Пророк Михей

Глава 7

1 Горе мне, горе! Я словно тот, кто после сбора летних плодов,после уборки винограда, не находит ни грозди, чтобы поесть,ни инжирины ранней зрелости, которой мне хочется.

2 Исчезли верные на земле; нет праведных среди людей.Все сидят в засаде, чтобы пролить кровь; все расставляют друг другу сети.

3 Руки их искусны творить зло; правитель подарков требует,судья принимает взятки, и сильные волю свою диктуют – так извращают они правосудие.

4 Лучший из них – что терновник, самый праведный – хуже колючей изгороди.Наступает день, который предсказывали пророки Всевышнего, день, когда Он придёт для наказания; ныне охватит их смятение.

5 Не полагайся на ближнего, не доверяй другу.Даже с той, что лежит в твоих объятьях, будь осторожен в словах.

6 Сын позорит отца, дочь восстаёт против матери,и невестка – против свекрови; врагами человека станут его домашние.

7 А что до меня, я буду взирать на Вечного, ждать Бога спасения моего; Бог мой меня услышит.

8 Не ликуй надо мной, неприятель! Пусть упал я – встану опять.Пусть во мраке сижу – светом будет мне Вечный.

9 Я согрешил перед Ним, потому я должен нести гнев Вечного,пока Он не разрешит моё дело и не оправдает меня.Он меня выведет к свету; я увижу Его праведность.

10 Увидит это неприятель и бесчестием покроется,тот, кто мне говорил: «Где Вечный, твой Бог?»Я своими глазами увижу его падение; топтать его будут, словно грязь на улицах.

11 Придёт день отстроить твои стены, расширить твои границы.

12 В тот день к тебе явятся народы от Ассирии и до Египта, от Египта и до Евфрата, от моря и до моря, от горы и до горы.

13 Но земля подвергнется разорению из-за её жителей и их злых дел.

14 Паси Своим посохом народ Свой, отару наследия Твоего,что живёт одиноко в зарослях, а вокруг плодородные пастбища. .Пусть пасутся в Башане и Галааде, . как в давно минувшие дни.

15 – Как в те дни, когда ты вышел из Египта, Я покажу тебе Свои чудеса.

16 Народы увидят и устыдятся при всей своей силе.Рукой они прикроют себе рот, уши их станут глухи.

17 Они будут лизать пыль, как змея, как ползучие твари земные.Они выйдут, дрожа, из своих крепостей; они обратятся в страхе к Вечному, нашему Богу, и будут Тебя бояться.

18 Есть ли Бог, подобный Тебе, Кто отпускает грех и прощает беззаконие уцелевшим из наследия Твоего?Не вечно Ты гневаешься, потому что миловать любишь.

19 Ты опять будешь к нам милосерден; Ты растопчешь наши грехи и все наши беззакония бросишь в морскую бездну.

20 Ты будешь верен и милостив к нам, потомкам Ибрахима и Якуба,как Ты и клялся нашим предкам в дни минувшие.

Михей

Розділ 7

1 Горе мені, бо я став, мов недо́бірки лі́тні, як за́лишки по винобра́нні; нема гро́на на ї́жу, немає доспілої фіґи, якої жада́є душа моя!

2 Згинув побожний з землі, і нема поміж лю́дьми правдивого. Вони всі чату́ють на кров, один о́дного ловлять у сітку.

3 Наставлені ру́ки на зло, щоб вправно чинити його́, начальник жада́є дару́нків, суддя ж судить за плату, а великий говорить жада́ння своєї душі, і викри́влюють все.

4 Найліпший із них — як будя́к, найправдиві́ший — гірший від те́рену. Настає день Твоїх сторожі́в, Твоїх відві́дин, — тепер буде збенте́ження їхнє!

5 І дру́гові не довіряйте, не надійтесь на при́ятеля, від тієї, що при лоні твоє́му лежить, пильну́й двері уст своїх!

6 Бо горду́є син ба́тьком своїм, дочка́ повстає проти не́ньки своєї, неві́стка — проти свекру́хи своєї, вороги чоловіку — дома́шні його́!

7 А я виглядаю на Господа, наді́юсь на Бога спасі́ння мого, — Бог мій почує мене́!

8 Не тішся, моя супроти́внице, з ме́не, — хоч я впала, Сіонська дочка́, проте вста́ну, хоч сиджу́ в темно́ті, та Господь мені світло!

9 Буду зно́сити я гнів Господній, бо згрішила Йому́, аж по́ки не вирішить справи моєї, та су́ду не вчинить мені. Він на світло мене попрова́дить, — побачу Його справедливість!

10 І побачить оце все моя супроти́вниця, і сором покриє її, бо казала мені: „Де Він, Господь, Бог твій?“ Пригляда́тимуться мої очі до неї, — її то́пчуть тепер, як болото на вулицях.

11 Настане той день, щоб мури твої будувати, — тоді віддали́ться границя твоя цього дня!

12 Це той день, коли при́йдуть до те́бе з Асирії та але до Єгипту, і від Єгипту та аж до Ріки́, і від моря до моря, і від гори́ до гори́.

13 І спусто́шенням стане земля на мешка́нців її, через плід їхніх учинків.

14 Паси Мій наро́д своїм бе́рлом, отару спа́дку Твого́; що пробуває в лісі само́тньо, у сере́дині саду, хай пасу́ться вони на Баша́ні й Ґілеа́ді, як за днів старода́вніх.

15 Як за днів твого ви́ходу з кра́ю єгипетського, покажу́ йому чу́да.

16 Наро́ди побачать оце, і посоро́млені бу́дуть при всій своїй силі, ру́ку покладу́ть на у́ста, їхні ву́ха оглу́хнуть.

17 Будуть по́рох лизати вони, як той гад, як плазю́че землі, повила́зять з дрижа́нням з укрі́плень своїх, вони бу́дуть тремтіти перед Господом, Богом нашим, і бу́дуть боятись Тебе!

18 Хто Бог інший, як Ти, що прощає прови́ну і пробачує про́гріх останку спа́дку Свого́, Свого гніву не де́ржить наза́вжди, бо кохається в милості?

19 Знов над нами Він зми́лується, наші провини пото́пче, — Ти кинеш у морську́ глибочі́нь усі наші гріхи.

20 Ти даси правду Яковові, Авраам́ові милість, яку присягнув Він для наших батькі́в від днів старода́вніх“.

Пророк Михей

Глава 7

Михей

Розділ 7

1 Горе мне, горе! Я словно тот, кто после сбора летних плодов,после уборки винограда, не находит ни грозди, чтобы поесть,ни инжирины ранней зрелости, которой мне хочется.

1 Горе мені, бо я став, мов недо́бірки лі́тні, як за́лишки по винобра́нні; нема гро́на на ї́жу, немає доспілої фіґи, якої жада́є душа моя!

2 Исчезли верные на земле; нет праведных среди людей.Все сидят в засаде, чтобы пролить кровь; все расставляют друг другу сети.

2 Згинув побожний з землі, і нема поміж лю́дьми правдивого. Вони всі чату́ють на кров, один о́дного ловлять у сітку.

3 Руки их искусны творить зло; правитель подарков требует,судья принимает взятки, и сильные волю свою диктуют – так извращают они правосудие.

3 Наставлені ру́ки на зло, щоб вправно чинити його́, начальник жада́є дару́нків, суддя ж судить за плату, а великий говорить жада́ння своєї душі, і викри́влюють все.

4 Лучший из них – что терновник, самый праведный – хуже колючей изгороди.Наступает день, который предсказывали пророки Всевышнего, день, когда Он придёт для наказания; ныне охватит их смятение.

4 Найліпший із них — як будя́к, найправдиві́ший — гірший від те́рену. Настає день Твоїх сторожі́в, Твоїх відві́дин, — тепер буде збенте́ження їхнє!

5 Не полагайся на ближнего, не доверяй другу.Даже с той, что лежит в твоих объятьях, будь осторожен в словах.

5 І дру́гові не довіряйте, не надійтесь на при́ятеля, від тієї, що при лоні твоє́му лежить, пильну́й двері уст своїх!

6 Сын позорит отца, дочь восстаёт против матери,и невестка – против свекрови; врагами человека станут его домашние.

6 Бо горду́є син ба́тьком своїм, дочка́ повстає проти не́ньки своєї, неві́стка — проти свекру́хи своєї, вороги чоловіку — дома́шні його́!

7 А что до меня, я буду взирать на Вечного, ждать Бога спасения моего; Бог мой меня услышит.

7 А я виглядаю на Господа, наді́юсь на Бога спасі́ння мого, — Бог мій почує мене́!

8 Не ликуй надо мной, неприятель! Пусть упал я – встану опять.Пусть во мраке сижу – светом будет мне Вечный.

8 Не тішся, моя супроти́внице, з ме́не, — хоч я впала, Сіонська дочка́, проте вста́ну, хоч сиджу́ в темно́ті, та Господь мені світло!

9 Я согрешил перед Ним, потому я должен нести гнев Вечного,пока Он не разрешит моё дело и не оправдает меня.Он меня выведет к свету; я увижу Его праведность.

9 Буду зно́сити я гнів Господній, бо згрішила Йому́, аж по́ки не вирішить справи моєї, та су́ду не вчинить мені. Він на світло мене попрова́дить, — побачу Його справедливість!

10 Увидит это неприятель и бесчестием покроется,тот, кто мне говорил: «Где Вечный, твой Бог?»Я своими глазами увижу его падение; топтать его будут, словно грязь на улицах.

10 І побачить оце все моя супроти́вниця, і сором покриє її, бо казала мені: „Де Він, Господь, Бог твій?“ Пригляда́тимуться мої очі до неї, — її то́пчуть тепер, як болото на вулицях.

11 Придёт день отстроить твои стены, расширить твои границы.

11 Настане той день, щоб мури твої будувати, — тоді віддали́ться границя твоя цього дня!

12 В тот день к тебе явятся народы от Ассирии и до Египта, от Египта и до Евфрата, от моря и до моря, от горы и до горы.

12 Це той день, коли при́йдуть до те́бе з Асирії та але до Єгипту, і від Єгипту та аж до Ріки́, і від моря до моря, і від гори́ до гори́.

13 Но земля подвергнется разорению из-за её жителей и их злых дел.

13 І спусто́шенням стане земля на мешка́нців її, через плід їхніх учинків.

14 Паси Своим посохом народ Свой, отару наследия Твоего,что живёт одиноко в зарослях, а вокруг плодородные пастбища. .Пусть пасутся в Башане и Галааде, . как в давно минувшие дни.

14 Паси Мій наро́д своїм бе́рлом, отару спа́дку Твого́; що пробуває в лісі само́тньо, у сере́дині саду, хай пасу́ться вони на Баша́ні й Ґілеа́ді, як за днів старода́вніх.

15 – Как в те дни, когда ты вышел из Египта, Я покажу тебе Свои чудеса.

15 Як за днів твого ви́ходу з кра́ю єгипетського, покажу́ йому чу́да.

16 Народы увидят и устыдятся при всей своей силе.Рукой они прикроют себе рот, уши их станут глухи.

16 Наро́ди побачать оце, і посоро́млені бу́дуть при всій своїй силі, ру́ку покладу́ть на у́ста, їхні ву́ха оглу́хнуть.

17 Они будут лизать пыль, как змея, как ползучие твари земные.Они выйдут, дрожа, из своих крепостей; они обратятся в страхе к Вечному, нашему Богу, и будут Тебя бояться.

17 Будуть по́рох лизати вони, як той гад, як плазю́че землі, повила́зять з дрижа́нням з укрі́плень своїх, вони бу́дуть тремтіти перед Господом, Богом нашим, і бу́дуть боятись Тебе!

18 Есть ли Бог, подобный Тебе, Кто отпускает грех и прощает беззаконие уцелевшим из наследия Твоего?Не вечно Ты гневаешься, потому что миловать любишь.

18 Хто Бог інший, як Ти, що прощає прови́ну і пробачує про́гріх останку спа́дку Свого́, Свого гніву не де́ржить наза́вжди, бо кохається в милості?

19 Ты опять будешь к нам милосерден; Ты растопчешь наши грехи и все наши беззакония бросишь в морскую бездну.

19 Знов над нами Він зми́лується, наші провини пото́пче, — Ти кинеш у морську́ глибочі́нь усі наші гріхи.

20 Ты будешь верен и милостив к нам, потомкам Ибрахима и Якуба,как Ты и клялся нашим предкам в дни минувшие.

20 Ти даси правду Яковові, Авраам́ові милість, яку присягнув Він для наших батькі́в від днів старода́вніх“.

1.0x