Библия - Обещанное Восстановление

Пророк Исаия

Глава 5

1 Я спою моему Другу песню о Его винограднике:Виноградник был у моего Друга на плодородном холме.

2 Он окопал его, от камней очистил и засадил отборною лозою.Он построил в нём сторожевую башню и вытесал давильный пресс.Он ждал от него плодов хороших – а тот принёс дикие.

3 – Теперь вы, жители Иерусалима и народ Иудеи, рассудите Меня с Моим виноградником.

4 Что ещё можно было сделать для него, чего Я ещё не сделал?Когда Я ждал плодов хороших, почему он принёс дикие?

5 Теперь Я скажу вам, что Я сделаю с Моим виноградником:отниму у него ограду, и он будет опустошён;разрушу его стену, и он будет вытоптан.

6 Я сделаю его пустошью, не будут его ни подрезать, ни вскапывать; зарастёт он терновником и колючками.Я повелю облакам не проливаться на него дождём.

7 Виноградник Вечного, Повелителя Сил, есть народ Исраила,и народ Иудеи – Его любимый сад.Он ждал правосудия, но увидел кровопролитие, ждал праведности, но услышал горестный крик.

8 Горе вам, прибавляющие дом к дому и поле к полю,так что другим не остаётся места, словно вы одни на земле живёте!

9 Я слышал, как Вечный, Повелитель Сил, сказал мне:
– Большие дома будут опустошены, прекрасные особняки останутся без жителей.

10 Виноградник в десять гектаров принесёт лишь немного вина, двести килограммов семян – лишь полмешка зерна.

11 Горе тем, кто встаёт с утра пораньше, чтобы пойти за пивом,кто до самого вечера разгорячается вином!

12 У них на пирах арфы и лиры, бубны, свирели, вино,но о делах Вечного они не думают, не вникают в деяния Его рук.

13 Поэтому мой народ пойдёт в плен из-за недостатка ведения;его знать умрёт от голода, его чернь будет томиться жаждой.

14 Расширится мир мёртвых и без меры разверзнет пасть;сойдёт туда и знать, и чернь, все крикуны и бражники.

15 Унижены будут люди, смирится всякий, и глаза надменных потупятся.

16 Но Вечный, Повелитель Сил, возвысится Своим правосудием, святой Бог Своей праведностью явит Свою святость.

17 И овцы будут пастись, как на своих пастбищах, ягнята будут кормиться среди разорённых домов богачей.

18 Горе тем, кто обольщён грехом и, словно впрягшись в повозку, тянет за собой беззаконие.

19 Они говорят: «Пусть Всевышний поспешит, пусть действует поскорее, а мы на это посмотрим.Пусть приблизится, пусть исполнится замысел святого Бога Исраила, и тогда мы будем знать».

20 Горе тем, кто зло называет добром, а добро – злом,тьму считает светом, а свет – тьмой,горькое считает сладким, а сладкое – горьким!

21 Горе тем, кто мудр в своих глазах и разумен сам пред собой!

22 Горе тем, кто доблестен пить вино и силён смешивать крепкие напитки,

23 кто оправдывает виновного за взятку, но лишает правосудия невиновного!

24 За это, как языки огня съедают солому, и пламя пожирает сено,сгниют их корни, и цветы их разлетятся, как прах;ведь они отвергли Закон Вечного, Повелителя Сил, и презрели слово святого Бога Исраила.

25 За это вспыхнет гнев Вечного на Его народ; Он поднимет руку Свою на них и поразит их.Вздрогнут горы, и будут их трупы точно отбросы на улицах.Но и тогда гнев Его не отвратится, и рука Его ещё будет занесена.

26 Он поднимает боевое знамя, призывая дальние народы, свистом созывает тех, кто на краях земли.И вот, они идут быстро и стремительно.

27 Никто из них не устанет и не споткнётся, никто не задремлет и не заснёт;ни пояс у них на бёдрах не развяжется, ни ремешок на сандалиях не лопнет.

28 Остры у них стрелы, все луки у них туги.Кремню подобны копыта их коней, урагану подобны колёса их колесниц.

29 Их рык точно львиный, они ревут, как молодые львы;рычат, хватая добычу, уносят её, и никто не отнимет.

30 В тот день они взревут над добычей, словно рёвом моря.И если кто посмотрит на землю, то увидит тьму и горе; и облака застят свет.

Iсая

Розділ 5

1 Заспіваю ж я вам про Свойо́го Улю́бленого пісню любо́вну про Його виногра́дника! На плодю́чому ве́рсі гори виноградника мав був Мій При́ятель.

2 І обкопав Він його́, й від камі́ння очистив його, і виноградом добі́рним його засади́в, і ба́шту поставив посеред його́, і ви́тесав у ньому чави́ло, і чекав, що роди́тиме він виноград, — та він уроди́в дикі я́годи!

3 Тепер же ти, єрусалимський мешка́нче та мужу юдейський, розсудіть но між Мною й Моїм виноградником:

4 що́ ще можна вчинити було́ для Мого виноградника, але Я не зробив того в ньому? Чому́ Я чекав, що родитиме він виноград, а він уроди́в дикі я́годи?

5 А тепер завідо́млю Я вас, що́ зроблю́ для Свого виноградника: живоплі́т його ви́кину, і він буде на зни́щення, горо́жу його розвалю́, і він на пото́птання бу́де,

6 зроблю́ Я загу́бу йому, — він не буде обти́наний ані підса́пуваний, — і виросте те́рня й будя́ччя на ньому, а хма́рам звелю́, щоб дощу не давали на нього!

7 Бо виноградник Господа Саваота — то Ізра́їлів дім, а муж Юди — коха́ний Його саджане́ць. Сподівавсь правосу́ддя, та ось кроволи́ття, сподівавсь справедливости Він, та ось зойк.

8 Горе тим, що долу́чують до́ма до до́му, а поле до поля прито́чують, аж місця бракує для інших, так ніби самі сидите́ серед кра́ю!

9 В мої уші сказав був Госпо́дь Савао́т: Направду, — багато домів попусто́шені бу́дуть, великі та добрі, і не буде мешка́нця для них.

10 Бо десять заго́нів землі виноградника ба́та одно́го вро́дять, а насіння одно́го хоме́ра поро́дить ефу.

11 Горе тим, що встають рано вра́нці і женуть за напо́єм п'янки́м, і трива́ють при нім аж до ве́чора, щоб вином розпаля́тись!

12 І ста́лася ци́тра та а́рфа, бу́бон та сопі́лка й вино — за їхню гу́лянку, а на ді́ло Господнє не дивляться, не вбача́ють Його́ чину рук.

13 Тому піде наро́д Мій на вигна́ння непередба́чено, і вельмо́жі його голодува́тимуть, а на́товп його — ви́сохне з пра́гнення.

14 Тому́ то розши́рив шео́л пожадли́вість свою і безмірно розкрив свою пащу, і зі́йде до нього його пишнота́, і його на́товп, і гу́ркіт його, й ті, що тішаться в ньому.

15 І люди́на пони́житься, і упоко́риться муж, а очі високих пони́кнуть,

16 а Господь Саваот возвели́читься в су́ді, і Бог Святий ви́явить святість Свою в справедливості!

17 І па́стися бу́дуть овечки, немов би на лу́ці своїй, а зоста́влене з ситих чужі поїдя́ть.

18 Горе тим, що вину притяга́ють до себе шнура́ми марно́ти, а гріх — як моту́ззям від воза,

19 та кажуть: „Хай ква́питься Він, хай прина́глить Свій чин, щоб ми бачили, а постано́ва Святого Ізраїлевого хай набли́зиться і нехай при́йде — і пізна́ємо ми“!

20 Горе тим, що зло називають добро́м, а добро — злом, що ставлять темно́ту за світло, а світло — за те́мряву, що ставлять гірке́ за солодке, а солодке — за гірке́!

21 Горе мудрим у власних оча́х та розумним перед собою сами́м!

22 Горе тим, що хоро́брі винце́ попива́ти, і силачі на міша́ння п'янко́го напо́ю,

23 що несправедливого чи́нять в суді за хаба́р справедливим, а праведність праведного усува́ють від нього.

24 Тому́, як огне́нний язик пожира́є стерню́, а від по́лум'я ни́кне трава, — отак спорохня́віє корінь у них, і рознесе́ться їхній цвіт, немов ку́рява, бо від себе відкинули Зако́н Господа Савао́та, і зне́хтували вони слово Святого Ізраїлевого!

25 Тому́ запали́вся гнів Господа на наро́д Його, і на нього Він ви́тягнув ру́ку Свою, — та й ура́зив його: і захиталися го́ри, і сталось їхнього тру́пу, як сміття́ серед вулиць! При цьому всьому́ не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!

26 І піді́йме прапо́ра наро́ду здале́ка, і засви́ще йому з кінця кра́ю, і при́йде він хутко та легко, —

27 немає між ними уто́мленого та такого, який би спіткну́вся! Не дріма́є ніхто і не спить, а пояс із сте́гон його не здійма́ється та не зрива́ється шнур при взутті́ його.

28 Його стріли пого́стрені, і всі лу́ки його понатя́гувані. Копи́та у ко́ней його немов кре́мінь вважа́ються, а коле́са його — немов ви́хор.

29 Його рик — як леви́ці, і він заричи́ть, немов ті левчуки́, і він загарчи́ть, і здо́бич ухо́пить, й її понесе́, — і ніхто не врятує!

30 І на нього реві́тиме він того дня, як те море реве́. І погляне на землю, а там густа те́мрява, і світло померкло у хмарах її.

Пророк Исаия Глава 5	Iсая Розділ 5
1 Я спою моему Другу песню о Его винограднике:Виноградник был у моего Друга на плодородном холме.	1 Заспіваю ж я вам про Свойо́го Улю́бленого пісню любо́вну про Його виногра́дника! На плодю́чому ве́рсі гори виноградника мав був Мій При́ятель.
2 Он окопал его, от камней очистил и засадил отборною лозою.Он построил в нём сторожевую башню и вытесал давильный пресс.Он ждал от него плодов хороших – а тот принёс дикие.	2 І обкопав Він його́, й від камі́ння очистив його, і виноградом добі́рним його засади́в, і ба́шту поставив посеред його́, і ви́тесав у ньому чави́ло, і чекав, що роди́тиме він виноград, — та він уроди́в дикі я́годи!
3 – Теперь вы, жители Иерусалима и народ Иудеи, рассудите Меня с Моим виноградником.	3 Тепер же ти, єрусалимський мешка́нче та мужу юдейський, розсудіть но між Мною й Моїм виноградником:
4 Что ещё можно было сделать для него, чего Я ещё не сделал?Когда Я ждал плодов хороших, почему он принёс дикие?	4 що́ ще можна вчинити було́ для Мого виноградника, але Я не зробив того в ньому? Чому́ Я чекав, що родитиме він виноград, а він уроди́в дикі я́годи?
5 Теперь Я скажу вам, что Я сделаю с Моим виноградником:отниму у него ограду, и он будет опустошён;разрушу его стену, и он будет вытоптан.	5 А тепер завідо́млю Я вас, що́ зроблю́ для Свого виноградника: живоплі́т його ви́кину, і він буде на зни́щення, горо́жу його розвалю́, і він на пото́птання бу́де,
6 Я сделаю его пустошью, не будут его ни подрезать, ни вскапывать; зарастёт он терновником и колючками.Я повелю облакам не проливаться на него дождём.	6 зроблю́ Я загу́бу йому, — він не буде обти́наний ані підса́пуваний, — і виросте те́рня й будя́ччя на ньому, а хма́рам звелю́, щоб дощу не давали на нього!
7 Виноградник Вечного, Повелителя Сил, есть народ Исраила,и народ Иудеи – Его любимый сад.Он ждал правосудия, но увидел кровопролитие, ждал праведности, но услышал горестный крик.	7 Бо виноградник Господа Саваота — то Ізра́їлів дім, а муж Юди — коха́ний Його саджане́ць. Сподівавсь правосу́ддя, та ось кроволи́ття, сподівавсь справедливости Він, та ось зойк.
8 Горе вам, прибавляющие дом к дому и поле к полю,так что другим не остаётся места, словно вы одни на земле живёте!	8 Горе тим, що долу́чують до́ма до до́му, а поле до поля прито́чують, аж місця бракує для інших, так ніби самі сидите́ серед кра́ю!
9 Я слышал, как Вечный, Повелитель Сил, сказал мне: – Большие дома будут опустошены, прекрасные особняки останутся без жителей.	9 В мої уші сказав був Госпо́дь Савао́т: Направду, — багато домів попусто́шені бу́дуть, великі та добрі, і не буде мешка́нця для них.
10 Виноградник в десять гектаров принесёт лишь немного вина, двести килограммов семян – лишь полмешка зерна.	10 Бо десять заго́нів землі виноградника ба́та одно́го вро́дять, а насіння одно́го хоме́ра поро́дить ефу.
11 Горе тем, кто встаёт с утра пораньше, чтобы пойти за пивом,кто до самого вечера разгорячается вином!	11 Горе тим, що встають рано вра́нці і женуть за напо́єм п'янки́м, і трива́ють при нім аж до ве́чора, щоб вином розпаля́тись!
12 У них на пирах арфы и лиры, бубны, свирели, вино,но о делах Вечного они не думают, не вникают в деяния Его рук.	12 І ста́лася ци́тра та а́рфа, бу́бон та сопі́лка й вино — за їхню гу́лянку, а на ді́ло Господнє не дивляться, не вбача́ють Його́ чину рук.
13 Поэтому мой народ пойдёт в плен из-за недостатка ведения;его знать умрёт от голода, его чернь будет томиться жаждой.	13 Тому піде наро́д Мій на вигна́ння непередба́чено, і вельмо́жі його голодува́тимуть, а на́товп його — ви́сохне з пра́гнення.
14 Расширится мир мёртвых и без меры разверзнет пасть;сойдёт туда и знать, и чернь, все крикуны и бражники.	14 Тому́ то розши́рив шео́л пожадли́вість свою і безмірно розкрив свою пащу, і зі́йде до нього його пишнота́, і його на́товп, і гу́ркіт його, й ті, що тішаться в ньому.
15 Унижены будут люди, смирится всякий, и глаза надменных потупятся.	15 І люди́на пони́житься, і упоко́риться муж, а очі високих пони́кнуть,
16 Но Вечный, Повелитель Сил, возвысится Своим правосудием, святой Бог Своей праведностью явит Свою святость.	16 а Господь Саваот возвели́читься в су́ді, і Бог Святий ви́явить святість Свою в справедливості!
17 И овцы будут пастись, как на своих пастбищах, ягнята будут кормиться среди разорённых домов богачей.	17 І па́стися бу́дуть овечки, немов би на лу́ці своїй, а зоста́влене з ситих чужі поїдя́ть.
18 Горе тем, кто обольщён грехом и, словно впрягшись в повозку, тянет за собой беззаконие.	18 Горе тим, що вину притяга́ють до себе шнура́ми марно́ти, а гріх — як моту́ззям від воза,
19 Они говорят: «Пусть Всевышний поспешит, пусть действует поскорее, а мы на это посмотрим.Пусть приблизится, пусть исполнится замысел святого Бога Исраила, и тогда мы будем знать».	19 та кажуть: „Хай ква́питься Він, хай прина́глить Свій чин, щоб ми бачили, а постано́ва Святого Ізраїлевого хай набли́зиться і нехай при́йде — і пізна́ємо ми“!
20 Горе тем, кто зло называет добром, а добро – злом,тьму считает светом, а свет – тьмой,горькое считает сладким, а сладкое – горьким!	20 Горе тим, що зло називають добро́м, а добро — злом, що ставлять темно́ту за світло, а світло — за те́мряву, що ставлять гірке́ за солодке, а солодке — за гірке́!
21 Горе тем, кто мудр в своих глазах и разумен сам пред собой!	21 Горе мудрим у власних оча́х та розумним перед собою сами́м!
22 Горе тем, кто доблестен пить вино и силён смешивать крепкие напитки,	22 Горе тим, що хоро́брі винце́ попива́ти, і силачі на міша́ння п'янко́го напо́ю,
23 кто оправдывает виновного за взятку, но лишает правосудия невиновного!	23 що несправедливого чи́нять в суді за хаба́р справедливим, а праведність праведного усува́ють від нього.
24 За это, как языки огня съедают солому, и пламя пожирает сено,сгниют их корни, и цветы их разлетятся, как прах;ведь они отвергли Закон Вечного, Повелителя Сил, и презрели слово святого Бога Исраила.	24 Тому́, як огне́нний язик пожира́є стерню́, а від по́лум'я ни́кне трава, — отак спорохня́віє корінь у них, і рознесе́ться їхній цвіт, немов ку́рява, бо від себе відкинули Зако́н Господа Савао́та, і зне́хтували вони слово Святого Ізраїлевого!
25 За это вспыхнет гнев Вечного на Его народ; Он поднимет руку Свою на них и поразит их.Вздрогнут горы, и будут их трупы точно отбросы на улицах.Но и тогда гнев Его не отвратится, и рука Его ещё будет занесена.	25 Тому́ запали́вся гнів Господа на наро́д Його, і на нього Він ви́тягнув ру́ку Свою, — та й ура́зив його: і захиталися го́ри, і сталось їхнього тру́пу, як сміття́ серед вулиць! При цьому всьому́ не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!
26 Он поднимает боевое знамя, призывая дальние народы, свистом созывает тех, кто на краях земли.И вот, они идут быстро и стремительно.	26 І піді́йме прапо́ра наро́ду здале́ка, і засви́ще йому з кінця кра́ю, і при́йде він хутко та легко, —
27 Никто из них не устанет и не споткнётся, никто не задремлет и не заснёт;ни пояс у них на бёдрах не развяжется, ни ремешок на сандалиях не лопнет.	27 немає між ними уто́мленого та такого, який би спіткну́вся! Не дріма́є ніхто і не спить, а пояс із сте́гон його не здійма́ється та не зрива́ється шнур при взутті́ його.
28 Остры у них стрелы, все луки у них туги.Кремню подобны копыта их коней, урагану подобны колёса их колесниц.	28 Його стріли пого́стрені, і всі лу́ки його понатя́гувані. Копи́та у ко́ней його немов кре́мінь вважа́ються, а коле́са його — немов ви́хор.
29 Их рык точно львиный, они ревут, как молодые львы;рычат, хватая добычу, уносят её, и никто не отнимет.	29 Його рик — як леви́ці, і він заричи́ть, немов ті левчуки́, і він загарчи́ть, і здо́бич ухо́пить, й її понесе́, — і ніхто не врятує!
30 В тот день они взревут над добычей, словно рёвом моря.И если кто посмотрит на землю, то увидит тьму и горе; и облака застят свет.	30 І на нього реві́тиме він того дня, як те море реве́. І погляне на землю, а там густа те́мрява, і світло померкло у хмарах її.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Пророк Исаия

Глава 5

Iсая

Розділ 5

Пророк Исаия

Глава 5

Iсая

Розділ 5

Ветхий завет

Новый завет

Пророк Исаия

Глава 5

Iсая

Розділ 5

Пророк Исаия

Глава 5

Iсая

Розділ 5

Ветхий
завет

Новый
завет