Библия - Обещанное Восстановление

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая

Глава 25

1 – Тогда Царство Всевышнего будет подобно десяти девушкам, которые, взяв свои лампы, вышли встречать жениха.

2 Пять из них были глупыми, а другие пять умными.

3 Глупые девушки взяли лампы, но не взяли для них масла.

4 А умные вместе с лампами взяли и масло в кувшинах.

5 Жених задержался, и они все стали дремать и заснули.

6 Около полуночи раздался крик: «Жених идёт! Выходите встречать его!»

7 Девушки проснулись и стали поправлять свои лампы.

8 Глупые сказали умным: «Дайте нам немного масла, наши лампы гаснут».

9 «Нет, – ответили те, – если мы поделимся с вами маслом, то не хватит ни вам, ни нам. Пойдите лучше к торговцам и купите».

10 Только они ушли за маслом, пришёл жених. Девушки с зажжёнными лампами вошли с ним на свадебный пир, и дверь за ними закрылась.

11 Позже вернулись и остальные девушки и стали просить: «Господин! Господин! Открой нам!»

12 Но жених ответил: «Говорю вам истину: я не знаю вас».

13 Поэтому бодрствуйте: ведь вы не знаете ни дня, ни часа.

14 – Тогда будет, как у того человека, который, отправляясь в далёкое путешествие, созвал своих рабов и поручил им своё имущество.

15 Одному он дал пять мешков с серебряными монетами, . другому – два, третьему – один, каждому по его способностям, а сам уехал.

16 Получивший пять мешков сразу пошёл, вложил деньги в дело и приобрёл ещё пять.

17 Получивший два мешка тоже приобрёл ещё два.

18 А тот, который получил один мешок, пошёл, вырыл яму и закопал деньги, которые ему доверил хозяин.

19 Прошло много времени, и вот хозяин этих рабов вернулся и потребовал у них отчёта.

20 Человек, которому было доверено пять мешков с монетами, принёс и другие пять: «Смотри, – сказал он хозяину, – ты доверил мне пять мешков, и я выручил ещё пять!»

21 Хозяин сказал: «Молодец! Ты хороший и верный раб! Ты был верен в малом, и я поручу тебе более важное дело. Заходи и веселись со своим хозяином!»

22 Пришёл и человек, которому дали два мешка монет. «Хозяин, – сказал он, – ты доверил мне два мешка с серебряными монетами, смотри, я выручил ещё два!»

23 Хозяин сказал: «Молодец! Ты хороший и верный раб! Ты был верен в малом, и я смогу поручить тебе более важное дело. Заходи и веселись со своим хозяином!»

24 Затем пришёл и тот, кому был доверен один мешок. «Господин, – говорит он, – я знал, что ты человек суровый, жнёшь там, где не сеял, и собираешь там, где не рассыпал.

25 Я очень боялся и поэтому пошёл и спрятал твои деньги в землю. Вот то, что тебе принадлежит».

26 Хозяин же ответил: «Злой и ленивый раб! Значит, ты знал, что я жну, где не сеял, и собираю, где не рассыпал?

27 В таком случае ты должен был пустить мои деньги в оборот, чтобы, когда я вернусь, ты мог отдать их мне с прибылью.

28 Заберите у него этот мешок и отдайте тому, у кого десять мешков.

29 Потому что каждому, у кого есть, будет дано ещё, и у него будет избыток. А у кого нет, будет отнято и то, что он имеет.

30 Выбросьте этого негодного раба вон, во тьму, где будет плач и скрежет зубов».

31 – Когда Ниспосланный как Человек придёт в Своей славе и с Ним все ангелы, тогда Он сядет на престоле Своей славы.

32 Перед Ним будут собраны все народы, и Он отделит одних людей от других, как пастух отделяет овец от козлов.

33 «Овец» Он соберёт по правую сторону от Себя, а «козлов» – по левую.

34 Тогда Царь скажет тем, кто по правую сторону: «Придите ко Мне, благословенные Моим Отцом, получите ваше наследство – Царство, приготовленное вам ещё от создания мира.

35 Потому что Я был голоден, и вы накормили Меня; Я хотел пить, и вы напоили Меня; Я был странником, и вы приютили Меня;

36 Я был наг, и вы одели Меня; Я был болен, и вы ухаживали за Мной; Я был в темнице, и вы пришли навестить Меня».

37 Тогда праведные скажут: «Повелитель, когда это мы видели Тебя голодным и накормили Тебя? Когда Ты хотел пить, и мы дали Тебе напиться?

38 Когда мы видели Тебя странником и приютили Тебя или видели нагим и одели?

39 Когда мы видели Тебя больным или в темнице и навестили Тебя?»

40 Царь им ответит: «Говорю вам истину: то, что вы сделали одному из наименьших Моих братьев, вы сделали Мне».

41 Тогда Он скажет и тем, кто будет по левую сторону: «Идите от Меня, проклятые, в вечный огонь, приготовленный для дьявола и его ангелов.

42 Потому что Я был голоден, и вы не накормили Меня; Я хотел пить, и вы не напоили Меня;

43 Я был странником, и вы не приютили Меня; Я был наг, и вы не одели Меня; Я был болен и в темнице, и вы не навестили Меня».

44 Они тоже спросят: «Повелитель, когда это мы видели Тебя голодным, или когда Ты хотел пить, или был странником, или нуждался в одежде, или был болен, или в темнице, и мы не помогли Тебе?»

45 Он им ответит: «Говорю вам истину: всё, чего вы не сделали для одного из этих наименьших, вы не сделали Мне».

46 И они пойдут в вечное наказание, а праведники – в вечную жизнь.

Вiд Матвiя

Розділ 25

1 Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці́ свої, та й пішли зустріча́ти молодого.

2 П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.

3 Нерозумні ж, узявши каганці́, не взяли́ із собою оливи.

4 А мудрі набрали оливи в посудинки ра́зом із своїми каганця́ми.

5 А коли забари́всь молодий, то всі задрімали й поснули.

6 А опі́вночі крик залуна́в: „Ось молодий, — виходьте назу́стріч!“

7 Схопи́лись тоді всі ті діви, і каганці́ свої наготува́ли.

8 Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“.

9 Мудрі ж відповіли та сказали: „Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі“.

10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весі́лля з ним, — і за́мкнені двері були́.

11 А по́тім прийшла й решта дів і казала: „Пане, пане, — відчини нам!“

12 Він же в відповідь їм проказав: „Поправді кажу вам, — не знаю я вас!“

13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли при́йде Син Лю́дський!

14 Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.

15 І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов.

16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів.

17 Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув.

18 А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого.

19 По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.

20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“.

21 Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“

22 Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“.

23 Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“

24 Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав.

25 І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“.

26 І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав?

27 Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибу́тком своє.

28 Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому́, що десять талантів він має.

29 Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має.

30 А раба непотрібного вкиньте до зо́внішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів!

31 Коли ж при́йде Син Лю́дський у славі Своїй, і всі анголи́ з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.

32 І перед Ним усі наро́ди зберуться, і Він відді́лить одного від о́дного їх, як відділя́є вівчар овець від козлів.

33 І поставить Він вівці право́руч Себе, а козлята — ліво́руч.

34 Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу.

35 Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви.

36 Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“.

37 Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли?

38 Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли?

39 Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“

40 Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.

41 Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний.

42 Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, пра́гнув — і ви не напоїли Мене,

43 мандрівником Я був — і не прийняли́ ви Мене, був наги́й — і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці — і Мене не відвідали ви“.

44 Тоді відповідять і вони, промовляючи: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спра́гненого, або мандрівником, чи наго́го, чи недужого, чи в в'язниці — і не послужили Тобі?“

45 Тоді Він відповість їм і скаже: „Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!“

46 І ці пі́дуть на вічную муку, а праведники — на вічне життя“.

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая Глава 25	Вiд Матвiя Розділ 25
1 – Тогда Царство Всевышнего будет подобно десяти девушкам, которые, взяв свои лампы, вышли встречать жениха.	1 Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці́ свої, та й пішли зустріча́ти молодого.
2 Пять из них были глупыми, а другие пять умными.	2 П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.
3 Глупые девушки взяли лампы, но не взяли для них масла.	3 Нерозумні ж, узявши каганці́, не взяли́ із собою оливи.
4 А умные вместе с лампами взяли и масло в кувшинах.	4 А мудрі набрали оливи в посудинки ра́зом із своїми каганця́ми.
5 Жених задержался, и они все стали дремать и заснули.	5 А коли забари́всь молодий, то всі задрімали й поснули.
6 Около полуночи раздался крик: «Жених идёт! Выходите встречать его!»	6 А опі́вночі крик залуна́в: „Ось молодий, — виходьте назу́стріч!“
7 Девушки проснулись и стали поправлять свои лампы.	7 Схопи́лись тоді всі ті діви, і каганці́ свої наготува́ли.
8 Глупые сказали умным: «Дайте нам немного масла, наши лампы гаснут».	8 Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“.
9 «Нет, – ответили те, – если мы поделимся с вами маслом, то не хватит ни вам, ни нам. Пойдите лучше к торговцам и купите».	9 Мудрі ж відповіли та сказали: „Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі“.
10 Только они ушли за маслом, пришёл жених. Девушки с зажжёнными лампами вошли с ним на свадебный пир, и дверь за ними закрылась.	10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весі́лля з ним, — і за́мкнені двері були́.
11 Позже вернулись и остальные девушки и стали просить: «Господин! Господин! Открой нам!»	11 А по́тім прийшла й решта дів і казала: „Пане, пане, — відчини нам!“
12 Но жених ответил: «Говорю вам истину: я не знаю вас».	12 Він же в відповідь їм проказав: „Поправді кажу вам, — не знаю я вас!“
13 Поэтому бодрствуйте: ведь вы не знаете ни дня, ни часа.	13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли при́йде Син Лю́дський!
14 – Тогда будет, как у того человека, который, отправляясь в далёкое путешествие, созвал своих рабов и поручил им своё имущество.	14 Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
15 Одному он дал пять мешков с серебряными монетами, . другому – два, третьему – один, каждому по его способностям, а сам уехал.	15 І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов.
16 Получивший пять мешков сразу пошёл, вложил деньги в дело и приобрёл ещё пять.	16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів.
17 Получивший два мешка тоже приобрёл ещё два.	17 Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув.
18 А тот, который получил один мешок, пошёл, вырыл яму и закопал деньги, которые ему доверил хозяин.	18 А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого.
19 Прошло много времени, и вот хозяин этих рабов вернулся и потребовал у них отчёта.	19 По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
20 Человек, которому было доверено пять мешков с монетами, принёс и другие пять: «Смотри, – сказал он хозяину, – ты доверил мне пять мешков, и я выручил ещё пять!»	20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“.
21 Хозяин сказал: «Молодец! Ты хороший и верный раб! Ты был верен в малом, и я поручу тебе более важное дело. Заходи и веселись со своим хозяином!»	21 Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
22 Пришёл и человек, которому дали два мешка монет. «Хозяин, – сказал он, – ты доверил мне два мешка с серебряными монетами, смотри, я выручил ещё два!»	22 Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“.
23 Хозяин сказал: «Молодец! Ты хороший и верный раб! Ты был верен в малом, и я смогу поручить тебе более важное дело. Заходи и веселись со своим хозяином!»	23 Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
24 Затем пришёл и тот, кому был доверен один мешок. «Господин, – говорит он, – я знал, что ты человек суровый, жнёшь там, где не сеял, и собираешь там, где не рассыпал.	24 Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав.
25 Я очень боялся и поэтому пошёл и спрятал твои деньги в землю. Вот то, что тебе принадлежит».	25 І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“.
26 Хозяин же ответил: «Злой и ленивый раб! Значит, ты знал, что я жну, где не сеял, и собираю, где не рассыпал?	26 І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав?
27 В таком случае ты должен был пустить мои деньги в оборот, чтобы, когда я вернусь, ты мог отдать их мне с прибылью.	27 Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибу́тком своє.
28 Заберите у него этот мешок и отдайте тому, у кого десять мешков.	28 Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому́, що десять талантів він має.
29 Потому что каждому, у кого есть, будет дано ещё, и у него будет избыток. А у кого нет, будет отнято и то, что он имеет.	29 Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має.
30 Выбросьте этого негодного раба вон, во тьму, где будет плач и скрежет зубов».	30 А раба непотрібного вкиньте до зо́внішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів!
31 – Когда Ниспосланный как Человек придёт в Своей славе и с Ним все ангелы, тогда Он сядет на престоле Своей славы.	31 Коли ж при́йде Син Лю́дський у славі Своїй, і всі анголи́ з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
32 Перед Ним будут собраны все народы, и Он отделит одних людей от других, как пастух отделяет овец от козлов.	32 І перед Ним усі наро́ди зберуться, і Він відді́лить одного від о́дного їх, як відділя́є вівчар овець від козлів.
33 «Овец» Он соберёт по правую сторону от Себя, а «козлов» – по левую.	33 І поставить Він вівці право́руч Себе, а козлята — ліво́руч.
34 Тогда Царь скажет тем, кто по правую сторону: «Придите ко Мне, благословенные Моим Отцом, получите ваше наследство – Царство, приготовленное вам ещё от создания мира.	34 Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу.
35 Потому что Я был голоден, и вы накормили Меня; Я хотел пить, и вы напоили Меня; Я был странником, и вы приютили Меня;	35 Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви.
36 Я был наг, и вы одели Меня; Я был болен, и вы ухаживали за Мной; Я был в темнице, и вы пришли навестить Меня».	36 Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“.
37 Тогда праведные скажут: «Повелитель, когда это мы видели Тебя голодным и накормили Тебя? Когда Ты хотел пить, и мы дали Тебе напиться?	37 Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли?
38 Когда мы видели Тебя странником и приютили Тебя или видели нагим и одели?	38 Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли?
39 Когда мы видели Тебя больным или в темнице и навестили Тебя?»	39 Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“
40 Царь им ответит: «Говорю вам истину: то, что вы сделали одному из наименьших Моих братьев, вы сделали Мне».	40 Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.
41 Тогда Он скажет и тем, кто будет по левую сторону: «Идите от Меня, проклятые, в вечный огонь, приготовленный для дьявола и его ангелов.	41 Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний.
42 Потому что Я был голоден, и вы не накормили Меня; Я хотел пить, и вы не напоили Меня;	42 Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, пра́гнув — і ви не напоїли Мене,
43 Я был странником, и вы не приютили Меня; Я был наг, и вы не одели Меня; Я был болен и в темнице, и вы не навестили Меня».	43 мандрівником Я був — і не прийняли́ ви Мене, був наги́й — і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці — і Мене не відвідали ви“.
44 Они тоже спросят: «Повелитель, когда это мы видели Тебя голодным, или когда Ты хотел пить, или был странником, или нуждался в одежде, или был болен, или в темнице, и мы не помогли Тебе?»	44 Тоді відповідять і вони, промовляючи: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спра́гненого, або мандрівником, чи наго́го, чи недужого, чи в в'язниці — і не послужили Тобі?“
45 Он им ответит: «Говорю вам истину: всё, чего вы не сделали для одного из этих наименьших, вы не сделали Мне».	45 Тоді Він відповість їм і скаже: „Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!“
46 И они пойдут в вечное наказание, а праведники – в вечную жизнь.	46 І ці пі́дуть на вічную муку, а праведники — на вічне життя“.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая

Глава 25

Вiд Матвiя

Розділ 25

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая

Глава 25

Вiд Матвiя

Розділ 25

Ветхий завет

Новый завет

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая

Глава 25

Вiд Матвiя

Розділ 25

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая

Глава 25

Вiд Матвiя

Розділ 25

Ветхий
завет

Новый
завет