CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Ис. 63
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Пророк Исаия

Глава 63

1 – Кто это идёт из Эдома, . из Боцры в одеяниях красного цвета?Кто это в великолепной одежде выступает в величии Своей силы?– Это Я, возвещающий оправдание, имеющий силу спасать.

2 – Почему одежды Твои красны, как у топчущих виноград в давильне?

3 – Я топтал в давильне один; никого из народов со Мною не было.Я топтал их в Своём гневе, попирал их в негодовании.И брызгала их кровь Мне на одежды; Я запятнал всё Моё одеяние.

4 Я решил, что пришло время спасти Мой народ, что настал день воздать их врагам.

5 Я посмотрел, но помощника не было, был потрясён, что никто не помог.Тогда рука Моя принесла Мне победу, и негодование Моё Меня поддержало.

6 Я топтал народы в Своём гневе; в Своём негодовании напоил их и вылил их кровь на землю.

7 Вспомню о милостях Вечного, о славных делах Его, обо всем, что Он для нас совершил;вспомню о великодушии Его к Исраилу, что явил Он по милосердию Своему и по великой Своей любви.

8 Он сказал: «Несомненно, они – Мой народ, сыновья, которые Мне не солгут» – и стал их Спасителем.

9 Во всех их горестях Он горевал вместе с ними, и Ангел Его присутствия спасал их.По любви Своей и милости Он их искупил, поднял их и носил во все древние дни.

10 Но они восстали и огорчили Святого Духа Его.И Он стал им врагом, и Сам воевал с ними.

11 Тогда народ Его вспомнил древние дни, дни Мусы, Его раба:«Где Тот, Кто вывел их из моря вместе с пастухом Своего стада?Где Тот, Кто дал им Своего Святого Духа,

12 Тот, Чья могучая рука всегда была с Мусой,Кто разделил перед ними воды, чтобы добыть Себе вечную славу,

13 Кто через бездны вёл их? Словно конь в степи, не спотыкались они;

14 словно стадо, что спускается на равнину, они получили покой от Духа Вечного».Так вёл Ты народ Свой, чтобы прославить имя Своё.

15 Посмотри вниз с небес, взгляни из Своего святого и славного жилища!Где твои ревность и мощь? Твои сострадание и милость от нас удалились.

16 Но Ты же Отец наш; пусть не знает нас Ибрахим, и не признаёт Якуб, .Ты, Вечный, наш Отец, наш Искупитель – вот Твоё имя издревле.

17 Зачем, Вечный, Ты сводишь нас с Твоих путей и ожесточаешь наши сердца, чтобы мы Тебя не боялись?Обратись ради рабов Твоих, ради этих родов – наследия Твоего.

18 Недолгое время Твой святой народ владел землёй – ныне наши враги растоптали святилище Твоё.

19 Мы уподобились тем, кем Ты никогда не правил, тем, над кем не провозглашалось Твоё имя.

Iсая

Розділ 63

1 Хто це гряде́ із Едо́му, у ша́тах черво́них із Боцри́? Хто Той пи́шний в убра́нні Своїм, що в ве́личі сили Своєї врочисто гряде́? — Це Я, що говорить у праведності, що вла́дний спаса́ти!

2 Чого то червона одежа Твоя, а ша́ти Твої як у то́го, хто топче в чави́лі?

3 „Сам один Я чави́ло топта́в, і не було із наро́дів зо Мною ніко́го! І Я топта́в їх у гніві Своїм, і чави́в їх у лю́ті Своїй, — і бри́зкав їх сік на одежу Мою, і Я попля́мив всі ша́ти Свої.

4 Бо день по́мсти — у серці Моїм, і надійшов рік Мого вику́плення!

5 Я дививсь, але помічника́ не було́, і дивува́всь, бо підпо́ри Мені бракува́ло, та раме́но Моє Мені допомогло́, а Мій гнів — він підтри́мав Мене!

6 І топтав Я наро́ди у гніві Своїм, і лама́в їх у лю́ті Своїй, і вилив на землю їхню кров“!

7 Буду зга́дувати ла́ски Господні, Господні хвали́ за все те, що вчинив нам Госпо́дь, за велике добро́ те для дому Ізраїля, що вчинив Він для них у Своїм милосерді, і в ласці великій Своїй!

8 І сказав: „Вони справді наро́д Мій, сини, що неправди не кажуть,“ — і став Він для них за Спаси́теля.

9 В усякому у́тиску їхньому тісно було́ і Йому, і Ангол обличчя Його їх спаса́в. Любов'ю Своєю й Своїм милосердям Він ви́купив їх, і їх підні́с і носив їх усі дні в давни́ну.

10 Та стали вони неслухня́ними й Духа Святого Його засмути́ли, — і Він оберну́вся на во́рога їм, Він Сам воював проти них.

11 Тоді то народ Його згадає дні да́вні, Мойсея: Де Той, що їх вивів із моря із па́стирем отари Своєї? Де Той, що в нього поклав Свого Духа Святого?

12 Що Він по прави́ці Мойсея прова́див раме́но вели́ччя Свого́, що Він перед ними розді́лював во́ду, щоб зроби́ти Собі вічне Ім'я́?

13 Що прова́див безо́днями їх, як коня́ на пустині, — і вони не спіткну́лись?

14 Як схо́дить у долину худо́ба, так їх Дух Господній водив до спочи́нку, так і Ти вів наро́д Свій, щоб зроби́ти Собі славне Ім'я́!

15 Поглянь із небе́с і побач із мешка́ння святині Своєї та слави Своєї: Де горли́вість Твоя та Твої могу́тні чи́ни? Де велике число милосердя Твого та ла́ски Твоєї, що су́проти ме́не затри́малися?

16 Тільки Ти — наш Отець, бо Авраам нас не знає, а Ізраїль нас не пізна́є! Ти, Господи, Отець наш, від віку Ім'я́ Твоє: наш Викупи́тель!

17 Нащо, Господи, Ти попусти́в, що ми блу́димо з доріг Твоїх, нащо робиш тверди́м наше серце, щоб ми не боялись Тебе? Вернися ради рабів Своїх, ради племе́н спа́дку Свого́!

18 Спа́дщину займав час короткий святий Твій наро́д, — проти́вники наші святиню Твою потопта́ли!

19 Ми стали такими, немов би відві́ку Ти не панува́в був над нами, немов би не кли́калося Твоє Йме́ння над нами!

Пророк Исаия

Глава 63

Iсая

Розділ 63

1 – Кто это идёт из Эдома, . из Боцры в одеяниях красного цвета?Кто это в великолепной одежде выступает в величии Своей силы?– Это Я, возвещающий оправдание, имеющий силу спасать.

1 Хто це гряде́ із Едо́му, у ша́тах черво́них із Боцри́? Хто Той пи́шний в убра́нні Своїм, що в ве́личі сили Своєї врочисто гряде́? — Це Я, що говорить у праведності, що вла́дний спаса́ти!

2 – Почему одежды Твои красны, как у топчущих виноград в давильне?

2 Чого то червона одежа Твоя, а ша́ти Твої як у то́го, хто топче в чави́лі?

3 – Я топтал в давильне один; никого из народов со Мною не было.Я топтал их в Своём гневе, попирал их в негодовании.И брызгала их кровь Мне на одежды; Я запятнал всё Моё одеяние.

3 „Сам один Я чави́ло топта́в, і не було із наро́дів зо Мною ніко́го! І Я топта́в їх у гніві Своїм, і чави́в їх у лю́ті Своїй, — і бри́зкав їх сік на одежу Мою, і Я попля́мив всі ша́ти Свої.

4 Я решил, что пришло время спасти Мой народ, что настал день воздать их врагам.

4 Бо день по́мсти — у серці Моїм, і надійшов рік Мого вику́плення!

5 Я посмотрел, но помощника не было, был потрясён, что никто не помог.Тогда рука Моя принесла Мне победу, и негодование Моё Меня поддержало.

5 Я дививсь, але помічника́ не було́, і дивува́всь, бо підпо́ри Мені бракува́ло, та раме́но Моє Мені допомогло́, а Мій гнів — він підтри́мав Мене!

6 Я топтал народы в Своём гневе; в Своём негодовании напоил их и вылил их кровь на землю.

6 І топтав Я наро́ди у гніві Своїм, і лама́в їх у лю́ті Своїй, і вилив на землю їхню кров“!

7 Вспомню о милостях Вечного, о славных делах Его, обо всем, что Он для нас совершил;вспомню о великодушии Его к Исраилу, что явил Он по милосердию Своему и по великой Своей любви.

7 Буду зга́дувати ла́ски Господні, Господні хвали́ за все те, що вчинив нам Госпо́дь, за велике добро́ те для дому Ізраїля, що вчинив Він для них у Своїм милосерді, і в ласці великій Своїй!

8 Он сказал: «Несомненно, они – Мой народ, сыновья, которые Мне не солгут» – и стал их Спасителем.

8 І сказав: „Вони справді наро́д Мій, сини, що неправди не кажуть,“ — і став Він для них за Спаси́теля.

9 Во всех их горестях Он горевал вместе с ними, и Ангел Его присутствия спасал их.По любви Своей и милости Он их искупил, поднял их и носил во все древние дни.

9 В усякому у́тиску їхньому тісно було́ і Йому, і Ангол обличчя Його їх спаса́в. Любов'ю Своєю й Своїм милосердям Він ви́купив їх, і їх підні́с і носив їх усі дні в давни́ну.

10 Но они восстали и огорчили Святого Духа Его.И Он стал им врагом, и Сам воевал с ними.

10 Та стали вони неслухня́ними й Духа Святого Його засмути́ли, — і Він оберну́вся на во́рога їм, Він Сам воював проти них.

11 Тогда народ Его вспомнил древние дни, дни Мусы, Его раба:«Где Тот, Кто вывел их из моря вместе с пастухом Своего стада?Где Тот, Кто дал им Своего Святого Духа,

11 Тоді то народ Його згадає дні да́вні, Мойсея: Де Той, що їх вивів із моря із па́стирем отари Своєї? Де Той, що в нього поклав Свого Духа Святого?

12 Тот, Чья могучая рука всегда была с Мусой,Кто разделил перед ними воды, чтобы добыть Себе вечную славу,

12 Що Він по прави́ці Мойсея прова́див раме́но вели́ччя Свого́, що Він перед ними розді́лював во́ду, щоб зроби́ти Собі вічне Ім'я́?

13 Кто через бездны вёл их? Словно конь в степи, не спотыкались они;

13 Що прова́див безо́днями їх, як коня́ на пустині, — і вони не спіткну́лись?

14 словно стадо, что спускается на равнину, они получили покой от Духа Вечного».Так вёл Ты народ Свой, чтобы прославить имя Своё.

14 Як схо́дить у долину худо́ба, так їх Дух Господній водив до спочи́нку, так і Ти вів наро́д Свій, щоб зроби́ти Собі славне Ім'я́!

15 Посмотри вниз с небес, взгляни из Своего святого и славного жилища!Где твои ревность и мощь? Твои сострадание и милость от нас удалились.

15 Поглянь із небе́с і побач із мешка́ння святині Своєї та слави Своєї: Де горли́вість Твоя та Твої могу́тні чи́ни? Де велике число милосердя Твого та ла́ски Твоєї, що су́проти ме́не затри́малися?

16 Но Ты же Отец наш; пусть не знает нас Ибрахим, и не признаёт Якуб, .Ты, Вечный, наш Отец, наш Искупитель – вот Твоё имя издревле.

16 Тільки Ти — наш Отець, бо Авраам нас не знає, а Ізраїль нас не пізна́є! Ти, Господи, Отець наш, від віку Ім'я́ Твоє: наш Викупи́тель!

17 Зачем, Вечный, Ты сводишь нас с Твоих путей и ожесточаешь наши сердца, чтобы мы Тебя не боялись?Обратись ради рабов Твоих, ради этих родов – наследия Твоего.

17 Нащо, Господи, Ти попусти́в, що ми блу́димо з доріг Твоїх, нащо робиш тверди́м наше серце, щоб ми не боялись Тебе? Вернися ради рабів Своїх, ради племе́н спа́дку Свого́!

18 Недолгое время Твой святой народ владел землёй – ныне наши враги растоптали святилище Твоё.

18 Спа́дщину займав час короткий святий Твій наро́д, — проти́вники наші святиню Твою потопта́ли!

19 Мы уподобились тем, кем Ты никогда не правил, тем, над кем не провозглашалось Твоё имя.

19 Ми стали такими, немов би відві́ку Ти не панува́в був над нами, немов би не кли́калося Твоє Йме́ння над нами!

1.0x