CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Exod. 34
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Exodus

Chapter 34

1 AND the LORD said to Moses, Hew two tablets of stone like the first ones; and write upon the tablets the words that were on the first tablets, which you broke.

2 And be ready in the morning, and come up in the morning to mount Sinai, and present yourself there to me on the top of the mountain.

3 And no man shall come up with you, neither shall any man be seen throughout all the mountain; neither let the flocks nor herds feed opposite that mountain.

4 And Moses hewed two tablets of stone like the first ones; and he arose early in the morning and went up to the top of mount Sinai, as the LORD had commanded him, and took in his hand the two stone tablets.

5 And the LORD descended in the cloud and stood with him there and announced the name of the LORD.

6 And the LORD passed by before him, and proclaimed, The LORD, The LORD, The God merciful and compassionate, longsuffering, and abundant in goodness and truth,

7 Keeping mercy for thousands of generations, forgiving sins and transgressions, who by no means justifies the guilty; visiting the iniquity of the fathers upon the children, and upon the children's children, to the third and fourth generation.

8 And Moses made haste and fell on the ground and worshipped.

9 And he said, If now I have found mercy in thy sight, O my LORD, let now my LORD go with us; for it is a stiff-necked people; and pardon our offenses and our sins and our guilty conscience.

10 And the LORD said, Behold, I will make a covenant before all your people; I will do marvels such as have not been done in all the earth, nor in any of the nations; and all this people among whom you are shall see the work of the LORD; for it is a terrible thing that I will do with you.

11 Observe the things which I command you this day; behold, I will destroy from before you the Canaanites, the Amorites, the Hittites, the Perizzites, the Hivites, and the Jebusites.

12 Take heed to yourself lest you make a covenant with the inhabitants of the land whither you go, lest they become a stumbling block to you.

13 But you must destroy their altars, break their images, and cut down their idols.

14 For you shall worship no other god; for the LORD whose name is zealous, is a zealous God.

15 You shall not make a covenant with the inhabitants of the land, so that the people may not go astray after their idols and sacrifice to their gods, and they shall invite you, and you shall eat of their sacrifices;

16 And you shall take of their daughters to your sons, and give your daughters to their sons; and your daughters shall go astray after their gods, and their daughters cause your sons to go astray after their gods.

17 You shall make to yourself no molten gods.

18 The feast of unleavened bread you shall keep. Seven days you shall eat unleavened bread, as I commanded you, in the time of the month of Abib; for in the month of Abib you came out from Egypt.

19 All that opens the womb is mine; and every firstling among your cattle, both of the oxen and of the lambs.

20 And all the firstlings of the cattle you shall redeem with a lamb; but if you shall not redeem it, then you shall kill it. All the first-born of your sons you shall redeem. And none shall appear before me empty-handed.

21 Six days you shall work, but on the seventh day you shall rest; in the time of ploughing and during harvest you shall rest.

22 And you shall observe the feast of weeks, the feast of the firstfruits of wheat harvest, and the feast of ingathering at the year's end.

23 Three times a year shall all your memorial offerings be brought before the LORD, the God of Israel.

24 For I will destroy the nations from before you, and enlarge your borders; neither shall any man covet your land when you shall go up to appear before the LORD your God three times in a year.

25 You shall not offer the blood of a sacrifice with leavened bread; neither shall the sacrifice of the feast of the passover be left over to the morning.

26 The first of the firstfruits of your land you shall bring to the house of the LORD your God. You shall not cook a kid in its mother's milk.

27 And the LORD said to Moses, Write these words; for by these words I have made a covenant with you and with all Israel.

28 And he was there with the LORD forty days and forty nights; he neither ate bread nor drank water. And he wrote upon the tablets the words of the covenant, the ten commandments.

29 And it came to pass, when Moses came down from mount Sinai with the two tablets of testimony in his hand, when he came down from the mountain, Moses knew not that the skin of his face shone while the LORD talked with him.

30 And when Aaron and all the children of Israel saw Moses' face, behold, the skin of Moses' face shone; and they were afraid to come near to him.

31 So Moses called to them; and Aaron and all the leaders of the congregation returned to him; and Moses talked with them.

32 And afterward all the children of Israel came near to him; and he gave them in commandment all that the LORD had spoken with him in mount Sinai.

33 And when Moses had finished speaking with them, he put a veil on his face.

34 But when Moses went in before the LORD to speak with him, he took the veil off until he came out. And he came out and spoke to the children of Israel that which he was commanded.

35 And the children of Israel saw the face of Moses, that the skin of Moses' face shone; and Moses took off the veil from his face when he went in to speak with the LORD.

Вихід

Розділ 34

1 І промовив Господь до Мойсея: „Витеши собі дві кам'яні́ табли́ці, як перші, і Я напишу на цих табли́цях слова, що були на перших табли́цях, які ти розбив.

2 І приготовся на рано. І вийдеш рано вра́нці на го́ру Сіна́й, і станеш Мені там на верхі́в'ї гори́.

3 А з тобою ніхто не вийде, і на всій горі нехай нікого не бу́де видно. І також дрібна худоба й худоба велика нехай не пасеться навпроти тієї гори“.

4 І витесав він дві кам'яні табли́ці, як перші. І встав Мойсей рано вранці, та й вийшов на го́ру Сіна́й, як Господь звелів був йому. І взяв він у руку свою дві табли́ці кам'яні́.

5 А Господь зійшов у хмарі, і став там із ним, та й покликав Ім'я́м Господа.

6 І перейшов Господь перед лицем його, та й викликнув: „Господь, Господь, — Бог милосердний, і милости́вий, довготерпели́вий, і многомилости́вий та правдивий,

7 що дотри́мує милість для тисяч, що вибачає провину й переступ та гріх, та певне не вважає чистим винуватого, бо карає провину батькі́в на ді́тях, і на дітях діте́й, і на третіх, і на четвертих поколіннях“.

8 І Мойсей поквапно вклонився до землі, і впав,

9 та й сказав: „Якщо я знайшов милість в очах Твоїх, Владико, то нехай же Владика йде серед нас, бо наро́д цей твердоши́їй. І Ти пробачиш нашу провину та наш гріх, і зробиш нас спа́дком Своїм“.

10 А Він відказав: „Ось Я складаю заповіта перед усім наро́дом твоїм. Я чинитиму чу́да, які не були́ тво́рені на всій землі і в жодного наро́ду. І побачить увесь народ, серед якого ти знаходишся, чин Господній, що Я чиню́ його з тобою, — який він страшни́й!

11 Виконуй те, що Я наказую тобі сьогодні. Ось Я виганяю перед тобою амореянина, і ханаанеянина, і хіттеянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.

12 Стережися, щоб не склав ти умо́ви з мешканцем тієї землі, що ти входиш на неї, — щоб він не став па́сткою серед тебе.

13 Бо ви їхні жертівники поруйнуєте, а їхні камінні стовпи́ для богів поторощите, а їхні дерева святі повиру́буєте.

14 Бо не будеш ти кла́нятись богові іншому, бо Господь — ревнивий ім'я Його, Бог ревнивий Він!

15 Щоб не склав ти умови з мешканцем кра́ю, як будуть вони любоді́яти вслід за богами своїми, і будуть богам своїм жертви прино́сити, то якщо він покличе тебе, то ти не будеш їсти із жертви його.

16 І не візьмеш із дочо́к його для синів своїх, бо будуть вони любоді́яти вслід за бога́ми своїми, і вчинять розпу́сниками синів твоїх вслід за богами своїми.

17 Литих богів не зробиш собі.

18 Будеш вико́нувати свято Опрі́сноків. Сім день будеш їсти опрі́сноки, що Я наказав був тобі на умо́влений час місяця аві́ва, бо в місяці авіві ти вийшов з Єгипту.

19 Усе, що відкриває утро́бу — то Моє, як і всяка твоя худоба, що є самець, відкриття утроби вола та вівці.

20 А відкриття утроби осла викупиш ягня́м. А якщо його не викупиш, то заб'єш його, злама́вши шию. Кожного перворі́дного з синів твоїх ви́купиш. І не будуть являтися перед обличчя Моє з порожньою рукою.

21 Шість день будеш працювати, а дня сьомого спочи́неш від праці; в о́рці й у жнива́ спочинеш від праці.

22 І свято тижнів зробиш собі, і первопло́ду жнив пшениці, і свято збору врожаю під кінець року.

23 Тричі в році вся чоловіча стать буде являтися перед лице Владики Господа, Бога Ізраїлевого.

24 Бо Я ви́жену людей перед лицем твоїм, і розширю границю твою, і ніхто не запрагне твоєї землі, коли ти ходитимеш являтися перед лице Господа, Бога твого, тричі в році.

25 Не будеш прино́сити на ква́шенім крови жертви твоєї, і не переночує до рана святко́ва жертва Пасхи.

26 Поча́ток первопло́дів твоєї землі принесе́ш у дім Господа, Бога твого. Не будеш варити ягняти в молоці його матері“.

27 І промовив Господь до Мойсея: „Напиши собі слова́, бо згідно з цими словами склав Я заповіта з тобою та з Ізраїлем“.

28 І був він там з Господом сорок день і сорок ночей, хліба не їв і води не пив. І написав на табли́цях слова Заповіту, — Десять Заповідей.

29 І сталося, коли схо́див Мойсей з гори Сіна́й, — а оби́дві табли́ці свідоцтва в Мойсеєвій руці при сході його з гори, — що Мойсей не знав, що лице його стало промені́ти, бо Бог говорив з ним.

30 І побачив Аарон та всі Ізраїлеві сини Мойсея, — аж ось лице його променіло, і вони боялися підійти до нього!

31 І кликнув до них Мойсей, і зверну́лися до нього Аарон та всі начальники в громаді. І Мойсей говорив до них.

32 А потім попідхо́дили всі Ізраїлеві сини, і він наказав їм усе, що Господь говорив з ним на горі Сіна́й.

33 І скінчи́в Мойсей говорити з ними, і дав на лице своє покрива́ло.

34 А коли Мойсей вхо́див перед Господнє лице на розмову з Ним, то здіймав покрива́ло аж до свого ви́ходу. І він вихо́див, і говорив до Ізраїлевих синів, що́ було наказано йому.

35 І бачили Ізраїлеві сини лице Мойсеєве, — що променіло лице Мойсеєве. І Мойсей знов накладав покривало на лице своє аж до відходу свого, щоб говорити з Ним.

Exodus

Chapter 34

Вихід

Розділ 34

1 AND the LORD said to Moses, Hew two tablets of stone like the first ones; and write upon the tablets the words that were on the first tablets, which you broke.

1 І промовив Господь до Мойсея: „Витеши собі дві кам'яні́ табли́ці, як перші, і Я напишу на цих табли́цях слова, що були на перших табли́цях, які ти розбив.

2 And be ready in the morning, and come up in the morning to mount Sinai, and present yourself there to me on the top of the mountain.

2 І приготовся на рано. І вийдеш рано вра́нці на го́ру Сіна́й, і станеш Мені там на верхі́в'ї гори́.

3 And no man shall come up with you, neither shall any man be seen throughout all the mountain; neither let the flocks nor herds feed opposite that mountain.

3 А з тобою ніхто не вийде, і на всій горі нехай нікого не бу́де видно. І також дрібна худоба й худоба велика нехай не пасеться навпроти тієї гори“.

4 And Moses hewed two tablets of stone like the first ones; and he arose early in the morning and went up to the top of mount Sinai, as the LORD had commanded him, and took in his hand the two stone tablets.

4 І витесав він дві кам'яні табли́ці, як перші. І встав Мойсей рано вранці, та й вийшов на го́ру Сіна́й, як Господь звелів був йому. І взяв він у руку свою дві табли́ці кам'яні́.

5 And the LORD descended in the cloud and stood with him there and announced the name of the LORD.

5 А Господь зійшов у хмарі, і став там із ним, та й покликав Ім'я́м Господа.

6 And the LORD passed by before him, and proclaimed, The LORD, The LORD, The God merciful and compassionate, longsuffering, and abundant in goodness and truth,

6 І перейшов Господь перед лицем його, та й викликнув: „Господь, Господь, — Бог милосердний, і милости́вий, довготерпели́вий, і многомилости́вий та правдивий,

7 Keeping mercy for thousands of generations, forgiving sins and transgressions, who by no means justifies the guilty; visiting the iniquity of the fathers upon the children, and upon the children's children, to the third and fourth generation.

7 що дотри́мує милість для тисяч, що вибачає провину й переступ та гріх, та певне не вважає чистим винуватого, бо карає провину батькі́в на ді́тях, і на дітях діте́й, і на третіх, і на четвертих поколіннях“.

8 And Moses made haste and fell on the ground and worshipped.

8 І Мойсей поквапно вклонився до землі, і впав,

9 And he said, If now I have found mercy in thy sight, O my LORD, let now my LORD go with us; for it is a stiff-necked people; and pardon our offenses and our sins and our guilty conscience.

9 та й сказав: „Якщо я знайшов милість в очах Твоїх, Владико, то нехай же Владика йде серед нас, бо наро́д цей твердоши́їй. І Ти пробачиш нашу провину та наш гріх, і зробиш нас спа́дком Своїм“.

10 And the LORD said, Behold, I will make a covenant before all your people; I will do marvels such as have not been done in all the earth, nor in any of the nations; and all this people among whom you are shall see the work of the LORD; for it is a terrible thing that I will do with you.

10 А Він відказав: „Ось Я складаю заповіта перед усім наро́дом твоїм. Я чинитиму чу́да, які не були́ тво́рені на всій землі і в жодного наро́ду. І побачить увесь народ, серед якого ти знаходишся, чин Господній, що Я чиню́ його з тобою, — який він страшни́й!

11 Observe the things which I command you this day; behold, I will destroy from before you the Canaanites, the Amorites, the Hittites, the Perizzites, the Hivites, and the Jebusites.

11 Виконуй те, що Я наказую тобі сьогодні. Ось Я виганяю перед тобою амореянина, і ханаанеянина, і хіттеянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.

12 Take heed to yourself lest you make a covenant with the inhabitants of the land whither you go, lest they become a stumbling block to you.

12 Стережися, щоб не склав ти умо́ви з мешканцем тієї землі, що ти входиш на неї, — щоб він не став па́сткою серед тебе.

13 But you must destroy their altars, break their images, and cut down their idols.

13 Бо ви їхні жертівники поруйнуєте, а їхні камінні стовпи́ для богів поторощите, а їхні дерева святі повиру́буєте.

14 For you shall worship no other god; for the LORD whose name is zealous, is a zealous God.

14 Бо не будеш ти кла́нятись богові іншому, бо Господь — ревнивий ім'я Його, Бог ревнивий Він!

15 You shall not make a covenant with the inhabitants of the land, so that the people may not go astray after their idols and sacrifice to their gods, and they shall invite you, and you shall eat of their sacrifices;

15 Щоб не склав ти умови з мешканцем кра́ю, як будуть вони любоді́яти вслід за богами своїми, і будуть богам своїм жертви прино́сити, то якщо він покличе тебе, то ти не будеш їсти із жертви його.

16 And you shall take of their daughters to your sons, and give your daughters to their sons; and your daughters shall go astray after their gods, and their daughters cause your sons to go astray after their gods.

16 І не візьмеш із дочо́к його для синів своїх, бо будуть вони любоді́яти вслід за бога́ми своїми, і вчинять розпу́сниками синів твоїх вслід за богами своїми.

17 You shall make to yourself no molten gods.

17 Литих богів не зробиш собі.

18 The feast of unleavened bread you shall keep. Seven days you shall eat unleavened bread, as I commanded you, in the time of the month of Abib; for in the month of Abib you came out from Egypt.

18 Будеш вико́нувати свято Опрі́сноків. Сім день будеш їсти опрі́сноки, що Я наказав був тобі на умо́влений час місяця аві́ва, бо в місяці авіві ти вийшов з Єгипту.

19 All that opens the womb is mine; and every firstling among your cattle, both of the oxen and of the lambs.

19 Усе, що відкриває утро́бу — то Моє, як і всяка твоя худоба, що є самець, відкриття утроби вола та вівці.

20 And all the firstlings of the cattle you shall redeem with a lamb; but if you shall not redeem it, then you shall kill it. All the first-born of your sons you shall redeem. And none shall appear before me empty-handed.

20 А відкриття утроби осла викупиш ягня́м. А якщо його не викупиш, то заб'єш його, злама́вши шию. Кожного перворі́дного з синів твоїх ви́купиш. І не будуть являтися перед обличчя Моє з порожньою рукою.

21 Six days you shall work, but on the seventh day you shall rest; in the time of ploughing and during harvest you shall rest.

21 Шість день будеш працювати, а дня сьомого спочи́неш від праці; в о́рці й у жнива́ спочинеш від праці.

22 And you shall observe the feast of weeks, the feast of the firstfruits of wheat harvest, and the feast of ingathering at the year's end.

22 І свято тижнів зробиш собі, і первопло́ду жнив пшениці, і свято збору врожаю під кінець року.

23 Three times a year shall all your memorial offerings be brought before the LORD, the God of Israel.

23 Тричі в році вся чоловіча стать буде являтися перед лице Владики Господа, Бога Ізраїлевого.

24 For I will destroy the nations from before you, and enlarge your borders; neither shall any man covet your land when you shall go up to appear before the LORD your God three times in a year.

24 Бо Я ви́жену людей перед лицем твоїм, і розширю границю твою, і ніхто не запрагне твоєї землі, коли ти ходитимеш являтися перед лице Господа, Бога твого, тричі в році.

25 You shall not offer the blood of a sacrifice with leavened bread; neither shall the sacrifice of the feast of the passover be left over to the morning.

25 Не будеш прино́сити на ква́шенім крови жертви твоєї, і не переночує до рана святко́ва жертва Пасхи.

26 The first of the firstfruits of your land you shall bring to the house of the LORD your God. You shall not cook a kid in its mother's milk.

26 Поча́ток первопло́дів твоєї землі принесе́ш у дім Господа, Бога твого. Не будеш варити ягняти в молоці його матері“.

27 And the LORD said to Moses, Write these words; for by these words I have made a covenant with you and with all Israel.

27 І промовив Господь до Мойсея: „Напиши собі слова́, бо згідно з цими словами склав Я заповіта з тобою та з Ізраїлем“.

28 And he was there with the LORD forty days and forty nights; he neither ate bread nor drank water. And he wrote upon the tablets the words of the covenant, the ten commandments.

28 І був він там з Господом сорок день і сорок ночей, хліба не їв і води не пив. І написав на табли́цях слова Заповіту, — Десять Заповідей.

29 And it came to pass, when Moses came down from mount Sinai with the two tablets of testimony in his hand, when he came down from the mountain, Moses knew not that the skin of his face shone while the LORD talked with him.

29 І сталося, коли схо́див Мойсей з гори Сіна́й, — а оби́дві табли́ці свідоцтва в Мойсеєвій руці при сході його з гори, — що Мойсей не знав, що лице його стало промені́ти, бо Бог говорив з ним.

30 And when Aaron and all the children of Israel saw Moses' face, behold, the skin of Moses' face shone; and they were afraid to come near to him.

30 І побачив Аарон та всі Ізраїлеві сини Мойсея, — аж ось лице його променіло, і вони боялися підійти до нього!

31 So Moses called to them; and Aaron and all the leaders of the congregation returned to him; and Moses talked with them.

31 І кликнув до них Мойсей, і зверну́лися до нього Аарон та всі начальники в громаді. І Мойсей говорив до них.

32 And afterward all the children of Israel came near to him; and he gave them in commandment all that the LORD had spoken with him in mount Sinai.

32 А потім попідхо́дили всі Ізраїлеві сини, і він наказав їм усе, що Господь говорив з ним на горі Сіна́й.

33 And when Moses had finished speaking with them, he put a veil on his face.

33 І скінчи́в Мойсей говорити з ними, і дав на лице своє покрива́ло.

34 But when Moses went in before the LORD to speak with him, he took the veil off until he came out. And he came out and spoke to the children of Israel that which he was commanded.

34 А коли Мойсей вхо́див перед Господнє лице на розмову з Ним, то здіймав покрива́ло аж до свого ви́ходу. І він вихо́див, і говорив до Ізраїлевих синів, що́ було наказано йому.

35 And the children of Israel saw the face of Moses, that the skin of Moses' face shone; and Moses took off the veil from his face when he went in to speak with the LORD.

35 І бачили Ізраїлеві сини лице Мойсеєве, — що променіло лице Мойсеєве. І Мойсей знов накладав покривало на лице своє аж до відходу свого, щоб говорити з Ним.

1.0x