. |
|
6 Пусть священнослужитель окропит кровью жертвенник Вечного у входа в шатёр встречи и сжигает жир для благоухания, приятного Вечному. |
|
7 Пусть они не приносят больше жертв демонам, с которыми они блудят, – демонам в образе козлов. Это установление для них и грядущих поколений будет вечным». |
|
8 Скажи им: |
|
9 но не приносит её ко входу в шатёр встречи, чтобы совершить жертву Вечному, будет исторгнут из своего народа». |
|
10 |
|
11 Ведь жизнь всего живого – в его крови, и Я дал её вам, чтобы вы совершали очищение на жертвеннике. Это кровь, которая очищает вас. |
|
12 Поэтому Я и говорю исраильтянам: пусть никто из вас не ест кровь, и пусть живущий у вас чужеземец не ест кровь. |
|
13 Любой исраильтянин или живущий у вас чужеземец, который добудет на охоте животное или птицу, годную в пищу, должен выцедить кровь и прикрыть её землёй, |
|
14 потому что жизнь всего живого – в его крови. Поэтому Я и сказал исраильтянам: не ешьте крови никакого существа, ведь жизнь всего живого – в его крови. Любой, кто ест её, будет исторгнут. |
|
15 Пусть уроженец страны или поселенец, который поест падаль или растерзанное дикими зверями животное, выстирает одежду и вымоется сам, он будет нечист до вечера; после этого он будет чист. |
|
16 Но если он не выстирает одежду и не вымоется, он подлежит наказанию». |
ЛевитРозділ 17 |
|
1 |
|
2 „Промовляй до Аарона й до синів його, та до всіх Ізра́їлевих синів, та й скажеш їм: Оце та річ, що Господь наказав був, говорячи: |
|
3 Кожен чоловік з Ізра́їлевого дому, що заріже вола, або ягня, або козу в табо́рі, або щось заріже поза табо́ром, |
|
4 а до входу скинії заповіту не приведе того на прине́сення жертви для Господа перед скинію Господню, то кров буде полічена тому чоловікові, — він пролив кров. І буде ви́нищений чоловік той з-посере́д наро́ду свого́, |
|
5 щоб приво́дили Ізраїлеві сини свої жертви, які вони ріжуть на чистому полі, і спроваджали для Господа до входу скинії заповіту до священика, і різали їх, як мирні жертви для Господа. |
|
6 І покропить священик тією кров'ю на Господнього жертівника при вході скинії заповіту, та й спалить лій на любі пахощі для Господа. |
|
7 І щоб вони вже не різали своїх жертов козлам-демонам, за якими вони блу́дять. Це буде для них вічна постанова на їхні покоління. |
|
8 А їм скажеш: Кожен чоловік із Ізра́їлевого дому та з прихо́дька, що буде ме́шкати серед вас, який принесе цілопа́лення або жертву, |
|
9 а до входу скинії заповіту не принесе того, щоб учинити його для Господа, — то буде знищений чоловік той з-посеред наро́ду свого! |
|
10 |
|
11 бо життя тіла — в крові вона, а Я дав її для вас на жертівника для очищення за душі ваші, бо кров та — вона очищує душу. |
|
12 Тому́ сказав Я Ізра́їлевим синам: Кожна душа з вас не буде їсти крови, і прихо́дько, що мешкає серед вас, не буде їсти крови. |
|
13 А кожен чоловік із Ізраїлевих синів та з прихо́дька, що мешкає серед них, що вполю́є здо́бич звірини́ або пта́ства, що їджене, то він виллє кров того й закриє її піском. |
|
14 Бо життя кожного тіла — кров його, життя його вона. І сказав Я Ізраїлевим синам: Крови кожного тіла ви не бу́дете їсти, бо життя кожного тіла — кров його вона. Усі, що їдять її, будуть понищені. |
|
15 А всяка душа, що їстиме па́дло та розша́рпане серед тубі́льця і серед прихо́дька, нехай випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора, а потім стане чистий. |
|
16 А якщо він не випере, а тіла свого не обмиє, то понесе свою провину. |
ЛевитГлава 17 |
ЛевитРозділ 17 |
|
1 |
1 |
|
2 – Говори с Харуном, с его сыновьями и со всеми исраильтянами и скажи им: |
2 „Промовляй до Аарона й до синів його, та до всіх Ізра́їлевих синів, та й скажеш їм: Оце та річ, що Господь наказав був, говорячи: |
|
3 всякий исраильтянин, который приносит в жертву вола, . ягнёнка или козлёнка в лагере или вне его, |
3 Кожен чоловік з Ізра́їлевого дому, що заріже вола, або ягня, або козу в табо́рі, або щось заріже поза табо́ром, |
|
4 вместо того чтобы привести его ко входу в шатёр встречи и принести его в жертву перед священным шатром, повинен в кровопролитии. Он пролил кровь и будет исторгнут из своего народа. |
4 а до входу скинії заповіту не приведе того на прине́сення жертви для Господа перед скинію Господню, то кров буде полічена тому чоловікові, — він пролив кров. І буде ви́нищений чоловік той з-посере́д наро́ду свого́, |
|
5 Это установление велит, чтобы исраильтяне приносили Вечному те жертвы, которые они ныне совершают в открытом поле. Они должны приносить их к Вечному, к священнослужителю у входа в шатёр встречи, и приносить Вечному в жертву примирения. |
5 щоб приво́дили Ізраїлеві сини свої жертви, які вони ріжуть на чистому полі, і спроваджали для Господа до входу скинії заповіту до священика, і різали їх, як мирні жертви для Господа. |
|
6 Пусть священнослужитель окропит кровью жертвенник Вечного у входа в шатёр встречи и сжигает жир для благоухания, приятного Вечному. |
6 І покропить священик тією кров'ю на Господнього жертівника при вході скинії заповіту, та й спалить лій на любі пахощі для Господа. |
|
7 Пусть они не приносят больше жертв демонам, с которыми они блудят, – демонам в образе козлов. Это установление для них и грядущих поколений будет вечным». |
7 І щоб вони вже не різали своїх жертов козлам-демонам, за якими вони блу́дять. Це буде для них вічна постанова на їхні покоління. |
|
8 Скажи им: |
8 А їм скажеш: Кожен чоловік із Ізра́їлевого дому та з прихо́дька, що буде ме́шкати серед вас, який принесе цілопа́лення або жертву, |
|
9 но не приносит её ко входу в шатёр встречи, чтобы совершить жертву Вечному, будет исторгнут из своего народа». |
9 а до входу скинії заповіту не принесе того, щоб учинити його для Господа, — то буде знищений чоловік той з-посеред наро́ду свого! |
|
10 |
10 |
|
11 Ведь жизнь всего живого – в его крови, и Я дал её вам, чтобы вы совершали очищение на жертвеннике. Это кровь, которая очищает вас. |
11 бо життя тіла — в крові вона, а Я дав її для вас на жертівника для очищення за душі ваші, бо кров та — вона очищує душу. |
|
12 Поэтому Я и говорю исраильтянам: пусть никто из вас не ест кровь, и пусть живущий у вас чужеземец не ест кровь. |
12 Тому́ сказав Я Ізра́їлевим синам: Кожна душа з вас не буде їсти крови, і прихо́дько, що мешкає серед вас, не буде їсти крови. |
|
13 Любой исраильтянин или живущий у вас чужеземец, который добудет на охоте животное или птицу, годную в пищу, должен выцедить кровь и прикрыть её землёй, |
13 А кожен чоловік із Ізраїлевих синів та з прихо́дька, що мешкає серед них, що вполю́є здо́бич звірини́ або пта́ства, що їджене, то він виллє кров того й закриє її піском. |
|
14 потому что жизнь всего живого – в его крови. Поэтому Я и сказал исраильтянам: не ешьте крови никакого существа, ведь жизнь всего живого – в его крови. Любой, кто ест её, будет исторгнут. |
14 Бо життя кожного тіла — кров його, життя його вона. І сказав Я Ізраїлевим синам: Крови кожного тіла ви не бу́дете їсти, бо життя кожного тіла — кров його вона. Усі, що їдять її, будуть понищені. |
|
15 Пусть уроженец страны или поселенец, который поест падаль или растерзанное дикими зверями животное, выстирает одежду и вымоется сам, он будет нечист до вечера; после этого он будет чист. |
15 А всяка душа, що їстиме па́дло та розша́рпане серед тубі́льця і серед прихо́дька, нехай випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора, а потім стане чистий. |
|
16 Но если он не выстирает одежду и не вымоется, он подлежит наказанию». |
16 А якщо він не випере, а тіла свого не обмиє, то понесе свою провину. |