Книга судей

Глава 2

1 Пришел из Гилгала в Бохим ангел ГОСПОДЕНЬ и возвестил слова Господни: «Я вывел вас из Египта и привел в эту землю, как и обещал клятвенно отцам вашим. Сказал Я тогда: „Вовеки Я не нарушу Своего союза с вами,

2 а вы не вступайте в союз с жителями этой земли, жертвенники их сокрушите!“ Но вы не послушали голоса Моего. Что же вы сделали?

3 Потому теперь Я говорю вам: не избавлю Я вас от этих народов, станут они для вас западней, а их боги для вас — ловчей сетью».

4 И когда возвестил это ангел ГОСПОДЕНЬ израильтянам, то народ поднял вопль и зарыдал.

5 Потому и назвали это место Бохим и принесли там ГОСПОДУ жертвы.

6 Когда Иисус Навин отпустил народ, разошлись израильтяне по своим наделам, чтобы вступить во владение землей.

7 И народ служил ГОСПОДУ, был предан Ему во времена Иисуса и позже, пока были живы старейшины — свидетели всех деяний ГОСПОДА, какие совершил Он для Израиля.

8 Умер Иисус Навин, слуга ГОСПОДЕНЬ, в возрасте ста десяти лет.

9 И похоронили его в землях, полученных им в наследие, в Тимнат-Хересе на Ефремовом нагорье, к северу от горы Гааш.

10 А когда всё старшее поколение отправилось к праотцам, пришло после него новое поколение, не знавшее ГОСПОДА и не помнившее дел, которые Он сотворил для Израиля,

11 и стали израильтяне творить зло перед ГОСПОДОМ, служить ваалам.

12 Оставили они ГОСПОДА, Бога отцов своих, Который вывел их из Египта, и устремились к чужим богам, богам народов, живших вокруг них, и поклонялись им, навлекая на себя гнев ГОСПОДЕНЬ.

13 ГОСПОДА они оставили, служа Ваалу и астартам.

14 Разгневался тогда ГОСПОДЬ на Израиль и отдал его грабителям на разграбление, предал в руки врагов, окружавших его, и уже не устоять было израильтянам перед ними.

15 Во всем, что бы они ни предпринимали, на их беду настигала их рука ГОСПОДНЯ, как и предупреждал их ГОСПОДЬ, как и поклялся им. И постигли израильтян тяжкие беды.

16 И тогда ГОСПОДЬ послал им на помощь судей, чтобы те избавляли их от грабителей.

17 Но израильтяне и судей своих не слушали, блудили с чужими богами, поклоняясь им. Легко оставили они путь, которым шли их отцы: отцы повиновались заповедям ГОСПОДНИМ, а дети их преступали.

18 Когда ГОСПОДЬ посылал им судей, то пребывал Сам с этим судьей, и пока судья был жив, ГОСПОДЬ спасал народ от врагов, миловал униженных и угнетенных, слыша стоны их.

19 Но едва судья умирал, израильтяне снова впадали в разврат, хуже отцов своих поступали, шли вслед чужих богов и, служа и поклоняясь им непрестанно, безоглядно творили всё те же дела.

20 Потому разгневался ГОСПОДЬ на Израиль и сказал им: «Этот народ нарушил Союз со Мной, преступил Завет Мой, который заповедал Я отцам их, и голоса Моего не слушает.

21 За это и Я не избавлю их от всех тех народов, что остались в Ханаане после смерти Иисуса,

22 чтобы испытать народ Мой, Израиль, — станет ли он так же неуклонно следовать по пути ГОСПОДНЕМУ, как отцы его следовали, или не станет».

23 Потому ГОСПОДЬ и оставил эти народы, не изгнал их сразу, не предал в руки Иисуса.

Книга Суддiв

Розділ 2

1 І прийшов Ангол Господній з Ґілґалу до Бохіму, та й сказав: „Я вивів вас із Єгипту до того кра́ю, що присягнув був вашим батька́м. І сказав Я: не зламаю Свого заповіту з вами повіки!

2 А ви не складете заповіту з ме́шканцями цього краю, їхні же́ртівники порозбиваєте, — та не слухали ви Мого голосу. Що́ це ви зробили?

3 І Я теж сказав: Не прожену́ їх від вас, і вони стануть вам те́рням у боки, а їхні боги стануть вам па́сткою“.

4 І сталося, як Ангол Господній говорив ці слова́ до всіх Ізраїлевих синів, то народ підніс свій голос, та й заплакав.

5 І назвали ім'я́ того місця: Бохім, і прино́сили там жертви Господе́ві.

6 А Ісус відпустив наро́д, і Ізраїлеві сини розійшлися кожен до свого спа́дку, щоб посісти той край.

7 І служив народ Господе́ві по всі дні Ісуса та по всі дні ста́рших, які продовжили дні свої по Ісусі, що бачили всякий великий чин Господа, якого зробив Він Ізра́їлеві.

8 І вмер Ісус, син Навинів, раб Господній, віку ста й десяти літ.

9 І поховали його в ме́жах спа́дщини його, у Тімнат-Хересі, в Єфремових гора́х, на пі́вніч від гори Ґааш.

10 І також усе це покоління було прилучене до батьків своїх, а по них настало інше покоління, що не знало Господа, а також тих діл, які чинив Він Ізраїлеві.

11 І Ізраїлеві сини чинили зло в Господніх оча́х, і служили Ваалам.

12 І вони покинули Господа, Бога батьків своїх, що вивів їх із єгипетського кра́ю, та й пішли за іншими бога́ми, за бога́ми тих народів, що були в їхніх око́лицях, і вклонялися їм, і гніви́ли Господа.

13 І покинули вони Господа, та й служили Ваа́лові та Аста́ртам.

14 І запала́в Господній гнів на Ізраїля, і Він дав їх у руку грабіжників, — і вони їх грабува́ли. І Він передав їх у руку навко́лишніх їхніх ворогів, і вони не могли вже встояти перед своїми ворогами.

15 У всьому, де вони ходили, Господня рука була проти них на зло, як говорив був Господь, і як заприсягнув їм Господь. І Він дуже їх тиснув.

16 І поставив Господь су́ддів, і вони рятували їх від руки їхніх грабіжників.

17 Та вони не слухалися також своїх суддів, бо блудили за іншими богами, і вклонялися їм. Вони скоро відхиля́лися з тієї дороги, якою йшли їхні батьки, щоб слухатися Господніх нака́зів. Вони так не робили!

18 А коли Господь ставив їм суддів, то Господь був із суддею, і рятував їх із руки їхніх ворогів по всі дні того судді́, бо Господь жалував їх через їхній сто́гін через тих, що їх переслідували та гноби́ли їх.

19 І бувало, як умирав той суддя, вони зно́ву псувалися більше від своїх батьків, щоб іти за іншими богами, щоб їм служити та щоб їм вклонятися, і вони не кидали чи́нів своїх та своєї неслухня́ної дороги.

20 І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він сказав: „За те, що люд цей переступив Мого заповіта, що Я наказав був їхнім батькам, і не слухалися Мого голосу,

21 тож Я більше не виганятиму перед ними нікого з тих народів, що Ісус позоставив, умира́ючи,

22 щоб ви́пробувати ними Ізраїля, — чи держатимуться вони Господньої дороги, щоб нею ходити, як держалися їхні батьки, чи ні.

23 І Господь позоставив тих людей, щоб їх скоро не виганяти, і не дав їх у руку Ісусову.

Книга судей

Глава 2

Книга Суддiв

Розділ 2

1 Пришел из Гилгала в Бохим ангел ГОСПОДЕНЬ и возвестил слова Господни: «Я вывел вас из Египта и привел в эту землю, как и обещал клятвенно отцам вашим. Сказал Я тогда: „Вовеки Я не нарушу Своего союза с вами,

1 І прийшов Ангол Господній з Ґілґалу до Бохіму, та й сказав: „Я вивів вас із Єгипту до того кра́ю, що присягнув був вашим батька́м. І сказав Я: не зламаю Свого заповіту з вами повіки!

2 а вы не вступайте в союз с жителями этой земли, жертвенники их сокрушите!“ Но вы не послушали голоса Моего. Что же вы сделали?

2 А ви не складете заповіту з ме́шканцями цього краю, їхні же́ртівники порозбиваєте, — та не слухали ви Мого голосу. Що́ це ви зробили?

3 Потому теперь Я говорю вам: не избавлю Я вас от этих народов, станут они для вас западней, а их боги для вас — ловчей сетью».

3 І Я теж сказав: Не прожену́ їх від вас, і вони стануть вам те́рням у боки, а їхні боги стануть вам па́сткою“.

4 И когда возвестил это ангел ГОСПОДЕНЬ израильтянам, то народ поднял вопль и зарыдал.

4 І сталося, як Ангол Господній говорив ці слова́ до всіх Ізраїлевих синів, то народ підніс свій голос, та й заплакав.

5 Потому и назвали это место Бохим и принесли там ГОСПОДУ жертвы.

5 І назвали ім'я́ того місця: Бохім, і прино́сили там жертви Господе́ві.

6 Когда Иисус Навин отпустил народ, разошлись израильтяне по своим наделам, чтобы вступить во владение землей.

6 А Ісус відпустив наро́д, і Ізраїлеві сини розійшлися кожен до свого спа́дку, щоб посісти той край.

7 И народ служил ГОСПОДУ, был предан Ему во времена Иисуса и позже, пока были живы старейшины — свидетели всех деяний ГОСПОДА, какие совершил Он для Израиля.

7 І служив народ Господе́ві по всі дні Ісуса та по всі дні ста́рших, які продовжили дні свої по Ісусі, що бачили всякий великий чин Господа, якого зробив Він Ізра́їлеві.

8 Умер Иисус Навин, слуга ГОСПОДЕНЬ, в возрасте ста десяти лет.

8 І вмер Ісус, син Навинів, раб Господній, віку ста й десяти літ.

9 И похоронили его в землях, полученных им в наследие, в Тимнат-Хересе на Ефремовом нагорье, к северу от горы Гааш.

9 І поховали його в ме́жах спа́дщини його, у Тімнат-Хересі, в Єфремових гора́х, на пі́вніч від гори Ґааш.

10 А когда всё старшее поколение отправилось к праотцам, пришло после него новое поколение, не знавшее ГОСПОДА и не помнившее дел, которые Он сотворил для Израиля,

10 І також усе це покоління було прилучене до батьків своїх, а по них настало інше покоління, що не знало Господа, а також тих діл, які чинив Він Ізраїлеві.

11 и стали израильтяне творить зло перед ГОСПОДОМ, служить ваалам.

11 І Ізраїлеві сини чинили зло в Господніх оча́х, і служили Ваалам.

12 Оставили они ГОСПОДА, Бога отцов своих, Который вывел их из Египта, и устремились к чужим богам, богам народов, живших вокруг них, и поклонялись им, навлекая на себя гнев ГОСПОДЕНЬ.

12 І вони покинули Господа, Бога батьків своїх, що вивів їх із єгипетського кра́ю, та й пішли за іншими бога́ми, за бога́ми тих народів, що були в їхніх око́лицях, і вклонялися їм, і гніви́ли Господа.

13 ГОСПОДА они оставили, служа Ваалу и астартам.

13 І покинули вони Господа, та й служили Ваа́лові та Аста́ртам.

14 Разгневался тогда ГОСПОДЬ на Израиль и отдал его грабителям на разграбление, предал в руки врагов, окружавших его, и уже не устоять было израильтянам перед ними.

14 І запала́в Господній гнів на Ізраїля, і Він дав їх у руку грабіжників, — і вони їх грабува́ли. І Він передав їх у руку навко́лишніх їхніх ворогів, і вони не могли вже встояти перед своїми ворогами.

15 Во всем, что бы они ни предпринимали, на их беду настигала их рука ГОСПОДНЯ, как и предупреждал их ГОСПОДЬ, как и поклялся им. И постигли израильтян тяжкие беды.

15 У всьому, де вони ходили, Господня рука була проти них на зло, як говорив був Господь, і як заприсягнув їм Господь. І Він дуже їх тиснув.

16 И тогда ГОСПОДЬ послал им на помощь судей, чтобы те избавляли их от грабителей.

16 І поставив Господь су́ддів, і вони рятували їх від руки їхніх грабіжників.

17 Но израильтяне и судей своих не слушали, блудили с чужими богами, поклоняясь им. Легко оставили они путь, которым шли их отцы: отцы повиновались заповедям ГОСПОДНИМ, а дети их преступали.

17 Та вони не слухалися також своїх суддів, бо блудили за іншими богами, і вклонялися їм. Вони скоро відхиля́лися з тієї дороги, якою йшли їхні батьки, щоб слухатися Господніх нака́зів. Вони так не робили!

18 Когда ГОСПОДЬ посылал им судей, то пребывал Сам с этим судьей, и пока судья был жив, ГОСПОДЬ спасал народ от врагов, миловал униженных и угнетенных, слыша стоны их.

18 А коли Господь ставив їм суддів, то Господь був із суддею, і рятував їх із руки їхніх ворогів по всі дні того судді́, бо Господь жалував їх через їхній сто́гін через тих, що їх переслідували та гноби́ли їх.

19 Но едва судья умирал, израильтяне снова впадали в разврат, хуже отцов своих поступали, шли вслед чужих богов и, служа и поклоняясь им непрестанно, безоглядно творили всё те же дела.

19 І бувало, як умирав той суддя, вони зно́ву псувалися більше від своїх батьків, щоб іти за іншими богами, щоб їм служити та щоб їм вклонятися, і вони не кидали чи́нів своїх та своєї неслухня́ної дороги.

20 Потому разгневался ГОСПОДЬ на Израиль и сказал им: «Этот народ нарушил Союз со Мной, преступил Завет Мой, который заповедал Я отцам их, и голоса Моего не слушает.

20 І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він сказав: „За те, що люд цей переступив Мого заповіта, що Я наказав був їхнім батькам, і не слухалися Мого голосу,

21 За это и Я не избавлю их от всех тех народов, что остались в Ханаане после смерти Иисуса,

21 тож Я більше не виганятиму перед ними нікого з тих народів, що Ісус позоставив, умира́ючи,

22 чтобы испытать народ Мой, Израиль, — станет ли он так же неуклонно следовать по пути ГОСПОДНЕМУ, как отцы его следовали, или не станет».

22 щоб ви́пробувати ними Ізраїля, — чи держатимуться вони Господньої дороги, щоб нею ходити, як держалися їхні батьки, чи ні.

23 Потому ГОСПОДЬ и оставил эти народы, не изгнал их сразу, не предал в руки Иисуса.

23 І Господь позоставив тих людей, щоб їх скоро не виганяти, і не дав їх у руку Ісусову.

1.0x