CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Иез. 3
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Книга пророка Иезекииля

Глава 3

1 Он сказал мне: «Смертный, съешь то, что видишь, съешь этот свиток, а потом пойди и говори с народом Израилевым».

2 Я открыл рот, и Он накормил меня этим свитком.

3 «Ешь досыта, смертный, — продолжил Он, — насыться этим свитком, который Я даю тебе». И я ел, и был он сладок, как мед.

4 Потом Он сказал мне: «Смертный! Иди к народу Израилеву и возвести ему слова Мои.

5 Ты послан не к такому народу, чья речь невнятна и язык непонятен, но к народу Израилеву;

6 и ты не послан к иным великим народам, чья речь невнятна и язык непонятен и слов которых ты не знаешь, ведь если бы Я послал тебя к ним, то даже они послушали бы тебя!

7 А народ Израилев слушать тебя не захочет, как не хотят они слушать Меня, ибо они дерзки и упрямы.

8 Но Я сделаю тебя таким же упрямым, как и они упрямы, и таким же дерзким, как они дерзки.

9 Как алмаз, что крепче камня, таким Я сделал твой лоб. Не бойся их и не страшись их взглядов, ведь они поколение мятежное».

10 И сказал Он мне: «Смертный! Внимай каждому слову, которое Я скажу тебе, сердцем восприми их,

11 пойди к изгнанникам, к своему народу, говори с ними и возвести им слова Владыки ГОСПОДА, будут ли они их слушать или нет».

12 И поднял меня Дух, и когда Слава ГОСПОДНЯ поднималась над этим местом, я услышал позади громкий рокочущий гул.

13 Это был шум крыльев тех живых существ, касавшихся друг друга, и стук колес подле них, и громкий рокочущий гул.

14 Дух поднял и повлек меня, и я отправился прочь, исполненный горечи и негодования. И вновь я ощутил могущественную руку ГОСПОДНЮ.

15 Я пришел к изгнанникам, жившим в Тель-Авиве при потоке Кевар, и семь дней я сидел среди них в оцепенении.

16 А когда прошли эти семь дней, было мне слово ГОСПОДНЕ:

17 «Смертный! Я поставил тебя на страже народа Израилева: всякий раз, как услышишь из уст Моих слово, тут же предостерегай их.

18 Если Я скажу злодею: „Тебя ждет смерть“, а ты его не предостережешь, не наставишь его свернуть с пути злого, чтобы остался он жив, то он умрет за свое преступление, но и с тебя Я спрошу за его гибель.

19 А если ты наставишь злодея, но он не оставит своих беззаконий и своего злого пути, то он умрет за свое преступление, однако ты спасешь свою жизнь.

20 Если же праведник, отвергнув правду, будет делать зло, когда Я поставлю на его пути преграду, он погибнет. За свои грехи он погибнет, и его прежние добрые дела ему не помогут. И если ты не предостерегал его от греха, то и с тебя Я спрошу за его гибель.

21 Но если ты предостережешь праведника и он не станет грешить и останется жив благодаря твоему вразумлению, то и ты спасешь свою жизнь».

22 И вновь коснулась меня там рука ГОСПОДНЯ, и Он сказал мне: «Иезекииль, иди сейчас в долину, там Я буду говорить с тобой».

23 Я тотчас же вышел в долину и увидел там Славу ГОСПОДНЮ — в точности, как видел я ее при потоке Кевар; и я пал ниц.

24 Тогда вошел в меня Дух, поставил меня на ноги, Господь обратился ко мне и сказал: «Иди, затворись в своем доме.

25 Опутают тебя веревками, смертный, свяжут, и не сможешь ты ходить среди людей.

26 Я сделаю так, что язык твой прилипнет к нёбу, ты онемеешь и не сможешь более обличать их, потому что они — поколение мятежное.

27 Но когда Я дам тебе весть, Я отворю и твои уста, и ты возвестишь им Мои слова: „Так говорит Владыка ГОСПОДЬ“. И кто из них захочет слушать, пусть услышит, а кто откажется, пусть не слышит, ведь они — поколение мятежное!»

Єзекiїль

Розділ 3

1 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, з'їж, що зна́йдеш! З'їж цього зво́я, і йди, говори до Ізраїлевого дому!“

2 І відкрив я свої уста, і Він дав мені з'їсти цього зво́я.

3 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, нагодуй свого живота, і напо́вни своє нутро́ тим звоєм, що даю Я тобі!“ І я з'їв. І був він в устах моїх солодкий, як мед.

4 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, іди, ввійди до Ізраїлевого дому, і говори до них Моїми слова́ми.

5 Бо ти по́сланий не до наро́ду чужої мови та тяжко́го язика, але до Ізра́їлевого дому,

6 не до числе́нних наро́дів чужої мови та тяжко́го язика, що ти не розумієш їхніх слів. Та коли б і до них посла́в тебе, вони будуть слухати тебе!

7 Але́ Ізраїлів дім не захоче слу́хатися тебе, бо вони не хо́чуть слухатися Мене, бо ввесь Ізраїлів дім — твердоло́бі та жорстокосе́рді вони!

8 Ось Я зробив твоє обличчя тверди́м проти їхнього обличчя, і чоло́ твоє тверди́м проти ло́ба їхнього.

9 Як той діяма́нт, тверді́шим від скелі, зробив Я чоло́ твоє, — не бійся їх, і не лякайся перед ними, бо вони дім ворохо́бности!“

10 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, усі Мої слова́, які говорю́ Я до тебе, візьми в своє серце та слухай ву́хами своїми.

11 І йди, піди до вигна́нців, до синів твого наро́ду, і будеш говорити до них і скажеш їм: Так говорить Господь Бог, — а вони чи послухаються, чи занеха́ють“.

12 I підійняв мене Дух, і я почув за собою гу́ркіт громово́го голосу: „Благослове́нна слава Господня!“ із свого місця,

13 і шум крил живих істот, що дотика́лись одне об о́дне, і цо́кіт коліс рівноча́сно з ними, і гу́ркіт громово́го голосу!

14 І Дух підійняв мене, і взяв мене, і йшов я огі́рчений в лю́тості духа свого, а Господня рука була надо мною сильна́!

15 І прийшов я до вигна́нців в Тел-Авіві, що сидять при річці Кева́р, і там, де вони сидять, сидів і я там серед них сім день остовпі́лий.

16 I сталося в кінці семи день, і було слово Господнє до мене таке:

17 „Сину лю́дський, Я настанови́в тебе вартови́м для Ізраїлевого дому, — і як почуєш ти слово з уст Моїх, то остережи́ їх від Мене.

18 Коли Я скажу́ безбожному: „Конче помреш“, а ти не остереже́ш його й не будеш говорити, щоб остерегти́ несправедливого від його несправедливої дороги, щоб він жив, то цей безбожний помре за свою провину, а його кров Я зажада́ю з твоєї руки!

19 Але ти, коли остереже́ш несправедливого, а він не ве́рнеться від своєї несправедливости та від своєї несправедливої дороги, він помре за свою провину, а ти душу свою врятува́в.

20 А коли праведний відвернеться від своєї справедливости та зробить кривду, то я покладу́ спотика́ння перед ним, — і він помре, бо ти не остеріг його. Він за гріх свій помре, і не згадаються його праведні вчинки, які він робив, і кров його з твоєї руки Я буду жадати!

21 А ти, коли остереже́ш справедливого, щоб справедливий не грішив, і він не згрішив, то жити — буде він жити, бо був остере́жений, а ти душу свою врятував“.

22 І була́ там надо мною Господня рука, і сказав Він до мене: „Устань, вийди до долини, і там Я бу́ду говорити з тобою“.

23 І встав я, і вийшов до долини, аж ось там стояла слава Господня, як та слава, яку я бачив над річкою Кева́р. І впав я на обличчя своє.

24 Та ввійшов у мене Дух, і звів мене на но́ги мої. І Він говорив зо мною й сказав мені: „Увійди, замкни́ся в сере́дині свого дому!

25 А ти, сину лю́дський, — ось дадуть на тебе шну́ри, і зв'яжуть тебе ними, і ти не ви́йдеш з-поміж них!

26 А язик твій приліплю́ до твого піднебі́ння, і ти занімієш, і не будеш їм більш докоряти, бо вони — дім ворохо́бний.

27 А коли Я говоритиму з тобою, то відкрию твої уста, і ти скажеш до них: „Так говорить Господь Бог“. Хто хоче слухати — нехай слухає, а хто хоче занеха́ти — нехай занеха́є, бо вони дім ворохо́бний!

Книга пророка Иезекииля

Глава 3

Єзекiїль

Розділ 3

1 Он сказал мне: «Смертный, съешь то, что видишь, съешь этот свиток, а потом пойди и говори с народом Израилевым».

1 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, з'їж, що зна́йдеш! З'їж цього зво́я, і йди, говори до Ізраїлевого дому!“

2 Я открыл рот, и Он накормил меня этим свитком.

2 І відкрив я свої уста, і Він дав мені з'їсти цього зво́я.

3 «Ешь досыта, смертный, — продолжил Он, — насыться этим свитком, который Я даю тебе». И я ел, и был он сладок, как мед.

3 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, нагодуй свого живота, і напо́вни своє нутро́ тим звоєм, що даю Я тобі!“ І я з'їв. І був він в устах моїх солодкий, як мед.

4 Потом Он сказал мне: «Смертный! Иди к народу Израилеву и возвести ему слова Мои.

4 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, іди, ввійди до Ізраїлевого дому, і говори до них Моїми слова́ми.

5 Ты послан не к такому народу, чья речь невнятна и язык непонятен, но к народу Израилеву;

5 Бо ти по́сланий не до наро́ду чужої мови та тяжко́го язика, але до Ізра́їлевого дому,

6 и ты не послан к иным великим народам, чья речь невнятна и язык непонятен и слов которых ты не знаешь, ведь если бы Я послал тебя к ним, то даже они послушали бы тебя!

6 не до числе́нних наро́дів чужої мови та тяжко́го язика, що ти не розумієш їхніх слів. Та коли б і до них посла́в тебе, вони будуть слухати тебе!

7 А народ Израилев слушать тебя не захочет, как не хотят они слушать Меня, ибо они дерзки и упрямы.

7 Але́ Ізраїлів дім не захоче слу́хатися тебе, бо вони не хо́чуть слухатися Мене, бо ввесь Ізраїлів дім — твердоло́бі та жорстокосе́рді вони!

8 Но Я сделаю тебя таким же упрямым, как и они упрямы, и таким же дерзким, как они дерзки.

8 Ось Я зробив твоє обличчя тверди́м проти їхнього обличчя, і чоло́ твоє тверди́м проти ло́ба їхнього.

9 Как алмаз, что крепче камня, таким Я сделал твой лоб. Не бойся их и не страшись их взглядов, ведь они поколение мятежное».

9 Як той діяма́нт, тверді́шим від скелі, зробив Я чоло́ твоє, — не бійся їх, і не лякайся перед ними, бо вони дім ворохо́бности!“

10 И сказал Он мне: «Смертный! Внимай каждому слову, которое Я скажу тебе, сердцем восприми их,

10 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, усі Мої слова́, які говорю́ Я до тебе, візьми в своє серце та слухай ву́хами своїми.

11 пойди к изгнанникам, к своему народу, говори с ними и возвести им слова Владыки ГОСПОДА, будут ли они их слушать или нет».

11 І йди, піди до вигна́нців, до синів твого наро́ду, і будеш говорити до них і скажеш їм: Так говорить Господь Бог, — а вони чи послухаються, чи занеха́ють“.

12 И поднял меня Дух, и когда Слава ГОСПОДНЯ поднималась над этим местом, я услышал позади громкий рокочущий гул.

12 I підійняв мене Дух, і я почув за собою гу́ркіт громово́го голосу: „Благослове́нна слава Господня!“ із свого місця,

13 Это был шум крыльев тех живых существ, касавшихся друг друга, и стук колес подле них, и громкий рокочущий гул.

13 і шум крил живих істот, що дотика́лись одне об о́дне, і цо́кіт коліс рівноча́сно з ними, і гу́ркіт громово́го голосу!

14 Дух поднял и повлек меня, и я отправился прочь, исполненный горечи и негодования. И вновь я ощутил могущественную руку ГОСПОДНЮ.

14 І Дух підійняв мене, і взяв мене, і йшов я огі́рчений в лю́тості духа свого, а Господня рука була надо мною сильна́!

15 Я пришел к изгнанникам, жившим в Тель-Авиве при потоке Кевар, и семь дней я сидел среди них в оцепенении.

15 І прийшов я до вигна́нців в Тел-Авіві, що сидять при річці Кева́р, і там, де вони сидять, сидів і я там серед них сім день остовпі́лий.

16 А когда прошли эти семь дней, было мне слово ГОСПОДНЕ:

16 I сталося в кінці семи день, і було слово Господнє до мене таке:

17 «Смертный! Я поставил тебя на страже народа Израилева: всякий раз, как услышишь из уст Моих слово, тут же предостерегай их.

17 „Сину лю́дський, Я настанови́в тебе вартови́м для Ізраїлевого дому, — і як почуєш ти слово з уст Моїх, то остережи́ їх від Мене.

18 Если Я скажу злодею: „Тебя ждет смерть“, а ты его не предостережешь, не наставишь его свернуть с пути злого, чтобы остался он жив, то он умрет за свое преступление, но и с тебя Я спрошу за его гибель.

18 Коли Я скажу́ безбожному: „Конче помреш“, а ти не остереже́ш його й не будеш говорити, щоб остерегти́ несправедливого від його несправедливої дороги, щоб він жив, то цей безбожний помре за свою провину, а його кров Я зажада́ю з твоєї руки!

19 А если ты наставишь злодея, но он не оставит своих беззаконий и своего злого пути, то он умрет за свое преступление, однако ты спасешь свою жизнь.

19 Але ти, коли остереже́ш несправедливого, а він не ве́рнеться від своєї несправедливости та від своєї несправедливої дороги, він помре за свою провину, а ти душу свою врятува́в.

20 Если же праведник, отвергнув правду, будет делать зло, когда Я поставлю на его пути преграду, он погибнет. За свои грехи он погибнет, и его прежние добрые дела ему не помогут. И если ты не предостерегал его от греха, то и с тебя Я спрошу за его гибель.

20 А коли праведний відвернеться від своєї справедливости та зробить кривду, то я покладу́ спотика́ння перед ним, — і він помре, бо ти не остеріг його. Він за гріх свій помре, і не згадаються його праведні вчинки, які він робив, і кров його з твоєї руки Я буду жадати!

21 Но если ты предостережешь праведника и он не станет грешить и останется жив благодаря твоему вразумлению, то и ты спасешь свою жизнь».

21 А ти, коли остереже́ш справедливого, щоб справедливий не грішив, і він не згрішив, то жити — буде він жити, бо був остере́жений, а ти душу свою врятував“.

22 И вновь коснулась меня там рука ГОСПОДНЯ, и Он сказал мне: «Иезекииль, иди сейчас в долину, там Я буду говорить с тобой».

22 І була́ там надо мною Господня рука, і сказав Він до мене: „Устань, вийди до долини, і там Я бу́ду говорити з тобою“.

23 Я тотчас же вышел в долину и увидел там Славу ГОСПОДНЮ — в точности, как видел я ее при потоке Кевар; и я пал ниц.

23 І встав я, і вийшов до долини, аж ось там стояла слава Господня, як та слава, яку я бачив над річкою Кева́р. І впав я на обличчя своє.

24 Тогда вошел в меня Дух, поставил меня на ноги, Господь обратился ко мне и сказал: «Иди, затворись в своем доме.

24 Та ввійшов у мене Дух, і звів мене на но́ги мої. І Він говорив зо мною й сказав мені: „Увійди, замкни́ся в сере́дині свого дому!

25 Опутают тебя веревками, смертный, свяжут, и не сможешь ты ходить среди людей.

25 А ти, сину лю́дський, — ось дадуть на тебе шну́ри, і зв'яжуть тебе ними, і ти не ви́йдеш з-поміж них!

26 Я сделаю так, что язык твой прилипнет к нёбу, ты онемеешь и не сможешь более обличать их, потому что они — поколение мятежное.

26 А язик твій приліплю́ до твого піднебі́ння, і ти занімієш, і не будеш їм більш докоряти, бо вони — дім ворохо́бний.

27 Но когда Я дам тебе весть, Я отворю и твои уста, и ты возвестишь им Мои слова: „Так говорит Владыка ГОСПОДЬ“. И кто из них захочет слушать, пусть услышит, а кто откажется, пусть не слышит, ведь они — поколение мятежное!»

27 А коли Я говоритиму з тобою, то відкрию твої уста, і ти скажеш до них: „Так говорить Господь Бог“. Хто хоче слухати — нехай слухає, а хто хоче занеха́ти — нехай занеха́є, бо вони дім ворохо́бний!

1.0x