Пророк ЕзекиилГлава 37 |
|
1 |
|
2 Он повёл меня посреди них, и я увидел великое множество костей, лежавших в долине, и они были очень сухими. |
|
3 Он спросил меня: |
|
4 Тогда Он сказал мне: |
|
5 Так говорит этим костям Владыка Вечный: Я пошлю в вас дыхание, . и вы оживёте. |
|
6 Я прилажу к вам сухожилия, наращу на вас плоть и покрою кожей; Я вложу в вас дыхание, и вы оживёте. Тогда вы узнаете, что Я – Вечный». |
|
7 Я стал пророчествовать, как мне было велено. Когда я пророчествовал, раздался шум, постукивание, и кости начали сходиться – кость с костью. |
|
8 Я видел, как на них появились сухожилия и плоть, и как их покрыла кожа, но в них не было дыхания. |
|
9 Тогда Он сказал мне: |
|
10 Я начал пророчествовать, как Он повелел мне, и в них вошло дыхание. Они ожили и встали на ноги, это несметное войско. |
|
11 Тогда Он сказал мне: |
|
12 Поэтому пророчествуй и скажи им: Так говорит Владыка Вечный: |
|
13 И вы, Мой народ, узнаете, что Я – Вечный, когда Я открою ваши могилы и выведу вас из них. |
|
14 Я вложу в вас Моё дыхание, . и вы будете жить, а Я поселю вас в вашей земле. Тогда вы узнаете, что Я, Вечный, сказал это и исполнил», – возвещает Вечный. |
|
15 |
|
16 – Смертный, возьми деревянный брусок и напиши на нём: |
|
17 Приложи их один к другому, чтобы у тебя в руке они стали единым целым. |
|
18 Когда твои соплеменники спросят тебя: |
|
19 скажи им: Так говорит Владыка Вечный: |
|
20 Держи перед глазами бруски, на которых ты сделал надпись, |
|
21 и скажи им: Так говорит Владыка Вечный: |
|
22 В этой земле, на горах Исраила, Я сделаю их одним народом. У них будет один царь, и они не будут больше двумя народами и не разделятся впредь на два царства. |
|
23 Они больше не станут оскверняться ни идолами, ни гнусными истуканами, ни другими своими преступлениями. Я спасу их от всего их отступничества, в которое они впали, и очищу их. Они будут Моим народом, а Я буду их Богом. |
|
24 Мой раб Давуд станет их царём, и у них у всех будет один пастух. Они будут следовать Моим законам и бережно исполнять Мои установления. |
|
25 Они будут жить в земле, которую Я отдал Моему рабу Якубу, в земле, где жили их предки. Они сами, их дети и дети детей будут жить там вечно, и Мой раб Давуд будет их правителем навеки. |
|
26 Я заключу с ними соглашение мира; это соглашение будет вечным. Я утвержу их на их земле и умножу их число. Я поставлю Моё святилище среди них навеки. |
|
27 У них будет Моё жилище. Я буду их Богом, а они будут Моим народом. |
|
28 И когда Моё святилище встанет среди исраильтян навеки, народы узнают, что Я, Вечный, очищаю Исраил». |
ЄзекiїльРозділ 37 |
|
1 |
|
2 І Він обвів мене біля них навко́ло, аж ось їх дуже багато на пове́рхні долини, і ось вони стали дуже сухі! |
|
3 І сказав Він мені: „Сину лю́дський, чи оживу́ть оці ко́сті?“ А я відказав: „Господи Боже, — Ти знаєш!“ |
|
4 І сказав Він мені: „Пророку́й про ці кості, та й скажеш до них: Сухі ко́сті, послухайте слова Господнього! |
|
5 Так говорить Господь Бог до цих кісто́к: Ось Я введу́ у вас духа — і ви оживе́те! |
|
6 І дам на вас жи́ли, і ви́росте на вас тіло, і простягну́ на вас шкіру, і дам у вас духа, — і ви оживе́те. І пізна́єте ви, що Я — Госпо́дь!“ |
|
7 І пророкував я, як наказано. І зня́вся шум, коли я пророкува́в, і ось гу́ркіт, а ко́сті зближа́лися, кістка до кістки своєї. |
|
8 І побачив я, аж ось на них жи́ли, і виросло тіло, і була натя́гнена на них шкіра зве́рху, та духа не було в них. |
|
9 І сказав Він мені: „Пророкуй до духа, пророкуй, сину лю́дський, та й скажеш до духа: Так говорить Господь Бог: Прилинь, духу, з чотирьох вітрі́в, і дихни́ на цих забитих, — і нехай оживу́ть!“ |
|
10 І я пророкував, як Він наказав був мені, — і ввійшов у них дух, і вони ожили́, і постава́ли на ноги свої, — ві́йсько дуже-дуже велике! |
|
11 І сказав Він мені: „Сину лю́дський, ці кості — вони ввесь Ізраїлів дім. Ось вони кажуть: Повисиха́ли наші кості, і заги́нула наша надія, нам кіне́ць! |
|
12 Тому́ пророкуй та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Ось Я повідчиня́ю ваші гроби́, і позво́джу вас із ваших гробі́в, мій наро́де, і введу́ вас до Ізраїлевої землі! |
|
13 І пізнаєте ви, що Я Госпо́дь, коли Я повідчиня́ю ваші гроби́, і коли позво́джу вас із ваших гробі́в, Мій наро́де! |
|
14 І дам Я в вас Свого Духа, — і ви оживе́те, і вміщу́ вас на вашій землі, і пізна́єте ви, що Я, Госпо́дь, сказав це й зробив, говорить Госпо́дь!“ |
|
15 |
|
16 „А ти, сину лю́дський, візьми́ собі один кусок де́рева, і напиши на ньому: „Юді та синам Ізраїля, його дру́зям“. І візьми ще один кусок дерева, і напиши на ньому: „Йо́сипові дерево Єфрема та всьому домові Ізраїля, дру́зям його“. |
|
17 І зблизь їх собі одне до о́дного на один кусок дерева, — і вони стануть за одне́ в твоїй руці! |
|
18 І як скажуть до тебе сини твого наро́ду, говорячи: Чи не оголо́сиш нам, що́ це в те́бе таке? |
|
19 то скажи їм: Так говорить Госпо́дь Бог: Ось Я візьму́ дерево Йо́сипа, що в Єфремовій руці, та племе́на Ізраїлеві, його дру́зів, і дам на нього дерево Юди, і вчиню́ їх за одне дерево, — і стануть вони одним у Моїй руці! |
|
20 І будуть ці дере́ва, що напишеш на них, у руці твоїй на їхніх оча́х. |
|
21 І скажи до них: Так говорить Госпо́дь Бог: Ось Я візьму́ Ізраїлевих синів з-посеред наро́дів, куди вони пішли, і позбира́ю їх знавко́ла, і введу́ їх до їхньої землі. |
|
22 І зроблю́ їх за один наро́д у краї на Ізраїлевих гора́х, і бу́де для всіх них один цар за царя, і не бу́дуть уже двома́ наро́дами, і не бу́дуть уже більш поді́лені на двоє царств. |
|
23 І більш не будуть вони занечи́щуватися своїми бовва́нами й гидо́тами своїми та всіма́ своїми пере́ступами, спасу́ їх зо всіх їхніх осе́ль, де вони гріши́ли, й очи́щу їх. І будуть вони мені наро́дом, а Я буду їм Богом! |
|
24 А раб Мій Давид буде царем над ними, і один па́стир буде для всіх них, і постановами Моїми вони будуть ходити, а устави Мої будуть стерегти́ й вико́нувати їх. |
|
25 І ося́дуть вони на тій землі, яку Я дав був Моєму рабові Яковові, що сиділи на ній їхні батьки́, і ося́дуть на ній вони та їхні сини, та сини синів їхніх аж навіки, а Мій раб Давид буде їм кня́зем навіки! |
|
26 І складу́ з ними заповіта миру, — це буде вічний запові́т із ними. І зміцню́ їх, і намно́жу їх, і дам Свою святиню серед них на віки! |
|
27 І буде місце Мого пробува́ння над ними, і Я буду їм Богом, а вони Мені бу́дуть наро́дом. |
|
28 І пізнають ці наро́ди, що Я — Госпо́дь, що освятив Ізраїля, коли буде Моя святиня серед них навіки!“ |
Пророк ЕзекиилГлава 37 |
ЄзекiїльРозділ 37 |
|
1 |
1 |
|
2 Он повёл меня посреди них, и я увидел великое множество костей, лежавших в долине, и они были очень сухими. |
2 І Він обвів мене біля них навко́ло, аж ось їх дуже багато на пове́рхні долини, і ось вони стали дуже сухі! |
|
3 Он спросил меня: |
3 І сказав Він мені: „Сину лю́дський, чи оживу́ть оці ко́сті?“ А я відказав: „Господи Боже, — Ти знаєш!“ |
|
4 Тогда Он сказал мне: |
4 І сказав Він мені: „Пророку́й про ці кості, та й скажеш до них: Сухі ко́сті, послухайте слова Господнього! |
|
5 Так говорит этим костям Владыка Вечный: Я пошлю в вас дыхание, . и вы оживёте. |
5 Так говорить Господь Бог до цих кісто́к: Ось Я введу́ у вас духа — і ви оживе́те! |
|
6 Я прилажу к вам сухожилия, наращу на вас плоть и покрою кожей; Я вложу в вас дыхание, и вы оживёте. Тогда вы узнаете, что Я – Вечный». |
6 І дам на вас жи́ли, і ви́росте на вас тіло, і простягну́ на вас шкіру, і дам у вас духа, — і ви оживе́те. І пізна́єте ви, що Я — Госпо́дь!“ |
|
7 Я стал пророчествовать, как мне было велено. Когда я пророчествовал, раздался шум, постукивание, и кости начали сходиться – кость с костью. |
7 І пророкував я, як наказано. І зня́вся шум, коли я пророкува́в, і ось гу́ркіт, а ко́сті зближа́лися, кістка до кістки своєї. |
|
8 Я видел, как на них появились сухожилия и плоть, и как их покрыла кожа, но в них не было дыхания. |
8 І побачив я, аж ось на них жи́ли, і виросло тіло, і була натя́гнена на них шкіра зве́рху, та духа не було в них. |
|
9 Тогда Он сказал мне: |
9 І сказав Він мені: „Пророкуй до духа, пророкуй, сину лю́дський, та й скажеш до духа: Так говорить Господь Бог: Прилинь, духу, з чотирьох вітрі́в, і дихни́ на цих забитих, — і нехай оживу́ть!“ |
|
10 Я начал пророчествовать, как Он повелел мне, и в них вошло дыхание. Они ожили и встали на ноги, это несметное войско. |
10 І я пророкував, як Він наказав був мені, — і ввійшов у них дух, і вони ожили́, і постава́ли на ноги свої, — ві́йсько дуже-дуже велике! |
|
11 Тогда Он сказал мне: |
11 І сказав Він мені: „Сину лю́дський, ці кості — вони ввесь Ізраїлів дім. Ось вони кажуть: Повисиха́ли наші кості, і заги́нула наша надія, нам кіне́ць! |
|
12 Поэтому пророчествуй и скажи им: Так говорит Владыка Вечный: |
12 Тому́ пророкуй та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Ось Я повідчиня́ю ваші гроби́, і позво́джу вас із ваших гробі́в, мій наро́де, і введу́ вас до Ізраїлевої землі! |
|
13 И вы, Мой народ, узнаете, что Я – Вечный, когда Я открою ваши могилы и выведу вас из них. |
13 І пізнаєте ви, що Я Госпо́дь, коли Я повідчиня́ю ваші гроби́, і коли позво́джу вас із ваших гробі́в, Мій наро́де! |
|
14 Я вложу в вас Моё дыхание, . и вы будете жить, а Я поселю вас в вашей земле. Тогда вы узнаете, что Я, Вечный, сказал это и исполнил», – возвещает Вечный. |
14 І дам Я в вас Свого Духа, — і ви оживе́те, і вміщу́ вас на вашій землі, і пізна́єте ви, що Я, Госпо́дь, сказав це й зробив, говорить Госпо́дь!“ |
|
15 |
15 |
|
16 – Смертный, возьми деревянный брусок и напиши на нём: |
16 „А ти, сину лю́дський, візьми́ собі один кусок де́рева, і напиши на ньому: „Юді та синам Ізраїля, його дру́зям“. І візьми ще один кусок дерева, і напиши на ньому: „Йо́сипові дерево Єфрема та всьому домові Ізраїля, дру́зям його“. |
|
17 Приложи их один к другому, чтобы у тебя в руке они стали единым целым. |
17 І зблизь їх собі одне до о́дного на один кусок дерева, — і вони стануть за одне́ в твоїй руці! |
|
18 Когда твои соплеменники спросят тебя: |
18 І як скажуть до тебе сини твого наро́ду, говорячи: Чи не оголо́сиш нам, що́ це в те́бе таке? |
|
19 скажи им: Так говорит Владыка Вечный: |
19 то скажи їм: Так говорить Госпо́дь Бог: Ось Я візьму́ дерево Йо́сипа, що в Єфремовій руці, та племе́на Ізраїлеві, його дру́зів, і дам на нього дерево Юди, і вчиню́ їх за одне дерево, — і стануть вони одним у Моїй руці! |
|
20 Держи перед глазами бруски, на которых ты сделал надпись, |
20 І будуть ці дере́ва, що напишеш на них, у руці твоїй на їхніх оча́х. |
|
21 и скажи им: Так говорит Владыка Вечный: |
21 І скажи до них: Так говорить Госпо́дь Бог: Ось Я візьму́ Ізраїлевих синів з-посеред наро́дів, куди вони пішли, і позбира́ю їх знавко́ла, і введу́ їх до їхньої землі. |
|
22 В этой земле, на горах Исраила, Я сделаю их одним народом. У них будет один царь, и они не будут больше двумя народами и не разделятся впредь на два царства. |
22 І зроблю́ їх за один наро́д у краї на Ізраїлевих гора́х, і бу́де для всіх них один цар за царя, і не бу́дуть уже двома́ наро́дами, і не бу́дуть уже більш поді́лені на двоє царств. |
|
23 Они больше не станут оскверняться ни идолами, ни гнусными истуканами, ни другими своими преступлениями. Я спасу их от всего их отступничества, в которое они впали, и очищу их. Они будут Моим народом, а Я буду их Богом. |
23 І більш не будуть вони занечи́щуватися своїми бовва́нами й гидо́тами своїми та всіма́ своїми пере́ступами, спасу́ їх зо всіх їхніх осе́ль, де вони гріши́ли, й очи́щу їх. І будуть вони мені наро́дом, а Я буду їм Богом! |
|
24 Мой раб Давуд станет их царём, и у них у всех будет один пастух. Они будут следовать Моим законам и бережно исполнять Мои установления. |
24 А раб Мій Давид буде царем над ними, і один па́стир буде для всіх них, і постановами Моїми вони будуть ходити, а устави Мої будуть стерегти́ й вико́нувати їх. |
|
25 Они будут жить в земле, которую Я отдал Моему рабу Якубу, в земле, где жили их предки. Они сами, их дети и дети детей будут жить там вечно, и Мой раб Давуд будет их правителем навеки. |
25 І ося́дуть вони на тій землі, яку Я дав був Моєму рабові Яковові, що сиділи на ній їхні батьки́, і ося́дуть на ній вони та їхні сини, та сини синів їхніх аж навіки, а Мій раб Давид буде їм кня́зем навіки! |
|
26 Я заключу с ними соглашение мира; это соглашение будет вечным. Я утвержу их на их земле и умножу их число. Я поставлю Моё святилище среди них навеки. |
26 І складу́ з ними заповіта миру, — це буде вічний запові́т із ними. І зміцню́ їх, і намно́жу їх, і дам Свою святиню серед них на віки! |
|
27 У них будет Моё жилище. Я буду их Богом, а они будут Моим народом. |
27 І буде місце Мого пробува́ння над ними, і Я буду їм Богом, а вони Мені бу́дуть наро́дом. |
|
28 И когда Моё святилище встанет среди исраильтян навеки, народы узнают, что Я, Вечный, очищаю Исраил». |
28 І пізнають ці наро́ди, що Я — Госпо́дь, що освятив Ізраїля, коли буде Моя святиня серед них навіки!“ |