Бытие

Глава 2

1 Так были созданы небо, земля и всё, что в красе своей наполняло их.

2 К седьмому дню окончил Бог тот труд, который совершал Он; и в день седьмой уже не делал всего того, что совершал прежде.

3 Благословил Бог день седьмой и освятил его, ибо в этот день Он в покое пребывал после тех дел, которые при сотворении совершал.

4 ВОТ РАССКАЗ О НЕБЕ И ЗЕМЛЕ ПРИ ИХ СОТВОРЕНИИ. Когда ГОСПОДЬ Бог создал землю и небо,

5 на земле не было дикого кустарника, не было ничего дикорастущего, ведь и дождя ГОСПОДЬ Бог еще не посылал на землю, и не было человека, чтобы ее возделывать.

6 Пар поднимался с земли и орошал всю поверхность ее.

7 ГОСПОДЬ Бог создал человека из праха земного и вдохнул в него дыхание жизни, и стал тот твореньем живым.

8 Насадил ГОСПОДЬ Бог сад на востоке, в Эдеме, и там поселил человека, которого создал.

9 Из земли по изволению ГОСПОДА Бога выросли всякие деревья, приятные на вид и с пригодными в пищу плодами, а посреди сада — дерево жизни и дерево познания добра и зла.

10 Из Эдема, орошая его, текла река, и далее она разделялась на четыре реки.

11 Название первой — Пишон; она течет вокруг всей земли Хавила, той самой, где есть золото.

12 (Золото той земли хорошее; есть там и благовония, и драгоценный камень оникс.)

13 Название второй реки Гихон, она течет вокруг всей земли Куш.

14 Название третьей реки Тигр, она течет к востоку от Ассирии. Четвертая река — Евфрат.

15 ГОСПОДЬ Бог сделал всё для благополучия человека в Эдемском саду, за которым тот должен был ухаживать и который должен был беречь.

16 И тогда Господь Бог дал такую заповедь человеку: «Ты можешь есть плоды любого дерева в саду,

17 но не с дерева познания добра и зла. Не ешь его плодов, ибо в тот же день, как отведаешь их, непременно умрешь».

18 И сказал ГОСПОДЬ Бог: «Нехорошо человеку быть одному, в помощь ему сотворю Я того, кто будет ему под стать».

19 Привел ГОСПОДЬ Бог к человеку созданных Им из земли всевозможных животных, что на суше обитают, и птиц, что по небу летают, чтобы посмотреть, как человек их назовет: они должны были получить от него свои имена.

20 Человек дал имена скоту всякому, имена птицам под небом, имена диким зверям — но для него не нашлось помощника, который был бы ему под стать.

21 Тогда ГОСПОДЬ Бог навел глубокий сон на человека, и как только тот уснул, вынул у него ребро и закрыл плотью место, где оно было.

22 Из того самого ребра создал ГОСПОДЬ Бог женщину и привел ее к человеку.

23 И воскликнул человек: «Наконец! Кость от кости моей и плоть от плоти моей! Женщиной она называться будет, ибо взята из мужчины».

24 Поэтому отца и мать оставляет мужчина, соединяясь с женою своей, — двое плотью единой становятся.

25 И Адам, и жена его были наги, но не стыдились.

Буття

Розділ 2

1 І були скі́нчені небо й земля, і все во́їнство їхнє.

2 І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.

3 І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив.

4 Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог створив небо і землю.

5 І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Госпо́дь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю.

6 І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю.

7 І створив Господь Бог люди́ну з пороху зе́много. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, — і стала люди́на живою душею.

8 І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив.

9 І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево пізна́ння добра і зла.

10 І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма́ початками.

11 Імення одному Пішон, — оточує він усю землю Хавіла, де є золото.

12 А золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс.

13 Ім'я́ ж другої річки Ґіхон, — вона оточує ввесь край Етіопії.

14 А ім'я річки третьої — Тигр, — вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта — вона Ефрат.

15 І взяв Господь Бог людину, і в еденському ра́ї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.

16 І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: „Із кожного дерева в раю́ ти можеш їсти.

17 Але з дерева знання́ добра й зла — не їж від нього, бо в день їди́ твоєї від нього ти напевно помреш!“

18 І сказав Господь Бог: „Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього“.

19 І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину́, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі — воно ймення йому.

20 І назвав Ада́м імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була.

21 І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, — і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце.

22 І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама.

23 І промовив Адам: „Оце́ тепе́р вона — кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона жінкою буде зватися, бо взята вона з чоловіка.

24 Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, — і стануть вони одним тілом“.

25 І були вони на́гі обоє, Адам та жінка його, і вони не соро́мились.

Бытие

Глава 2

Буття

Розділ 2

1 Так были созданы небо, земля и всё, что в красе своей наполняло их.

1 І були скі́нчені небо й земля, і все во́їнство їхнє.

2 К седьмому дню окончил Бог тот труд, который совершал Он; и в день седьмой уже не делал всего того, что совершал прежде.

2 І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.

3 Благословил Бог день седьмой и освятил его, ибо в этот день Он в покое пребывал после тех дел, которые при сотворении совершал.

3 І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив.

4 ВОТ РАССКАЗ О НЕБЕ И ЗЕМЛЕ ПРИ ИХ СОТВОРЕНИИ. Когда ГОСПОДЬ Бог создал землю и небо,

4 Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог створив небо і землю.

5 на земле не было дикого кустарника, не было ничего дикорастущего, ведь и дождя ГОСПОДЬ Бог еще не посылал на землю, и не было человека, чтобы ее возделывать.

5 І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Госпо́дь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю.

6 Пар поднимался с земли и орошал всю поверхность ее.

6 І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю.

7 ГОСПОДЬ Бог создал человека из праха земного и вдохнул в него дыхание жизни, и стал тот твореньем живым.

7 І створив Господь Бог люди́ну з пороху зе́много. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, — і стала люди́на живою душею.

8 Насадил ГОСПОДЬ Бог сад на востоке, в Эдеме, и там поселил человека, которого создал.

8 І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив.

9 Из земли по изволению ГОСПОДА Бога выросли всякие деревья, приятные на вид и с пригодными в пищу плодами, а посреди сада — дерево жизни и дерево познания добра и зла.

9 І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево пізна́ння добра і зла.

10 Из Эдема, орошая его, текла река, и далее она разделялась на четыре реки.

10 І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма́ початками.

11 Название первой — Пишон; она течет вокруг всей земли Хавила, той самой, где есть золото.

11 Імення одному Пішон, — оточує він усю землю Хавіла, де є золото.

12 (Золото той земли хорошее; есть там и благовония, и драгоценный камень оникс.)

12 А золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс.

13 Название второй реки Гихон, она течет вокруг всей земли Куш.

13 Ім'я́ ж другої річки Ґіхон, — вона оточує ввесь край Етіопії.

14 Название третьей реки Тигр, она течет к востоку от Ассирии. Четвертая река — Евфрат.

14 А ім'я річки третьої — Тигр, — вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта — вона Ефрат.

15 ГОСПОДЬ Бог сделал всё для благополучия человека в Эдемском саду, за которым тот должен был ухаживать и который должен был беречь.

15 І взяв Господь Бог людину, і в еденському ра́ї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.

16 И тогда Господь Бог дал такую заповедь человеку: «Ты можешь есть плоды любого дерева в саду,

16 І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: „Із кожного дерева в раю́ ти можеш їсти.

17 но не с дерева познания добра и зла. Не ешь его плодов, ибо в тот же день, как отведаешь их, непременно умрешь».

17 Але з дерева знання́ добра й зла — не їж від нього, бо в день їди́ твоєї від нього ти напевно помреш!“

18 И сказал ГОСПОДЬ Бог: «Нехорошо человеку быть одному, в помощь ему сотворю Я того, кто будет ему под стать».

18 І сказав Господь Бог: „Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього“.

19 Привел ГОСПОДЬ Бог к человеку созданных Им из земли всевозможных животных, что на суше обитают, и птиц, что по небу летают, чтобы посмотреть, как человек их назовет: они должны были получить от него свои имена.

19 І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину́, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі — воно ймення йому.

20 Человек дал имена скоту всякому, имена птицам под небом, имена диким зверям — но для него не нашлось помощника, который был бы ему под стать.

20 І назвав Ада́м імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була.

21 Тогда ГОСПОДЬ Бог навел глубокий сон на человека, и как только тот уснул, вынул у него ребро и закрыл плотью место, где оно было.

21 І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, — і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце.

22 Из того самого ребра создал ГОСПОДЬ Бог женщину и привел ее к человеку.

22 І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама.

23 И воскликнул человек: «Наконец! Кость от кости моей и плоть от плоти моей! Женщиной она называться будет, ибо взята из мужчины».

23 І промовив Адам: „Оце́ тепе́р вона — кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона жінкою буде зватися, бо взята вона з чоловіка.

24 Поэтому отца и мать оставляет мужчина, соединяясь с женою своей, — двое плотью единой становятся.

24 Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, — і стануть вони одним тілом“.

25 И Адам, и жена его были наги, но не стыдились.

25 І були вони на́гі обоє, Адам та жінка його, і вони не соро́мились.

1.0x