Библия - Обещанное Восстановление

Бытие

Глава 22

1 После этих событий подверг Бог Авраама испытанию. «Авраам!» — позвал его Бог. «Да, Господи!» — ответил тот.

2 И Бог сказал: «Возьми своего сына, единственного своего, любимого тобой, Исаака, и иди с ним в землю Мориа. Принеси его там в жертву всесожжения на горе, которую Я укажу тебе».

3 Рано утром Авраам собрался в путь, оседлал осла своего, взял с собою двух своих слуг и Исаака, сына своего, и, нарубив для всесожжения дров, направился к месту, о котором говорил ему Бог.

4 На третий день пути Авраам увидел вдали это место.

5 «Останьтесь здесь, присмотрите за ослом, — сказал Авраам слугам своим, — а мы с сыном пройдем дальше, поклонимся Богу и вернемся к вам».

6 Взял Авраам дрова для всесожжения и положил их на плечи сына своего Исаака, а сам понес огонь и нож. И когда шли они вдвоем,

7 Исаак заговорил с Авраамом, отцом своим. «Отец!» — промолвил он. «Что, сын мой?» — отозвался Авраам. И тот спросил: «Есть у нас огонь и дрова, но где же агнец для всесожжения?»

8 «Сын мой! — сказал Авраам. — Бог уготовит Себе агнца для всесожжения». И шли они дальше вдвоем.

9 А когда они пришли на то место, которое указал ему Бог, Авраам поставил там жертвенник и разложил на нем дрова. Завершив приготовления, он связал Исаака, сына своего, и положил его на жертвенник, поверх дров.

10 Авраам уже взялся за нож, чтобы убить сына своего,

11 но в тот же миг ангел ГОСПОДЕНЬ воззвал к нему с неба: «Авраам! Авраам!» «Да», — откликнулся он.

12 «Не поднимай руки на юношу, — прозвучало повеление свыше, — не делай ему ничего худого! Теперь Я знаю, что почитаешь ты Бога: ради Меня не отказался ты пожертвовать сыном своим, своим единственным».

13 Оглянувшись, Авраам увидел позади себя барана, запутавшегося в зарослях рогами. Пошел Авраам, взял барана и принес его во всесожжение вместо сына своего.

14 Назвал он тогда то место «Яхве-Ирэ», ГОСПОДЬ предуготовит. Потому и по сей день говорят: «На горе ГОСПОДНЕЙ будет уготовано».

15 Ангел ГОСПОДЕНЬ вновь воззвал к Аврааму с неба:

16 «Вот что говорит ГОСПОДЬ: „Ты выдержал это испытание и не отказался отдать сына своего, своего единственного, а поэтому Я Самим Собою клянусь,

17 что щедро благословлю тебя и сделаю потомство твое многочисленным — как звезды на небе, как песок на морском берегу. Будут овладевать твои потомки твердынями врагов своих.

18 Потомство твое будет благословением для всех народов земли — и всё это потому, что послушался ты Меня“».

19 Авраам пришел к своим слугам и вместе с ними вернулся в Беэр-Шеву и долго жил там.

20 Вскоре после этого Авраам услышал, что Милька, жена его брата Нахора, тоже родила Нахору сыновей:

21 Уца — тот был первенец, и Буза, следующего за ним, и Кемуэля (отца Арама),

22 и Кеседа, Хазо, Пильдаша, Идлафа и Бетуэля

23 (Бетуэль был отцом Ревекки). Этих восьмерых детей родила Милька Нахору, брату Авраама.

24 Была у Нахора и наложница по имени Реума, она тоже родила ему детей: Теваха, Гахама, Тахаша и Мааху.

Буття

Розділ 22

1 І сталось після цих випадків, що Бог випробо́вував Авраама. І сказав Він до нього: „Аврааме!“ А той відказав: „Ось я!“

2 І промовив Господь: „Візьми свого сина, свого одинака́, що його полюбив ти, Ісака, та й піди собі до краю Морія, і принеси там його в цілопа́лення на одній із тих гір, що про неї скажу́ тобі“.

3 І встав Авраам рано вранці, і свого осла осідлав; і взяв із собою двох слуг та Ісака, сина свого, і для цілопалення дров нарубав. І встав, і пішов він до місця, що про нього сказав йому Бог.

4 А третього дня Авраам звів очі свої, та й побачив те місце здалека.

5 І сказав Авраам своїм слугам: „Сідайте собі тут з ослом, а я й хлопець пі́дем аж туди, і покло́нимося, і повернемося до вас“.

6 І взяв Авраам дро́ва для цілопа́лення, і поклав на Ісака, сина свого, і взяв в свою руку огонь та ножа, і пішли вони ра́зом обоє.

7 І сказав Ісак до Авраама, свого батька, говорячи: „Батьку мій!“ А той відказав: „Ось я, сину мій!“ І промовив Ісак: „Ось огонь та дро́ва, а де ж ягня на цілопа́лення?“

8 І відказав Авраам: „Бог нагледить ягня Собі на цілопалення, сину мій!“ І пішли вони ра́зом обоє.

9 І вони прийшли до місця, що про нього сказав йому Бог. І збудував там Авраам жертівника, і дрова розклав, і зв'язав Ісака, сина свого, і поклав його на жертівника над дровами.

10 І простяг Авраам свою руку, і взяв ножа, щоб зарізати сина свого...

11 Та озвався до нього Ангол Господній із неба й сказав: „Аврааме, Аврааме!“ А той відізвався: „Ось я!“

12 І Ангол промовив: „Не витягай своєї руки до хлопця, і нічого йому не чини, бо тепер Я довідався, що ти богобійний, і не пожалів для Мене сина свого, одинака́ свого“.

13 А Авраам звів очі свої та й побачив, — аж ось один баран зав'яз у гуща́вині своїми рогами. І пішов Авраам, і взяв барана́, і приніс його на цілопа́лення замість сина свого.

14 І назвав Авраам ім'я́ місця того: „Господь нагледить“, що й сьогодні говориться: „На горі Господь з'я́виться“.

15 А Ангол Господній із неба озвався до Авраама подруге,

16 і сказав: „Клянуся Собою, — це слово Господнє, — тому, що вчинив ти цю річ, і не пожалів був сина свого, одинака свого,

17 то благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. І потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів.

18 І всі народи землі будуть Насінням твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу“.

19 І вернувсь Авраам до слуг своїх. І встали вони, та й пішли разом до Беер-Шеви. І осів Авраам у Беер-Шеві.

20 І сталося по тих випадках, і сказано Авраамові так: „Ось також Мілка вродила синів Нахорові, братові твоєму:

21 Уца, перворідного його, і Буза, брата його, і Кемуїла, батька Арамового,

22 І Кеседа, і Хазо, і Пілдаша, і Їдлафа, і Бетуїла.

23 А Бетуїл породив Ревеку. Цих восьмеро́х породила Мілка Нахорові, братові Авраамовому.

24 А наложниця його — а їй на ймення Реума — вродила й вона Теваха й Ґахама, і Тахаша й Мааху.

Бытие Глава 22	Буття Розділ 22
1 После этих событий подверг Бог Авраама испытанию. «Авраам!» — позвал его Бог. «Да, Господи!» — ответил тот.	1 І сталось після цих випадків, що Бог випробо́вував Авраама. І сказав Він до нього: „Аврааме!“ А той відказав: „Ось я!“
2 И Бог сказал: «Возьми своего сына, единственного своего, любимого тобой, Исаака, и иди с ним в землю Мориа. Принеси его там в жертву всесожжения на горе, которую Я укажу тебе».	2 І промовив Господь: „Візьми свого сина, свого одинака́, що його полюбив ти, Ісака, та й піди собі до краю Морія, і принеси там його в цілопа́лення на одній із тих гір, що про неї скажу́ тобі“.
3 Рано утром Авраам собрался в путь, оседлал осла своего, взял с собою двух своих слуг и Исаака, сына своего, и, нарубив для всесожжения дров, направился к месту, о котором говорил ему Бог.	3 І встав Авраам рано вранці, і свого осла осідлав; і взяв із собою двох слуг та Ісака, сина свого, і для цілопалення дров нарубав. І встав, і пішов він до місця, що про нього сказав йому Бог.
4 На третий день пути Авраам увидел вдали это место.	4 А третього дня Авраам звів очі свої, та й побачив те місце здалека.
5 «Останьтесь здесь, присмотрите за ослом, — сказал Авраам слугам своим, — а мы с сыном пройдем дальше, поклонимся Богу и вернемся к вам».	5 І сказав Авраам своїм слугам: „Сідайте собі тут з ослом, а я й хлопець пі́дем аж туди, і покло́нимося, і повернемося до вас“.
6 Взял Авраам дрова для всесожжения и положил их на плечи сына своего Исаака, а сам понес огонь и нож. И когда шли они вдвоем,	6 І взяв Авраам дро́ва для цілопа́лення, і поклав на Ісака, сина свого, і взяв в свою руку огонь та ножа, і пішли вони ра́зом обоє.
7 Исаак заговорил с Авраамом, отцом своим. «Отец!» — промолвил он. «Что, сын мой?» — отозвался Авраам. И тот спросил: «Есть у нас огонь и дрова, но где же агнец для всесожжения?»	7 І сказав Ісак до Авраама, свого батька, говорячи: „Батьку мій!“ А той відказав: „Ось я, сину мій!“ І промовив Ісак: „Ось огонь та дро́ва, а де ж ягня на цілопа́лення?“
8 «Сын мой! — сказал Авраам. — Бог уготовит Себе агнца для всесожжения». И шли они дальше вдвоем.	8 І відказав Авраам: „Бог нагледить ягня Собі на цілопалення, сину мій!“ І пішли вони ра́зом обоє.
9 А когда они пришли на то место, которое указал ему Бог, Авраам поставил там жертвенник и разложил на нем дрова. Завершив приготовления, он связал Исаака, сына своего, и положил его на жертвенник, поверх дров.	9 І вони прийшли до місця, що про нього сказав йому Бог. І збудував там Авраам жертівника, і дрова розклав, і зв'язав Ісака, сина свого, і поклав його на жертівника над дровами.
10 Авраам уже взялся за нож, чтобы убить сына своего,	10 І простяг Авраам свою руку, і взяв ножа, щоб зарізати сина свого...
11 но в тот же миг ангел ГОСПОДЕНЬ воззвал к нему с неба: «Авраам! Авраам!» «Да», — откликнулся он.	11 Та озвався до нього Ангол Господній із неба й сказав: „Аврааме, Аврааме!“ А той відізвався: „Ось я!“
12 «Не поднимай руки на юношу, — прозвучало повеление свыше, — не делай ему ничего худого! Теперь Я знаю, что почитаешь ты Бога: ради Меня не отказался ты пожертвовать сыном своим, своим единственным».	12 І Ангол промовив: „Не витягай своєї руки до хлопця, і нічого йому не чини, бо тепер Я довідався, що ти богобійний, і не пожалів для Мене сина свого, одинака́ свого“.
13 Оглянувшись, Авраам увидел позади себя барана, запутавшегося в зарослях рогами. Пошел Авраам, взял барана и принес его во всесожжение вместо сына своего.	13 А Авраам звів очі свої та й побачив, — аж ось один баран зав'яз у гуща́вині своїми рогами. І пішов Авраам, і взяв барана́, і приніс його на цілопа́лення замість сина свого.
14 Назвал он тогда то место «Яхве-Ирэ», ГОСПОДЬ предуготовит. Потому и по сей день говорят: «На горе ГОСПОДНЕЙ будет уготовано».	14 І назвав Авраам ім'я́ місця того: „Господь нагледить“, що й сьогодні говориться: „На горі Господь з'я́виться“.
15 Ангел ГОСПОДЕНЬ вновь воззвал к Аврааму с неба:	15 А Ангол Господній із неба озвався до Авраама подруге,
16 «Вот что говорит ГОСПОДЬ: „Ты выдержал это испытание и не отказался отдать сына своего, своего единственного, а поэтому Я Самим Собою клянусь,	16 і сказав: „Клянуся Собою, — це слово Господнє, — тому, що вчинив ти цю річ, і не пожалів був сина свого, одинака свого,
17 что щедро благословлю тебя и сделаю потомство твое многочисленным — как звезды на небе, как песок на морском берегу. Будут овладевать твои потомки твердынями врагов своих.	17 то благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. І потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів.
18 Потомство твое будет благословением для всех народов земли — и всё это потому, что послушался ты Меня“».	18 І всі народи землі будуть Насінням твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу“.
19 Авраам пришел к своим слугам и вместе с ними вернулся в Беэр-Шеву и долго жил там.	19 І вернувсь Авраам до слуг своїх. І встали вони, та й пішли разом до Беер-Шеви. І осів Авраам у Беер-Шеві.
20 Вскоре после этого Авраам услышал, что Милька, жена его брата Нахора, тоже родила Нахору сыновей:	20 І сталося по тих випадках, і сказано Авраамові так: „Ось також Мілка вродила синів Нахорові, братові твоєму:
21 Уца — тот был первенец, и Буза, следующего за ним, и Кемуэля (отца Арама),	21 Уца, перворідного його, і Буза, брата його, і Кемуїла, батька Арамового,
22 и Кеседа, Хазо, Пильдаша, Идлафа и Бетуэля	22 І Кеседа, і Хазо, і Пілдаша, і Їдлафа, і Бетуїла.
23 (Бетуэль был отцом Ревекки). Этих восьмерых детей родила Милька Нахору, брату Авраама.	23 А Бетуїл породив Ревеку. Цих восьмеро́х породила Мілка Нахорові, братові Авраамовому.
24 Была у Нахора и наложница по имени Реума, она тоже родила ему детей: Теваха, Гахама, Тахаша и Мааху.	24 А наложниця його — а їй на ймення Реума — вродила й вона Теваха й Ґахама, і Тахаша й Мааху.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Бытие

Глава 22

Буття

Розділ 22

Бытие

Глава 22

Буття

Розділ 22

Ветхий завет

Новый завет

Бытие

Глава 22

Буття

Розділ 22

Бытие

Глава 22

Буття

Розділ 22

Ветхий
завет

Новый
завет