Библия - Обещанное Восстановление

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Иохана

Глава 18

1 Сказав это, Иса пошёл со Своими учениками на другую сторону долины Кедрон, где был сад, в который они и вошли.

2 Предатель Иуда знал это место, так как Иса часто собирался там со Своими учениками.

3 Поэтому Иуда привёл туда с собой отряд римских воинов, а также слуг, посланных главными священнослужителями и блюстителями Закона. Они пришли с фонарями, факелами и оружием.

4 Иса знал всё, что должно было с Ним произойти. Он вышел вперёд и спросил: – Кого вы ищете?

5 – Ису из Назарета, – ответили те. – Это Я, – сказал Иса. Предатель Иуда тоже стоял с ними.

6 Когда Иса сказал: «Это Я», они отступили назад и упали на землю.

7 Он опять спросил их: – Кого вы ищете?– Ису из Назарета, – сказали они.

8 – Я же вам сказал, что это Я, – ответил Иса. – Если вы ищете Меня, то отпустите остальных.

9 Он сказал это, чтобы исполнились Его слова: «Я не потерял никого из тех, кого Ты дал Мне». .

10 У Шимона Петира был меч, он выхватил его, ударил раба главного священнослужителя и отсёк ему правое ухо. Раба звали Малик.

11 Тогда Иса сказал Петиру: – Вложи меч в ножны! Разве Я не должен выпить чашу страданий, которую дал Мне Отец?

12 Отряд римских воинов, их командир и иудейские стражники арестовали Ису и связали Его.

13 Они привели Его вначале к Ханану. Ханан был тестем Каиафы, который был в тот год верховным священнослужителем.

14 Это был Каиафа, который убеждал предводителей иудеев, что будет лучше, если один Человек умрёт за народ.

15 Шимон Петир и ещё один ученик шли следом за Исой. Главный священнослужитель знал этого ученика, и поэтому тот смог пройти с Исой во двор,

16 а Петир остался снаружи у ворот. Ученик, который был знаком главному священнослужителю, вышел, поговорил с привратницей и провёл Петира внутрь.

17 – Ты случайно не один из учеников Этого Человека? – спросила привратница. – Нет, – ответил Петир.

18 Было холодно. Рабы и стражники разложили костёр и грелись у него. Петир тоже стоял у костра и грелся.

19 Тем временем главный священнослужитель допрашивал Ису о Его учениках и учении.

20 – Я открыто говорил миру, – отвечал Иса. – Я всегда учил в молитвенных домах или в храме, там, где собираются все иудеи. Тайного Я ничего не говорил.

21 Зачем ты Меня допрашиваешь? Спроси тех, кто Меня слушал, они наверняка знают, что Я говорил.

22 Когда Иса это сказал, один из стоявших поблизости служителей ударил Ису по лицу. – Ты как разговариваешь с главным священнослужителем! – возмутился он.

23 – Если Я сказал что-то не так, то укажи, что не так, – ответил Иса. – Если же Я прав, то зачем ты бьёшь Меня?

24 Тогда Ханан отослал Ису связанным к верховному священнослужителю Каиафе.

25 Шимон Петир всё стоял и грелся у костра, когда его ещё раз спросили: – Ты случайно не один из Его учеников?Петир отрицал. – Нет, – сказал он.

26 Тогда один из рабов главного священнослужителя, родственник того, которому Петир отсёк ухо, сказал: – Разве не тебя я видел с Ним в саду?

27 Петир снова стал всё отрицать, и в этот момент пропел петух. .

28 От Каиафы Ису повели в резиденцию римского наместника. Было раннее утро, и предводители иудеев, опасаясь оскверниться, не вошли в здание, иначе они не смогли бы потом есть праздничный ужин.

29 Поэтому Пилат вышел к ним. – В чём вы обвиняете Этого Человека? – спросил он.

30 – Не будь Он преступником, мы бы не привели Его к тебе, – ответили они.

31 Пилат сказал: – Берите Его сами и судите по вашему Закону. – Но у нас нет права никого казнить, – возразили предводители иудеев.

32 Так должны были исполниться слова Исы о том, какой смертью Он умрёт.

33 Тогда Пилат вошёл внутрь своей резиденции, вызвал Ису и спросил Его: – Ты Царь иудеев?

34 – Ты это от себя говоришь, или тебе обо Мне сказали другие? – спросил в ответ Иса.

35 – Я что, иудей? – ответил Пилат. – Это Твой народ и главные священнослужители передали Тебя мне. Что Ты сделал?

36 Иса сказал: – Царство Моё – не одно из царств этого мира. Если бы оно было таким, то Мои подданные сражались бы за Меня, чтобы Я не был схвачен предводителями иудеев. Но сейчас Моё Царство не принадлежит этому миру.

37 – Так значит, Ты всё-таки царь? – спросил Пилат. – Ты сам говоришь, что Я Царь, – ответил Иса. – Я родился и пришёл в мир, чтобы свидетельствовать об истине. Всякий, кто на стороне истины, слушает Меня.

38 Пилат спросил: – Что есть истина?Потом он опять вышел к иудеям и сказал: – Я не нахожу в Этом Человеке никакой вины.

39 – У вас есть обычай, чтобы я на праздник Освобождения отпускал на свободу одного из заключённых. Хотите, чтобы я отпустил вам «Царя иудеев»?

40 Они в ответ закричали: – Нет! Не Его! Отпусти нам Бар-Аббу! Бар-Абба же был мятежником.

Вiд Iвана

Розділ 18

1 Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на то́й бік потоку Кедро́ну, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його.

2 Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні.

3 Отож Юда, узявши відділ ві́йська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоски́пами, та з ліхтарями, та з зброєю.

4 А Ісус, усе ві́давши, що́ з Ним статися має, виходить та й каже до них: „Кого́ ви шукаєте?“

5 Йому відповіли: „Ісуса Назаряни́на“. Він говорить до них: „Це Я“! А стояв із ними й Юда, що видав Його.

6 I як тільки сказав їм: „Це Я“, вони подали́ся назад, та й на землю попа́дали.

7 І Він знов запитав їх: „Кого́ ви шукаєте?“ Вони ж відказали: „Ісуса Назаряни́на“.

8 Ісус відповів: „Я сказав вам, що це Я. Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти “, —

9 щоб збулося те слово, що Він був сказав: „Я не втратив ніко́го із тих, кого дав Ти Мені“.

10 Тоді Си́мон Петро, меча мавши, його ви́хопив, і рубону́в раба́ первосвященика, — і відтя́в праве́ вухо йому́. А рабу́ на ім'я́ було Малх.

11 Та промовив Ісус до Петра: Всунь у пі́хви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?“

12 Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопи́ли Ісуса, і зв'язали Його,

13 і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року.

14 Це ж був той Кайя́фа, що порадив юдеям, що ліпше померти люди́ні одній за наро́д.

15 А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідо́м. Той же учень відо́мий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом.

16 А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відо́мий був первосвященикові, і сказав ворота́рці, — і впровадив Петра.

17 І питає Петра ворота́рка служни́ця: „Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка?“ Той відказує: „Ні!“

18 А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся.

19 А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його.

20 Ісус Йому відповідь дав: „Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічо́го Я не говорив.

21 Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що́ Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив“.

22 А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку́, говорячи: „То так відповідаєш первосвященикові?“

23 Ісус йому відповідь дав: „Якщо зле Я сказав, — покажи, що то зле; коли ж добре, — за що́ Мене б'єш?“

24 І відіслав Його Анна зв'язаним первосвященикові Кайяфі.

25 А Си́мон Петро стояв, гріючись. І сказали до нього: „Чи й ти не з учнів Його?“ Він відрікся й сказав: „Ні!“

26 Говорить один із рабів первосвященика, родич тому́, що йому Петро вухо відтя́в: „Чи тебе я не бачив у саду́ з Ним?“

27 І зно́ву відрікся Петро, — і заспівав півень хвилі тієї.

28 А Ісуса ведуть від Кайяфи в прето́рій. Був же ра́нок. Та вони не ввійшли до прето́рія, щоб не опога́нитись, а щоб їсти пасху.

29 Тоді вийшов Пилат назо́вні до них і сказав: „Яку ска́ргу приносите ви на Цього Чоловіка?“

30 Вони відповіли та й сказали йому: „Коли́ б Цей злочи́нцем не був, ми б Його тобі не видавали“.

31 А Пилат їм сказав: „Візьміть Його, та й за вашим Зако́ном судіть Його“. Юдеї сказали йому: „Нам не вільно нікого вбивати“, —

32 щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти.

33 Тоді зно́ву Пилат увійшов у прето́рій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: „Чи Ти Цар Юдейський?“

34 Ісус відповів: „Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?“

35 Пилат відповів: „Чи ж юде́янин я? Твій наро́д та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив?“

36 Ісус відповів: „Моє Царство не із світу цього́. Якби із цього світу було́ Моє Царство, то служба Моя́ воювала б, щоб не ви́даний був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси“.

37 Сказав же до Нього Пила́т: „Так Ти Цар?“ Ісус відповів: „Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засві́дчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос“.

38 Говорить до Нього Пила́т: „Що є правда?“ І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: „Не знахо́джу Я в Ньому провини нія́кої.

39 Та ви маєте зви́чай, щоб я випустив вам одно́го на Пасху. Чи хочете отже, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“

40 Та зно́ву вони зняли крик, вимагаючи: „Не Його, а Вара́вву!“ А Вара́вва був злочи́нець.

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Иохана Глава 18	Вiд Iвана Розділ 18
1 Сказав это, Иса пошёл со Своими учениками на другую сторону долины Кедрон, где был сад, в который они и вошли.	1 Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на то́й бік потоку Кедро́ну, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його.
2 Предатель Иуда знал это место, так как Иса часто собирался там со Своими учениками.	2 Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні.
3 Поэтому Иуда привёл туда с собой отряд римских воинов, а также слуг, посланных главными священнослужителями и блюстителями Закона. Они пришли с фонарями, факелами и оружием.	3 Отож Юда, узявши відділ ві́йська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоски́пами, та з ліхтарями, та з зброєю.
4 Иса знал всё, что должно было с Ним произойти. Он вышел вперёд и спросил: – Кого вы ищете?	4 А Ісус, усе ві́давши, що́ з Ним статися має, виходить та й каже до них: „Кого́ ви шукаєте?“
5 – Ису из Назарета, – ответили те. – Это Я, – сказал Иса. Предатель Иуда тоже стоял с ними.	5 Йому відповіли: „Ісуса Назаряни́на“. Він говорить до них: „Це Я“! А стояв із ними й Юда, що видав Його.
6 Когда Иса сказал: «Это Я», они отступили назад и упали на землю.	6 I як тільки сказав їм: „Це Я“, вони подали́ся назад, та й на землю попа́дали.
7 Он опять спросил их: – Кого вы ищете?– Ису из Назарета, – сказали они.	7 І Він знов запитав їх: „Кого́ ви шукаєте?“ Вони ж відказали: „Ісуса Назаряни́на“.
8 – Я же вам сказал, что это Я, – ответил Иса. – Если вы ищете Меня, то отпустите остальных.	8 Ісус відповів: „Я сказав вам, що це Я. Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти “, —
9 Он сказал это, чтобы исполнились Его слова: «Я не потерял никого из тех, кого Ты дал Мне». .	9 щоб збулося те слово, що Він був сказав: „Я не втратив ніко́го із тих, кого дав Ти Мені“.
10 У Шимона Петира был меч, он выхватил его, ударил раба главного священнослужителя и отсёк ему правое ухо. Раба звали Малик.	10 Тоді Си́мон Петро, меча мавши, його ви́хопив, і рубону́в раба́ первосвященика, — і відтя́в праве́ вухо йому́. А рабу́ на ім'я́ було Малх.
11 Тогда Иса сказал Петиру: – Вложи меч в ножны! Разве Я не должен выпить чашу страданий, которую дал Мне Отец?	11 Та промовив Ісус до Петра: Всунь у пі́хви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?“
12 Отряд римских воинов, их командир и иудейские стражники арестовали Ису и связали Его.	12 Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопи́ли Ісуса, і зв'язали Його,
13 Они привели Его вначале к Ханану. Ханан был тестем Каиафы, который был в тот год верховным священнослужителем.	13 і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року.
14 Это был Каиафа, который убеждал предводителей иудеев, что будет лучше, если один Человек умрёт за народ.	14 Це ж був той Кайя́фа, що порадив юдеям, що ліпше померти люди́ні одній за наро́д.
15 Шимон Петир и ещё один ученик шли следом за Исой. Главный священнослужитель знал этого ученика, и поэтому тот смог пройти с Исой во двор,	15 А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідо́м. Той же учень відо́мий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом.
16 а Петир остался снаружи у ворот. Ученик, который был знаком главному священнослужителю, вышел, поговорил с привратницей и провёл Петира внутрь.	16 А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відо́мий був первосвященикові, і сказав ворота́рці, — і впровадив Петра.
17 – Ты случайно не один из учеников Этого Человека? – спросила привратница. – Нет, – ответил Петир.	17 І питає Петра ворота́рка служни́ця: „Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка?“ Той відказує: „Ні!“
18 Было холодно. Рабы и стражники разложили костёр и грелись у него. Петир тоже стоял у костра и грелся.	18 А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся.
19 Тем временем главный священнослужитель допрашивал Ису о Его учениках и учении.	19 А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його.
20 – Я открыто говорил миру, – отвечал Иса. – Я всегда учил в молитвенных домах или в храме, там, где собираются все иудеи. Тайного Я ничего не говорил.	20 Ісус Йому відповідь дав: „Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічо́го Я не говорив.
21 Зачем ты Меня допрашиваешь? Спроси тех, кто Меня слушал, они наверняка знают, что Я говорил.	21 Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що́ Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив“.
22 Когда Иса это сказал, один из стоявших поблизости служителей ударил Ису по лицу. – Ты как разговариваешь с главным священнослужителем! – возмутился он.	22 А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку́, говорячи: „То так відповідаєш первосвященикові?“
23 – Если Я сказал что-то не так, то укажи, что не так, – ответил Иса. – Если же Я прав, то зачем ты бьёшь Меня?	23 Ісус йому відповідь дав: „Якщо зле Я сказав, — покажи, що то зле; коли ж добре, — за що́ Мене б'єш?“
24 Тогда Ханан отослал Ису связанным к верховному священнослужителю Каиафе.	24 І відіслав Його Анна зв'язаним первосвященикові Кайяфі.
25 Шимон Петир всё стоял и грелся у костра, когда его ещё раз спросили: – Ты случайно не один из Его учеников?Петир отрицал. – Нет, – сказал он.	25 А Си́мон Петро стояв, гріючись. І сказали до нього: „Чи й ти не з учнів Його?“ Він відрікся й сказав: „Ні!“
26 Тогда один из рабов главного священнослужителя, родственник того, которому Петир отсёк ухо, сказал: – Разве не тебя я видел с Ним в саду?	26 Говорить один із рабів первосвященика, родич тому́, що йому Петро вухо відтя́в: „Чи тебе я не бачив у саду́ з Ним?“
27 Петир снова стал всё отрицать, и в этот момент пропел петух. .	27 І зно́ву відрікся Петро, — і заспівав півень хвилі тієї.
28 От Каиафы Ису повели в резиденцию римского наместника. Было раннее утро, и предводители иудеев, опасаясь оскверниться, не вошли в здание, иначе они не смогли бы потом есть праздничный ужин.	28 А Ісуса ведуть від Кайяфи в прето́рій. Був же ра́нок. Та вони не ввійшли до прето́рія, щоб не опога́нитись, а щоб їсти пасху.
29 Поэтому Пилат вышел к ним. – В чём вы обвиняете Этого Человека? – спросил он.	29 Тоді вийшов Пилат назо́вні до них і сказав: „Яку ска́ргу приносите ви на Цього Чоловіка?“
30 – Не будь Он преступником, мы бы не привели Его к тебе, – ответили они.	30 Вони відповіли та й сказали йому: „Коли́ б Цей злочи́нцем не був, ми б Його тобі не видавали“.
31 Пилат сказал: – Берите Его сами и судите по вашему Закону. – Но у нас нет права никого казнить, – возразили предводители иудеев.	31 А Пилат їм сказав: „Візьміть Його, та й за вашим Зако́ном судіть Його“. Юдеї сказали йому: „Нам не вільно нікого вбивати“, —
32 Так должны были исполниться слова Исы о том, какой смертью Он умрёт.	32 щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти.
33 Тогда Пилат вошёл внутрь своей резиденции, вызвал Ису и спросил Его: – Ты Царь иудеев?	33 Тоді зно́ву Пилат увійшов у прето́рій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: „Чи Ти Цар Юдейський?“
34 – Ты это от себя говоришь, или тебе обо Мне сказали другие? – спросил в ответ Иса.	34 Ісус відповів: „Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?“
35 – Я что, иудей? – ответил Пилат. – Это Твой народ и главные священнослужители передали Тебя мне. Что Ты сделал?	35 Пилат відповів: „Чи ж юде́янин я? Твій наро́д та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив?“
36 Иса сказал: – Царство Моё – не одно из царств этого мира. Если бы оно было таким, то Мои подданные сражались бы за Меня, чтобы Я не был схвачен предводителями иудеев. Но сейчас Моё Царство не принадлежит этому миру.	36 Ісус відповів: „Моє Царство не із світу цього́. Якби із цього світу було́ Моє Царство, то служба Моя́ воювала б, щоб не ви́даний був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси“.
37 – Так значит, Ты всё-таки царь? – спросил Пилат. – Ты сам говоришь, что Я Царь, – ответил Иса. – Я родился и пришёл в мир, чтобы свидетельствовать об истине. Всякий, кто на стороне истины, слушает Меня.	37 Сказав же до Нього Пила́т: „Так Ти Цар?“ Ісус відповів: „Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засві́дчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос“.
38 Пилат спросил: – Что есть истина?Потом он опять вышел к иудеям и сказал: – Я не нахожу в Этом Человеке никакой вины.	38 Говорить до Нього Пила́т: „Що є правда?“ І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: „Не знахо́джу Я в Ньому провини нія́кої.
39 – У вас есть обычай, чтобы я на праздник Освобождения отпускал на свободу одного из заключённых. Хотите, чтобы я отпустил вам «Царя иудеев»?	39 Та ви маєте зви́чай, щоб я випустив вам одно́го на Пасху. Чи хочете отже, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“
40 Они в ответ закричали: – Нет! Не Его! Отпусти нам Бар-Аббу! Бар-Абба же был мятежником.	40 Та зно́ву вони зняли крик, вимагаючи: „Не Його, а Вара́вву!“ А Вара́вва був злочи́нець.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Иохана

Глава 18

Вiд Iвана

Розділ 18

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Иохана

Глава 18

Вiд Iвана

Розділ 18

Ветхий завет

Новый завет

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Иохана

Глава 18

Вiд Iвана

Розділ 18

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Иохана

Глава 18

Вiд Iвана

Розділ 18

Ветхий
завет

Новый
завет