Библия - Обещанное Восстановление

Пророк Иеремия

Глава 7

1 Слово Вечного, которое было к Иеремии:

2 – Встань у ворот дома Вечного и провозгласи там эти слова: Слушай слово Вечного, весь народ Иудеи, идущий через эти ворота для поклонения Вечному.

3 Так говорит Вечный, Повелитель Сил, Бог Исраила: «Оставьте свои злые пути и дела, и Я позволю вам жить на этом месте.

4 Не полагайтесь на лживые слова: „Здесь храм Вечного, храм Вечного, храм Вечного!“

5 Если вы действительно оставите свои нечестивые мысли и дела и будете поступать друг с другом справедливо,

6 если не будете притеснять чужеземцев, сирот и вдов и проливать невинную кровь на этом месте, если себе же во вред не будете следовать за чужими богами,

7 то Я позволю вам жить на этом месте, на земле, которую Я дал вашим предкам навеки.

8 Но вот, вы полагаетесь на лживые слова, в которых нет прока.

9 Вы крадёте и убиваете, нарушаете супружескую верность и лжесвидетельствуете, возжигаете благовония Баалу и следуете за чужими богами, которых прежде не знали,

10 а потом приходите, встаёте предо Мной в этом доме, в котором Я пребываю, и говорите: „Мы спасены“ – лишь для того, чтобы вновь совершать все эти мерзости?

11 Разве не превратили вы дом, в котором Я пребываю, в разбойничье логово? Но Я всё это вижу, – возвещает Вечный.

12 Пойдите в Моё святилище в Шило, где Я прежде устроил дом для поклонения Мне, и посмотрите, что Я с ним сделал за злодеяния Моего народа Исраила.

13 Пока вы предавались этим порокам, – возвещает Вечный, – Я снова и снова говорил с вами, а вы не слушали; Я звал вас, а вы не отвечали.

14 То же, что Я сделал с Шило, Я сделаю и с домом, в котором пребываю, с храмом, на который вы полагаетесь, с местом, которое Я дал вам и вашим отцам.

15 Я отвергну вас от Себя, как отверг ваших братьев, народ Ефраима ».

16 – А ты не молись за этот народ, не проси за них в молитвах; не умоляй Меня, Я не стану тебя слушать.

17 Разве ты не видишь, что они делают в городах Иудеи и на улицах Иерусалима?

18 Дети собирают дрова, отцы разводят огонь, а женщины месят тесто и пекут лепёшки для богини неба. . Они совершают жертвенные возлияния чужим богам, чтобы разгневать Меня.

19 Но Мне ли они делают хуже? – возвещает Вечный. – Нет, самим себе, к своему стыду!

20 Поэтому так говорит Владыка Вечный: – Мой яростный гнев обрушится на эту землю, на людей и скот, на деревья в поле и на плоды земли, он будет пылать, не угасая.

21 Так говорит Вечный, Повелитель Сил, Бог Исраила: – Ваши жертвы не угодны Мне! Так что ешьте мясо жертв сами, даже то, которое нужно полностью сжечь.

22 Ведь когда Я вывел ваших предков из Египта, Я не просто говорил и давал им повеления о всесожжениях и жертвах,

23 но и повелел им: «Слушайтесь Меня, и Я буду вашим Богом, а вы – Моим народом. Исполняйте то, что Я вам велю, и тогда вы будете благополучны».

24 Но они не послушали и не вняли Моим словам, и по своему упрямству жили по собственным замыслам, шли назад, а не вперёд.

25 С того дня, как ваши предки покинули Египет, и до этого дня, день за днём, снова и снова Я посылал к вам Моих рабов пророков.

26 Но вы не слушали и не внимали им. Вы были упрямыми и делали ещё больше зла, чем ваши предки.

27 Когда ты будешь говорить им всё это, они не станут тебя слушать, и когда будешь звать их, они не ответят.

28 Поэтому скажи им: «Вот народ, который не слушается Вечного, своего Бога, и не принимает наставлений. Истина погибла, она исчезла с их уст.

29 Обрей свои волосы и выбрось; подними на голых вершинах плач, потому что Вечный отверг и покинул поколение, которое Его разгневало».

30 – Народ Иудеи делал зло в Моих глазах, – возвещает Вечный. – Они поставили свои ничтожные идолы в доме, в котором Я пребываю, осквернив его.

31 В долине Бен-Гинном они приготовили место для жертвоприношений, которое называется Тофет, чтобы сжигать там своих сыновей и дочерей, чего Я не повелевал, о чём даже не думал.

32 Но теперь приближаются дни, – возвещает Вечный, – когда люди будут называть эту долину уже не Тофетом или долиной Бен-Гинном, а долиной Бойни, так как в Тофете будут хоронить мёртвых до тех пор, пока там не останется места.

33 Трупы этого народа станут пищей птицам в небе и зверям на земле, и некому будет их отпугнуть.

34 Я положу конец крикам радости и веселья, не слышны будут в городах Иудеи и на улицах Иерусалима голоса невесты и жениха, потому что страна будет опустошена.

Єремiя

Розділ 7

1 Слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:

2 „Стань у брамі Господнього дому, і прокажеш там слово оце та промо́виш: Послухайте слово Господнє, ввесь Юдо, що хо́дите бра́мами цими вклонятися Господу.

3 Так говорить Господь Савао́т, Бог Ізраїлів: Попра́вте дороги свої й свої вчи́нки, й Я зроблю́, що ви жи́тимете на цім місці!

4 Не наді́йтесь собі на слова неправди́ві, щоб казати: Храм Господній, храм Господній, храм Господній оту́т!

5 Бо якщо ви наспра́вді поправите ваші доро́ги та ваші діла́, якщо один о́дному бу́дете справді чинити справедливо,

6 не бу́дете тиснути чужи́нця, сироту та вдову́, не будете лити невинної крови на місці цьому́, і за іншими богами вслід не піде́те собі на біду́, —

7 то зроблю́, що ви пробува́тимете на цім місці, у краю́, що його дав Я вашим батька́м відвіку навіки!

8 Ось собі ви наді́єтеся на слова неправдиві, які не допомо́жуть:

9 Чи ви будете кра́сти, вбивати й пере́люб чинити, і присягати фальши́во, й кади́ти Ваа́лові, і ходити за іншими богами, яких ви не знаєте, —

10 а потім ви при́йдете й станете перед обличчям Моїм у цім домі, що зветься Ім'я́м Моїм, і скажете: „Урято́вані ми“, щоб чинити гидо́ти всі ці?

11 Чи верте́пом розбійників став оцей дім, що Ім'я Моє кличеться в ньому, на ваших оча́х? І Я оце бачу, говорить Госпо́дь.

12 Бо піді́ть но до місця Мого, що в Шіло́, де́ Я споча́тку вчинив був перебува́ння для Йме́ння Свого́, і побачите, що́ вчинив Я йому́ через лука́вство Мого наро́ду Ізраїлевого.

13 Тепер же за те, що ви ро́бите всі оці вчинки, — говорить Господь, — і що Я говорив був до вас, промовляючи пи́льно, але́ ви не слухали, і кликав Я вас, та ви не відказа́ли, —

14 то зроблю́ цьому до́мові, що кли́калось в ньому Ім'я́ Моє, що на нього наді́єтесь ви, і місцю цьому́, що Я дав його вам та вашим батька́м, так само, як Я був зробив для Шіло́, —

15 і відкину Я вас від обличчя Свого́, як відкинув усіх ваших браті́в, усе насі́ння Єфре́мове!

16 А ти не молись за наро́д цей, і блага́ння й моли́тви за них не здійма́й, і Мене не проси, — бо не ви́слухаю Я тебе́!

17 Хіба ти не бачиш, що ро́блять вони в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму:

18 Діти дро́ва збирають, а батьки́ розклада́ють огонь, жінки́ ж місять тісто, щоб спекти́ калачі́в тих жерто́вних „небесній цариці“, і ллють литі жертви для інших богі́в, на доса́ду Мені.

19 Та хіба ображають Мене, говорить Господь? Хіба не себе самих, щоб сором покрив їхні обличчя?

20 Тому́ Господь Бог промовляє отак: Ось ллється Мій гнів і Моя лють на це місце, на люди́ну й худо́бу, і на польові́ дерева́ та на зе́мні плоди́, — і пала́тиме він, і не зга́сне!

21 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Додайте свої цілопа́лення до жертов ваших, і їжте м'ясо,

22 бо Я не говорив батька́м вашим, і не наказував їм того дня, як виво́див їх із кра́ю єгипетського, про справи цілопа́лення й жертви.

23 Бо лиш справу оцю Я звелів їм, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і Я буду вам Богом, а ви бу́дете наро́дом Моїм, і ходіть усією дорогою, про яку накажу́ вам, щоб вам було до́бре.

24 Та не слухали й не нахили́ли вони свого вуха, а ходили за ра́дами та за упе́ртістю серця лихого свого́, і стали до Мене плечи́ма, а не обличчям.

25 Від того дня, коли ваші батьки вийшли з кра́ю єгипетського, аж до дня цього, посилав Я до вас усіх Своїх рабів пророків, посилав щодня пи́льно.

26 Та вони не слухалися Мене, і вуха свого не схиля́ли, і показали себе твердоши́йними, зло чинили ще більш від батькі́в своїх,

27 І ти будеш казати їм ці всі слова́, та не будуть вони тебе слу́хати, і будеш ти кли́кати до них, та вони тобі відповіді не даду́ть.

28 І скажеш до них: Оце той наро́д, що не слухався голосу Господа, Бога свого, і поу́ки не брав, — загинула правда, і зникла з їхніх уст.

29 Обстрижи́ ти воло́сся своє та й відкинь, на ли́сих гора́х здійми жа́лісний спів, бо відкинув Господь і покинув плем'я Свого гніву!

30 Бо Юдині сини чинять зло в Моїх о́чах, — говорить Господь, — поклали гидо́ти свої в тому домі, що в нім кли́калося Моє Йме́ння, щоб збезче́стити його́.

31 І побудували ті же́ртовні па́гірки То́фета, що в долині Бен-Гіннома, щоб палити синів своїх та до́чок своїх на огні, чого Я не наказував, і що на серце Мені не прихо́дило.

32 Тому́ то приходять ось дні, — говорить Господь, — що не буде вже кликатись „То́фет“ місце це чи „Долина Бен-Гіннома“, а тільки „Долина вби́вства“, і будуть ховати у То́феті через брак місця на по́греб.

33 І стане труп цього наро́ду за сте́рво небесному пта́ству та земній звіри́ні, і не буде, хто б їх відстраши́в!

34 І спиню́ в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму голос радісний і голос веселий, голос молодого та голос молодої, — бо руїною стане цей край!

Пророк Иеремия Глава 7	Єремiя Розділ 7
1 Слово Вечного, которое было к Иеремии:	1 Слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:
2 – Встань у ворот дома Вечного и провозгласи там эти слова: Слушай слово Вечного, весь народ Иудеи, идущий через эти ворота для поклонения Вечному.	2 „Стань у брамі Господнього дому, і прокажеш там слово оце та промо́виш: Послухайте слово Господнє, ввесь Юдо, що хо́дите бра́мами цими вклонятися Господу.
3 Так говорит Вечный, Повелитель Сил, Бог Исраила: «Оставьте свои злые пути и дела, и Я позволю вам жить на этом месте.	3 Так говорить Господь Савао́т, Бог Ізраїлів: Попра́вте дороги свої й свої вчи́нки, й Я зроблю́, що ви жи́тимете на цім місці!
4 Не полагайтесь на лживые слова: „Здесь храм Вечного, храм Вечного, храм Вечного!“	4 Не наді́йтесь собі на слова неправди́ві, щоб казати: Храм Господній, храм Господній, храм Господній оту́т!
5 Если вы действительно оставите свои нечестивые мысли и дела и будете поступать друг с другом справедливо,	5 Бо якщо ви наспра́вді поправите ваші доро́ги та ваші діла́, якщо один о́дному бу́дете справді чинити справедливо,
6 если не будете притеснять чужеземцев, сирот и вдов и проливать невинную кровь на этом месте, если себе же во вред не будете следовать за чужими богами,	6 не бу́дете тиснути чужи́нця, сироту та вдову́, не будете лити невинної крови на місці цьому́, і за іншими богами вслід не піде́те собі на біду́, —
7 то Я позволю вам жить на этом месте, на земле, которую Я дал вашим предкам навеки.	7 то зроблю́, що ви пробува́тимете на цім місці, у краю́, що його дав Я вашим батька́м відвіку навіки!
8 Но вот, вы полагаетесь на лживые слова, в которых нет прока.	8 Ось собі ви наді́єтеся на слова неправдиві, які не допомо́жуть:
9 Вы крадёте и убиваете, нарушаете супружескую верность и лжесвидетельствуете, возжигаете благовония Баалу и следуете за чужими богами, которых прежде не знали,	9 Чи ви будете кра́сти, вбивати й пере́люб чинити, і присягати фальши́во, й кади́ти Ваа́лові, і ходити за іншими богами, яких ви не знаєте, —
10 а потом приходите, встаёте предо Мной в этом доме, в котором Я пребываю, и говорите: „Мы спасены“ – лишь для того, чтобы вновь совершать все эти мерзости?	10 а потім ви при́йдете й станете перед обличчям Моїм у цім домі, що зветься Ім'я́м Моїм, і скажете: „Урято́вані ми“, щоб чинити гидо́ти всі ці?
11 Разве не превратили вы дом, в котором Я пребываю, в разбойничье логово? Но Я всё это вижу, – возвещает Вечный.	11 Чи верте́пом розбійників став оцей дім, що Ім'я Моє кличеться в ньому, на ваших оча́х? І Я оце бачу, говорить Госпо́дь.
12 Пойдите в Моё святилище в Шило, где Я прежде устроил дом для поклонения Мне, и посмотрите, что Я с ним сделал за злодеяния Моего народа Исраила.	12 Бо піді́ть но до місця Мого, що в Шіло́, де́ Я споча́тку вчинив був перебува́ння для Йме́ння Свого́, і побачите, що́ вчинив Я йому́ через лука́вство Мого наро́ду Ізраїлевого.
13 Пока вы предавались этим порокам, – возвещает Вечный, – Я снова и снова говорил с вами, а вы не слушали; Я звал вас, а вы не отвечали.	13 Тепер же за те, що ви ро́бите всі оці вчинки, — говорить Господь, — і що Я говорив був до вас, промовляючи пи́льно, але́ ви не слухали, і кликав Я вас, та ви не відказа́ли, —
14 То же, что Я сделал с Шило, Я сделаю и с домом, в котором пребываю, с храмом, на который вы полагаетесь, с местом, которое Я дал вам и вашим отцам.	14 то зроблю́ цьому до́мові, що кли́калось в ньому Ім'я́ Моє, що на нього наді́єтесь ви, і місцю цьому́, що Я дав його вам та вашим батька́м, так само, як Я був зробив для Шіло́, —
15 Я отвергну вас от Себя, как отверг ваших братьев, народ Ефраима ».	15 і відкину Я вас від обличчя Свого́, як відкинув усіх ваших браті́в, усе насі́ння Єфре́мове!
16 – А ты не молись за этот народ, не проси за них в молитвах; не умоляй Меня, Я не стану тебя слушать.	16 А ти не молись за наро́д цей, і блага́ння й моли́тви за них не здійма́й, і Мене не проси, — бо не ви́слухаю Я тебе́!
17 Разве ты не видишь, что они делают в городах Иудеи и на улицах Иерусалима?	17 Хіба ти не бачиш, що ро́блять вони в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму:
18 Дети собирают дрова, отцы разводят огонь, а женщины месят тесто и пекут лепёшки для богини неба. . Они совершают жертвенные возлияния чужим богам, чтобы разгневать Меня.	18 Діти дро́ва збирають, а батьки́ розклада́ють огонь, жінки́ ж місять тісто, щоб спекти́ калачі́в тих жерто́вних „небесній цариці“, і ллють литі жертви для інших богі́в, на доса́ду Мені.
19 Но Мне ли они делают хуже? – возвещает Вечный. – Нет, самим себе, к своему стыду!	19 Та хіба ображають Мене, говорить Господь? Хіба не себе самих, щоб сором покрив їхні обличчя?
20 Поэтому так говорит Владыка Вечный: – Мой яростный гнев обрушится на эту землю, на людей и скот, на деревья в поле и на плоды земли, он будет пылать, не угасая.	20 Тому́ Господь Бог промовляє отак: Ось ллється Мій гнів і Моя лють на це місце, на люди́ну й худо́бу, і на польові́ дерева́ та на зе́мні плоди́, — і пала́тиме він, і не зга́сне!
21 Так говорит Вечный, Повелитель Сил, Бог Исраила: – Ваши жертвы не угодны Мне! Так что ешьте мясо жертв сами, даже то, которое нужно полностью сжечь.	21 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Додайте свої цілопа́лення до жертов ваших, і їжте м'ясо,
22 Ведь когда Я вывел ваших предков из Египта, Я не просто говорил и давал им повеления о всесожжениях и жертвах,	22 бо Я не говорив батька́м вашим, і не наказував їм того дня, як виво́див їх із кра́ю єгипетського, про справи цілопа́лення й жертви.
23 но и повелел им: «Слушайтесь Меня, и Я буду вашим Богом, а вы – Моим народом. Исполняйте то, что Я вам велю, и тогда вы будете благополучны».	23 Бо лиш справу оцю Я звелів їм, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і Я буду вам Богом, а ви бу́дете наро́дом Моїм, і ходіть усією дорогою, про яку накажу́ вам, щоб вам було до́бре.
24 Но они не послушали и не вняли Моим словам, и по своему упрямству жили по собственным замыслам, шли назад, а не вперёд.	24 Та не слухали й не нахили́ли вони свого вуха, а ходили за ра́дами та за упе́ртістю серця лихого свого́, і стали до Мене плечи́ма, а не обличчям.
25 С того дня, как ваши предки покинули Египет, и до этого дня, день за днём, снова и снова Я посылал к вам Моих рабов пророков.	25 Від того дня, коли ваші батьки вийшли з кра́ю єгипетського, аж до дня цього, посилав Я до вас усіх Своїх рабів пророків, посилав щодня пи́льно.
26 Но вы не слушали и не внимали им. Вы были упрямыми и делали ещё больше зла, чем ваши предки.	26 Та вони не слухалися Мене, і вуха свого не схиля́ли, і показали себе твердоши́йними, зло чинили ще більш від батькі́в своїх,
27 Когда ты будешь говорить им всё это, они не станут тебя слушать, и когда будешь звать их, они не ответят.	27 І ти будеш казати їм ці всі слова́, та не будуть вони тебе слу́хати, і будеш ти кли́кати до них, та вони тобі відповіді не даду́ть.
28 Поэтому скажи им: «Вот народ, который не слушается Вечного, своего Бога, и не принимает наставлений. Истина погибла, она исчезла с их уст.	28 І скажеш до них: Оце той наро́д, що не слухався голосу Господа, Бога свого, і поу́ки не брав, — загинула правда, і зникла з їхніх уст.
29 Обрей свои волосы и выбрось; подними на голых вершинах плач, потому что Вечный отверг и покинул поколение, которое Его разгневало».	29 Обстрижи́ ти воло́сся своє та й відкинь, на ли́сих гора́х здійми жа́лісний спів, бо відкинув Господь і покинув плем'я Свого гніву!
30 – Народ Иудеи делал зло в Моих глазах, – возвещает Вечный. – Они поставили свои ничтожные идолы в доме, в котором Я пребываю, осквернив его.	30 Бо Юдині сини чинять зло в Моїх о́чах, — говорить Господь, — поклали гидо́ти свої в тому домі, що в нім кли́калося Моє Йме́ння, щоб збезче́стити його́.
31 В долине Бен-Гинном они приготовили место для жертвоприношений, которое называется Тофет, чтобы сжигать там своих сыновей и дочерей, чего Я не повелевал, о чём даже не думал.	31 І побудували ті же́ртовні па́гірки То́фета, що в долині Бен-Гіннома, щоб палити синів своїх та до́чок своїх на огні, чого Я не наказував, і що на серце Мені не прихо́дило.
32 Но теперь приближаются дни, – возвещает Вечный, – когда люди будут называть эту долину уже не Тофетом или долиной Бен-Гинном, а долиной Бойни, так как в Тофете будут хоронить мёртвых до тех пор, пока там не останется места.	32 Тому́ то приходять ось дні, — говорить Господь, — що не буде вже кликатись „То́фет“ місце це чи „Долина Бен-Гіннома“, а тільки „Долина вби́вства“, і будуть ховати у То́феті через брак місця на по́греб.
33 Трупы этого народа станут пищей птицам в небе и зверям на земле, и некому будет их отпугнуть.	33 І стане труп цього наро́ду за сте́рво небесному пта́ству та земній звіри́ні, і не буде, хто б їх відстраши́в!
34 Я положу конец крикам радости и веселья, не слышны будут в городах Иудеи и на улицах Иерусалима голоса невесты и жениха, потому что страна будет опустошена.	34 І спиню́ в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму голос радісний і голос веселий, голос молодого та голос молодої, — бо руїною стане цей край!

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Пророк Иеремия

Глава 7

Єремiя

Розділ 7

Пророк Иеремия

Глава 7

Єремiя

Розділ 7

Ветхий завет

Новый завет

Пророк Иеремия

Глава 7

Єремiя

Розділ 7

Пророк Иеремия

Глава 7

Єремiя

Розділ 7

Ветхий
завет

Новый
завет