Пророк ЕзекиилГлава 7 |
|
1 |
|
2 – Смертный, так говорит Владыка Вечный земле исраильской: Конец! Конец пришёл на четыре края земли! |
|
3 Теперь тебе конец, и Я изолью Свой гнев на тебя. Я буду судить тебя по твоим поступкам и накажу за все твои омерзительные обычаи. |
|
4 Я не посмотрю на тебя с жалостью и не пощажу; Я непременно накажу тебя за твоё поведение и омерзительные обычаи. Тогда вы узнаете, что Я – Вечный. |
|
5 Так говорит Владыка Вечный: Беда за бедой! Смотрите, идёт беда. |
|
6 Конец настал! Настал конец! Он поднялся против тебя. Смотрите, кто пришёл! |
|
7 Гибель пришла к тебе – к тебе, обитатель земли. Время настало, день близок; смятение, а не радость, царит на горах. |
|
8 Скоро Я изолью на тебя Свою ярость и обращу на тебя Свой гнев; Я буду судить тебя по твоим поступкам и накажу тебя за твои омерзительные обычаи. |
|
9 Я не посмотрю на тебя с жалостью и не пощажу; Я воздам тебе по твоим поступкам и омерзительным обычаям. Тогда вы узнаете, что Я – Вечный, Который карает. |
|
10 Вот он, этот день! Он настал! Гибель пришла. Жезл расцвёл; гордыня дала ростки. |
|
11 Насилие выросло в жезл, чтобы сокрушить беззаконие; никого из них не останется; не останется ни довольства их, ни богатства, ни преимущества. |
|
12 Время настало, приблизился день. Да не радуется купивший, и продавший да не скорбит, потому что Мой гнев пылает на всё их множество. |
|
13 Продавший не вернёт земли, которую он продал, до конца своей жизни, потому что видение относится ко всему их множеству, и оно не будет упразднено. Из-за своих грехов никто из них не сохранит жизни. |
|
14 Пусть они трубят в трубы и готовятся: никто из них не выйдет на бой, потому что Мой гнев пылает на всё их множество. |
|
15 Снаружи – меч, внутри – мор и голод; те, кто в поле, погибнут от меча, а те, кто в городе, умрут от голода и мора. |
|
16 Все, кто уцелеет и спасётся, будут в горах, как голуби, изгнанные из долины; все они будут скорбно стонать, каждый из-за своих грехов. |
|
17 У всех руки опустятся, и у всех колени ослабнут, как вода. |
|
18 Они наденут рубище и будут объяты трепетом. На всех лицах будет написан стыд, головы у всех будут обриты. |
|
19 Они бросят своё серебро на улицах, а их золото станет считаться нечистым. Серебро и золото не смогут спасти их в день гнева Вечного. Люди не утолят ими голода и не наполнят желудок. Ведь золото и серебро стали им преградой и ввели их в грех. |
|
20 Из прекрасных украшений, которыми они гордились, они отлили омерзительные истуканы, свои гнусности. За это Я сделаю украшения нечистыми для них. |
|
21 Я отдам украшения в добычу чужеземцам, в наживу злодеям земли, и они осквернят их. |
|
22 Я отверну от них лицо, и они осквернят Моё сокровенное место; . грабители войдут туда и осквернят его. |
|
23 Готовь цепи, потому что страна полна кровавых преступлений, а город объят насилием. |
|
24 Я приведу худшие из народов, и они завладеют их домами; Я положу конец гордыне сильных, и их капища будут осквернены. |
|
25 Когда придёт ужас, они станут искать мира, но его не будет. |
|
26 Беда последует за бедой, и за слухами – новые слухи. Они будут просить от пророков видений; священнослужители перестанут преподавать Закон, и старейшины не найдут для вас советов. |
|
27 Царь будет скорбеть, вождь впадёт в отчаяние, и задрожат руки простонародья. Я поступлю с ними по их поступкам и стану судить их по их же правилам. Тогда они узнают, что Я – Вечный. |
ЄзекiїльРозділ 7 |
|
1 |
|
2 „А ти, сину лю́дський, послухай: Отак Господь Бог промовляє до кра́ю Ізраїлевого: Кіне́ць, надійшов той кінець на чотири окра́йки землі! |
|
3 На те́бе тепер цей кінець, і пошлю́ Я на те́бе Свій гнів, і тебе́ розсуджу́ за твоїми доро́гами, і на тебе складу́ всі гидо́ти твої. |
|
4 І око Моє над тобою не зми́лується, і милосе́рдя не бу́ду Я мати, бо доро́ги твої Я на тебе складу́, а гидо́ти твої серед тебе зоста́нуть, і пізнаєте ви, що Я — то Господь!“ |
|
5 Отак Господь Бог промовляє: „Ось прихо́дить біда на біду́! |
|
6 Прихо́дить кінець, прихо́дить кінець, — він збуди́вся на тебе, прихо́дить ось він! |
|
7 Надійшла твоя доля для тебе, о ме́шканче кра́ю, приходить цей час, близьки́й той день за́колоту, нема на гора́х крику радости. |
|
8 Тепер лютість Свою незаба́ром Я виллю на те́бе, і Свій гнів докінчу́ проти те́бе, і тебе́ осуджу́ за твоїми дорогами, і на те́бе складу́ всі гидо́ти твої! |
|
9 І око Моє над тобою не зми́лується, і милосе́рдя не бу́ду Я мати, бо доро́ги твої Я на тебе складу́, а гидо́ти твої серед тебе зали́шаться, — і пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь, що карає! |
|
10 Ось той день, ось прихо́дить, доля виходить, виро́стає кий, розцвітає пиха, |
|
11 розвило́ся наси́льство для ки́я безбожності! Нічого із них не зали́шиться: ані з числе́нности їхньої, ані з їхнього завору́шення, ані з їхньої пишноти́. |
|
12 Надходить той час, наближа́ється день. Хто купує, нехай не радіє, а хто продає, хай не буде в жало́бі, — бо сунеться лютість на все многолю́ддя його! |
|
13 Бо до про́даного не пове́рнеться вже продаве́ць, хоча б залиши́вся при житті між живими, бо пророцтво про все многолю́ддя їхнє не відмі́ниться, і ніхто беззаконням своїм не зміцни́ть свого життя. |
|
14 Засу́рмлять у су́рму та все приготу́ють, — та не пі́де ніхто на війну́, бо на все многолю́ддя його Моя лютість! |
|
15 На вулиці — меч, морови́ця ж та голод — у домі, хто на полі — помре від меча, а хто в місті — зжере́ того голод та мор. |
|
16 І врято́вані з них повтікають, і бу́дуть на го́рах, немов голуби́ із долин, — всі бу́дуть стогна́ти, кожен за гріх свій. |
|
17 Усі ру́ки осла́бнуть, затремтя́ть, як вода, всі колі́на, |
|
18 і вере́тами попідпері́зуються, і покри́є їх страх, і на кожнім лиці буде сором, а на всіх голова́х їхніх — жало́бна та ли́сина. |
|
19 Вони повикида́ють на вулицю срі́бло своє, і за ніщо́ їхнє золото стане, — їхнє срі́бло та золото їхнє не буде могти́ врятувати їх удень гніву Господнього, ним не наси́тять своєї душі й свого ну́тра вони не напо́внять, бо їхня провина була перешкодою! |
|
20 А гордість вчинили за славну оздо́бу свою́, у ній наробили бовва́нів гидо́ти своєї й обри́джень своїх, тому їм оберну́ Я її на нечистість, — |
|
21 і віддам її в руку чужих на грабу́нок, а нечестивим землі — на здобич. |
|
22 І обличчя Своє відверну́ Я від них, і вони побезче́стять Мій скарб, і вві́йдуть до нього наси́льники та й побезче́стять його́. |
|
23 Зроби ланцюга́, бо земля перепо́внилась правом крива́вим, а місто наси́льством напо́внилось. |
|
24 І наведу́ Я найзліших із наро́дів, — і пося́дуть вони доми їхні, і гордість вельмо́жних спиню́, — і свя́тощі їхні побезче́щені бу́дуть! |
|
25 Загибіль іде, й вони будуть шукати споко́ю — та не буде його. |
|
26 При́йде біда до біди, й буде звістка до звістки, і бу́дуть шукати проро́цтва в пророка, та згине Зако́н у священиків і рада — у ста́рших. |
|
27 Цар буде в жало́бі, і стра́хом зодя́гнеться князь, а ру́ки наро́ду землі затремтя́ть. За доро́гами їхніми їм учиню́, і судитиму їх — їхніми суда́ми, і пізна́ють, що Я — то Госпо́дь!“ |
Пророк ЕзекиилГлава 7 |
ЄзекiїльРозділ 7 |
|
1 |
1 |
|
2 – Смертный, так говорит Владыка Вечный земле исраильской: Конец! Конец пришёл на четыре края земли! |
2 „А ти, сину лю́дський, послухай: Отак Господь Бог промовляє до кра́ю Ізраїлевого: Кіне́ць, надійшов той кінець на чотири окра́йки землі! |
|
3 Теперь тебе конец, и Я изолью Свой гнев на тебя. Я буду судить тебя по твоим поступкам и накажу за все твои омерзительные обычаи. |
3 На те́бе тепер цей кінець, і пошлю́ Я на те́бе Свій гнів, і тебе́ розсуджу́ за твоїми доро́гами, і на тебе складу́ всі гидо́ти твої. |
|
4 Я не посмотрю на тебя с жалостью и не пощажу; Я непременно накажу тебя за твоё поведение и омерзительные обычаи. Тогда вы узнаете, что Я – Вечный. |
4 І око Моє над тобою не зми́лується, і милосе́рдя не бу́ду Я мати, бо доро́ги твої Я на тебе складу́, а гидо́ти твої серед тебе зоста́нуть, і пізнаєте ви, що Я — то Господь!“ |
|
5 Так говорит Владыка Вечный: Беда за бедой! Смотрите, идёт беда. |
5 Отак Господь Бог промовляє: „Ось прихо́дить біда на біду́! |
|
6 Конец настал! Настал конец! Он поднялся против тебя. Смотрите, кто пришёл! |
6 Прихо́дить кінець, прихо́дить кінець, — він збуди́вся на тебе, прихо́дить ось він! |
|
7 Гибель пришла к тебе – к тебе, обитатель земли. Время настало, день близок; смятение, а не радость, царит на горах. |
7 Надійшла твоя доля для тебе, о ме́шканче кра́ю, приходить цей час, близьки́й той день за́колоту, нема на гора́х крику радости. |
|
8 Скоро Я изолью на тебя Свою ярость и обращу на тебя Свой гнев; Я буду судить тебя по твоим поступкам и накажу тебя за твои омерзительные обычаи. |
8 Тепер лютість Свою незаба́ром Я виллю на те́бе, і Свій гнів докінчу́ проти те́бе, і тебе́ осуджу́ за твоїми дорогами, і на те́бе складу́ всі гидо́ти твої! |
|
9 Я не посмотрю на тебя с жалостью и не пощажу; Я воздам тебе по твоим поступкам и омерзительным обычаям. Тогда вы узнаете, что Я – Вечный, Который карает. |
9 І око Моє над тобою не зми́лується, і милосе́рдя не бу́ду Я мати, бо доро́ги твої Я на тебе складу́, а гидо́ти твої серед тебе зали́шаться, — і пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь, що карає! |
|
10 Вот он, этот день! Он настал! Гибель пришла. Жезл расцвёл; гордыня дала ростки. |
10 Ось той день, ось прихо́дить, доля виходить, виро́стає кий, розцвітає пиха, |
|
11 Насилие выросло в жезл, чтобы сокрушить беззаконие; никого из них не останется; не останется ни довольства их, ни богатства, ни преимущества. |
11 розвило́ся наси́льство для ки́я безбожності! Нічого із них не зали́шиться: ані з числе́нности їхньої, ані з їхнього завору́шення, ані з їхньої пишноти́. |
|
12 Время настало, приблизился день. Да не радуется купивший, и продавший да не скорбит, потому что Мой гнев пылает на всё их множество. |
12 Надходить той час, наближа́ється день. Хто купує, нехай не радіє, а хто продає, хай не буде в жало́бі, — бо сунеться лютість на все многолю́ддя його! |
|
13 Продавший не вернёт земли, которую он продал, до конца своей жизни, потому что видение относится ко всему их множеству, и оно не будет упразднено. Из-за своих грехов никто из них не сохранит жизни. |
13 Бо до про́даного не пове́рнеться вже продаве́ць, хоча б залиши́вся при житті між живими, бо пророцтво про все многолю́ддя їхнє не відмі́ниться, і ніхто беззаконням своїм не зміцни́ть свого життя. |
|
14 Пусть они трубят в трубы и готовятся: никто из них не выйдет на бой, потому что Мой гнев пылает на всё их множество. |
14 Засу́рмлять у су́рму та все приготу́ють, — та не пі́де ніхто на війну́, бо на все многолю́ддя його Моя лютість! |
|
15 Снаружи – меч, внутри – мор и голод; те, кто в поле, погибнут от меча, а те, кто в городе, умрут от голода и мора. |
15 На вулиці — меч, морови́ця ж та голод — у домі, хто на полі — помре від меча, а хто в місті — зжере́ того голод та мор. |
|
16 Все, кто уцелеет и спасётся, будут в горах, как голуби, изгнанные из долины; все они будут скорбно стонать, каждый из-за своих грехов. |
16 І врято́вані з них повтікають, і бу́дуть на го́рах, немов голуби́ із долин, — всі бу́дуть стогна́ти, кожен за гріх свій. |
|
17 У всех руки опустятся, и у всех колени ослабнут, как вода. |
17 Усі ру́ки осла́бнуть, затремтя́ть, як вода, всі колі́на, |
|
18 Они наденут рубище и будут объяты трепетом. На всех лицах будет написан стыд, головы у всех будут обриты. |
18 і вере́тами попідпері́зуються, і покри́є їх страх, і на кожнім лиці буде сором, а на всіх голова́х їхніх — жало́бна та ли́сина. |
|
19 Они бросят своё серебро на улицах, а их золото станет считаться нечистым. Серебро и золото не смогут спасти их в день гнева Вечного. Люди не утолят ими голода и не наполнят желудок. Ведь золото и серебро стали им преградой и ввели их в грех. |
19 Вони повикида́ють на вулицю срі́бло своє, і за ніщо́ їхнє золото стане, — їхнє срі́бло та золото їхнє не буде могти́ врятувати їх удень гніву Господнього, ним не наси́тять своєї душі й свого ну́тра вони не напо́внять, бо їхня провина була перешкодою! |
|
20 Из прекрасных украшений, которыми они гордились, они отлили омерзительные истуканы, свои гнусности. За это Я сделаю украшения нечистыми для них. |
20 А гордість вчинили за славну оздо́бу свою́, у ній наробили бовва́нів гидо́ти своєї й обри́джень своїх, тому їм оберну́ Я її на нечистість, — |
|
21 Я отдам украшения в добычу чужеземцам, в наживу злодеям земли, и они осквернят их. |
21 і віддам її в руку чужих на грабу́нок, а нечестивим землі — на здобич. |
|
22 Я отверну от них лицо, и они осквернят Моё сокровенное место; . грабители войдут туда и осквернят его. |
22 І обличчя Своє відверну́ Я від них, і вони побезче́стять Мій скарб, і вві́йдуть до нього наси́льники та й побезче́стять його́. |
|
23 Готовь цепи, потому что страна полна кровавых преступлений, а город объят насилием. |
23 Зроби ланцюга́, бо земля перепо́внилась правом крива́вим, а місто наси́льством напо́внилось. |
|
24 Я приведу худшие из народов, и они завладеют их домами; Я положу конец гордыне сильных, и их капища будут осквернены. |
24 І наведу́ Я найзліших із наро́дів, — і пося́дуть вони доми їхні, і гордість вельмо́жних спиню́, — і свя́тощі їхні побезче́щені бу́дуть! |
|
25 Когда придёт ужас, они станут искать мира, но его не будет. |
25 Загибіль іде, й вони будуть шукати споко́ю — та не буде його. |
|
26 Беда последует за бедой, и за слухами – новые слухи. Они будут просить от пророков видений; священнослужители перестанут преподавать Закон, и старейшины не найдут для вас советов. |
26 При́йде біда до біди, й буде звістка до звістки, і бу́дуть шукати проро́цтва в пророка, та згине Зако́н у священиків і рада — у ста́рших. |
|
27 Царь будет скорбеть, вождь впадёт в отчаяние, и задрожат руки простонародья. Я поступлю с ними по их поступкам и стану судить их по их же правилам. Тогда они узнают, что Я – Вечный. |
27 Цар буде в жало́бі, і стра́хом зодя́гнеться князь, а ру́ки наро́ду землі затремтя́ть. За доро́гами їхніми їм учиню́, і судитиму їх — їхніми суда́ми, і пізна́ють, що Я — то Госпо́дь!“ |