Книга пророка Иезекииля

Глава 17

1 Было мне слово ГОСПОДНЕ:

2 «Смертный, загадай загадку, расскажи притчу о народе Израилевом,

3 передай такие слова Владыки ГОСПОДА: „Большой орел, с огромными крыльями, с длинными перьями, с опереньем разноцветным и густым, прилетел на Ливан, опустился на верхушку кедра и сломал ее.

4 Сорвав верхний молодой побег, он принес его в землю ханаанскую и посадил в торговом городе.

5 Взял он и семя из этой страны и посадил его на поле плодородном, у великих вод, посадил, словно иву.

6 Взошло оно и стало лозой виноградной, пышной, но невысокой: побеги ее к орлу устремлялись, а корни уходили вглубь. Виноградная лоза выросла, ветви ее разрослись, пустила она побеги.

7 Но был еще и другой большой орел с огромными крыльями и густым опереньем. И потянулась к нему лоза, что в поле была посажена, корни и ветви свои к нему простерла, чтобы он поливал ее.

8 А ведь пересажена она была на поле плодородное, у великих вод, чтобы она пустила побеги и могла приносить плоды, стала лозой великолепной“.

9 Возвести такие слова Владыки ГОСПОДА: „Будет ли процветать она? Ведь оторвут ее от корней, плоды ее оборвут, засохнет она, засохнут и молодые побеги ее! Не потребуется ни силы великой, ни народа многочисленного, чтобы оторвать ее от корней!

10 Вот пересажена лоза, но сможет ли она процветать? Не засохнет ли при первом же порыве восточного ветра, не увянет ли она на том самом месте, где прижилась?“»

11 Было мне слово ГОСПОДНЕ:

12 «Вот что скажи этому мятежному поколению: „Разве вам непонятно, что это означает? Пришел вавилонский царь в Иерусалим, пленил царя и всю знать Иерусалима и увел их к себе в Вавилон.

13 И взял он другого человека из царского рода, заключил с ним союз, скрепив его клятвой, а всех сильных людей страны увел с собою,

14 чтобы царство это стало покорным, чтобы оно более не возносилось и, чтобы не быть уничтоженным, строго соблюдало союз.

15 Но этот человек восстал против вавилонского царя, отправил послов в Египет, попросил там в помощь конницу и большое войско. А теперь будет ли он процветать? Уцелеет ли тот, кто так поступает? Он нарушил союз — избежит ли он гибели?

16 Жив Я, — клятвенно заверяет Владыка ГОСПОДЬ, — он умрет в городе того царя, который поставил его на царство, которому он клялся, но преступил клятву, союз с которым нарушил. В Вавилоне умрет он!

17 И фараон, обладая могучим войском и несметными полчищами, не поможет ему в этой войне; когда будет насыпан вал и построена осадная башня, многие погибнут.

18 Он преступил клятву, нарушил союз, он обещал быть верным, а потом совершил всё это! Не уцелеть ему теперь!“

19 Потому так говорит Владыка ГОСПОДЬ: „Жив Я! Клятву Моим именем, которую он презрел, союз, скрепленный передо Мной, который он нарушил, Я обрушу на его голову!

20 Я накину на него Мою сеть, поймаю его в западню, приведу его в Вавилон и буду там судить его за вероломство против Меня.

21 И все лучшие воины из всего его войска падут от меча, а те, кто уцелеет, будут рассеяны на все четыре стороны, и тогда узнаете, что это Я, ГОСПОДЬ, сказал это“».

22 Так говорит Владыка ГОСПОДЬ: «Я возьму верхушку высокого кедра и пересажу ее. Нежный побег из его кроны Я оторву и посажу его на высокой, величественной горе.

23 Посажу его на высокой горе израильской — и раскинет он ветви, приносить будет плоды, станет великолепным кедром. Поселятся на нем всякие птицы крылатые, в тени ветвей его будут жить.

24 И узнают все деревья полевые, что Я — ГОСПОДЬ, что высокое дерево Я повергаю на землю и взращиваю малое, иссушаю дерево зеленеющее, а высохшее делаю цветущим. Я, ГОСПОДЬ, изрек это и исполню».

Єзекiїль

Розділ 17

1 І було́ мені слово Господнє таке:

2 „Сину лю́дський, загадай зага́дку, і склади при́тчу Ізраїлевому домові,

3 та й скажи: Так говорить Господь Бог: Великий орел великокри́лий, з широко розго́рненими кри́лами, повний різнокольоро́вого пі́р'я, прилеті́в до Ливану, і взяв верхові́ття ке́дру.

4 Чубка́ галу́зок його обірвав, і приніс його до купецького кра́ю, у місті гандлярі́в покла́в його.

5 І взяв він з насіння тієї землі, і посіяв його до насінне́вого поля, узяв і засади́в його над великими во́дами, немо́в ту вербу́.

6 І воно виросло, і стало гілля́стим виноградом, низькоро́слим, що оберта́в свої галу́зки до нього, а його корі́ння були під ним. І стало воно виноградом, і ви́гнало ві́ття, і пустило галу́зки.

7 Та був ще один великий орел, великокри́лий та густопе́рий. І ось той виноград витягнув пожадли́во своє корі́ння на нього, і свої галу́зки пустив до нього, щоб він напоїв його з грядо́к свого заса́дження.

8 Він був поса́джений на доброму полі при великих во́дах, щоб пустив галу́зки та приніс плід, щоб став пишним виноградом.

9 Скажи: Так говорить Господь Бог: Чи поведе́ться йому? Чи не ви́рвуть коріння його, і не позрива́ють пло́ду його, так що він засо́хне? Усе зелене галу́ззя його посо́хне, і не треба великого раме́на та числе́нного наро́ду, щоб вирвати його з його корі́ння.

10 І ось хоч він заса́джений, — чи поведе́ться йому? Чи всиха́ючи, не всо́хне він, як тільки доторкне́ться його схі́дній вітер? Він усо́хне на грядка́х, де поса́джений“.

11 І було мені слово Господнє таке:

12 „Скажи ж домові ворохо́бному: чи ви не пізнали, що́ це? Скажи: Ось прийшов вавилонський цар до Єрусалиму, і взяв його царя та його князі́в, і відвів їх до себе до Вавилону.

13 І взяв із царсько́го насіння, і склав з ним умову, і ввів його в прися́гу, і забрав поту́жних землі,

14 щоб це було царство низьке́, щоб воно не підіймалося, щоб дотримувало його умову, і було їй вірним.

15 Але той збунтувався проти нього, послав своїх послів до Єгипту, щоб дали́ йому ко́ней та багато наро́ду. Чи йому поведе́ться? Чи втече́ той, хто робить таке? А коли зламає умову, то чи врятується він?

16 Як живий Я, говорить Господь Бог, — у місці царя, який поставив його царем, той, що погорди́в його прися́гою та зламав свою умову з ним, помре в нього в Вавилоні!

17 І фарао́н не поможе йому на війні великим ві́йськом та числе́нним наро́дом, коли наси́плють вала та збудують башту, щоб вигубити багато душ.

18 І погорди́в він прися́гою, щоб зламати умову, хоч дав був свою руку, і все те зробив, тому́ він не врятується.

19 Тому так говорить Господь Бог: Як живий Я, — прися́гу Мою, якою він погорди́в, та умову Мою, яку він зламав, — дам це на його голову!

20 І розтягну́ над ним Свою сітку, і буде він схо́плений в па́стку Мою, і спрова́джу його до Вавилону, і розсуджу́ся з ним там за його спроневі́рення, яке він спроневі́рив проти Мене.

21 І всі втікачі його з усіх його полків попа́дають від меча, а позосталі будуть розпоро́шені на всі вітри́. І пізнаєте ви, що Я, Господь, говорив!

22 Так говорить Господь Бог: І візьму́ Я з верхові́ття високого ке́дру, і дам до землі. З чубка́ галу́зок його вирву тенді́тну, і Сам посаджу́ на високій та стрімкі́й горі.

23 На високій горі Ізраїлевій посаджу́ її, і вона випустить галу́зку й принесе́ плід, і стане сильною кедри́ною. І буде пробува́ти під ним усяке птаство, усяке крилате буде перебувати в тіні його галу́зок.

24 І пізнають усі польові дере́ва, що Я, Господь, пони́зив високе дерево, повищив дерево низьке́, висушив дерево зелене, і дав розцвісти́ся дереву сухому. Я, Господь, говорив — і вчинив!“

Книга пророка Иезекииля

Глава 17

Єзекiїль

Розділ 17

1 Было мне слово ГОСПОДНЕ:

1 І було́ мені слово Господнє таке:

2 «Смертный, загадай загадку, расскажи притчу о народе Израилевом,

2 „Сину лю́дський, загадай зага́дку, і склади при́тчу Ізраїлевому домові,

3 передай такие слова Владыки ГОСПОДА: „Большой орел, с огромными крыльями, с длинными перьями, с опереньем разноцветным и густым, прилетел на Ливан, опустился на верхушку кедра и сломал ее.

3 та й скажи: Так говорить Господь Бог: Великий орел великокри́лий, з широко розго́рненими кри́лами, повний різнокольоро́вого пі́р'я, прилеті́в до Ливану, і взяв верхові́ття ке́дру.

4 Сорвав верхний молодой побег, он принес его в землю ханаанскую и посадил в торговом городе.

4 Чубка́ галу́зок його обірвав, і приніс його до купецького кра́ю, у місті гандлярі́в покла́в його.

5 Взял он и семя из этой страны и посадил его на поле плодородном, у великих вод, посадил, словно иву.

5 І взяв він з насіння тієї землі, і посіяв його до насінне́вого поля, узяв і засади́в його над великими во́дами, немо́в ту вербу́.

6 Взошло оно и стало лозой виноградной, пышной, но невысокой: побеги ее к орлу устремлялись, а корни уходили вглубь. Виноградная лоза выросла, ветви ее разрослись, пустила она побеги.

6 І воно виросло, і стало гілля́стим виноградом, низькоро́слим, що оберта́в свої галу́зки до нього, а його корі́ння були під ним. І стало воно виноградом, і ви́гнало ві́ття, і пустило галу́зки.

7 Но был еще и другой большой орел с огромными крыльями и густым опереньем. И потянулась к нему лоза, что в поле была посажена, корни и ветви свои к нему простерла, чтобы он поливал ее.

7 Та був ще один великий орел, великокри́лий та густопе́рий. І ось той виноград витягнув пожадли́во своє корі́ння на нього, і свої галу́зки пустив до нього, щоб він напоїв його з грядо́к свого заса́дження.

8 А ведь пересажена она была на поле плодородное, у великих вод, чтобы она пустила побеги и могла приносить плоды, стала лозой великолепной“.

8 Він був поса́джений на доброму полі при великих во́дах, щоб пустив галу́зки та приніс плід, щоб став пишним виноградом.

9 Возвести такие слова Владыки ГОСПОДА: „Будет ли процветать она? Ведь оторвут ее от корней, плоды ее оборвут, засохнет она, засохнут и молодые побеги ее! Не потребуется ни силы великой, ни народа многочисленного, чтобы оторвать ее от корней!

9 Скажи: Так говорить Господь Бог: Чи поведе́ться йому? Чи не ви́рвуть коріння його, і не позрива́ють пло́ду його, так що він засо́хне? Усе зелене галу́ззя його посо́хне, і не треба великого раме́на та числе́нного наро́ду, щоб вирвати його з його корі́ння.

10 Вот пересажена лоза, но сможет ли она процветать? Не засохнет ли при первом же порыве восточного ветра, не увянет ли она на том самом месте, где прижилась?“»

10 І ось хоч він заса́джений, — чи поведе́ться йому? Чи всиха́ючи, не всо́хне він, як тільки доторкне́ться його схі́дній вітер? Він усо́хне на грядка́х, де поса́джений“.

11 Было мне слово ГОСПОДНЕ:

11 І було мені слово Господнє таке:

12 «Вот что скажи этому мятежному поколению: „Разве вам непонятно, что это означает? Пришел вавилонский царь в Иерусалим, пленил царя и всю знать Иерусалима и увел их к себе в Вавилон.

12 „Скажи ж домові ворохо́бному: чи ви не пізнали, що́ це? Скажи: Ось прийшов вавилонський цар до Єрусалиму, і взяв його царя та його князі́в, і відвів їх до себе до Вавилону.

13 И взял он другого человека из царского рода, заключил с ним союз, скрепив его клятвой, а всех сильных людей страны увел с собою,

13 І взяв із царсько́го насіння, і склав з ним умову, і ввів його в прися́гу, і забрав поту́жних землі,

14 чтобы царство это стало покорным, чтобы оно более не возносилось и, чтобы не быть уничтоженным, строго соблюдало союз.

14 щоб це було царство низьке́, щоб воно не підіймалося, щоб дотримувало його умову, і було їй вірним.

15 Но этот человек восстал против вавилонского царя, отправил послов в Египет, попросил там в помощь конницу и большое войско. А теперь будет ли он процветать? Уцелеет ли тот, кто так поступает? Он нарушил союз — избежит ли он гибели?

15 Але той збунтувався проти нього, послав своїх послів до Єгипту, щоб дали́ йому ко́ней та багато наро́ду. Чи йому поведе́ться? Чи втече́ той, хто робить таке? А коли зламає умову, то чи врятується він?

16 Жив Я, — клятвенно заверяет Владыка ГОСПОДЬ, — он умрет в городе того царя, который поставил его на царство, которому он клялся, но преступил клятву, союз с которым нарушил. В Вавилоне умрет он!

16 Як живий Я, говорить Господь Бог, — у місці царя, який поставив його царем, той, що погорди́в його прися́гою та зламав свою умову з ним, помре в нього в Вавилоні!

17 И фараон, обладая могучим войском и несметными полчищами, не поможет ему в этой войне; когда будет насыпан вал и построена осадная башня, многие погибнут.

17 І фарао́н не поможе йому на війні великим ві́йськом та числе́нним наро́дом, коли наси́плють вала та збудують башту, щоб вигубити багато душ.

18 Он преступил клятву, нарушил союз, он обещал быть верным, а потом совершил всё это! Не уцелеть ему теперь!“

18 І погорди́в він прися́гою, щоб зламати умову, хоч дав був свою руку, і все те зробив, тому́ він не врятується.

19 Потому так говорит Владыка ГОСПОДЬ: „Жив Я! Клятву Моим именем, которую он презрел, союз, скрепленный передо Мной, который он нарушил, Я обрушу на его голову!

19 Тому так говорить Господь Бог: Як живий Я, — прися́гу Мою, якою він погорди́в, та умову Мою, яку він зламав, — дам це на його голову!

20 Я накину на него Мою сеть, поймаю его в западню, приведу его в Вавилон и буду там судить его за вероломство против Меня.

20 І розтягну́ над ним Свою сітку, і буде він схо́плений в па́стку Мою, і спрова́джу його до Вавилону, і розсуджу́ся з ним там за його спроневі́рення, яке він спроневі́рив проти Мене.

21 И все лучшие воины из всего его войска падут от меча, а те, кто уцелеет, будут рассеяны на все четыре стороны, и тогда узнаете, что это Я, ГОСПОДЬ, сказал это“».

21 І всі втікачі його з усіх його полків попа́дають від меча, а позосталі будуть розпоро́шені на всі вітри́. І пізнаєте ви, що Я, Господь, говорив!

22 Так говорит Владыка ГОСПОДЬ: «Я возьму верхушку высокого кедра и пересажу ее. Нежный побег из его кроны Я оторву и посажу его на высокой, величественной горе.

22 Так говорить Господь Бог: І візьму́ Я з верхові́ття високого ке́дру, і дам до землі. З чубка́ галу́зок його вирву тенді́тну, і Сам посаджу́ на високій та стрімкі́й горі.

23 Посажу его на высокой горе израильской — и раскинет он ветви, приносить будет плоды, станет великолепным кедром. Поселятся на нем всякие птицы крылатые, в тени ветвей его будут жить.

23 На високій горі Ізраїлевій посаджу́ її, і вона випустить галу́зку й принесе́ плід, і стане сильною кедри́ною. І буде пробува́ти під ним усяке птаство, усяке крилате буде перебувати в тіні його галу́зок.

24 И узнают все деревья полевые, что Я — ГОСПОДЬ, что высокое дерево Я повергаю на землю и взращиваю малое, иссушаю дерево зеленеющее, а высохшее делаю цветущим. Я, ГОСПОДЬ, изрек это и исполню».

24 І пізнають усі польові дере́ва, що Я, Господь, пони́зив високе дерево, повищив дерево низьке́, висушив дерево зелене, і дав розцвісти́ся дереву сухому. Я, Господь, говорив — і вчинив!“

1.0x