Пророк Езекиил

Глава 17

1 Было ко мне слово Вечного:

2 – Смертный, предложи народу Исраила загадку и расскажи притчу.

3 Скажи им: Так говорит Владыка Вечный: «Большой орёл с сильными крыльями, с длинными перьями, с богатым, разноцветным оперением прилетел на Ливан. Он схватился за верхушку кедра,

4 отломил верхний побег и унёс в купеческую страну, и посадил там в городе торговцев.

5 Он взял немного из семян этой земли и посадил в плодородную почву. Он посадил семя, которое выросло подобно иве у больших вод,

6 оно выросло и стало виноградной лозой, раскидистой, но низкой. Ветви её клонились к орлу, а корни остались там, где были. Так выросла лоза; она пустила побеги и покрылась листвой.

7 Но был ещё один большой орёл с сильными крыльями и пышным оперением. И вот эта лоза простёрла к нему корни; она протянула к нему ветви, чтобы он её напоил.

8 Она была пересажена на хорошую почву у больших вод, чтобы пускать побеги, приносить плоды и быть великолепной лозой!»

9 Скажи: Так говорит Владыка Вечный: «Разве она приживётся и будет расти? Разве её не выдернут с корнем и не оберут с неё плодов так, что она засохнет? Засохнет вся её свежая поросль. Не нужна будет крепкая рука сильного войска, чтобы выдернуть её с корнем.

10 Даже если её пересадят, разве она приживётся и будет расти? Разве она не засохнет окончательно, когда подует на неё восточный ветер, разве не засохнет там, где растёт?»

11 Было ко мне слово Вечного:

12 – Скажи этому мятежному народу: «Разве вы не знаете, что это значит?» Скажи им: «Вот вавилонский царь Навуходоносор пришёл в Иерусалим, взял его царя Иоакима с приближёнными и увёл к себе в Вавилон.

13 Он взял одного из членов царского рода и заключил с ним соглашение, связав его клятвой. Он также увёл и знать страны,

14 чтобы царство склонило голову, не способное подняться впредь, и существовало бы, лишь соблюдая его договор.

15 Но царь Иерусалима пытался восстать против царя Вавилона, отправив послов в Египет, чтобы добыть коней и большое войско. Разве он преуспеет? Разве тот, кто сделал это, уцелеет? Разве он уцелеет, нарушив договор?

16 Верно, как и то, что Я живу, – возвещает Владыка Вечный, – что он умрёт в Вавилоне, в стране царя, который возвёл его на престол, клятву которому он нарушил и договор с которым он расторг.

17 Фараон с сильным войском, огромной ордой, не поможет ему на войне, когда армия царя Вавилона станет делать насыпи и возводить осадные валы, чтобы погубить множество жизней.

18 За то, что он пренебрёг клятвой и расторг соглашение, за то, что он подал руку в знак обещания и всё-таки сделал по-своему, ему не спастись».

19 Поэтому так говорит Владыка Вечный: «Верно, как и то, что Я живу, – Я обрушу ему на голову Мою клятву, которой он пренебрёг, и Моё соглашение, которое он расторг.

20 Я раскину ему Мою сеть, и он попадётся в Мою западню. Я приведу его в Вавилон и там буду судить за измену, которую он совершил против Меня.

21 Его лучшие воины падут от меча, а уцелевшие будут развеяны по всем ветрам. Тогда вы узнаете, что Я, Вечный, говорил».

22 Так говорит Владыка Вечный: «Я сам возьму росток с самой верхушки кедра и посажу его. Я отломлю нежный росток с верхних его побегов и посажу на высокой и величественной горе.

23 На горных высотах Исраила Я посажу его; он пустит ветви, и принесёт плод, и станет благородным кедром. Разные птицы станут вить на нём гнёзда; в тени его ветвей они найдут приют.

24 Все деревья в лесу узнают, что Я, Вечный, сделал низким высокое дерево и возвысил дерево низкое. Я иссушаю зелёное дерево, а сухое дерево делаю цветущим. Я, Вечный, сказал это и сделаю».

Єзекiїль

Розділ 17

1 І було́ мені слово Господнє таке:

2 „Сину лю́дський, загадай зага́дку, і склади при́тчу Ізраїлевому домові,

3 та й скажи: Так говорить Господь Бог: Великий орел великокри́лий, з широко розго́рненими кри́лами, повний різнокольоро́вого пі́р'я, прилеті́в до Ливану, і взяв верхові́ття ке́дру.

4 Чубка́ галу́зок його обірвав, і приніс його до купецького кра́ю, у місті гандлярі́в покла́в його.

5 І взяв він з насіння тієї землі, і посіяв його до насінне́вого поля, узяв і засади́в його над великими во́дами, немо́в ту вербу́.

6 І воно виросло, і стало гілля́стим виноградом, низькоро́слим, що оберта́в свої галу́зки до нього, а його корі́ння були під ним. І стало воно виноградом, і ви́гнало ві́ття, і пустило галу́зки.

7 Та був ще один великий орел, великокри́лий та густопе́рий. І ось той виноград витягнув пожадли́во своє корі́ння на нього, і свої галу́зки пустив до нього, щоб він напоїв його з грядо́к свого заса́дження.

8 Він був поса́джений на доброму полі при великих во́дах, щоб пустив галу́зки та приніс плід, щоб став пишним виноградом.

9 Скажи: Так говорить Господь Бог: Чи поведе́ться йому? Чи не ви́рвуть коріння його, і не позрива́ють пло́ду його, так що він засо́хне? Усе зелене галу́ззя його посо́хне, і не треба великого раме́на та числе́нного наро́ду, щоб вирвати його з його корі́ння.

10 І ось хоч він заса́джений, — чи поведе́ться йому? Чи всиха́ючи, не всо́хне він, як тільки доторкне́ться його схі́дній вітер? Він усо́хне на грядка́х, де поса́джений“.

11 І було мені слово Господнє таке:

12 „Скажи ж домові ворохо́бному: чи ви не пізнали, що́ це? Скажи: Ось прийшов вавилонський цар до Єрусалиму, і взяв його царя та його князі́в, і відвів їх до себе до Вавилону.

13 І взяв із царсько́го насіння, і склав з ним умову, і ввів його в прися́гу, і забрав поту́жних землі,

14 щоб це було царство низьке́, щоб воно не підіймалося, щоб дотримувало його умову, і було їй вірним.

15 Але той збунтувався проти нього, послав своїх послів до Єгипту, щоб дали́ йому ко́ней та багато наро́ду. Чи йому поведе́ться? Чи втече́ той, хто робить таке? А коли зламає умову, то чи врятується він?

16 Як живий Я, говорить Господь Бог, — у місці царя, який поставив його царем, той, що погорди́в його прися́гою та зламав свою умову з ним, помре в нього в Вавилоні!

17 І фарао́н не поможе йому на війні великим ві́йськом та числе́нним наро́дом, коли наси́плють вала та збудують башту, щоб вигубити багато душ.

18 І погорди́в він прися́гою, щоб зламати умову, хоч дав був свою руку, і все те зробив, тому́ він не врятується.

19 Тому так говорить Господь Бог: Як живий Я, — прися́гу Мою, якою він погорди́в, та умову Мою, яку він зламав, — дам це на його голову!

20 І розтягну́ над ним Свою сітку, і буде він схо́плений в па́стку Мою, і спрова́джу його до Вавилону, і розсуджу́ся з ним там за його спроневі́рення, яке він спроневі́рив проти Мене.

21 І всі втікачі його з усіх його полків попа́дають від меча, а позосталі будуть розпоро́шені на всі вітри́. І пізнаєте ви, що Я, Господь, говорив!

22 Так говорить Господь Бог: І візьму́ Я з верхові́ття високого ке́дру, і дам до землі. З чубка́ галу́зок його вирву тенді́тну, і Сам посаджу́ на високій та стрімкі́й горі.

23 На високій горі Ізраїлевій посаджу́ її, і вона випустить галу́зку й принесе́ плід, і стане сильною кедри́ною. І буде пробува́ти під ним усяке птаство, усяке крилате буде перебувати в тіні його галу́зок.

24 І пізнають усі польові дере́ва, що Я, Господь, пони́зив високе дерево, повищив дерево низьке́, висушив дерево зелене, і дав розцвісти́ся дереву сухому. Я, Господь, говорив — і вчинив!“

Пророк Езекиил

Глава 17

Єзекiїль

Розділ 17

1 Было ко мне слово Вечного:

1 І було́ мені слово Господнє таке:

2 – Смертный, предложи народу Исраила загадку и расскажи притчу.

2 „Сину лю́дський, загадай зага́дку, і склади при́тчу Ізраїлевому домові,

3 Скажи им: Так говорит Владыка Вечный: «Большой орёл с сильными крыльями, с длинными перьями, с богатым, разноцветным оперением прилетел на Ливан. Он схватился за верхушку кедра,

3 та й скажи: Так говорить Господь Бог: Великий орел великокри́лий, з широко розго́рненими кри́лами, повний різнокольоро́вого пі́р'я, прилеті́в до Ливану, і взяв верхові́ття ке́дру.

4 отломил верхний побег и унёс в купеческую страну, и посадил там в городе торговцев.

4 Чубка́ галу́зок його обірвав, і приніс його до купецького кра́ю, у місті гандлярі́в покла́в його.

5 Он взял немного из семян этой земли и посадил в плодородную почву. Он посадил семя, которое выросло подобно иве у больших вод,

5 І взяв він з насіння тієї землі, і посіяв його до насінне́вого поля, узяв і засади́в його над великими во́дами, немо́в ту вербу́.

6 оно выросло и стало виноградной лозой, раскидистой, но низкой. Ветви её клонились к орлу, а корни остались там, где были. Так выросла лоза; она пустила побеги и покрылась листвой.

6 І воно виросло, і стало гілля́стим виноградом, низькоро́слим, що оберта́в свої галу́зки до нього, а його корі́ння були під ним. І стало воно виноградом, і ви́гнало ві́ття, і пустило галу́зки.

7 Но был ещё один большой орёл с сильными крыльями и пышным оперением. И вот эта лоза простёрла к нему корни; она протянула к нему ветви, чтобы он её напоил.

7 Та був ще один великий орел, великокри́лий та густопе́рий. І ось той виноград витягнув пожадли́во своє корі́ння на нього, і свої галу́зки пустив до нього, щоб він напоїв його з грядо́к свого заса́дження.

8 Она была пересажена на хорошую почву у больших вод, чтобы пускать побеги, приносить плоды и быть великолепной лозой!»

8 Він був поса́джений на доброму полі при великих во́дах, щоб пустив галу́зки та приніс плід, щоб став пишним виноградом.

9 Скажи: Так говорит Владыка Вечный: «Разве она приживётся и будет расти? Разве её не выдернут с корнем и не оберут с неё плодов так, что она засохнет? Засохнет вся её свежая поросль. Не нужна будет крепкая рука сильного войска, чтобы выдернуть её с корнем.

9 Скажи: Так говорить Господь Бог: Чи поведе́ться йому? Чи не ви́рвуть коріння його, і не позрива́ють пло́ду його, так що він засо́хне? Усе зелене галу́ззя його посо́хне, і не треба великого раме́на та числе́нного наро́ду, щоб вирвати його з його корі́ння.

10 Даже если её пересадят, разве она приживётся и будет расти? Разве она не засохнет окончательно, когда подует на неё восточный ветер, разве не засохнет там, где растёт?»

10 І ось хоч він заса́джений, — чи поведе́ться йому? Чи всиха́ючи, не всо́хне він, як тільки доторкне́ться його схі́дній вітер? Він усо́хне на грядка́х, де поса́джений“.

11 Было ко мне слово Вечного:

11 І було мені слово Господнє таке:

12 – Скажи этому мятежному народу: «Разве вы не знаете, что это значит?» Скажи им: «Вот вавилонский царь Навуходоносор пришёл в Иерусалим, взял его царя Иоакима с приближёнными и увёл к себе в Вавилон.

12 „Скажи ж домові ворохо́бному: чи ви не пізнали, що́ це? Скажи: Ось прийшов вавилонський цар до Єрусалиму, і взяв його царя та його князі́в, і відвів їх до себе до Вавилону.

13 Он взял одного из членов царского рода и заключил с ним соглашение, связав его клятвой. Он также увёл и знать страны,

13 І взяв із царсько́го насіння, і склав з ним умову, і ввів його в прися́гу, і забрав поту́жних землі,

14 чтобы царство склонило голову, не способное подняться впредь, и существовало бы, лишь соблюдая его договор.

14 щоб це було царство низьке́, щоб воно не підіймалося, щоб дотримувало його умову, і було їй вірним.

15 Но царь Иерусалима пытался восстать против царя Вавилона, отправив послов в Египет, чтобы добыть коней и большое войско. Разве он преуспеет? Разве тот, кто сделал это, уцелеет? Разве он уцелеет, нарушив договор?

15 Але той збунтувався проти нього, послав своїх послів до Єгипту, щоб дали́ йому ко́ней та багато наро́ду. Чи йому поведе́ться? Чи втече́ той, хто робить таке? А коли зламає умову, то чи врятується він?

16 Верно, как и то, что Я живу, – возвещает Владыка Вечный, – что он умрёт в Вавилоне, в стране царя, который возвёл его на престол, клятву которому он нарушил и договор с которым он расторг.

16 Як живий Я, говорить Господь Бог, — у місці царя, який поставив його царем, той, що погорди́в його прися́гою та зламав свою умову з ним, помре в нього в Вавилоні!

17 Фараон с сильным войском, огромной ордой, не поможет ему на войне, когда армия царя Вавилона станет делать насыпи и возводить осадные валы, чтобы погубить множество жизней.

17 І фарао́н не поможе йому на війні великим ві́йськом та числе́нним наро́дом, коли наси́плють вала та збудують башту, щоб вигубити багато душ.

18 За то, что он пренебрёг клятвой и расторг соглашение, за то, что он подал руку в знак обещания и всё-таки сделал по-своему, ему не спастись».

18 І погорди́в він прися́гою, щоб зламати умову, хоч дав був свою руку, і все те зробив, тому́ він не врятується.

19 Поэтому так говорит Владыка Вечный: «Верно, как и то, что Я живу, – Я обрушу ему на голову Мою клятву, которой он пренебрёг, и Моё соглашение, которое он расторг.

19 Тому так говорить Господь Бог: Як живий Я, — прися́гу Мою, якою він погорди́в, та умову Мою, яку він зламав, — дам це на його голову!

20 Я раскину ему Мою сеть, и он попадётся в Мою западню. Я приведу его в Вавилон и там буду судить за измену, которую он совершил против Меня.

20 І розтягну́ над ним Свою сітку, і буде він схо́плений в па́стку Мою, і спрова́джу його до Вавилону, і розсуджу́ся з ним там за його спроневі́рення, яке він спроневі́рив проти Мене.

21 Его лучшие воины падут от меча, а уцелевшие будут развеяны по всем ветрам. Тогда вы узнаете, что Я, Вечный, говорил».

21 І всі втікачі його з усіх його полків попа́дають від меча, а позосталі будуть розпоро́шені на всі вітри́. І пізнаєте ви, що Я, Господь, говорив!

22 Так говорит Владыка Вечный: «Я сам возьму росток с самой верхушки кедра и посажу его. Я отломлю нежный росток с верхних его побегов и посажу на высокой и величественной горе.

22 Так говорить Господь Бог: І візьму́ Я з верхові́ття високого ке́дру, і дам до землі. З чубка́ галу́зок його вирву тенді́тну, і Сам посаджу́ на високій та стрімкі́й горі.

23 На горных высотах Исраила Я посажу его; он пустит ветви, и принесёт плод, и станет благородным кедром. Разные птицы станут вить на нём гнёзда; в тени его ветвей они найдут приют.

23 На високій горі Ізраїлевій посаджу́ її, і вона випустить галу́зку й принесе́ плід, і стане сильною кедри́ною. І буде пробува́ти під ним усяке птаство, усяке крилате буде перебувати в тіні його галу́зок.

24 Все деревья в лесу узнают, что Я, Вечный, сделал низким высокое дерево и возвысил дерево низкое. Я иссушаю зелёное дерево, а сухое дерево делаю цветущим. Я, Вечный, сказал это и сделаю».

24 І пізнають усі польові дере́ва, що Я, Господь, пони́зив високе дерево, повищив дерево низьке́, висушив дерево зелене, і дав розцвісти́ся дереву сухому. Я, Господь, говорив — і вчинив!“

1.0x