CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Дан. 2
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Книга пророка Даниила

Глава 2

1 Шел второй год царствования Навуходоносора. И однажды царю явились сновидения, которые так сильно его встревожили, что уснуть он больше не смог.

2 Повелел он созвать магов, заклинателей, чародеев и халдеев, чтобы те истолковали ему эти сновидения. Когда они явились во дворец и предстали пред царем,

3 он сказал им: «Приснился мне сон, лишивший меня покоя, и я горю желанием его понять».

4 Отвечали халдеи царю (по-арамейски): «Здравствовать тебе, царь, вовек! Поведай сон рабам своим, и мы дадим тебе его истолкование».

5 Тогда царь сказал халдеям: «Вот вам мое решение: если вы не расскажете мне мой сон и не истолкуете его, то вас четвертуют, а дома ваши превратят в развалины.

6 А если вы расскажете сон и истолкуете его, то получите от меня подарки и награды, будете осыпаны почестями. Так скажите же мне, какой я видел сон и что он значит!»

7 На это халдеи вновь ответили: «Если бы царь соблаговолил рассказать рабам своим сон, мы бы его истолковали».

8 «Теперь я знаю точно! — воскликнул царь. — Увидев, что мое решение неизменно, вы хотите выиграть время.

9 Если не услышу от вас, какой сон мне приснился, приговор вам один. Вы сговорились лгать и изворачиваться в надежде, что дело может принять другой оборот. Расскажите мне сон, и мне станет ясно, сможете ли вы дать мне его толкование».

10 Халдеи стали возражать ему: «Нет на земле человека, который мог бы рассказать царю то, что он хочет узнать; и ни один царь или правитель, каким бы великим он ни был, никогда не требовал этого ни от магов, ни от прорицателей, ни от звездочетов.

11 Ведь то, чего требует царь, слишком сложно, и об этом ему не сможет сказать никто — разве только боги, но ведь они не обитают среди смертных».

12 Ответ халдеев вывел царя из себя, и он пришел в такую ярость, что приказал истребить всех мудрецов вавилонских.

13 Когда вышел указ о казни мудрецов, угроза гибели нависла над Даниилом и его товарищами, и за ними тоже послали.

14 Тогда Даниил, осторожно взвешивая каждое слово, обратился к Ариоху, начальнику царской стражи, которому велели казнить вавилонских мудрецов.

15 «Что побудило царя столь срочно издать такой указ?» — спросил Даниил царского сановника. Когда Ариох разъяснил ему, в чем дело,

16 Даниил пошел к царю и попросил дать ему время, чтобы истолковать царский сон.

17 Затем Даниил вернулся домой и рассказал обо всем своим товарищам: Анании, Мисаилу и Азарии —

18 и просил их молиться Богу Небесному, дабы Он явил милость Свою и открыл тайну сновидения, чтобы им не погибнуть вместе с прочими мудрецами вавилонскими.

19 В ночном видении тайна была открыта Даниилу, и он восславил Бога Небесного

20 такими словами: «Да будет благословенно Имя Божие от века до века! У Бога — мудрость и сила!

21 Одни времена Он сменяет другими, одних царей свергает — других на царство ставит, наделяет мудрых мудростью и разумных — знанием.

22 Открывает Он глубины неизведанные и мысли сокровенные. Ему ведомо то, что во мраке, и свет с Ним всегда пребывает.

23 Благодарю и славлю Тебя, Боже отцов моих, ибо мудрость и силу Ты дал мне и ныне показал мне то, о чем мы просили: поведал нам то, что хочет знать царь».

24 Поэтому Даниил пошел к Ариоху, которому царь повелел истребить мудрецов Вавилона, и сказал ему: «Не убивай мудрецов вавилонских, веди меня к царю — я истолкую его сон».

25 Ариох немедля привел Даниила к царю и сообщил ему: «Среди пленников, переселенных тобой из Иудеи, нашел я человека, который даст тебе, царь, истолкование сна твоего».

26 Царь спросил Даниила, которого называли еще Бельтешаццаром: «Можешь ли ты рассказать мне, какой я видел сон, и истолковать его?»

27 Даниил дал царю такой ответ: «Тайну, о которой царь спрашивает, не могут раскрыть ему ни предсказатели, ни мудрецы, ни заклинатели, ни маги.

28 Но есть на небесах Бог, открывающий тайны, Он-то и показал царю Навуходоносору, что случится в конце времен. Твой сон и видения, явленные тебе на ложе твоем, были такие:

29 ты, о царь, размышлял на ложе своем о будущем, и Открывающий тайны показал тебе то, чему предстоит свершиться.

30 А мне эта тайна открыта была не потому, что я мудростью превосхожу всех живущих, но чтобы объяснить царю значение увиденного, чтобы разобрался ты в сокровенных своих помышлениях.

31 Видел ты, царь, во сне большое изваяние. Огромное оно было и сияло необыкновенно, возвышалось оно перед тобой, и страшно было взглянуть на него.

32 Голова у этого идола была из чистого золота, грудь и руки — серебряные, живот и бедра — медные.

33 Голени его были железные, а стопы — частью из железа, частью из глины.

34 На твоих глазах камень без содействия рук от горы откололся, ударил в изваяние, в ноги его, что из железа и глины, — и раздробил их.

35 И тогда распались разом железо, глина, медь, серебро и золото и стали как мякина на току летом, и подхватил их ветер и развеял, так что и следа от них не осталось, а камень, что разбил изваяние, стал великой горой и занял всю землю.

36 Таков сон, а теперь объясним царю его значение.

37 Ты, о царь, — величайший из царей, которому Бог Небесный даровал царство, могущество, силу и славу.

38 И людей, где бы они ни жили, и зверей земных, и птиц небесных — всех Он тебе подчинил, поставил тебя властелином над всеми. Голова из золота — это ты.

39 После тебя будет другое царство, менее сильное, затем — третье царство, медное, которое будет править всей землей.

40 А четвертое царство будет прочным, как железо, ибо, подобно железу, которое раскалывает, разбивает и сокрушает всё, оно разобьет и сокрушит все другие царства.

41 Царство это окажется разделенным — ведь ты видел, что стопы и пальцы ног были наполовину из гончарной глины, наполовину из железа. Но кое-что от твердости железа в нем будет, поэтому ты и видел, что железо было смешано с глиной.

42 А поскольку пальцы ног частью железные, а частью глиняные, будет это царство отчасти прочным, отчасти хрупким.

43 То, что ты видел железо, смешанное с глиной, означает: в том царстве люди разных племен породнятся друг с другом, но единым народом не станут, как железо не смешивается с глиной.

44 Но во дни тех царств Бог Небесный воздвигнет Свое царство; не сокрушит его вовеки никакая сила, и никакому другому народу оно не достанется. Царство это будет стоять вечно, сокрушив и уничтожив все прочие,

45 как тот камень, что в сновидении твоем, отколовшись от горы без содействия рук человеческих, разбил в прах железо, медь, глину, серебро и золото. Великий Бог показал царю, что случится в будущем. Сну этому следует верить, и толкование его истинно».

46 Тогда царь Навуходоносор простерся ниц перед Даниилом и, поклонившись ему, распорядился о жертвоприношении и благовонном курении в его честь.

47 И сказал царь Даниилу: «Воистину Бог ваш — Бог богов, Повелитель царей, Открывающий тайны, коль скоро ты смог эту тайну раскрыть».

48 После этого царь возвысил Даниила, пожаловал ему множество ценных даров, назначил наместником всей области Вавилонской и старшим над вавилонскими мудрецами.

49 Но по просьбе Даниила царь доверил управление Вавилонией Шадраху, Мешаху и Авед-Него, а самого Даниила оставил на службе при дворе своем.

Даниїл

Розділ 2

1 А за другого року Навуходоносорового царюва́ння присни́лися Навуходоносорові сни. І занепоко́ївся дух його, і сон його утік від нього.

2 І сказав цар покли́кати чарівникі́в та заклиначі́в, і чаклуні́в та халде́їв, щоб розповіли́ царе́ві його сни. І вони поприхо́дили, і поставали перед царськи́м обличчям.

3 І сказав до них цар: „Снився мені сон, і занепоко́ївся дух мій, щоб пізнати той сон.“

4 А халде́ї говорили царе́ві по-араме́йському: „Ца́рю, живи навіки! Розкажи перше сон своїм рабам, а ми об'явимо ро́зв'язку“.

5 Цар відповів та й сказав до халдеїв: „Моє слово невідкличне: якщо ви не розповісте́ мені сна та його ро́зв'язку, будете почетверто́вані, а ваші доми обе́рнуться в руїни.

6 А якщо ви розповісте́ сон та його ро́зв'язку, оде́ржите від мене да́ри й нагоро́ду та велику честь; тому об'явіть мені сон та його ро́зв'язку“.

7 Вони відповіли́ вдруге та й сказали: „Цар перше розкаже сон своїм рабам, а ми об'я́вимо ро́зв'язку“.

8 Цар відповів та й сказав: „Я знаю напевно, що ви хочете виграти час, бо бачите, що слово моє невідкли́чне.

9 Якщо ви не розкажете мені сна, то один у вас за́дум, бо ви змовилися говорити передо мною лож та неправду, аж по́ки змі́ниться час. Тому́ розкажіть мені сон, і я пізнаю, що́ ви об'явите мені, і його ро́зв'язку“.

10 Халдеї відповіли́ перед царем та й сказали: „Нема на суходо́лі люди́ни, що могла б об'явити цареву справу, бо жоден великий та панівни́й цар не питався такої речі від жодного чарівника́ й заклинача́ та халде́я.

11 А справа, про яку питається цар, тяжка́, і немає таких, що об'явили б її перед царем, окрім богі́в, що не мають своїх ме́шкань ра́зом із тілом“.

12 За це цар розгнівався, та сильно розпі́нився, і наказав вигубити всіх вавилонських мудреці́в.

13 І вийшов нака́з, і вбивали мудреці́в, і шукано Даниїла та його товариші́в, щоб повбива́ти.

14 Того ча́су Даниїл розповів розважно та розумно Арйохові, начальникові царсько́ї сторожі, що вийшов був побива́ти вавилонських мудреці́в.

15 Він заговорив та й сказав Арйохові, царсько́му владиці: „Чому́ такий жорстокий нака́з від царя?“ Тоді Арйо́х розповів Даниїлові справу.

16 І Даниїл увійшов, і просив просити від царя, щоб дав йому ча́су, і він об'явить цареві ро́зв'язку сна.

17 Тоді Даниїл пішов до свого дому, і завідо́мив про справу товариші́в своїх, Ананію, Мисаїла та Азарію,

18 щоб просили милости від Небесного Бога на цю таємни́цю, щоб не вигубили Даниїла та товариші́в його ра́зом з рештою вавилонських мудреці́в.

19 Тоді Даниїлові відкрита була таємни́ця в нічно́му виді́нні, і Даниїл просла́вив Небесного Бога.

20 Даниїл заговорив та й сказав: „Нехай буде благослове́нне Боже Ім'я́ від віку й аж до віку, бо Його мудрість та сила.

21 І Він зміняє часи́ та по́ри року, скидає царів і настановляє царів, дає мудрість мудрим, і пізна́ння розумним.

22 Він відкриває глибоке та сховане, знає те, що в те́мряві, а світло спочиває з Ним.

23 Тобі, Боже батьків моїх, я дякую та сла́влю Тебе, що Ти дав мені мудрість та силу, а тепер відкри́в мені, що я від Тебе просив, — бо Ти відкрив нам справу царе́ву“.

24 Пото́му Даниїл пішов до Арйоха, якого цар призна́чив ви́губити вавилонських мудреці́в. Пішов він та й так йому сказав: „Не губи вавилонських мудреці́в! Заведи мене перед царя, — і я об'явлю́ цареві ро́зв'язку сна“.

25 Тоді Арйо́х негайно привів Даниїла перед царя, та й сказав йому так: „Знайшов я мужа з синів Юдиного вигна́ння, що об'я́вить царе́ві ро́зв'язку сна“.

26 Цар заговорив та й сказав Даниїлові, що йому було йме́ння Валтаса́р: „Чи ти можеш об'явити мені сон, якого я бачив, та його ро́зв'язку?“

27 Даниїл відповів перед царем та й сказав: „Таємни́ці, про яку питається цар, не можуть об'явити цареві ані мудреці́, ані заклиначі́, ані чарівники́, ані віщуни́.

28 Але є на небеса́х Бог, що відкриває таємниці, і Він завідо́мив царя Навуходоно́сора про те, що́ бу́де в кінці днів. Твій сон та виді́ння твоєї голови на ложі твоїм — оце вони:

29 Тобі, ца́рю, прихо́дили на ложе твоє думки́ твої про те, що́ буде потім, а Той, Хто відкриває таємницю, показав тобі те, що́ буде.

30 А мені ця таємниця відкрита не через мудрість, що була б у мені більша від мудрости всіх живих, а тільки на те, щоб об'явити царе́ві роз́в'язку, і ти пізна́єш думки́ свого серця.

31 Ти, ца́рю, бачив, аж ось один великий бовва́н, — бовван цей величе́зний, а блиск його дуже си́льний; він стояв перед тобою, а ви́гляд його був страшни́й.

32 Цей бовва́н такий: голова його — з чистого золота, груди його та раме́на його — зо срі́бла, нутро́ його та стегно́ його — з міді,

33 голі́нки його — з заліза, но́ги його — частинно з заліза, а частинно з глини.

34 Ти бачив, аж ось одірва́вся камінь сам, не через ру́ки, і вдарив бовва́на по нога́х його, що з заліза та з глини, — і розторо́щив їх.

35 Того ча́су розторо́щилося, як одне, — залізо, глина, мідь, срі́бло та золото, і вони стали, немов та поло́ва з то́ку жнив, а вітер їх розві́яв, і не знайшлося по них жодного слі́ду; а камінь, що вдарив того бовва́на, став великою горою, і напо́внив усю землю.

36 Оце той сон, а його ро́зв'язку зараз скажемо перед царем.

37 Ти, ца́рю, цар над царя́ми, якому Небесний Бог дав царство, вла́ду й міць та славу.

38 І скрізь, де ме́шкають лю́дські сини, польова́ звірина́ та птаство небесне, Він дав їх у твою руку, та вчинив тебе пану́ючим над усіма́ ними. Ти — голова, що з золота.

39 А по тобі постане інше царство, нижче від тебе, і царство третє, інше, що з міді, яке буде панувати над усією землею.

40 А царство четверте буде си́льне, як залізо, бо залізо товче́ й розбиває все, так і воно стовче́ й розі́б'є, як залізо, що все розбиває.

41 А що ти бачив но́ги та па́льці частинно з ганча́рської глини, частинно з заліза, то це буде поді́лене царство, і в ньому бу́де трохи залізної міці, бо ти бачив залізо, змішане з глейко́ю глиною.

42 А пальці ніг частинно з заліза, а частинно з глини, то й частина царства буде си́льна, а частина буде ламли́ва.

43 А що бачив ти залізо, змішане з глейко́ю глиною, то вони змішані бу́дуть лю́дським насінням, а не будуть приляга́ти одне до о́дного, як залізо не змішується з глиною.

44 А за днів тих царів Небесний Бог поставить ца́рство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде ві́ддане іншому наро́дові. Воно потовче́ й покінчи́ть усі ті царства, а само буде стояти навіки.

45 Бо ти бачив, що з гори відірва́вся камінь сам, не руками, і пото́вк залізо, мідь, гли́ну, срі́бло та золото. Великий Бог об'явив царе́ві те, що станеться по́тім. А сон цей певний, і певна його ро́зв'язка!“

46 Тоді цар Навуходоно́сор упав на своє обличчя й поклонився Даниїлові, і наказав прино́сити йому хлі́бну жертву та лю́бі па́хощі!

47 Цар відповів Даниїлові та й сказав: „Направду, що ваш Бог — це Бог над бога́ми та Пан над царя́ми, і Він відкриває таємни́ці, коли міг ти відкрити оцю таємни́цю!“

48 Тоді цар звели́чив Даниїла, і дав йому числе́нні дару́нки, і вчинив його паном над усім вавилонським кра́єм, і великим провіднико́м над усіма вавилонськими мудреця́ми.

49 А Даниїл просив від царя, і він призна́чив над справами вавилонського кра́ю Шадра́ха, Меша́ха та Авед-Не́ґо, а Даниїл був при царсько́му дворі́.

Книга пророка Даниила

Глава 2

Даниїл

Розділ 2

1 Шел второй год царствования Навуходоносора. И однажды царю явились сновидения, которые так сильно его встревожили, что уснуть он больше не смог.

1 А за другого року Навуходоносорового царюва́ння присни́лися Навуходоносорові сни. І занепоко́ївся дух його, і сон його утік від нього.

2 Повелел он созвать магов, заклинателей, чародеев и халдеев, чтобы те истолковали ему эти сновидения. Когда они явились во дворец и предстали пред царем,

2 І сказав цар покли́кати чарівникі́в та заклиначі́в, і чаклуні́в та халде́їв, щоб розповіли́ царе́ві його сни. І вони поприхо́дили, і поставали перед царськи́м обличчям.

3 он сказал им: «Приснился мне сон, лишивший меня покоя, и я горю желанием его понять».

3 І сказав до них цар: „Снився мені сон, і занепоко́ївся дух мій, щоб пізнати той сон.“

4 Отвечали халдеи царю (по-арамейски): «Здравствовать тебе, царь, вовек! Поведай сон рабам своим, и мы дадим тебе его истолкование».

4 А халде́ї говорили царе́ві по-араме́йському: „Ца́рю, живи навіки! Розкажи перше сон своїм рабам, а ми об'явимо ро́зв'язку“.

5 Тогда царь сказал халдеям: «Вот вам мое решение: если вы не расскажете мне мой сон и не истолкуете его, то вас четвертуют, а дома ваши превратят в развалины.

5 Цар відповів та й сказав до халдеїв: „Моє слово невідкличне: якщо ви не розповісте́ мені сна та його ро́зв'язку, будете почетверто́вані, а ваші доми обе́рнуться в руїни.

6 А если вы расскажете сон и истолкуете его, то получите от меня подарки и награды, будете осыпаны почестями. Так скажите же мне, какой я видел сон и что он значит!»

6 А якщо ви розповісте́ сон та його ро́зв'язку, оде́ржите від мене да́ри й нагоро́ду та велику честь; тому об'явіть мені сон та його ро́зв'язку“.

7 На это халдеи вновь ответили: «Если бы царь соблаговолил рассказать рабам своим сон, мы бы его истолковали».

7 Вони відповіли́ вдруге та й сказали: „Цар перше розкаже сон своїм рабам, а ми об'я́вимо ро́зв'язку“.

8 «Теперь я знаю точно! — воскликнул царь. — Увидев, что мое решение неизменно, вы хотите выиграть время.

8 Цар відповів та й сказав: „Я знаю напевно, що ви хочете виграти час, бо бачите, що слово моє невідкли́чне.

9 Если не услышу от вас, какой сон мне приснился, приговор вам один. Вы сговорились лгать и изворачиваться в надежде, что дело может принять другой оборот. Расскажите мне сон, и мне станет ясно, сможете ли вы дать мне его толкование».

9 Якщо ви не розкажете мені сна, то один у вас за́дум, бо ви змовилися говорити передо мною лож та неправду, аж по́ки змі́ниться час. Тому́ розкажіть мені сон, і я пізнаю, що́ ви об'явите мені, і його ро́зв'язку“.

10 Халдеи стали возражать ему: «Нет на земле человека, который мог бы рассказать царю то, что он хочет узнать; и ни один царь или правитель, каким бы великим он ни был, никогда не требовал этого ни от магов, ни от прорицателей, ни от звездочетов.

10 Халдеї відповіли́ перед царем та й сказали: „Нема на суходо́лі люди́ни, що могла б об'явити цареву справу, бо жоден великий та панівни́й цар не питався такої речі від жодного чарівника́ й заклинача́ та халде́я.

11 Ведь то, чего требует царь, слишком сложно, и об этом ему не сможет сказать никто — разве только боги, но ведь они не обитают среди смертных».

11 А справа, про яку питається цар, тяжка́, і немає таких, що об'явили б її перед царем, окрім богі́в, що не мають своїх ме́шкань ра́зом із тілом“.

12 Ответ халдеев вывел царя из себя, и он пришел в такую ярость, что приказал истребить всех мудрецов вавилонских.

12 За це цар розгнівався, та сильно розпі́нився, і наказав вигубити всіх вавилонських мудреці́в.

13 Когда вышел указ о казни мудрецов, угроза гибели нависла над Даниилом и его товарищами, и за ними тоже послали.

13 І вийшов нака́з, і вбивали мудреці́в, і шукано Даниїла та його товариші́в, щоб повбива́ти.

14 Тогда Даниил, осторожно взвешивая каждое слово, обратился к Ариоху, начальнику царской стражи, которому велели казнить вавилонских мудрецов.

14 Того ча́су Даниїл розповів розважно та розумно Арйохові, начальникові царсько́ї сторожі, що вийшов був побива́ти вавилонських мудреці́в.

15 «Что побудило царя столь срочно издать такой указ?» — спросил Даниил царского сановника. Когда Ариох разъяснил ему, в чем дело,

15 Він заговорив та й сказав Арйохові, царсько́му владиці: „Чому́ такий жорстокий нака́з від царя?“ Тоді Арйо́х розповів Даниїлові справу.

16 Даниил пошел к царю и попросил дать ему время, чтобы истолковать царский сон.

16 І Даниїл увійшов, і просив просити від царя, щоб дав йому ча́су, і він об'явить цареві ро́зв'язку сна.

17 Затем Даниил вернулся домой и рассказал обо всем своим товарищам: Анании, Мисаилу и Азарии —

17 Тоді Даниїл пішов до свого дому, і завідо́мив про справу товариші́в своїх, Ананію, Мисаїла та Азарію,

18 и просил их молиться Богу Небесному, дабы Он явил милость Свою и открыл тайну сновидения, чтобы им не погибнуть вместе с прочими мудрецами вавилонскими.

18 щоб просили милости від Небесного Бога на цю таємни́цю, щоб не вигубили Даниїла та товариші́в його ра́зом з рештою вавилонських мудреці́в.

19 В ночном видении тайна была открыта Даниилу, и он восславил Бога Небесного

19 Тоді Даниїлові відкрита була таємни́ця в нічно́му виді́нні, і Даниїл просла́вив Небесного Бога.

20 такими словами: «Да будет благословенно Имя Божие от века до века! У Бога — мудрость и сила!

20 Даниїл заговорив та й сказав: „Нехай буде благослове́нне Боже Ім'я́ від віку й аж до віку, бо Його мудрість та сила.

21 Одни времена Он сменяет другими, одних царей свергает — других на царство ставит, наделяет мудрых мудростью и разумных — знанием.

21 І Він зміняє часи́ та по́ри року, скидає царів і настановляє царів, дає мудрість мудрим, і пізна́ння розумним.

22 Открывает Он глубины неизведанные и мысли сокровенные. Ему ведомо то, что во мраке, и свет с Ним всегда пребывает.

22 Він відкриває глибоке та сховане, знає те, що в те́мряві, а світло спочиває з Ним.

23 Благодарю и славлю Тебя, Боже отцов моих, ибо мудрость и силу Ты дал мне и ныне показал мне то, о чем мы просили: поведал нам то, что хочет знать царь».

23 Тобі, Боже батьків моїх, я дякую та сла́влю Тебе, що Ти дав мені мудрість та силу, а тепер відкри́в мені, що я від Тебе просив, — бо Ти відкрив нам справу царе́ву“.

24 Поэтому Даниил пошел к Ариоху, которому царь повелел истребить мудрецов Вавилона, и сказал ему: «Не убивай мудрецов вавилонских, веди меня к царю — я истолкую его сон».

24 Пото́му Даниїл пішов до Арйоха, якого цар призна́чив ви́губити вавилонських мудреці́в. Пішов він та й так йому сказав: „Не губи вавилонських мудреці́в! Заведи мене перед царя, — і я об'явлю́ цареві ро́зв'язку сна“.

25 Ариох немедля привел Даниила к царю и сообщил ему: «Среди пленников, переселенных тобой из Иудеи, нашел я человека, который даст тебе, царь, истолкование сна твоего».

25 Тоді Арйо́х негайно привів Даниїла перед царя, та й сказав йому так: „Знайшов я мужа з синів Юдиного вигна́ння, що об'я́вить царе́ві ро́зв'язку сна“.

26 Царь спросил Даниила, которого называли еще Бельтешаццаром: «Можешь ли ты рассказать мне, какой я видел сон, и истолковать его?»

26 Цар заговорив та й сказав Даниїлові, що йому було йме́ння Валтаса́р: „Чи ти можеш об'явити мені сон, якого я бачив, та його ро́зв'язку?“

27 Даниил дал царю такой ответ: «Тайну, о которой царь спрашивает, не могут раскрыть ему ни предсказатели, ни мудрецы, ни заклинатели, ни маги.

27 Даниїл відповів перед царем та й сказав: „Таємни́ці, про яку питається цар, не можуть об'явити цареві ані мудреці́, ані заклиначі́, ані чарівники́, ані віщуни́.

28 Но есть на небесах Бог, открывающий тайны, Он-то и показал царю Навуходоносору, что случится в конце времен. Твой сон и видения, явленные тебе на ложе твоем, были такие:

28 Але є на небеса́х Бог, що відкриває таємниці, і Він завідо́мив царя Навуходоно́сора про те, що́ бу́де в кінці днів. Твій сон та виді́ння твоєї голови на ложі твоїм — оце вони:

29 ты, о царь, размышлял на ложе своем о будущем, и Открывающий тайны показал тебе то, чему предстоит свершиться.

29 Тобі, ца́рю, прихо́дили на ложе твоє думки́ твої про те, що́ буде потім, а Той, Хто відкриває таємницю, показав тобі те, що́ буде.

30 А мне эта тайна открыта была не потому, что я мудростью превосхожу всех живущих, но чтобы объяснить царю значение увиденного, чтобы разобрался ты в сокровенных своих помышлениях.

30 А мені ця таємниця відкрита не через мудрість, що була б у мені більша від мудрости всіх живих, а тільки на те, щоб об'явити царе́ві роз́в'язку, і ти пізна́єш думки́ свого серця.

31 Видел ты, царь, во сне большое изваяние. Огромное оно было и сияло необыкновенно, возвышалось оно перед тобой, и страшно было взглянуть на него.

31 Ти, ца́рю, бачив, аж ось один великий бовва́н, — бовван цей величе́зний, а блиск його дуже си́льний; він стояв перед тобою, а ви́гляд його був страшни́й.

32 Голова у этого идола была из чистого золота, грудь и руки — серебряные, живот и бедра — медные.

32 Цей бовва́н такий: голова його — з чистого золота, груди його та раме́на його — зо срі́бла, нутро́ його та стегно́ його — з міді,

33 Голени его были железные, а стопы — частью из железа, частью из глины.

33 голі́нки його — з заліза, но́ги його — частинно з заліза, а частинно з глини.

34 На твоих глазах камень без содействия рук от горы откололся, ударил в изваяние, в ноги его, что из железа и глины, — и раздробил их.

34 Ти бачив, аж ось одірва́вся камінь сам, не через ру́ки, і вдарив бовва́на по нога́х його, що з заліза та з глини, — і розторо́щив їх.

35 И тогда распались разом железо, глина, медь, серебро и золото и стали как мякина на току летом, и подхватил их ветер и развеял, так что и следа от них не осталось, а камень, что разбил изваяние, стал великой горой и занял всю землю.

35 Того ча́су розторо́щилося, як одне, — залізо, глина, мідь, срі́бло та золото, і вони стали, немов та поло́ва з то́ку жнив, а вітер їх розві́яв, і не знайшлося по них жодного слі́ду; а камінь, що вдарив того бовва́на, став великою горою, і напо́внив усю землю.

36 Таков сон, а теперь объясним царю его значение.

36 Оце той сон, а його ро́зв'язку зараз скажемо перед царем.

37 Ты, о царь, — величайший из царей, которому Бог Небесный даровал царство, могущество, силу и славу.

37 Ти, ца́рю, цар над царя́ми, якому Небесний Бог дав царство, вла́ду й міць та славу.

38 И людей, где бы они ни жили, и зверей земных, и птиц небесных — всех Он тебе подчинил, поставил тебя властелином над всеми. Голова из золота — это ты.

38 І скрізь, де ме́шкають лю́дські сини, польова́ звірина́ та птаство небесне, Він дав їх у твою руку, та вчинив тебе пану́ючим над усіма́ ними. Ти — голова, що з золота.

39 После тебя будет другое царство, менее сильное, затем — третье царство, медное, которое будет править всей землей.

39 А по тобі постане інше царство, нижче від тебе, і царство третє, інше, що з міді, яке буде панувати над усією землею.

40 А четвертое царство будет прочным, как железо, ибо, подобно железу, которое раскалывает, разбивает и сокрушает всё, оно разобьет и сокрушит все другие царства.

40 А царство четверте буде си́льне, як залізо, бо залізо товче́ й розбиває все, так і воно стовче́ й розі́б'є, як залізо, що все розбиває.

41 Царство это окажется разделенным — ведь ты видел, что стопы и пальцы ног были наполовину из гончарной глины, наполовину из железа. Но кое-что от твердости железа в нем будет, поэтому ты и видел, что железо было смешано с глиной.

41 А що ти бачив но́ги та па́льці частинно з ганча́рської глини, частинно з заліза, то це буде поді́лене царство, і в ньому бу́де трохи залізної міці, бо ти бачив залізо, змішане з глейко́ю глиною.

42 А поскольку пальцы ног частью железные, а частью глиняные, будет это царство отчасти прочным, отчасти хрупким.

42 А пальці ніг частинно з заліза, а частинно з глини, то й частина царства буде си́льна, а частина буде ламли́ва.

43 То, что ты видел железо, смешанное с глиной, означает: в том царстве люди разных племен породнятся друг с другом, но единым народом не станут, как железо не смешивается с глиной.

43 А що бачив ти залізо, змішане з глейко́ю глиною, то вони змішані бу́дуть лю́дським насінням, а не будуть приляга́ти одне до о́дного, як залізо не змішується з глиною.

44 Но во дни тех царств Бог Небесный воздвигнет Свое царство; не сокрушит его вовеки никакая сила, и никакому другому народу оно не достанется. Царство это будет стоять вечно, сокрушив и уничтожив все прочие,

44 А за днів тих царів Небесний Бог поставить ца́рство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде ві́ддане іншому наро́дові. Воно потовче́ й покінчи́ть усі ті царства, а само буде стояти навіки.

45 как тот камень, что в сновидении твоем, отколовшись от горы без содействия рук человеческих, разбил в прах железо, медь, глину, серебро и золото. Великий Бог показал царю, что случится в будущем. Сну этому следует верить, и толкование его истинно».

45 Бо ти бачив, що з гори відірва́вся камінь сам, не руками, і пото́вк залізо, мідь, гли́ну, срі́бло та золото. Великий Бог об'явив царе́ві те, що станеться по́тім. А сон цей певний, і певна його ро́зв'язка!“

46 Тогда царь Навуходоносор простерся ниц перед Даниилом и, поклонившись ему, распорядился о жертвоприношении и благовонном курении в его честь.

46 Тоді цар Навуходоно́сор упав на своє обличчя й поклонився Даниїлові, і наказав прино́сити йому хлі́бну жертву та лю́бі па́хощі!

47 И сказал царь Даниилу: «Воистину Бог ваш — Бог богов, Повелитель царей, Открывающий тайны, коль скоро ты смог эту тайну раскрыть».

47 Цар відповів Даниїлові та й сказав: „Направду, що ваш Бог — це Бог над бога́ми та Пан над царя́ми, і Він відкриває таємни́ці, коли міг ти відкрити оцю таємни́цю!“

48 После этого царь возвысил Даниила, пожаловал ему множество ценных даров, назначил наместником всей области Вавилонской и старшим над вавилонскими мудрецами.

48 Тоді цар звели́чив Даниїла, і дав йому числе́нні дару́нки, і вчинив його паном над усім вавилонським кра́єм, і великим провіднико́м над усіма вавилонськими мудреця́ми.

49 Но по просьбе Даниила царь доверил управление Вавилонией Шадраху, Мешаху и Авед-Него, а самого Даниила оставил на службе при дворе своем.

49 А Даниїл просив від царя, і він призна́чив над справами вавилонського кра́ю Шадра́ха, Меша́ха та Авед-Не́ґо, а Даниїл був при царсько́му дворі́.

1.0x