Библия - Обещанное Восстановление

Бытие

Глава 18

1 Однажды в полуденный зной у дубравы Мамре, когда Авраам сидел у входа в шатер, ГОСПОДЬ опять явился ему.

2 Произошло это так: Авраам поднял свой взор — и вот неподалеку стоят три путника. Увидев их, он от самого входа в шатер побежал их встретить, поклонился до земли

3 и сказал: «Владыка мой! Если Ты благоволишь ко мне, то, пожалуйста, не проходи мимо раба Твоего.

4 Позволь послать за водой, чтобы вы могли ноги вымыть и отдохнуть под этим деревом,

5 а я принесу хлеба, чтобы вы подкрепились, прежде чем путь свой продолжите, коль уж вы мимо раба вашего идете». «Хорошо, — ответили они, — сделай, как ты сказал».

6 Авраам поспешил к шатру и сказал Сарре: «Скорее замеси три меры самой лучшей муки и испеки лепешек».

7 А затем, прибежав к стаду, он выбрал теленка нежного и упитанного и отдал слуге, который стал быстро готовить его.

8 Он принес сушеный творог, молоко и телятину, когда та была приготовлена, и поставил перед ними, и там под деревом сам прислуживал им, пока они ели.

9 На их вопрос: «А где Сарра, жена твоя?» он ответил: «Здесь она, в шатре».

10 Тогда один из гостей сказал: «К этому времени в следующем году Я опять непременно приду к тебе, и у Сарры, жены твоей, будет сын». (Сарра слушала этот разговор, стоя у входа в шатер, как раз за спиной у Авраама.

11 Авраам и Сарра были уже довольно стары, и Сарра вышла из того возраста, когда она могла бы иметь детей.)

12 Поэтому Сарра рассмеялась про себя и подумала: «Мне ли, когда я увяла, иметь такое утешенье? Да и господин мой стар».

13 «Не стоит Сарре смеяться, — сказал ГОСПОДЬ Аврааму, — и не стоит ей думать: „Неужели я, такая старая, смогу родить?“

14 Есть ли что-нибудь невозможное для ГОСПОДА? В назначенный срок буду Я у тебя в следующем году, и у Сарры будет сын».

15 А Сарра испугалась и сказала неправду: «Я не смеялась». «Нет, — возразил Он ей, — ты рассмеялась».

16 От Авраама те мужи отправились к месту, с которого им был виден Содом; Авраам пошел проводить их.

17 А ГОСПОДЬ сказал: «Буду ли скрывать от Авраама то, что намерен Я сделать?

18 Ведь от него произойдет народ великий и сильный, и благословением он будет для всех народов земли.

19 Я избрал его, чтобы он заповедал детям своим и всему потомству своему после него твердо держаться пути ГОСПОДНЕГО: творить добро и во всем поступать справедливо, дабы Я, ГОСПОДЬ, мог даровать Аврааму всё, что обещал ему».

20 И сказал тогда ГОСПОДЬ: «Велик вопль, исходящий из Содома и Гоморры! Грех этих городов, должно быть, ужасно тяжел!

21 Сойду и посмотрю: верно ли, что они заслужили уничтожение за дела свои, из-за которых вопли ко Мне доносятся; так или нет, Я об этом узнаю».

22 Двое мужей повернулись и пошли оттуда к Содому, а ГОСПОДЬ остался с Авраамом.

23 Подойдя к Нему, Авраам сказал: «Неужели Ты уничтожишь праведного вместе с нечестивым?

24 А что, если в этом городе найдется пятьдесят праведников? Неужели Ты уничтожишь его и не пощадишь этот город ради пятидесяти праведников, живущих в нем?

25 Не можешь Ты так поступить — не предашь смерти праведного вместе с нечестивым! Праведник не разделит участи с нечестивцем. Ты же не сделаешь этого! Судия всей земли поступит ли несправедливо?»

26 И ГОСПОДЬ заверил его: «Если Я найду в Содоме пятьдесят праведников, пощажу весь город ради них».

27 «Владыка мой, — сказал Авраам, — я прах и пепел, но решаюсь спросить у Тебя:

28 может быть, до пятидесяти праведников недостанет пятерых, неужели Ты уничтожишь весь город, если на пять праведников там будет меньше?» «Не уничтожу, — сказал ГОСПОДЬ, — если найду там сорок пять».

29 «А если там найдется только сорок?» — опять спросил Авраам. «Не сделаю этого и ради сорока», — ответил ГОСПОДЬ.

30 «Прошу, — сказал Авраам, — не гневайся, Владыка мой, на слова мои: может быть, только тридцать найдется там?» «Не сделаю этого, — ответил Он, — не уничтожу город, если найду там тридцать праведников».

31 Авраам продолжил: «Я всё еще не перестаю спрашивать Владыку моего: а что будет, если найдется там только двадцать?» Он сказал: «Не уничтожу ради двадцати».

32 «Прошу, — молвил Авраам, — не гневайся, Владыка мой, если я скажу еще один раз: а что, если там всего только десять праведников?» «Не уничтожу, — ответил Он, — и ради десяти».

33 Закончив разговор с Авраамом, ГОСПОДЬ покинул его, а Авраам вернулся домой.

Буття

Розділ 18

1 І явився до нього Господь між дубами Мамре́, а він сидів при вході в намет під час денної спеки.

2 І він ізвів очі свої та й побачив: ось три Мужі стоять біля нього. І побачив, і вибіг із входу намету назустріч Їм, і вклонився до землі,

3 та й промовив: „Господи, коли тільки знайшов я милість в очах Твоїх, — не проходь повз Свойо́го раба!

4 Принесуть трохи води, — і ноги Свої помийте, і спочиньте під деревом.

5 І хай хліба шматок принесу я, а Ви підкріпіть серце Ваше. Потому пі́дете, бо на те Ви йдете повз свойо́го раба“. І сказали вони: “Зроби так, як сказав“.

6 І Авраам поспішив до намету до Сарри й сказав: „Візьми швидко три міри пшеничної муки, заміси́, і зроби коржі“.

7 І побіг Авраам до товару, і взяв молоде та добре теля, і дав слузі, а той швидко його пригото́вив.

8 І взяв масла й молока, та теля приготовлене, та й поклав перед Ними, а сам став біля Них під деревом. І їли Вони.

9 І сказали до нього: „Де Сарра, жінка твоя?“ А він відказав: „Ось у наметі“.

10 І сказав один з Них: „Я напевно вернуся до тебе за рік цього самого ча́су. І ось буде син у Сарри, жінки твоєї...“ А Сарра це чула при вході намету, що був за Ним.

11 Авраам же та Сарра старі були, віку похилого. У Сарри перестало бувати звичайне жіноче.

12 І засміялася Сарра в нутрі своїм, говорячи: „Коли я зів'яла, то як станеться розкіш мені? Таж пан мій старий!“

13 І сказав Господь до Авраама: „Чого то сміялася Сарра отак: Чи ж справді вроджу, коли я зоста́рілась?

14 Чи для Господа є річ занадто трудна? На означений час Я вернуся до тебе за рік цього самого часу, — Сарра ж тоді матиме сина“.

15 А Сарра відріклася, говорячи: „Не сміялася я“, бо боялась. Але Він відказав: „Ні, — таки сміялася ти!“

16 І повставали звідти ті Мужі, і поглянули на Содом, а Авраам пішов з Ними, щоб Їх відпровадити.

17 А Господь сказав: „Чи Я від Авраама втаю, що Я маю зробити?

18 Бож Авраам справді стане народом великим та дужим, і в ньому поблагословляться всі народи землі!

19 Бо ви́брав Я його, щоб він наказав синам своїм і домові своєму по собі. І будуть вони дотримуватися дороги Господньої, щоб чинити справедливість та право, а то для того, щоб Господь здійснив на Авраамові, що сказав був про нього“.

20 І промовив Господь: „Через те, що крик Содому й Гомори великий, і що гріх їхній став дуже тяжкий,

21 зійду́ ж Я та й побачу, чи не вчинили вони так, як крик про них, що доходить до Мене, — тоді їм загибіль, а як ні — то побачу“.

22 І повернулися звідти ті Мужі, і пішли до Содому, а Авраам — усе ще стоя́в перед Господнім лицем.

23 І Авраам підійшов та й промовив: „Чи погубиш також праведного з нечестивим?

24 Може є п'ятдесят праведних у цьому місті, — чи також вигубиш і не пробачиш цій місцевості ради п'ятидесяти тих праведних, що в ньому є?

25 Не можна Тобі чинити так, щоб убити праведного з нечестивим, бо стане праведний як нечестивий, — цього ж не можна Тобі! Чи ж Той, Хто всю землю судить, не вчинить правди?“

26 І промовив Господь: „Коли Я в Содомі, у цьому місті, знайду́ п'ятдесят праведних, то вибачу цілій місцевості ради них“.

27 І відповів Авраам та й промовив: „Оце я осмілився був говорити до Господа свого, а я порох та попіл.

28 Може п'ятдесят тих праведних не матиме п'яти, чи Ти знищиш ціле місто через п'ятьох?“ І промовив Господь: „Не знищу, коли там знайду сорок і п'ять!“

29 І промовив до Нього він ще, та й сказав: „Може сорок там зна́йдеться?“ А Господь відказав: „Не зроблю́ й ради сорока́!“

30 І сказав Авраам: „Хай не гніває це мого Го́спода, і нехай я скажу́: „Може тридцять там зна́йдеться?“ А Господь відказав: „Не зроблю́, коли й тридцять знайду́ там!“

31 І сказав Авраам: „Оце я осмі́лився був говорити до Господа мого: Може двадцять там знайдеться?“ А Господь відказав: „Не зроблю й ради двадцяти!“

32 І сказав Авраам: „Хай не гніває це мого Го́спода, і нехай я скажу́ тільки ра́зу цього: Може хоч десять там зна́йдеться?“ А Господь відказав: „Не знищу й ради десятьох!“

33 І пішов Господь, як скінчив говорити до Авраама. А Авраам вернувся до свого місця.

Бытие Глава 18	Буття Розділ 18
1 Однажды в полуденный зной у дубравы Мамре, когда Авраам сидел у входа в шатер, ГОСПОДЬ опять явился ему.	1 І явився до нього Господь між дубами Мамре́, а він сидів при вході в намет під час денної спеки.
2 Произошло это так: Авраам поднял свой взор — и вот неподалеку стоят три путника. Увидев их, он от самого входа в шатер побежал их встретить, поклонился до земли	2 І він ізвів очі свої та й побачив: ось три Мужі стоять біля нього. І побачив, і вибіг із входу намету назустріч Їм, і вклонився до землі,
3 и сказал: «Владыка мой! Если Ты благоволишь ко мне, то, пожалуйста, не проходи мимо раба Твоего.	3 та й промовив: „Господи, коли тільки знайшов я милість в очах Твоїх, — не проходь повз Свойо́го раба!
4 Позволь послать за водой, чтобы вы могли ноги вымыть и отдохнуть под этим деревом,	4 Принесуть трохи води, — і ноги Свої помийте, і спочиньте під деревом.
5 а я принесу хлеба, чтобы вы подкрепились, прежде чем путь свой продолжите, коль уж вы мимо раба вашего идете». «Хорошо, — ответили они, — сделай, как ты сказал».	5 І хай хліба шматок принесу я, а Ви підкріпіть серце Ваше. Потому пі́дете, бо на те Ви йдете повз свойо́го раба“. І сказали вони: “Зроби так, як сказав“.
6 Авраам поспешил к шатру и сказал Сарре: «Скорее замеси три меры самой лучшей муки и испеки лепешек».	6 І Авраам поспішив до намету до Сарри й сказав: „Візьми швидко три міри пшеничної муки, заміси́, і зроби коржі“.
7 А затем, прибежав к стаду, он выбрал теленка нежного и упитанного и отдал слуге, который стал быстро готовить его.	7 І побіг Авраам до товару, і взяв молоде та добре теля, і дав слузі, а той швидко його пригото́вив.
8 Он принес сушеный творог, молоко и телятину, когда та была приготовлена, и поставил перед ними, и там под деревом сам прислуживал им, пока они ели.	8 І взяв масла й молока, та теля приготовлене, та й поклав перед Ними, а сам став біля Них під деревом. І їли Вони.
9 На их вопрос: «А где Сарра, жена твоя?» он ответил: «Здесь она, в шатре».	9 І сказали до нього: „Де Сарра, жінка твоя?“ А він відказав: „Ось у наметі“.
10 Тогда один из гостей сказал: «К этому времени в следующем году Я опять непременно приду к тебе, и у Сарры, жены твоей, будет сын». (Сарра слушала этот разговор, стоя у входа в шатер, как раз за спиной у Авраама.	10 І сказав один з Них: „Я напевно вернуся до тебе за рік цього самого ча́су. І ось буде син у Сарри, жінки твоєї...“ А Сарра це чула при вході намету, що був за Ним.
11 Авраам и Сарра были уже довольно стары, и Сарра вышла из того возраста, когда она могла бы иметь детей.)	11 Авраам же та Сарра старі були, віку похилого. У Сарри перестало бувати звичайне жіноче.
12 Поэтому Сарра рассмеялась про себя и подумала: «Мне ли, когда я увяла, иметь такое утешенье? Да и господин мой стар».	12 І засміялася Сарра в нутрі своїм, говорячи: „Коли я зів'яла, то як станеться розкіш мені? Таж пан мій старий!“
13 «Не стоит Сарре смеяться, — сказал ГОСПОДЬ Аврааму, — и не стоит ей думать: „Неужели я, такая старая, смогу родить?“	13 І сказав Господь до Авраама: „Чого то сміялася Сарра отак: Чи ж справді вроджу, коли я зоста́рілась?
14 Есть ли что-нибудь невозможное для ГОСПОДА? В назначенный срок буду Я у тебя в следующем году, и у Сарры будет сын».	14 Чи для Господа є річ занадто трудна? На означений час Я вернуся до тебе за рік цього самого часу, — Сарра ж тоді матиме сина“.
15 А Сарра испугалась и сказала неправду: «Я не смеялась». «Нет, — возразил Он ей, — ты рассмеялась».	15 А Сарра відріклася, говорячи: „Не сміялася я“, бо боялась. Але Він відказав: „Ні, — таки сміялася ти!“
16 От Авраама те мужи отправились к месту, с которого им был виден Содом; Авраам пошел проводить их.	16 І повставали звідти ті Мужі, і поглянули на Содом, а Авраам пішов з Ними, щоб Їх відпровадити.
17 А ГОСПОДЬ сказал: «Буду ли скрывать от Авраама то, что намерен Я сделать?	17 А Господь сказав: „Чи Я від Авраама втаю, що Я маю зробити?
18 Ведь от него произойдет народ великий и сильный, и благословением он будет для всех народов земли.	18 Бож Авраам справді стане народом великим та дужим, і в ньому поблагословляться всі народи землі!
19 Я избрал его, чтобы он заповедал детям своим и всему потомству своему после него твердо держаться пути ГОСПОДНЕГО: творить добро и во всем поступать справедливо, дабы Я, ГОСПОДЬ, мог даровать Аврааму всё, что обещал ему».	19 Бо ви́брав Я його, щоб він наказав синам своїм і домові своєму по собі. І будуть вони дотримуватися дороги Господньої, щоб чинити справедливість та право, а то для того, щоб Господь здійснив на Авраамові, що сказав був про нього“.
20 И сказал тогда ГОСПОДЬ: «Велик вопль, исходящий из Содома и Гоморры! Грех этих городов, должно быть, ужасно тяжел!	20 І промовив Господь: „Через те, що крик Содому й Гомори великий, і що гріх їхній став дуже тяжкий,
21 Сойду и посмотрю: верно ли, что они заслужили уничтожение за дела свои, из-за которых вопли ко Мне доносятся; так или нет, Я об этом узнаю».	21 зійду́ ж Я та й побачу, чи не вчинили вони так, як крик про них, що доходить до Мене, — тоді їм загибіль, а як ні — то побачу“.
22 Двое мужей повернулись и пошли оттуда к Содому, а ГОСПОДЬ остался с Авраамом.	22 І повернулися звідти ті Мужі, і пішли до Содому, а Авраам — усе ще стоя́в перед Господнім лицем.
23 Подойдя к Нему, Авраам сказал: «Неужели Ты уничтожишь праведного вместе с нечестивым?	23 І Авраам підійшов та й промовив: „Чи погубиш також праведного з нечестивим?
24 А что, если в этом городе найдется пятьдесят праведников? Неужели Ты уничтожишь его и не пощадишь этот город ради пятидесяти праведников, живущих в нем?	24 Може є п'ятдесят праведних у цьому місті, — чи також вигубиш і не пробачиш цій місцевості ради п'ятидесяти тих праведних, що в ньому є?
25 Не можешь Ты так поступить — не предашь смерти праведного вместе с нечестивым! Праведник не разделит участи с нечестивцем. Ты же не сделаешь этого! Судия всей земли поступит ли несправедливо?»	25 Не можна Тобі чинити так, щоб убити праведного з нечестивим, бо стане праведний як нечестивий, — цього ж не можна Тобі! Чи ж Той, Хто всю землю судить, не вчинить правди?“
26 И ГОСПОДЬ заверил его: «Если Я найду в Содоме пятьдесят праведников, пощажу весь город ради них».	26 І промовив Господь: „Коли Я в Содомі, у цьому місті, знайду́ п'ятдесят праведних, то вибачу цілій місцевості ради них“.
27 «Владыка мой, — сказал Авраам, — я прах и пепел, но решаюсь спросить у Тебя:	27 І відповів Авраам та й промовив: „Оце я осмілився був говорити до Господа свого, а я порох та попіл.
28 может быть, до пятидесяти праведников недостанет пятерых, неужели Ты уничтожишь весь город, если на пять праведников там будет меньше?» «Не уничтожу, — сказал ГОСПОДЬ, — если найду там сорок пять».	28 Може п'ятдесят тих праведних не матиме п'яти, чи Ти знищиш ціле місто через п'ятьох?“ І промовив Господь: „Не знищу, коли там знайду сорок і п'ять!“
29 «А если там найдется только сорок?» — опять спросил Авраам. «Не сделаю этого и ради сорока», — ответил ГОСПОДЬ.	29 І промовив до Нього він ще, та й сказав: „Може сорок там зна́йдеться?“ А Господь відказав: „Не зроблю́ й ради сорока́!“
30 «Прошу, — сказал Авраам, — не гневайся, Владыка мой, на слова мои: может быть, только тридцать найдется там?» «Не сделаю этого, — ответил Он, — не уничтожу город, если найду там тридцать праведников».	30 І сказав Авраам: „Хай не гніває це мого Го́спода, і нехай я скажу́: „Може тридцять там зна́йдеться?“ А Господь відказав: „Не зроблю́, коли й тридцять знайду́ там!“
31 Авраам продолжил: «Я всё еще не перестаю спрашивать Владыку моего: а что будет, если найдется там только двадцать?» Он сказал: «Не уничтожу ради двадцати».	31 І сказав Авраам: „Оце я осмі́лився був говорити до Господа мого: Може двадцять там знайдеться?“ А Господь відказав: „Не зроблю й ради двадцяти!“
32 «Прошу, — молвил Авраам, — не гневайся, Владыка мой, если я скажу еще один раз: а что, если там всего только десять праведников?» «Не уничтожу, — ответил Он, — и ради десяти».	32 І сказав Авраам: „Хай не гніває це мого Го́спода, і нехай я скажу́ тільки ра́зу цього: Може хоч десять там зна́йдеться?“ А Господь відказав: „Не знищу й ради десятьох!“
33 Закончив разговор с Авраамом, ГОСПОДЬ покинул его, а Авраам вернулся домой.	33 І пішов Господь, як скінчив говорити до Авраама. А Авраам вернувся до свого місця.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Бытие

Глава 18

Буття

Розділ 18

Бытие

Глава 18

Буття

Розділ 18

Ветхий завет

Новый завет

Бытие

Глава 18

Буття

Розділ 18

Бытие

Глава 18

Буття

Розділ 18

Ветхий
завет

Новый
завет