Библия - Обещанное Восстановление

Второзаконие

Глава 31

1 Моисей, завершая свою речь, обращенную ко всему Израилю,

2 сказал: «Сто двадцать лет мне ныне, и я более не в силах ходить с вами в походы, да и ГОСПОДЬ сказал мне: „Тебе не суждено перейти за Иордан“.

3 Теперь Он Сам, ГОСПОДЬ, Бог твой, перейдет реку впереди тебя. Истребит Он все народы на твоем пути, и ты овладеешь их землей. (Что же до Иисуса Навина, то он перейдет реку впереди тебя, как и обещал ГОСПОДЬ.)

4 С народами этими так же поступит ГОСПОДЬ, как с Сихоном и Огом, царями аморейскими, и их землей, — уничтожит Он эти народы.

5 ГОСПОДЬ отдаст их вам; и вы должны поступить с ними так, как я заповедал вам.

6 Будьте тверды и мужественны! Не бойтесь их и страху не поддавайтесь, ибо Сам ГОСПОДЬ, Бог твой, будет сопровождать тебя, Израиль, — Он в помощи тебе не откажет и никогда не оставит тебя».

7 Когда глаза всего Израиля были устремлены на Моисея, он подозвал к себе Иисуса и сказал ему: «Будь тверд и мужествен! Ты должен идти с этими людьми в страну, которую ГОСПОДЬ обещал отдать им, как в том Он клятвенно заверял их отцов. И тебе надлежит разделить ее между сынами Израилевыми как их наследие.

8 Шествовать перед тобой будет ГОСПОДЬ — с тобой Он будет! В помощи тебе Он не откажет и никогда тебя не оставит. Не бойся и мужества не теряй!»

9 После того как Моисей записал этот Закон, он передал его священникам, сынам Левия, что носили ковчег Завета ГОСПОДНЕГО, им и старейшинам Израиля

10 с таким наказом: «В конце каждого седьмого года, в год прощения долгов, во время праздника Кущей,

11 когда весь Израиль соберется перед ГОСПОДОМ, Богом твоим, на том месте, которое Сам Господь изберет, надлежит читать вслух этот Закон, чтобы все израильтяне слышали его.

12 Соберите весь народ: мужчин, женщин, детей и переселенцев, что живут среди вас, — дабы, слушая читаемое, учились они благоговеть перед ГОСПОДОМ, Богом вашим, и строго исполнять всё сказанное в этом Законе.

13 Вместе с ними и дети их, которые еще не знают этого Закона, будут слушать записанное в нем и учиться благоговению перед ГОСПОДОМ, Богом вашим; и так во все дни жизни вашей в той земле, которой вы овладеете после перехода за Иордан».

14 ГОСПОДЬ сказал Моисею: «Приближается час твоей смерти. Призови Иисуса и с ним предстань предо Мной в Шатре Богоявления, где Я дам ему наставление». Когда Моисей с Иисусом пришли и стали в Шатре Богоявления,

15 ГОСПОДЬ явился им в столпе облачном, который остановился над входом в Шатер.

16 И сказал ГОСПОДЬ Моисею: «Ты скоро отойдешь к праотцам своим, а народ этот тут же совратится и начнет блудить с чужими богами, с богами тех иноплеменников, в страну которых он идет. Они оставят Меня и нарушат Мой Завет, тот Союз, который Я заключил с ними.

17 Тогда это вызовет гнев Мой на них, оставлю их, сокрою лик Свой от них. И станут они легкой добычей врагов, постигнут их многие страшные беды. Тогда возопят они: „Не потому ли обрушились на нас эти беды, что Бога нашего нет среди нас?“

18 Но в тот день — да знают они это! — Я лик Свой скрою от них за всё то зло, которое они совершили, обратившись к другим богам.

19 А теперь запишите эту песнь и научите этой песни сынов Израилевых. Они должны будут повторять ее, и она станет Моим свидетельством против них.

20 Когда приведу их в ту землю, что источает молоко и мед, в землю, которую Я клятвенно обещал отцам их, там будут есть они досыта и тучными станут, и тогда они обратятся к другим богам, служить им станут! Меня же отвергнут они, нарушат Завет Мой, Союз со Мной.

21 И когда постигнут их многие страшные беды, эта песнь — а она не будет забыта и в грядущих поколениях, научившихся петь ее, — станет против них свидетельством, подтверждением того, что все их помыслы были Мне ведомы еще до того, как Я привел их в землю, которую им клятвенно обещал».

22 В тот же день Моисей записал эту песнь и учил сынов Израилевых петь ее.

23 А Иисусу Навину ГОСПОДЬ заповедал: «Будь тверд и мужествен, тебе надлежит ввести сынов Израилевых в землю, которую Я клятвенно обещал им. Я буду с тобой».

24 Когда Моисей записал в свиток весь Закон до последней строчки,

25 он обратился к левитам, носившим ковчег Завета ГОСПОДНЕГО:

26 «Возьмите этот свиток Закона и положите его рядом с ковчегом Завета ГОСПОДА, Бога вашего. Там будет он свидетельством против вас.

27 Ибо мне хорошо известно, как мятежны и упрямы вы можете быть. Если вы при жизни моей среди вас упрямство свое выказывали ГОСПОДУ, что же будет после смерти моей?!

28 Соберите сейчас ко мне всех старейшин колен ваших и приставников, чтобы я в их присутствии сказал им слова эти — слова песни сей, а в свидетели против них призову само небо и землю,

29 потому что знаю: сразу после смерти моей вы совершите поступки постыдные и свернете с пути, которого держаться я вам заповедал. И вскоре обрушатся на вас всякие бедствия, так как вы, гневя ГОСПОДА, станете делать то, что Он злом считает».

30 В присутствии всей общины Израилевой Моисей произнес слова этой песни до конца.

Повторення Закону

Розділ 31

1 І пішов Мойсе́й, і промовляв до всього Ізраїля оці слова́,

2 та й сказав їм: „Я сьогодні віку ста й двадцяти́ літ. Не можу вже вихо́дити та вхо́дити, і Господь сказав мені: Не пере́йдеш ти цього Йорда́ну.

3 Господь, Бог твій, — Він пі́де перед тобою, Він вигубить ці народи перед тобою, і ти заволодієш ними. Ісус пере́йде перед тобою, як говорив був Господь.

4 І зробить їм Господь, як зробив був Сигонові та Оґові, аморейським царям та їхньому кра́єві, яких вигубив Він.

5 І дасть їх Господь перед вас, а ви зробите їм згідно з усією за́повіддю, що я вам наказав був.

6 Будьте сильні та відважні, не бі́йтеся, не лякайтеся перед ними, бо Господь, Бог твій, Він Той, хто ходить з тобою, — не опу́стить Він тебе й не покине тебе“.

7 І покликав Мойсей Ісуса, та й до нього сказав на оча́х усього Ізраїля: „Будь сильний та відважний, бо ти вві́йдеш з цим наро́дом до того кра́ю, якого Господь заприсягну́в їхнім батькам, щоб їм дати, і ти даси їм його на спа́док.

8 А Господь, Він Той, що пі́де перед тобою, — не опустить тебе й не покине тебе, — не бійся й не лякайся“.

9 І написав Мойсей цього Зако́на, та й дав його до священиків, Левієвих синів, що носять ковче́га Господнього заповіту, та до всіх Ізраїлевих старши́х.

10 І наказав їм Мойсей, говорячи: „У кінці́ семи літ, окре́сленого ча́су року відпу́щення, у свято Кучок,

11 коли при́йде ввесь Ізраїль з'явитися перед лицем Господа, Бога свого, у місці, яке вибере Він, будеш читати цього Зако́на перед усім Ізраїлем до їхніх ушей.

12 Збери той народ, — чоловіків, і жінок, і дітей, і прихо́дька свого, що в твоїх брамах, щоб вони чули й щоб навчалися, і боялися Господа, Бога вашого, і доде́ржували виконувати всі слова цього Зако́ну.

13 А їхні сини, що не знали, будуть чути та навчатися боятися Господа, Бога вашого, по всі дні, що ви жи́тимете на цій землі, куди ви перехо́дите Йорда́н, щоб посісти її“.

14 І сказав Господь до Мойсея: „Оце набли́зилися дні твої до смерти. Поклич Ісуса, і станьте в скинії заповіту, а Я йому накажу́“. І пішов Мойсей та Ісус, і стали в скинії заповіту.

15 І появився Господь у скинії в стовпі хмари, і став той стовп хмари біля скинійного входу.

16 І сказав Господь до Мойсея: „Ось ти спочинеш з батьками своїми, а цей наро́д устане та й буде блудодіяти з богами того чужого Кра́ю, куди він увіхо́дить, щоб бути в сере́дині його, і покине Мене, і зламає заповіта Мого, що склав був Я з ним.

17 І того дня запа́литься Мій гнів на нього, і Я покину їх, і сховаю Своє лице від них, а він буде знищений, і зна́йдуть його числе́нні нещастя та у́тиски. І скаже він того дня: „Хіба не через те, що нема в мене мого Бога, знайшли мене ці нещастя?“

18 А Я того дня конче сховаю лице Своє через усе те зло, що зробив він, бо зверну́вся до інших богів.

19 А тепер запишіть собі оцю пісню, і навчи її Ізраїлевих синів. Вклади її в їхні уста, щоб була мені ця пісня за свідка на Ізраїлевих синів.

20 Коли Я введу́ його до тієї землі, яку присягнув його батька́м, що тече молоком та медом, і він буде їсти й наси́титься, і потовстіє, і звернеться до інших богів, і будуть служити їм, а Мене кинуть з обра́зою, і зламає він заповіта Мого,

21 то станеться, коли зна́йдуть його численні нещастя та утиски, що пісня ця стане проти нього за свідка, бо вона не забу́деться з уст насіння його. Бо Я знаю наставлення серця його, що він чинить сьогодні, перше ніж введу його до того кра́ю, що Я присягнув“.

22 І написав Мойсей ту пісню того дня, і навчив її Ізраїлевих синів.

23 І наказав він Ісусові, Нави́новому синові, та й сказав: „Будь сильний та відважний, бо ти впрова́диш Ізраїлевих синів до того кра́ю, що Я присягнув їм, а Я буду з тобою“.

24 І сталося, як Мойсей скінчи́в писати слова цього Зако́ну до книги аж до кінця їх,

25 то Мойсей наказав Леви́там, що носять ковче́га Господнього заповіту, говорячи:

26 „Візьміть книгу цього Зако́ну, і покладіть її збоку ковче́га заповіту Господа, Бога вашого, і вона буде там на тебе за свідка.

27 Бо я знаю неслухня́ність твою та тверду́ твою шию. Бо ще сьогодні, коли я живу з вами, ви були́ неслухня́ні Господе́ві, а тим більш будете по смерті моїй!

28 Зберіть до мене всіх старши́х ваших племе́н та урядників ваших, а я буду промовляти до їхніх ушей ці слова́, і покличу небо й землю на сві́дчення проти них.

29 Бо я знаю, що по смерті моїй, псуючися, зіпсуєтеся ви, і відхилитесь з тієї дороги, яку я наказав вам, і в кінці днів спітка́є вас нещастя, коли будете робити зло в Господніх оча́х, щоб гніви́ти Його чином своїх рук“.

30 І промовляв Мойсей до ушей всієї Ізраїлевої громади слова́ оцієї пісні аж до закінчення їх:

Второзаконие Глава 31	Повторення Закону Розділ 31
1 Моисей, завершая свою речь, обращенную ко всему Израилю,	1 І пішов Мойсе́й, і промовляв до всього Ізраїля оці слова́,
2 сказал: «Сто двадцать лет мне ныне, и я более не в силах ходить с вами в походы, да и ГОСПОДЬ сказал мне: „Тебе не суждено перейти за Иордан“.	2 та й сказав їм: „Я сьогодні віку ста й двадцяти́ літ. Не можу вже вихо́дити та вхо́дити, і Господь сказав мені: Не пере́йдеш ти цього Йорда́ну.
3 Теперь Он Сам, ГОСПОДЬ, Бог твой, перейдет реку впереди тебя. Истребит Он все народы на твоем пути, и ты овладеешь их землей. (Что же до Иисуса Навина, то он перейдет реку впереди тебя, как и обещал ГОСПОДЬ.)	3 Господь, Бог твій, — Він пі́де перед тобою, Він вигубить ці народи перед тобою, і ти заволодієш ними. Ісус пере́йде перед тобою, як говорив був Господь.
4 С народами этими так же поступит ГОСПОДЬ, как с Сихоном и Огом, царями аморейскими, и их землей, — уничтожит Он эти народы.	4 І зробить їм Господь, як зробив був Сигонові та Оґові, аморейським царям та їхньому кра́єві, яких вигубив Він.
5 ГОСПОДЬ отдаст их вам; и вы должны поступить с ними так, как я заповедал вам.	5 І дасть їх Господь перед вас, а ви зробите їм згідно з усією за́повіддю, що я вам наказав був.
6 Будьте тверды и мужественны! Не бойтесь их и страху не поддавайтесь, ибо Сам ГОСПОДЬ, Бог твой, будет сопровождать тебя, Израиль, — Он в помощи тебе не откажет и никогда не оставит тебя».	6 Будьте сильні та відважні, не бі́йтеся, не лякайтеся перед ними, бо Господь, Бог твій, Він Той, хто ходить з тобою, — не опу́стить Він тебе й не покине тебе“.
7 Когда глаза всего Израиля были устремлены на Моисея, он подозвал к себе Иисуса и сказал ему: «Будь тверд и мужествен! Ты должен идти с этими людьми в страну, которую ГОСПОДЬ обещал отдать им, как в том Он клятвенно заверял их отцов. И тебе надлежит разделить ее между сынами Израилевыми как их наследие.	7 І покликав Мойсей Ісуса, та й до нього сказав на оча́х усього Ізраїля: „Будь сильний та відважний, бо ти вві́йдеш з цим наро́дом до того кра́ю, якого Господь заприсягну́в їхнім батькам, щоб їм дати, і ти даси їм його на спа́док.
8 Шествовать перед тобой будет ГОСПОДЬ — с тобой Он будет! В помощи тебе Он не откажет и никогда тебя не оставит. Не бойся и мужества не теряй!»	8 А Господь, Він Той, що пі́де перед тобою, — не опустить тебе й не покине тебе, — не бійся й не лякайся“.
9 После того как Моисей записал этот Закон, он передал его священникам, сынам Левия, что носили ковчег Завета ГОСПОДНЕГО, им и старейшинам Израиля	9 І написав Мойсей цього Зако́на, та й дав його до священиків, Левієвих синів, що носять ковче́га Господнього заповіту, та до всіх Ізраїлевих старши́х.
10 с таким наказом: «В конце каждого седьмого года, в год прощения долгов, во время праздника Кущей,	10 І наказав їм Мойсей, говорячи: „У кінці́ семи літ, окре́сленого ча́су року відпу́щення, у свято Кучок,
11 когда весь Израиль соберется перед ГОСПОДОМ, Богом твоим, на том месте, которое Сам Господь изберет, надлежит читать вслух этот Закон, чтобы все израильтяне слышали его.	11 коли при́йде ввесь Ізраїль з'явитися перед лицем Господа, Бога свого, у місці, яке вибере Він, будеш читати цього Зако́на перед усім Ізраїлем до їхніх ушей.
12 Соберите весь народ: мужчин, женщин, детей и переселенцев, что живут среди вас, — дабы, слушая читаемое, учились они благоговеть перед ГОСПОДОМ, Богом вашим, и строго исполнять всё сказанное в этом Законе.	12 Збери той народ, — чоловіків, і жінок, і дітей, і прихо́дька свого, що в твоїх брамах, щоб вони чули й щоб навчалися, і боялися Господа, Бога вашого, і доде́ржували виконувати всі слова цього Зако́ну.
13 Вместе с ними и дети их, которые еще не знают этого Закона, будут слушать записанное в нем и учиться благоговению перед ГОСПОДОМ, Богом вашим; и так во все дни жизни вашей в той земле, которой вы овладеете после перехода за Иордан».	13 А їхні сини, що не знали, будуть чути та навчатися боятися Господа, Бога вашого, по всі дні, що ви жи́тимете на цій землі, куди ви перехо́дите Йорда́н, щоб посісти її“.
14 ГОСПОДЬ сказал Моисею: «Приближается час твоей смерти. Призови Иисуса и с ним предстань предо Мной в Шатре Богоявления, где Я дам ему наставление». Когда Моисей с Иисусом пришли и стали в Шатре Богоявления,	14 І сказав Господь до Мойсея: „Оце набли́зилися дні твої до смерти. Поклич Ісуса, і станьте в скинії заповіту, а Я йому накажу́“. І пішов Мойсей та Ісус, і стали в скинії заповіту.
15 ГОСПОДЬ явился им в столпе облачном, который остановился над входом в Шатер.	15 І появився Господь у скинії в стовпі хмари, і став той стовп хмари біля скинійного входу.
16 И сказал ГОСПОДЬ Моисею: «Ты скоро отойдешь к праотцам своим, а народ этот тут же совратится и начнет блудить с чужими богами, с богами тех иноплеменников, в страну которых он идет. Они оставят Меня и нарушат Мой Завет, тот Союз, который Я заключил с ними.	16 І сказав Господь до Мойсея: „Ось ти спочинеш з батьками своїми, а цей наро́д устане та й буде блудодіяти з богами того чужого Кра́ю, куди він увіхо́дить, щоб бути в сере́дині його, і покине Мене, і зламає заповіта Мого, що склав був Я з ним.
17 Тогда это вызовет гнев Мой на них, оставлю их, сокрою лик Свой от них. И станут они легкой добычей врагов, постигнут их многие страшные беды. Тогда возопят они: „Не потому ли обрушились на нас эти беды, что Бога нашего нет среди нас?“	17 І того дня запа́литься Мій гнів на нього, і Я покину їх, і сховаю Своє лице від них, а він буде знищений, і зна́йдуть його числе́нні нещастя та у́тиски. І скаже він того дня: „Хіба не через те, що нема в мене мого Бога, знайшли мене ці нещастя?“
18 Но в тот день — да знают они это! — Я лик Свой скрою от них за всё то зло, которое они совершили, обратившись к другим богам.	18 А Я того дня конче сховаю лице Своє через усе те зло, що зробив він, бо зверну́вся до інших богів.
19 А теперь запишите эту песнь и научите этой песни сынов Израилевых. Они должны будут повторять ее, и она станет Моим свидетельством против них.	19 А тепер запишіть собі оцю пісню, і навчи її Ізраїлевих синів. Вклади її в їхні уста, щоб була мені ця пісня за свідка на Ізраїлевих синів.
20 Когда приведу их в ту землю, что источает молоко и мед, в землю, которую Я клятвенно обещал отцам их, там будут есть они досыта и тучными станут, и тогда они обратятся к другим богам, служить им станут! Меня же отвергнут они, нарушат Завет Мой, Союз со Мной.	20 Коли Я введу́ його до тієї землі, яку присягнув його батька́м, що тече молоком та медом, і він буде їсти й наси́титься, і потовстіє, і звернеться до інших богів, і будуть служити їм, а Мене кинуть з обра́зою, і зламає він заповіта Мого,
21 И когда постигнут их многие страшные беды, эта песнь — а она не будет забыта и в грядущих поколениях, научившихся петь ее, — станет против них свидетельством, подтверждением того, что все их помыслы были Мне ведомы еще до того, как Я привел их в землю, которую им клятвенно обещал».	21 то станеться, коли зна́йдуть його численні нещастя та утиски, що пісня ця стане проти нього за свідка, бо вона не забу́деться з уст насіння його. Бо Я знаю наставлення серця його, що він чинить сьогодні, перше ніж введу його до того кра́ю, що Я присягнув“.
22 В тот же день Моисей записал эту песнь и учил сынов Израилевых петь ее.	22 І написав Мойсей ту пісню того дня, і навчив її Ізраїлевих синів.
23 А Иисусу Навину ГОСПОДЬ заповедал: «Будь тверд и мужествен, тебе надлежит ввести сынов Израилевых в землю, которую Я клятвенно обещал им. Я буду с тобой».	23 І наказав він Ісусові, Нави́новому синові, та й сказав: „Будь сильний та відважний, бо ти впрова́диш Ізраїлевих синів до того кра́ю, що Я присягнув їм, а Я буду з тобою“.
24 Когда Моисей записал в свиток весь Закон до последней строчки,	24 І сталося, як Мойсей скінчи́в писати слова цього Зако́ну до книги аж до кінця їх,
25 он обратился к левитам, носившим ковчег Завета ГОСПОДНЕГО:	25 то Мойсей наказав Леви́там, що носять ковче́га Господнього заповіту, говорячи:
26 «Возьмите этот свиток Закона и положите его рядом с ковчегом Завета ГОСПОДА, Бога вашего. Там будет он свидетельством против вас.	26 „Візьміть книгу цього Зако́ну, і покладіть її збоку ковче́га заповіту Господа, Бога вашого, і вона буде там на тебе за свідка.
27 Ибо мне хорошо известно, как мятежны и упрямы вы можете быть. Если вы при жизни моей среди вас упрямство свое выказывали ГОСПОДУ, что же будет после смерти моей?!	27 Бо я знаю неслухня́ність твою та тверду́ твою шию. Бо ще сьогодні, коли я живу з вами, ви були́ неслухня́ні Господе́ві, а тим більш будете по смерті моїй!
28 Соберите сейчас ко мне всех старейшин колен ваших и приставников, чтобы я в их присутствии сказал им слова эти — слова песни сей, а в свидетели против них призову само небо и землю,	28 Зберіть до мене всіх старши́х ваших племе́н та урядників ваших, а я буду промовляти до їхніх ушей ці слова́, і покличу небо й землю на сві́дчення проти них.
29 потому что знаю: сразу после смерти моей вы совершите поступки постыдные и свернете с пути, которого держаться я вам заповедал. И вскоре обрушатся на вас всякие бедствия, так как вы, гневя ГОСПОДА, станете делать то, что Он злом считает».	29 Бо я знаю, що по смерті моїй, псуючися, зіпсуєтеся ви, і відхилитесь з тієї дороги, яку я наказав вам, і в кінці днів спітка́є вас нещастя, коли будете робити зло в Господніх оча́х, щоб гніви́ти Його чином своїх рук“.
30 В присутствии всей общины Израилевой Моисей произнес слова этой песни до конца.	30 І промовляв Мойсей до ушей всієї Ізраїлевої громади слова́ оцієї пісні аж до закінчення їх:

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Второзаконие

Глава 31

Повторення Закону

Розділ 31

Второзаконие

Глава 31

Повторення Закону

Розділ 31

Ветхий завет

Новый завет

Второзаконие

Глава 31

Повторення Закону

Розділ 31

Второзаконие

Глава 31

Повторення Закону

Розділ 31

Ветхий
завет

Новый
завет