БытиеГлава 2 |
1 |
2 К седьмому дню окончил Бог тот труд, который совершал Он; и в день седьмой уже не делал всего того, что совершал прежде. |
3 Благословил Бог день седьмой и освятил его, ибо в этот день Он в покое пребывал после тех дел, которые при сотворении совершал. |
4 |
5 на земле не было дикого кустарника, не было ничего дикорастущего, ведь и дождя ГОСПОДЬ Бог еще не посылал на землю, и не было человека, чтобы ее возделывать. |
6 Пар поднимался с земли и орошал всю поверхность ее. |
7 |
8 |
9 Из земли по изволению ГОСПОДА Бога выросли всякие деревья, приятные на вид и с пригодными в пищу плодами, а посреди сада — дерево жизни и дерево познания добра и зла. |
10 |
11 Название первой — Пишон; она течет вокруг всей земли Хавила, той самой, где есть золото. |
12 (Золото той земли хорошее; есть там и благовония, и драгоценный камень оникс.) |
13 Название второй реки Гихон, она течет вокруг всей земли Куш. |
14 Название третьей реки Тигр, она течет к востоку от Ассирии. Четвертая река — Евфрат. |
15 |
16 И тогда Господь Бог дал такую заповедь человеку: «Ты можешь есть плоды любого дерева в саду, |
17 но не с дерева познания добра и зла. Не ешь его плодов, ибо в тот же день, как отведаешь их, непременно умрешь». |
18 |
19 Привел ГОСПОДЬ Бог к человеку созданных Им из земли всевозможных животных, что на суше обитают, и птиц, что по небу летают, чтобы посмотреть, как человек их назовет: они должны были получить от него свои имена. |
20 Человек дал имена скоту всякому, имена птицам под небом, имена диким зверям — но для него не нашлось помощника, который был бы ему под стать. |
21 Тогда ГОСПОДЬ Бог навел глубокий сон на человека, и как только тот уснул, вынул у него ребро и закрыл плотью место, где оно было. |
22 Из того самого ребра создал ГОСПОДЬ Бог женщину и привел ее к человеку. |
23 |
24 |
25 И Адам, и жена его были наги, но не стыдились. |
БуттяРозділ 2 |
1 |
2 І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив. |
3 І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив. |
4 Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог створив небо і землю. |
5 І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Госпо́дь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю. |
6 І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю. |
7 |
8 І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив. |
9 І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево пізна́ння добра і зла. |
10 І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма́ початками. |
11 Імення одному Пішон, — оточує він усю землю Хавіла, де є золото. |
12 А золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс. |
13 Ім'я́ ж другої річки Ґіхон, — вона оточує ввесь край Етіопії. |
14 А ім'я річки третьої — Тигр, — вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта — вона Ефрат. |
15 І взяв Господь Бог людину, і в еденському ра́ї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала. |
16 І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: „Із кожного дерева в раю́ ти можеш їсти. |
17 Але з дерева знання́ добра й зла — не їж від нього, бо в день їди́ твоєї від нього ти напевно помреш!“ |
18 І сказав Господь Бог: „Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього“. |
19 І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину́, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі — воно ймення йому. |
20 І назвав Ада́м імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була. |
21 І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, — і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце. |
22 І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама. |
23 І промовив Адам: „Оце́ тепе́р вона — кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона жінкою буде зватися, бо взята вона з чоловіка. |
24 Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, — і стануть вони одним тілом“. |
25 І були вони на́гі обоє, Адам та жінка його, і вони не соро́мились. |
БытиеГлава 2 |
БуттяРозділ 2 |
1 |
1 |
2 К седьмому дню окончил Бог тот труд, который совершал Он; и в день седьмой уже не делал всего того, что совершал прежде. |
2 І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив. |
3 Благословил Бог день седьмой и освятил его, ибо в этот день Он в покое пребывал после тех дел, которые при сотворении совершал. |
3 І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив. |
4 |
4 Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог створив небо і землю. |
5 на земле не было дикого кустарника, не было ничего дикорастущего, ведь и дождя ГОСПОДЬ Бог еще не посылал на землю, и не было человека, чтобы ее возделывать. |
5 І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Госпо́дь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю. |
6 Пар поднимался с земли и орошал всю поверхность ее. |
6 І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю. |
7 |
7 |
8 |
8 І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив. |
9 Из земли по изволению ГОСПОДА Бога выросли всякие деревья, приятные на вид и с пригодными в пищу плодами, а посреди сада — дерево жизни и дерево познания добра и зла. |
9 І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево пізна́ння добра і зла. |
10 |
10 І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма́ початками. |
11 Название первой — Пишон; она течет вокруг всей земли Хавила, той самой, где есть золото. |
11 Імення одному Пішон, — оточує він усю землю Хавіла, де є золото. |
12 (Золото той земли хорошее; есть там и благовония, и драгоценный камень оникс.) |
12 А золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс. |
13 Название второй реки Гихон, она течет вокруг всей земли Куш. |
13 Ім'я́ ж другої річки Ґіхон, — вона оточує ввесь край Етіопії. |
14 Название третьей реки Тигр, она течет к востоку от Ассирии. Четвертая река — Евфрат. |
14 А ім'я річки третьої — Тигр, — вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта — вона Ефрат. |
15 |
15 І взяв Господь Бог людину, і в еденському ра́ї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала. |
16 И тогда Господь Бог дал такую заповедь человеку: «Ты можешь есть плоды любого дерева в саду, |
16 І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: „Із кожного дерева в раю́ ти можеш їсти. |
17 но не с дерева познания добра и зла. Не ешь его плодов, ибо в тот же день, как отведаешь их, непременно умрешь». |
17 Але з дерева знання́ добра й зла — не їж від нього, бо в день їди́ твоєї від нього ти напевно помреш!“ |
18 |
18 І сказав Господь Бог: „Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього“. |
19 Привел ГОСПОДЬ Бог к человеку созданных Им из земли всевозможных животных, что на суше обитают, и птиц, что по небу летают, чтобы посмотреть, как человек их назовет: они должны были получить от него свои имена. |
19 І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину́, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі — воно ймення йому. |
20 Человек дал имена скоту всякому, имена птицам под небом, имена диким зверям — но для него не нашлось помощника, который был бы ему под стать. |
20 І назвав Ада́м імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була. |
21 Тогда ГОСПОДЬ Бог навел глубокий сон на человека, и как только тот уснул, вынул у него ребро и закрыл плотью место, где оно было. |
21 І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, — і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце. |
22 Из того самого ребра создал ГОСПОДЬ Бог женщину и привел ее к человеку. |
22 І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама. |
23 |
23 І промовив Адам: „Оце́ тепе́р вона — кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона жінкою буде зватися, бо взята вона з чоловіка. |
24 |
24 Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, — і стануть вони одним тілом“. |
25 И Адам, и жена его были наги, но не стыдились. |
25 І були вони на́гі обоє, Адам та жінка його, і вони не соро́мились. |