Библия - Обещанное Восстановление

Бытие

Глава 38

1 В то самое время Иуда, отделившись от своих братьев, поселился по соседству с одним адулламитом, которого звали Хира.

2 Там Иуда приметил девушку, ханаанеянку, отца которой звали Шуа. Он взял ее в жены и стал жить с ней,

3 она зачала и родила ему сына, которого он назвал Эром.

4 И снова она зачала, и родила еще одного сына, и дала ему имя Онан.

5 Кроме этих двух родила она и третьего сына и назвала его Шелой. (Иуда был в Кезиве, когда она родила этого ребенка.)

6 Иуда нашел жену первенцу своему Эру, ее звали Фамарь.

7 В глазах ГОСПОДА этот старший сын Иуды, Эр, был человеком нечестивым, и ГОСПОДЬ лишил его жизни.

8 И сказал Иуда Онану: «Возьми себе в жены овдовевшую жену брата и исполни свой долг деверя, чтобы у покойного брата твоего были потомки».

9 Онан знал, что ребенок, рожденный Фамарью, не будет считаться его наследником, поэтому всякий раз, ложась с ней, изливал семя на землю, чтобы оставить брата своего без потомства.

10 То, что он делал, было злом в глазах ГОСПОДА — Он и его лишил жизни.

11 Тогда Иуда сказал снохе своей Фамари: «Живи вдовой в доме отца своего, пока подрастет Шела, мой младший сын», — ибо он боялся, как бы и тот не умер подобно его братьям. И Фамари пришлось вернуться в дом своего отца и ждать исполнения обещания.

12 Прошло много времени, и умерла дочь Шуа, жена Иуды. Как только кончились дни плача, Иуда и его друг, адулламит Хира, пошли в Тимну на стрижку своих овец.

13 Когда Фамарь услышала о том, что ее свекор пошел в Тимну стричь овец,

14 она сняла свои вдовьи одежды, закуталась в покрывало и села у ворот города Энаима, что лежит на пути в Тимну. (Она решилась на это, ибо видела, что, хотя Шела уже повзрослел, ее не собирались брать ему в жены.)

15 Когда Иуда увидел Фамарь, он принял ее за продажную женщину, так как она закрыла свое лицо.

16 Он свернул с дороги, подошел к ней и, не подозревая, что это его невестка, предложил ей: «Я пересплю с тобой?» «Что ты дашь мне за это?» — спросила она.

17 «Я пошлю тебе козленка из стада», — ответил Иуда. «Хорошо, — согласилась Фамарь, — только оставь залог, пока не прислал козленка!»

18 «Какой же залог дать тебе?» — спросил он. «Твою печать и шнурок ее, а также посох, что у тебя в руке», — ответила она. Он дал их ей, переспал с нею, и она зачала от него.

19 Возвратившись домой, Фамарь сняла с себя покрывало и снова надела свои вдовьи одежды.

20 Иуда послал козленка через своего друга-адулламита, чтобы забрать залог у той женщины, но друг Иуды не нашел ее.

21 И спрашивал он местных жителей: «Где жрица, что сидела при дороге в Энаиме?», а те отвечали ему: «Не было здесь никакой жрицы».

22 Вернулся он к Иуде и сказал: «Не нашел я ее, да и жители того места мне сказали, что там и не было никакой жрицы».

23 «Пусть мои вещи останутся у нее, — сказал Иуда, — иначе презирать нас станут. Я ведь действительно посылал ей козленка, да ты не нашел ее».

24 Месяца три спустя Иуде донесли: «Твоя сноха Фамарь живет распутно, и вот уже беременна из-за распутства своего». «Выведите ее из селения и сожгите!» — закричал Иуда.

25 Когда же пришли за ней, она попросила передать своему свекру: «Я беременна от того, кому принадлежат эти вещи. Посмотри, не узнаешь ли ты, чья эта печать, чей шнурок и чей посох?»

26 Иуда узнал их и сказал: «Она вправе обвинять меня: я не исполнил своего обещания, не отдал ее в жены сыну своему Шеле». На том и закончилось сожительство Иуды с ней.

27 Пришло время ей рожать, и оказалось, что у нее близнецы.

28 Во время родов высунулась рука одного из младенцев, и повивальная бабка повязала на нее алую нить и сказала: «Этот вышел первым».

29 Но он тут же втянул свою руку назад, и его брат первым появился на свет. «Как же ты прорвался?» — удивилась повивальная бабка и назвала его Парец.

30 Затем родился его брат, тот, у которого на руке была алая нить. Его назвали Зарах.

Буття

Розділ 38

1 Сталося того ча́су, і відійшов Юда від братів своїх, і розташувався аж до одного адулламітянина, а ймення йому Хіра.

2 І побачив там Юда дочку одного ханаанеянина, а ім'я йому Шуа, і взяв її, і з нею зійшовся.

3 І завагітніла вона, і породила сина, а він назвав ім'я йому: Ер.

4 І завагітніла вона ще, і породила сина, і назвала ім'я йому: Она́н.

5 І ще знову, і породила сина, і назвала ім'я йому: Шела. А батько був у Кезиві, як вона породила його.

6 І взяв Юда жінку для Ера, свого перворідного, а ім'я їй: Тамара.

7 І був Ер, Юдин перворідний, злий в очах Господа, — і Господь його вбив.

8 І сказав Юда до Онана: „Увійди до жінки брата свого, і одружися з нею, — і встанови насіння для брата свого“.

9 А Онан знав, що не його буде насіння те. І сталося, коли він сходився з жінкою брата свого, то марнував насіння на землю, аби не дати його своєму братові.

10 І було зле в очах Господа те, що він чинив, і вбив Він також його.

11 І сказав Юда до Тамари, невістки своєї: „Сиди вдовою в домі батька свого, аж поки не виросте Шела, син мій“. Бо він був подумав: „Аби не вмер також він, як брати його“. І пішла Тамара, та й осілася в домі батька свого.

12 І минуло багато днів, і вмерла Шуїна дочка, Юдина жінка. А коли Юда був утішений, то пішов до Тімни, до стрижіїв отари своєї, він і Хіра, товариш його адулламітянин.

13 А Тамарі розповіли, кажучи: „Ось тесть твій іде до Тімни стригти отару свою“.

14 І зняла вона з себе одежу вді́вства свого, і покрилася покрива́лом, і закрилася. І сіла вона при брамі Енаїм, що по дорозі до Тімни. Бо знала вона, що виріс Шела, а вона не віддана йому за жінку.

15 І побачив її Юда, і прийняв її за блудни́цю, бо закрила вона обличчя своє.

16 І він збочив до неї на дорогу й сказав: „А ну но я ввійду до тебе!“ Бо він не знав, що вона невістка його. А вона відказала: „Що́ даси мені, коли при́йдеш до мене?“

17 А він відказав: „Я пошлю козлятко з отари“. І сказала вона: „Якщо даси заста́ву, аж поки пришлеш“.

18 А він відказав: „Яка та застава, що дам я тобі?“ Та сказала: „Печатка твоя, і шнурок твій, і палиця твоя, що в руці твоїй“. І він дав їй, і зійшовся з нею, а вона завагітніла від нього.

19 І встала вона та й пішла, і зняла покрива́ло своє з себе, і зодягнула одежу вдівства свого.

20 А Юда послав козлятко через при́ятеля свого адулламітянина, щоб узяти заставу з руки тієї жінки. Та він не знайшов її.

21 І запитав він людей її місця, говорячи: „Де та блудни́ця, що була в Енаїм при дорозі?“ Вони відказали: „Не була тут блудни́ця“.

22 І вернувся він до Юди й сказав: „Не знайшов я її, а також люди місця того говорили: Не була тут блудни́ця“.

23 І сказав Юда: „Нехай візьме собі ту заставу, щоб ми не стали на ганьбу. Ось я послав був те козлятко, та її не знайшов ти“.

24 І сталося так десь по трьох місяцях, і розповіджено Юді, говорячи: „Упала в блуд Тамара, твоя невістка, і ось завагітніла вона через блуд“. А Юда сказав: „Виведіть її, — і нехай буде спа́лена“.

25 Коли її вивели, то послала вона до тестя свого, говорячи: „Я завагітніла від чоловіка, що це належить йому“. І сказала: „Пізнай но, чия то печатка, і шнури, і ця палиця?“

26 І пізнав Юда й сказав: „Вона стала справедливіша від мене, бо я не дав її Шелі, синові своєму“. І вже більше не знав він її.

27 І сталося в часі, як родила вона, — а ось близнята в утробі її.

28 І сталося, як родила вона, показалася рука одного; і взяла баба-сповитуха, і пов'язала на руку йому нитку червону, говорячи: „Цей вийшов найперше“.

29 І сталося, що він втягнув свою руку, а ось вийшов його брат. І сказала вона: „На́що ти роздер для себе перепо́ну?“ І назвала ім'я йому Перец.

30 А потім вийшов брат його, що на руці його була нитка червона. І вона назвала ім'я йому: Зе́рах.

Бытие Глава 38	Буття Розділ 38
1 В то самое время Иуда, отделившись от своих братьев, поселился по соседству с одним адулламитом, которого звали Хира.	1 Сталося того ча́су, і відійшов Юда від братів своїх, і розташувався аж до одного адулламітянина, а ймення йому Хіра.
2 Там Иуда приметил девушку, ханаанеянку, отца которой звали Шуа. Он взял ее в жены и стал жить с ней,	2 І побачив там Юда дочку одного ханаанеянина, а ім'я йому Шуа, і взяв її, і з нею зійшовся.
3 она зачала и родила ему сына, которого он назвал Эром.	3 І завагітніла вона, і породила сина, а він назвав ім'я йому: Ер.
4 И снова она зачала, и родила еще одного сына, и дала ему имя Онан.	4 І завагітніла вона ще, і породила сина, і назвала ім'я йому: Она́н.
5 Кроме этих двух родила она и третьего сына и назвала его Шелой. (Иуда был в Кезиве, когда она родила этого ребенка.)	5 І ще знову, і породила сина, і назвала ім'я йому: Шела. А батько був у Кезиві, як вона породила його.
6 Иуда нашел жену первенцу своему Эру, ее звали Фамарь.	6 І взяв Юда жінку для Ера, свого перворідного, а ім'я їй: Тамара.
7 В глазах ГОСПОДА этот старший сын Иуды, Эр, был человеком нечестивым, и ГОСПОДЬ лишил его жизни.	7 І був Ер, Юдин перворідний, злий в очах Господа, — і Господь його вбив.
8 И сказал Иуда Онану: «Возьми себе в жены овдовевшую жену брата и исполни свой долг деверя, чтобы у покойного брата твоего были потомки».	8 І сказав Юда до Онана: „Увійди до жінки брата свого, і одружися з нею, — і встанови насіння для брата свого“.
9 Онан знал, что ребенок, рожденный Фамарью, не будет считаться его наследником, поэтому всякий раз, ложась с ней, изливал семя на землю, чтобы оставить брата своего без потомства.	9 А Онан знав, що не його буде насіння те. І сталося, коли він сходився з жінкою брата свого, то марнував насіння на землю, аби не дати його своєму братові.
10 То, что он делал, было злом в глазах ГОСПОДА — Он и его лишил жизни.	10 І було зле в очах Господа те, що він чинив, і вбив Він також його.
11 Тогда Иуда сказал снохе своей Фамари: «Живи вдовой в доме отца своего, пока подрастет Шела, мой младший сын», — ибо он боялся, как бы и тот не умер подобно его братьям. И Фамари пришлось вернуться в дом своего отца и ждать исполнения обещания.	11 І сказав Юда до Тамари, невістки своєї: „Сиди вдовою в домі батька свого, аж поки не виросте Шела, син мій“. Бо він був подумав: „Аби не вмер також він, як брати його“. І пішла Тамара, та й осілася в домі батька свого.
12 Прошло много времени, и умерла дочь Шуа, жена Иуды. Как только кончились дни плача, Иуда и его друг, адулламит Хира, пошли в Тимну на стрижку своих овец.	12 І минуло багато днів, і вмерла Шуїна дочка, Юдина жінка. А коли Юда був утішений, то пішов до Тімни, до стрижіїв отари своєї, він і Хіра, товариш його адулламітянин.
13 Когда Фамарь услышала о том, что ее свекор пошел в Тимну стричь овец,	13 А Тамарі розповіли, кажучи: „Ось тесть твій іде до Тімни стригти отару свою“.
14 она сняла свои вдовьи одежды, закуталась в покрывало и села у ворот города Энаима, что лежит на пути в Тимну. (Она решилась на это, ибо видела, что, хотя Шела уже повзрослел, ее не собирались брать ему в жены.)	14 І зняла вона з себе одежу вді́вства свого, і покрилася покрива́лом, і закрилася. І сіла вона при брамі Енаїм, що по дорозі до Тімни. Бо знала вона, що виріс Шела, а вона не віддана йому за жінку.
15 Когда Иуда увидел Фамарь, он принял ее за продажную женщину, так как она закрыла свое лицо.	15 І побачив її Юда, і прийняв її за блудни́цю, бо закрила вона обличчя своє.
16 Он свернул с дороги, подошел к ней и, не подозревая, что это его невестка, предложил ей: «Я пересплю с тобой?» «Что ты дашь мне за это?» — спросила она.	16 І він збочив до неї на дорогу й сказав: „А ну но я ввійду до тебе!“ Бо він не знав, що вона невістка його. А вона відказала: „Що́ даси мені, коли при́йдеш до мене?“
17 «Я пошлю тебе козленка из стада», — ответил Иуда. «Хорошо, — согласилась Фамарь, — только оставь залог, пока не прислал козленка!»	17 А він відказав: „Я пошлю козлятко з отари“. І сказала вона: „Якщо даси заста́ву, аж поки пришлеш“.
18 «Какой же залог дать тебе?» — спросил он. «Твою печать и шнурок ее, а также посох, что у тебя в руке», — ответила она. Он дал их ей, переспал с нею, и она зачала от него.	18 А він відказав: „Яка та застава, що дам я тобі?“ Та сказала: „Печатка твоя, і шнурок твій, і палиця твоя, що в руці твоїй“. І він дав їй, і зійшовся з нею, а вона завагітніла від нього.
19 Возвратившись домой, Фамарь сняла с себя покрывало и снова надела свои вдовьи одежды.	19 І встала вона та й пішла, і зняла покрива́ло своє з себе, і зодягнула одежу вдівства свого.
20 Иуда послал козленка через своего друга-адулламита, чтобы забрать залог у той женщины, но друг Иуды не нашел ее.	20 А Юда послав козлятко через при́ятеля свого адулламітянина, щоб узяти заставу з руки тієї жінки. Та він не знайшов її.
21 И спрашивал он местных жителей: «Где жрица, что сидела при дороге в Энаиме?», а те отвечали ему: «Не было здесь никакой жрицы».	21 І запитав він людей її місця, говорячи: „Де та блудни́ця, що була в Енаїм при дорозі?“ Вони відказали: „Не була тут блудни́ця“.
22 Вернулся он к Иуде и сказал: «Не нашел я ее, да и жители того места мне сказали, что там и не было никакой жрицы».	22 І вернувся він до Юди й сказав: „Не знайшов я її, а також люди місця того говорили: Не була тут блудни́ця“.
23 «Пусть мои вещи останутся у нее, — сказал Иуда, — иначе презирать нас станут. Я ведь действительно посылал ей козленка, да ты не нашел ее».	23 І сказав Юда: „Нехай візьме собі ту заставу, щоб ми не стали на ганьбу. Ось я послав був те козлятко, та її не знайшов ти“.
24 Месяца три спустя Иуде донесли: «Твоя сноха Фамарь живет распутно, и вот уже беременна из-за распутства своего». «Выведите ее из селения и сожгите!» — закричал Иуда.	24 І сталося так десь по трьох місяцях, і розповіджено Юді, говорячи: „Упала в блуд Тамара, твоя невістка, і ось завагітніла вона через блуд“. А Юда сказав: „Виведіть її, — і нехай буде спа́лена“.
25 Когда же пришли за ней, она попросила передать своему свекру: «Я беременна от того, кому принадлежат эти вещи. Посмотри, не узнаешь ли ты, чья эта печать, чей шнурок и чей посох?»	25 Коли її вивели, то послала вона до тестя свого, говорячи: „Я завагітніла від чоловіка, що це належить йому“. І сказала: „Пізнай но, чия то печатка, і шнури, і ця палиця?“
26 Иуда узнал их и сказал: «Она вправе обвинять меня: я не исполнил своего обещания, не отдал ее в жены сыну своему Шеле». На том и закончилось сожительство Иуды с ней.	26 І пізнав Юда й сказав: „Вона стала справедливіша від мене, бо я не дав її Шелі, синові своєму“. І вже більше не знав він її.
27 Пришло время ей рожать, и оказалось, что у нее близнецы.	27 І сталося в часі, як родила вона, — а ось близнята в утробі її.
28 Во время родов высунулась рука одного из младенцев, и повивальная бабка повязала на нее алую нить и сказала: «Этот вышел первым».	28 І сталося, як родила вона, показалася рука одного; і взяла баба-сповитуха, і пов'язала на руку йому нитку червону, говорячи: „Цей вийшов найперше“.
29 Но он тут же втянул свою руку назад, и его брат первым появился на свет. «Как же ты прорвался?» — удивилась повивальная бабка и назвала его Парец.	29 І сталося, що він втягнув свою руку, а ось вийшов його брат. І сказала вона: „На́що ти роздер для себе перепо́ну?“ І назвала ім'я йому Перец.
30 Затем родился его брат, тот, у которого на руке была алая нить. Его назвали Зарах.	30 А потім вийшов брат його, що на руці його була нитка червона. І вона назвала ім'я йому: Зе́рах.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Бытие

Глава 38

Буття

Розділ 38

Бытие

Глава 38

Буття

Розділ 38

Ветхий завет

Новый завет

Бытие

Глава 38

Буття

Розділ 38

Бытие

Глава 38

Буття

Розділ 38

Ветхий
завет

Новый
завет