Библия - Обещанное Восстановление

Пророк Езекиил

Глава 21

1 Было ко мне слово Вечного:

2 – Смертный, обрати лицо к Иерусалиму и пророчествуй против святилища. Пророчествуй о земле Исраила

3 и скажи ей: Так говорит Вечный: «Я твой противник. Я вытащу меч из ножен и истреблю и твоих праведников, и твоих злодеев.

4 Так как Я стану истреблять и праведников, и злодеев, Мой меч обнажится на всякую плоть с юга до севера.

5 И всякая плоть узнает, что Я, Вечный, извлёк меч из ножен; больше он в них не вернётся».

6 Итак, стони, смертный! Стони перед ними с разбитым сердцем и в тоске.

7 Когда они спросят тебя: «Почему ты стонешь?» – отвечай: «Из-за вестей, что идут. Все сердца изнемогут, все руки потеряют силу; всякий дух ослабнет и всякое колено задрожит, как вода». Это придёт и непременно сбудется, – возвещает Владыка Вечный.

8 Было ко мне слово Вечного:

9 – Смертный, пророчествуй и скажи: Так говорит Вечный:
«Меч, меч наточен и очищен –

10 наточен для резни, очищен, чтобы сверкать, как молния!»– Как нам радоваться жезлу царя, если меч сильнее любой подобной деревяшки?

11 – Меч дан, чтобы его очистили, чтобы в руке зажали;и наточен он, и очищен, чтобы лечь губителю в руку.

12 Смертный, кричи и плачь, ведь он обратится на Мой народ; на вождей Исраила он обратится.Под меч они будут брошены вместе с Моим народом.Так бей себя в грудь от горя.

13 Ведь испытание непременно придёт: и что, если жезл царя, который будет уничтожен мечом, прекратит своё существование? – возвещает Владыка Вечный.

14 – Так пророчествуй, смертный, бей о ладонь ладонью.Пусть меч ударит дважды, трижды – это меч для резни,меч для великой бойни; меч идёт к ним со всех сторон,

15 чтобы сердцам изнемочь, и умножиться павшим.Лезвие меча Я приставил ко всем их вратам.Увы! Он сделан, чтобы сверкать, он очищен для бойни.

16 Бей направо, рази налево, куда бы ни обратилось лезвие!

17 Я тоже ударю о ладонь ладонью и утолю Свой гнев.Я, Вечный, сказал это.

18 Было ко мне слово Вечного:

19 – А ты, смертный, начерти две дороги, по которым пойдёт меч царя Вавилона; обе они пусть начинаются в одной земле. А там, где дорога поворачивает к городу, поставь путевой знак.

20 Проведи одну дорогу, по которой пойдёт меч царя Вавилона, в аммонитскую столицу Раббу, а другую – в Иудею и укреплённый Иерусалим.

21 Ведь царь Вавилона остановится у развилки, на распутье двух дорог, чтобы поворожить: он будет трясти стрелы, спрашивать своих домашних божков и разглядывать печень.

22 В его правую руку попадётся жребий «на Иерусалим», чтобы поставить там стенобитные орудия, дать приказ убивать, издать боевой клич, приставить к воротам тараны, сделать насыпь и возвести осадные валы.

23 Тем, кто поклялся ему в верности, это покажется ложным знамением, но он напомнит им об их вине и возьмёт их в плен.

24 Поэтому так говорит Владыка Вечный: – Вы напомнили о своей вине, ваш мятеж и ваши грехи стали явными во всём, что вы делаете. За это вас уведут в плен.

25 А тебе, недостойный, преступный исраильский вождь, чей день настал, чей час наказания пробил,

26 так говорит Владыка Вечный: – Сними головной убор, сложи венец. Как было, так больше не будет: те, кто внизу, будут возвышены, а те, кто наверху, будут унижены.

27 Гибель, гибель, гибель! Я наведу её! Не возродится эта земля, пока не придёт Тот, Кому она по праву принадлежит; Ему Я отдам её.

28 – А ты, смертный, пророчествуй и скажи: Так говорит Владыка Вечный об аммонитянах и их оскорблениях:
«Меч, меч обнажён для бойни,начищен пожирать и сверкать, словно молния!

29 Несмотря на пустые видения о тебе и лживые гадания,он обрушится на шеи обречённых на смерть злодеев,чей день настал, чей час наказания пробил.

30 Верни его в ножны! Там, где был сотворён ты,в земле твоего рождения, Я буду тебя судить.

31 Я изолью на тебя Свою ярость, пылающим гневом повею на тебя.Я отдам тебя людям жестоким, людям, приученным убивать.

32 Будешь ты топливом для костра, будет кровь твоя литься на землю,вспоминать о тебе не будут; ведь Я, Вечный, так сказал».

Єзекiїль

Розділ 21

1 І було́ мені слово Господнє таке:

2 „Сину лю́дський, зверни обличчя своє в напрямі на пі́вдень, і крапай словами на полу́день, і пророкуй на ліс півде́нного поля.

3 І скажи до південного лісу: Послухай Господнього слова: Так говорить Господь Бог: Ось у тобі запалю́ Я огонь, і поїсть він у тебе кожне дерево зелене, і кожне дерево сухе; полум'я́ний огонь не погасне, і будуть попа́лені ним всі простори від пі́вдня до пі́вночі.

4 І побачить кожне тіло, що Я, Господь, розпалив його, і він не погасне!“

5 І сказав я: „О Господи, Боже, вони мені кажуть: Чи він не говорить самі тільки при́тчі?“

6 І було́ мені слово Господнє таке:

7 „Сину лю́дський, зверни ти обличчя своє до Єрусалиму, і крапай словами на святині, і пророкуй на землю Ізраїлеву.

8 І скажи Ізраїлевій землі: Так говорить Господь: Ото Я проти тебе, і меча Свого витягну з пі́хви його, і витну з тебе справедливого й несправедливого.

9 Через те, що Я витну з тебе справедливого й несправедливого, тому́ вийде Мій меч проти кожного тіла від пі́вдня на пі́вніч.

10 І кожне тіло пізнає, що Я, Господь, витяг меча Свого з пі́хви його, — уже не ве́рнеться він!

11 А ти, сину лю́дський, стогни́, ніби мав би ти зла́мані сте́гна, і гірко стогни́ на їхніх оча́х!

12 І буде, коли тобі скажуть: „Чого то ти сто́гнеш?“ то скажеш: На звістку, що йде, — і кожне серце розтане, і всякі руки ослабнуть, і погасне всякий дух, і всі коліна зайду́ться водою! Оце при́йде та станеться, каже Господь Бог“.

13 І було мені слово Господнє таке:

14 „Сину лю́дський, пророкуй і кажи: Так говорить Господь: Скажи: Меч, меч, — наго́стрений він та блиску́чий!

15 Щоб прино́сити жертву — наго́стрений він, щоб блищати — він був поліро́ваний. Хіба бу́демо радіти? Хіба жезло сина Мого легкова́жить усякеє дерево?

16 І дали його ви́полірувати, щоб узяти в долоню. Це наго́стрений меч, і він поліро́ваний, щоб дати його в руку вбивця.

17 Кричи та реви, сину лю́дський, бо він проти народу Мого, він проти всіх князів Ізраїлевих, — їх віддано мечеві з народом Моїм, тому вдарся по сте́гнах!

18 Та він уже ви́пробуваний. Та що ж тепер, коли йому же́зло обридло? Він не встоїть, каже Господь Бог.

19 А ти, сину лю́дський, пророкуй, і вдар долонею об долоню, і нехай меч подво́їться та потро́їться! Це меч побитих, великий меч забитого, що кружля́є довкола них.

20 Щоб стопи́лося серце й полягло́ якнайбільше при всіх їхніх брамах, Я дам різани́ну меча. О горе, — він справді зро́блений блискучим, ви́поліруваним на різани́ну!

21 Об'єднайся, право́руч іди, зверни ліво́руч, іди, куди тільки зве́рнене буде ві́стря твоє.

22 І Я вдарю долоню Свою об долоню Свою, і Свою лють заспоко́ю. Я, Господь, це прорік!“

23 І було мені слово Господнє таке:

24 „А ти, сину лю́дський, признач собі дві дорозі, якими прибу́де меч вавилонського царя. Вони ви́йдуть оби́дві із кра́ю одно́го, а ти вистругай дороговка́зну руку, на початку дороги до міста її ви́стругай.

25 Признач дорогу, якою прибуде меч до Рабби Аммонових синів та до Юди в укріплений Єрусалим.

26 Бо цар вавилонський став на роздоріжжі, на поча́тку двох доріг. Щоб ворожити ча́рами, трясе він стрі́лами, питає домашніх божків, розглядає печі́нку.

27 У правиці його був чар „на Єрусалим“, щоб поставити муроло́ми, щоб відкрити уста на крик, щоб підняти голос о́криком, щоб поставити муроло́ми на брами, щоб наси́пати вала, щоб збудувати башту.

28 Але буде це їм в їхніх оча́х, як чарува́ння марно́тне, буде для них заприся́ження прися́гами, та він згадає провину, щоб були вони схо́плені.

29 Тому так говорить Господь Бог: За те, що ви згадуєте свої провини, що відкриваєте ваші гріхи, щоб ба́чені були ваші гріхи ваших учинків, за те, що ви пригадуєте, — у ворожі руки схо́плені бу́дете!

30 А ти, недостойний, несправедливий кня́зю Ізраїлів, що надійшов його день у час провини кінце́вої,

31 так говорить Господь Бог: Зняти заво́я й скинути корону! Це не зоста́неться так, — піднесе́ться низьке́, а високе пони́зиться!

32 Руїною, руїною, руїною покладу́ його! Та цього не станеться, аж поки не при́йде Той, Хто має право, — і Я Йому дам!

Пророк Езекиил Глава 21	Єзекiїль Розділ 21
1 Было ко мне слово Вечного:	1 І було́ мені слово Господнє таке:
2 – Смертный, обрати лицо к Иерусалиму и пророчествуй против святилища. Пророчествуй о земле Исраила	2 „Сину лю́дський, зверни обличчя своє в напрямі на пі́вдень, і крапай словами на полу́день, і пророкуй на ліс півде́нного поля.
3 и скажи ей: Так говорит Вечный: «Я твой противник. Я вытащу меч из ножен и истреблю и твоих праведников, и твоих злодеев.	3 І скажи до південного лісу: Послухай Господнього слова: Так говорить Господь Бог: Ось у тобі запалю́ Я огонь, і поїсть він у тебе кожне дерево зелене, і кожне дерево сухе; полум'я́ний огонь не погасне, і будуть попа́лені ним всі простори від пі́вдня до пі́вночі.
4 Так как Я стану истреблять и праведников, и злодеев, Мой меч обнажится на всякую плоть с юга до севера.	4 І побачить кожне тіло, що Я, Господь, розпалив його, і він не погасне!“
5 И всякая плоть узнает, что Я, Вечный, извлёк меч из ножен; больше он в них не вернётся».	5 І сказав я: „О Господи, Боже, вони мені кажуть: Чи він не говорить самі тільки при́тчі?“
6 Итак, стони, смертный! Стони перед ними с разбитым сердцем и в тоске.	6 І було́ мені слово Господнє таке:
7 Когда они спросят тебя: «Почему ты стонешь?» – отвечай: «Из-за вестей, что идут. Все сердца изнемогут, все руки потеряют силу; всякий дух ослабнет и всякое колено задрожит, как вода». Это придёт и непременно сбудется, – возвещает Владыка Вечный.	7 „Сину лю́дський, зверни ти обличчя своє до Єрусалиму, і крапай словами на святині, і пророкуй на землю Ізраїлеву.
8 Было ко мне слово Вечного:	8 І скажи Ізраїлевій землі: Так говорить Господь: Ото Я проти тебе, і меча Свого витягну з пі́хви його, і витну з тебе справедливого й несправедливого.
9 – Смертный, пророчествуй и скажи: Так говорит Вечный: «Меч, меч наточен и очищен –	9 Через те, що Я витну з тебе справедливого й несправедливого, тому́ вийде Мій меч проти кожного тіла від пі́вдня на пі́вніч.
10 наточен для резни, очищен, чтобы сверкать, как молния!»– Как нам радоваться жезлу царя, если меч сильнее любой подобной деревяшки?	10 І кожне тіло пізнає, що Я, Господь, витяг меча Свого з пі́хви його, — уже не ве́рнеться він!
11 – Меч дан, чтобы его очистили, чтобы в руке зажали;и наточен он, и очищен, чтобы лечь губителю в руку.	11 А ти, сину лю́дський, стогни́, ніби мав би ти зла́мані сте́гна, і гірко стогни́ на їхніх оча́х!
12 Смертный, кричи и плачь, ведь он обратится на Мой народ; на вождей Исраила он обратится.Под меч они будут брошены вместе с Моим народом.Так бей себя в грудь от горя.	12 І буде, коли тобі скажуть: „Чого то ти сто́гнеш?“ то скажеш: На звістку, що йде, — і кожне серце розтане, і всякі руки ослабнуть, і погасне всякий дух, і всі коліна зайду́ться водою! Оце при́йде та станеться, каже Господь Бог“.
13 Ведь испытание непременно придёт: и что, если жезл царя, который будет уничтожен мечом, прекратит своё существование? – возвещает Владыка Вечный.	13 І було мені слово Господнє таке:
14 – Так пророчествуй, смертный, бей о ладонь ладонью.Пусть меч ударит дважды, трижды – это меч для резни,меч для великой бойни; меч идёт к ним со всех сторон,	14 „Сину лю́дський, пророкуй і кажи: Так говорить Господь: Скажи: Меч, меч, — наго́стрений він та блиску́чий!
15 чтобы сердцам изнемочь, и умножиться павшим.Лезвие меча Я приставил ко всем их вратам.Увы! Он сделан, чтобы сверкать, он очищен для бойни.	15 Щоб прино́сити жертву — наго́стрений він, щоб блищати — він був поліро́ваний. Хіба бу́демо радіти? Хіба жезло сина Мого легкова́жить усякеє дерево?
16 Бей направо, рази налево, куда бы ни обратилось лезвие!	16 І дали його ви́полірувати, щоб узяти в долоню. Це наго́стрений меч, і він поліро́ваний, щоб дати його в руку вбивця.
17 Я тоже ударю о ладонь ладонью и утолю Свой гнев.Я, Вечный, сказал это.	17 Кричи та реви, сину лю́дський, бо він проти народу Мого, він проти всіх князів Ізраїлевих, — їх віддано мечеві з народом Моїм, тому вдарся по сте́гнах!
18 Было ко мне слово Вечного:	18 Та він уже ви́пробуваний. Та що ж тепер, коли йому же́зло обридло? Він не встоїть, каже Господь Бог.
19 – А ты, смертный, начерти две дороги, по которым пойдёт меч царя Вавилона; обе они пусть начинаются в одной земле. А там, где дорога поворачивает к городу, поставь путевой знак.	19 А ти, сину лю́дський, пророкуй, і вдар долонею об долоню, і нехай меч подво́їться та потро́їться! Це меч побитих, великий меч забитого, що кружля́є довкола них.
20 Проведи одну дорогу, по которой пойдёт меч царя Вавилона, в аммонитскую столицу Раббу, а другую – в Иудею и укреплённый Иерусалим.	20 Щоб стопи́лося серце й полягло́ якнайбільше при всіх їхніх брамах, Я дам різани́ну меча. О горе, — він справді зро́блений блискучим, ви́поліруваним на різани́ну!
21 Ведь царь Вавилона остановится у развилки, на распутье двух дорог, чтобы поворожить: он будет трясти стрелы, спрашивать своих домашних божков и разглядывать печень.	21 Об'єднайся, право́руч іди, зверни ліво́руч, іди, куди тільки зве́рнене буде ві́стря твоє.
22 В его правую руку попадётся жребий «на Иерусалим», чтобы поставить там стенобитные орудия, дать приказ убивать, издать боевой клич, приставить к воротам тараны, сделать насыпь и возвести осадные валы.	22 І Я вдарю долоню Свою об долоню Свою, і Свою лють заспоко́ю. Я, Господь, це прорік!“
23 Тем, кто поклялся ему в верности, это покажется ложным знамением, но он напомнит им об их вине и возьмёт их в плен.	23 І було мені слово Господнє таке:
24 Поэтому так говорит Владыка Вечный: – Вы напомнили о своей вине, ваш мятеж и ваши грехи стали явными во всём, что вы делаете. За это вас уведут в плен.	24 „А ти, сину лю́дський, признач собі дві дорозі, якими прибу́де меч вавилонського царя. Вони ви́йдуть оби́дві із кра́ю одно́го, а ти вистругай дороговка́зну руку, на початку дороги до міста її ви́стругай.
25 А тебе, недостойный, преступный исраильский вождь, чей день настал, чей час наказания пробил,	25 Признач дорогу, якою прибуде меч до Рабби Аммонових синів та до Юди в укріплений Єрусалим.
26 так говорит Владыка Вечный: – Сними головной убор, сложи венец. Как было, так больше не будет: те, кто внизу, будут возвышены, а те, кто наверху, будут унижены.	26 Бо цар вавилонський став на роздоріжжі, на поча́тку двох доріг. Щоб ворожити ча́рами, трясе він стрі́лами, питає домашніх божків, розглядає печі́нку.
27 Гибель, гибель, гибель! Я наведу её! Не возродится эта земля, пока не придёт Тот, Кому она по праву принадлежит; Ему Я отдам её.	27 У правиці його був чар „на Єрусалим“, щоб поставити муроло́ми, щоб відкрити уста на крик, щоб підняти голос о́криком, щоб поставити муроло́ми на брами, щоб наси́пати вала, щоб збудувати башту.
28 – А ты, смертный, пророчествуй и скажи: Так говорит Владыка Вечный об аммонитянах и их оскорблениях: «Меч, меч обнажён для бойни,начищен пожирать и сверкать, словно молния!	28 Але буде це їм в їхніх оча́х, як чарува́ння марно́тне, буде для них заприся́ження прися́гами, та він згадає провину, щоб були вони схо́плені.
29 Несмотря на пустые видения о тебе и лживые гадания,он обрушится на шеи обречённых на смерть злодеев,чей день настал, чей час наказания пробил.	29 Тому так говорить Господь Бог: За те, що ви згадуєте свої провини, що відкриваєте ваші гріхи, щоб ба́чені були ваші гріхи ваших учинків, за те, що ви пригадуєте, — у ворожі руки схо́плені бу́дете!
30 Верни его в ножны! Там, где был сотворён ты,в земле твоего рождения, Я буду тебя судить.	30 А ти, недостойний, несправедливий кня́зю Ізраїлів, що надійшов його день у час провини кінце́вої,
31 Я изолью на тебя Свою ярость, пылающим гневом повею на тебя.Я отдам тебя людям жестоким, людям, приученным убивать.	31 так говорить Господь Бог: Зняти заво́я й скинути корону! Це не зоста́неться так, — піднесе́ться низьке́, а високе пони́зиться!
32 Будешь ты топливом для костра, будет кровь твоя литься на землю,вспоминать о тебе не будут; ведь Я, Вечный, так сказал».	32 Руїною, руїною, руїною покладу́ його! Та цього не станеться, аж поки не при́йде Той, Хто має право, — і Я Йому дам!

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Пророк Езекиил

Глава 21

Єзекiїль

Розділ 21

Пророк Езекиил

Глава 21

Єзекiїль

Розділ 21

Ветхий завет

Новый завет

Пророк Езекиил

Глава 21

Єзекiїль

Розділ 21

Пророк Езекиил

Глава 21

Єзекiїль

Розділ 21

Ветхий
завет

Новый
завет