Книга Иисуса НавинаГлава 17 |
|
1 |
|
2 Жребием были назначены земли и для остальных потомков Манассии — для семейств Авиэзера и Хелека, Асриэля и Шехема, Хефера и Шемиды; все они были потомками Манассии, сына Иосифа, потомками колена Манассии по мужской линии. |
|
3 |
|
4 Пришли они к Элеазару-священнику, Иисусу Навину и старейшинам и сказали: «Господь повелел еще через Моисея дать нам наследственный удел среди земель наших родственников». И, по повелению ГОСПОДА, Иисус определил наследие для них среди владений, что принадлежали братьям отца их. |
|
5 Колену Манассии досталось десять удельных областей, помимо земель Гилада и Башана, находившихся за Иорданом, |
|
6 потому что дочери Манассии получили наследие наравне с его сыновьями. А земля Гилад была отведена остальным потомкам Манассии. |
|
7 |
|
8 Земли Таппуаха были собственностью потомков Манассии, однако сам город Таппуах, расположенный у границы владений Манассии, достался потомкам Ефрема. |
|
9 Потом линия границы спускалась на юг, к потоку Кана. На южной стороне его долины были расположены города, выделенные потомкам Ефрема из числа городов, принадлежавших потомкам Манассии. Далее граница земель Манассии шла по северному берегу потока и выходила к Великому морю — их пределу на западе. |
|
10 Морское побережье к югу от него принадлежало потомкам Ефрема, а к северу Манассии; море же было западной границей земель и тех, и других. На севере владения Манассии и Ефрема граничили с землями Асира, а на востоке — с землями Иссахара. |
|
11 Среди владений Иссахара и Асира потомкам Манассии принадлежали Бет-Шеан с прилегавшими к нему селениями, Ивлеам с прилегавшими к нему селениями, жители Дора с прилегавшими к нему селениями, жители Эн-Дора с прилегавшими к нему селениями, а также жители Таанаха и Мегиддо с прилегавшими к нему селениями (другое название третьего по счету — Нафет). |
|
12 Однако не смогли потомки Манассии захватить эти города, и ханаанеи продолжали жить в тех землях. |
|
13 Когда же израильтяне прочно обосновались там, то заставили ханаанеев работать на себя, так и не изгнав их полностью. |
|
14 |
|
15 «Если вас так много, то отправляйтесь в лес и расчищайте для себя надел в землях периззеев и рефаимов, — ответил им Иисус, — раз вам тесно в нагорье Ефрема». |
|
16 «Этого нагорья мало для нас, — сказали потомки Иосифа, — а долину захватить мы не сможем. Ведь у всех ханаанеев, живущих в долине, есть окованные железом колесницы — и у тех, кто живет в Бет-Шеане, и в прилегающих к нему селениях, и в долине Изреэль». |
|
17 Тогда Иисус сказал потомкам Иосифа, коленам Ефрема и Манассии: «У вас очень много людей, и большая сила у вас. Не только этим одним участком сможете вы овладеть. |
|
18 Вся горная страна станет вашей. Очистите ее от леса и живите — весь край этот будет принадлежать вам. И вы изгоните прочь ханаанеев, даже если и сильны они и железные у них колесницы». |
Iсус НавинРозділ 17 |
|
1 |
|
2 І було для позосталих Манасіїних синів за їхніми ро́дами: синам Авіезера, і синам Хелека, і синам Азріїла, і синам Шехема, і синам Хефера, і синам Шеміда. Оце сини Манасії, Йо́сипового сина, му́жі, за їхніми ро́дами. |
|
3 А в Целофхада, сина Хефера, сина Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного, не було в нього синів, а тільки до́чки. А оце імена́ його дочо́к: Махла, і Ноа, і Хоґла, Мілка та Тірца. |
|
4 І прийшли́ вони до священика Елеазара, і до Ісуса, Навинового сина, та перед начальників, говорячи: „Госпо́дь наказав був Мойсеєві дати нам спа́док серед наших братів“. І дав їм на Господній наказ спа́док серед братів їхнього батька. |
|
5 І випало для Манасії десять наділів, окрім землі Ґілеаду та Башану, що по той бік Йорда́ну, |
|
6 бо Манасіїні до́чки посіли спа́док серед синів його, а гілеадський край був для позосталих Манасіїних синів. |
|
7 І була Манасіїна границя від Ашер-Гамміхметату, що навпроти Сигему, і йде та границя на пі́вдень до мешканців Ен-Таппуаху. |
|
8 Для Манасії був край Таппуах, а місто Таппуах при Манасіїній границі — для Єфремових синів. |
|
9 І сходить та границя до потоку Кана, на південь від потоку. Ці міста́ Єфре́мові серед Манасіїних міст. А границя Манасії від пі́вночі до потоку, а кінча́лася при морі. |
|
10 На пі́вдень — Єфремове, а на пі́вніч — Манасіїне, а границею того було море. А в Аси́рі вони стикалися з пі́вночі, а в Іссаха́рі зо сходу. |
|
11 І було для Манасії в Іссахарі та в Асирі: Бет-Шеан та його залежні міста, і Ївлеам та його залежні міста, і ме́шканці Доару та його залежні міста, і мешканці Таанаху та його залежні міста, і мешканці Меґіддо та його залежні міста, три верховини. |
|
12 Та Манасіїні сини не могли повиганяти ме́шканців цих міст, і ханаане́янин продовжував сидіти в тому кра́ї. |
|
13 І сталося, коли Ізраїлеві сини стали сильні, то дали ханаанеянина на дани́ну, а вигнати — не вигнали його. |
|
14 І говорили Йо́сипові сини з Ісусом, кажучи: „Чому ти дав мені на спа́док один жеребо́к та наділ один, а я ж народ числе́нний, бо до цього ча́су благослови́в мене Господь“. |
|
15 І сказав до них Ісус: „Якщо ти народ числе́нний, то піди до лісу, та й повикорчо́вуєш собі там у кра́ї періззе́янина та рефаїв, бо Єфремова гора стала тісна́ для тебе“. |
|
16 І сказали Йо́сипові сини: „Не ви́стачить нам тієї гори, та й залізна колесни́ця в кожного ханаане́янина, що сидить у долині, як у того, що в Бет-Шеані та в його залежних містах, так і в того, що в долині Ізрее́льській“. |
|
17 І сказав Ісус до Йо́сипового дому, до Єфрема та до Манасії, говорячи: „Ти числе́нний народ, і в тебе сила велика, — не буде тобі один жеребо́к, |
|
18 але буде тобі гористий край; а що там ліс, то ви́корчуй його, і будуть тобі й його кі́нці. Бо ти виженеш ханаане́янина, хоч у нього колесни́ці залізні, хоч він сильни́й“. |
Книга Иисуса НавинаГлава 17 |
Iсус НавинРозділ 17 |
|
1 |
1 |
|
2 Жребием были назначены земли и для остальных потомков Манассии — для семейств Авиэзера и Хелека, Асриэля и Шехема, Хефера и Шемиды; все они были потомками Манассии, сына Иосифа, потомками колена Манассии по мужской линии. |
2 І було для позосталих Манасіїних синів за їхніми ро́дами: синам Авіезера, і синам Хелека, і синам Азріїла, і синам Шехема, і синам Хефера, і синам Шеміда. Оце сини Манасії, Йо́сипового сина, му́жі, за їхніми ро́дами. |
|
3 |
3 А в Целофхада, сина Хефера, сина Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного, не було в нього синів, а тільки до́чки. А оце імена́ його дочо́к: Махла, і Ноа, і Хоґла, Мілка та Тірца. |
|
4 Пришли они к Элеазару-священнику, Иисусу Навину и старейшинам и сказали: «Господь повелел еще через Моисея дать нам наследственный удел среди земель наших родственников». И, по повелению ГОСПОДА, Иисус определил наследие для них среди владений, что принадлежали братьям отца их. |
4 І прийшли́ вони до священика Елеазара, і до Ісуса, Навинового сина, та перед начальників, говорячи: „Госпо́дь наказав був Мойсеєві дати нам спа́док серед наших братів“. І дав їм на Господній наказ спа́док серед братів їхнього батька. |
|
5 Колену Манассии досталось десять удельных областей, помимо земель Гилада и Башана, находившихся за Иорданом, |
5 І випало для Манасії десять наділів, окрім землі Ґілеаду та Башану, що по той бік Йорда́ну, |
|
6 потому что дочери Манассии получили наследие наравне с его сыновьями. А земля Гилад была отведена остальным потомкам Манассии. |
6 бо Манасіїні до́чки посіли спа́док серед синів його, а гілеадський край був для позосталих Манасіїних синів. |
|
7 |
7 І була Манасіїна границя від Ашер-Гамміхметату, що навпроти Сигему, і йде та границя на пі́вдень до мешканців Ен-Таппуаху. |
|
8 Земли Таппуаха были собственностью потомков Манассии, однако сам город Таппуах, расположенный у границы владений Манассии, достался потомкам Ефрема. |
8 Для Манасії був край Таппуах, а місто Таппуах при Манасіїній границі — для Єфремових синів. |
|
9 Потом линия границы спускалась на юг, к потоку Кана. На южной стороне его долины были расположены города, выделенные потомкам Ефрема из числа городов, принадлежавших потомкам Манассии. Далее граница земель Манассии шла по северному берегу потока и выходила к Великому морю — их пределу на западе. |
9 І сходить та границя до потоку Кана, на південь від потоку. Ці міста́ Єфре́мові серед Манасіїних міст. А границя Манасії від пі́вночі до потоку, а кінча́лася при морі. |
|
10 Морское побережье к югу от него принадлежало потомкам Ефрема, а к северу Манассии; море же было западной границей земель и тех, и других. На севере владения Манассии и Ефрема граничили с землями Асира, а на востоке — с землями Иссахара. |
10 На пі́вдень — Єфремове, а на пі́вніч — Манасіїне, а границею того було море. А в Аси́рі вони стикалися з пі́вночі, а в Іссаха́рі зо сходу. |
|
11 Среди владений Иссахара и Асира потомкам Манассии принадлежали Бет-Шеан с прилегавшими к нему селениями, Ивлеам с прилегавшими к нему селениями, жители Дора с прилегавшими к нему селениями, жители Эн-Дора с прилегавшими к нему селениями, а также жители Таанаха и Мегиддо с прилегавшими к нему селениями (другое название третьего по счету — Нафет). |
11 І було для Манасії в Іссахарі та в Асирі: Бет-Шеан та його залежні міста, і Ївлеам та його залежні міста, і ме́шканці Доару та його залежні міста, і мешканці Таанаху та його залежні міста, і мешканці Меґіддо та його залежні міста, три верховини. |
|
12 Однако не смогли потомки Манассии захватить эти города, и ханаанеи продолжали жить в тех землях. |
12 Та Манасіїні сини не могли повиганяти ме́шканців цих міст, і ханаане́янин продовжував сидіти в тому кра́ї. |
|
13 Когда же израильтяне прочно обосновались там, то заставили ханаанеев работать на себя, так и не изгнав их полностью. |
13 І сталося, коли Ізраїлеві сини стали сильні, то дали ханаанеянина на дани́ну, а вигнати — не вигнали його. |
|
14 |
14 І говорили Йо́сипові сини з Ісусом, кажучи: „Чому ти дав мені на спа́док один жеребо́к та наділ один, а я ж народ числе́нний, бо до цього ча́су благослови́в мене Господь“. |
|
15 «Если вас так много, то отправляйтесь в лес и расчищайте для себя надел в землях периззеев и рефаимов, — ответил им Иисус, — раз вам тесно в нагорье Ефрема». |
15 І сказав до них Ісус: „Якщо ти народ числе́нний, то піди до лісу, та й повикорчо́вуєш собі там у кра́ї періззе́янина та рефаїв, бо Єфремова гора стала тісна́ для тебе“. |
|
16 «Этого нагорья мало для нас, — сказали потомки Иосифа, — а долину захватить мы не сможем. Ведь у всех ханаанеев, живущих в долине, есть окованные железом колесницы — и у тех, кто живет в Бет-Шеане, и в прилегающих к нему селениях, и в долине Изреэль». |
16 І сказали Йо́сипові сини: „Не ви́стачить нам тієї гори, та й залізна колесни́ця в кожного ханаане́янина, що сидить у долині, як у того, що в Бет-Шеані та в його залежних містах, так і в того, що в долині Ізрее́льській“. |
|
17 Тогда Иисус сказал потомкам Иосифа, коленам Ефрема и Манассии: «У вас очень много людей, и большая сила у вас. Не только этим одним участком сможете вы овладеть. |
17 І сказав Ісус до Йо́сипового дому, до Єфрема та до Манасії, говорячи: „Ти числе́нний народ, і в тебе сила велика, — не буде тобі один жеребо́к, |
|
18 Вся горная страна станет вашей. Очистите ее от леса и живите — весь край этот будет принадлежать вам. И вы изгоните прочь ханаанеев, даже если и сильны они и железные у них колесницы». |
18 але буде тобі гористий край; а що там ліс, то ви́корчуй його, і будуть тобі й його кі́нці. Бо ти виженеш ханаане́янина, хоч у нього колесни́ці залізні, хоч він сильни́й“. |