Библия - Обещанное Восстановление

Деяния посланников Масиха

Глава 8

1 Шаул же одобрял это убийство.С того дня началось большое гонение на иерусалимскую общину верующих, и все, кроме посланников Масиха, рассеялись по Иудее и Самарии.

2 Благочестивые люди похоронили Стефана и горько оплакивали его.

3 А Шаул преследовал общину верующих. Он ходил из дома в дом, хватал мужчин и женщин и бросал их в темницу.

4 Между тем, последователи Масиха, изгнанные из своих мест, возвещали Радостную Весть везде, куда бы они ни приходили.

5 Филипп пришёл в один из городов Самарии и возвещал там о Масихе.

6 Весь народ внимательно слушал то, что он говорил, и видел знамения, которые он совершал,

7 потому что из многих одержимых выходили с громким криком нечистые духи, и многие парализованные и хромые получали исцеление.

8 И в городе том была большая радость.

9 Был там один человек по имени Шимон, который раньше занимался в этом городе колдовством, изумляя жителей Самарии; сам он выдавал себя за кого-то великого.

10 Все люди, и простые, и знатные, слушали его с восхищением, говоря: – Этот человек – проявление всемогущего Бога, Которого называют Великим.

11 А восхищались им потому, что он уже долгое время удивлял людей своим колдовством.

12 Но когда жители этого города поверили Филиппу, возвещающему Радостную Весть о Царстве Всевышнего и об имени Исы Масиха, то многие мужчины и женщины прошли обряд погружения в воду. .

13 Шимон тоже поверил и прошёл обряд погружения. Он повсюду ходил за Филиппом, удивляясь знамениям и великим чудесам.

14 Когда посланники Масиха в Иерусалиме услышали о том, что в Самарии приняли слово Всевышнего, они послали к ним Петира и Иохана.

15 Те пришли и молились, чтобы новообращённые получили Святого Духа,

16 потому что ни на кого из них Дух ещё не сошёл, они только прошли обряд погружения в воду в знак единения с Повелителем Исой. .

17 Затем Петир и Иохан возложили на них руки, и они приняли Святого Духа.

18 Когда Шимон увидел, что Дух был дан через возложение рук посланников Масиха, он предложил им деньги,

19 говоря: – Дайте и мне такую силу, чтобы тот, на кого я возложу руки, получал Святого Духа.

20 Но Петир ответил: – Пусть твои деньги погибнут вместе с тобой, раз ты думаешь, что можешь купить дар Всевышнего за деньги!

21 У тебя нет никакого права участвовать в этом служении, потому что сердце твоё не право перед Всевышним.

22 Раскайся в этом зле и молись Вечному Повелителю, может быть, Он простит тебе такие мысли.

23 Я вижу, что ты полон горькой желчи и скован цепями греха.

24 Шимон ответил: – Помолитесь обо мне Вечному Повелителю, чтобы со мной не приключилось ничего из сказанного вами.

25 Посланники Масиха свидетельствовали и возвещали там слово о Повелителе. Потом они пошли обратно в Иерусалим и по дороге возвещали Радостную Весть во многих самарийских селениях.

26 Ангел от Вечного сказал Филиппу: – Ступай на юг, на безлюдную дорогу, что ведёт из Иерусалима в Газу.

27 Филипп встал и пошёл. В это время там находился эфиопский евнух, придворный кандакии, . то есть царицы эфиопов, заведовавший всей её казной. Он приезжал на поклонение в Иерусалим

28 и теперь возвращался домой. Сидя в своей колеснице, он читал пророка Исаию.

29 Дух сказал Филиппу: – Подойди к этой колеснице и иди рядом.

30 Филипп подбежал к колеснице и услышал, что в ней читают пророка Исаию. – Ты понимаешь то, о чём читаешь? – спросил Филипп.

31 – Как же мне понять без объяснения? – ответил тот и пригласил Филиппа подняться и сесть с ним.

32 А читал он следующее место из Писания:
«Как овца, Он был ведён на заклание, и, как ягнёнок перед стригущим безмолвен, так и Он не открывал уст Своих.

33 Он был унижен и лишён права на справедливый суд. Кто может рассказать о Его потомках? Ведь Его жизнь забирается от земли».

34 Евнух спросил Филиппа: – Скажи мне, о ком здесь говорит пророк, о себе или о ком-то другом?

35 Тогда Филипп стал объяснять, начав с этого места Писания, и рассказал ему Радостную Весть об Исе.

36 Тем временем они приблизились к какой-то воде. – Смотри, вот вода, – сказал евнух. – Что мешает мне пройти обряд погружения? .

38 Он приказал остановить колесницу, оба они, Филипп и евнух, вошли в воду, и Филипп совершил над ним обряд погружения.

39 А когда они вышли из воды, Дух Вечного Повелителя унёс Филиппа, и евнух его больше не видел. Радостный он продолжал свой путь.

40 А Филипп оказался в городе Азоте. Он возвещал Радостную Весть во всех городах, пока не пришёл в Кесарию.

Дiї

Розділ 8

1 А Савл похваляв його вби́вство. І утиск великий постав того дня проти єрусалимської Церкви, і всі, крім апо́столів, розпоро́шилися по краях юдейських та самарійських.

2 І поховали Степа́на му́жі побожні, і плакали ревно за ним.

3 А Савл нищив Церкву, — вдирався в доми́, витягав чоловіків і жінок та давав до в'язниці.

4 Ходили тоді розпоро́шенці, та Боже Слово благовісти́ли.

5 Ось Пилип прийшов до самарійського міста, і проповідував їм про Христа.

6 А люди вважали на те, що Пилип говорив, і згідно слухали й бачили чу́да, які він чинив.

7 Із багатьох бо, що мали їх, ду́хи нечисті вихо́дили з криком великим, і багато розсла́блених та кривих уздорови́лися.

8 І радість велика в тім місті була́!

9 Був один чоловік, на ім'я́ йому́ Си́мон, що до того в цім місті займавсь ворожби́тством та дурив самарійський наро́д, видаючи себе за якогось великого.

10 Його слухали всі, — від найменшого аж до найбільшого, кажучи: „Він — сила Божа, що зветься велика!“

11 Його ж слухалися, бо він їх довший час дивував ворожби́тством.

12 Та коли йняли віри Пилипові, що благовістив про Боже Царство й Ім'я́ Ісуса Христа, чоловіки й жінки охристи́лися.

13 Увірував навіть сам Си́мон, і, охристившись, тримався Пилипа; а бачивши чуда й знаме́на великі, він дуже дивувався.

14 Як зачули ж апо́столи, які в Єрусалимі були, що Боже Слово прийняла́ Самарі́я, то послали до них Петра та Івана.

15 А вони, як прийшли, помолились за них, щоб Духа Святого вони прийняли́,

16 бо ще ні на о́дного з них Він не схо́див, а були вони тільки охрищені в Ім'я́ Господа Ісуса.

17 Тоді на них руки поклали, і прийняли́ вони Духа Святого!

18 Як побачив же Си́мон, що через наклада́ння апо́стольських рук Святий Дух подається, то приніс він їм гроші,

19 і сказав: „Дайте й мені таку вла́ду, щоб той, на кого́ покладу́ свої руки, одержав би Духа Святого!“

20 Та промовив до нього Петро: „Нехай згине з тобою те срібло твоє, бо ти ду́мав набути дар Божий за гроші!

21 У цім ділі нема тобі частки ні уділу, бо серце твоє перед Богом не слушне.

22 Тож покайся за це лихе ді́ло своє, і проси Господа, — може про́щений буде тобі за́мір серця твого!

23 Бо я бачу, що ти пробува́єш у жо́вчі гіркі́й та в пу́тах неправди“.

24 А Си́мон озвався й сказав: „Помоліться за мене до Господа, щоб мене не спіткало нічого з того, про що ви говорили“.

25 А вони ж, засвідчивши, і Слово Господнє звістивши, повернулись до Єрусалиму, і звіщали Єва́нгелію в багатьох самарійських осе́лях.

26 А ангол Господній промовив Пилипові, кажучи: „Устань та на пі́вдень іди, на дорогу, що від Єрусалиму до Га́зи спускається, — порожня вона“.

27 І, вставши, пішов він. І ось муж етіо́пський, скопе́ць, вельможа Канда́ки, цариці етіопської, що був над усіма́ її ска́рбами, що до Єрусалиму прибув поклонитись,

28 вертався, і, сидючи́ на пово́зі своїм, читав пророка Ісаю.

29 А Дух до Пилипа промовив: „Підійди, та й пристань до цього пово́зу“.

30 Пилип же підбіг і почув, що той читає пророка Ісаю, та й спитав: „Чи розумієш, що́ ти читаєш?“

31 А той відказав: „Як же мо́жу, як ніхто не напу́тить мене?“ І впросив він Пилипа піднятись та сісти з ним.

32 А слово Писа́ння, що його він читав, було це: „Як вівцю́ на заріз Його ве́дено, і як ягня супроти стрижія́ безголосе, так Він не відкрив Своїх уст!

33 У прини́женні суд Йому віднятий був, а про рід Його хто розповість? Бо життя Його із землі забирається“.

34 Відізвався ж скопе́ць до Пилипа й сказав: „Благаю тебе, — це про ко́го говорить пророк? Чи про себе, чи про іншого кого?“

35 А Пилип відкрив у́ста свої, і, зачавши від цього Писа́ння, благовістив про Ісуса йому.

36 І, як шляхо́м вони їхали, прибули́ до якоїсь води. І озвався скопець: „Ось вода. Що мені заважає христитись?“

37 А Пилип відказав: „Якщо віруєш із повного серця свого, то можна“. А той відповів і сказав: „Я вірую, що Ісус Христос — то Син Божий!“

38 І звелів, щоб по́віз спинився. І оби́два — Пилип та скопе́ць — увійшли до води, і охристив він його.

39 А коли вони вийшли з води, Дух Господній Пилипа забрав, і скопе́ць уже більше не бачив його. І він їхав, радіючи, шляхом своїм.

40 А Пилип опинився в Азо́ті, і, переходячи, звіщав Єва́нгелію всім містам, аж поки прийшов у Кесарі́ю.

Деяния посланников Масиха Глава 8	Дiї Розділ 8
1 Шаул же одобрял это убийство.С того дня началось большое гонение на иерусалимскую общину верующих, и все, кроме посланников Масиха, рассеялись по Иудее и Самарии.	1 А Савл похваляв його вби́вство. І утиск великий постав того дня проти єрусалимської Церкви, і всі, крім апо́столів, розпоро́шилися по краях юдейських та самарійських.
2 Благочестивые люди похоронили Стефана и горько оплакивали его.	2 І поховали Степа́на му́жі побожні, і плакали ревно за ним.
3 А Шаул преследовал общину верующих. Он ходил из дома в дом, хватал мужчин и женщин и бросал их в темницу.	3 А Савл нищив Церкву, — вдирався в доми́, витягав чоловіків і жінок та давав до в'язниці.
4 Между тем, последователи Масиха, изгнанные из своих мест, возвещали Радостную Весть везде, куда бы они ни приходили.	4 Ходили тоді розпоро́шенці, та Боже Слово благовісти́ли.
5 Филипп пришёл в один из городов Самарии и возвещал там о Масихе.	5 Ось Пилип прийшов до самарійського міста, і проповідував їм про Христа.
6 Весь народ внимательно слушал то, что он говорил, и видел знамения, которые он совершал,	6 А люди вважали на те, що Пилип говорив, і згідно слухали й бачили чу́да, які він чинив.
7 потому что из многих одержимых выходили с громким криком нечистые духи, и многие парализованные и хромые получали исцеление.	7 Із багатьох бо, що мали їх, ду́хи нечисті вихо́дили з криком великим, і багато розсла́блених та кривих уздорови́лися.
8 И в городе том была большая радость.	8 І радість велика в тім місті була́!
9 Был там один человек по имени Шимон, который раньше занимался в этом городе колдовством, изумляя жителей Самарии; сам он выдавал себя за кого-то великого.	9 Був один чоловік, на ім'я́ йому́ Си́мон, що до того в цім місті займавсь ворожби́тством та дурив самарійський наро́д, видаючи себе за якогось великого.
10 Все люди, и простые, и знатные, слушали его с восхищением, говоря: – Этот человек – проявление всемогущего Бога, Которого называют Великим.	10 Його слухали всі, — від найменшого аж до найбільшого, кажучи: „Він — сила Божа, що зветься велика!“
11 А восхищались им потому, что он уже долгое время удивлял людей своим колдовством.	11 Його ж слухалися, бо він їх довший час дивував ворожби́тством.
12 Но когда жители этого города поверили Филиппу, возвещающему Радостную Весть о Царстве Всевышнего и об имени Исы Масиха, то многие мужчины и женщины прошли обряд погружения в воду. .	12 Та коли йняли віри Пилипові, що благовістив про Боже Царство й Ім'я́ Ісуса Христа, чоловіки й жінки охристи́лися.
13 Шимон тоже поверил и прошёл обряд погружения. Он повсюду ходил за Филиппом, удивляясь знамениям и великим чудесам.	13 Увірував навіть сам Си́мон, і, охристившись, тримався Пилипа; а бачивши чуда й знаме́на великі, він дуже дивувався.
14 Когда посланники Масиха в Иерусалиме услышали о том, что в Самарии приняли слово Всевышнего, они послали к ним Петира и Иохана.	14 Як зачули ж апо́столи, які в Єрусалимі були, що Боже Слово прийняла́ Самарі́я, то послали до них Петра та Івана.
15 Те пришли и молились, чтобы новообращённые получили Святого Духа,	15 А вони, як прийшли, помолились за них, щоб Духа Святого вони прийняли́,
16 потому что ни на кого из них Дух ещё не сошёл, они только прошли обряд погружения в воду в знак единения с Повелителем Исой. .	16 бо ще ні на о́дного з них Він не схо́див, а були вони тільки охрищені в Ім'я́ Господа Ісуса.
17 Затем Петир и Иохан возложили на них руки, и они приняли Святого Духа.	17 Тоді на них руки поклали, і прийняли́ вони Духа Святого!
18 Когда Шимон увидел, что Дух был дан через возложение рук посланников Масиха, он предложил им деньги,	18 Як побачив же Си́мон, що через наклада́ння апо́стольських рук Святий Дух подається, то приніс він їм гроші,
19 говоря: – Дайте и мне такую силу, чтобы тот, на кого я возложу руки, получал Святого Духа.	19 і сказав: „Дайте й мені таку вла́ду, щоб той, на кого́ покладу́ свої руки, одержав би Духа Святого!“
20 Но Петир ответил: – Пусть твои деньги погибнут вместе с тобой, раз ты думаешь, что можешь купить дар Всевышнего за деньги!	20 Та промовив до нього Петро: „Нехай згине з тобою те срібло твоє, бо ти ду́мав набути дар Божий за гроші!
21 У тебя нет никакого права участвовать в этом служении, потому что сердце твоё не право перед Всевышним.	21 У цім ділі нема тобі частки ні уділу, бо серце твоє перед Богом не слушне.
22 Раскайся в этом зле и молись Вечному Повелителю, может быть, Он простит тебе такие мысли.	22 Тож покайся за це лихе ді́ло своє, і проси Господа, — може про́щений буде тобі за́мір серця твого!
23 Я вижу, что ты полон горькой желчи и скован цепями греха.	23 Бо я бачу, що ти пробува́єш у жо́вчі гіркі́й та в пу́тах неправди“.
24 Шимон ответил: – Помолитесь обо мне Вечному Повелителю, чтобы со мной не приключилось ничего из сказанного вами.	24 А Си́мон озвався й сказав: „Помоліться за мене до Господа, щоб мене не спіткало нічого з того, про що ви говорили“.
25 Посланники Масиха свидетельствовали и возвещали там слово о Повелителе. Потом они пошли обратно в Иерусалим и по дороге возвещали Радостную Весть во многих самарийских селениях.	25 А вони ж, засвідчивши, і Слово Господнє звістивши, повернулись до Єрусалиму, і звіщали Єва́нгелію в багатьох самарійських осе́лях.
26 Ангел от Вечного сказал Филиппу: – Ступай на юг, на безлюдную дорогу, что ведёт из Иерусалима в Газу.	26 А ангол Господній промовив Пилипові, кажучи: „Устань та на пі́вдень іди, на дорогу, що від Єрусалиму до Га́зи спускається, — порожня вона“.
27 Филипп встал и пошёл. В это время там находился эфиопский евнух, придворный кандакии, . то есть царицы эфиопов, заведовавший всей её казной. Он приезжал на поклонение в Иерусалим	27 І, вставши, пішов він. І ось муж етіо́пський, скопе́ць, вельможа Канда́ки, цариці етіопської, що був над усіма́ її ска́рбами, що до Єрусалиму прибув поклонитись,
28 и теперь возвращался домой. Сидя в своей колеснице, он читал пророка Исаию.	28 вертався, і, сидючи́ на пово́зі своїм, читав пророка Ісаю.
29 Дух сказал Филиппу: – Подойди к этой колеснице и иди рядом.	29 А Дух до Пилипа промовив: „Підійди, та й пристань до цього пово́зу“.
30 Филипп подбежал к колеснице и услышал, что в ней читают пророка Исаию. – Ты понимаешь то, о чём читаешь? – спросил Филипп.	30 Пилип же підбіг і почув, що той читає пророка Ісаю, та й спитав: „Чи розумієш, що́ ти читаєш?“
31 – Как же мне понять без объяснения? – ответил тот и пригласил Филиппа подняться и сесть с ним.	31 А той відказав: „Як же мо́жу, як ніхто не напу́тить мене?“ І впросив він Пилипа піднятись та сісти з ним.
32 А читал он следующее место из Писания: «Как овца, Он был ведён на заклание, и, как ягнёнок перед стригущим безмолвен, так и Он не открывал уст Своих.	32 А слово Писа́ння, що його він читав, було це: „Як вівцю́ на заріз Його ве́дено, і як ягня супроти стрижія́ безголосе, так Він не відкрив Своїх уст!
33 Он был унижен и лишён права на справедливый суд. Кто может рассказать о Его потомках? Ведь Его жизнь забирается от земли».	33 У прини́женні суд Йому віднятий був, а про рід Його хто розповість? Бо життя Його із землі забирається“.
34 Евнух спросил Филиппа: – Скажи мне, о ком здесь говорит пророк, о себе или о ком-то другом?	34 Відізвався ж скопе́ць до Пилипа й сказав: „Благаю тебе, — це про ко́го говорить пророк? Чи про себе, чи про іншого кого?“
35 Тогда Филипп стал объяснять, начав с этого места Писания, и рассказал ему Радостную Весть об Исе.	35 А Пилип відкрив у́ста свої, і, зачавши від цього Писа́ння, благовістив про Ісуса йому.
36 Тем временем они приблизились к какой-то воде. – Смотри, вот вода, – сказал евнух. – Что мешает мне пройти обряд погружения? .	36 І, як шляхо́м вони їхали, прибули́ до якоїсь води. І озвався скопець: „Ось вода. Що мені заважає христитись?“
37	37 А Пилип відказав: „Якщо віруєш із повного серця свого, то можна“. А той відповів і сказав: „Я вірую, що Ісус Христос — то Син Божий!“
38 Он приказал остановить колесницу, оба они, Филипп и евнух, вошли в воду, и Филипп совершил над ним обряд погружения.	38 І звелів, щоб по́віз спинився. І оби́два — Пилип та скопе́ць — увійшли до води, і охристив він його.
39 А когда они вышли из воды, Дух Вечного Повелителя унёс Филиппа, и евнух его больше не видел. Радостный он продолжал свой путь.	39 А коли вони вийшли з води, Дух Господній Пилипа забрав, і скопе́ць уже більше не бачив його. І він їхав, радіючи, шляхом своїм.
40 А Филипп оказался в городе Азоте. Он возвещал Радостную Весть во всех городах, пока не пришёл в Кесарию.	40 А Пилип опинився в Азо́ті, і, переходячи, звіщав Єва́нгелію всім містам, аж поки прийшов у Кесарі́ю.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Деяния посланников Масиха

Глава 8

Дiї

Розділ 8

Деяния посланников Масиха

Глава 8

Дiї

Розділ 8

Ветхий завет

Новый завет

Деяния посланников Масиха

Глава 8

Дiї

Розділ 8

Деяния посланников Масиха

Глава 8

Дiї

Розділ 8

Ветхий
завет

Новый
завет