Библия - Обещанное Восстановление

Евангелие по Матфею

Глава 16

1 Там фарисеи и саддукеи подошли к Иисусу. Испытывая Его, они просили явить им знамение с неба.

2 Он же ответил им: «[Вы вечером говорите: „Хорошая будет погода, потому что небо пламенеет“,

3 а рано утром: „Сегодня ненастье, ведь небо багрово и хмуро“. Судить о погоде, глядя на небо, вы можете, а явных знамений времени не видите?]

4 Нечестивое и прелюбодейное поколение знамения ищет, но не будет ему дано другого, кроме знамения пророка Ионы». Оставив их, Иисус удалился.

5 Переправляясь на другой берег, ученики Его забыли взять с собой хлеб.

6 Когда же Иисус сказал им: «Смотрите, берегитесь закваски фарисейской и саддукейской»,

7 они решили между собой: «Он потому это говорит, что хлеба не взяли мы».

8 Но Иисус, узнав о том, сказал: «Маловеры! К чему говорите вы, что нет у вас хлеба?

9 Вы всё еще не понимаете? Неужели не помните о пяти хлебах для пяти тысяч — сколько корзин тогда вы набрали?

10 Или о семи хлебах для четырех тысяч, и сколько в тот раз корзин вы набрали?

11 Или не понимаете, что не о хлебе Я вам сказал, когда говорил о том, чтобы беречься фарисейской и саддукейской закваски?»

12 Тогда они поняли, что не от хлебной закваски предостерегал Он их, а от учения фарисеев и саддукеев.

13 Придя в окрестности Кесарии Филипповой, Иисус стал спрашивать учеников Своих: «За кого принимают люди Сына Человеческого?»

14 И они сказали: «Одни — за Иоанна Крестителя, другие — за Илию, а иные — за Иеремию или одного из пророков».

15 «А вы? — спросил Он их. — За кого вы Меня принимаете?»

16 «Ты — Мессия, Сын Бога Живого!» — ответил Симон Петр.

17 «Блажен ты, Симон, сын Ионы, — сказал ему Иисус. — Ведь не разум человеческий открыл тебе это, но Отец Мой Небесный.

18 И Я говорю тебе: „Ты — Петр, и на скале этой воздвигну Я церковь Мою; и силы смерти никогда не одолеют ее.

19 Я ключи тебе дам Царства Небесного: на земле ты свяжешь то, что связано на Небесах, и разрешишь на земле на Небесах разрешенное“».

20 После того Иисус наказал ученикам не говорить никому, что Он — Мессия.

21 С этого времени Иисус начал открывать ученикам, что Ему надлежит идти в Иерусалим и перенести много страданий от старейшин, первосвященников и книжников. Там Его убьют, но на третий день будет Он воскрешен.

22 Тогда Петр, отозвав Иисуса в сторону, стал настойчиво увещевать Его, говоря: «Да помилует Бог Тебя, Господи! Не случится пусть этого с Тобой!»

23 Иисус повернулся и ответил Петру: «С глаз Моих уйди, искуситель! Камень преткновения ты для Меня, ибо не о Божьем ты думаешь, а о человеческом».

24 Потом всем ученикам Своим сказал Иисус: «Кто хочет идти за Мною, пусть отречется от себя самого, возьмет свой крест и последует за Мной.

25 Ибо кто хочет спасти свою жизнь, потеряет ее, а кто потеряет жизнь свою ради Меня, тот обретет ее.

26 Что пользы будет человеку, если он весь мир приобретет, а себе нанесет вред непоправимый? Или что может дать человек в обмен на жизнь свою?

27 Ведь придет Сын Человеческий с ангелами Своими во славе Отца Своего и каждому воздаст по делам его.

28 Вот что вам скажу: некоторые из стоящих здесь не умрут, не увидев Сына Человеческого, грядущего в Царстве Своем».

Вiд Матвiя

Розділ 16

1 І підійшли фарисеї та саддукеї, і, випробо́вуючи, просили Його показати ознаку їм із неба.

2 А Він відповів і промовив до них: „Ви зве́чора кажете: „Буде пого́да, — червоні́є бо небо“.

3 А ра́нком: „Сьогодні него́да, — червоніє бо небо похмуре“. Розпізна́ти небесне обличчя ви вмієте, ознак ча́су ж не можете!

4 Рід лукавий і перелю́бний шукає озна́ки, та ознаки йому не дадуть, окрім озна́ки пророка Йони“. І, їх полишивши, Він відійшов.

5 А учні Його, перейшовши на то́й бік, забули взяти хліба.

6 Ісус же промовив до них: „Стережіться ува́жливо фарисе́йської та саддуке́йської ро́зчини“!

7 Вони ж міркува́ли собі й говорили: „Ми ж хлібі́в не взяли́“.

8 А Ісус, знавши те, запита́в: „Чого між собою міркуєте ви, маловірні, що хлібі́в не взяли́?

9 Чи ж ви ще́ не розумієте й не пам'ятаєте про п'ять хлібів на п'ять тисяч, — і скільки коші́в ви зібрали?

10 Ані про сім хлібів на чотири тисячі, — і скільки кошиків ви назбирали?

11 Як ви не розумієте, що Я не про хліб вам сказав? Стережіться но ро́зчини фарисейської та саддукейської!“

12 Тоді зрозуміли вони, що Він не казав стерегтися їм ро́зчини хлібної, але фарисе́йської та саддуке́йської науки.

13 Прийшовши ж Ісус до землі Кесарі́ї Пили́пової, питав Своїх учнів і казав: „За ко́го наро́д уважає Мене́, Сина Лю́дського?“

14 Вони ж відповіли́: „Одні за Івана Христителя, одні за Іллю́, інші ж за Єремі́ю або за одного з пророків“.

15 Він каже до них: „А ви за ко́го Мене маєте?“

16 А Си́мон Петро відповів і сказав: „Ти — Христос, Син Бога Живого!“

17 А Ісус відповів і до ньо́го промовив: „Блаженний ти, Си́моне, сину Йо́нин, бо не тіло і кров тобі оце ви́явили, але Мій Небесний Отець.

18 I кажу Я тобі, що Петро ти, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, — і сили а́дові не переможуть її.

19 І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що́ на землі ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небі, а що́ на землі ти розв'яжеш, те розв'язане буде на небі“!

20 Тоді наказав Своїм учням, щоб ніко́му не казали, що Він — Христо́с.

21 Із того ча́су Ісус став виказувати Своїм у́чням, що Він мусить іти до Єрусалиму, і постраждати багато від старших, і первосвящеників, і книжників, і вбитому бути, — і воскреснути третього дня.

22 І, на́бік відвівши Його, Петро став Йому́ докоря́ти й казати: „Змилуйся, Господи, — такого Тобі хай не бу́де!“

23 А Він обернувся й промовив Петрові: „Відступися від Мене, сатано́, — ти спокуса Мені, бо ду́маєш не про Боже, а про лю́дське!“

24 Промовив тоді Ісус у́чням Своїм: „Коли хоче хто йти вслід за Мною, — хай зречеться самого себе, і хай ві́зьме свого хреста, та й іде вслід за Мною.

25 Бо хто хоче спасти́ свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той зна́йде її.

26 Яка ж ко́ристь люди́ні, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапа́стить? Або що́ дасть люди́на взамін за душу свою?

27 Бо при́йде Син Лю́дський у славі Свого Отця з ангола́ми Своїми, і тоді „віддасть кожному згідно з діла́ми його“.

28 Поправді кажу́ вам, що деякі з тут-о прия́вних не скушту́ють смерти, аж поки не побачать Сина Лю́дського, що йде в Царстві Своїм“.

Евангелие по Матфею Глава 16	Вiд Матвiя Розділ 16
1 Там фарисеи и саддукеи подошли к Иисусу. Испытывая Его, они просили явить им знамение с неба.	1 І підійшли фарисеї та саддукеї, і, випробо́вуючи, просили Його показати ознаку їм із неба.
2 Он же ответил им: «[Вы вечером говорите: „Хорошая будет погода, потому что небо пламенеет“,	2 А Він відповів і промовив до них: „Ви зве́чора кажете: „Буде пого́да, — червоні́є бо небо“.
3 а рано утром: „Сегодня ненастье, ведь небо багрово и хмуро“. Судить о погоде, глядя на небо, вы можете, а явных знамений времени не видите?]	3 А ра́нком: „Сьогодні него́да, — червоніє бо небо похмуре“. Розпізна́ти небесне обличчя ви вмієте, ознак ча́су ж не можете!
4 Нечестивое и прелюбодейное поколение знамения ищет, но не будет ему дано другого, кроме знамения пророка Ионы». Оставив их, Иисус удалился.	4 Рід лукавий і перелю́бний шукає озна́ки, та ознаки йому не дадуть, окрім озна́ки пророка Йони“. І, їх полишивши, Він відійшов.
5 Переправляясь на другой берег, ученики Его забыли взять с собой хлеб.	5 А учні Його, перейшовши на то́й бік, забули взяти хліба.
6 Когда же Иисус сказал им: «Смотрите, берегитесь закваски фарисейской и саддукейской»,	6 Ісус же промовив до них: „Стережіться ува́жливо фарисе́йської та саддуке́йської ро́зчини“!
7 они решили между собой: «Он потому это говорит, что хлеба не взяли мы».	7 Вони ж міркува́ли собі й говорили: „Ми ж хлібі́в не взяли́“.
8 Но Иисус, узнав о том, сказал: «Маловеры! К чему говорите вы, что нет у вас хлеба?	8 А Ісус, знавши те, запита́в: „Чого між собою міркуєте ви, маловірні, що хлібі́в не взяли́?
9 Вы всё еще не понимаете? Неужели не помните о пяти хлебах для пяти тысяч — сколько корзин тогда вы набрали?	9 Чи ж ви ще́ не розумієте й не пам'ятаєте про п'ять хлібів на п'ять тисяч, — і скільки коші́в ви зібрали?
10 Или о семи хлебах для четырех тысяч, и сколько в тот раз корзин вы набрали?	10 Ані про сім хлібів на чотири тисячі, — і скільки кошиків ви назбирали?
11 Или не понимаете, что не о хлебе Я вам сказал, когда говорил о том, чтобы беречься фарисейской и саддукейской закваски?»	11 Як ви не розумієте, що Я не про хліб вам сказав? Стережіться но ро́зчини фарисейської та саддукейської!“
12 Тогда они поняли, что не от хлебной закваски предостерегал Он их, а от учения фарисеев и саддукеев.	12 Тоді зрозуміли вони, що Він не казав стерегтися їм ро́зчини хлібної, але фарисе́йської та саддуке́йської науки.
13 Придя в окрестности Кесарии Филипповой, Иисус стал спрашивать учеников Своих: «За кого принимают люди Сына Человеческого?»	13 Прийшовши ж Ісус до землі Кесарі́ї Пили́пової, питав Своїх учнів і казав: „За ко́го наро́д уважає Мене́, Сина Лю́дського?“
14 И они сказали: «Одни — за Иоанна Крестителя, другие — за Илию, а иные — за Иеремию или одного из пророков».	14 Вони ж відповіли́: „Одні за Івана Христителя, одні за Іллю́, інші ж за Єремі́ю або за одного з пророків“.
15 «А вы? — спросил Он их. — За кого вы Меня принимаете?»	15 Він каже до них: „А ви за ко́го Мене маєте?“
16 «Ты — Мессия, Сын Бога Живого!» — ответил Симон Петр.	16 А Си́мон Петро відповів і сказав: „Ти — Христос, Син Бога Живого!“
17 «Блажен ты, Симон, сын Ионы, — сказал ему Иисус. — Ведь не разум человеческий открыл тебе это, но Отец Мой Небесный.	17 А Ісус відповів і до ньо́го промовив: „Блаженний ти, Си́моне, сину Йо́нин, бо не тіло і кров тобі оце ви́явили, але Мій Небесний Отець.
18 И Я говорю тебе: „Ты — Петр, и на скале этой воздвигну Я церковь Мою; и силы смерти никогда не одолеют ее.	18 I кажу Я тобі, що Петро ти, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, — і сили а́дові не переможуть її.
19 Я ключи тебе дам Царства Небесного: на земле ты свяжешь то, что связано на Небесах, и разрешишь на земле на Небесах разрешенное“».	19 І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що́ на землі ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небі, а що́ на землі ти розв'яжеш, те розв'язане буде на небі“!
20 После того Иисус наказал ученикам не говорить никому, что Он — Мессия.	20 Тоді наказав Своїм учням, щоб ніко́му не казали, що Він — Христо́с.
21 С этого времени Иисус начал открывать ученикам, что Ему надлежит идти в Иерусалим и перенести много страданий от старейшин, первосвященников и книжников. Там Его убьют, но на третий день будет Он воскрешен.	21 Із того ча́су Ісус став виказувати Своїм у́чням, що Він мусить іти до Єрусалиму, і постраждати багато від старших, і первосвящеників, і книжників, і вбитому бути, — і воскреснути третього дня.
22 Тогда Петр, отозвав Иисуса в сторону, стал настойчиво увещевать Его, говоря: «Да помилует Бог Тебя, Господи! Не случится пусть этого с Тобой!»	22 І, на́бік відвівши Його, Петро став Йому́ докоря́ти й казати: „Змилуйся, Господи, — такого Тобі хай не бу́де!“
23 Иисус повернулся и ответил Петру: «С глаз Моих уйди, искуситель! Камень преткновения ты для Меня, ибо не о Божьем ты думаешь, а о человеческом».	23 А Він обернувся й промовив Петрові: „Відступися від Мене, сатано́, — ти спокуса Мені, бо ду́маєш не про Боже, а про лю́дське!“
24 Потом всем ученикам Своим сказал Иисус: «Кто хочет идти за Мною, пусть отречется от себя самого, возьмет свой крест и последует за Мной.	24 Промовив тоді Ісус у́чням Своїм: „Коли хоче хто йти вслід за Мною, — хай зречеться самого себе, і хай ві́зьме свого хреста, та й іде вслід за Мною.
25 Ибо кто хочет спасти свою жизнь, потеряет ее, а кто потеряет жизнь свою ради Меня, тот обретет ее.	25 Бо хто хоче спасти́ свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той зна́йде її.
26 Что пользы будет человеку, если он весь мир приобретет, а себе нанесет вред непоправимый? Или что может дать человек в обмен на жизнь свою?	26 Яка ж ко́ристь люди́ні, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапа́стить? Або що́ дасть люди́на взамін за душу свою?
27 Ведь придет Сын Человеческий с ангелами Своими во славе Отца Своего и каждому воздаст по делам его.	27 Бо при́йде Син Лю́дський у славі Свого Отця з ангола́ми Своїми, і тоді „віддасть кожному згідно з діла́ми його“.
28 Вот что вам скажу: некоторые из стоящих здесь не умрут, не увидев Сына Человеческого, грядущего в Царстве Своем».	28 Поправді кажу́ вам, що деякі з тут-о прия́вних не скушту́ють смерти, аж поки не побачать Сина Лю́дського, що йде в Царстві Своїм“.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Евангелие по Матфею

Глава 16

Вiд Матвiя

Розділ 16

Евангелие по Матфею

Глава 16

Вiд Матвiя

Розділ 16

Ветхий завет

Новый завет

Евангелие по Матфею

Глава 16

Вiд Матвiя

Розділ 16

Евангелие по Матфею

Глава 16

Вiд Матвiя

Розділ 16

Ветхий
завет

Новый
завет