Библия - Обещанное Восстановление

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Иохана

Глава 5

1 Немного позже Иса пошёл на иудейский праздник в Иерусалим.

2 В Иерусалиме, недалеко от Овечьих ворот, есть пруд, называемый на арамейском языке Вифезда, окружённый пятью крытыми колоннадами.

3 Там лежало много инвалидов: слепых, хромых и парализованных.

5 Среди них был человек, больной уже тридцать восемь лет.

6 Когда Иса увидел его лежащим там и узнал, что тот уже давно в таком состоянии, Он спросил его: – Ты хочешь выздороветь?

7 Больной ответил: – Господин, да ведь нет никого, кто бы помог мне войти в воду, когда вода бурлит. А когда я стараюсь сам дойти до воды, кто-нибудь меня уже опережает.

8 Тогда Иса сказал ему: – Встань! Возьми свою постель и иди.

9 И этот человек в тот же миг стал здоров. Он взял свою постель и пошёл. Это произошло в субботу. .

10 Предводители иудеев поэтому сказали исцелённому: – Сегодня суббота, и тебе нельзя нести постель.

11 Но он ответил: – Тот, Кто исцелил меня, Тот и сказал мне: «Возьми свою постель и иди».

12 Они спросили: – Кто Он такой, Тот, Кто сказал тебе взять постель и идти?

13 Исцелённый и сам не знал, кто Это был, потому что Иса скрылся в толпе, которая была там.

14 Позже Иса нашёл его в храме и сказал: – Ну вот ты и здоров. Не греши больше, чтобы не случилось с тобой ещё худшего.

15 Человек этот тогда пошёл и сказал предводителям иудеев, что его исцелил Иса.

16 Предводители иудеев стали преследовать Ису, потому что Он сделал это в субботу.

17 Иса же сказал им: – Мой Отец совершает работу всегда, и Я тоже это делаю.

18 Тогда предводители иудеев ещё более усердно стали искать возможности убить Ису, ведь Он не только нарушал закон о субботе, но к тому же называл Всевышнего Своим Отцом, приравнивая Себя к Всевышнему.

19 На это Иса ответил им так: – Говорю вам истину: Сын ничего не может делать Сам от Себя, пока не увидит Отца делающим. То, что делает Отец, делает и Сын.

20 Ведь Отец любит Сына и показывает Ему всё, что делает Сам, и вы удивитесь, потому что Он покажет Ему более великие дела.

21 Точно так, как Отец воскрешает мёртвых и даёт им жизнь, так и Сын даёт жизнь тем, кому хочет.

22 Более того, Отец никого не судит, Он доверил весь суд Сыну,

23 чтобы все почитали Сына, как чтят Отца. Тот, кто не чтит Сына, не чтит и Отца, пославшего Сына.

24 Говорю вам истину: всякий, кто слышит Моё слово и верит Пославшему Меня, имеет жизнь вечную, и ему не придётся приходить на Суд, он уже перешёл из смерти в жизнь.

25 Говорю вам истину, наступает время, и уже наступило, когда мёртвые услышат голос (вечного) Сына Всевышнего, и те, кто услышит, оживут.

26 Потому что, как Отец имеет жизнь в Самом Себе, так Он дал иметь жизнь в Самом Себе и Сыну.

27 Он дал Ему власть судить, потому что Он – Ниспосланный как Человек.

28 Не удивляйтесь этому, потому что настанет время, когда все, кто находится сейчас в могилах, услышат Его голос

29 и выйдут из могил. Те, кто делал добро, воскреснут, чтобы жить, и те, кто делал зло, поднимутся, чтобы получить осуждение.

30 Я не могу ничего делать Сам от Себя. Я сужу так, как Мне сказано, и Мой суд справедлив, потому что Я стремлюсь исполнить не Свою волю, а волю Пославшего Меня.

31 – Если бы Я свидетельствовал Сам о Себе, то свидетельство Моё было бы недействительно,

32 но обо Мне свидетельствует ещё один свидетель, и Я знаю, что Его свидетельство обо Мне истинно.

33 Вы посылали к Яхии, и он свидетельствовал об истине.

34 Я не нуждаюсь в свидетельстве людей, но говорю об этом, чтобы вы были спасены.

35 Яхия был горящим и сияющим светильником, и вы хотели хоть некоторое время порадоваться при его свете.

36 Но у Меня есть свидетельство сильнее свидетельства Яхии. Дела, которые Отец поручил Мне совершить и которые Я совершаю, свидетельствуют о том, что Отец послал Меня.

37 Обо Мне свидетельствует и Сам Отец, пославший Меня. Вы никогда не слышали Его голоса и не видели Его облика.

38 Его слово не живёт в вас, потому что вы не верите Мне – Тому, Кого Он послал.

39 Вы старательно исследуете Писание, надеясь через него получить жизнь вечную. А ведь это Писание свидетельствует обо Мне!

40 Однако вы отказываетесь прийти ко Мне, чтобы получить жизнь.

41 Мне не нужна слава от людей,

42 но Я знаю вас: в ваших сердцах нет любви к Всевышнему.

43 Я пришёл во имя Моего Отца, и вы Меня не принимаете, но когда кто-либо другой придёт во имя самого себя – его вы примете.

44 Как вы можете поверить, когда вы ищете похвалы друг от друга, но не прилагаете никаких усилий, чтобы получить похвалу от единого Бога?

45 Не думайте, однако, что Я буду обвинять вас перед Отцом. Ваш обвинитель – Муса, на которого вы возлагаете ваши надежды.

46 Если бы вы верили Мусе, то верили бы и Мне, потому что Муса писал обо Мне.

47 Но если вы не верите тому, что он написал, то как вы можете поверить тому, что Я говорю?

Вiд Iвана

Розділ 5

1 Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.

2 А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Ветесда́ по-єврейському зветься, що мала п'ять ґа́нків.

3 У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду пору́шено.

4 Бо ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший ула́зив, як воду пору́шено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворо́бу.

5 А був там один чоловік, що тридцять і вісім ро́ків був недужим.

6 Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він ча́су слабує, говорить до нього: „Хочеш бути здоровим?“

7 Відповів Йому хворий: „Пане, я не маю люди́ни, щоб вона, як порушено воду, до купа́льні всадила мене. А коли я прихо́джу, то передо мною вже інший ула́зить“.

8 Говорить до нього Ісус: „Уставай, візьми ложе своє — та й ходи!“

9 І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє — та й ходив. Того ж дня субота була́,

10 тому́ то сказали юдеї вздоро́вленому: „Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого“.

11 А він відповів їм: „Хто мене вздоро́вив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє — та й ходи“.

12 А вони запитали його: „Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє — та й ходи?“

13 Та не знав уздоро́влений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від наро́ду, що був на тім місці.

14 Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: „Ось ви́дужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!“

15 Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоро́вив його, то Ісус.

16 І тому́ зачали́ юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.

17 А Ісус відповів їм: „Отець Мій працює аж досі, — працюю і Я“.

18 І тому́ то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу пору́шував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим ро́блячись Богові рівним.

19 Відповів же Ісус і сказав їм: „Поправді, поправді кажу́ вам: Син нічо́го робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що ро́бить Отець; бо що робить Він, те так само й Син ро́бить.

20 Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивува́лись.

21 Бо як мертвих Отець воскрешає й ожи́влює, так і Син, кого хоче, ожи́влює.

22 Бо Отець і не судить ніко́го, а ввесь суд віддав Синові,

23 щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, — не шанує Отця, що послав Його.

24 Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає сло́ва Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, — життя вічне той має, і на суд не прихо́дить, але перейшов він від смерти в життя.

25 Поправді, поправді кажу́ вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.

26 Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.

27 І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він — Людський Син.

28 Не дивуйтесь цьому́, бо надхо́дить година, коли всі, хто в гроба́х, — Його голос почують,

29 і повихо́дять ті, що чинили добро, на воскресіння життя, а котрі́ зло чинили, на воскре́сення Су́ду.

30 Я нічого не мо́жу роби́ти Сам від Себе. Як Я чую, суджу́, і Мій суд справедливий, — не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.

31 Коли сві́дчу про Себе Я Сам, то свідо́цтво Моє неправдиве.

32 Є Інший, Хто сві́чить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідо́цтво, яким сві́дчить про Мене.

33 Ви послали були́ до Івана, і він сві́дчив про правду.

34 Та Я не від людини свідо́цтва приймаю, але це говорю́, щоб були ви спасені.

35 Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли поті́шитись світлом його.

36 Але Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню́, самі сві́дчать про Мене, що Отець Мене послав!

37 Та й Отець, що послав Мене, Сам засві́дчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніко́ли, ані виду Його не бачили.

38 Навіть сло́ва Його ви не маєте, щоб у вас перебува́ло, бо не вірите в То́го, Кого Він послав.

39 Дослідіть но Писа́ння, бо ви ду́маєте, що в них маєте вічне життя, — вони ж сві́дчать про Мене!

40 Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.

41 Від людей не приймаю Я слави,

42 але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.

43 Я прийшов у Йме́ння Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж при́йде інший у йме́ння своє, того при́ймете ви.

44 Як ви можете вірувати, коли славу один від одно́го приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не пра́гнете ви?

45 Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, — є, хто вас винуватити бу́де, — Мойсей, що на нього наді́єтесь ви!

46 Коли́ б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.

47 Якщо писа́нням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?“

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Иохана Глава 5	Вiд Iвана Розділ 5
1 Немного позже Иса пошёл на иудейский праздник в Иерусалим.	1 Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.
2 В Иерусалиме, недалеко от Овечьих ворот, есть пруд, называемый на арамейском языке Вифезда, окружённый пятью крытыми колоннадами.	2 А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Ветесда́ по-єврейському зветься, що мала п'ять ґа́нків.
3 Там лежало много инвалидов: слепых, хромых и парализованных.	3 У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду пору́шено.
4	4 Бо ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший ула́зив, як воду пору́шено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворо́бу.
5 Среди них был человек, больной уже тридцать восемь лет.	5 А був там один чоловік, що тридцять і вісім ро́ків був недужим.
6 Когда Иса увидел его лежащим там и узнал, что тот уже давно в таком состоянии, Он спросил его: – Ты хочешь выздороветь?	6 Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він ча́су слабує, говорить до нього: „Хочеш бути здоровим?“
7 Больной ответил: – Господин, да ведь нет никого, кто бы помог мне войти в воду, когда вода бурлит. А когда я стараюсь сам дойти до воды, кто-нибудь меня уже опережает.	7 Відповів Йому хворий: „Пане, я не маю люди́ни, щоб вона, як порушено воду, до купа́льні всадила мене. А коли я прихо́джу, то передо мною вже інший ула́зить“.
8 Тогда Иса сказал ему: – Встань! Возьми свою постель и иди.	8 Говорить до нього Ісус: „Уставай, візьми ложе своє — та й ходи!“
9 И этот человек в тот же миг стал здоров. Он взял свою постель и пошёл. Это произошло в субботу. .	9 І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє — та й ходив. Того ж дня субота була́,
10 Предводители иудеев поэтому сказали исцелённому: – Сегодня суббота, и тебе нельзя нести постель.	10 тому́ то сказали юдеї вздоро́вленому: „Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого“.
11 Но он ответил: – Тот, Кто исцелил меня, Тот и сказал мне: «Возьми свою постель и иди».	11 А він відповів їм: „Хто мене вздоро́вив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє — та й ходи“.
12 Они спросили: – Кто Он такой, Тот, Кто сказал тебе взять постель и идти?	12 А вони запитали його: „Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє — та й ходи?“
13 Исцелённый и сам не знал, кто Это был, потому что Иса скрылся в толпе, которая была там.	13 Та не знав уздоро́влений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від наро́ду, що був на тім місці.
14 Позже Иса нашёл его в храме и сказал: – Ну вот ты и здоров. Не греши больше, чтобы не случилось с тобой ещё худшего.	14 Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: „Ось ви́дужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!“
15 Человек этот тогда пошёл и сказал предводителям иудеев, что его исцелил Иса.	15 Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоро́вив його, то Ісус.
16 Предводители иудеев стали преследовать Ису, потому что Он сделал это в субботу.	16 І тому́ зачали́ юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.
17 Иса же сказал им: – Мой Отец совершает работу всегда, и Я тоже это делаю.	17 А Ісус відповів їм: „Отець Мій працює аж досі, — працюю і Я“.
18 Тогда предводители иудеев ещё более усердно стали искать возможности убить Ису, ведь Он не только нарушал закон о субботе, но к тому же называл Всевышнего Своим Отцом, приравнивая Себя к Всевышнему.	18 І тому́ то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу пору́шував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим ро́блячись Богові рівним.
19 На это Иса ответил им так: – Говорю вам истину: Сын ничего не может делать Сам от Себя, пока не увидит Отца делающим. То, что делает Отец, делает и Сын.	19 Відповів же Ісус і сказав їм: „Поправді, поправді кажу́ вам: Син нічо́го робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що ро́бить Отець; бо що робить Він, те так само й Син ро́бить.
20 Ведь Отец любит Сына и показывает Ему всё, что делает Сам, и вы удивитесь, потому что Он покажет Ему более великие дела.	20 Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивува́лись.
21 Точно так, как Отец воскрешает мёртвых и даёт им жизнь, так и Сын даёт жизнь тем, кому хочет.	21 Бо як мертвих Отець воскрешає й ожи́влює, так і Син, кого хоче, ожи́влює.
22 Более того, Отец никого не судит, Он доверил весь суд Сыну,	22 Бо Отець і не судить ніко́го, а ввесь суд віддав Синові,
23 чтобы все почитали Сына, как чтят Отца. Тот, кто не чтит Сына, не чтит и Отца, пославшего Сына.	23 щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, — не шанує Отця, що послав Його.
24 Говорю вам истину: всякий, кто слышит Моё слово и верит Пославшему Меня, имеет жизнь вечную, и ему не придётся приходить на Суд, он уже перешёл из смерти в жизнь.	24 Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає сло́ва Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, — життя вічне той має, і на суд не прихо́дить, але перейшов він від смерти в життя.
25 Говорю вам истину, наступает время, и уже наступило, когда мёртвые услышат голос (вечного) Сына Всевышнего, и те, кто услышит, оживут.	25 Поправді, поправді кажу́ вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.
26 Потому что, как Отец имеет жизнь в Самом Себе, так Он дал иметь жизнь в Самом Себе и Сыну.	26 Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.
27 Он дал Ему власть судить, потому что Он – Ниспосланный как Человек.	27 І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він — Людський Син.
28 Не удивляйтесь этому, потому что настанет время, когда все, кто находится сейчас в могилах, услышат Его голос	28 Не дивуйтесь цьому́, бо надхо́дить година, коли всі, хто в гроба́х, — Його голос почують,
29 и выйдут из могил. Те, кто делал добро, воскреснут, чтобы жить, и те, кто делал зло, поднимутся, чтобы получить осуждение.	29 і повихо́дять ті, що чинили добро, на воскресіння життя, а котрі́ зло чинили, на воскре́сення Су́ду.
30 Я не могу ничего делать Сам от Себя. Я сужу так, как Мне сказано, и Мой суд справедлив, потому что Я стремлюсь исполнить не Свою волю, а волю Пославшего Меня.	30 Я нічого не мо́жу роби́ти Сам від Себе. Як Я чую, суджу́, і Мій суд справедливий, — не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.
31 – Если бы Я свидетельствовал Сам о Себе, то свидетельство Моё было бы недействительно,	31 Коли сві́дчу про Себе Я Сам, то свідо́цтво Моє неправдиве.
32 но обо Мне свидетельствует ещё один свидетель, и Я знаю, что Его свидетельство обо Мне истинно.	32 Є Інший, Хто сві́чить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідо́цтво, яким сві́дчить про Мене.
33 Вы посылали к Яхии, и он свидетельствовал об истине.	33 Ви послали були́ до Івана, і він сві́дчив про правду.
34 Я не нуждаюсь в свидетельстве людей, но говорю об этом, чтобы вы были спасены.	34 Та Я не від людини свідо́цтва приймаю, але це говорю́, щоб були ви спасені.
35 Яхия был горящим и сияющим светильником, и вы хотели хоть некоторое время порадоваться при его свете.	35 Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли поті́шитись світлом його.
36 Но у Меня есть свидетельство сильнее свидетельства Яхии. Дела, которые Отец поручил Мне совершить и которые Я совершаю, свидетельствуют о том, что Отец послал Меня.	36 Але Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню́, самі сві́дчать про Мене, що Отець Мене послав!
37 Обо Мне свидетельствует и Сам Отец, пославший Меня. Вы никогда не слышали Его голоса и не видели Его облика.	37 Та й Отець, що послав Мене, Сам засві́дчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніко́ли, ані виду Його не бачили.
38 Его слово не живёт в вас, потому что вы не верите Мне – Тому, Кого Он послал.	38 Навіть сло́ва Його ви не маєте, щоб у вас перебува́ло, бо не вірите в То́го, Кого Він послав.
39 Вы старательно исследуете Писание, надеясь через него получить жизнь вечную. А ведь это Писание свидетельствует обо Мне!	39 Дослідіть но Писа́ння, бо ви ду́маєте, що в них маєте вічне життя, — вони ж сві́дчать про Мене!
40 Однако вы отказываетесь прийти ко Мне, чтобы получить жизнь.	40 Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.
41 Мне не нужна слава от людей,	41 Від людей не приймаю Я слави,
42 но Я знаю вас: в ваших сердцах нет любви к Всевышнему.	42 але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.
43 Я пришёл во имя Моего Отца, и вы Меня не принимаете, но когда кто-либо другой придёт во имя самого себя – его вы примете.	43 Я прийшов у Йме́ння Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж при́йде інший у йме́ння своє, того при́ймете ви.
44 Как вы можете поверить, когда вы ищете похвалы друг от друга, но не прилагаете никаких усилий, чтобы получить похвалу от единого Бога?	44 Як ви можете вірувати, коли славу один від одно́го приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не пра́гнете ви?
45 Не думайте, однако, что Я буду обвинять вас перед Отцом. Ваш обвинитель – Муса, на которого вы возлагаете ваши надежды.	45 Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, — є, хто вас винуватити бу́де, — Мойсей, що на нього наді́єтесь ви!
46 Если бы вы верили Мусе, то верили бы и Мне, потому что Муса писал обо Мне.	46 Коли́ б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.
47 Но если вы не верите тому, что он написал, то как вы можете поверить тому, что Я говорю?	47 Якщо писа́нням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?“

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Иохана

Глава 5

Вiд Iвана

Розділ 5

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Иохана

Глава 5

Вiд Iвана

Розділ 5

Ветхий завет

Новый завет

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Иохана

Глава 5

Вiд Iвана

Розділ 5

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Иохана

Глава 5

Вiд Iвана

Розділ 5

Ветхий
завет

Новый
завет